Справа № 991/3016/23

Провадження № 1-кп/991/47/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року        місто Київ 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (надалі - суд), 

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт» ОСОБА_7 та ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_7 про відвід прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411, щодо застосування до юридичної особи заходів кримінально-правового характеру:

Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт» (ТОВ «Девелопмент Еліт», ідентифікаційний код 40775687, юридична адреса: місто Одеса, вулиця Косовська, будинок 2-Д, 65017, зареєстроване Комунальним підприємством «Центр державної реєстрації Хлібодарської селищної ради» 25 серпня 2016 року, номер запису 15561020000059693);

та за обвинуваченням:

ОСОБА_6  (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Білгород-Дністровський Одеської області, громадянин України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України;

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться кримінальне провадження внесене до ЄРДР 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411 щодо застосування до юридичної особи - ТОВ «Девелопмент Еліт» заходів кримінально-правового характеру і за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 11 лютого 2021 року був скасований вирок Малиновського районного суду міста Одеси від 04 липня 2019 року у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411 щодо обвинувачених  ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ОСОБА_6 , ОСОБА_14 і ухвала цього ж суду від 06 серпня 2019 року про закриття провадження щодо юридичної особи - ТОВ «Девелопмент Еліт», а також призначений новий розгляд цього кримінального провадження у Вищому антикорупційному суді.

11 березня 2021 року з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 02 листопада 2016 року за № 52016000000000411 щодо застосування до юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Еліт» (ідентифікаційний код 40775687) заходів кримінально-правового характеру і за обвинуваченням ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 16 березня 2021 року у вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 04 квітня 2023 року за клопотанням сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_6 з матеріалів судового (кримінального) провадження за № 52016000000000411 були виділені в окреме судове (кримінальне) провадження матеріали щодо ОСОБА_6 та ТОВ «Девелопмент Еліт».

У судовому засіданні 08 вересня 2026 року захисником ОСОБА_7 було заявлено відвід прокурору ОСОБА_5 з наступних підстав.

Так, на думку адвоката ОСОБА_7 , певний прокурор має здійснювати свої повноваження у кримінальному провадженні з самого його початку і до завершення, а здійснення повноважень іншим прокурором у тому самому провадженні можливе лише у виняткових випадках, передбачених кримінальним процесуальним законодавством, зокрема частинами 2-3 ст. 37 КПК України

У зв`язку з чим, захисник звернув увагу на те, що у вказаному кримінальному провадженні спочатку брали участь прокурори ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , а прокурор ОСОБА_5 був включений у групу прокурорів на підставі постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 лише 27 серпня 2026 року. Водночас, у згаданій постанові від 27 серпня 2026 року не зазначені виняткові випадки, які б унеможливлювали здійснення ОСОБА_15 та ОСОБА_16 своїх повноважень, що, на думку захисника, порушує принцип безперервності судового процесу.

Вказані обставини, на думку сторони захисту, є підставою для відводу прокурора ОСОБА_5 , відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, оскільки порушення порядку призначення та заміни прокурора тягне за собою нечинність процесуальної участі особи в засіданні і може призвести до скасування майбутнього вироку суду.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 , а також обвинувачений ОСОБА_6 підтримали заявлений відвід та просили його задовольнити. Обвинувачений ОСОБА_6 також констатував, що вказана постанова є незаконною, оскільки формулювання, використане у її другому абзаці, а саме: «з метою швидкого, повного, всебічного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження, забезпечення виконання повноважень прокурора», відсутнє у законі як передумова для заміни прокурора у кримінальному провадженні.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід посилаючись на те, що сторона захисту не навела жодних обставин, які дійсно можуть вказувати на упередженість сторони обвинувачення. Прокурор пояснив, що він був включений додатково до складу вже існуючої групи тих прокурорів, які на той час підтримували державне обвинувачення у справі, а тому жодної заміни прокурора не відбулося, а мало місце лише офіційне призначення додаткових прокурорів. У зв`язку з чим, немає жодних підстав вважати, що дана постанова є незаконною, або що цей факт може хоч якось вплинути на неупередженість тих прокурорів, які включені до цієї групи.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, розглянувши заяви про відвід прокурору, а також наявні матеріали кримінального провадження дійшов висновку про таке.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 КПК України: «Кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону».

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 36 КПК України: «Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення.

Відповідно до вимог ч. ч. 1-3 ст. 37 КПК України: «Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п`ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування».

Відповідно до вимог п. п. 1-3 ч. 1 ст. 77 КПК України: «Прокурор, слідчий, дізнавач не має права брати участь у кримінальному провадженні: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості».

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2, 4, 5 ст. 80 КПК України: «За наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні. Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду. Відвід повинен бути вмотивованим».

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 81 КПК України: «При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів».

Відповідно до вимог п. п. 6, 7 ч. 9 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру»: «Заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (особа, яка виконує його обов`язки): визначає після початку досудового розслідування прокурора, який здійснює повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні; у разі необхідності визначає групу прокурорів, які здійснюють повноваження прокурорів в особливо складному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів».

Колегія суддів вважає що заява адвоката ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_5 від 08 вересня 2026 року не підлягає задоволенню з таких підстав.

Оцінюючи законність повноважень прокурора, суд встановив, що ОСОБА_5 було включено до складу групи прокурорів на підставі постанови заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_17 від 27 серпня 2026 року. 

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 37 КПК України видно, що керівник відповідного органу прокуратури наділений виключними процесуальними повноваженнями визначати як конкретного прокурора, так і групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження сторони обвинувачення від початку до завершення кримінального провадження.

Колегією суддів також було встановлено, що у даному випадку прокурора ОСОБА_16 чи інших прокурорів групи прокурорів не було замінено чи усунуто в порядку, передбаченому вимогами ч. ч. 2-3 ст. 37 КПК України, а винесення постанови про зміну групи прокурорів від 27 серпня 2026 року було спрямоване для включення до її складу додаткового прокурора ОСОБА_5 , що в свою чергу, є реалізацією дискреційних повноважень керівника органу прокуратури щодо організації підтримання державного обвинувачення у суді. Тобто, Кримінальний процесуальний кодекс України не містить заборон чи обмежень щодо залучення додаткових прокурорів до групи на стадії судового розгляду, і таке доповнення складу не тотожне поняттю заміни чи усунення прокурора.

Суд зазначає, що підстави для відводу прокурора чітко обмежені ст. 77 КПК України, яка містить вичерпний перелік обставин, що виключають участь прокурора у кримінальному провадженні. Для задоволення заяви про відвід на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України, суду мають бути надані беззаперечні та об`єктивні докази наявності особистої, прямої чи опосередкованої зацікавленості прокурора в результатах справи, або інших обставин, які б реально викликали обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Сам факт незгоди сторони захисту з процесуальним рішенням керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про зміну (розширення) групи прокурорів або суб`єктивне тлумачення адвокатами норм права не є свідченням упередженості доданого до групи прокурора ОСОБА_5 . 

Оскільки захистом не надано жодних фактичних даних про упередженість прокурора ОСОБА_5 , суд визнає заяву про відвід необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність передбачених п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України підстав для відводу прокурора ОСОБА_5 , оскільки заява адвоката ОСОБА_7 про відвід не містить об`єктивних даних, які свідчили б про його упередженість, а інші обставини, які б викликали сумнів в упередженості прокурора, заявниками не наведені. 

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 77, 80-81, 344, 372, 376 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід прокурора ОСОБА_5 від 08 вересня 2026 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений та оголошений учасникам судового провадження 14 вересня 2026 року.

Головуючий суддя  ОСОБА_1 

Судді

ОСОБА_2 

ОСОБА_3