Документ № 139880604

Провадження № 52016000000000005

Справа № 760/18987/18

Дата засідання

14/09/2026

Дата винесення рішення

14/09/2026

Інстанція ВАКС

Форма судочинства Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) Федоров О.В.

Справа № 760/18987/18

Провадження 1-кп/991/76/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді - ОСОБА_1 ,

суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисниці - адвокатки ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисниці ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, подане в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000005 від 14.01.2016,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду 27.09.2019 надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52016000000000005 від 14.01.2016 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою суду від 08.11.2019 на підставі вищеназваного обвинувального акту призначено судовий розгляд.

Ухвалою суду від 13.09.2023 судове провадження в частині обвинувачення ОСОБА_8 зупинене до його звільнення з військової служби. Судове провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено.

04.08.2026 від захисниці ОСОБА_7 на електронну пошту суду надійшло клопотання про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження № 52016000000000005 від 14.01.2016 в частині обвинувачення останнього.

1.Заявлені вимоги та їх обґрунтування

Відповідно до заявленого клопотання захисниця просять звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та закрити кримінальне провадження у цій частині.

Клопотання обґрунтоване тим, що згідно з обвинувальним актом моментом закінчення інкримінованого ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, є остання дата відвантаження належної ДП «ОГКХ» продукції на підставі контракту №005/16-1 від 18.01.2016, тобто дата вибуття такого майна з володіння ДП «ОГКХ». З посиланням на матеріали кримінального провадження захисниця вказує, що останнє відвантаження продукції відбулося 27.07.2016.

На підтвердження зазначених обставин захисниця посилається, зокрема, на положення п. 4.4 контракту № 005/16-1 від 18.01.2016, укладеного між ДП «ОГХК» та Adelis Trade LLP, відповідно до якого днем поставки партії товару є день, зазначений на календарному штемпелі станції Нова Борова Південно-Західної залізниці України у відповідних залізничних накладних.

Крім того, захисниця посилається на валютно-митну декларацію (форма МД-2), у якій міститься відмітка митного органу відправлення із зазначенням: «ПМК 52/101 27.07.2016 ОНП 111/101 27.07.2016». На переконання захисниці, зазначені відомості підтверджують завершення виконання зобов`язань за вказаним контрактом та вибуття відповідної продукції з власності ДП «ОГХК» 27.07.2016.

Посилаючись на положення статей 12, 49 КК України, захисниця зазначає, що з врахуванням дати закінчення інкримінованого кримінального правопорушення десятирічний строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності сплив. При цьому обвинувачений надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.

З огляду на наведене захисниця вважає наявними передбачені ст. 49 КК України підстави для звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження у відповідній частині.

Також у цьому клопотанні захисниця просить скасувати арешти, накладені ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2017 у справі №760/2891/16-к (провадження №1-кс/760/1793/17 та провадження №1-кс/760/1933/17) та вирішити долю речового доказу - блокноту чорного кольору з чорновими записами, який був вилучений за результатами обшуку проведеного 25.01.2017 за адресою: АДРЕСА_2, в ДП «ОГКХ».

2.Позиція учасників у судовому засіданні

Захисниця ОСОБА_7 у повному обсязі підтримала вимоги заявленого клопотання і просила його задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання підтримав, підтвердив свою згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення клопотання захисниці, зазначаючи, що строк давності притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України спливає 31.12.2026.

Обґрунтовуючи свою позицію, прокурор зазначив, що інкримінований ОСОБА_6 злочин має ознаки продовжуваного, оскільки укладені ним від імені ДП «ОГХК» договори на поставку титановмісної сировини продовжували виконуватися після 31.07.2016. Зокрема, послався на контракт № 01/16 від 01.12.2015 та додатки до нього, укладені з компанією Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG, строк дії якого визначено до 31.12.2016. Крім того, ДП «ОГХК» мало укладені з компанією Adelis Trade LLP контракти № 056/16-1, № 005/16-1 та № 056/16-1, строк дії яких також визначено до 31.12.2016.

На підтвердження продовження виконання зазначених договорів прокурор послався на матеріали кримінального провадження № 52017000000000057, виділеного з кримінального провадження, яке розглядається судом. Зокрема, під час тимчасового доступу до документів отримано копію претензії ДП «ОГХК» від 11.11.2016 № 938-1/11-11, відповідно до якої станом на цю дату у компанії Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG обліковувалася заборгованість перед ДП «ОГХК» у розмірі 712 570,66 доларів США за контрактом № 01/16. Відомості про зазначену претензію також містяться у журналі обліку претензій ДП «ОГХК».

Крім того, у матеріалах містяться рахунки-фактури та інвойси, які за твердженням прокурора, підтверджують здійснення у листопаді 2016 року поставок рутилового та ільменітового концентрату за контрактом № 01/16. Зокрема, рахунок-фактура № В-00003960 підтверджує поставку 21 тонни рутилового концентрату компанії Bollwerk, а відповідний інвойс - подальшу реалізацію цього товару компанії «SC Ductil, S.A.» із зазначенням дати поставки 17.11.2016. Аналогічні відомості містяться у рахунку-фактурі № В-00003984. Рахунок-фактура № В-00003970 містить відомості про поставку 21 тонни ільменітового концентрату, кінцевим одержувачем якого також була компанія Ductil S.A. , 16.11.2016.

Відомості про зазначені та інші операції, здійснені в межах виконання контракту № 01/16, відображені в акті звірки взаємних розрахунків між ПАТ «ОГХК» та Bollwerk Finanzierungs-und Industriemanagement AG.

На переконання прокурора, наведені обставини свідчать про продовження виконання відповідних договорів після 31.07.2016, у тому числі у листопаді 2016 року. Відтак, останнім днем вчинення інкримінованого ОСОБА_6 злочину прокурор вважає 31.12.2016, у зв`язку з чим строк давності на час розгляду клопотання не сплив.

Представник цивільного позивача (Міністерства економіки та довкілля України) - ОСОБА_10 про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, у судове засідання не прибув, однак до його початку, надіслав заву в якій просив суд розглядати клопотання захисниці обвинуваченого ОСОБА_6 про звільнення від кримінальної відповідальності без його участі.

3.Мотиви та оцінка суду

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо кримінального провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Так, згідно зі ст. 44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених КК України, здійснюються виключно судом.

Особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо із дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину. Таке звільнення є обов`язком, а не правом суду, за винятком випадку застосування давності, передбаченого ч. 5 ст. 49 КК України.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов`язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, та за наявності згоди обвинуваченого на звільнення з підстав спливу строків давності (постанови ККС ВС від 10.06.2021 у справі № 640/11750/17, від 25.02.2021 у справі №192/3301/16-к).

Відповідно до обвинувального акту в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 364 КК України, останній будучи службовою особою ДП «ОГХК», у період з 01.12.2014 до 31.07.2016 шляхом зловживання своїм службовим становищем з метою отримання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб, забезпечив систематичний продаж через компанії-посередники Bollwerk, Adelis Trade LLP іноземним суб`єктам господарювання продукцію ДП «ОГХК», а саме ільменітовий, рутиловий, цирконовий, дистен-саліманітовий концентрати (далі - рудні концентрати, продукція) у спосіб, який спричинив тяжкі наслідки у виді завдання державному підприємству збитків у розмірі 12 867 390,75 доларів США, що відповідно до офіційного курсу валют, встановленого Національним банком України, становить - 296 840 119,93 грн (т. 1, а/с 3-77).

Зокрема, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для компаній Bollwerk, Adelis Trade LLP використанні ним, як службовою особою, службового становища всупереч інтересам служби, шляхом укладання ряду контрактів на поставки рудних концентратів (контракти з Bollwerk: № 01/15-1 від 20.01.2015, № 04/15-1 від 20.01.2015, № 03/15-1 від 20.02.2015, № 05/15-1 від 20.02.2015, № 06/15-1 від 20.03.2015, № 08/15-1 від 18.05.2015, № 09/15-1 від 02.06.2015, № 10/15-1 від 22.06.2015, № 14/15-1 від 28.09.2015, № 01/16 від 01.12.2015, контракти з Adelis Trade LLP: № 12/15-1 від 27.08.2015, № 13/15-1 від 14.09.2015, № 005/16-1 від 18.01.2016, № 056/16-1 від 24.03.2016) не безпосередньо з кінцевими споживачами (іноземним суб`єктам господарювання) на більш економічно вигідних для ДП «ОГХК» умовах, а з посередниками (Bollwerk, Adelis Trade LLP), що спричинило тяжкі наслідки для охоронюваних законом інтересів ДП «ОГХК» (у вигляді зменшення економічних вигод) - збитки в розмірі 296 840 119,93 грн.

Злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України, відноситься до злочину із матеріальним складом, для об`єктивної сторони якого характерні не тільки суспільно небезпечне діяння і суспільно небезпечні наслідки у вигляді спричинення тяжких наслідків, а й причинний зв`язок між такими діяннями і наслідками, який має бути необхідним і безпосереднім. Даний злочин вважається закінченим з моменту спричинення тяжких наслідків (завдання збитків).

Отже, виходячи із обставини інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, закінченим його слід вважати з моменту спричинення тяжких наслідків для ДП «ОГХК», пов`язаних із вибуттям із його власності рудних концентратів, які були предметом контрактів, укладених із Bollwerk та Adelis Trade LLP.

За змістом пред`явленого обвинувачення та наявних у матеріалах кримінального провадження документів наданих прокурором, остання поставка продукції ДП «ОГХК», яка охоплюється обсягом висунутого ОСОБА_6 обвинувачення, здійснювалася на підставі контракту № 005/16-1 від 18.01.2016, укладеного між ДП «ОГХК» та Adelis Trade LLP (т. 76, а/с 102-108).

Відтак, з огляду на межі пред`явленого обвинувачення, кримінальне правопорушення слід вважати закінченим у момент вибуття з власності ДП «ОГХК» останньої партії рудного концентрату, поставленої в межах зазначеного контракту, оскільки саме з цією обставиною пов`язується настання наслідків, які відповідно до змісту обвинувачення, утворюють об`єктивну сторону інкримінованого кримінального правопорушення.

Для встановлення цього моменту суд враховує умови контракту № 005/16-1 від 18.01.2016, якими сторони визначили порядок поставки товару та момент переходу права власності на нього.

Так, відповідно до пункту 3.3 контракту поставка товару здійснюється партіями за погодженням сторін, а згідно з пунктом 3.4 покупець завчасно надає продавцю інструкції, необхідні для замовлення планів перевезення залізницею та оформлення відповідних залізничних накладних.

Водночас пунктом 4.1 контракту прямо визначено момент переходу права власності на товар та пов`язаних із цим ризиків. Згідно з його умовами право власності на товар переходить від продавця до покупця під час прийняття залізницею до перевезення завантаженої у вагони партії товару на станції Нова Борова Південно-Західної залізниці України. При цьому пунктом 4.4 контракту встановлено, що днем поставки відповідної партії товару є день, зазначений на календарному штемпелі станції Нова Борова Південно-Західної залізниці України у відповідних залізничних накладних.

Отже, саме з моментом прийняття залізницею завантаженої партії товару до перевезення сторони контракту пов`язали перехід права власності на відповідний товар від ДП «ОГХК» до покупця. Відповідно, для визначення моменту вибуття останньої партії товару з власності ДП «ОГХК» необхідно встановити дату її фактичного відвантаження та прийняття до перевезення, яка підтверджується належними первинними та товаросупровідними документами.

З досліджених судом матеріалів кримінального провадження вбачається, що остання поставка продукції (141,6 т ільменітованого концентрату) за контрактом № 005/16-1 від 18.01.2016 була здійснена на підставі заявки на покупку № 7 від 30.06.2016 (т. 70, а/с 197).

Факт здійснення цієї поставки 27.07.2016 підтверджується сукупністю досліджених судом документів, а саме актом на завантаження транспортного засобу № 65 від 27.07.2016 (т. 70, а/с 198), рахунками-фактурами № 43/7 та № 42/7 від 27.07.2016 (т. 70, а/с 199-200), а також валютно-митною декларацією форми МД-2, яка містить відмітку митного органу відправлення із зазначенням: «ПМК 52/101 27.07.2016 ОНП 111/101 27.07.2016» (т. 70, а/с 202).

З урахуванням умов контракту щодо моменту переходу права власності на товар та встановлених обставин його останньої поставки, суд доходить висновку, що остання партія рудного концентрату, поставка якої охоплюється обсягом пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, вибула з власності ДП «ОГХК» 27.07.2016, а отже, саме з цього моменту інкримінований останньому злочин слід вважати закінченим.

При цьому, доводи прокурора про продовжуваний характер інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та його вчинення до 31.12.2016 суд відхиляє, оскільки вони ґрунтуються на обставинах виконання відповідних контрактів, які виходять за межі пред`явленого обвинувачення. Додатково надані прокурором у судовому засіданні документи можуть свідчити про подальше виконання договорів, однак самі по собі не підтверджують, що відповідні поставки охоплювалися обвинуваченням ОСОБА_6 та є складовою інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Більше того, надані прокурором на підтвердження зазначених доводів документи є матеріалами іншого кримінального провадження № 52017000000000057, які не відкривалися стороні захисту в порядку, передбаченому ст. 290 КПК України, та не були предметом дослідження суду під час розгляду цього кримінального провадження і дослідження доказів, наданих стороною обвинувачення. Прокурор у судовому засіданні зазначив, що вказані документи стороні захисту не відкривалися, а надані суду не з метою підтвердження пред`явленого обвинувачення, а для обґрунтування доводів про триваючий характер кримінального правопорушення.

Водночас такі документи та відомості, що в них містяться, не можуть бути покладені в основу висновку суду щодо моменту закінчення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення та, відповідно, визначення початку перебігу строку давності. Насамперед, зазначені матеріали не були відкриті стороні захисту в порядку, передбаченому статтею 290 КПК України, а отже, не можуть використовуватися судом при ухваленні рішення. Крім того, наведені документи не стосуються фактичних обставин, у межах яких ОСОБА_6 пред`явлено обвинувачення, не узгоджуються зі змістом обвинувального акта та не були предметом дослідження суду під час судового розгляду.

За таких обставин посилання прокурора на зазначені документи як на підтвердження того, що інкриміноване ОСОБА_6 кримінальне правопорушення мало триваючий характер, є необґрунтованим, а відомості, що містяться в них, не можуть враховуватися судом при визначенні моменту закінчення кримінального правопорушення та початку перебігу строку давності.

Таким чином, станом на дату звернення захисниці до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України минуло більше 10 років.

Санкцією ч. 2 ст. 364 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю строком до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п`яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років.

Виходячи з положень п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею тяжкого злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло десять років.

Встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, суд зобов`язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.

Будь-яких обставин, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України, для зупинення або переривання строків давності, зокрема даних про вчинення ОСОБА_6 нового кримінального правопорушення чи вчинення умисних дій, направлених на ухилення від досудового розслідування або суду, сторонами не було повідомлено, а колегією суддів не встановлено.

Враховуючи викладене, а також надану ОСОБА_6 згоду на звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 364 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, колегія суддів доходить висновку про наявність передбачених законом підстав для його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження в цій частині.

Щодо цивільного позову у кримінальному провадженні

Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

У кримінальному провадженні Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (зараз Міністерство економіки та довкілля України) заявлено, в тому числі до ОСОБА_6 , цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в сумі 296 840 119,93 грн (т. 1, а/с 161-164).

Порядок вирішення цивільного позову в кримінальному провадженні унормований ст. 129 КПК України. За змістом даної норми рішення щодо долі цивільного позову напряму залежить від ухваленого судового рішення.

Так, вирішення цивільного позову у кримінальному провадженні по суті заявлених вимог можливо лише у разі ухвалення вироку або постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру. У разі ж постановлення судом ухвали про закриття кримінального провадження, заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов по суті не вирішується, а залишається без розгляду. У такому випадку відповідно до положень ч. 7 ст. 128 КПК України позивач вправі вимагати вирішення заявленого позову в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, зважаючи, що суд прийняв рішення про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , необхідно залишити без розгляду цивільний позов Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (зараз Міністерство економіки та довкілля України) пред`явлений до нього.

Щодо арештів у кримінальному провадженні

Частиною 4 ст. 174 КПК України визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Судом встановлено, що у кримінальному провадженні №52016000000000005 від 14.01.2016 ухвалами слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2017 у справі №760/2891/16-к (провадження №1-кс/760/1793/17 та провадження №1-кс/760/1933/17) з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення, накладено арешт на майно ОСОБА_6 (т. 143, а/с 139-146, 159-167).

Зокрема, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2017 (справа №760/2891/16-к, провадження №1-кс/760/1793/17) арешт накладено на:

- квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 );

- автомобіль Lexus NX300H, 2016 року випуску, VIN- НОМЕР_2 , реєстраційний № НОМЕР_3 , який належить ОСОБА_6 та ОСОБА_11 на праві спільної сумісної власності.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2017 (справа №760/2891/16-к, провадження №1-кс/760/1933/17) арешт накладено на:

- грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 100 штук, загальною сумою 10 000 доларів США;

- грошові кошти долари США наступного номіналу: 100 доларів США у кількості 8 штук, 50 доларів США у кількості 42 штук, 20 доларів США у кількості 31 штука, 10 доларів США у кількості 2 купюри, 5 доларів США у кількості 1 купюра, 1 долар США у кількості 11 штук - загальною сумою 3556 доларів США;

- грошові кошти номіналом 50 євро у кількості 150 штук, загальною сумою 7500 Євро;

- грошові кошти номіналом 10 євро- 1 штука, 5 Євро - 1 штука, загальною сумою 15 Євро;

- грошові кошти Південної Кореї вони номіналом 10 000 у кількості три купюри, номіналом 1 000 - 1 купюра, загальною сумою 31 000 вон;

- грошові кошти номіналом 50 польських злотих у кількості 4 купюри, номіналом 20 польських злотих у кількості 1 купюри, загальною сумою 320 польських злотих;

- грошові кошти номіналом 1000 угорських форинтів у кількості 1 штука, загальною сумою 1000 угорських форинтів;

- грошові кошти номіналом 10 арабських дірхамів у кількості 1 штука, загальною сумою 10 арабських дірхамів;

- грошові кошти номіналом 200 гривень у кількості 40 штук, 500 гривень у кількості 16 штук, 50 гривень у кількості 3 купюри, 20 гривень у кількості 5 штук, 10 гривень у кількості 4 купюри, 2 гривні у кількості 9 штук, 1 гривня у кількості 2 штуки, загальною сумою 16310 гривень;

- мобільний телефон Iphone 7, серійний номер НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 .

Враховуючи факт закриття кримінального провадження та залишення цивільного позову без розгляду в частині пред`явлення позовних вимог до останнього, суд приймає рішення, що накладений арешт на майно ОСОБА_6 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною 1 статті 100 КПК України, речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього кодексу (тобто отримання шляхом тимчасового доступу або накладення арешту), та частиною 9 статті 100 КПК України визначено, що питання про долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили.

З огляду на наведене, враховуючи, що прокурор не наполягав на необхідності подальшого зберігання в матеріалах кримінального провадження речового доказу - блокнота чорного кольору з чорновими записами, вилученого під час обшуку, проведеного 25.01.2017 за адресою: АДРЕСА_2, у ДП «ОГКХ», суд вважає за необхідне повернути вказаний блокнот його власнику ОСОБА_6 .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що клопотання захисниці ОСОБА_7 підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 12, 49 КК України та статтями 284-286, 288, 372, 376 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Клопотання захисниці ОСОБА_7 про звільнення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності, - задовольнити.

2.Звільнити обвинуваченого ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України та закрити кримінальне провадження у цій частині на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.

3.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2017 (справа №760/2891/16-к, провадження №1-кс/760/1793/17) у кримінальному провадженні 52016000000000005 від 14.01.2016 на:

- квартиру АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_1 );

4.Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 30.01.2017 (справа №760/2891/16-к, провадження №1-кс/760/1933/17) у кримінальному провадженні 52016000000000005 від 14.01.2016 на майно, яке належить ОСОБА_6 та вилучено у нього під час затримання, а саме:

- грошові кошти номіналом 100 доларів США у кількості 100 штук, загальною сумою 10 000 доларів США;

- грошові кошти номіналом 50 євро у кількості 150 штук, загальною сумою 7500 Євро;

- грошові кошти номіналом 10 євро- 1 штука, 5 Євро - 1 штука, загальною сумою 15 Євро;

- грошові кошти номіналом 1000 угорських форинтів у кількості 1 штука, загальною сумою 1000 угорських форинтів;

- грошові кошти номіналом 10 арабських дірхамів у кількості 1 штука, загальною сумою 10 арабських дірхамів;

- мобільний телефон Iphone 7, серійний номер НОМЕР_4 , ІМЕІ НОМЕР_5 .

5.Повернути ОСОБА_6 речовий доказ, який належить останньому, а саме блокнот чорного кольору з чорновими записами, вилучений за результатами обшуку проведеного 25.01.2017 за адресою: АДРЕСА_2, в ДП «ОГКХ».

6.Залишити без розгляду цивільний позов Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Міністерство економіки та довкілля України) до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальних збитків.

7.Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.

Головуючий: ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3

Пошук

Документ № 139880604