УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 757/23925/17-к

провадження № 51-2398 ск 25

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвали Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2026 року та Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2026 року,

встановив:

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2026 року задоволено клопотання прокурора та звернено в дохід держави заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_4 у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (242 240 грн); змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів, з дня фактичного його затримання, з визначенням застави у розмірі 450 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (1 497 600 грн).

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2026 року залишено без змін рішення Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2026 року, а подану захисником апеляційну скаргу - без задоволення.

У своїй касаційній скарзі ОСОБА_4 ставить питання про перегляд вказаних судових рішень у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї копії судових рішень, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. 

Відповідно до 1, 2 ст. 424 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.

Отже, зазначена норма гарантує право на касаційне оскарження судового рішення тільки у випадках, прямо визначених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 422-1 КПК ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлена під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, набирає законної сили після її проголошення та не може бути оскаржена у касаційному порядку.

Як убачається зі змісту касаційної скарги та копій судових рішень, ОСОБА_4 оскаржує ухвалу Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2026 року про звернення застави у дохід держави та зміну запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , з визначенням застави та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 07 травня 2026 року, якою залишено без зміни вказану ухвалу місцевого суду, які не підлягають оскарженню у касаційному порядку.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК, Верховний Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвали Вищого антикорупційного суду від 18 березня 2026 року та Апеляційної палати Вищого корупційного суду від 07 травня 2026 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3