Справа № 991/1496/24

Провадження № 1-кп/991/15/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року         місто Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ;

прокурора ОСОБА_5 ;

захисника ОСОБА_6 ;

обвинуваченого ОСОБА_7 

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про проведення допиту свідка, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 28 листопада 2016 року за № 42016000000003712 за обвинуваченням:

ОСОБА_7  (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебував обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 28 листопада 2016 року за № 42016000000003712, за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України та ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 369-2 КК України (справа № 752/20991/18, провадження № 1-кп/991/164/19).

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2023 року зазначене кримінальне провадження було призначено до судового розгляду.

23 лютого 2024 року Вищим антикорупційним судом було постановлено ухвалу, якою вирішено виділити з матеріалів судового (кримінального) провадження за № 42016000000003712 від 28 листопада 2016 року в окреме судове провадження матеріали щодо ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України (справа № 991/1496/24, провадження № 1-кп/991/15/24).

Від прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (надалі - прокурор) до суду надійшло клопотання про проведення допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (дійсні анкетні дані змінено), з використанням технічних засобів за межами приміщення суду, у спосіб, що унеможливлює її ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них.

У клопотанні прокурор також зазначає, що під час досудового розслідування постановою детектива Національного антикорупційного бюро України до ОСОБА_11 (дійсні анкетні дані змінено) застосовано заходи забезпечення безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності даних про особу шляхом обмеження відомостей про неї в протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по-батькові в цих документах псевдонімами, нерозголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних. З метою забезпечення безпеки та дотримання конфіденційних даних про особу постановлено здійснювати виклик до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки. 

Прокурор вказує на те, що з огляду на застосовані до свідка заходи безпеки, які обумовлені наявністю загрози її життю, здоров`ю, житлу і майну, вбачаються достатні підстави для допиту свідка ОСОБА_11 (дійсні анкетні дані змінено) з використанням технічних засобів за межами приміщення суду, у спосіб, що унеможливлює її ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них, а її виклик необхідно здійснювати через орган, який здійснює заходи безпеки - Національне антикорупційне бюро України. Прокурор у клопотанні посилається на потребу використання свідком власних технічних засобів, тобто здійснення його допиту у режимі відеоконференції, з огляду на застосовані заходи безпеки до свідка та існування в Україні правового режиму воєнного стану.

Враховуючи викладене, прокурор просить:

- постановити вмотивовану ухвалу про допит свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дійсні анкетні дані змінено) з використанням технічних засобів за межами приміщення суду, у спосіб, що унеможливлює її ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них;

- виклик свідка здійснити через орган, який здійснює заходи безпеки -Національне антикорупційне бюро України;

- дозволити здійснення дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції щодо допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дійсні анкетні дані змінено) поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

14 липня 2026 року від керівника Другого Головного спеціального підрозділу детективів (Д-2) у відповідь на лист Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 11.06.2026 року № 07/3-4199ВИХ26 до суду надійшов лист від 26.06.2026 року за № 15/1625, у якому він повідомляє, що здійснення допиту у судовому засіданні свідка ОСОБА_11 під її справжніми анкетними даними є неможливим з огляду на характер та зміст застосованих до учасника кримінального судочинства заходів безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності відомостей про її особу.

22 липня 2026 року до головуючого судді від начальника РСВ ВАКС надійшла службова записка № 103 від 22.07.2026 року з повідомленням про надходження до РСВ ВАКС постанови про забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, яка має гриф «цілком таємно».

24 серпня 2026 року до головуючого судді від начальника РСВ ВАКС надійшла службова записка № 126 від 21.08.2026 року з інформацією про те, що:

- постанова про забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, яка має гриф «цілком таємно», постановлена детективом НАБУ ОСОБА_12 і зареєстрована в НАБУ 30.11.2026 року;

- ця постанова надійшла до ВАКС від детектива НАБУ ОСОБА_13 на виконання листа САП від 11.06.2026 року № 07/3-4199ВИХ26 у кримінальному провадженні за № 42016000000003712 від 28.11.2016 року.

Суд із зазначеною постановою про забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві (має гриф «цілком таємно»), не ознайомлений і її зміст не досліджував у зв`язку з відсутністю у головуючого судді ОСОБА_1 доступу до державної таємниці.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити. 

Захисник ОСОБА_6 і обвинувачений ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечували. Обвинувачений повідомив суду, що зі свідком він знайомий, з нею зустрічався і мав з нею візуальний контакт, розмовляв з нею і знає її голос.

Суд зауважує, що ним під час судового розгляду у межах цієї справи були досліджені надані прокурором як докази аудіоматеріали, що містять мовлення цього свідка, а у межах судового розгляду справи № 752/20991/18 (провадження № 1-кп/991/164/19), також були досліджені надані прокурором як докази аудіоматеріали, що містять розмови цього свідка, і відеоматеріали, що містять візуальне зображення цього свідка.

Таким чином, склад суду і сторони кримінального провадження ознайомлені як з візуальним зображенням, так і з голосом свідка.

Відомостей про застосування до свідка таких заходів забезпечення безпеки як зміна персональних даних (документів), зовнішності або місця проживання (переселення в інше місце проживання) стороною обвинувачення суду не надано і від НАБУ до суду не надходило.

Відомостей про наявність у свідка електронного ключа (кваліфікованого електронного підпису) прокурором суду не надано.

Суд дослідив клопотання прокурора, лист НАБУ, службові записки РСВ ВАКС та заслухав думки сторін кримінального провадження.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КПК України: «Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура».

Відповідно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК України: «Терміни, що їх вжито в цьому Кодексі, якщо немає окремих вказівок, мають таке значення: учасники кримінального провадження - сторони кримінального провадження, потерпілий, його представник та законний представник, цивільний позивач, його представник та законний представник, цивільний відповідач та його представник, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, особа, стосовно якої розглядається питання про видачу в іноземну державу (екстрадицію), заявник, у тому числі викривач, свідок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, секретар судового засідання, судовий розпорядник».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 23 КПК України: «Суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно».

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України: «Слідчий суддя, суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у разі необхідності забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні».

Відповідно до вимог п.п. 1 та 4, ч. 1 ст. 336 КПК України: «Судове провадження може здійснюватися у режимі відеоконференції під час трансляції з іншого приміщення, у тому числі яке знаходиться поза межами приміщення суду (дистанційне судове провадження), у разі: неможливості безпосередньої участі учасника кримінального провадження в судовому провадженні за станом здоров`я або з інших поважних причин; необхідності вжиття таких заходів для забезпечення оперативності судового провадження».

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 336 КПК України: «Суд ухвалює рішення про здійснення дистанційного судового провадження за власною ініціативою або за клопотанням сторони чи інших учасників кримінального провадження. У разі якщо сторона кримінального провадження чи потерпілий заперечує проти здійснення дистанційного судового провадження, суд може ухвалити рішення про його здійснення лише вмотивованою ухвалою, обґрунтувавши в ній прийняте рішення. Суд не має права прийняти рішення про здійснення дистанційного судового провадження, в якому поза межами приміщення суду перебуває обвинувачений, якщо він проти цього заперечує, крім випадків здійснення дистанційного судового провадження в умовах воєнного стану».

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 336 КПК України: «Суд може постановити ухвалу про участь учасника кримінального провадження у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду в порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті. Допит свідка, потерпілого, спеціаліста може здійснюватися у судовому засіданні в режимі відеоконференції виключно у приміщенні суду, визначеному судом. У виключних випадках в умовах воєнного або надзвичайного стану суд має право допитати свідка, потерпілого в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів у порядку, передбаченому частинами четвертою - шостою цієї статті».

Відповідно до вимог ч. 9 ст. 352 КПК України: «У виняткових випадках для забезпечення безпеки свідка, який підлягає допиту, суд за власною ініціативою або за клопотанням сторін кримінального провадження чи самого свідка постановляє вмотивовану ухвалу про проведення допиту свідка з використанням технічних засобів з іншого приміщення, у тому числі за межами приміщення суду, або в інший спосіб, що унеможливлює його ідентифікацію та забезпечує сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них. У разі якщо існує загроза ідентифікації голосу свідка, допит може супроводжуватися створенням акустичних перешкод. Перед постановленням відповідної ухвали суд зобов`язаний з`ясувати наявність заперечень сторін кримінального провадження проти проведення допиту свідка в умовах, що унеможливлюють його ідентифікацію, і в разі їх обґрунтованості відмовити у проведенні допиту свідка в порядку, визначеному цією частиною».

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»: «Забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, тобто у виявленні, попередженні, припиненні, розкритті або розслідуванні кримінальних правопорушень, а також у судовому розгляді кримінальних проваджень, - це здійснення правоохоронними органами правових, організаційно-технічних та інших заходів, спрямованих на захист життя, житла, здоров`я та майна цих осіб від протиправних посягань, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»:  «Заходами забезпечення безпеки є: особиста охорона, охорона житла і майна; видача спеціальних засобів індивідуального захисту і сповіщення про небезпеку; використання технічних засобів контролю і прослуховування телефонних та інших переговорів, візуальне спостереження; заміна документів та зміна зовнішності; зміна місця роботи або навчання; переселення в інше місце проживання; поміщення до дошкільної виховної установи або установи органів соціального захисту населення; забезпечення конфіденційності відомостей про особу; закритий судовий розгляд».

Відповідно до вимог п. п. «а», «б», «в», «г», «д» ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»: «Нерозголошення відомостей про осіб, взятих під захист, може здійснюватися шляхом: обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірки (заявах, поясненнях тощо), а також протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора або за ухвалою слідчого судді, суду про зміну анкетних даних. Ці постанови (ухвали) до матеріалів справи не приєднуються, а зберігаються окремо в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження; проведення упізнання особи поза візуальним та аудіоспостереженням того, кого впізнають, з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства; неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання; виклику до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки; накладення тимчасової заборони на видачу відомостей про особу, взяту під захист, адресними бюро, паспортними службами, підрозділами державтоінспекції, довідковими службами АТС та іншими державними інформаційно-довідковими службами».

Відповідно до вимог ч. ч. 1 і 2 ст. 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві»: «У випадках, коли цього потребують інтереси безпеки осіб, взятих під захист, за мотивованою ухвалою суду може проводитися закрите судове засідання. У випадках та в порядку, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, для забезпечення безпеки учасника кримінального провадження, суд за власною ініціативою або за клопотанням учасників кримінального провадження може прийняти рішення про проведення допиту учасника кримінального провадження з використанням відеоконференції при трансляції з іншого приміщення, в тому числі у спосіб, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка дає показання».

Суд вважає, що клопотання прокурора має бути задоволено частково з огляду на таке. 

Суд вважає, що допит свідка необхідно проводити у залі судового засідання ВАКС у закритому судовому засіданні у цій справі під зміненими анкетними даними ( ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а виклик до суду здійснювати через НАБУ.

При розгляді та вирішенні клопотання суд враховує таке.

По-перше. Суд погоджується з твердженням прокурора стосовно того, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні за № 42016000000003712 від 28.11.2016 року до особи свідка були застосовані заходи забезпечення безпеки особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві, у вигляді забезпечення конфіденційності даних про особу, що передбачено нормами п. «ж» ч. 1 ст. 7 і ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

При цьому суд враховує, що перелік способів забезпечення конфіденційності даних про особу встановлений нормами п. п. «а», «б», «в», «г», «д» ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», є вичерпним та не підлягає розлогому тлумаченню. До таких способів, зокрема, належить: обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірок, протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові в цих документах псевдонімами; неоголошення будь-яким способом дійсних анкетних даних про осіб, які взяті під захист і підлягають виклику в судове засідання; виклик до суду цієї особи виключно через орган, який здійснює заходи безпеки. 

Разом з тим, вимогою п. «а» ч. 1 ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» визначено, що обмеження відомостей про особу в матеріалах перевірок, протоколах слідчих дій та інших матеріалах кримінального провадження, заміни прізвища, імені, по батькові має здійснюватися лише за постановою органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, дізнавача, прокурора про зміну анкетних даних, яка не приєднується до матеріалів справи, а підлягає окремому зберіганні в органі, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження. Кримінальне провадження за № 42016000000003712 від 28.11.2016 року надійшло до ВАКС 11.11.2019 року, але така постанова разом з обвинувальним актом та матеріалами кримінального провадження до суду не надходила.

Суд зауважує, що такі відомості (передбачені п. «ж» ч. 1 ст. 7 і ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») не належать до державної таємниці, оскільки згідно п. п. 4.1.6 п. 4 Сфера державної безпеки та охорони правопорядку розділу II. Відомості, що становлять державну таємницю Зводу відомостей що становлять державну таємницю до такої належать виключно відомості про зв`язок ознак особи, яка бере участь у кримінальному судочинстві і взята під захист згідно з чинним законодавством України у зв`язку з виникненням загрози її життю чи здоров`ю і стосовно якої проводяться або проведено заходи щодо зміни персональних даних або зовнішності чи місця проживання, з її попередніми індивідуальними ознаками, тобто лише у разі застосування до особи заходів безпеки, передбачених п. п. «г» і «е» ч. 1 ст. 7 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

По-друге. Суд з постановою про забезпечення безпеки особи, яка бере участь у цьому кримінальному судочинстві, яка має гриф «цілком таємно», не ознайомлений і зміст її не досліджував у зв`язку з відсутністю у головуючого судді ОСОБА_1 доступу до державної таємниці.

Разом з тим колегія суддів і сторони кримінального провадження ознайомлені як з візуальним виглядом, так і з голосом свідка, оскільки колегія суддів здійснювала дослідження наданих прокурором аудіоматеріалів у межах цієї справи, а у справі № 752/20991/18 (провадження № 1-кп/991/164/19), крім того і відеоматеріалів, які містять голос і зображення свідка. Суд враховує й те, що обвинувачений ОСОБА_7 особисто знайомий зі свідком, мав з нею візуальний контакт, розмовляв з неї і знає її голос.

Таким чином, склад суду і сторони кримінального провадження ознайомлені як з візуальним зображенням, так і з голосом свідка, а відомостей про зміну зовнішності свідка сторона обвинувачення суду не надала.

По-третє. Суд враховує, що:

- відповідно до п. 5 ч. 1 ст.35 КПК України і відповідних норм Положення про Єдину судова інформаційно-комунікаційна система, участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції забезпечується Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою; 

- відповідно до вимог ч. 5 ст. 336 КПК України учасники кримінального провадження беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та кваліфікованого електронного підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.

Сторона обвинувачення не надала суду інформації про наявність у свідка електронного ключа (кваліфікованого електронного підпису) на особу зі зміненими анкетними даними - ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а використання свідком електронного ключа (кваліфікованого електронного підпису), наданого останній за її дійсними анкетними даними при здійсненні дистанційного судового провадження (її допиту) з використанням власних технічних засобів поза приміщенням суду, розкриє суду і сторонам кримінального провадження дійсні відомості про її особу. Крім того, прокурор не довів обставин, які б беззаперечно вказували на виключність даного випадку для проведення такого допиту, що є обов`язковою умовою за ч. 7 ст. 336 КПК України, як і відомостей про застосування до свідка таких заходів забезпечення безпеки як зміна персональних даних (документів), зовнішності або місця проживання (переселення в інше місце проживання).

По-четверте. Вирішуючи клопотання прокурора суд враховує, що заходи забезпечення безпеки особи, яке бере участь у кримінальному провадженні, застосовуються з метою створення необхідних умов для належного здійснення правосуддя, що передбачено ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», а допит особи має відбуватися у спосіб, що унеможливить його ідентифікацію, але забезпечить сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них, що передбачено ч. 9 ст. 352 КПК України.

Крім того, правила ч. 9 ст. 352 КПК України не є обов`язковими для застосування судом у кожному випадку для забезпечення безпеки свідка, а підлягають застосуванню лише у виняткових випадках, при цьому така винятковість має обумовлюватися існуванням певної сукупності обставин, а не лише тим, що під час досудового розслідування стороною обвинувачення була винесена постанова про застосування до свідка заходів безпеки у вигляді забезпечення конфіденційності відомостей про її особу.

По-п`яте. Суд зазначає, що одним зі способів забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, які можуть застосовуватися судом, є закрите судове засідання, що передбачено п. 5 ч. 2 ст. 27 КПК України, п. «з» ч. 1 ст. 7 і ч. 1 ст. 16 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

За таких обставин, суд вважає, що проведення допиту свідка в інший спосіб, а саме в залі судового засідання ВАКС у закритому судовому засіданні у цій справі під зміненими анкетними даними ( ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) унеможливить ідентифікацію свідка, забезпечить сторонам кримінального провадження і суду можливість ставити запитання і слухати відповіді на них, створить необхідні умови для досягнення мети забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, - належного здійснення правосуддя та виконання завдань кримінального провадження, передбачених вимогами ст. 1 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» і ч. 1 ст. 2 КПК України, відповідно. Виклик свідка до суду необхідно здійснювати через НАБУ, як то передбачено нормою п. «г» ст. 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві».

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст. ст. 336, 352, 372, 376 КПК України, суд дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про проведення допиту свідка  ОСОБА_11 - задовольнити частково.

Допитати свідка в інший спосіб, що унеможливить її ідентифікацію та забезпечить сторонам кримінального провадження можливість ставити запитання і слухати відповіді на них, а саме здійснити допит свідка ОСОБА_11 в залі судового засідання Вищого антикорупційного суду у закритому судовому засіданні у цій справі під зміненими анкетними даними - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Виклик свідка до суду здійснювати через Національне антикорупційне бюро України.

У задоволенні решти клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали виготовлений та проголошений 31 серпня 2026 року.

Головуючий суддя   ОСОБА_1 

Судді   ОСОБА_2 

ОСОБА_3