Справа № 991/9348/26

Провадження 1-кп/991/85/26

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 

03 вересня 2026 року м.Київ

 

Вищий антикорупційний суд колегією в складі:

головуючого судді  ОСОБА_1 ,

суддів  ОСОБА_2 , 

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання  ОСОБА_4 ,

прокурора  ОСОБА_5 ,

обвинуваченого  ОСОБА_6 ,

його захисників  ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

(у режимі відеоконференцзв`язку)  ОСОБА_10 ,

обвинуваченого  ОСОБА_11 ,

його захисників  ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

Обвинуваченої  ОСОБА_14 ,

її захисників  ОСОБА_15 ,

(у режимі відеоконференцзв`язку)  ОСОБА_16 ,

представника потерпілого (у режимі відеоконференцзв`язку)  ОСОБА_17 ,

заставодавця  ОСОБА_18 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого  ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_10 , та клопотання обвинуваченого ОСОБА_19 , про зміну запобіжного заходу, поданого у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000534 від 14.10.2024, за обвинуваченням:

ОСОБА_14 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України,

ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч.2 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

І. Історія провадження

17.07.2026 до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №52024000000000534 від 14.10.2024, за обвинуваченням ОСОБА_14 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 369-2 КК України, та ОСОБА_19 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 368, ч.2 ст. 369-2 КК України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2026 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено суддю Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 .

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 21.07.2026 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання на 25.08.2026.

Ухвалою суду від 25.08.2026 задоволено клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 та продовжено на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_19 та ОСОБА_14 - до 25.10.2026 включно.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.08.2026 задоволено клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 , постановлено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні проводити колегіально судом у складі трьох суддів.

Відповідно до протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 25.08.2026 для розгляду вказаного кримінального провадження визначено колегію суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 

25.08.2026 та 31.08.2026 через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» надійшли клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_10 та обвинуваченого ОСОБА_19 , з додатками про зміну застосованого до ОСОБА_6 та ОСОБА_19 запобіжного заходу у даному кримінальному провадженні шляхом зменшення розміру застави. 

ІІ. Щодо поданих клопотань відносно заходів забезпечення кримінального провадження 

2.1. Обґрунтування заявленого захисником обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокатом ОСОБА_10 , клопотання про зміну запобіжного заходу

У клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_10 зазначила, що 13.12.2024 слідчим суддею ВАКС обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у розмірі 20 000 000 грн, тобто у розмірі, який істотно перевищує максимальну межу застави, передбачену ч.5 ст.182 КПК України.

02.01.2025 Апеляційною палатою ВАКС частково задоволено апеляційну скаргу та зменшено розмір застави до 10 000 000 грн. 

05.02.2025 слідчим суддею ВАКС за результатами розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою визначено підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 6 000 000 грн.

Застава у розмірі 6 000 000 грн. за ОСОБА_6 була внесена 06.02.2025 сімома заставодавцями.

На даний час досудове розслідування у даному кримінальному провадженні завершено, обвинувальний акт направлено до суду. ОСОБА_6 набув процесуального статусу обвинуваченого.

Вважає, що сукупність обставин, які виникли та істотно змінилися після визначення застави у розмірі 6 000 000 грн, свідчить про відсутність на теперішній час необхідності у подальшому застосуванні виняткового механізму, передбаченого абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України, що дозволяє забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 заставою в межах, прямо встановлених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Можливість виходу за зазначену межу законодавець пов`язує саме з виключним випадком - коли суд встановить, що застава у передбачених законом межах не здатна забезпечити виконання особою покладених на неї обов`язків.

Отже, сама тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, розмір можливої шкоди, характер обвинувачення чи саме існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не створюють автоматичної підстави для необмеженого в часі збереження застави понад 300 прожиткових мінімумів.

Для застосування такого винятку необхідним є існування додаткової обставини: доведена недостатність навіть максимальної застави, встановленої загальним правилом закону, для забезпечення належної процесуальної поведінки конкретної особи. Саме ця обставина підлягає оцінці судом на теперішній час.

Сторона захисту вважає, що характер та інтенсивність встановлених під час досудового розслідування ризиків підлягає новій оцінці, оскільки імовірні можливості обвинуваченого впливати на збирання доказів стороною обвинувачення об`єктивно відрізняються від тих, які існували під час активної стадії досудового розслідування. В свою чергу, поведінка ОСОБА_6 в статусі підозрюваного свідчить про те, що останній дотримувався усіх процесуальних обов`язків, не вчиняв жодних дій, які б давали підстави стверджувати про неналежну поведінку, що спростовує необхідність збереження виняткового розміру застави.

Разом з цим, на момент застосування запобіжного заходу ОСОБА_6 перебував на посаді судді, станом на сьогодні з посади судді його звільнено. Відтак ОСОБА_6 більше не має ані відповідного професійного статусу, ані доходу, пов`язаного з перебуванням на посаді судді Господарського суду Львівської області.

На теперішній час ОСОБА_6 працює у Фермерському господарстві «Залужани» на посаді юрисконсульта та отримує заробітну плату, розмір якої є істотно нижчим за його попередній дохід на посаді судді.

Розмір доходів ОСОБА_6 підтверджується декларацією, яку останній подавав при звільненні, а також довідками про доходи з місця роботи.

Ці обставини мають безпосереднє значення для вирішення питання про розмір застави, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України при його визначенні суд зобов`язаний враховувати, серед іншого, майновий та сімейний стан особи та інші дані про неї.

Крім того, припинення повноважень судді має значення і для оцінки ризиків, оскільки професійний статус та пов`язані з ним можливості, які враховувалися стороною обвинувачення на стадії досудового розслідування, на теперішній час об`єктивно відсутні.

Протягом більш ніж півтора року значний обсяг майна семи третіх осіб залишається пов`язаним із застосуванням запобіжного заходу до ОСОБА_6 . Тривалість такого майнового обмеження не може ігноруватися при перевірці пропорційності подальшого збереження виняткового розміру застави, особливо за відсутності порушень з боку обвинуваченого та після завершення досудового розслідування.

Окрім того, заставодавець ОСОБА_18 має проблеми зі здоров`ям, у зв`язку з чим несе суттєві додаткові витрати на лікування своє, а також, хворої матері. ОСОБА_18 звернувся до ОСОБА_6 з проханням повернути йому грошові кошти, оскільки сам їх потребує. 

Також, заставодавець ОСОБА_20 звернулась із заявою про повернення їй внесеної застави, оскільки сама потребує цих грошових коштів. 

Аналогічне звернення також отримане від заставодавця ОСОБА_21 .

Проте, ОСОБА_6 станом на сьогодні не має достатніх доходів, щоб повернути заставу заставодавцям

Так, 21.05.2026 ОСОБА_6 подав декларацію при звільненні. Згідно даної декларації дохід ОСОБА_6 у Господарському суді Львівської області у 2026 році склав 340 008,00 грн., у його дружини ОСОБА_22 дохід відсутній.

Згідно вказаної декларації наявні грошові кошти у ОСОБА_6 6500 доларів США та 5884,00 гривень, у ОСОБА_22 наявні грошові кошти у розмірі 3992 доларів США та 331,00 гривень.

Отже, кошти, які були внесені як застава за ОСОБА_6 , належать третім особам. Грошові кошти перебувають на рахунку держави вже близько півтора року. Заставодавці прямо заявляють про відсутність подальшої фінансової можливості залишати ці кошти як забезпечення та просили ініціювати їх повернення.

Разом з цим, наводить Рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026, ухвалене після визначення застави ОСОБА_6 , яке має ключове значення для розгляду клопотання, оскільки встановлює чіткі умови застосування виняткового розміру застави. 

Хоча положення КПК визнано конституційним, Конституційний Суд України наголосив, що визначення застави понад звичайні межі (80 або 300 прожиткових мінімумів) можливе лише на підставі індивідуальної оцінки обставин, ризиків та реального майнового стану особи, з урахуванням практики ЄСПЛ щодо недопустимості надмірної застави. Відтак, наявність у законі такої можливості не робить надмірний розмір застави звичайним чи безстроковим, а його збереження вимагає постійного обґрунтування фактичними фінансовими можливостями особи та актуальними ризиками.

Захист не порушує питання про скасування чи мінімізацію застави, а просить припинити застосування виняткового режиму (абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України) та встановити її розмір на рівні верхньої межі у 300 прожиткових мінімумів. Обвинувачений ОСОБА_6 за понад півтора року довів готовність виконувати процесуальні обов`язки, жодного разу їх не порушив, а досудове розслідування вже завершене та обвинувальний акт передано до суду. Оскільки фінансовий стан обвинуваченого істотно змінився після звільнення з посади судді, а його позитивна поведінка, бездоганна репутація та активна допомога ЗСУ підтверджуються документально, подальше збереження виняткової застави втратило підстави, тоді як сума у 300 прожиткових мінімумів залишається достатнім майновим стримувальним фактором для забезпечення балансу інтересів провадження та прав особи.

2.2. Обґрунтування заявленого обвинуваченим ОСОБА_19 клопотання про зміну запобіжного заходу

У клопотанні про зміну запобіжного заходу обвинувачений ОСОБА_19 зазначив, що на момент визначення застави ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 у розмірі 3 000 000 гривень, він не мав достатньо власних коштів для її внесення та не має їх на даний час. Через це грошові кошти були добровільно внесені за нього іншими особами (заставодавцями): ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 та ОСОБА_29 з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків.

З моменту внесення застави в травні 2025 року минуло вже понад 16 місяців. За цей час у частини заставодавців суттєво змінилися життєві обставини та виникла об`єктивна потреба у поверненні коштів для лікування, утримання сімей, покриття нагальних побутових витрат та інших соціально значущих потреб. Зокрема ОСОБА_25 у своїй заяві просить повернути хоча б частину внесених коштів у зв`язку зі складним матеріальним становищем, витратами на лікування, медикаменти, сторонній догляд та витратами, пов`язаними зі смертю сина. ОСОБА_26 просить повернути 200 000,00 грн для лікування членів своєї сім`ї. ОСОБА_28 є особою з інвалідністю, що потребує постійного лікування та реабілітації, і просить повернути всі внесені ним 250 000,00 грн. ОСОБА_29 просить повернути 150 000,00 грн для лікування себе та своєї дружини. ОСОБА_27 просить повернути 180 000,00 грн для лікування.

Разом з цим, при визначенні застави суд виходив із наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України (переховування від органів розслідування чи суду, незаконний вплив на свідків та інших учасників, знищення чи приховування доказів, перешкоджання провадженню). 

Станом на день подання клопотання ці ризики втратили актуальність або істотно зменшилися. Досудове розслідування наразі повністю завершено, а обвинувальний акт скеровано до суду і ВАКС здійснює його розгляд у підготовчому судовому засіданні, тому ризики впливу на розслідування чи знищення доказів фактично втратили актуальність.

Протягом усього часу дії запобіжного заходу він належно виконував покладені процесуальні обов`язки, не ухилявся від явок за викликами та не порушував умов застави. Оцінка його процесуальної поведінки на сьогодні базується вже не на початкових прогнозах ризиків, а на реальних даних його належної поведінки протягом понад 16 місяців.

Також обвинувачений обґрунтовує своє клопотання рішенням Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026, зазначаючи, що визначення застави понад встановлений законом загальний ліміт у 300 прожиткових мінімумів є винятковим заходом, який вимагає обов`язкової індивідуальної оцінки його реального майнового стану та не повинен створювати надмірного й невиправданого фінансового тягаря для нього чи заставодавців. Він наголошує, що оскільки досудове розслідування вже завершено, а сам він понад 16 місяців демонструє зразкову процесуальну поведінку, подальше тримання застави у винятковому розмірі 3 000 000 грн втратило свою обґрунтованість і є надмірним. Відтак, на думку ОСОБА_19 , законодавчо визначена застава в межах 300 прожиткових мінімумів (998 400 грн) є абсолютно достатньою для виконання превентивної функції запобіжного заходу. 

Співмірність та достатність зменшеного розміру застави обвинувачений обґрунтовує тим, що його власний майновий стан істотно змінився. З огляду на його бездоганну поведінку, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб залишається значним майновим обтяженням та має абсолютно достатню стримувальну силу для забезпечення виконання обов`язків. Водночас подальше тримання застави у розмірі 3 000 000 грн є надмірним та не відповідає меті запобіжного заходу.

На підставі викладеного ОСОБА_19 просив суд змінити розмір застави з 3 000 000 грн на 998 400 грн (300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб) та повернути заставодавцям частину внесених ними коштів.

2.3. Позиції учасників щодо заявлених стороною захисту клопотань про зміну запобіжного заходу, висловлені у підготовчому судовому засіданні

Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 

(1) Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_10 , підтримала клопотання про зменшення розміру застави.

Зазначила про зміну обставин, які існували на час визначення розміру застави. Зокрема, звернула увагу, що 13.12.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду було визначено заставу у розмірі 20 млн грн, 02.01.2025 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду вказану заставу було зменшено до 10 млн грн, а 05.02.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду визначено заставу у розмірі 6 млн грн, яку 06.02.2025 внесли семеро заставодавців.

Також зазначила про подальше пом`якшення покладених на  ОСОБА_6 обов`язків. Зокрема 18.06.2025 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду не продовжено обов`язок носити електронний засіб контролю, а ухвалою від 13.08.2025 - скасовано обов`язок не залишати межі Львівської області. На переконання захисника, це свідчить про зменшення ризиків та наявність підстав для подальшого пом`якшення запобіжного заходу.

 

Стверджувала про належне виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також про зміну його соціального та професійного статусу, який раніше враховувався при оцінці ризиків у зв`язку зі звільненням з посади судді.

Окрім того, захисник послалася на зміну майнового стану обвинуваченого, зазначивши про зменшення його доходу та відсутність заощаджень у розмірі, який декларувався на час обрання запобіжного заходу, на підтвердження чого надала суду декларацію ОСОБА_6 , подану останнім при звільненні. 

Так, за твердженням захисника, заробітна плата ОСОБА_6 на цей час становить 20 790 грн, єдиним його активом є транспортний засіб, на який накладено арешт, а на утриманні останнього перебувають батьки, непрацююча дружина та неповнолітня дитина.

Захисник також звернула увагу суду на рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026, відповідно до якого застосування застави у розмірі, що перевищує межі, визначені ч. 5 ст. 182 КПК України, потребує індивідуалізованого та детального обґрунтування, зокрема доведення того, що застава у меншому розмірі не здатна забезпечити належну поведінку особи. 

На переконання захисника, на цей час такі виключні підстави відсутні.

Захисник додатково зазначила про фінансовий стан заставодавців та стверджувала, що внесені ними кошти тривалий час перебувають на депозитному рахунку суду, а окремі заставодавці звернулися з проханням про їх повернення у зв`язку з медичними та особистими обставинами. Водночас, ОСОБА_6 не має фінансової можливості самостійно повернути заставодавцям внесені ними кошти.

На переконання захисника, вказане свідчить про відсутність підстав для збереження наявного розміру застави, у той час як застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

(2) Обвинувачений ОСОБА_6 вказане клопотання підтримав. Зазначив, що протягом усього часу належно виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, що свідчить про зменшення ризиків. Послався на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої зі спливом часу та за умови належної поведінки особи відповідні ризики зменшуються.

Також обвинувачений заперечив проти врахування наданих прокурором відомостей про його майновий стан, оскільки такий зазнав змін, зокрема у зв`язку зі зміною місця роботи та розміру заробітної плати. При цьому автомобілі перебувають під арештом, у зв`язку з чим можливість використання такого майна для залучення коштів має бути оцінена окремо.

Додатково обвинувачений звернув увагу на складні життєві обставини окремих заставодавців, які внесли заставу та зазначив про відсутність у нього можливості самостійно повернути їм відповідні кошти. 

(3) Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_8 , вказане клопотання підтримав.

На думку захисника, підставами для зменшення застави є сплив значного проміжку часу з моменту визначення застави, зміна матеріального становища заставодавців та мінімальний рівень ризиків, на які посилається сторона обвинувачення під час продовження обов`язків ОСОБА_6 , а також звернув увагу суду, що подані заставодавцями заяви щодо повернення внесених ними коштів у зв`язку зі зміною життєвих обставин.

Вважав, що з урахуванням наведених обставин застава у розмірі, визначеному ч. 5 ст. 182 КПК України, буде достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 

(4) Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 , адвокат ОСОБА_7 , підтримав позицію інших захисників та просив задовольнити клопотання про зменшення розміру застави.

 

Зазначив, що документи, надані прокурором на заперечення клопотання, не повинні враховуватися судом, оскільки, на його думку, вони отримані позапроцесуальним способом після завершення досудового розслідування та є неналежними і недопустимими.

Щодо розміру застави захисник зазначив, що на цей час відсутні підстави для збереження її виняткового розміру, а застава у визначеному КПК України розмірі 300 прожиткових мінімумів є достатньою для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 . Також зазначив, що в інших кримінальних провадженнях обвинувачені можуть перебувати на стадії судового розгляду без застосування запобіжного заходу.

(5) Заставодавець ОСОБА_18 підтримав клопотання сторони захисту. Зазначив про наявність медичних обставин, а також про самостійне утримання трьох родин, у зв`язку з чим має об`єктивні фінансові потреби, зокрема пов`язані з енергозабезпеченням та сплатою податків.

Заставодавець ОСОБА_30 подав письмову заяву, у якій підтримав клопотання сторони захисту та просив повернути йому внесену заставу.

Заставодавець ОСОБА_21 подав письмову заяву, у якій просив повернути внесену ним заставу, посилаючись на необхідність використання відповідних коштів для організації лікування його батька.

(6) Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Зазначив, що надані ним до суду відомості були отримані на підставі ст.ст. 17, 36, 93 та 290 КПК України, які надають стороні обвинувачення можливість отримувати та збирати відповідні відомості, у тому числі після завершення досудового розслідування. На його переконання, інше тлумачення відповідних положень призвело б до порушення принципу рівності сторін.

Щодо майнового стану ОСОБА_6 прокурор зазначив, що дохід останнього за 2019-2024 роки становив 8,6 млн грн, а за 2025-2026 роки - 1 млн 618 тис грн. Також звернув увагу на декларації ОСОБА_6 , згідно з якими заощадження дійсно зменшилися з 60 000 доларів США у 2023 році до 7 500 доларів США у 2024-2025 роках. 

Водночас прокурор зазначив, що захист не надав відомостей щодо причин такого істотного зменшення заощаджень, підстави стверджувати про суттєву зміну майнового стану ОСОБА_6 відсутні.

Прокурор також заперечив проти тверджень захисту про автоматичне зменшення ризиків у зв`язку із завершенням досудового розслідування та переходом кримінального провадження до стадії судового розгляду, оскільки ризики, на які він раніше посилався під час продовження обов`язків ОСОБА_6 , продовжують існувати, а запобіжний захід має забезпечувати його належну процесуальну поведінку, зокрема явку до суду та недопущення переховування.

Додатково прокурор звернув увагу на зміну правової кваліфікації інкримінованих ОСОБА_6 діянь, зокрема появу обвинувачення за ч. 4 ст. 189 та ч. 4 ст. 368 КК України, що є фактором, який впливає на винятковість випадку. Зазначив, що йдеться про вимагання 1 млн доларів США, зловживання впливом на суму 120-130 тис доларів США та 85 тис доларів США.

Прокурор також вважав, що рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 не містить нових підходів, які б виключали можливість визначення застави у винятковому розмірі, а суд і надалі повинен оцінювати майновий стан особи, обставини кримінального правопорушення та обставини кримінального провадження. 

На переконання прокурора, застава у розмірі 300 прожиткових мінімумів не забезпечить належної процесуальної поведінки ОСОБА_6 .

Щодо обставин заставодавців прокурор зазначив, що зміна їхнього життєвого або фінансового стану не є передбаченою КПК України підставою для зміни запобіжного заходу. При цьому звернув увагу, що заставодавці добровільно взяли на себе відповідні зобов`язання та усвідомлювали їх наслідки.

(7) Інші заставодавці викликались судом, утім в судове засідання не з`явилися, письмових заяв щодо вказаного клопотання не подавали.

Інші учасники підготовчого судового засідання вказане клопотання підтримали.

Щодо клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_11 

(1) Обвинувачений ОСОБА_19 підтримав подане ним клопотання про зменшення розміру застави.

Зазначив, що ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 йому було визначено заставу у розмірі 3 млн грн, яку 24.10.2025 було внесено сімома заставодавцями у сумі, що перевищувала визначений розмір на 18 877 грн 80 коп.

За твердженнями обвинуваченого, заставодавці є його знайомими та особами, з якими він працював, і добровільно внесли кошти для забезпечення виконання ним процесуальних обов`язків. Водночас частина заставодавців звернулася із заявами про повернення внесених ними коштів у зв`язку зі складним матеріальним становищем, витратами на лікування та сторонній догляд, необхідністю лікування членів сім`ї, а також іншими особистими обставинами.

Обвинувачений звернув увагу на стадію кримінального провадження, належне виконання покладених на нього обов`язків, а також істотну зміну процесуальних обставин - з покладених на нього обов`язків фактично залишилися обов`язки не спілкуватися з учасниками провадження, повідомляти про зміну місця проживання та здати паспорт громадянина України для виїзду за кордон, який ним давно зданий.

ОСОБА_19 наголосив, що тяжкість кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, самі по собі не є підставою для безстрокового збереження застави у розмірі, що перевищує 300 прожиткових мінімумів.

Послався на рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026, зазначивши, що розмір застави не може бути надмірним та безстроковим.

Щодо майнового стану зазначив, що на цей час він розлучений, його 15-річний син перебуває за кордоном на навчанні, утримання якого, проживання та заняття з репетиторами потребують значних коштів. Також повідомив про необхідність витрачання коштів на лікування та поїздки до Києва для участі у судових засіданнях.

Просив зменшити визначений йому розмір застави з 3 млн грн до 300 прожиткових мінімумів та повернути частину застави заставодавцям у зазначених ним розмірах.

(2) Захисник обвинуваченого  ОСОБА_19 , адвокат ОСОБА_13 , підтримав вказане клопотання. 

Зазначив, що розмір застави має визначатися з урахуванням ризиків, можливості переховування особи та санкції статті, при цьому враховувати, що відповідні обставини змінюються зі спливом часу. На його думку, належна поведінка ОСОБА_19 протягом тривалого часу та відсутність фактів переховування мають бути враховані при вирішенні питання про зменшення застави.

Захисник зазначив, що заставодавці не могли передбачити тривалість розслідування, оскільки, вносячи заставу, розраховували, що розслідування триватиме 2-3 місяці, а не роками, а відтак сподівалися повернути внесені ними кошти найближчим часом. 

Стверджував, що КПК України не забороняє зменшувати розмір застави з цієї підстави.

(3) Захисник обвинуваченого  ОСОБА_19 , адвокат ОСОБА_12 , підтримав вказане клопотання. 

Зазначив про зменшення кількості ризиків, на які посилалася сторона обвинувачення протягом досудового розслідування, що викладено у відповідних ухвалах слідчого судді та має зумовлювати пропорційне зменшення розміру застави. Додатково надав суду таблицю щодо динаміки кількості ризиків. Також захисник наголосив на бездоганній процесуальній поведінці ОСОБА_19 протягом усього часу застосування запобіжного заходу.

Також захисник зазначив про закінчення строку дії паспорта ОСОБА_19 для виїзду за кордон, що свідчить про фактичну відсутність в останнього закордонного паспорта.

Щодо майнового стану обвинуваченого захисник послався на рішення суду про розірвання шлюбу та поділ майна з колишньою дружиною, яке набрало законної сили.

Захисник заперечував проти врахування наданих прокурором документів, оскільки повноваження детектива НАБУ закінчилися із завершенням досудового розслідування, а відтак збирання ним доказів після завершення досудового розслідування є порушенням вимог КПК України. 

Наголосив, що розмір застави у 3 млн грн був визначений ще за наявності п`яти ризиків, що підтверджує необхідність подальшого зменшення застави з огляду на скорочення їх кількості.

Також захисник заперечив проти врахування прокурором близько 4 млн грн доходу ОСОБА_19 за 2024-2026 роки як підтвердження його майнової спроможності, зазначивши, що ці кошти є виключно державним пенсійним забезпеченням (довічним грошовим утриманням судді у відставці) та становлять єдине джерело його доходу.

Щодо транспортних засобів зазначив, що вказаний прокурором автомобіль 2008 р.в. перебуває у незадовільному технічному стані, заперечив проти оцінки його як істотного активу. Також зазначив, що сума у 8 млн грн, отримана  ОСОБА_19 за попередні роки, є сукупним суддівським утриманням за тривалий період, а не його поточним доходом.

(4) Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення вказаного клопотання.

Щодо наданих стороною обвинувачення документів прокурор зазначив, що детектив НАБУ не здійснював збирання нових доказів, а отримав санкціонований доступ до відповідної інформації як користувач інформаційних баз даних.

Окрім того, за твердженнями прокурора, підставами для попередніх зменшень  ОСОБА_19 розміру застави були тривалий час перебування під вартою останнього, статус пенсіонера та стан здоров`я обвинуваченого. Водночас, суди не погодилися з доводами про недостатність його майнового стану для внесення відповідних сум.

Прокурор послався на документи Пенсійного фонду України, відповідно до яких за період з 2019 по 2024 рік ОСОБА_19 було нараховано 8,3 млн грн, а за період з 2024 по 2026 рік він отримав близько 4 млн грн державного пенсійного забезпечення у вигляді довічного грошового утримання судді у відставці. На переконання прокурора, зазначені доходи забезпечують життєдіяльність ОСОБА_31 та дають йому можливість розрахуватися із заставодавцями.

Окрім того, прокурор стверджував, що сторона обвинувачення не має можливості детально перевіряти життєві обставини заставодавців. Водночас, заставодавці також є колишніми суддями у відставці та отримують високі доходи. 

На думку прокурора, неможливість встановлення того, наскільки критичними для них є відповідні суми, не дозволяє визнати такі обставини процесуальною підставою для зміни запобіжного заходу ОСОБА_19 .

Прокурор також зазначив, що встановлені щодо ОСОБА_19 ризики продовжують існувати. На його переконання, зміна кваліфікації кримінального правопорушення на стадії досудового розслідування, зокрема доповнення її статтями про вимагання та одержання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, підвищує ризик переховування від суду.

Крім того, прокурор вказав на незначну кількість обов`язків, покладених на ОСОБА_19 , у зв`язку з чим саме застава є єдиним дієвим стримувальним фактором для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

(5) Інші учасники підготовчого судового засідання вказане клопотання підтримали.

2.4. Релевантні джерела права

Відповідно до ч.3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. 

При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182 КПК України одним із видів запобіжних заходів є застава, яка полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. 

Згідно вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України не передбачено строку дії застави як запобіжного заходу. 

З моменту внесення застави на обвинуваченого покладаються обов`язки, визначені ухвалою суду, строком на два місяці. 

Також відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу, у тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. 

Суд, згідно з ч. 4 цієї статті, зобов`язаний розглянути клопотання обвинуваченого згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, тобто за правилами ст.193 КПК України.

2.5. Обставини, встановлені судом

З наявних матеріалів справи, зокрема доданого до обвинувального акта реєстру матеріалів досудового розслідування та відповідного клопотання з додатками, вбачається таке.

(1) Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.12.2024 (справа № 991/13893/24, провадження № 1-кс/991/13983/24) щодо  ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення визначеного розміру застави у розмірі 20 000 000 грн та покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою від 05.02.2025 (справа №991/945/25 провадження № 1-кс/991/947/25) строк тримання під вартою ОСОБА_6 було продовжено на 33 дні, до 09.03.2025. Водночас вказаною ухвалою ОСОБА_6 було визначено заставу у розмірі 6 000 000 грн, та за умови внесення застави покладено визначені слідчим суддею відповідні процесуальні обов`язки.

06.02.2025 ОСОБА_6 був звільнений з-під варти під заставу, у зв`язку із чим на нього були покладені відповідні процесуальні обов`язки, строк яких неодноразово, зокрема частково, продовжувався відповідними ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 28.02.2025, 23.04.2025, 18.06.2025, 13.08.2025, 09.10.2025, 05.12.2025, 02.02.2026, 31.03.2026, 25.05.2026 та 14.07.2026, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.08.2026.

Востаннє - ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.08.2026 (справа № 991/9348/26, провадження № 1-кп/991/85/26), якою було продовжено на 2 місяці (до 25.10.2026 включно) строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими ОСОБА_19 , ОСОБА_14 , з потерпілим ОСОБА_32 , свідками ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 з приводу обставин, щодо яких здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну (якщо такі не здано).

(2) Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2024 (справа № 991/13915/24, провадження № 1-кс/991/14007/24) до  ОСОБА_19 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 20.02.2025, з альтернативою внесення визначеного розміру застави у розмірі 12 000 000 грн та покладенням обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Вказаний строк тримання під вартою з альтернативою застави неодноразово продовжувався відповідними ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.12.2024 (справа № 991/1405/25, провадження № 1-кс/991/1404/25) та від 15.04.2025 (справа № 991/3228/25, провадження № 1-кс/991/3226/25). 

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 15.05.2025 (справа № 991/3228/25, провадження № 11-сс/991/290/25) було змінено розмір встановленої слідчим суддею застави та визначено ОСОБА_19 заставу у розмірі 3 000 000 грн.

20.05.2025  ОСОБА_19 був звільнений з-під варти під заставу, у зв`язку із чим на нього були покладені відповідні процесуальні обов`язки, визначені ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.04.2025.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.07.2025 (справа № 991/7184/25, провадження № 1-кс/991/7251/25) у задоволенні клопотання про продовження вказаних обов`язків було відмовлено.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.07.2025 (справа № 991/7290/25, провадження № 1-кс/991/7356/25) на  ОСОБА_19 покладено визначені слідчим суддею відповідні процесуальні обов`язки, строк яких у подальшому неодноразово, зокрема частково, продовжувався відповідними ухвалами слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.09.2025, 13.11.2025, 07.01.2026, 04.03.2026, 30.04.2026 та 26.06.2026, а також ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25.08.2026.

Востаннє - ухвалою від 25.08.2026 (справа № 991/9348/26, провадження № 1-кп/991/85/26), якою було продовжено на 2 місяці (до 25.10.2026 включно) строк дії покладених на  ОСОБА_19 обов`язків:

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими ОСОБА_6 , ОСОБА_14 , з потерпілим ОСОБА_32 , свідками ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 та ОСОБА_40 з приводу обставин, щодо яких здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні №52024000000000534 від 14.10.2024;

- здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області свій паспорт для виїзду за кордон (якщо такий не здано).

Відтак, судом встановлено, що запобіжний захід у вигляді застави застосовується до обвинуваченого  ОСОБА_6 з 06.02.2025 (у розмірі 6 000 000,00 грн) та до обвинуваченого  ОСОБА_19 з 20.05.2025 (у розмірі 3 000 000 грн), обом обвинуваченим на строк до 25.10.2026 продовжено дію кількох з передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язків.

2.5. Мотиви суду

Визначення розміру застави, зокрема можливість її зменшення, здійснюється з урахуванням сукупності обставин, тобто характеру та тяжкості кримінального правопорушення, конкретного змісту наявних ризиків, даних про особу обвинуваченого, його майнового та сімейного стану, соціальних зв`язків та інших обставин, які мають значення для забезпечення належної процесуальної поведінки. 

 

Підставами для вказаного в п. 2.4 цієї ухвали продовження 25.08.2026 строку дії покладених на ОСОБА_6 та  ОСОБА_19  обов`язків стало продовження існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: (1) переховування від суду та (2) здійснення незаконного впливу на потерпілого, свідків, іншого обвинуваченого у цьому кримінальному провадженні, а також констатовано, що відповідні обов`язки мають сприяти запобіганню встановленим ризикам.

На переконання колегії суддів, вказані обставини не змінилися на час розгляду даних клопотань.

При цьому судом в контексті наявності ризику переховування від суду було проаналізовано зокрема й майновий стан кожного з обвинувачених. 

Так, у вказаній ухвалі судом була встановлена наявність у  ОСОБА_6 та ОСОБА_19 , а також членів їх сімей грошових активів, доходів, нерухомого майна, а також транспортних засобів, що не заперечувалось стороною захисту, якою не було надано суду доказів, які б свідчили про їх зміну, та не було спростовано наведені прокурором відомості. 

З аналізу наявних на час розгляду вказаних клопотань матеріалів справи, зокрема наданих сторонами у судовому засіданні доказів щодо майнового стану обвинувачених, не вбачається підстав для зменшення розміру застави та відповідного повернення заставодавцям частини внесених ними коштів.

Так, стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_6 були надані суду документи на підтвердження майнового стану та характеристики останнього, а саме:

- рішення Вищої ради правосуддя від 23.04.2026, яким ОСОБА_6 був звільнений з посади судді Господарського суду Львівської області;

- декларація ОСОБА_6 , подана останнім 21.05.2026 при звільненні (за період з 01.01.2026 по 23.04.2026);

- довідки з місць роботи ОСОБА_6 щодо розміру отриманої ним заробітної плати;

- характеристики з місць роботи ОСОБА_6 - Господарського суду Львівської області, ТОВ «Грінера Україна» та ФГ «Залужани»;

- довідка Господарського суду Львівської області про здійснення перерахування ОСОБА_6 частини із його суддівської винагороди на підтримку Збройних Сил України, а також лист-подяка ОСОБА_6 від Центрального державного історичного архів України, м. Львів;

- листи заставодавців ОСОБА_18 , ОСОБА_21 , ОСОБА_20 до ОСОБА_6 щодо повернення останнім внесеної ними за обвинуваченого застави.

Окрім того, стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_19 були надані суду документи на підтвердження майнового стану останнього, а саме:

- судові рішення про розірвання шлюбу між обвинуваченого ОСОБА_19 та ОСОБА_41 , а також про відповідний поділ майна;

- довідка, сформована з системи Пенсійного фонду України, щодо отриманого ОСОБА_19 розміру пенсії довічного утримання суддів за період з січня 2025 по липень 2026 року;

- листи заставодавців ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_29 , ОСОБА_27 та ОСОБА_28 до ОСОБА_19 щодо повернення останнім внесеної ними за обвинуваченого застави.

Водночас, прокурором були надані відомості Державної податкової служби України та Пенсійного фонду України щодо ОСОБА_6 та ОСОБА_19 , відповідні декларації ОСОБА_6 за 2023-2025 роки.

 

За результатом аналізу та оцінки наданих сторонами вказаних матеріалів справи, суд не встановив обставин, які б свідчили про істотне погіршення майнового стану ОСОБА_6 та ОСОБА_19 , з огляду на встановлену судом наявність в обвинувачених відповідних активів та отримання ними доходів. 

У межах цього кримінального провадження розмір застави було визначено як альтернативу тримання під вартою, який в подальшому було зменшено обвинуваченим - ОСОБА_6 (з 20 до 6 млн грн) та  ОСОБА_19 (з 12 до 3 млн грн).

Таким чином, застосовано принцип індивідуалізації, ураховано ризики та майновий стан осіб, чи є такий розмір застави непомірним. Більш того, така застава у остаточно визначеному розмірі була внесена. Окрім того, вказане внесення застави відбулось заставодавцями після виникнення в них обставин, що зумовлюють її повернення.

Водночас, при вирішенні питання про зменшення розміру застави суд зазначає, що майновий стан обвинувачених не є визначальною обставиною для вирішення питання про зменшення розміру застави, оскільки суд враховує й інші обставини, зокрема сімейний стан, інші дані про його особу та наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, положення ст. 201 КПК України вказують тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються його доводи.

Можливість зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший менш суворий, або, у випадку застосування застави, може зменшено її розмір.

Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. фактично застава у відповідному розмірі забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Тобто, від час вирішення вказаного питання про зменшення визначеного обвинуваченим розміру застави, суд має врахувати саме вказані обставини, перш за все наявність відповідних ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідну процесуальну поведінку обвинувачених.

Відповідні клопотання сторони захисту про зменшення розміру застави обґрунтовувались виключно посиланням на погіршення майнового стану обвинувачених та необхідність повернення заставодавцями внесених ними коштів, втім без зазначення інших необхідних для цього обставин.

Відтак, натепер з огляду на всі обставини, що мають значення для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, наведені фактори вказують на відсутність підстав для висновку про необхідність зменшення визначеного судом розміру застави на цій стадії кримінального провадження.

За таких обставин суд натепер не вбачає підстав для зменшення визначеного ОСОБА_6 та  ОСОБА_19  розміру застави та відповідного повернення заставодавцям частини внесених коштів.

При цьому, суд не бере до уваги твердження сторони захисту з огляду на таке.

2.6. Оцінка судом доводів сторони захисту 

(1) На переконання суду, необґрунтованим є посилання сторони захисту на рішення Конституційного Суду України від 21.07.2026 № 9-р(ІІ)/2026 щодо необхідності приведення раніше визначеного обвинуваченим розміру застави до встановленого п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

У вказаному рішенні Конституційний Суд України визнав абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України таким, що відповідає Конституції України, та наголосив на необхідності забезпечення реальної альтернативності застави триманню під вартою. При цьому зазначено про обов`язок слідчого судді, суду ретельно мотивувати розмір застави, зокрема з урахуванням документів про фінансовий стан особи, її легальних доходів та активів, соціальних зв`язків, сімейного стану та зв`язків за кордоном, а також обґрунтувати, чому саме визначений розмір застави є достатнім для запобігання відповідним ризикам.

Відтак, позиція Конституційного Суду України не полягає у встановленні граничного розміру застави лише в межах 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та не передбачає автоматичного зменшення застави, раніше визначеної у більшому розмірі. Навпаки, абз. 5 ч. 5 ст. 182 КПК України визнано конституційним, тобто збережена можливість визначення застави понад загальні межі за наявності виключного випадку.

Водночас наведені Конституційним Судом України вимоги щодо мотивування розміру застави судом дотримуються і під час вирішення цього клопотання. 

Питання полягає не у первісному визначенні застави, а у встановленні того, чи виникли на момент розгляду клопотання нові обставини, які свідчать про те, що визначений раніше розмір застави більше не є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

У цьому випадку таких обставин стороною захисту не доведено. Навпаки, актуальність ризиків була безпосередньо підтверджена судом нещодавно під час постановлення ухвали від 25.08.2026.

При цьому суд враховує, що рішення Конституційного Суду України стосується не лише питання визначення саме розміру застави, а й вимог щодо його належного обґрунтування та індивідуалізації з урахуванням конкретних обставин щодо кожного обвинуваченого.

Однак із цих вимог не випливає, що застава повинна відповідати виключно розміру, який обвинувачений може сплатити самостійно. Згідно з частиною другою статті 182 КПК України застава може бути внесена як самим підозрюваним чи обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою. 

Відповідно, на переконання суду, вказане клопотання сторони захисту про зміну розміру застави також має обґрунтовуватись з урахуванням посилання на відсутність або зменшення факторів, що зумовлюють визначення розміру застави - наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, відповідну процесуальну поведінку обвинувачених, а також інших обставин, вказаних у п. 2.5 цієї ухвали.

Окрім того, у цьому кримінальному провадженні заставу за ОСОБА_19 та ОСОБА_6 фактично внесено декількома заставодавцями, що підтверджує реальність застосованого механізму застави як альтернативи більш суворому запобіжному заходу.

(2) Суд також не бере до уваги твердження сторони захисту про неможливість врахування матеріалів, наданих прокурором, з огляду на те, що відповідні відомості отримані детективами НАБУ після завершення досудового розслідування.

Під час вирішення питання про продовження дії або про зміну запобіжного заходу та визначений розмір застави суд не здійснює оцінку доказів з метою встановлення винуватості чи невинуватості обвинуваченого. Предметом судової оцінки у цьому випадку є, зокрема, наявність передбачених ст. 177 КПК України ризиків, обставини, що характеризують особу обвинуваченого, його майновий стан та інші обставини, визначені ст. 178 КПК України.

За змістом статті 178 КПК України під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, що мають значення для такого рішення.

Відтак, стороною захисту помилково ототожнюється процесуальна діяльність зі збирання доказів для доведення обставин, передбачених ст. 91 КПК України, з отриманням та поданням суду відомостей, необхідних для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу, зокрема щодо майнового стану обвинуваченого. 

При цьому стороною захисту при розгляді питань щодо застосування, продовження дії запобіжного заходу, обов`язків неодноразово звертається увага на необхідність підтвердження викладених стороною обвинувачення обставин відповідними актуальними доказами.

Сам по собі факт отримання стороною обвинувачення інформації, яка характеризує майновий стан обвинувачених, не свідчить про проведення досудового розслідування, а також отримання нових доказів для доведення винуватості особи. 

При цьому суд зазначає, що не надає таким матеріалам значення доказів, отриманих з метою доведення винуватості  ОСОБА_6 та ОСОБА_19 у пред`явленому їм обвинуваченні, та не використовує їх для встановлення нових обставин кримінального правопорушення. Вказані документи враховуються виключно для визначення актуального майнового стану обвинувачених задля оцінки необхідності зміни чи збереження визначеного розміру застави.

(3) Суд не бере до уваги доводи сторони захисту про те, що тривалість застосування до ОСОБА_19 та ОСОБА_6 запобіжного заходу, належне виконання ними покладених обов`язків та завершення досудового розслідування самі по собі свідчать про необхідність зменшення визначеного йому розміру застави.

Тривалість застосування запобіжного заходу та належна процесуальна поведінка обвинувачених підлягає урахуванню під час оцінки необхідності подальшого застосування відповідного заходу. Вказані обставини не мають імперативного наслідку у вигляді зменшення розміру застави, оскільки визначальним є продовження існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, а також встановлення, чи залишається визначений розмір застави необхідним і достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.

Наявність відповідних ризиків була предметом нещодавньої оцінки суду у відповідній ухвалі від 25.08.2026. Водночас стороною захисту не було надано доказів, які б свідчили про припинення чи істотне зменшення таких ризиків з моменту їх останньої оцінки судом.

Відповідно, необґрунтованим, на переконання суду, є твердження сторони захисту про те, що зменшення протягом усього часу кримінального провадження кількості встановлених ризиків має зумовлювати зменшення розміру застави, оскільки саме по собі зменшення кількості ризиків у різні періоди застосування запобіжного заходу не має наслідком обов`язкове періодичне зменшення застави судом.

(4) Щодо доводів сторони захисту про недостатність на даний час коштів у ОСОБА_19 та необхідність врахування його поточних доходів, суд зазначає, що при визначенні розміру застави оцінка надається не лише поточному розміру регулярних надходжень особи, а сукупності даних про її майновий стан, зокрема наявні активи, доходи та інші обставини, що характеризують її фактичну майнову спроможність. 

Суд зазначає, що сама по собі наявність у обвинуваченого витрат, у тому числі пов`язаних із забезпеченням членів сім`ї, не свідчить про неможливість продовження дії застосованої до ОСОБА_19 застави у розмірі 3 000 000 грн, тобто понад 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з урахуванням наданої попередньої оцінки майновому стану особи. Разом з тим, стороною захисту не надано документально підтверджених доказів вказаних видатків, пов`язаних із забезпеченням членів сім`ї.

Суд ураховує належне виконання покладених на  ОСОБА_19 та ОСОБА_6 обов`язків, зокрема після внесення застави в розмірі 3 000 000 грн та 6 000 000 грн відповідно. Водночас ця обставина вже була предметом оцінки суду під час встановлених ризиків та продовження обвинуваченим обов`язків у відповідній ухвалі від 25.08.2026. 

'(5) Щодо посилань ОСОБА_19 на стан його здоров`я, суд зазначає, що стороною захисту не надано суду документів, які б підтверджували наведені обставини щодо стану здоров`я обвинуваченого та впливу таких обставин на його майновий стан.

(6) Суд критично оцінює також посилання захисту на обставини заставодавців, що зумовлюють необхідність повернення внесених ними за обвинувачених коштів. Суд бере до уваги наведені стороною захисту та заставодавцями відомості про особисті та майнові обставини, водночас такі обставини не характеризують безпосередньо процесуальну поведінку обвинувачених та не свідчать про зміну обставин, які обумовлюють необхідність саме такого розміру застави.

Факт тривалого перебування коштів заставодавців на відповідному рахунку або зміна їхніх особистих чи майнових обставин не є достатньою підставою для висновку про те, що визначений обвинуваченому розмір застави перестав бути необхідним для забезпечення встановлених ризиків. 

Внесення застави є добровільною цивільною дією третіх осіб, які, приймаючи це рішення, свідомо взяли на себе ризик довготривалого обмеження права розпоряджатись відповідними коштами. Зміна їхніх особистих життєвих обставин не може переважати над публічним інтересом у забезпеченні правосуддя та запобіганні кримінальним ризикам.

(7) Суд також не бере до уваги твердження про неможливість повернути необхідні заставодавцям кошти, оскільки будь-які фінансові домовленості чи моральні зобов`язання між ОСОБА_6 ,  ОСОБА_19 та їх заставодавцями мають характер приватних цивільно-правових відносин та перебувають поза предметом судового розгляду у контексті зміни запобіжного заходу.

ІІІ. Висновки суду

На переконання суду, доводи сторони захисту зводяться до повторної оцінки обставин, які вже були предметом судового розгляду під час попереднього вирішення питання про продовження дії покладених на обвинувачених обов`язків. 

Наведені стороною захисту нові обставини не свідчать про таку зміну фактичних даних, яка б зумовлювала необхідність зменшення застави. Встановлені відповідною ухвалою від 25.08.2026 ризики продовжують існувати, у той час як сторона захисту не довела виникнення нових обставин, які б свідчили про достатність застави у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З огляду на вказане, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_10 , та обвинуваченого  ОСОБА_19 про зменшення розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 201, 314-315, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_10 , та клопотання обвинуваченого  ОСОБА_19 , про зміну запобіжного заходу, - відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає. Заперечення проти цієї ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

 

Головуючий суддя         ОСОБА_1 

 

судді           ОСОБА_2 

 

ОСОБА_3