Справа № 362/4895/16-к

Провадження 1-в/991/11/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м.Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі:

Головуючого судді     ОСОБА_1 , 

секретар судового засідання   ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю сторін:

представників     ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м. Києві скаргу на дії державного виконавця представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2016 за № 42016110000000264,

ВСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

Вироком Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 15.02.2023, який було частково скасовано вироком Апеляційної палати ВАКС від 10.06.2024, ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, та призначено йому покарання у виді позбавлення волі строком 9 (дев`ять) років, із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських повноважень, строком на 2 (два) роки, та із конфіскацією половини (1/2) належного йому на праві власності майна.

На виконання вказаного вироку 17.06.2024 на адресу Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено виконавчий лист ЄУ №362/4895/16-к (провадження № 1-кп/991/145/19) від 15.02.2023 (вирок набрав законної сили 10.06.2024; строк пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом трьох місяців до 11.09.2024) щодо конфіскації половини (1/2) належного ОСОБА_8 на праві власності майна, для примусового виконання.

2. Короткий зміст клопотання та позиції учасників провадження

До ВАКС надійшла скарга представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 на дії державного виконавця у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2016 за № 42016110000000264 про визнання дій незаконними та скасування арешту майна, накладеного постановою головного державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ОСОБА_9 від 26.06.2024 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:01:009:1222 площею 0,0420 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:01:009:1223 площею 0,0250 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю, торговий павільйон, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3221483301:01:019:0301, площею 0,0199 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Скарга мотивована тим, що Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на виконання вироку від 15.02.2023, який частково скасовано вироком Апеляційної палати ВАКС від 10.06.2024, було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2. В межах вказаного виконавчого провадження постановою головного державного виконавця  ОСОБА_9 від 26.06.2024 накладено арешт на нерухоме майно, зазначене у скарзі, що не належало ОСОБА_7 .

Державний виконавець на момент накладення арешту на нерухоме майно вважала, що нерухоме майно належить засудженому ОСОБА_7 , однак, у 2014 році вказане нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу перейшло у власність ОСОБА_10 , а у 2024 році нерухоме майно на підставі договорів купівлі-продажу перейшло у власність ОСОБА_6 . Вказана інформація відображена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, накладений на нерухоме майно арешт у виконавчому провадженні НОМЕР_2 є помилковою дією державного виконавця внаслідок неповного аналізу інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судові засідання неодноразово відкладались через надання сторонами додаткових доказів, необхідності витребування додаткової інформації щодо належності нерухомого майна та для здійснення запитів до Державного реєстру нерухомого майна а також до відділу державної виконавчої служби.

В попередніх судових засіданнях прокурор, державний виконавець, власник майна та представник власника майна не заперечували проти підсудності вказаної скарги на дії державного виконавця Вищому антикорупційному суду. Власник майна - ОСОБА_6 підтримав позицію свого представника.

У судовому засіданні 07.04.2026 державний виконавець ОСОБА_9 зазначила, що договори купівлі-продажу минулих років не були внесені до реєстру, а відомості про перереєстрацію з`явилися вже після накладення арешту виконавчою службою. Просила долучити до матеріалів справи витяг про відкриття кримінального провадження, копію ухвали Васильківського міськрайонного суду Київської області, витяг з Державного реєстру нерухомого майна.

Прокурор, державний виконавець та власник майна, будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, 09.09.2026 до суду не прибули. 

Прокурор надав письмові заперечення, які мотивовані тим, що постанова державного виконавця відповідала обсягу інформації, наявної у нього на дату її прийняття, а виявлення майна боржника та накладення на нього арешту є прямим обов`язком і повноваженням державного виконавця. Крім того, прокурор вказав, що скаржником пропущений строк оскарження та обрано неналежний спосіб захисту, оскільки він не є стягувачем або ж боржником у виконавчому провадженні, а задоволення скарги не призведе до відновлення прав скаржника.

Представник власника майна ОСОБА_4 в судовому засіданні 09.09.2026 зазначив, що державний виконавець припустилася помилки, зазначивши в постанові реєстраційні номери майна (будинку та нежитлової будівлі), які не відповідають дійсним реєстраційним номерам з інформаційних довідок. Щодо земельних ділянок зазначив, що на дві земельні ділянки арешти першочергово не накладалися постановою виконавця, тому виносити рішення щодо них немає потреби. В ході судового розгляду записи про оскаржувані арешти були змінені або прибрані виконавцем. Незважаючи на відсутність арештів на момент засідання, скаржник наполягає на задоволенні вимоги про визнання дій державного виконавця протиправними, оскільки арешт накладався з порушенням хронології та на майно, яке на той момент вже належало іншій особі.

Представник третьої особи - ОСОБА_10 в судовому засіданні підтримав позицію адвоката ОСОБА_4 .

3. Право

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом та є непорушним.

Статтею 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Згідно зі ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб правового захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

За частиною 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК, під час виконання вироків суд, визначений ч. 2 ст. 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Частиною першою статті 539 КПК визначено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 539 КПК клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до суду, який ухвалив вирок, - у разі необхідності вирішення, зокрема, інших питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

4. Висновки суду

Оскільки вирок у справі № 362/4895/16-к ухвалено ВАКС та Апеляційною палатою ВАКС, розгляд скарги на дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно, що підлягає конфіскації за цим вироком, належить до компетенції цього ж суду.

Суд відхиляє позицію прокурора про неналежний спосіб захисту, оскільки в скарзі йдеться про втручання в права саме скаржника, а отже згідно з ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», п. 14 ч. 1 ст. 537 КПК, він має право оскаржити до суду дії державного виконавця.

Щодо посилання прокурора на порушення строків звернення зі скаргою слід зазначити таке.

Клопотання про скасування арештів майна в рамках виконавчого провадження НОМЕР_2 було отримано засобами поштового зв`язку Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) 05.03.2026, тому подання до суду скарги 14.03.2026, шляхом направлення засобами поштового зв`язку, не порушує передбачений ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» десятиденний строк звернення до суду.

Враховуючи вказане та положення ч. 2 ст. 539 КПК, суд вважає за можливе розглянути скаргу.

Дослідивши подану скаргу та додатки до неї, суд вважає що вона не підлягає задоволенню із таких підстав.

Вироком Вищого антикорупційного суду від 15.02.2023, який було частково скасовано вироком Апеляційної палати ВАКС від 10.06.2024,  ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 368 КК, та призначено йому, зокрема, додаткове покарання у виді конфіскації половини (1/2) належного йому на праві власності майна.

17.06.2024 на адресу Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направлено виконавчий лист ЄУ №362/4895/16-к (провадження № 1-кп/991/145/19) від 15.02.2023 (вирок набрав законної сили 10.06.2024; строк пред`явлення виконавчого листа до виконання протягом трьох місяців до 11.09.2024) щодо конфіскації половини (1/2) належного ОСОБА_7 на праві власності майна, для примусового виконання.

Державним виконавцем ОСОБА_9 у виконавчому провадженні № НОМЕР_3 винесено постанову про арешт майна від 26.06.2024, якою накладено арешт на три об`єкти нерухомого майна, належних ОСОБА_7 , а саме на: домоволодіння, загальна площа: 256,7 кв.м, житлова площа 88,9 кв.м, реєстраційний номер 10700787, місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; нежитлову будівлю, торговий павільйон, загальна площа: 24,1 кв.м, реєстраційний номер 28883561, місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку з кадастровим номером 3222782304:04:004:0018, площею 0,2499 га, про якуне йдеться у скарзі. 

Державний виконавець та скаржник надали до суду копії постанови про арешт майна боржника (т. 1, а.с. 205, 224), якою накладено арешт на об?єкти нерухомого майна з реєстраційними номерами 10700787 та 28883561.

Водночас державним виконавцем надано копію інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якою станом на 21.06.2024 вказані об?єкти нерухомого майна зі вказаними реєстраційними номерами 10700787 та 28883561 були зареєстровані за ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 05.08.2024 (т. 1, а.с. 119) ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Скаржник надав копії інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, згідно з якими станом на 22.07.2025 з посиланням на постанову державного виконавця ОСОБА_9 у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 26.06.2024 зареєстровано обтяження на:

1) Житловий будинок, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 502562932214, загальна площа 256,7 кв.м, житлова площа 88,9 кв.м, адреса: АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_6 .

2) Нежитлову будівлю торговий павільйону, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 496530332214, загальна площа 24,1 кв.м., адреса: АДРЕСА_2 , зареєстровані за ОСОБА_6 .

Також в долучених до скарги відомостях з Реєстру прав власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 13, 29) вказано, що реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (житловий будинок, за адресою: АДРЕСА_1 ) погашено 05.11.2024, реєстраційний номер об`єкта: 502562932214, а запис про реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна (нежитлова будівля торговий павільйон, за адреса: АДРЕСА_2 ) погашено 05.11.2024, реєстраційний номер об`єкта: 496530332214.

Відповідно до сформованих судом та наданих Національним антикорупційним бюро України на запит суду витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно:

- житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер 502562932214, 15.11.2014 за договором купівлі-продажу перейшов у власність ОСОБА_10 , а 26.07.2024 за договором купівлі-продажу перейшов у власність ОСОБА_6 ;

- нежитлова будівля, торговий павільйон, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер 496530332214, 08.11.2014 за договором купівлі-продажу перейшла у власність ОСОБА_10 , а 26.07.2024 за договором купівлі-продажу перейшла у власність ОСОБА_6 .

У здійснених судом запитах та отриманих інформа ційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 25.06.2026 та інформаційних довідках з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 07.07.2026, отриманих на запит від НАБУ, зареєстровані за реєстраційними номерами об`єктів нерухомого майна 502562932214, 496530332214, обтяження, накладені Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відсутні (т. 1, а.с. 171-181).

Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними.

Оскільки на сьогодні відповідні обтяження на підставі постанови державного виконавця ОСОБА_9 у виконавчому провадженні НОМЕР_2 від 26.06.2024 за житловим будинком з реєстраційним номером з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 502562932214, та торговим павільоном з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 496530332214 відсутні, суд не вбачає підстав для задоволення скарги в частині цих об`єктів.

Щодо трьох земельних ділянок 3221483301:01:009:1222 площею 0,0420 га, 3221483301:01:009:1223 площею 0,0250 га, 3221483301:01:019:0301 площею 0,0199 га, то скаржник не надав суду підтвердження накладення арешту на ці земельні ділянки. Вказані відомості не надано і на запит суду до Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Крім того, в судовому засіданні представник власника майна зазначив, що немає потреби виносити рішення щодо земельних ділянок. Відтак підстави для задоволення скарги в цій частині також відсутні.

Щодо позиції представника ОСОБА_4 про визнання дій державного виконавця неправомірними, то ця вимога не підлягає задоволенню , адже основна суть скарги зводиться до скасування арештів, але на сьогодні арешти відповідного майна, накладені державним виконавцемОСОБА_9 , відсутні.

Керуючись ст. 535, 537, 539 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги на дії державного виконавця представника скаржника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12.05.2016 за № 42016110000000264 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд протягом семи днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_1