Справа № 991/12307/24

Провадження 1-кп/991/163/25

У Х В А Л А 

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 серпня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі головуючого судді ОСОБА_1 , 

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , 

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 , 

захисника ОСОБА_5 , 

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника про закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року за обвинуваченням 

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Остер Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , 

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 114-1 КК України,

установив:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 114-1 КК України.

16 червня 2026 року захисник ОСОБА_5 подав до суду клопотання про закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (т. 53 а.с. 59-92).

30 червня 2026 року через систему «Електронний суд» захисник ОСОБА_5 направив до суду додаткові письмові пояснення щодо питань суду, поставлених під час судового засідання 24 червня 2026 року у ході розгляду клопотання про закриття кримінального провадження (т. 53 а.с. 109-113).

06 липня 2026 року у судовому засіданні захисник ОСОБА_5 подав до суду пояснення до заперечень прокурора на клопотання про закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України (т. 53 а.с. 137-146).

08 липня 2026 року захисник ОСОБА_5 подав письмові відповіді на питання суду щодо мотивів ухвали слідчого судді від 09 серпня 2024 року та ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2025 року (т. 53 а.с. 154-161).

26 серпня 2026 року захисником подано додаткові письмові пояснення щодо питань суду, поставлених у судовому засіданні 11 серпня 2026 року, стосовно не подання заяви про відвід слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва (т. 54 а.с. 28-30).

Доводи у поданих захисником до суду процесуальних документах зводяться до детального аналізу мотивів ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 грудня 2025 року, постановленої за результатом апеляційного перегляду ухвали Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, а також обгрунтування своєї позиції щодо незгоди з висновками суду апеляційної інстанції. Захисник наполягав та тому, що обставини, які зазначені в рішенні апеляційної інстанції, підлягають дослідженню судом першої інстанції під час розгляду цього клопотання.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 підтримав всі доводи, викладені ним у поданих до суду документах щодо закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року. На запитання суду конкретизував, що підставами для закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України є те, що: 

(1) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні до десяти місяців продовжував неуповноважений суб`єкт, тому слід вважати, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 23 серпня 2024 року, а отже обвинувальний акт, який надійшов до суду 27 жовтня 2024 року, направлений поза межами строку досудового розслідування;

(2) орган досудового розслідування допустив недобросовісну поведінку, оскільки під час розгляду у Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду апеляційної скарги на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2025 року сторона обвинувачення визнала той факт, що клопотання про продовження строку досудового розслідування від 06 серпня 2024 року мало бути розглянуте слідчим суддею Вищого антикорупційного суду, а не Шевченківського районного суду м. Києва. Отже сторона обвинувачення допустила маніпуляцію, звернувшись з цим клопотанням до місцевого суду, у зв`язку з чим отримала перевагу у виді «зайвого строку досудового розслідування» поза межами розумних.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію свого захисника, просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 заперечував щодо задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження. Зазначив, що фактично всі доводи захисника, якими він обґрунтовує необхідність закриття кримінального провадження, зводяться до незгоди з прийнятою Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду 01 грудня 2025 року ухвалою, якою скасовано ухвалу Вищого антикорупційного суду від 19 вересня 2025 року про закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Зокрема сторона захисту стверджує про те, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції, не відмовив у закритті провадження по суті. Однак, на переконання прокурора, сторона захисту вибірково сприймає доводи, викладені Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду в ухвалі. Зміст ухвали не містить жодних вказівок щодо подальшого розгляду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження. Навпаки зазначене рішення містить ґрунтовну оцінку всім доводам як сторони захисту так і сторони обвинувачення. Разом з тим незгода з судовим рішенням не є підставою для повторного розгляду клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження фактично з аналогічних підстав. Сторона захисту у ході судового розгляду не навела жодних аргументів, які б свідчили про те, що порушення правил підсудності при розгляді клопотання сторони обвинувачення про продовження строку досудового розслідування спричинило порушення фундаментальних прав та свобод обвинуваченого та було пов`язане з будь-якими прихованими мотивами чи особистою заінтересованістю сторони обвинувачення. Посилання на те, що порушення права на справедливий суд та порушення принципу належної правової процедури призвело до набуття ОСОБА_4 процесуального статусу обвинуваченого, не може вважатись порушенням фундаментальних прав, оскільки навіть у випадку відмови у продовженні строку досудового розслідування прокурор зобов`язаний протягом п`яти днів здійснити одну із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України, зокрема направити обвинувальний акт до суду. Крім того, стороною обвинувачення вживались всі необхідні заходи з метою якнайшвидшого завершення досудового розслідування та скерування обвинувального акта до суду. Твердження сторони захисту про незаконність ухвали Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2024 року є помилковим з огляду на постанову Верховного Суду від 24 лютого 2025 року у справі № 357/10207/21. При цьому постанова Верховного Суду від 31 жовтня 2022 року у справі № 753/12578/19, на яку посилається сторона захисту, є нерелевантною до обставин кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року. Доводи сторони захисту про те, що сторона обвинувачення, звертаючись до Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про продовження строку досудового розслідування, діяла недобросовісно не відповідає дійсності. Також не виявлено жодних обставин, які б свідчили про упередженість слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, його зацікавленості у розгляді клопотання та створення для сторони обвинувачення надмірних процесуальних переваг. Письмові заперечення долучені до матеріалів справи (т. 53 а.с. 125-136).

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав. 

Згідно з п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений ст. 219 КПК України, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

За ч. 7 ст. 284 КПК України якщо обставини, передбачені пунктами 5, 6, 7, 8, 9, 9-1, 10 частини першої цієї статті, виявляються під час судового провадження, а також у випадку, передбаченому пунктами 2, 3 частини другої цієї статті, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження.

Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта (п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України).

Відповідно до ч. 1, 3, 4 ст. 219 КПК України строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду, зокрема з обвинувальним актом або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

З дня повідомлення особі про підозру досудове розслідування повинно бути закінчене, зокрема протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати, зокрема дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

За матеріалами справи встановлено таке.

19 грудня 2023 року старшим слідчим ГСУ Служби безпеки України на підставі повідомлення ДВКР СБ України від 18 грудня 2023 року № 17/1/1/1-19667нт до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-2 КК України та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 (т. 2 а.с. 234).

23 грудня 2023 року у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України (т. 3 а.с. 1-9).

Отже, відповідно до ст. 12 КК України та ч. 3 ст. 219 КПК України досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні після повідомлення ОСОБА_4 про підозру мало бути закінчено до 23 лютого 2024 року.

Однак, відповідно до ч. 4 ст. 219, ст. 295, 295-1 КПК України строк досудового розслідування у кримінальному провадженні неодноразово продовжувався, а саме: 

13 лютого 2024 року постановою заступника Генерального прокурора продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року, зокрема за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України, до трьох місяців (т. 3 а.с. 23- 28);

18 березня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/9507/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року до п`яти місяців, тобто до 23 травня 2024 року (т. 3 а.с. 37-39);

14 травня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва у справі № 761/17503/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України, до восьми місяців, тобто до 23 серпня 2024 року (т. 3 а.с. 48-51).

02 серпня 2024 року старшим слідчим ГСУ Служби безпеки України на підставі рапорту про виявлення кримінального правопорушення від 02 серпня 2024 року № 6/8249-С до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22024000000000701 (т. 3 а.с. 56).

06 серпня 2024 року постановою заступника начальника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора визначено підслідність кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у кримінальному провадженні № 22024000000000701 від 02 серпня 2024 року за слідчими ГСУ Служби безпеки України; об`єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року та № 22024000000000701 від 02 серпня 2024 року під єдиним реєстраційним номером № 22023000000001243 (т. 3 а.с. 59-61). 

06 серпня 2024 року постановою старшого слідчого ГСУ Служби безпеки України змінено правову кваліфікацію у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року в частині з ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 114-1 КК України на ч. 2 ст. 114-1 КК України (т. 3 а.с. 62-64).

06 серпня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, а саме у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 114-1 КК України (т. 3 а.с. 65-82).

Цього ж дня старшим слідчим ГСУ Служби безпеки України складено клопотання про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, у якому зокрема зазначено, що строк досудового розслідування необхідно продовжити для забезпечення проведення таких процесуальних дій: отримати виконані матеріали запиту про надання правової допомоги від компетентних органів Республіки Польща та Італійської Республіки; додатково допитати посадових осіб Міністерства оборони України , а саме: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , посадових осіб ДП СЗТФ « Прогрес » ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; витребувати (вилучити) документи щодо мети та підстав відряджень за межі території України ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; виконати інші необхідні процесуальні дії; виконати вимоги ст. 290 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування (т. 3 а.с. 83-93).

09 серпня 2024 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві у справі № 761/28946/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року до десяти місяців, тобто до 23 жовтня 2024 року (т. 3 а.с. 94-98).

За матеріалами справи також встановлено, що між Службою безпеки України та Національним антикорупційним бюро України виник спір про підслідність у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року, який вирішений постановою Генерального прокурора від 12 вересня 2024 року, згідно з якою визначено підслідність кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема ч. 2 ст. 114-1, ч. 2 ст. 364 КК України у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року за слідчими ГСУ Служби безпеки України (т. 3 а.с. 99-111).

10 жовтня 2024 року старшим слідчим ГСУ Служби безпеки України повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (т. 3 а.с. 120-122).

25 жовтня 2024 року обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року з додатками за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 114-1 КК України, направлений до суду (т. 2 а.с. 1-65).

Судом встановлено, що відповідно до повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_4 від 06 серпня 2024 року він підозрюється, зокрема у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яким завдано збитки державі в особі Міністерства оборони України на суму 1 439 770 000,00 грн, що є тяжкими наслідками (т. 3 а.с. 65-82).

Тобто, враховуючи норми ст. 33-1, п. 3 ч. 5 ст. 216, п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України та ст. 45 КК України, а також розмір шкоди, зазначений у повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру ОСОБА_4 від 06 серпня 2024 року щодо вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 364 КК України, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року мали б здійснювати слідчі судді Вищого антикорупційного суду за правилами предметної підсудності.

Отже розгляд клопотання старшого слідчого ГСУ Служби безпеки України про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року здійснений 09 серпня 2024 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києві у справі № 761/28946/24 за правилами територіальної підсудності, є порушенням правил предметної підсудності (т. 3 а.с. 94-98).

До такого ж висновку дійшов Вищий антикорупційний суд в ухвалі від 19 вересня 2025 року та з цим висновком погодилася і Апеляційна палата Вищого антикопуційного суду в ухвалі від 01 грудня 2025 року (т. 3 а.с. 71-87, 243-248).

Водночас, суд звертає увагу, що Верховний Суд в ухвалі від 16 червня 2026 року у справі № 761/19792/26, постановленої за результатом розгляду клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора про направлення матеріалів провадження за скаргою на повідомлення про підозру з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а саме з Шевченківського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду, врахував, що судовий контроль у кримінальному провадженні фактично здійснювався не тільки слідчими суддями Вищого антикорупційного суду, а й слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва, зазначив: «… Системний аналіз норм кримінального процесуального закону, свідчить про те, що вирішення питань щодо розгляду заяв, клопотань чи скарг, поданих під час досудового розслідування, належить до виключної компетенції слідчого судді того суду, до якого вони надійшли. Принцип єдності кримінального провадження передбачає, що всі процесуальні дії в межах одного кримінального провадження мають розглядатися одним судом, судовий контроль у кримінальному проваджені є гарантією законності, справедливості та ефективності досудового розслідування, що реалізується через розгляд заяв, скарг і клопотань слідчим суддею відповідно до вимог ст. 2, 9, ч. 3 ст. 26, 28 КПК. Його здійснення має бути узгодженим, безперервним і процесуально єдиним. Виникнення процесуальної «фрагментації» - коли різні процесуальні дії в межах одного кримінального провадження розглядаються судами з різною юрисдикцією без належного узгодження - суперечить завданню кримінального провадження, визначеного нормами ст. 2 у взаємозв`язку із ст. 28 КПК. ...» та відмовив у задоволенні клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора .

Відповідно доматеріалів справи та відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, убачається, що у межах кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року виключно слідчими суддями Шевченківського районного суду м. Києва здійснювався судовий контроль на стадії досудового розслідування до 15 серпня 2024 року включно, у тому числі розглядалися клопотання про продовження строку досудового розслідування та строку дії покладених на підозрюваного обов`язків. Надалі, 27 серпня 2024 року, у період, коли підслідність у кримінальному провадженні була визначена за детективами Національного антикорупційного бюро України, сторона захисту зверталася до слідчого судді Вищого антикорупційного суду з клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, 04 вересня 2024 року, у період, коли підслідність у кримінальному провадженні була змінена за слідчими ГСУ Служби безпеки України, - до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва, а 23 жовтня 2024 року, на стадії ознайомлення з матеріалами кримінального провадження у порядку ст. 290 КПК України, - знову до слідчого судді Вищого антикорупційного суду.

Як виснував Верховний Суд в ухвалі від 19 січня 2025 року у справі №201/13151/25 (провадження № 51-4270 впс 25) « ... Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст.ст. 45, 206-2, 209, 211, 366-2, 366-3 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК. Інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо кримінальних правопорушень, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом 7 ч. 1 ст. 34 цього Кодексу). Зокрема, предметна підсудність Вищого антикорупційного суду має бути чітко узгоджена з підслідністю. Зазначене свідчить про необхідність нерозривного застосування положень п. 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК у прив`язці до органу досудового розслідування, який здійснює кримінальне провадження. Альтернативне тлумачення зазначеної норми створює ризики правової невизначеності, що, у свою чергу, відкриває можливість іншим органам досудового розслідування свавільно скерувати провадження до Вищого антикорупційного суду - лише за формальними ознаками. Такий підхід суперечить меті законодавчого регулювання та унеможливлює ефективне здійснення правосуддя Вищим антикорупційним судом, що прямо суперечить принципам процесуальної економії та вимогам належного судочинства. ... ».

Враховуючи наведені висновки Верховного Суду, слід вважати, що розгляд слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого ГСУ Служби безпеки України про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року здійснено з забезпеченням гарантій законності, справедливості та ефективності досудового розслідування, що реалізується через розгляд клопотань слідчим суддею відповідно до вимог ст. 2, 9, ч. 3 ст. 26, 28 КПК України.

Отже, посилання захисника на «маніпуляції сторони обвинувачення щодо звернення з клопотанням про продовження строку досудового розслідування до районного суду» є непереконливими та такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та обставинах кримінального провадження.

З огляду на викладене суд вважає доводи захисту про те, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчився 23 серпня 2024 року, та як наслідок обвинувальний акт, який надійшов до суду 27 жовтня 2024 року, направлений поза межами строку досудового розслідування, безпідставними.

Сторона захисту стверджувала, що у зв`язку з продовженням строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва орган досудового розслідування отримав перевагу у виді «надмірного строку досудового розслідування».

Суд не погоджується з такими твердженнями сторони захисту з огляду на вимоги ч. 2 ст. 219 КПК України, якими встановлено загальний строк досудового розслідування щодо тяжкого та особливо тяжкого злочину до дванадцяти місяців. У той же час ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 09 серпня 2024 року строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року продовжено до десяти місяців, тобто в межах строків, встановлених у ч. 2 ст. 219 КПК України. 

Також у судовому засіданні учасники судового провадження підтвердили, що з 09 серпня 2024 року (дня продовження слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Києва строку досудового розслідування у кримінальному провадженні) і до 10 жовтня 2024 року (дати завершення досудового розслідування), окрім вирішення спору про підслідність, стороною обвинувачення були проведені лише повторний/додатковий допит свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 . Жодні інші слідчі (розшукові) дії органом досудового розслідування не вчинялись.

Разом з тим, проведення органом досудового розслідування таких слідчих (розшукових) дій як повторний/додатковий допит свідків не є вирішальним у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, в ході якого учасники кримінального провадження матимуть право взяти участь у допиті свідків.

Тому, на переконання суду, стороною захисту не доведено, що за період з 09 серпня по 10 жовтня 2024 року органом досудового розслідування були вчинені процесуальні дії, зокрема збір доказів, що свідчило б про отримані переваги, чи про порушення фундаментальних прав, свобод та інтересів ОСОБА_4 .

Всі інші доводи захисника щодо наявності підстав для закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України зводяться до детального аналізу мотивів постановлення Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвали від 01 грудня 2025 року та доводів щодо помилковості висновків суду.

Суд зазначає, що під час розгляду клопотання про закриття кримінального провадження суд першої інстанції не вправі оцінювати законність та обґрунтованість ухвали апеляційної інстанції за результатом перегляду ухвали суду першої інстанції за попереднім клопотанням сторони захисту про закриття кримінального провадження.

З огляду на викладене судом не встановлені підстави для закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, тому у задоволені клопотання захисника належить відмовити.

Керуючись ст. 2, 7, 284, 369, 372, 376 КПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження № 22023000000001243 від 19 грудня 2023 року на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Головуючий суддя ОСОБА_1