Справа № 991/136/26

Провадження 1-кп/991/2/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року          м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 , 

обвинувачених ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

представника потерпілого ОСОБА_15 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду заяву захисника ОСОБА_10 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні №52023000000000229 від 23.05.2023 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

На розгляді у Вищому антикорупційному суді перебуває вищезазначений обвинувальний акт.

04.09.2026 у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_10 заявив відвід прокурору, пославшись на те, що постанов а заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 від 03.09.2026 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні, якою прокурор ОСОБА_5 включений до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №52023000000000229, є невмотивованою та не містить належних процесуальних підстав для такої зміни, передбачених ч. 2, 3 ст. 37 КПК України. З огляду на такі обставини захисник вважав, що вказана постанова не наділяє прокурора ОСОБА_5 повноваженнями на участь у цьому кримінальному провадженні. 

Заявлений захисником ОСОБА_10 відвід підтримав його підзахисний ОСОБА_6 , сторона захисту обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які також вважали постанову керівника органу прокуратури невмотивованою.

Обвинувачений ОСОБА_9 та його захисники у вирішенні питання щодо відводу покладалися на розсуд суду. 

Представник потерпілого вважав заявлений відвід необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заяви про відвід, зазначивши, що наведені захисником доводи є необґрунтованими та не містять передбачених законом підстав для його усунення від участі у кримінальному провадженні. Підкреслив, що постанова керівника органу прокуратури про зміну групи прокурорів винесена відповідно до встановленого порядку та містить посилання на релевантні норми процесуального законодавства.

Оцінивши доводи, наведені на обґрунтування усно заявленого відводу, заслухавши думку учасників судового засідання, суд зазначає таке.

Гарантії неупередженості прокурора під час здійснення ним своїх повноважень реалізовані в положеннях ч. 1 ст. 36 КПК України, за змістом яких прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється, та положеннях ст. 77 КПК України, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні за наявності підстав, які можуть викликати обґрунтований сумнів в його неупередженості.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід прокурору з таких підстав: 1) він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім`ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) він брав участь у цьому ж провадженні як слідчий суддя, суддя, захисник або представник, свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач; 3) він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.

Слід також підкреслити, що відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим. Тобто, заявляючи відвід прокурору, особа повинна не просто декларувати сумнів у неупередженості прокурора, а зазначити конкретні обставини, які його викликають, який вплив ці обставини мають на об`єктивність прокурора та підтвердити їх належними доказами.

Поряд з цим, в ході розгляду заяви про відвід захисник не надав відповідних доказів на підтвердження наявності визначених законом обставин, які виключають участь прокурора у кримінальному провадженні. 

Фактично доводи заявленого відводу зводяться до незгоди заявника з постановою керівника органу досудового розслідування про залучення прокурора ОСОБА_5 до складу групи прокурорів. Тому суд вважає за необхіне зупинитися на питанні дотримання належної правової процедури набуття повноважень прокурором у контексті заявленого відводу.

Суд встановив, що постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 від 03.09.2026 про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні прокурор третього відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 включений до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні №52023000000000229.

Зі змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 37 КПК України вбачається, що керівник відповідного органу прокуратури наділений виключними процесуальними повноваженнями визначати як конкретного прокурора, так і групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження сторони обвинувачення від початку до завершення кримінального провадження. Підстави для заміни чи залучення інших прокурорів до складу групи передбачені положеннями ч. 4, 5 ст. 36, ч.3 ст.313, ч.2 ст. 341, ч. 3 ст. 37 КПК України.

Отже, керівник органу прокуратури відповідно до положень ч. 1 ст. 37 КПК України визначив повноваження прокурора ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні, а останній з`явився до суду на підставі вказаного процесуального рішення.

З аналізу постанови про зміну групи прокурорів від 03.09.2026 вбачається, що у даному випадку прокурора ОСОБА_17 (який був і залишився старшим групи прокурорів) чи інших прокурорів групи прокурорів не було замінено чи усунуто в порядку, передбаченому вимогами ч. 2, 3 ст. 37 КПК України. Прийняття такого рішення спрямоване на залучення до складу групи трьох прокурорів, у тому числі прокурора ОСОБА_5 , та є безпосередньою реалізацією дискреційних повноважень керівника органу прокуратури щодо організації належного підтримання державного обвинувачення в суді.

Як вбачається зі змісту постанови, її прийняття обумовлене метою, зокрема, забезпечення швидкого, повного, всебічного судового розгляду, а також з`ясування всіх обставин кримінального правопорушення, надання їм належної процесуальної оцінки та прийняття законних процесуальних рішень у передбачені кримінальним процесуальним законом строки. 

При цьому Кримінальний процесуальний кодекс України не містить заборон чи обмежень щодо залучення додаткових прокурорів до складу групи прокурорів на стадії судового провадження. Таке розширення складу групи не є тотожним поняттю заміни чи усунення прокурора в розумінні ч. 2, 3 ст. 37 КПК України.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 629/847/15-к містить висновки, релевантні встановленим під час розгляду заяви про відвід прокурора обставинам, зокрема:

-прокурори, які включені до складу групи прокурорів, і в такий спосіб знаходяться в єдиному організаційно-процесуальному утворенні, спрямовані на досягнення єдиної мети, виконують загальні завдання, мають однакові процесуальні права і обов`язки, а отже, однаковий процесуальний статус;

-ще однією ознакою групи прокурорів виступає єдність процесуального статусу. Група прокурорів у кримінальному провадженні діє як єдиний процесуальний суб`єкт прокурор. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав та обов`язків прокурора відповідно до норм КПК України ; 

-на підставі викладеного розуміння сутності групи прокурорів можна зробити висновок, що прокурор, член групи прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, володіє всім обсягом прав прокурора (оскільки він визначений керівником органу прокуратури для здійснення таких повноважень у цьому провадженні) незалежно від того, чи брав він участь у ньому на попередніх етапах ;

-всі прокурори, визначені у групі прокурорів для здійснення процесуального керівництва (за винятком старшого прокурора, на якого, крім іншого, покладається додаткове повноваження з керівництва діями інших прокурорів групи), є взаємозамінні та рівнозначні між собою в межах визначеного кримінального провадження. Протилежне розуміння нівелювало б саму мету створення такої групи прокурорів у кримінальному провадженні;

-отже, група прокурорів, визначена у конкретному кримінальному провадженні відповідно до ст. 37 КПК України, діє як єдиний суб`єкт зі сторони обвинувачення - прокурор. Процесуальні дії, що вчиняють прокурори, які входять до групи, мають характер взаємодоповнюваності та взаємозамінності й спрямовані на реалізацію прав і обов`язків прокурора відповідно до норм КПК України.

Зважаючи на викладене суд дійшов висновку, що прокурор ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні володіє повним обсягом процесуальних прав прокурора, оскільки він залучений до складу групи прокурорів керівником відповідного органу прокуратури для здійснення таких повноважень у цьому провадженні, що відповідає вимогам ч. 1 ст. 37 КПК України.

Сам факт незгоди заявника з процесуальним рішенням керівника органу прокуратури про зміну (розширення) групи прокурорів, а також суб`єктивна оцінка вказаного рішення в частині його законності, обґрунтованості та правомірності не є підставою для відводу прокурора, а також свідченням упередженості залученого до складу групи прокурора ОСОБА_5 .

У будь-якому разі, інститут відводу у кримінальному процесі не є інструментом перегляду процесуальних рішень чи додаткового роз`яснення мотивів їх здійснення. Крім того, зазначений інститут не може використовуватися стороною кримінального провадження як інструмент вибору прокурора та впливу на склад учасників провадження, адже це буде суперечити загальним засадам КПК України.

З огляду на те, що заявник не навів інших передбачених законом підстав, які б виключали участь прокурора ОСОБА_5 у цьому кримінальному провадженні та не надав жодних фактичних даних на підтвердження упередженості останнього, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу та відсутність підстав для його задоволення.

Керуючись ст. 77, 80, 81, 369, 370, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про відвід прокурора ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала набуває законної сили з моменту постановлення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1 

Судді ОСОБА_2 

ОСОБА_3