Справа № 991/8738/26

Провадження 1-кс/991/8751/26

У Х В А Л А

21 серпня 2026 року м. Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.02.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшло вищезазначене клопотання, за змістом якого адвокат ОСОБА_3 просив слідчого суддю скасувати арешт на майно, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2025 у справі № 991/12808/25, постановленою в межах кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023, матеріали досудового розслідування в якому виділені в окреме кримінальне провадження №52026000000000020 - в частині накладання арешту на майнові права на Нежитлове приміщення №101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2). Окрім того, адвокат у своєму клопотанні просив скасувати заборону, встановлену ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2025 р. у справі № 991/12808/25, у межах кримінального провадження №52023000000000154 від 03.04.2023, матеріали досудового розслідування в якому виділені в окреме кримінальне провадження №52026000000000020 - органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам) - щодо майнових прав на Нежитлове приміщення №101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2).

2.В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_3 посилався на те, що станом на 12.12.2025 (дату постановлення ухвали про арешт майнових прав) - ТОВ «ВІ-ПРО» вже не було володільцем майнових прав на нежитлове приміщення №101/37 (П137) (далі-нежитлове приміщення), оскільки відповідні права та обов`язки за Основним договором були відступлені ОСОБА_4 ще 20.08.2025 року, оплачені нею у повному обсязі та фактично передані за актом приймання-передачі від цього ж дня.

3.Адвокат посилався на те, що ОСОБА_4 набула майнові права на оплатній основі до накладення арешту, у встановленому договором порядку, зі здійсненням повного розрахунку, без будь-якої інформації щодо наявності обмежень, спорів чи арештів стосовно відповідного майна. Ба більше, після набуття права власності ОСОБА_4 вчинила всі необхідні дії, спрямовані на належне утримання нежитлового приміщення № 110/37 (забезпечила його тягар утримання), зокрема уклала договір про утримання комірки та здійснює оплату наданих на підставі нього послуг, що відповідає вимогам ст. 322 ЦК, ст. ст. 7, 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та підтверджує реальність володіння та користування Приміщенням й реальні наміри його придбання.

4.За таких обставин, на переконання адвоката, накладення арешту на майнові права, що належать третій особі, яка не має жодного відношення до кримінального провадження, є необґрунтованим та таким, що порушує право мирного володіння майном. 

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

5.Представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у клопотанні, зазначивши при цьому, що процесуальний зв`язок між вищевказаним майном та предметом досудового розслідування відсутній, оскільки майнові права на нежитлове приміщення не перебувають у власності чи володінні Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «ВІ-ПРО», щодо якого здійснюється кримінальне провадження, не може бути предметом конфіскації та не має процесуального значення як доказ.

6.Детектив Національного антикорупційного бюро України (далі-НАБУ) у судове засідання не з`явився, надіславши слідчому судді письмові заперечення з доповненнями щодо клопотання, згідно з якими просив у задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна відмовити. Окрім того, детектив посилався на те, що не вбачається підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.12.2025, оскільки такий арешт накладено законно і обґрунтовано з огляду на наявність обставин, які можуть свідчити про те, що відчуження майнових прав на нежитлове приміщення № 101/37 могло бути одним із елементів механізму, спрямованого на своєчасне виведення активу з-під фактичного контролю підозрюваного ОСОБА_5 та одночасне збереження його економічної вартості за рахунок подальшого відчуження. Тому подальше збереження арешту необхідне для недопущення ситуації, за якої до завершення перевірки обставин набуття та відчуження активу майнові права будуть остаточно виведені з-під можливості застосування передбачених законом заходів кримінально-правового характеру. Окрім того, детектив зазначав, що у межах іншого кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за фактами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, в ході якого перевіряються обставини набуття та подальшого відчуження активів, одержаних злочинним шляхом. Хоча повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні наразі не здійснено, зібрані матеріали свідчать про наявність обґрунтованих підстав перевіряти версію про використання, зокрема, нежитлового приміщення 101/37 як предмета легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом. Також, на переконання детектива, ОСОБА_4 не є власником нерухомого майна, а набула лише майнове право (право очікування), яке є похідним від прав ТОВ «ВІ-ПРО», не є речовим правом на об`єкт нерухомості, не підтверджує виникнення права власності, а тому вона не є належним суб`єктом звернення з клопотанням про скасування арешту. Також у своїх запереченнях детектив просив здійснювати розгляд клопотання без його участі.

ІІІ. Положення закону, якими керувався слідчий суддя при постановленні ухвали

7.Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК).

8.У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації чи спеціальної конфіскації майна у кримінальному провадженні щодо тяжкого чи особливо тяжкого злочину за рішенням директора Національного антикорупційного бюро України (або його заступника), директора Бюро економічної безпеки України (або його заступника), погодженим прокурором, може бути накладено попередній арешт на майно або кошти на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після прийняття такого рішення, але не пізніше ніж протягом 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді із клопотанням про арешт майна. Якщо у визначений цією частиною строк прокурор не звернувся до слідчого судді із клопотанням про арешт майна або якщо в задоволенні такого клопотання було відмовлено, попередній арешт на майно або кошти вважається скасованим, а вилучене майно або кошти негайно повертаються особі (ч. 9 ст. 170 КПК).

9.Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням підозрюваного, його захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК). 

ІV. Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

10.Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000154 від 03.04.2023, з якого було виділено кримінальне провадження №52026000000000020, в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК, санкція якого передбачає покарання, окрім іншого, у виді конфіскації майна.

11.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.12.2025 у справі № 991/12808/25 в рамках цього кримінального провадження накладено арешт із забороною органам держаної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам), щодо нерухомого майна, яке належить ТОВ «ВІ-ПРО» (код ЄДРПОУ 45174949), у тому числі, майнових прав на нежитлове приміщення №101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2).

12.Правовою підставою для накладення арешту відповідно до ухвали слідчого судді ВАКС від 12.12.2025 у справі № 991/12808/25 є забезпечення можливої конфіскації як виду покарання.

13.Арешт майна, з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання, накладається на майно підозрюваного, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна (ст.170 КПК). Покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині КК.

14.Накладаючи арешт на зазначене майно, слідчий суддя виходив із наявних у нього під час засідання в матеріалах справи документів, з яких вбачалося, що підозрюваний ОСОБА_5 є одним із засновників та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «ВІ-ПРО», який володіє 100% частки його статутного капіталу.

15.Крім того, матеріали справи підтверджували набуття у власність ТОВ «ВІ-ПРО» майнових прав на нежитлове приміщення № 101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2), що і зумовило застосування обтяжень для цього майна.

16.Водночас, у відповідності до абз. 2 ч. 10 ст. 170 КПК, не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

17.Слідчий суддя зауважує, що чинне кримінальне процесуальне законодавство не містить окремого законодавчого визначення поняття «добросовісний набувач», однак його зміст розкривається у положеннях ст. 388 ЦК України. З аналізу вказаної норми вбачається, що добросовісним набувачем є особа, яка набула майно за відплатним правочином, не знаючи та не маючи об`єктивної можливості знати про відсутність у відчужувача права на його відчуження або інші обставини незаконності такого набуття. При цьому статус добросовісного набувача презюмується відповідно до загальних засад цивільного законодавства (ст.ст. 328, 330 ЦК України), а обов`язок доведення його недобросовісності покладається на сторону обвинувачення.

18.Накладення арешту на майно, яке було відчужено у спосіб, встановлений чинним законодавством України та перейшло у володіння до добросовісного володільця до моменту початку досудового розслідування, можливе лише за умови подолання стороною обвинувачення розриву процесуального зв`язку між таким майном і цілями кримінального провадження. У подібних правовідносинах застосовується підвищений стандарт доказування, який вимагає встановлення не лише формального зв`язку майна із кримінальним правопорушенням, але й доведення штучності, удаваності або недобросовісності його відчуження, а також обізнаності набувача про можливу протиправність такого набуття. За відсутності таких обставин втручання у право власності не відповідає вимогам обґрунтованості та пропорційності.

19.Разом з тим, за відсутності доказів фіктивності правочину, обізнаності набувача про можливу протиправність походження майна або його афілійованості з підозрюваним, накладення арешту фактично підміняє собою механізми цивільно-правового оспорювання правочинів та покладає надмірний тягар на добросовісного власника.

20.Такий підхід суперечить правовій природі арешту майна, як виключно забезпечувального заходу, щодо дотримання справедливого балансу між інтересами держави та правами власника.

21.Відповідно до загальних засад цивільного права, майнові права як об`єкт цивільних правовідносин є оборотоздатними та можуть бути відчужені на підставі правочинів, зокрема договору купівлі-продажу. З моменту належного укладення та виконання такого правочину відбувається перехід майнових прав до набувача, а у попереднього право володільця вони припиняються у встановленому законом порядку. Таким чином, відчуження майнових прав шляхом їх продажу на підставі відповідного договору - є юридичним фактом, що припиняє право попереднього власника (правоволодільця) на відповідний об`єкт.

22.Згідно з долученими до клопотання матеріалами, 04.01.2024 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВІ-ПРО», код ЄДРПОУ: 45174949 (надалі за текстом - «ТОВ «ВІ-ПРО»»), покупець та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ІНТЕРГАЛ-БУД», код ЄДРПОУ: 34692645 (надалі за текстом - «ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД»») продавець - укладено договір купівлі-продажу майнових прав №МП-19079-058 (далі- Договір купівлі-продажу майнових прав та/або Основний договір).

23.Відповідно до п. 2.1. Договору купівлі-продажу майнових прав, до предмета майнових прав входить Нежитлове приміщення нежитлове приміщення №101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2).

24.18.01.2024 ТОВ «ВІ-ПРО» на виконання умов Договору купівлі-продажу майнових прав сплатило на рахунок ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» вартість майнових прав на нежитлове приміщення №101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2), що підтверджується платіжною інструкцією № 43.

25.20.08.2025 між ТОВ «ВІ-ПРО» (Покупець) та ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» (Продавець) укладено додатковий договір до Договору купівлі-продажу майнових прав.

26.Зазначеним договором підтверджено закінчення будівництва об`єкта, у тому числі Нежитлового приміщення №101/37, присвоєння йому адреси: вул. Юлії Здановської, буд. 28, а також уточнено площу та вартість об`єкта майнових прав. У свою чергу, ТОВ «ВІ-ПРО» на виконання умов додаткового договору до Договору купівлі-продажу майнових прав сплатило на рахунок ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД» доплату вартості майнових прав на Нежитлове приміщення №101/37, з урахуванням уточнення його площі, що підтверджується платіжною інструкцією №27 від 19.08.2025.

27.20.08.2025 між ТОВ «ВІ-ПРО» (Первісний покупець) та ОСОБА_4 (Новий покупець) укладено договір про відступлення прав та обов`язків (заміну сторони) за Договором купівлі-продажу майнових прав (надалі за текстом - Договір про відступлення майнових прав).

28.Із системного аналізу пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Договору про відступлення майнових прав убачається, що сторони погодили заміну покупця за Основним договором шляхом відступлення на користь ОСОБА_4 усіх прав та обов`язків первісного покупця щодо Нежитлового приміщення №101/37. З моменту виконання умов договору до ОСОБА_4 перейшов увесь комплекс майнових прав та право вимоги за Основним договором до продавця ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД».

29.20.08.2025 між ТОВ «ВІ-ПРО» (Первісний покупець) та ОСОБА_4 (Новий покупець) складено Акт приймання-передачі майнових прав на Нежитлове приміщення №101/37 (додаток №9).

30.Відповідно п. 1 даного Акту приймання-передачі майнових прав встановлено, що Новий покупець приймає майнові права на Приміщення для проведення державної реєстрації права власності та подальшого користування після прийняття об`єкта в експлуатацію, тобто після прийняття майнових прав за Основним договором, для їх подальшої державної реєстрації.

31.20.08.2025 ОСОБА_4 було сплачено вартість майнових прав на підставі Договору про відступлення майнових прав, що підтверджується квитанцією про оплату (додаток №10).

32.09.09.2025 ТОВ «ВІ-ПРО» видано довідку № 04/09/2025 ОСОБА_4 про повну сплату нею вартості майнових прав за Договором про відступлення майнових прав (додаток №11).

33.Відтак, слідчий суддя погоджується з доводами адвоката про те, що накладений арешт на майнові права на вищевказане нежитлове приміщення, яке на момент постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді ВАКС від 12.12.2025 вже було відчужене ТОВ «ВІ-ПРО» на підставі договору від 20.08.2025 та перебувало у власності ОСОБА_4 , не відповідає правовій природі цього заходу, оскільки застосовується до особи, яка не є носієм відповідного майнового права, що свідчить про відсутність предмета процесуального впливу та порушення принципів розумності, необхідності та співмірності втручання у право власності особи на майнові права.

34.Відповідно до положень ст. 655 ЦК, за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно (майнові права) у власність покупця, а покупець - прийняти та оплатити його. За змістом ст. 656 ЦК, предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права, якщо вони не вилучені з цивільного обороту.

35.На підставі ст. 334 ЦК право власності у набувача виникає з моменту передання майна або з моменту, визначеного договором чи законом. У випадку відчуження майнових прав таким моментом є належне укладення та виконання договору, що підтверджує перехід відповідного права до набувача.

36.Відповідно до пунктів 2.1, 2.2, 2.4 Договору про відступлення майнових прав убачається, що сторони погодили заміну покупця за Основним договором шляхом відступлення на користь ОСОБА_4 усіх прав та обов`язків первісного покупця щодо Нежитлового приміщення № 101/37. З моменту виконання умов договору до ОСОБА_4 перейшов увесь комплекс майнових прав та право вимоги за Основним договором до продавця ТОВ «БК «ІНТЕРГАЛ-БУД».

37.Отже, у разі продажу (відчуження) майнових прав на підставі цивільно-правового договору відбувається припинення майнового права у відчужувача та одночасне виникнення такого права у набувача. З моменту належного виконання правочину попередній власник втрачає юридичний титул на відповідні майнові права, що виключає можливість розгляду такого майна як такого, що перебуває у його власності чи володінні у розумінні ст. 170 КПК, а отже - виключає правові підстави для накладення арешту на таке майно як захід забезпечення кримінального провадження.

38.Слід зауважити, що починаючи із 20.08.2025 майнові права ТОВ «ВІ-ПРО» були припинені, як наслідок, воно перестало бути учасником будь-яких правовідносин щодо нього в рамках даних майнових прав на нежитлове приміщення, що виключає можливість застосування до таких майнових прав заходів забезпечення кримінального провадження в частині, що формально пов`язується з цим товариством.

39.Отже, станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали, слідчий суддя вважає доведеним той факт, що майнові права на нежитлове приміщення вже вибули з власності ТОВ «ВІ-ПРО» та належали ОСОБА_4 , що унеможливлює накладення арешту на таке майно як на актив особи, щодо якої здійснюється досудове розслідування.

40.У зв`язку з чим, доводи детектива, викладені у письмових запереченнях, про те, що ОСОБА_4 не є суб`єктом звернення в розумінні ст. 174 КПК, оскільки набула лише майнові права (право очікування), а не титульне право власності, є юридично неспроможними та базуються на помилковому тлумаченні норм матеріального і процесуального права.

41.Так, відсутність реєстрації права власності в державному реєстрі (через незавершеність будівництва) не позбавляє особу статусу володільця майнових прав у розумінні ст. 174 КПК. Відмова у розгляді клопотання по суті є порушенням права на доступ до правосуддя.

42.Слідчий суддя акцентує увагу на тому, що майнові права є особливим видом майна в розумінні ст. 190 ЦК. В силу чого ОСОБА_4 , яка на законних підставах набула майнові права на квартиру (об`єкт будівництва), є законним володільцем цих прав. Арешт об`єкта нерухомості прямо блокує реалізацію цих прав (можливість реєстрації власності), що робить таку особу належним суб`єктом звернення.

43.Варто зауважити, що положення ст. 396 ЦК регламентують правила про захист права власності, які поширюються також на осіб, що мають речове право на чуже майно. Таким чином, закон не робить різниці в рівні захисту між титульним власником і володільцем майнових прав.

44.Зважаючи на викладене, на переконання слідчого судді, арешт накладено на майно, яке не перебувало у власності особи, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, що виключає можливість досягнення мети арешту майна, визначеної ст. 170 КПК.

45.Під час розгляду цього клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 не має жодного процесуального статусу у вказаному кримінальному провадженні, не є підозрюваною, обвинуваченою або іншою особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження. Цей факт також підтверджено і органом досудового розслідування, про що свідчить зазначене ним у відповідях на адвокатські запити, що містяться у поданих матеріалах клопотання.

46.Крім того, матеріали клопотання повністю доводять твердження адвоката про те, що ОСОБА_4 набула майнові права на нежитлове приміщення на підставі відплатного правочину, здійснила повну оплату їх вартості та не була обізнана і не могла бути обізнаною про будь-які обставини, що могли б свідчити про протиправний характер походження такого майна, що відповідає ознакам добросовісного набувача у розумінні ст. 388 ЦК. 

47.Доводи детектива, викладені у письмових запереченнях про те, що у межах іншого кримінального провадження здійснюється досудове розслідування за фактами можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 209 КК України, в ході якого перевіряються обставини набуття та подальшого відчуження активів, одержаних злочинним шляхом, і хоча повідомлення про підозру у вказаному кримінальному провадженні наразі не здійснено, зібрані матеріали свідчать про наявність обґрунтованих підстав перевіряти версію про використання, зокрема, нежитлового приміщення 101/37 як предмета легалізації (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом, слідчий суддя сприймає критично, оскільки з моменту накладення арешту на зазначене майно, а саме з 12.12.2025 у органу досудового розслідування було достатньо часу аби встановити обставини набуття та подальшого відчуження активів.

48.Додатково слід зазначити, що після набуття права власності ОСОБА_4 вчинила всі необхідні дії, спрямовані на належне утримання нежитлового приміщення, зокрема уклала договори про надання житлово-комунальних послуг та здійснює оплату наданих на підставі них послуг, що відповідає вимогам ст. 322 ЦК, ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та підтверджує реальність володіння та користування об`єктом нерухомості і реальні наміри його придбання.

49.За таких обставин, накладення арешту на майнові права, що належать третій особі, яка не має жодного відношення до кримінального провадження, є необґрунтованим та таким, що порушує право мирного володіння майном.

50.Таким чином, враховуючи, що арешт накладено на майно, яке на момент його застосування не належало ТОВ «ВІ-ПРО», відсутні будь-які правові підстави вважати його таким, що відповідає критеріям, визначеним ст. 170 КПК та критеріям речових доказів, визначеним ст. 98 КПЕ, а також беручи до уваги, що ОСОБА_4 є добросовісним набувачем та не є учасником кримінального провадження, арешт майнових прав на вказане нежитлове приміщення підлягає скасуванню.

51.Водночас, відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

52.Отже, враховуючи, що арешт накладено на майнові права, які не належать ТОВ «ВІ-ПРО», що свідчить про відсутність їх зв`язку із предметом кримінального провадження, на переконання слідчого суді, ОСОБА_4 є добросовісним набувачем майнових прав на нежитлове приміщення та не є учасником кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023, а тому застосований захід забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді ВАКС від 12.12.2025 є таким, що порушує конституційні та конвенційні гарантії ОСОБА_4 щодо вільного володіння майновими правами. При цьому, будь-які докази протилежного стороною обвинувачення не надані, а зважаючи на відсутність у ОСОБА_4 процесуального статусу у кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає доведеним те, що відсутній і процесуальний зв`язок між зазначеним майном та предметом досудового розслідування.

53.За таких обставин, застосований арешт майнових прав на квартиру не здатний забезпечити жодну із цілей, передбачених ст. 170 КПК, оскільки майно не перебуває у власності чи володінні ТОВ «ВІ-ПРО», щодо якого здійснюється кримінальне провадження, не може бути предметом конфіскації та не має процесуального значення як доказ, з огляду на відсутність належного процесуального зв`язку між майновими правами та предметом досудового розслідування.

54.За наведених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту на майнові права на вищевказане нежитлове приміщення підлягає задоволенню. В решті арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 12.12.2025 у справі № 991/12808/25 на майно підозрюваного ОСОБА_5 , діє без змін.

Керуючись статтями 371, 372, 375, 376 КПК, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання адвоката ОСОБА_3 , подане в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2025 у справі № 991/12808/25 у межах кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023, на майно - в частині накладання арешту на майнові права на нежитлове приміщення №101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2 ).

Скасувати встановлену ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.12.2025 у справі № 991/12808/25 у межах кримінального провадження № 52023000000000154 від 03.04.2023 заборону органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, державним реєстраторам прав на нерухоме майно, державним реєстраторам органів місцевого самоврядування, особам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно, вчиняти будь-які реєстраційні дії (реєстрацію прав власності, скасування реєстрації права власності та інших речових прав, у тому числі реєстрацію правочинів щодо відчуження, передачі у володіння та користування третім особам) - щодо майнових прав на нежитлове приміщення №101/37 (П137) за адресою: АДРЕСА_1 (адреса після введення об`єкта в експлуатацію: АДРЕСА_2).

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя        ОСОБА_1