Справа № 760/9925/16-к

Провадження №1-кп/991/189/19

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

Іменем України

18 вересня 2026 року м. Київ 

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого: ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року за обвинуваченням:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Дубно Рівненської області, громадянина України, який фактично проживає у АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

з боку обвинувачення - прокурорів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ,

з боку захисту - обвинуваченого: ОСОБА_8 , захисників: ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

03 грудня 2019 року зі Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області до Вищого антикорупційного суду на підставі ухвали Верховного Суду від 14 листопада 2019 року надійшло кримінальне провадження стосовно двох осіб, у тому числі відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

З метою захисту інтересів прав другої особи, яка фігурує у цьому кримінальному провадженні разом з обвинуваченим ОСОБА_8 , та стосовно якої ухвалою Вищого антикорупційного суду від 13 лютого 2026 року, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України було закрите кримінальне провадження за нереабілітуючими обставинами (у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності), судом будуть цілеспрямовано знеособлені відомості про таку особу і зазначено у тексті, як ОСОБА-1 та в подальшому у використаних матеріалах судом (показаннях свідків, матеріалах НСРД тощо) послідовно будуть описані у чоловічому роді, а також з розкриттям мінімального обсягу інформації, який є необхідним для виконання завдань кримінального провадження. При цьому, після усіх займенників, які описують діяльність ОСОБИ-1 у матеріалах НСРД, процесуальних документах тощо буде стояти знак «*», який вказуватиме на те, що усі займенники змінені та цілеспрямовано приведені судом до чоловічого роду. 

Також судом з тексту вироку прибрані індивідуальні та певні персональні відомості, за допомогою яких можливо ідентифікувати ОСОБУ-1, а саме: номери телефонів, поштові адреси проживання та роботи тощо. 

При цьому, використані у вироку формулювання (ініціативно знеособлено судом/ ініціативно не зазначено судом) свідчать про наявність відповідних відомостей у конкретних томах та на відповідних аркушах матеріалів кримінального провадження, а також про те, що їх належність ОСОБІ-1 та достовірність підтверджена і перевірена судом.

Отже, межі розгляду в цій справі охоплюються виключно обвинуваченням ОСОБА_8 , але враховуючи той факт, що з огляду на характер висунутого ОСОБА_8 обвинувачення, під час ухвалення цього рішення неможливо було уникнути встановлення та наведення певних обставин, які стосувалися ОСОБИ-1, зокрема щодо статусу службової особи, обсягу повноважень та інших даних, які мають значення для цього кримінального провадження. Врахування зазначеної інформації про ОСОБУ-1 та посилання на неї у вироку в контексті певних обставин була необхідна для вирішення питання про доведеність обвинувачення виключно стосовно ОСОБА_8 , але в межах та обсязі окреслених у підходах ВС, у тому числі під час розгляду справи № 726/776/17 (Постанова Колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 23 квітня 2024 року). 

Водночас опис цих обставин не дорівнює визнанню вини ОСОБИ-1 та не мають обвинувального характеру і використовується виключно в контексті встановлення подій та аналізу обставин лише стосовно ОСОБА_8 , не зважаючи на те, що закриття кримінального провадження стосовно ОСОБИ-1 за строками давності притягнення до кримінальної відповідальності відноситься до нереабілітуючих обставин та було наслідком волевиявлення ОСОБИ-1. 

Фокус оцінки колегії суддів на предмет допустимості/недопустимості доказів, їх належності/неналежності та достовірності/недостовірності обмежувався виключно їх можливим впливом на права обвинуваченого ОСОБА_8 і не розглядався в розрізі можливого їх впливу на права інших осіб, за виключенням такого впливу на перебіг кримінального провадження в цілому. 

На думку колегії суддів, зазначений підхід є виправданим за обставинами цієї справи та враховує підходи Європейського суду з прав людини та Верховного суду в достатньо схожих ситуаціях, зокрема в частині можливості окремого розгляду обвинувачення, що стосується вчинення злочину у співучасті, за відсутності декого зі стверджуваних співучасників і такий розгляд не становить порушення права на справедливий судовий розгляд (Gorse v. Slovenia, no. 47186/21, § 50, 6 March 2025, постанова ВС від 06 травня 2025 року у справі №991/1324/20).

Описуючи це кримінальне провадження, колегія суддів підкреслює, що воно здійснювалося за відсутністю обвинуваченого (in absentia): громадянина України ОСОБА_8 , який, за твердженням прокурора, своїми умисними діями, які виразилися у пособництві в проханні надати для себе та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище - начальником ІНФОРМАЦІЯ_4 Кіровоградської області (далі ОСОБА-1/начальник ІНФОРМАЦІЯ_5 ), неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди 

Зазначені дії ОСОБА_8 сторона обвинувачення кваліфікує за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України.

Позиція сторони обвинувачення - прокурори ОСОБА_9 , ОСОБА_16 , ОСОБА_12 підтримували обвинувачення, сформульоване в обвинувальному акті. Наполягали на тому, що докази, надані суду стороною обвинувачення, є такими, що отримані в установленому КПК України порядку, та достатніми для того, щоб переконати об`єктивного спостерігача у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України. Зазначав, що протягом 2025 року ОСОБА_8 вчинялися систематичні дії, які були направлені на ухилення від суду, а тому вважав, що на цей період строк давності за ст. 49 КК України зупинявся. У зв`язку із цим прокурор просив визнати ОСОБА_8 винуватим у вчиненні цього злочину та призначити йому покарання за:

- ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України - 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності, на строк 3 (три) роки з конфіскацією належного йому майна;

Також, просив стягнути з ОСОБА_8 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у кримінальному провадженні. 

Долю речових доказів, у тому числі вилучених грошових коштів у ОСОБИ-1, вирішити відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

Стягнути внесену заставу у розмірі 110 240 грн в дохід держави на підставі ч. 8 ст. 182 КПК України.

Позиція сторони захисту - захисник ОСОБА_15 зазначав, що це кримінальне провадження стосовно ОСОБА_8 є несправедливим, оскільки ОСОБА_8 не переховується від суду і його місце проживання відомо суду, а тому розшук обвинуваченого був застосований судом незаконно, як і відмова у дистанційному провадженні.

Також, захисник орієнтував суд, що обвинувачення є недоведеним (відсутні докази умислу на пособництво, не доведена попередня домовленість з ОСОБОЮ-1) та ґрунтується на припущеннях (як в частині передачі грошових коштів 24 грудня 2015 року, так і наміру їх передати ОСОБІ-1 13 січня 2016 року), а суд не має право самостійно перекваліфіковувати дії обвинуваченого.

На думку захисника, існують не спростовані альтернативні версії стороною обвинуваченого, зокрема щодо відсутності наміру у ОСОБА_8 (поведінку) передавати грошові кошти ОСОБІ-1.

Просив виправдати обвинуваченого ОСОБА_8 у пред`явленому обвинуваченні.

Обвинувачений ОСОБА_8 в судове засідання 18 вересня 2026 року не з`явився. Подав клопотання про ВКЗ, в задоволенні якого судом було відмовлено, з відображенням мотивів у журналі судового засідання.

2.Формулювання обвинувачення, визнаного Судом не доведеним

За змістом ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження (ч. 3 ст. 337 КПК України).

Стаття 62 Конституції України гарантує, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку, що закріплено в ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зазначені права і свободи мають своє відображення у загальних засадах кримінального провадження, а саме у презумпції невинуватості та забезпеченні доведеності вини, про що йде мова в ст. 17 КПК України. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

У п. 77 рішення у справі «Barbera, Messegue and Jabardo v. Spain», no. 10590/83, 06.12.1988, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудний вчинив злочин, який йому ставиться в вину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні, і будь-який сумнів має тлумачитися на користь підсудного.

Положення статті 368 КК України передбачають, що цей злочин може бути вчинений шляхом виконання одного з чотирьох альтернативних діянь: прийняття пропозиції, прийняття обіцянки, одержання неправомірної вигоди, прохання надати таку неправомірну вигоду, кожне з яких становить закінчений злочин.

В судовій практиці прохання розглядається, як звернення відповідного змісту в чіткій і коректній формі з розумінням водночас можливості особи, яка потенційно здатна надати неправомірну вигоду, відмовити в задоволенні такого прохання.

Згідно з п. 5 Примітки до ст. 354 КК України під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав і законних інтересів. Ознака, як вимагання, має місце за наявності трьох основних чинників: 1) ініціатором давання (одержання) неправомірної вигоди є службова особа або інша особа, що діє на боці такої службової особи та за попередньою змовою з нею; 2) пропозиція про давання (одержання) неправомірної вигоди має характер вимоги (примусу), що підкріплюється: або а) відкритою погрозою; або б) створенням таких умов, які переконують в наявності реальної небезпеки правам та законним інтересам особи, яка вимушена надавати неправомірну вигоду; 3) дії, виконанням (невиконанням) яких погрожує вимагач, зумовлені його службовим становищем і головне, мають протиправний характер або спрямовані на заподіяння шкоди лише правам та законним інтересам особи, яка надає неправомірну вигоду.

Оцінюючи досліджені матеріали в процесі розгляду даного кримінального провадження, колегія суддів виходить з того, що твердження прокурора, яке знайшло відображення у обвинувальному акті про те, що ОСОБА-1 вступив у попередню змову з ОСОБА_8 протягом часу з 19 по 22 листопада 2015 року з метою незаконного збагачення шляхом отримання неправомірної вигоди від підозрюваної ОСОБА_17 та/або від осіб, що діяли в інтересах останньої та на виконання попередньої цієї змови/домовленості неодноразово з 22 листопада по 09 грудня 2015 року, перебуваючи в кабінеті адвоката ОСОБА_18 , повідомляв ОСОБА_19 вимогу ОСОБИ-1, порядок і умови її виконання, за що поставив вимогу передати неправомірну вигоду в загальній сумі 6500 доларів США, з яких 6000 доларів США призначалось ОСОБІ-1, а 500 доларів США - особисто ОСОБА_8 за посередництво у передачі неправомірної вигоди, погрожуючи тим, що у випадку відмови від вказаної пропозиції, ОСОБА_17 отримає більш суворе покарання за апеляцією прокуратури Кіровоградської області, а щодо автомобіля «Порш Кайєн С» будуть вжиті активні заходи щодо його розшуку, арешту та передачі на зберігання на штрафний майданчик, не підтверджується поза розумним сумнівом жодними доказами, долученими прокурором до матеріалів кримінального провадження, та частково відображено лише в заяві ОСОБА_19 про вчинення злочину і його письмових поясненнях від 11 грудня 2015 року, що виключає з об`єктивної сторони складу злочину таку активну дію ОСОБИ-1 як прохання надати неправомірну вигоду у певному розмірі, а також кваліфікуючу ознаку складу злочину у формі вимагання.

Про недоведеність факту попередньої змови між ОСОБОЮ-1 та ОСОБА_8 , обставин прохання та вимагання неправомірної вигоди з боку ОСОБИ-1 свідчить також відсутність доказів на підтвердження відображених в обвинувальному акті тверджень щодо існування раніше обумовлених між ними домовленостей та розподілення ролей, відповідно до яких ОСОБА_20 повинен був висунути вимогу ОСОБА_19 про передачу ОСОБІ-1, за його посередництва, неправомірної вигоди в сумі 6000 доларів США, а у випадку відмови надати неправомірну вигоду - висловити від імені ОСОБИ-1 погрози у використанні останнім влади та службового становища з метою настання негативних наслідків, а саме: отримання ОСОБА_17 більш суворого покарання за апеляцією працівників очолюваного ОСОБОЮ-1 відділу прокуратури та вжиття правоохоронними органами активних заходів щодо унеможливлення користування автомобілем «Порш Кайєн С».

Поряд з відсутністю відомостей про існування та обсяг досягнутих між ОСОБОЮ-1 і ОСОБА_8 попередніх злочинних домовленостей, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду кримінального провадження і посилання в обвинувальному акті на обсяг взятих на себе ОСОБОЮ-1 зобов`язань, настання результатів яких в більшості своїй не відбулося в об`єктивній реальності, серед яких, зокрема скасування рішення слідчого від 10 вересня 2015 року в межах кримінального провадження №12015120000000235 про визнання речовим доказом автомобіля «Порш Кайєн С», передача його третій особі в інтересах ОСОБА_17 у вільне користування і розпорядження та гарантування відсутності подальших претензій працівників правоохоронних органів Кіровоградської області до зазначеного автомобіля.

Як вже було зазначено вище неправомірна вигода саме у зазначеному розмірі - 6500 доларів США фігурує лише у заяві ОСОБА_19 про вчинення кримінального провадження від 11 грудня 2016 року до СБУ (т. 9, а.с.92-93) і відібраних у нього поясненнях консультантом-експертом (з оперативних питань) ІНФОРМАЦІЯ_6 підполковником ОСОБА_21 , від 11 грудня 2015 року (т.9, а.с.98-100) та не підтверджується будь-якими іншими об`єктивними даними у зазначеному розмірі. 

При цьому, в матеріалах справи міститься довідка від 11 грудня 2015 року старшого оперуповноваженого ІНФОРМАЦІЯ_6 майора ОСОБА_22 щодо прослуховування аудіо-файлів, які містяться на оптичному диску «Verbatim DVD-R 4.7 Gb», які були надані ОСОБА_19 та, з його слів, були записані на мобільний телефон моделі «НТС» та скопійовані в подальшому на оптичний диск, тобто так звані «ініціативні записи» (т.9, а.с.101-108).

Оцінюючи відомості, які відображені у цій довідці, суд враховує висновки Конституційного Суду України у справі №1-31/2011 №12-рп/2011 та вважає, що дані відомості не можуть бути використані для підтвердження винуватості ОСОБА_8 , оскільки зібрані не у порядку та спосіб, передбачені процесуальним законодавством, але враховуючи, що судом не встановлено очевидних ознак того, що зазначена розмова за 09 грудня 2015 року між ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_18 та невстановленою особою не відбувалася 09 грудня 2015 року та/або її зміст спотворений, суд вбачає за можливе використати ці відомості для кращого розуміння обставин, які передували зверненню ОСОБА_19 до правоохоронних органів, у тому числі для оцінки дій представників правоохоронної системи.

Як вбачається з цієї довідки, між ОСОБА_19 - « ОСОБА_23 » та ОСОБА_8 - «М1» в межах зафіксованої загальної розмови від 09 грудня 2015 року відбувся діалог, який, на думку колегії суддів, потребує дослідженню:

… (т.9, а.с.103)

-К.О.О.: «При чем тут я не верю? Человек, который дает деньги, никому не верит. И мне тоже. Потому что беспредел произошел вообще крепкий. За машину закрыть девушку. Ее тупо взяли в заложники…»;

-М1: «Я тут при чем? Ты у меня спросил, я тебе сказал, что могу поехать поговорить. И то он* сказал*, что если б не я подошел, а кто-нибудь другой, то даже разговора б не было. Просто я с ним* довольно давно в очень хороших отношениях»;

…

Отже, зазначена розмова уточнює ініціатора звернення за допомогою до ОСОБИ-1, зокрема, зі змісту частини цієї розмови вбачається, що саме ОСОБА_19 звернувся до ОСОБА_8 , внаслідок чого ОСОБА_8 в свою чергу звернувся до ОСОБИ-1, а тому врахувавши цю розмову та за відсутністю у матеріалах справи чітких відомостей про час, місце та форму висловлення ОСОБОЮ-1 прохання надати неправомірну вигоду у розмірі 6500 доларів США за сприяння ОСОБА_8 у вчиненні ОСОБОЮ-1 дій щодо зняття арешту з автомобіля «Порш Кайєн С» д.н.з. НОМЕР_1 у кримінальному провадженні № 12015120000000235 та зміні в апеляційному порядку призначеного судом першої інстанції покарання ОСОБА_17 на менш суворе у кримінальному провадженні № 12015120020004002, обвинувачення в цій частині є недоведеним. 

Крім того, представником сторони обвинувачення не доведено (не знайшло підтвердження) обставини вимагання ОСОБОЮ-1, за пособництва ОСОБА_8 , від ОСОБА_19 неправомірної вигоди саме у розмірі 6500 доларів США за вчинення ОСОБОЮ-1 дій щодо зняття арешту з автомобіля «Порш Кайєн С», д.н.з. НОМЕР_1 , у кримінальному провадженні № 12015120000000235 та зміні в апеляційному порядку призначеного судом першої інстанції покарання ОСОБА_17 на менш суворе у кримінальному провадженні № 12015120020004002, як і не доведено сприяння ОСОБА_8 у фактичному отриманні ОСОБОЮ-1 неправомірної вигоди в розмірі 6300 доларів США (великий розмір). 

3.Стаття закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.

Частина 3 статті 368 КК України передбачає відповідальність за прийняття пропозиції, обіцянки або одержання службовою особою неправомірної вигоди, а так само прохання надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, предметом якого була неправомірна вигода у великому розмірі, або вчинене службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

З 2015 року стаття 368 КК України зазнала змін сім разів, але такі кваліфікуючи ознаки, як вимагання неправомірної вигоди, одержання неправомірної вигоди у значному (великому, особливо великому) розмірі або особою, яка займає відповідальне або особливо відповідальне становище залишались незмінними в усіх редакціях наведеної норми в окреслений період.

На час подій (кінець 2015 року /13 січня 2016 року) редакція ч. 5 ст. 27 КК України встановлювала, що пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.

24 квітня 2019 року набрав чинності Закон України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року, яким відповідну норму викладено в наступній редакції: «Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню кримінального правопорушення іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби вчинення кримінального правопорушення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення».

Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно з ч. 1, 4 ст. 5 КК України зворотну дію у часі має Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи. Якщо після вчинення особою діяння, передбаченого цим Кодексом, закон про кримінальну відповідальність змінювався кілька разів, зворотну дію в часі має той закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Аналіз положень вищезазначених змін до ч. 5 ст. 27 та ч. 3 ст. 368 КК України в розрізі обставин цього провадження вказує на те, що у порівнянні із законом, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення, вони не скасовують кримінальну протиправність діяння, не пом`якшують кримінальну відповідальність та жодним чином не поліпшують становище обвинуваченого, а тому відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України у даній справі підлягає застосуванню закон, який діяв на час вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, які встановленні судом під час дослідження доказів у судовому засіданні, суд вважає за необхідне надати характеристику основним елементам складу зазначеного злочину.

Так, суб`єктом злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, є будь-яка фізична, осудна особа, яка досягла віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність (обов`язкові ознаки загального суб`єкта) та є службовою особою, у тому числі, яка займає відповідальне становище (обов`язкові ознаки спеціального суб`єкта).

Об`єктом згаданого кримінального правопорушення є суспільні відносини у сфері належного, законного та неупередженого здійснення службової діяльності службовими особами органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб`єктів публічної служби. Такі відносини ґрунтуються на принципах законності, доброчесності, непідкупності та авторитету публічної влади, що забезпечують нормальне функціонування державного апарату та реалізацію публічних інтересів.

Щодо ознак об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, то вона розкривається у таких формах вчинення злочину: прийняття службовою особою пропозиції одержати неправомірну вигоду; прийняття службовою особою обіцянки одержати неправомірну вигоду; одержання службовою особою неправомірної вигоди; прохання надати неправомірну вигоду. Тобто, цей злочин може бути вчинений шляхом виконання одного з чотирьох альтернативних діянь.

Суб`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК, передбачає наявність прямого умислу, тобто свідомого бажання отримати, надати, пообіцяти неправомірну вигоду. Важливо, що особа повинна усвідомлювати незаконність своїх дій.

Предметом злочину, передбаченого статтею 368 КК України, є сама неправомірна вигода, яка, з урахуванням положень ст. 354 КК України, може бути виражена у формі грошових коштів чи іншого майна, переваг, пільг, послуг, нематеріальних активів, будь-якої іншої вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які пропонують, обіцяють, надають чи одержують без законних на те підстав. Тобто це може бути будь-яка вигода, як майнова, так і ні, яку службовець отримує за виконання або невиконання певних дій у межах своїх повноважень, а єдина ознака такого предмета - відсутність законних підстав на її одержання.

Великим розміром неправомірної вигоди для кваліфікації діяння за ч. 3 ст. 368 КК України у 2015 році вважалась неправомірна вигода, яка перевищувала 121 800 грн (609 грн х 200, де 609 грн це розмір податкової соціальної пільги, яка дорівнювала 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб), а у 2016 році - 137 800 грн (689 грн х 200, де 689 це розмір податкової соціальної пільги, яка дорівнювала 50% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

4.Докази на підтвердження встановлених судом обставин. Мотиви недоведеності та зміни обсягу обвинувачення судом.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Згідно з ст. 337 КПК України cудовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, окрім випадків, передбачених цією статтею. Зокрема, суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Відповідно до вимог ст. 2 КК України та ст. 17 КПК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого КК України. Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватості особи поза розумним сумнівом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи. 

Особа може бути визнана винною лише, якщо буде доведено, що нею вчинено суспільно небезпечне діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого КК України. Склад кримінального правопорушення - це сукупність встановлених законом юридично значущих об`єктивних та суб`єктивних ознак, що визначають вчинене суспільно небезпечне діяння як кримінальне правопорушення. Тому поза розумним сумнівом має бути доведено кожен з елементів складу злочину - як ті, що утворюють об`єктивну сторону злочину, так і ті, що визначають його суб`єктивну сторону.

Недоведеність у діянні обвинуваченого хоча б однієї з ознак складу кримінального правопорушення, що визначена у диспозиції норми КК України, загалом виключає встановлення у діянні складу кримінального правопорушення, та є відповідною підставою для виправдання особи.

Суд враховує, що для встановлення наявності кримінально караного діяння у діях чи бездіяльності співучасника, зокрема пособника, необхідною умовою є встановлення усіх обставин вчинення кримінального правопорушення, у т.ч. дослідження дій чи бездіяльності відповідного виконавця кримінального протиправного діяння.

Як вже було зазначено вище, злочин, передбачений ч. 3 ст. 368 КК України, є кримінальним правопорушенням у сфері службової діяльності, отже діяння може бути кваліфіковане за цією статтею тільки тоді, коли таке діяння вчинив спеціальний суб`єкт - службова особа, яка займає відповідальне становище, або коли таке діяння вчинив загальний суб`єкт, але винятково у співучасті зі спеціальним суб`єктом.

З урахуванням викладеного, у разі обвинувачення особи у пособництві за ч. 3 ст. 368 КК України підлягає доведенню той факт, що обвинувачений мав на меті та прагнув своїми порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяти в отриманні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди, або заздалегідь обіцяв переховувати осіб, які вчинили це кримінальне правопорушення, знаряддя чи засоби його вчинення, сліди кримінального правопорушення чи предмети, здобуті кримінально протиправним шляхом, придбати чи збути такі предмети або іншим чином сприяти приховуванню кримінального правопорушення.

З огляду на те, що ОСОБА_8 інкримінується пособництво в одержанні неправомірної вигоди службовою особою прокуратури Кіровоградської області, суду у межах пред`явленого обвинувачення необхідно встановити усі обставини вчинення кримінального правопорушення, у т.ч. дослідити дії чи бездіяльність відповідного виконавця кримінального протиправного діяння, у цьому випадку - ОСОБИ-1, а також чи усвідомлював ОСОБА_8 , що своїми діями він сприяв одержанню ОСОБОЮ-1 грошових коштів без законних на те підстав, а також, що ці кошти були надані за виконання або невиконання керівником відділу прокуратури дій з використанням наданої останньому влади або службового становища.

Так, наказом прокурора Кіровоградської області №294ц від 10 квітня 2015 року ОСОБУ-1 призначено на посаду начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області (т. 14 а.с. 155).

Згідно з Положенням про управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області, затвердженого наказом прокурора Кіровоградської області №47 від 13 серпня 2015 року (далі - Положення №47 від 13 серпня 2015 року), одним із основних напрямків діяльності зазначеного управління є безпосередній нагляд за додержанням законів слідчими слідчого підрозділу обласного органу внутрішніх справ (поліції), у тому числі в формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення в кримінальних провадженнях та контроль за рухом таких проваджень до набрання законної сили вироком суду. При цьому, відповідно до службових обов`язків, визначених у п. 5.2 Положення, ОСОБА-1, як начальник вказаного вище відділу, серед іншого, організовував роботу очолюваного відділу; організовував, спрямовував і контролював його діяльність; розглядав документи, що надійшли до відділу, підписував, візував у межах компетенції службові документи, в тому числі листи, інші документи, що подаються на підпис чи візування керівництву Управління та прокуратури області; організовував нагляд і контроль стану процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення, апеляційного оскарження, повноту і якість поданих документів реагування, додержання при цьому конституційних прав і свобод громадян; здійснював загальне керівництво вказаним відділом прокуратури області (т. 13 а.с. 82-98).

Крім того, відповідно до Розподілу обов`язків між працівниками у відділі процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення прокуратури Кіровоградської області, затвердженого заступником прокурора Кіровоградської області 27 квітня 2015 року, начальник відділу ОСОБА-1, серед іншого, організовував роботу очолюваного відділу; здійснював розподіл функціональних обов`язків між працівниками відділу, організовував і контролював роботу підпорядкованих працівників; організовував роботу, пов`язану з поточною діяльністю відділу; візував документи, що подаються на підпис керівництву прокуратури області; проводив оперативні наради у відділі, заслуховував звіти оперативних працівників, визначав заходи щодо удосконалення діяльності відділу; вивчав і візував підготовлені у відділі висновки та доповідав їх заступнику прокурора області - начальнику управління; здійснював контроль за станом процесуального керівництва, наглядом у кримінальних провадженнях, підтримання державного обвинувачення, апеляційного оскарження, додержання при цьому конституційних прав і свобод громадян (т. 19 а.с. 50-55).

Тобто, ОСОБА-1, обіймаючи постійно посаду начальника відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, здійснював функції представника влади та, відповідно до п. 1 примітки до ст. 364, п. 2 примітки до ст. 368 КК України, був службовою особою, яка займає відповідальне становище. 

Отже, судом встановлено, що на момент сприяння ОСОБА_8 вчиненню злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, ОСОБА-1 був фізичною, осудною особою, який досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність (ініціативно не зазначено судом), і обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих обов`язків, а отже був суб`єктом цього злочину. Факт перебування ОСОБИ-1 у стані неосудності чи обмеженої осудності під час досліджених подій, судом не установлений. Про неосудність ОСОБИ-1 на час інкримінованих подій ОСОБА_8 не зазначали також учасники судового провадження.

Обвинувачений ОСОБА_8 на час вчинення злочину досяг 45 річного віку, а тому був суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України. Факт перебування ОСОБА_8 у стані неосудності чи обмеженої осудності під час вчинення злочину, судом не установлений. Про неосудність ОСОБА_8 під час судового розгляду не зазначали також учасники судового провадження.

Судова практика виходить з того, що кримінальна відповідальність за одержання неправомірної вигоди настає лише за умови, що службова особа одержала її за виконання чи невиконання таких дій, які вона могла або повинна була виконати з використанням наданої їй влади, покладених на неї організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов`язків, або таких дій, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів завдяки своєму службовому становищу. 

Варто зазначити, що при визначенні суб`єкта злочину, передбаченого ст. 368 КК України, не повинен братися до уваги такий критерій, як повноваження безпосередньо вчиняти по службі юридично значущі дії, що породжують виникнення, зміну або припинення правовідносин, адже організаційно-розпорядчі функції зводять до керівництва службовою діяльністю підлеглих чи певною галуззю або ділянкою роботи. Тобто, службова особа, яка займає відповідальне/особливо відповідальне становище, є суб`єктом злочину, передбаченого ст. 368 КК України, і тоді, коли використовує свій авторитет та береться за виконання завдань, виконання яких прямо не входить до кола її обов`язків, адже у вказаній статті йдеться про дію, вчинення або невчинення якої можливе з використанням наданої влади або службового становища, а не про дію, вчинювану в межах повноважень (компетенції).

З об`єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, з урахуванням висунутого обвинувачення, повинно мати ознаки пособництва у формі, визначеній відповідними положеннями ст. 27 КК України, у одержані неправомірної вигоди за вчинення дій в інтересах третьої особи.

При цьому оцінюючи наявні у розпорядженні суду матеріали НСРД, колегія суддів виходить з того, що зафіксовані розмови між заявником у цій справі - ОСОБА_19 та ОСОБА_8 стосувалися в тій чи іншій мірі загалом питань автомобіля «Порш Кайєн С» або/та апеляційного оскарження вироку першої інстанції стосовно ОСОБА_17 , яку було визнано винною за ч. 1 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді арешту строком на 3 місяці, без позбавлення права керування транспортним засобами (т.9, а.с.179-181). 

Водночас ці розмови мають хаотичний характер, оскільки співрозмовники обговорюють безліч інших тем, а напрямки їх розмов постійно змінюються з питання автомобіля на питання апеляційного оскарження, з огляду на те, що питання автомобіля «Порш Кайєн С» нерозривно пов`язано з питанням оскарження вироку стосовно ОСОБА_17 , на якому вона рухалася та завдала тілесні ушкодження середньої тяжкості ОСОБА_24 ..

Так, на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м. Києва від 16 грудня 2015 року був наданий дозвіл на аудіо-, відеоконтроль ОСОБА_8 (т.12, а.с.69-72) та за результатами проведених заходів були зафіксовані розмови, які відображаються у відповідних протоколах та з яких вбачається, що ОСОБА_8 давно знайомий з ОСОБОЮ-1, знав про займану ним посаду начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 Кіровоградської області та наявні повноваження, а також погодився за винагороду допомогти ОСОБА_19 вирішити питання з авто та апеляційним оскарженням вироку стосовно ОСОБА_17 , що підтверджується самодостатніми, тобто не вирваними з контексту частинами діалогів (у), з загальної зафіксованої розмови між ОСОБА_8 та ОСОБА_19 , іншими особами:

т.9, а.с. 225, розмова за 17 грудня 2015 року:

…

19:29:26 ОСОБА_19 сідає за стіл напроти ОСОБА_8 . У руках тримає гроші, які напередодні дістав з портфеля. Перераховує їх.

ОСОБА_19 : Тридцать рублей.

ОСОБА_8 : Так, как мы говорили.

… 

т.9, а.с. 227, розмова за 17 грудня 2015 року:

…

ОСОБА_19 : Ну понятно. Самое главное - снять его с ареста. Снять с ареста без кого нельзя?; 

ОСОБА_8 : Без него*. Без прокуратуры нельзя; 

ОСОБА_19 : Без прокуратуры. Кто у нас в прокуратуре движкует, решает?; 

ОСОБА_8 : (називає прізвище ОСОБИ-1, ініціативно не зазначено судом). Тебе, правда, фамилию нельзя называть; 

ОСОБА_19 : Да она уже всплывает тысячу раз. Так, он* решает зняття з арешту; 

ОСОБА_8 : Он* все решает.»

…

т.9, а.с.229, розмова за 17 грудня 2015 року:

…

ОСОБА_8 : Не, не. Он* сказал*, что все решит. ОСОБА_218 пойдет только с бумажной волокитой.

ОСОБА_19 : А он* будет решать вопрос с этой. Кто нам позвонил после заседания?

ОСОБА_18 : ОСОБА_25 про відшкодування.

ОСОБА_8 : С ней надо закрывать вопрос - это одно из условий. 35 тысяч гривень.

ОСОБА_19 : Я привез.

ОСОБА_8 : Мы с ОСОБА_219 были, он* сам* сказал*. Там закройте вопрос.

ОСОБА_19 : 

ОСОБА_26 : (називає прізвище ОСОБИ-1, ініціативно не зазначено судом).

ОСОБА_19 : По твоему мнению - это не гей-парад так делать?

ОСОБА_8 : С самого начала гей-парад. Я просто не понял, почему так все произошло. Я ж не знал, что тут вообще делается.

…

т.9, а.с. 230-231, розмова за 17 грудня 2015 року:

…

ОСОБА_8 : Ну, да. Может машину захотели забрать. Кто-то положил глаз на машину.

ОСОБА_19 . Она не стоит этих 6.

ОСОБА_8 : Тут такие, что даже ботинки с тебя снимут…

ОСОБА_19 : (називає прізвище ОСОБИ-1, ініціативно не зазначено судом)?

ОСОБА_8 : Он* раньше был вообще. Сейчас опять.

ОСОБА_19 : А чего опять? Было, когда не?

ОСОБА_8 : ОСОБА_27 .

ОСОБА_19 : Кто такой 

ОСОБА_28 : Бывший прокурор области.

ОСОБА_19 При ОСОБА_36? Понятно. Погнал его* в шею. Теперь он* вернулся*. Движ -парад наводит по-черному.

ОСОБА_8 : Он* крепко сейчас стоит там. На Киеве нормально его* там держат.

ОСОБА_19 Кто?

ОСОБА_8 : Я откуда знаю, кто. Но чувствует он* себя хорошо.

ОСОБА_19 : То есть у него* подвязы с Киева.

ОСОБА_8 : Просто так бы он* тут не чудил*. Кто там начал сыр-бор. Из-за чего и как. Можно только догадываться.

…

ОСОБА_8 : - Не, это, поверь мне, когда я первый раз подходил, он* говорит, типа, тебе надо? Моим друзьям, да. Даже разговаривать не хотели. Если б не я подошел, поверь. Многие уже ж подходили. Просто я с ним* давно дружу и у нас там теплые отношения.

…

т.9, а.с. 231, розмова за 17 грудня 2015 року:

…

ОСОБА_19 : Короче, качка вот эта, требование с нас денег не за что началось этим ОСОБА_30 . Мы только забираем машину, все. Бабло. Никто не ожидал такого исхода. За что? А потом ОСОБА_31 на. А потом ты мне говоришь шесть косарей. И все.

ОСОБА_8 : Все в ихних руках. ОСОБА_32 сидит. Они могли опять запросить 2. И на апеляцию опять 2. И чтоб ты делал?

…

ОСОБА_19 : На судью была подача от ОСОБА_220. Хорошо. ОСОБА_33 мы завтра закрываем вопрос. 35. Потом. С нас прокуратура просит шесть. Но мы ее как бы разделили. Трешку. Мы по итогу заносим им трешку. 

ОСОБА_8 : Пока я им ничего не несу. Я сказал ему*, что у меня лавэ. Чтоб ты понимал. Потому, что если б я не сказал, то никто ничего б не делал. Я и так рисковал всем. Понимаешь, мы везем это уже три недели».

…

т.9, а.с. 239, розмова за 22 грудня 2015 року:

…

ОСОБА_19 : Я его никуда не забираю. Я еще трешку привез. Чтобы разговаривать по ОСОБА_34 .

ОСОБА_8 : ОСОБА_35 ты можешь сразу. Там он* уже и так часами на меня волком смотрел*. ОСОБА_106, этот вопрос с ОСОБА_219, он* сам* вышел*, сказал, что я закрою все вопросы.

ОСОБА_19 : Та это пиз…. высших мастей. Ладно еще раньше. При ОСОБА_36 . Если пацики сказали, что будет так. Значит делают.

ОСОБА_8 : А я его* знаю уже лет 10. И сколько я с ним* делал.

ОСОБА_19 : ОСОБА_37 , я знаю, он* не работал*, и не решал* моменты.

ОСОБА_8 :  Наоборот , он* тут звездой был*.

ОСОБА_18 : Потом где-то он* позицию перегнул*.

ОСОБА_8 : ОСОБА_221 пришел и его* туда хотел отправить. Еле-еле он* там пересидел* в районе. Он* как раньше решал*, так и сейчас решает.

ОСОБА_19 : Кто такой 

ОСОБА_28 : Бывший прокурор области.

ОСОБА_19 : Был еще такой ОСОБА_40 …

ОСОБА_8 : Я даже ОСОБА_222 специально с собой повез, чтобы ОСОБА_218 знал, о чем разговор и что он* там.

ОСОБА_18 : Не отказываюсь. Мне он* сказал* все.

ОСОБА_8 : И я ему* сказал за это (показує щось жестами), что будет. Он* за это. Чтобы никто не сомневался, что он* там не получит.

ОСОБА_19 : Даже если меня нема, то ОСОБА_218 получает бумаженцию - отдает лавэ.

ОСОБА_8 : Ты можешь оставить.

ОСОБА_19 : Я ключики оставлю. Но я завтра буду тут. Поэтому.

ОСОБА_8 : Лучше пусть будет тут… Бумага будет завтра с утра, я поеду. Просто сегодня ж начало десятого. Что я.

…

т.9, а.с. 241, розмова за 22 грудня 2015 року:

…

ОСОБА_8 : Сейчас, подожди, я его* набираю. А почему ты не хочешь, чтоб я взял, ему* завез и он* двигался*. Потому, что он* меня сам* просил*. И сегодня говорит. Та, какие вопросы. Просто единственный момент, я смогу с него* не слазить;

…

ОСОБА_8 : Я предлагаю так, даже, если что, завезти первую часть денег, чтоб с него* даже что-то спрашивать. Я не могу даже его* заставить.

ОСОБА_19 : Мы можем сейчас повезти деньги. Пусть он* мне пообещает и все.

ОСОБА_8 : Но он* нам пообещал* с ОСОБА_219.

ОСОБА_19 : Я не буду даже с ним* разговаривать. Пусть он* тебе что-то пообещает, чтоб я слышал. И все. Я поехал. Мне тоже в Одессу надо сегодня…

ОСОБА_8 :  ОСОБА_42 слышал, он* пообещал, что я закрою вопрос и там, и там. И по ОСОБА_34, и по машине. По машине он* даже написал* вчера.

ОСОБА_19 : Он* обещает и суд, и второй суд, и бумажку, и все бумажки. Ну дайте мне уже хоть что-то и я поехал.

…

З досліджених розмов слідує, що станом на 17 грудня 2015 року між ОСОБА_8 та ОСОБОЮ-1 вже відбувалися зустрічі, на яких був присутній, у тому числі адвокат ОСОБА_18 і на цих зустрічах обговорювалися питання автомобіля «Порш Кайєн С» та ОСОБА_17 .

Із цих розмов слідує, що домовленість між ОСОБА_8 та ОСОБА_19 полягала у тому, що ОСОБА_8 буде сприяти з вирішенням ОСОБОЮ-1 питань по автомобілю «Порш Кайєн С» та ОСОБА_17 за грошову винагороду, що вбачається з фрази: «..закрою вопрос и там, и там. И по ОСОБА_34, и по машине. По машине он* даже написал* вчера» і вирішення цих двох питань коштує 6 тисяч (без конкретизації грошової одиниці), що вбачається з фраз: «Она не стоит этих 6», «А потом ты мне говоришь шесть косарей», «С нас прокуратура просит шесть», зокрема по 3 тисячі (без конкретизації грошової одиниці) за кожне питання, що вбачається з фраз: «Тридцать рублей», «Я еще трешку привез», «Но мы ее как бы разделили. Трешку. Мы по итогу заносим им трешку».

Матеріали справи містять зафіксовані розмови між ОСОБА_19 та ОСОБА_8 , ОСОБОЮ-1 та ОСОБА_8 , між ОСОБОЮ-1 та підлеглими прокурорами/іншими особами, які відбувалися практично одночасно у часі та стосувалися одного предмету обговорення, а тому для зручності сприйняття та їх оцінки, колегія суддів відобразить їх у таблиці. 

Паралельне дослідження цих розмов допоможе з`ясувати дійсні наміри фігурантів цього провадження, оцінити в їх діях наявність/відсутність ознак шахрайства та дослідити обсяг попередніх домовленостей та взятих на себе зобов`язань.

Запропонований підхід дозволить прослідкувати реалізацію домовленостей між ОСОБА_43 та ОСОБА_19 , точний час їх формування (за можливості), визначити ініціатора та ступень залученості ОСОБИ-1 під час їх втілення.

Розмови ОСОБА_19 /інших осіб з ОСОБА_8 .Розмови ОСОБА_8 з ОСОБОЮ-1Розмови ОСОБИ-1 з прокурорами/іншими особамиВ частині скасування арешту з автомобіля «Порш Кайєн С» Розмова за 17 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18 січня 2016 року (т. 9 а.с. 226):   … ОСОБА_8 : «Ну завтра с девяти до полдесятого я с ним* встречаюсь, Он* мне позвонил*. С прокуратуры. В суде уже дело лежит. Завтра в десять тридцать суд. Завтра утром даже скажу, что как. Он* сказал*, как написать. ОСОБА_218 написал, сдал. Он* написал* - хорошо»; ОСОБА_19 : « Следак? »; ОСОБА_18 : «Нет, клопотання я ж написал. Вы сказали написать, сдать - я сдал»; ОСОБА_8 : «Ну, он* так сказала». … ОСОБА_8 : «Вот я ему* написал, на кого расписали. Он* написал* - хорошо. Ну, а потом он* мне перезвонил*. ОСОБА_19 : « Хорошо. Завтра как все решается? Клопотання по поводу чего подтверждается? ОСОБА_18 : «Скасування арешту на машину». ОСОБА_19 : «Ты подал»? «Я подал». ОСОБА_19 : «А что делает.. (прив`язка висловлювання до статті ОСОБИ-1, ініціативно не зазначено судом)? ОСОБА_8 : «Он* сказал*, что сделать, как подать. Он* же не может сам* инициировать снять с ареста. Поэтому он* сказал*: мы подаем, они предупредят и переговорят».    Розмова за 17 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18 січня 2016 року (т. 10 а.с.159):   о 12:22: ОСОБА-1: «Да». ОСОБА_8 : «Добрый день, звертається до ОСОБИ-1 за іменем та По батькові, ініціативно не зазначено судом). ОСОБА-1: «Добрый, я получила, все хорошо. ОСОБА_8 : «Все нормально да будет? ОСОБА-1: «Я думаю, что да, я вам расскажу. Щас мы (неразб). ОСОБА_8 : «Ага, добре хорошо. В 10:30. Добре. Я жду тогда звоночка, добре? ОСОБА-1: «Угу».   Розмова о 17:54: ОСОБА_8 : « Алло . Да, (констатує По батькові ОСОБИ-1, ініціативно не зазначено судом), получается?»  ОСОБА-1: «Я вас завтра наберу где-то до полдесятого мы с вами встретимся». ОСОБА_8 : «Полдесятого, да?» ОСОБА-1: «В период с девяти до полдесятого». ОСОБА_8 : «Я буду вас там ждать на месте. С 9 до полдесятого я вас там жду. Но нормально все будет?». ОСОБА-1: Должно быть нормально. Давайте я завтра еще». ОСОБА_8 : «С девяти я вас там жду до полдесятого. ОСОБА-1: « Да-да ». ОСОБА_8 : «Добре спасибо».   Розмова 17 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1 (т. 12 а.с. 22):    о 17:54: В.: «Да, .. (звертається до ОСОБИ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом)»; О: « ОСОБА_49 , ото что мы утром говорили, завтра в 10:30»; ОСОБА_50 : «А, я поняв. Я поняв. Так я ж. Ну постараюсь успіть»; ОСОБА_51 : « А ты завтра, у тебя что и где? »; ОСОБА_50 : « В Новоукраинке … То я думаю мы встигнем »; ОСОБА_51 : «Ага. Ага… »; ОСОБА_50 : « Я поняв. Устигну . Буду стараться встигнуть. Давайте».   Розмова 18 грудня 2015 року  о 09:40, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с. 22-23):    - ОСОБА_51 : «Да»; - ОСОБА_50 : «Добрий ранок»; - ОСОБА_51 : «Добрый»; -В.: «(звертається до ОСОБИ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом), вертаюсь с Новоукраинки. По времени успеваю на 10:30»; - ОСОБА_51 : «Все, хорошо, хорошо»; -В.: «Соглашаемся з ихним клопотанням»; - ОСОБА_51 : «Ну, я думаю, да»; - ОСОБА_50 : « Все. Поняв »; - ОСОБА_51 : «Если что, мы его обжалуем, понял?»; - ОСОБА_50 : « Хорошо. Ага. Давайте »; - ОСОБА_51 : « Угу ».В частині відкладення слідчою суддею ОСОБА_59 розгляду клопотання  на 21 грудня 2015 рокуРозмова за 18 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18 січня 2016 року (т. 9 а.с. 232):     … ОСОБА_18 : «Суд перенесли.  Мы зашли в процесс. Судья начала требовать то, то, то, где ухвала, где технический паспорт? ОСОБА_8 : « А где технический паспорт? » ОСОБА_18 : «Ну, не у меня точно. В материалах дела оно все. То, что у меня было, я суду показал. Зобовязали належним чином предоставити материалы справы, обгрунтувать, чего накладен арест, перенесли на понедельник на 10 часов».  Розмова за 18 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (електронних інформаційних систем) від 18 січня 2016 року (т. 10, а.с. 181):   ОСОБА-1: « Алло »; ОСОБА_8 : «Добрый день еще раз. Можем…»; ОСОБА-1: «Я все знаю. Встремимся. Да. Знаю все». ОСОБА_8 : «Нормально все будет»; ОСОБА-1: « Да-да ». …    Розмова за 18 грудня 2015 року, о 12:11, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.23):       ОСОБА_51 : « ОСОБА_60 »; ОСОБА_50 : «Відклали на понеділок на 10 часов, зроблять додатковий огляд машини, огляд техпаспорта, має задовільнить»; ОСОБА_51 : « Все. Хорошо. Молодец . И я думаю, что нам этого времени тоже достаточно»; ОСОБА_50 : «Давайте».В частині розгляду судового засідання 21 грудня 2015 рокуРозмова за 21 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т. 10, а.с. 141):       … ОСОБА_19 : «Не знаю. Что там по заседанию?» ОСОБА_8 : «Ну, все нормально». ОСОБА_19 : «Мне еще ничего не сказали, что все нормально. В 5 часов вечера». ОСОБА_8 : «Да. В 5 часов должны. Был у человека - сказала все нормально. Мы ждем». ОСОБА_19 : «А он* бумажку когда готов* дать?». …Розмова за 21 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т. 10, а.с. 142); дублюється у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 з уточненнями (т. 12 а.с. 25):   ОСОБА-1: « Алло »; ОСОБА_8 : « Алло. Аж в 5 часов вечера сказала скажет»; ОСОБА-1: «Да-да-да-да»; ОСОБА_8 : «Но нормально все там?»; ОСОБА-1: «Должно быть да»; ОСОБА_8 : «Та мне надо знать. Они просто не здесь, не в городе. Чтоб приехали сказать»; ОСОБА-1: «Я ж не могу до 5 стрельнет опять в голову. Это ж человеческий фактор»; ОСОБА_8 : «Ну, она знает всю, просьбу»; ОСОБА-1: « Да-да »; ОСОБА_8 : «Тогда ждем до 5. Что ж делать. Хорошо, на связи».Розмова за 21 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.23):         о 09:16: ОСОБА_51 : « Да, ОСОБА_64 »; ОСОБА_50 : « Алло , доброе утро, (звертається до ОСОБИ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом)»; ОСОБА_51 : « Добре »; ОСОБА_50 : «Там на десять до ОСОБА_66 піде сам»; ОСОБА_51 : « Ага »; ОСОБА_50 : «Я йому об`яснив щоб він не возражав»; ОСОБА_51 : «Я там сегодня встретилась, но мы договорились по этому, по результату»; ОСОБА_50 : « Угу »; ОСОБА_51 : «Давайте».   о 15:46: В.: «Да, (звертається до ОСОБИ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом)»; ОСОБА_51 : «А узнай что там. Что-то там решили»; ОСОБА_50 : «Ще нічого, не звонили. Щас позвоню спитаю»; ОСОБА_51 : «Угу».В частині скасування арешту з автомобіля «Порш Кайєн С»                                                      Розмова за 22 грудня 2015 року, яка відображена у протоколі від 18 січня 2016 року про результати аудіо-, відеоконтролю особи (т. 9 а.с. 236-237). … о 20:51 ОСОБА_8 : «В базе уже нет…»; ОСОБА_18 : «…ОСОБА_223 ей звонил при мне. Сказала, что из базы убрали». ОСОБА_19 : «С какой базы убрали?»; ОСОБА_18 : «С ареста»; ОСОБА_19 : « А подтверждение? » ОСОБА_8 : «Звони в свою контору, если хочешь, где оформляются машины. В «Рубеж», туда-сюда. Она была в «Рубеже» машина. … ОСОБА_8 : «…Сказал*, что все убрал*. Мы с ОСОБА_219 подъезжали вместе. Он* сказал* вчера, что решит все вопросы»; …Розмова за 21 грудня 2015 року  том 10, а.с.181   о 16:09: ОСОБА_8 : «Да, (звертається до ОСОБИ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом), алло, слушаю»; ОСОБА-1: «Там есть у вас другой вариант. Хороший уже. Стопроцентный»; ОСОБА_8 : «Подъехать сказать? Вечером вы меня наберете?»; ОСОБА-1: «Да»; ОСОБА_8 : «И это быстро будет?»; ОСОБА-1: « Да. Прямо завтра »; ОСОБА_8 : « Завтра. А во сколько к вам подъехать сегодня?»; ОСОБА-1: «Я думаю, к концу рабочего дня»; ОСОБА_8 : «В 6 или 5?»; ОСОБА-1: «В 6»; ОСОБА_8 : «В 6 я у вас там. Все, понятно. Хорошо».   Розмова за 22 грудня 2015 року, яка відображена у протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т. 10 а.с. 128):  о 17:05 ОСОБА-1: « Алло »; ОСОБА_8 : «А как быть? Куда подъезжать?»; ОСОБА-1: «Та не надо ничего никуда подъезжать»; ОСОБА_8 : «Нормально все?»; ОСОБА-1: «Да»; ОСОБА_8 : «А есть какие-то на руках бумажки?»; ОСОБА-1: «Нет, ничего нет. Могут проверить по реестру»; ОСОБА_8 : « А , все. Там. Добре. Понял»; ОСОБА-1: «И потом я потом расскажу, не по телефону»; ОСОБА_8 : « Я все понял. Хорошо ».Розмова за 21 грудня 2015 року том 12, а.с.24   о 15:49: ОСОБА_51 : « Да, ОСОБА_74 »; ОСОБА_50 : «Відмовила. Тоді план Б »; ОСОБА_51 : «  Слышишь, а оно по обтяженням идет?» В. : «Не»; ОСОБА_51 : « Все. Я поняла, хорошо».В частині дзвінка слідчому ОСОБА_78 по автомобілю «Порш Кайєн С»Розмова за 23 грудня 2015 року, яка відображена у протоколі від 18 січня 2016 року про результати аудіо-, відеоконтролю особи (т. 9 а.с. 241-242).     о 13:27 … ОСОБА_19 : «У меня есть вопросы простые. Мы будем сейчас продавать, какой-то момент всплывает». ОСОБА_8 : «Не всплывает. Я за это отвечаю. Я. Ты ж не будешь с него* требовать?». ОСОБА_18 : «Давайте я сейчас ОСОБА_79 наберу и узнаю, скасовано чи як там що». ОСОБА_19 : « ОСОБА_80 , це ОСОБА_81 ». ОСОБА_8 : Может ставить не надо в известность». ОСОБА_19 : «То есть ставить не надо в известность. Те …. Сейчас что-то узнают и начинают мне опять палки в колеса ставить». ОСОБА_8 : « Спроси у ОСОБА_83 . Сейчас я еще раз ему* наберу». …   Розмова за 23 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т.10, а.с. 244):   о 14:15   ОСОБА_8 : «Да, (звертається до ОСОБИ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом). Извиняюсь, что наяриваю, единственный вопрос. Звонил адвокат ОСОБА_79 этому, говорит, я могу передвигаться на этой машине? А он говорит, вы что постанову не читали? Он говорит, ну, я понял»; ОСОБА-1: «Так правильно. Я знаю. Мне об этом сказали, что они звонят. Чего он туда звонит, и зачем спрашивает. Мне так и перезвонили, и сказали, что наяривает ОСОБА_84 и спрашивает об этом»; ОСОБА_8 : «Что ему…»; ОСОБА-1: «А что ему он должен сказать?»; ОСОБА_8 : «У нас стоит вопрос: они уже могут ехать на ней и делать, что хочешь?»; ОСОБА-1: «Мы об этом говорили. Мне сказали, что если будут продолжать, то тогда не смогут. Все вернется на круги своя»; ОСОБА_8 : « Я понял , Я наберу. Добре».  Розмова від 23 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.25):     о 13:35   ОСОБА_51 : « Алле »; ОСОБА_50 : «Але, (звертається до ОСОБИ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом)? ОСОБА_87 и задалбує його вопросами: ну та шо вже можна їхать чи нільзя на Порше?»; ОСОБА_51 : « Я. я …» ОСОБА_50 : «Я так поняв, хитрий ход конем? »; ОСОБА_51 : «Я не понял*, шо это, честно говоря. Я сказал* что ничего не будет и я с ним встречусь и скажу, что если так то мы внесем в Рубеж».  В частині передачі кримінального провадження до м. Ірпінь в частині автомобіля «Порш Кайєн С»Розмова за 23 грудня 2015 року, яка відображена у протоколі від 18 січня 2016 року про результати аудіо-, відеоконтролю особи (т. 9 а.с. 243). … ОСОБА_19 : «Если не закрыли дело, то арест опять наложится». ОСОБА_8 : «Не. Он* говори*, я отправлю, оно не будет в деле. Ярпавляю на Ирпень ». ОСОБА_19 : Меня что тревожит, не станет ли машина через 3 дня снова на арест». ОСОБА_8 :  Давай , я буду с ним* встречаться, я его* запишу на телефон?». …   Розмова за 29 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т.10, а.с. 129):   о 18:02: … ОСОБА_19 : « Бумага по машине? ». ОСОБА_8 : «По машине уже все это. Она уходит на Ирпень… машину никто трогать не будет…»   Розмова від 29 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2, (т. 12 а.с.17-18):     ОСОБА-1: « Алло »; ОСОБА_8 : «Добрый вечер, (зазначає ім`я та По батькові ОСОБИ-1, ініціативно не зазначено судом)». ОСОБА-1: «Здрасьте. Да». ОСОБА_8 : «Извините, что я вас это мучу. ОСОБА-1: «Да, говорите». ОСОБА_8 : «Та, шо хотел, та я хотел с глазу на глаз». ОСОБА-1: «Ну подъедьте, если вы…». ОСОБА_8 : «Да, я могу через минут 7-8». ОСОБА-1: «Хорошо». ОСОБА_8 : «Все, там на месте, хорошо, добре». ОСОБА-1: «Угу».Розмова від 30 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.25):   ОСОБА_51 : « ОСОБА_92 »; ОСОБА_50 : « Алло , (зазначає ОСОБУ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом), а вам что ОСОБА_93 звонил, щоб по ЄРДРу отправить провадження по ОСОБА_140 366-у цю?»; ОСОБА_51 : « Ну отправь »; ОСОБА_50 : «Хорошо»; ОСОБА_51 : « Отправляем мы ее? »; ОСОБА_50 : «Ну да»; ОСОБА_51 : «Ну давай отправляй тогда. Я потом подпишу у ОСОБА_224. Какая разница когда оно. Угу»; ОСОБА_50 : « Хорошо давайте ».   Розмова від 30 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №2 між Т - начальник відділу СУ ГУНП ОСОБА_96 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.29): … ОСОБА_97 : «(звертається до ОСОБИ-1 за ім`ям та По батькові, ініціативно не зазначено судом), та хотел у вас спросить по поводу Porsche Cayenne зміна підслідності. Можна буде сьогодні поставить в ЄРДРі, щоб ми карточки виставили?»; ОСОБА_51 : «  Еще раз»; Т. : «Porsche Cayenne 366-ая у нас есть часть вторая, там где приробка номерів»; ОСОБА_51 : « Да-да… »; Т.: «Все такое»; ОСОБА_51 : «Да»; ОСОБА_97 : « Зміна підслідності »; ОСОБА_51 : «Да»; ОСОБА_97 : «Да просто я ОСОБА_228 звонил, говорит что вы должны там как-то отчитываться, ну согласовать. Я так понял что он с вами согласовывал, что вы должны дать чи команду чи шо про зміну підслідності, там справа»; ОСОБА_51 : «Хорошо, можете, можете ставить»; ОСОБА_97 : « Я говорю Вигревецу что можна ставить, да?»; ОСОБА_51 : «Да»; ОСОБА_97 : «Все, спасибо большое, (зазначає ОСОБУ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом)»;  В частині подання апеляційної скарги  на вирок Ленінського районного суду м. Кіровограда від 17 листопада 2015 року відносно  ОСОБА_17 .  Розмова за 17 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18 січня 2016 року (т. 9 а.с. 229):   ОСОБА_19 : «… Давай какую-то стратегию по ОСОБА_34, чтоб понимать. Время пришло»; ОСОБА_8 : « ОСОБА_35 никаких стратегий. Будет отсижено»; … ОСОБА_19 : «… Мне главное, чтоб они не подавали ничего»; ОСОБА_8 : «Не будут подавать»» ОСОБА_19 : «Ну, понятно. За что ж деньги и берут»; … ОСОБА_19 : «У нас решает вопрос он* же?»; ОСОБА_8 : «Ну, да. Нет разницы, кто там решает. Он* идет туда и разговаривает. Самое проще, самое лучше - это отсижено»; ОСОБА_19 : «Та за что берут у нас деньги, за что просят деньги? За то, чтоб они опять не втручались и не требовали больше?»; ОСОБА_8 : «Во-первых, больше, во-вторых, чтоб отделаться отсиженным».   Розмова за 18 грудня 2015 року: … ОСОБА_19 : « Ненормативна лексіка .. начинается, что она подали апелляцию вчерашним вечером по ОСОБА_34 в последний день. Нахера это сделали?». ОСОБА_8 : «Вчера еще ж не было». ОСОБА_19 : «Что не было? Не, оно было вчера. Эта та хер.., о которой я говорил.Розмова за 18 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 18 січня 2016 року (т. 9 а.с. 233):  ОСОБА_8 : «А чего ж апелляцию по девушке по этой по ОСОБА_234 вчера подали? Апелляцию вчера вечером по ОСОБА_234 подали. Прокуратура»; ОСОБА-1: «Нас заставили»; ОСОБА_8 : «Понятно. Понял. Но будет нормально все?»; ОСОБА-1: «Там - да».  Розмова від 24 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року №1 між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.12):   ОСОБА_50 : «….ОСОБА_124 успів нашу апеляцію закинуть. Я думав, він її не написав»; ОСОБА_51 : «Не, он на письмо сразу ж тогда говорили…».В частині допиту ОСОБА_17 .  Розмова за 21 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т.10, а.с.142):   о 13:54: … ОСОБА_19 : «А что там за движку? Зачем ходили допрашивали ОСОБА_31 . В субботу, в понедельник. Я смотрю, ситуация не контролируется. Они делают все равно, что хотят». ОСОБА_8 : «ОСОБА_106, занимайся своей фиг.., я тебе серьезно говорю. Это надо, чтоб все сделать, надо все доделать до конца. Чтоб хочешь, чтоб быстрей все сделать, надо сделать технические все вопросы. Не могут они просто прийти, зачеркнуть и забыла. Надо допросить, надо взять объяснение и надо подложить в дело. ОСОБА_19 : «То есть технические моменты». ОСОБА_8 : «Ну, конечно. Это процесуально так надо делать». ОСОБА_19 : «Допрашивать ее до второго и вытаскивать ее на СИЗО?» ОСОБА_8 : « А они ее что, на СИЗО вытаскивали?» ОСОБА_19 : «Ну, да». ОСОБА_8 : «Я не знал. Сейчас узнаю».Розмова за 21 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т.10, а.с.142):   о 14:26:   ОСОБА-1: « Алло »; ОСОБА_8 : «(називає ОСОБУ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом). А такой вопрос. А чего эти хлопцы ваши ее штурмуют? Вот эту барышню. Там прямо аж туда». ОСОБА-1: «Нет. Там все нормально. Ничего страшного нет». ОСОБА_8 : «Все начинают на измену. Что это такое. Я говорю, та не, там должно быть…». ОСОБА-1: « Нет-нет ». ОСОБА_8 : «Все нормально, да?». ОСОБА-1: «Да». ОСОБА_8 : «Просто прямо аж хотят, чтоб ее аж туда. Оттуда забрали в другое место». ОСОБА-1: «Та не. Это не наши. Мы этого не делаем». ОСОБА_8 : « ОСОБА_81 …». ОСОБА-1: «Нет-нет. Все, я поняв*». ОСОБА_8 : «Штурмуют. Ну, добре. Все будет хорошо, да?». ОСОБА-1: «Да». …  В частині звільнення з-під варти ОСОБА_17   (т. 18 а.с. 118-119)  Розмова від 24 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку до протоколу огляду від 14 січня 2016 року, (т. 12 а.с.35): … ОСОБА_19 : « ОСОБА_31 сегодня выпустили». ОСОБА_8 : « Да? ». ОСОБА_19 : « Угу ». ОСОБА_8 : «Ну все тогда, надо… А на основании чего?». ОСОБА_19 : «Ну це не их заслуга, це моя заслуга. И ОСОБА_105 , Але». ОСОБА_8 : «Такого быть не может». ОСОБА_19 : «ну це моя заслуга, ОСОБА_106 с ОСОБА_219 еще не знают. Сейчас поеду и удивлю их». ОСОБА_8 : «Та ты шо. А каким образом? Без суда?». ОСОБА_19 : « А какая разница ». ОСОБА_8 : «Ну ладно, хорошо». ОСОБА_19 : « ОСОБА_108 и ОСОБА_229 не говори, я им сам, праздник сделаю». ОСОБА_8 : «Хорошо, через полчаса буду».        Розмова від 24 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку №2 до протоколу огляду від 14 січня 2016 року, (т. 12 а.с.16):   ОСОБА-1: «Да»; ОСОБА_8 : «(називає ОСОБУ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом)»; ОСОБА-1: «Да»; ОСОБА_8 : «А вы знаете что ее выпустили сегодня?»; ОСОБА-1: «Знаю, потому что звонил этот. Ну потом, не по телефону. Знаю»; ОСОБА_8 : «Ну это не ваша заслуга, не?»; ОСОБА-1: «Ну мы разговаривали все вместе, мы ж об этом говорили еще вчера, не»; ОСОБА_8 : « А, все »; ОСОБА-1: «Пусть оно будет как будет, хорошо»; ОСОБА_8 : «Ну все»; ОСОБА-1: «Я знаю, я знаю потому что по перезванивались, созванивались»; ОСОБА_8 : «Ага»; ОСОБА-1: « Угу »; ОСОБА_8 : «Добре. Ну не без вашей участи, правильно?»; ОСОБА-1: « Угу »; ОСОБА_8 : «Все, добре, хорошо, буду знать. Давайте».   Розмова від 25 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т.10, а.с.129):   ОСОБА-1: « Да »; ОСОБА_8 : «Добрый день. Я извиняюсь, что…»; ОСОБА-1: «Там изменили просто. Это изменили, а остальное будет в январе и положительно»; ОСОБА_8 : «11? Я понял. Да они начали мне воду варить, что мы сами там все решили. Я говорю, ребята, зачем вы так вот это рассказываете? Это я все решил там один»; ОСОБА-1: «Да, ради Бога »; ОСОБА_8 : «Я понял. А вообще на это пишется не заперечення, а … Вот сейчас ее выпустили, а вы на нее можете написать»; ОСОБА-1: «Нет, у нас там 11 есть. Нет мы не будем этого»; ОСОБА_8 : «Я понял»; ОСОБА-1: «Потому, что мы просили. Это как-то будет некрасиво»; ОСОБА_8 : «Но, а вообще это просил кто-то серьезный?»; ОСОБА-1: «Не. От наших?»; ОСОБА_8 : «Ну, ваших кто-то просил?»; ОСОБА-1: «Да. Вот то, что мы говорили с вами, ходили и просили»; ОСОБА_8 : «Это вы просили или вас просили?»; ОСОБА-1: «Вы просили и, я думаю, еще кто-то. Подозреваю»; ОСОБА_8 : «Но вы не знаете? Но с вами согласовывалось? »; ОСОБА-1: «Я знаю»; ОСОБА_8 : «Как-то при встрече скажете?»; ОСОБА-1: « Хорошо ».          Розмова від 24 грудня 2015 року, яка зафіксована у додатку №1 до протоколу огляду від 14 січня 2016 року між ОСОБА_48 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.12):   ОСОБА_50 : «  Алло». О. : «  Да». В. : «(називає ОСОБУ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом), бред сумасшедшего. Вони ще даже провадження не відкрили. Воно їм вчора тільки прийшло». ОСОБА_51 : « Ты уверен? ». ОСОБА_50 : «Уверен». ОСОБА_51 : «Угу, угу, угу». ОСОБА_50 : «ОСОБА_225, ОСОБА_117 , ОСОБА_118 в коллегии». ОСОБА_51 : «Да».      В частині відкликання апеляційної скарги на вирок ОСОБА_17 .   Розмова за 29 грудня 2015 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т.10, а.с. 129): … ОСОБА_8 : «…А по ОСОБА_34 завтра отзывают. Они будут согласны со всем. Так что такие дела, ОСОБА_106 ». ОСОБА_19 : « Я понял. Я сейчас обговорю ». …   Розмова від 06 січня 2016 року, яка зафіксована у додатку №2 до протоколу огляду від 14 січня 2016 року, (т. 12 а.с.37):   ОСОБА_19 : « ОСОБА_120 ». ОСОБА_8 : «Ну я уже достал, ОСОБА_121 . а я сам достал. У мене уже на руках она. Бумажка. Так что да, отказали полностью». ОСОБА_19 : «Кто отказал?» ОСОБА_8 : «Заезжай. Ну - они. Заезжай на офис до ОСОБА_230 через пять минут». ОСОБА_19 : «Блин, а я еще, ну хорошо. Наберу короче, еду». ОСОБА_8 : «Да, хорошо, ну все нормально. Вези давай, хорошо».  Розмова за 04 січня 2016 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 18 січня 2016 року (т.10, а.с. 143):   ОСОБА_8 : «А получится, то, что вы говорили? Что мы это, не будем»; ОСОБА-1: «Давайте я с вами созвонюсь. Да, конечно»; ОСОБА_8 : «Просто надо знать, сегодня эта бумажка будет или когда?»; ОСОБА-1: «Или сегодня, или завтра. Точно не скажу, как получится. Потому, что с этими праздниками»; ОСОБА_8 : «Понял, они 5 числа будут здесь. Просто если до 5 мы сделаем эту бумажку»; ОСОБА-1: «Хорошо, я поняла»; ОСОБА_8 : «На 5 я договариваюсь. Все, договорились…».   Розмова за 06 січня 2016 року, яка зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 27 січня 2016 року (т.11, а.с. 190):   … ОСОБА-1: «Уже должны были передать в коллегию Ремеза». ОСОБА_8 : «А уже в коллегии самой Ремеза или канцелярии?». ОСОБА-1: «Я уже думаю что в коллегии Ремеза, потому что со вчерашнего дня две штуки ну не могли не дойти до него, точно нет я уже жду его, может он и появится с минуты на минуту». …Розмова від 05 січня 2016 року, яка зафіксована у додатку №2 до протоколу огляду від 14 січня 2016 року між ОСОБА_122 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.30):     ОСОБА_123 : « Алло »; ОСОБА_51 : « ОСОБА_124 , а ти відкливав уже апеляцію?»; ОСОБА_123 : « Ні, сьогодні откличу »; ОСОБА_51 : «Давай відкликай, потому что мне уже конец. И спрашивала она»; Г.: (не зрозуміло); ОСОБА_51 : « Бо оно уже назначено »; ОСОБА_123 : «Сьогодні завезу в апеляцію»; о 15:34 ОСОБА_51 : « ОСОБА_127 »; ОСОБА_123 : « По ОСОБА_140 відклик отправив »; ОСОБА_51 : « Молодец »; …  В частині неможливості участі ОСОБА_17 у апеляційному суді  за станом здоров`я  Розмова від 11 січня 2016 року, яка зафіксована у додатку №2 до протоколу огляду від 14 січня 2016 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_8 (т. 12 а.с.40): … ОСОБА_18 : «Да нормально. Ну я сказал, что явка її обов`язкова». ОСОБА_8 : «Да». ОСОБА_18 : «Все. Он мне что отзвонюся, бо там в ОСОБА_129 істєріка, блин, опять поеду, опять…». ОСОБА_8 : «Не, скажи, что там ручаются, шо не будет такого». …   Розмова від 12 січня 2016 року, яка зафіксована у додатку №2 до протоколу огляду від 14 січня 2016 року між ОСОБА_18 та ОСОБА_8 (т. 12 а.с.42): … ОСОБА_8 : «Да, скажи, что они там против не будут, с ними там беседовали и все остальное. Добре, пусть завтрапринимает решение. А, ОСОБА_130 . Так ты ему объясни, скажи шо она в любом случае не приедет, ну то есть она там в плохом состоянии и т.д.». ОСОБА_18 : «Я ему уже объясняв ще прошлий раз, коли ми заходили, забирали все. Я ж йому сказав, шо у мене будуть відповідні документи». ОСОБА_8 : «Да-да.. и подойди скажи». ОСОБА_18 : «Вони мені тоді справді сказали, шо ми не протів розглядати справу без її участі, але якщо не буде заперечувати прокуратура. Всьо». ОСОБА_8 : «А подойди и скажи, что ини не будут против. Ну особо там настаивать никто не будет». ОСОБА_18 : «Та они могут не возражать, сказать на рассмотрение суда тай». ОСОБА_8 : «Да-да, добре.». ОСОБА_18 : «Та и все. Хорошо , ОСОБА_131 , все, я перенаберу».      Повідомлення від 06 січня 2016 року, яке зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 27 січня 2016 року (т.11, а.с. 167): ОСОБА_8 : «Можно ей на суд не приезжать, она в Одессе в больнице, с Ремезом общались он сказал если прокурор не против то и он не против». ОСОБА-1: «Желательно быть».   Розмова за 11 січня 2016 року, яке зафіксована в протоколі про результати зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж (ЕІС) від 27 січня 2016 року (т.11, а.с. 167):   ОСОБА_8 : «(називає ОСОБУ-1 По батькові, ініціативно не зазначено судом), а там по девочке все нормально будет?». ОСОБА-1: «Да-да, ну мы же говорили, вы же видели…». ОСОБА_8 : «А это, ну, а если человек беременный и лежит там на сохранении, есть бумажки там, есть все.. Обязаловка? ОСОБА-1: «Надо быть обязательно по нашему, крайняя-крайняя редкость и это не тот случай, я думаю что перенесут, лучше ей показаться и закрытии этот вопрос». Розмова за 12 січня 2016 року: о 09:40 … ОСОБА_8 : «Та позвонили вот эти ребята по девочке, она точно лежит ей очень плохо в больнице, она не сможет в любом случае приехать и там говорит очень и она ни через неделю, ни через две, ни через три не приедет потому что ей плохо, ну то есть она в плохом состоянии, есть бумажки…» ОСОБА-1: «Ну давайте я сейчас переговорю». … о 15:28 ОСОБА-1: «Пусть напишет заявление, что в связи с моим состоянием здоровья, медицинские документы прилагаются». ОСОБА_8 : «А есть, все уже есть». ОСОБА-1: «Прошу розглядати без моєї участі, есть такое». ОСОБА_8 : «Хорошо, от ее написать?». ОСОБА-1: «Да, прошу розглядати без моєї участі, а за участі захисника такого то». ОСОБА_8 : «Да я все понял». ОСОБА-1: «Доверяю, да..». ОСОБА_8 : «Да, договорились, добре, пока».Розмова від 11 січня 2016 року, яка зафіксована у додатку №1 до протоколу огляду від 14 січня 2016 року між ОСОБА_122 та О - ОСОБА-1, (т. 12 а.с.12):   ОСОБА_51 : «  Алло». Г. : «Дзвонили, (звертається до ОСОБИ-1 за ім`ям та По батькові, ініціативно не зазначено судом)». ОСОБА_51 : «ОСОБА_231, ОСОБА_133 ». ОСОБА_123 : «Ще раз, що там ОСОБА_134 ». ОСОБА_51 : «Сегодня рассматривалось или тринадцатого?». ОСОБА_123 : «Ні, сьогодні ОСОБА_135 точно не було. Сьогоді ОСОБА_226 був»». ОСОБА_51 : «Тринадцатого, значит, бо я волнуюсь вспомнила». ОСОБА_123 : «Нє-нє, сьогодні ОСОБА_136 точно не було..». ОСОБА_51 : «Ладно все хорошо».   Розмова від 13 січня 2016 року о 9:34: ОСОБА_123 : «  Алло». О. : « ОСОБА_124 , у нас же в 9:30 ОСОБА_137 в апелляции. ОСОБА_225». ОСОБА_123 : «Знаю я сейчас откладываю (нерозб.) у ОСОБА_227 в Ленінському суді і їду до них. Секретар звонила я з нею вже говорив ОСОБА_51 : « Все, хорошо ». о 9:41: ОСОБА_51 : « Да,  ОСОБА_139 : «(звертається до ОСОБИ-1 за ім`ям та По батькові, ініціативно не зазначено судом), я свою апелляцию по ОСОБА_140 відкликав. Такий вопрос: там же ж захист просить їй скасувати вирок, призначити нове покарання - штраф. Я шо, не погоджуюсь потому шо це буде ще одне покарання, два покарання? Я буду просити тоді обмежитись відбутою частиною покарання і звільнити…»; ОСОБА_51 : «Да, да и ее наверное сегодня не будет, говорят шо она заболела и будут документи, то в принципе можна без нее там, есть заява ее»; ОСОБА_123 : «А, я понял, все, хорошо»; ОСОБА_51 : «Угу, давай».  

 

 

Дослідивши наказ від 10 квітня 2015 року №294ц Про призначення старшого радника юстиції ОСОБИ-1 на посаду начальнику відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органам внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області (т.14, а.с.155), у взаємозв`язку з положеннями розділу 5.2 Положення про управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області №47 від 13 серпня 2015 року (т.13, а.с.90 - 93), зокрема, що начальник відділу здійснює загальне керівництво роботою очолюваного відділу, організовує, спрямовує і контролює їх діяльність, здійснює розподіл функціональних обов`язків між працівниками відділів, організовує роботу заступників та прокурорів відділу, організовує нагляд і контроль стану процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення, апеляційного і, за необхідності, касаційного оскарження, перевіряє обґрунтованість повідомлень про підозру, дотримання строків, прав і законних інтересів підозрюваних, пов`язавши зазначені повноваження ОСОБИ-1 з представленими вище розмовами, у тому числі з підлеглими прокурорами ОСОБА_141 та ОСОБА_142 (т.15, а.с.173-176), суд керується тим, що стороною обвинувачення доведено поза розумним сумнівом про обізнаність ОСОБИ-1 про попередні домовленості ОСОБА_8 з ОСОБА_19 , який діяв в інтересах ОСОБА_17 , розуміння ОСОБОЮ-1 їх сутності та безпосереднє сприяння у їх реалізації з використанням службових можливостей (становища) займаної посади та наданої влади через підлеглих прокурорів ОСОБА_143 та ОСОБА_142 , зокрема:

в частині скасування арешту з автомобіля «Порш Кайєн С», що вбачається:

-у здійсненому контролі за призначеними слідчим суддею судовими засіданнями через підлеглого прокурора ОСОБА_143 (О: « ОСОБА_49 , ото что мы утром говорили, завтра в 10:30», ОСОБА_51 : «А узнай что там. Что-то там решили»);

-проведеним орієнтуванням прокурора ОСОБА_143 про завчасно узгоджену позицію з ОСОБА_8 ( ОСОБА_50 : «Соглашаемся з ихним клопотанням», ОСОБА_51 : «Ну, я думаю, да», ОСОБА_50 : «Там на десять до ОСОБА_66 піде сам»; ОСОБА_51 : « Ага »; ОСОБА_50 : «Я йому об`яснив щоб він не возражав»; ОСОБА_51 : «Я там сегодня встретилась, но мы договорились по этому, по результату»);

-висуненням інших пропозицій ОСОБА_8 після відмови 21 грудня 2015 року слідчим суддею  Ленінського районного суду м. Кіровограда  ОСОБА_59 про скасування арешту з авто (О: «Там есть у вас другой вариант. Хороший уже. Стопроцентный», (т.10, а.с.181);

-обговоренням з ОСОБА_8 питання відсутності (виключення/не внесення) у державних реєстрах арешту на автомобіль «Порш Кайєн С» та можливості ним користуватися ( ОСОБА_8 : «А есть какие-то на руках бумажки?», ОСОБА_51 : «Нет, ничего нет. Могут проверить по реестру»; ОСОБА_51 : «Мы об этом говорили. Мне сказали, что если будут продолжать, то тогда не смогут. Все вернется на круги своя»);

-погодження зміни підслідності начальнику відділу СУ ГУНП ОСОБА_144 ( ОСОБА_97 : «Porsche Cayenne 366-ая у нас есть часть вторая, там где приробка номерів», ОСОБА_51 : « Да-да… », ОСОБА_97 : «Все такое»; ОСОБА_51 : «Да», ОСОБА_97 : « Зміна підслідності », ОСОБА_51 : «Да», ОСОБА_97 : «Да просто я ОСОБА_228 звонил, говорит что вы должны там как-то отчитываться, ну согласовать. Я так понял что он с вами согласовывал, что вы должны дать чи команду чи шо про зміну підслідності, там справа», ОСОБА_51 : «Хорошо, можете, можете ставить»);

в частині запобіжного заходу ОСОБА_17 , що вбачається:

-у досягненні позитивного результату у питанні скасування застосованого до ОСОБА_17 запобіжного заходу у виді тримання під вартою ( ОСОБА_8 : «Добре. Ну не без вашей участи, правильно?», ОСОБА-1: «Угу»; ОСОБА_8 : «Это вы просили или вас просили?», ОСОБА-1: «Вы просили и, я думаю, еще кто-то. Подозреваю»);

-відкликанні апеляційної скарги прокуратури на вирок ОСОБА_17 ( ОСОБА_123 : « Алло »; ОСОБА_51 : « ОСОБА_124 , а ти відкливав уже апеляцію? »; ОСОБА_123 : «Ні, сьогодні откличу», …. ОСОБА_51 : « ОСОБА_127 »; ОСОБА_123 : « По ОСОБА_140 відклик отправив »; ОСОБА_51 : «Молодец»);

-узгодженні завчасно погоджених з ОСОБА_8 позицій щодо підтримки апеляційної скарги сторони захисту (Г.: …..Я буду просити тоді обмежитись відбутою частиною покарання і звільнити…», ОСОБА_51 : «Да, да и ее наверное сегодня не будет, говорят шо она заболела и будут документи, то в принципе можна без нее там, есть заява ее», ОСОБА_123 : «А, я понял, все, хорошо», ОСОБА_51 : «Угу, давай»).

 

Як свідчать матеріали справи, 23 грудня 2015 року згідно з протоколом огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину ОСОБА_19 за участю понятих з 11:40 до 11:50 були вручені грошові кошти - банкноти номіналом 100 (сто) доларів США, у кількості 30 (тридцяти) купюр на загальну суму 3 000 (три тисячі) доларів США для передачі ОСОБА_8 , які ОСОБА_19 перед початком зустрічі з ОСОБА_8 покладе у сейф, де вони нібито повинні були зберігатися на його вимогу (т.11, а.с.16-18).

Згідно з протоколом про результати аудіо-, відеоконтролю від 18 січня 2016 року, 23 грудня 2015 року в офісному приміщенні за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_19 передав ОСОБА_8 грошові кошти, які попередньо були ідентифіковані, вручені ОСОБА_19 та поміщені до сейфу, що підтверджується наступною зафіксованою розмовою, (т. 9 а.с. 245):

о 14:40:50 ОСОБА_19 підходить до сейфу, відчиняє його, дістає гроші, передає ОСОБА_8 

…

ОСОБА_19 : Пересчитай.

ОСОБА_8 : Та что ж пересчитывать. Не такие деньги, чтоб пересчитывать. Я ее тогда наберу, она позвонит.

…

Факт отримання ОСОБА_8 завчасно ідентифікованих грошових коштів у розмірі 3 000 (три тисячі) доларів США від ОСОБА_19 , які належать органу, який веде боротьбу з організованою злочинністю і корупцією (реєстр. № 14/2/2-11237 від 16 грудня 2015 року) підтверджується також протоколом про результати контролю за вчинення злочину від 18 січня 2016 року (т.9, а.с.217).

В подальшому, як вбачається з протоколів про результати візуального спостереження за особою від 18 січня 2016 року, в якому на підставі ухвали слідчого судді Апеляційного суду м.Києва від 16 грудня 2015 року було проведено візуальне спостереження за ОСОБА_8 та/або ОСОБОЮ-1, зокрема за 24 грудня 2015 року:

-08 год. 32 хв. - автомобіль «Рендж Ровер», сірого кольору, днз НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився ОСОБА_8 , приїхав і припаркувався з протилежного боку проїжджої частини від ІНФОРМАЦІЯ_5 на АДРЕСА_4 ; 

-08 год. 46 хв. - ОСОБА_8 вийшов із авто, до нього підійшов* ОСОБА-1 та між ними розпочалася розмова. Під час розмови ОСОБА_8 передав ОСОБІ-1 річ, схожу на грошові кошти (проводився відеоконтроль за особою);

-08 год. 48 хв. - спостережувані особи розпрощались, ОСОБА_8 сів за кермо свого авто та поїхав у напрямку вул. В. Перспективної, а ОСОБА-1 зайшов* до приміщення прокуратури області» (т. 9 а.с. 219-224).

 

Відповідно до протоколу від 13 січня 2016 року обшуку за місцем проживання ОСОБИ-1 (адреса ініціативно не зазначена судом) виявлено та вилучено, зокрема 2 купюри номіналом 100 доларів США (серії НВ12656160Р, НВ68891703L), які, серед інших, були заздалегідь скопійовані та ідентифіковані органом досудового розслідування, про що свідчить протокол від 23 грудня 2015 року (т.11, а.с.16-18, т. 12 а.с. 210-214).

Відповідно до протоколу від 13 січня 2016 року обшуку за місцем роботи ОСОБИ-1 за адресою: АДРЕСА_4 , а саме в службовому кабінеті ОСОБИ-1 (номер службового кабінету ініціативно не зазначено судом) виявлено та вилучено з сумки ОСОБИ-1 (ініціативно не конкретизовано (описано) сумку), серед іншого, грошові кошти - 36 купюр номіналом по 100 доларів США кожна, а також у томі кримінального провадження - 2 купюри номіналом по 100 доларів США (т. 13 а.с. 34-38).

Серед цих купюр такими, що були заздалегідь ідентифіковані, відповідно до протоколу від 23 грудня 2015 року, є 600 доларів США, а саме: купюри із серіями та номерами: HK25918860D, KL75902668C, HK25918858D, HB90957557F, HK25918857D, HB90957556F, що підтверджується протоколами огляду від 16 січня 2016 року та від 10 березня 2016 року (т. 13 а.с. 64-35; т. 20 а.с. 139).

Отже, серед завчасно ідентифікованих та попередньо переданих ОСОБА_19 грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США в якості неправомірної вигоди, у ОСОБИ-1 було вилучено за місцем проживання та у службовому кабінеті разом 800 доларів США (у службовому кабінеті купюри із серіями та номерами - HK25918860D, KL75902668C, HK25918858D, HB90957557F, HK25918857D, HB90957556F та за місцем проживання купюри із серіями та номерами - НВ12656160Р, НВ68891703L).

При цьому, колегія суддів враховує ту обставину, що з моменту передачі ідентифікованих грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США ОСОБА_8 23 грудня 2015 року о 14:40 та до моменту їх передачі ОСОБІ-1 24 грудня 2015 року о 8:46 пройшов певний час, протягом якого грошові кошти перебували у ОСОБА_8 без постійного контролю з боку правоохоронної системи, в той же час фактичні обставини провадження, предмет та межі його розгляду - виключно в межах обвинувачення ОСОБА_8 , системні та послідовні дії ОСОБА_8 , який наполегливо орієнтував ОСОБА_19 на необхідності передачі грошових коштів ОСОБІ-1, у поєднанні з матеріалами НСРД повністю виключають будь-яку сумнівність щодо характеру, вмісту та обсягу переданого 24 грудня 2015 року майна.

Так, незначний часовий проміжок близько 18 годин між моментом передачі грошових коштів ОСОБА_8 та передачею їх ОСОБІ-1 був обумовлений домовленістю між ОСОБА_8 та ОСОБОЮ-1 (СМС 23 грудня 2015 року о 18:24 ОСОБА_8 вхідний «Я готов» та о 18:26 вихідний «Хорошо», т.12, а.с.16) та об`єктивними обставинами - до яких колегія суддів відносить нічний час з 23 на 24 грудня 2015 року.

Сама по собі зафіксована правоохоронними органами обставина передачі ОСОБА_8 ОСОБІ-1 речі за зовнішніми ознаками схожі на грошові кошти 24 грудня 2015 року о 08:46, що вбачається з протоколів про результати візуального спостереження за особою від 18 січня 2016 року оцінюється судом не ізольовано (окремо) як самостійний та беззаперечний факт, а у взаємозв`язку з подіями, які передували переданню грошових коштів, а також обставинами, які відбулися після цього (т.9, а.с. 219 - 224).

Так, до обставин, які передували цим подіям колегія суддів відносить поведінку ОСОБА_8 , який у розмовах з ОСОБА_19 неодноразово наполягав на необхідності передачі грошових коштів ОСОБІ-1 (розмова 18 грудня 2015 року о 12:55, т.9, а.с.234: « ОСОБА_8 : … Просто если дать хоть чуть-чуть денег, я смогу его* нагибать. А так я только звоню…»; розмова за 22 грудня 2015 року, т.9, а.с. 239: « ОСОБА_8 : Я даже ОСОБА_222 специально с собой повез, чтобы ОСОБА_218 знал, о чем разговор и что он* там.; ОСОБА_18 : Не отказываюсь. Мне он* сказал* все.; ОСОБА_8 : И я ему* сказал за это (показує щось жестами), что будет. Он* за это. Чтобы никто не сомневался, что он* там не получит.»; розмова 23 грудня 2015 року о 13:27, т.9, а.с.241: « ОСОБА_8 : Я предлагаю так, даже, если что, завезти первую часть денег, чтоб с него* даже что-то спрашивать. Я не могу даже его* заставить»; розмова 23 грудня 2015 року о 13:45, т.9, а.с.243: « ОСОБА_8 : Ну, а мы жуем потому что даже денег не давали. Если б мы дали, я смог бы с него* начинать и спрашивать. Делай. Он* снял. Он* ж сказал*.), у взаємозв`язку зі зміною характеру спілкуванні (манері) ОСОБОЮ-1 з ОСОБА_8 , який до ранку 24 грудня 2015 року можливо описати як обережний (зважує кожну фразу), а після передачі (отримання) 24 грудня 2015 року грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США, спілкування ОСОБИ-1 з ОСОБА_8 носило вже стримано необачний характер, де ОСОБА-1 підтвердив свою безпосередньо участь у вирішенні питання щодо звільнення ОСОБА_17 з-під варти (розмова за 24 грудня 2015 року о 14:50: « ОСОБА_8 : «Добре. Ну не без вашей участи, правильно?», ОСОБА-1: «Угу»», т.12, а.с.16; розмова за 25 грудня 2015 року: ОСОБА_8 : «Это вы просили или вас просили?»; ОСОБА-1: «Вы просили и, я думаю, еще кто-то. Подозреваю», т.10, а.с.129).

До обставин, які відбулися після передачі ОСОБА_8 24 грудня 2015 року ОСОБІ-1 грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США, колегія суддів відносить факт вилучення у ОСОБИ-1 частини завчасно ідентифікованих коштів, які були виявленні 13 січня 2016 року під час обшуку за місцем проживання та у службовому кабінеті ОСОБИ-1 у розмірі 800 доларів США. При цьому, факт отримання грошових коштів ОСОБОЮ-1 від ОСОБА_8 (без зазначення конкретної суми) безпосередньо підтверджується зафіксованими поясненнями ОСОБИ-1 у протоколі обшуку від 13 січня 2016 року службового кабінету, який підписаний ОСОБОЮ-1 без жодних зауважень та заперечень. Крім того, факт зустрічі та передачі (отримання) ОСОБОЮ-1 грошових коштів від ОСОБА_8 24 грудня 2015 року підтверджується матеріалами службового розслідування (т.15, а.с.199-205).

Суд відхиляє показання свідка ОСОБА_146 , який був допитаний 27 січня 2025 року в судовому засіданні та є близькою особою ОСОБИ-1, який повідомив про підкидання двох папірців доларів під час проведення обшуку будинку (ініціативно не зазначено судом адресу), оскільки зазначена версія виглядає непереконливою та суперечить іншим дослідженим матеріалам, озвучена близькою особою, яка є зацікавленою у спростуванні події, а головне зазначена версія не пояснює підкидання лише 200 доларів США з 2200 тисяч завчасно ідентифікованих та не відшуканих грошових коштів з загальної суми у розмірі 3 000 доларів США, за умови, що ОСОБА-1 підтверджує отримання грошових від ОСОБА_8 , але в дещо іншому розмірі та з іншим характером (позика). За аналогічних підстав, колегія суддів відхиляє показання свідка ОСОБА_147 , який був допитаний 17 жовтня 2025 року у судовому засіданні та який приєднався до проведення обшуку 13 січня 2016 року у домоволодінні, в якому проживає ОСОБА-1 (ініціативно не зазначено судом адресу), оскільки він є також близькою особою та безпосередньо не був присутнім під час відшукання завчасно ідентифікованих грошових коштів у розмірі 200 доларів США, а його показання є лише інтерпретацією показань батька.

Колегією суддів, в окреслених на початку вироку межах, не встановлено будь-яких суттєвих порушень під час проведення обшуку 13 січня 2015 року у службовому кабінеті ОСОБИ-1 під час якого було відшукано та вилучено завчасно ідентифіковані грошові кошти у розмірі 600 доларів США, зокрема цей обшук був проведений на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 січня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБИ-1 за адресою та кабінет №: (ініціативно не зазначено судом). Під час проведення обшуку були присутні поняті, а за результатами його проведення був складений протокол, у якому відображено хід цієї процесуальної дії та обсяг вилученого майна. Протокол підписано всіма учасниками без зауважень, у тому числі ОСОБА-1 (т. 13 а.с. 34-38). Колегія суддів не досліджує питання законності/незаконності затримання ОСОБИ-1, відсутності/наявності захисника під час обшуку, правомірність/неправомірність набуття статусу підозрюваного тощо, оскільки ці питання виходять за межі обвинувачення ОСОБА_8 та жодним чином не впливають на справедливість судового розгляду стосовно нього. 

Для наявності складу злочину, передбаченого ст. 368 КК України, не має значення чи була неправомірна вигода одержана до або після вчинення (невчинення) службовою особою обумовлених такою вигодою дій із використанням службового становища, як і не має значення чи вчинила службова особа дії (бездіяльність) в інтересах того, хто пропонує, обіцяє, надає неправомірну вигоду, або в інтересах третьої особи. Крім того, для кваліфікації діянь за ознаками одержання неправомірної вигоди також не має значення, за вчинення чи невчинення яких саме дій або бездіяльності (законних чи незаконних) одержується неправомірна вигода, що повністю узгоджується з практикою ВС у справах № 941/1790/20, № 516/32/17.

На думку суду, за відсутністю іншої контрольованої передачі грошових коштів протягом цього періоду (24 грудня 2015 року - 13 січня 2016), відшукання у ОСОБИ-1 лише частини предмету неправомірної вигоди у розмірі 800 доларів США відображає лише його залишок на момент слідчої дії та є логічним і закономірним наслідком спливу часу (з 24 грудня 2015 року по 13 січня 2016 року) та подальшого вільного використання грошових коштів ОСОБОЮ-1 під час новорічних свят, а враховуючи те, що питання зняття арешту з автомобіля «Порш Кайєн С» д.н. НОМЕР_1 у кримінальному провадженні №12014120000000235 від 03 вересня 2015 року та сприяння в пом`якшенні покарання ОСОБА_17 за отримання неправомірної вигоди входило до обговорюваного протягом усього часу обсягу взятих на себе ОСОБОЮ-1 зобов`язань, то суд визнає, що 24 грудня 2015 року за сприяння ОСОБА_8 ОСОБА-1 отримав неправомірну вигоду у розмірі 3 000 доларів США.

Колегії суддів видається непереконливим твердження про будь-яке інше походження грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США або її частини у розмірі 1 000 доларів США як позики від ОСОБА_8 , що вбачається з матеріалів проведеного службового розслідування (т.15, а.с.201, 203) ніж неправомірна вигода, оскільки з моменту її передачі - 24 грудня 2015 року ОСОБА_8 ОСОБІ-1 та до 13 січня 2016 року не було зафіксовано жодних розмов та/або листування під час проведення негласних заходів, які б підтверджували боргові правовідносини між ними. При цьому, ОСОБА-1 з огляду на зайняту посаду, наявного досвіду роботи у правоохоронних органах не міг не розуміти протиправність такої винагороди та заборону на її отримання, тобто діяв з прямим умислом та корисливим мотивом, а такими діями посягав на суспільні відносини, які забезпечують авторитет, законність та належне функціонування органів правопорядку, які ґрунтуються на принципах законності, доброчесності, непідкупності та авторитету публічної влади, що забезпечують нормальне функціонування державного апарату та реалізацію публічних інтересів.

При цьому, роль ОСОБА_8 полягала у передачі 24 грудня 2015 року неправомірної вигоди ОСОБІ-1 у розмірі 3 000 доларів США, тобто обвинувачений сприяв такими діями в її отриманні представником обласної прокуратури Кіровоградської області , а тому прокурором правильно кваліфіковано його дії як пособника.

Станом на 24 грудня 2015 року неправомірна вигода у розмірі 3 000 доларів США (предмет злочину) за офіційним курсом Національного банку України становило 68 991 грн, із розрахунку 2299,7289 за 100 доларів США, що не є великим розміром (121 800 грн (609 грн х 200)), а тому, як вже було зазначено вище у вироку, обвинувачення ОСОБА_8 , в частині великого розміру не підтвердилося. 

На думку суду, ОСОБА_8 беззаперечно усвідомлював, що своїми діями він сприяв одержанню ОСОБОЮ-1 грошових коштів у розмірі 3 000 доларів США без законних на те підстав за виконання або невиконання керівником відділу прокуратури дій з використанням наданої останньому влади або службового становища, шляхом їх отримання від ОСОБА_19 та подальшої передачі 24 грудня 2015 року, тобто діяв з прямим умислом, що, крім іншого, яскраво ілюструє зафіксована розмова між ОСОБА_8 та ОСОБА_19 17 грудня 2015 року: « ОСОБА_19 : Ну понятно. Самое главное - снять его с ареста. Снять с ареста без кого нельзя?; ОСОБА_8 : Без него*. Без прокуратуры нельзя; ОСОБА_19 : Без прокуратуры. Кто у нас в прокуратуре движкует, решает?; ОСОБА_8 : (називає прізвище ОСОБИ-1, ініціативно не зазначено судом). Тебе, правда, фамилию нельзя называть; ОСОБА_19 : Да она уже всплывает тысячу раз. Так, он* решает зняття з арешту; ОСОБА_8 : Он* все решает.» (т.9, а.с. 227).

Серед іншого, стороною обвинувачення підтверджено, що ОСОБА_8 переслідував корисливий мотив, маючи на меті отримання неправомірної вигоди для себе за сприяння у передачі грошових коштів ОСОБІ-1, що вбачається з показань свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_148 , та зафіксованої розмови за 06 січня 2016 року у протоколі про результати аудіо-, відеоконтролю особи від 27 січня 2016 року: «11:55:13 ОСОБА_19 дає ОСОБА_8 з пачки, схожу на пачку грошей, спочатку одну купюру, потім другу. ОСОБА_8 ховає їх у лівий карман штанів. ОСОБА_19 : Все верно? ОСОБА_8 : Ну, да..». 

Окрім того, обставинами провадження підтверджується, що ОСОБА_8 усвідомлював та розумів, що дії по сприянню ОСОБОЮ-1 у скасуванні арешту з автомобіля та щодо зміни в апеляційному порядку призначеного за вироком суду першої інстанції покарання вчинялися в інтересах ОСОБА_17 через ОСОБА_19 .

Положення КПК України не передбачають обов`язку суду дослівно викладати у вироку показання свідків. Таке джерело доказів суд відображає в такому обсязі, який необхідний для встановлення істини у кримінальному провадженні (постанова ВС від 14 грудня 2022 року у справі № 754/10882/17).

Вина ОСОБА_8 також підтверджується показаннями свідків, які узгоджуються між собою та з матеріалами НСРД. Так, свідок ОСОБА_149 , допитаний у судовому засіданні 26 липня 2024 року повідомив обставини знайомства з обвинуваченим ОСОБА_150 , що станом на 2015 рік на нього було накладено низку штрафів, внаслідок чого він звернувся за наданням правової допомоги до адвоката ОСОБА_151 . Їхня зустріч стала випадковістю та відбулась біля приміщення ІНФОРМАЦІЯ_15 , з приміщення якого ОСОБА_19 вийшов одного дня та побачив декількох адвокатів. Іншим адвокатом,з яким, як виявилось пізніше працював у парі ОСОБА_152 був ОСОБА_153 . У той же період, в місті Кіровограді трапляється дорожньо-транспортна пригода, учасником якої стає дружина товариша - ОСОБА_154 . Її чоловік, ОСОБА_155 , не маючи змоги часто відлучатись з Одеси, де він працював та проживав, був змушений попрохати про допомогу ОСОБА_156 . Так, останній, став відповідальною особою за допомогу ОСОБА_140 в лікарні, пошук адвокатів та оплату адвокатських послуг за надання їй правової допомоги захисниками та представництво в суді. Так сталось, що одного дня, ОСОБА_157 , який інколи бував в офісі адвокатів почув ці розмови та висловив пропозицію. До кого конкретно була спрямована пропозиція свідок точно не пригадав (чи то до ОСОБА_158 , чи то до свідка), але її суть полягала в тому, що він міг допомогти визволити ОСОБА_159 , за що він має отримати певну суму коштів, точний розмір якої свідок не пригадав (5000 доларів здається) та відсотку за його допомогу у розмірі 500 доларів США. Додатково він пояснив, що в нього є особа в правоохоронних органах, до якої він може звернутись та в результаті питання буде вирішене. Прізвище цієї особи - ОСОБА-1 (ініціативно не зазначено судом). Тобто, ОСОБА_157 , який був незнайомим для свідка до ситуації, яка склалась, у подальшому мав відігравати роль посередника у питанні вирішення справи ОСОБА_160 . У першу чергу, за словами свідка, ОСОБА_157 обіцяв досягти зняття арешту та можливості забрати із штрафмайданчика автомобіль «Porsche Cayenne», на якому ОСОБА_161 потрапила в ДТП. Після цього, за його словами він зможе вирішити питання щодо її визволення із СІЗО. Усі кошти для передачі, за словами ОСОБА_156 , вони отримували від співробітників ІНФОРМАЦІЯ_16 . Для надання першого траншу у розмірі 3000 тисяч (валюту свідок не назвав) їх отримував свідок, для другого - ОСОБА_232. Єдине, що точно пригадав свідок - це постійні прохання ОСОБА_162 про те, що є необхідність у тому, щоб надати кошти хоча б йому частинами, у вигляді 200-300 доларів США. Тобто, він стверджував про те, що у нього складне матеріальне становище. Натомість, чи були передані кошти ОСОБІ-1 після виконання, поставлених завдань він ніколи не звітував перед ОСОБА_163 . Тому останній завжди прохав після надання коштів телефонувати ОСОБІ-1 та повідомити про розрахунок для того, щоб процес можна було продовжити далі.

Певні неузгодженості з матеріалами справи у показаннях свідка ОСОБА_164 (ініціатора звернення з проханням про допомогу, точну суму неправомірної вигоди), колегія суддів пов`язує зі спливом суттєвого часу (не менше 8 років), а не з недостовірними показаннями свідка або свідомо викривленими. У будь-якому випадку такі неточності в цілому узгоджуються з матеріалами справи та усуваються і доповнюються матеріалами НСРД.

Свідок ОСОБА_165 , допитаний у судовому засіданні 24 лютого 2024 року повідомив, крім іншого, що був присутній може тричі чи чотири коли ОСОБА_166 , ОСОБА_232 і ОСОБА_157 спілкувалися про обставини кримінального провадження стосовно ОСОБА_136 , що є в матеріалах НСРД. Наскільки пригадав свідок, розмови точилися навколо того, що після ухвалення вироку ОСОБА_157 намагався отримати якісь певні гроші і вирішити питання щоб в апеляції цей вирок був скасований. З ким ОСОБА_157 мав вирішити вказане питання, свідок не зміг однозначно повідомити, зазначив, що він «багато кого називав», ОСОБУ-1 в тому числі. Свідок повідомив, що ОСОБА_157 казав, що для себе хоче отримати 500 доларів, а скільки отримав насправді свідкові не відомо, а інша сума, з позиції ОСОБА_162 , мала передаватися комусь із посадових осіб, а чи дійсно це було так насправді свідок не може підтвердити. Коли розмова ОСОБА_158 , ОСОБА_162 і ОСОБА_156 йшла про 6 000 доларів свідок вже не виконував повноваження представника ОСОБА_136 , це була їх справа і він по волі обставин був присутній при таких розмовах, адже вони відбувалися у нього в офісі (офіс був на двох з ОСОБА_233, який займався цією справою), але активної ролі в обговоренні не брав.

Показання свідка ОСОБА_167 узгоджуються з показаннями ОСОБА_164 , а також з матеріалами справи, не викликають у суду сумнівів в їх достовірності та об`єктивності та можуть бути використані колегією суддів.

З метою оцінки вказаних доказів за ознаками належності, допустимості та достовірності, встановлення інших обставин, що мають значення для цього кримінального провадження, а також вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку, судом досліджено такі процесуальні рішення, документи та інші матеріали:

-протокол від 11 грудня 2015 року прийняття заяви ОСОБА_19 про вчинення кримінального правопорушення (т. 9 а.с. 11);

-витяг від січня 2016 року з кримінального провадження №42015000000002738 про внесення до ЄРДР 11 грудня 2015 року відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: про те, що до ГУ БКОЗ СБ України 11 грудня 2015 року звернувся ОСОБА_19 із заявою про вчинення начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБОЮ-1 за посередництва ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - вимагання у нього неправомірної вигоди в розмірі 6500 доларів США за сприяння у зміні обвинувального вироку у кримінальному провадженні №12015120020004002 стосовно ОСОБА_17 , а також зняття арешту з автомобіля «PORSHE CAYENNE» д.н.з НОМЕР_1 , який був вилучений під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015120000000235 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (т. 9 а.с. 90);

-повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_17 від 11 грудня 2015 року про кримінальне правопорушення з попередньою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України (т. 9 а.с. 95);

-постанова Заступника Генерального прокурора України ОСОБА_168 від 11 грудня 2015 року про визначення групи прокурорів №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 109-110);

-доручення Заступника начальника управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки - начальника відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_169 від 11 грудня 2015 року про проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 111);

-повідомлення старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_170 від 14 грудня 2015 року про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 112);

-постанова Заступника начальника відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_171 від 04 січня 2016 року про визначення групи слідчих у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 113-114);

-згода ОСОБА_19 на залучення до проведення негласних слідчих дій та конфіденційного співробітництва від 12 грудня 2015 року (т.9 а.с. 115);

-протокол від 11 грудня 2014 року попередження ОСОБА_19 про недопустимість розголошення відомостей досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 116-117);

-доручення старшого слідчого в ОВС Генеральної прокуратури України ОСОБА_170 від 14 грудня 2015 року №29/1-47вих-15 про проведення слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 118);

-лист ІНФОРМАЦІЯ_18 від 14 грудня 2015 року №14/2/2-13270 щодо виконання доручення слідчого (т. 9 а.с. 119);

-постанова начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_172 про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 24 лютого 2016 року у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 197-200);

-постанова начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_172 про розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій від 10 березня 2016 року у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 201-202);

-постанова старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_173 від 22 грудня 2015 року про залучення ОСОБА_19 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та конфіденційного співробітництва у кримінальному провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 207-208);

-постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_174 від 16 грудня 2015 року про проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 211-213);

-постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_174 від 11 січня 2016 року про проведення контролю за вчиненням злочину у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 11 а.с. 58-60);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_8 - аудіо-, відеоконтролю; візуального спостереження, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних мереж, а саме: номеру телефону НОМЕР_3 оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_19 »; зняття інформації з транспортних мереж, а саме: номеру телефону НОМЕР_4 оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (т. 12 а.с. 69-72);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБА_8 - аудіо-, відеоконтролю; візуального спостереження у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних мереж, а саме: номеру телефону НОМЕР_3 оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_19 »; зняття інформації з транспортних мереж, а саме: номеру телефону НОМЕР_4 оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (т. 12 а.с. 69-72);

-ухвала слідчого судді Апеляційного суду міста Києва від 16 грудня 2015 року про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій стосовно ОСОБИ-1 - аудіо-, відеоконтролю; візуального спостереження у публічно доступних місцях з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження; зняття інформації з транспортних мереж, а саме: номеру телефону НОМЕР_5 оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_19 »; зняття інформації з транспортних мереж, а саме: номеру телефону НОМЕР_6 оператора мобільного зв`язку ПрАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » (т. 12 а.с. 73-76);

-доручення старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_170 про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у порядку ст. 40 КПК України (т. 12 а.с. 77);

-повідомлення про підозру ОСОБІ-1 від 14 січня 2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368 КК України (т. 12 а.с. 146-157);

-повідомлення про підозру ОСОБА_8 від 14 січня 2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України (т. 12 а.с. 193-198);

-клопотання про проведення обшуку за адресою проживання ОСОБИ-1 від 04 січня 2016 року (т. 12 а.с. 206-208);

-ухвала слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 04 січня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБИ-1 за адресою: АДРЕСА_5 (т. 12 а.с. 209);

-клопотання про проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБИ-1 від 04 січня 2016 року (т. 13 а.с. 30-32);

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_21 від 04 січня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку у службовому кабінеті ОСОБИ-1 за адресою: АДРЕСА_6 (т. 13 а.с. 33);

-клопотання від 04 січня 2016 року про проведення обшуку автомобіля, яким користується ОСОБА_8 (т. 13 а.с. 66-68);

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_21 від 04 січня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля «Рейндж Ровер», д.н.з НОМЕР_2 , яким користується ОСОБА_157 (т. 13 а.с. 69);

-постанова прокурора відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_174 від 20 січня 2016 року про визначення підслідності кримінального провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року за детективами Національного антикорупційного бюро (т. 15 а.с. 24-25);

-повідомлення старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_175 від 05 лютого 2016 року про початок (продовження) досудового розслідування кримінального провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України (т. 15 а.с. 26);

-витяг від 05 лютого 2016 року з кримінального провадження №42015000000002738 про внесення до ЄРДР 11 грудня 2015 року відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: про те, що до ГУ БКОЗ СБ України 11 грудня 2015 року звернувся ОСОБА_19 із заявою про вчинення начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБОЮ-1 за посередництва ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, - вимагання у нього неправомірної вигоди в розмірі 6500 доларів США за сприяння у зміні обвинувального вироку у кримінальному провадженні №12015120020004002 стосовно ОСОБА_17 , а також зняття арешту з автомобіля «PORSHE CAYENNE» д.н.з НОМЕР_1 , який був вилучений під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12015120000000235 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України (т. 14 а.с. 27; т. 9 а.с. 90 - від січня 2016 року; т. 1 а.с. 187 - від 14 березня 2016 року);

-постанова начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_172 від 05 травня 2016 року про об`єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань, внесених до ЄРДР 27 квітня 2016 року №52016000000000121 за ч. 1 ст. 366 КК України та 11 грудня 2015 року за №42015000000002738 за ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 357 КК України (т. 15 а.с. 34-35);

-постанова начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_172 від 27 квітня 2016 року про об`єднання в одне провадження матеріалів досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №52016000000000110 від 20 квітня 2016 року за ч. 2 ст. 357 КК України та №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року за ч. 3 ст. 368 КК України (т. 15 а.с. 37-38);

-постанова Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 29 квітня 2016 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №52016000000000121 від 27 квітня 2016 року (т. 15 а.с. 39-40);

-повідомлення Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 26 січня 2016 року визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 41);

-постанова Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 26 квітня 2016 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 42-43);

-повідомлення Заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_177 від 21 березня 2016 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 44);

-постанова Заступника ІНФОРМАЦІЯ_23 - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 19 березня 2016 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 45-46; т. 1 а.с. 185-186);

-постанова Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 21 квітня 2016 року про визначення групи прокурорів у кримінальному провадженні №52016000000000110 від 20 квітня 2016 року (т. 15 а.с. 47-48);

-клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 05 березня 2016 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 49-52);

-постанова Заступника ІНФОРМАЦІЯ_23 - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 09 березня 2016 року про продовження строку досудового №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України, та ОСОБИ-1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, до чотирьох місяців, тобто до 13 травня 2016 року (т. 15 а.с. 53-56);

-клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 25 квітня 2016 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 61-65);

-клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 07 квітня 2016 року про тимчасовий доступ до речей і документів прокуратури Кіровоградської області (т. 15 а.с. 133-136);

-ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року про надання тимчасовий доступ до матеріалів службового розслідування начальником відділу прокуратури Кіровоградської області ОСОБИ-1 під час організації процесуального керівництва та підтримання державного обвинувачення у кримінальних провадженнях №12015120020004002 за ч. 2 ст. 286 КК України та №12015120000000235 за ч. 2 ст. 366 КК України, а також матеріалів наглядового переведення прокуратури Кіровоградської області у кримінальному провадженні №12015120020004002 за ч. 2 ст. 286 КК України щодо ОСОБА_17 , що знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_5 (т. 15 а.с. 138-139);

-постанова заступника ІНФОРМАЦІЯ_23 - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 29 квітня 2016 року про продовження строку досудового розслідування кримінального провадження №42016000000002738 від 11 грудня 2015 року до п`яти місяців, тобто до 13 червня 2016 року (т. 16 а.с. 1-4);

-постанова начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_172 від 06 травня 2016 року про уточнення відомостей у кримінальному провадженні - вважати у постанові заступника ІНФОРМАЦІЯ_23 - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 від 29 квітня 2016 року про продовження строку досудового розслідування номер кримінального провадження - №42015000000002738 (т. 15 а.с. 5-6);

-клопотання старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_175 від 12 лютого 2016 року до кримінального провадження №12015120020004002 щодо ОСОБА_17 , що знаходиться у володінні Ленінського районного суду м. Кіровограда (т. 16 а.с. 138-140);

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_24 від 19 лютого 2016 року про надання тимчасового доступу до речей і документів кримінального провадження №12015120020004002 щодо ОСОБА_17 (№11-кп/781/126/16), вирок від 17 листопада 2015 року, що набрав законної сили, яке знаходиться у володінні Ленінського районного суду м. Кіровограда (т. 16 а.с. 142-143);

-повідомлення від 16 травня 2016 року про проведення негласних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №42016000000002738, внаслідок яких тимчасово обмежені конституційні права ОСОБА_8 та ОСОБИ-1 (т. 18 а.с. 221-222);

-повідомлення про зміну раніше пред`явленої підозри та пред`явлення нової підозри ОСОБІ-1 від 06 травня 2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 3 ст. 368, ч. 2 ст. 357 КК України (т. 19 а.с. 71-87);

-повідомлення про зміну раніше пред`явленої підозри ОСОБА_8 від 06 травня 2016 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України (т. 19 а.с. 109-118);

-постанова від 11 травня 2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42016000000002738 наглядового провадження прокуратури Кіровоградської області №04/2/4-621-15 у кримінальному провадженні №12015120020004002 стосовно ОСОБА_17 за ч. 1 ст. 286 КК України на 90 арк.; матеріалів службового розслідування прокуратури Кіровоградської області, на підставі яких вкладено висновок про результати службового розслідування щодо належного виконання службових обов`язків, дотримання вимог КПК України та галузевих наказів Генерального прокурора України начальником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні ОСОБОЮ-1 під час організації процесуального керівництва та підтримання держаного обвинувачення у кримінальних провадженнях №12015120020004002 за ч. 1 ст. 286 КК України та №12015120000000235 за ч. 2 ст. 366 КК України на 91 арк. (т. 20 а.с. 85-86);

-постанова від 12 лютого 2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42016000000002738 грошових коштів в сумі 1300 доларів США, добровільно виданих ОСОБА_8 під час огляду місця події 13 січня 2016 року (заздалегідь оглянуті та ідентифіковані слідчим перед вручення ОСОБА_8 , в подальшому, 12 лютого 2016 року, оглянуті детективом НАБУ) (т. 20 а.с. 87-89);

-постанова від 12 лютого 2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42016000000002738 грошових коштів в сумі 2000 доларів США, добровільно виданих свідком ОСОБА_178 під час його допиту 13 січня 2016 року (передавались в якості неправомірної вигоди, в подальшому, 12 лютого 2016 року, оглянуті детективом НАБУ) (т. 20 а.с. 90-92);

-постанова від 22 квітня 2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42016000000002738: кримінального провадження №12013120310000737 (53-476) за фактом розкрадання майна службовими особами ДГ « ІНФОРМАЦІЯ_25 »; кримінальне провадження №12013120310000045 за фактом смерті ОСОБА_179 ; документів щодо підозрюваних ОСОБА_180 та ОСОБА_181 в кримінальному провадженні №12013120320000785; грошових коштів в сумі 200 доларів США, купюри по 100 доларів США з відповідними номерами, вилучених під час обшуку за місцем проживання ОСОБИ-1; грошових коштів в сумі 600 доларів США, купри по 100 доларів США з відповідними номерами; мобільного телефона НОКІА модель 515.2 ІМЕІ НОМЕР_7 , НОМЕР_8 ; карти microCD Transcend 8Gb №8229287230; сім-карти з написом АСЕ card; сім-карти з написом «МТС»; накопичувача на жорсткий магнітний диск SEAGATE номер 9RY10ZJZ ємність 250 Гб; копії ухвали ІНФОРМАЦІЯ_26 у справі щодо ОСОБА_17 від 24 грудня 2015 року, вилучених під час обшуку службового кабінету ОСОБИ-1; накопичувача на жорсткий магнітний диск Hitachi серн. Номер FR0JDWKK місткістю 500 Гб, вилученого в ході обшуку по АДРЕСА_7 (т. 20 а.с. 93-97);

-постанова від 23 березня 2016 року про передачу грошових коштів на відповідальне зберігання до Управління бухгалтерського обліку та звітності НАБУ з подальшим внесенням на депозитний рахунок в установі банку - 2650 грн та 3000 доларі США, вилучених під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБИ-1 (т. 20 а.с. 100-102);

-постанова від 29 квітня 2016 року про передачу грошових коштів на відповідальне зберігання до Управління бухгалтерського обліку та звітності НАБУ з подальшим внесенням на депозитний рахунок в установі банку - 200 доларі США, вилучених під час обшуку в службовому кабінеті ОСОБИ-1 (т. 20 а.с. 105-106);

-постанова від 12 лютого 2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42016000000002738 грошових коштів в сумі 2000 доларів США, вилучених під час допиту свідка ОСОБА_182 (заздалегідь оглянуті слідчим до передачі ОСОБА_8 2000 доларів США 13 січня 2016 року ОСОБА_8 обміняв на гривні в сумі 51500 грн у свідка ОСОБА_182 ) (т. 20 а.с. 135-137);

-клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 12 березня 2016 року про тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_19 » - інформації про телефонні з`єднання ОСОБИ-1, ОСОБА_8 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 у період з 01 січня 2015 року по 10 березня 2016 року (т. 30 а.с. 6-8);

-ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року про надання тимчасового доступу до інформації ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_19 » про телефонні з`єднання ОСОБИ-1, ОСОБА_8 , ОСОБА_183 , ОСОБА_184 , ОСОБА_185 у період з 01 січня 2015 року по 10 березня 2016 року (т. 30 а.с. 9-10);

-клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 12 березня 2016 року про тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_27 » - інформації про телефонні з`єднання ОСОБА_19 у період з 01 січня 2015 року по 10 березня 2016 року (т. 30 а.с. 15-17);

-ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року про надання тимчасового доступу до інформації ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_27 » про телефонні з`єднання ОСОБА_19 у період з 01 січня 2015 року по 10 березня 2016 року (т. 30 а.с. 18-19);

-клопотання старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 12 березня 2016 року про тимчасовий доступ до речей і документів, що знаходяться у володінні ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » - інформації про телефонні з`єднання ОСОБ-1, ОСОБА_8 у період з 01 січня 2015 року по 10 березня 2016 року (т. 30 а.с. 25-26);

-ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 14 березня 2016 року про надання тимчасового доступу до інформації ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_20 » про телефонні з`єднання ОСОБИ-1, ОСОБА_8 у період з 01 січня 2015 року по 10 березня 2016 року (т. 30 а.с. 27-28);

-постанова від 11 лютого 2016 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №42016000000002738 мобільного телефона Iphone, imei НОМЕР_9 та мобільного телефона Iphone, imei НОМЕР_10 , що були добровільно видані ОСОБА_8 13 січня 2016 року під час огляду місця події та оглянуті детективом 11 лютого 2016 року (т. 30 а.с. 80-84);

-постанова Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_186 від 22 грудня 2022 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 32 а.с. 29-30);

-постанова Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_186 від 06 січня 2023 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 32 а.с. 62-63);

-постанова Заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_186 від 21 березня 2024 року про зміну групи прокурорів у кримінальному провадженні №42016000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 34 а.с. 223-224; т. 36 а.с. 39-40).

Мотиви суду щодо недопустимості, неналежності та недостовірності доказів

Колегія суддів оцінює як неналежні матеріали надані стороною обвинувачення, які не входять в обсяг обвинувачення та не містять відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_8 та визнаного судом доведеним, а саме:

-службова записка старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_28 ОСОБА_175 від 19 квітня 2016 року Першому заступнику Директора ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_187 з проханням погодити внесення до ЄРДР даних про виявлення в ході розслідування кримінального провадження №42015000000002738 за ч. 3 ст. 368 КК України стосовно ОСОБИ-1 та ОСОБА_8 нові кримінальні правопорушення за ч. 2 ст. 357 КК України (т. 20 а.с. 126-127);

-клопотання від 30 березня 2016 року про проведення обшуку в ІНФОРМАЦІЯ_29 за адресою: АДРЕСА_7 (т. 30 а.с. 85-86);

-доручення старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_175 від 04 квітня 2016 року №041/192/9711 на виділення працівників підрозділу УВБ для супроводження слідчих дій, які будуть проводитись 05 квітня 2016 року на території Олександрівського району Кіровоградської області (т. 30 а.с. 87);

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_24 від 31 березня 2016 року про надання дозволу на проведення обшуку у службових приміщень архівів, канцелярії, а також службових кабінетів працівників поліції ОСОБА_188 , ОСОБА_189 , ОСОБА_190 , ОСОБА_191 , які знаходяться в ІНФОРМАЦІЯ_29 за адресою: АДРЕСА_7 (т. 30 а.с. 88);

-клопотання старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_175 від 06 квітня 2016 року про арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42016000000002738 - накопичувач на жорстких магнітних дисках, модель Hitachi сер. номер FROJBWKK місткістю 500 Гб, яке належить ІНФОРМАЦІЯ_30 (т. 30 а.с. 95-97);

-ухвала слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_24 від 07 квітня 2016 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно у кримінальному провадженні №42016000000002738 - накопичувач на жорстких магнітних дисках, модель Hitachi сер. номер FROJBWKK місткістю 500 Гб, яке належить ІНФОРМАЦІЯ_30 (т. 30 а.с. 98-99);

-постанова начальника шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_172 від 12 травня 2016 року про виділення з матеріалів кримінального провадження №42016000000002738 матеріали щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України (т. 18 а.с. 235-237);

-доручення старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 14 квітня 2016 року №42015/2738 на здійснення огляду матеріалів кримінального провадження №12013120310000785 за ч. 1 ст. 271 КК України, що перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_31 (т. 19 а.с. 133);

-запит старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_175 від 25 квітня 2016 року №42015/2738 керівнику ІНФОРМАЦІЯ_32 щодо надання дозволу на розголошення таємниці слідства у кримінальному провадженні №12013120310000785 з метою використання у кримінальному провадженні №42016000000002738 та відповіді керівника ІНФОРМАЦІЯ_32 ОСОБА_192 від 05 квітня 2016 року і старшого слідчого ІНФОРМАЦІЯ_33 ОСОБА_193 від 05 квітня 2016 року з повідомленням про відсутність заперечень (т. 19 а.с. 134-136);

-постанова від 15 березня 2015 року про призначення у кримінальному провадженні №42016000000002738 судово-технічної експертизи грошових купюр, вилучених під час проведення обшуку за місцем роботи (6 банкнот номіналом 100 доларів США) та проживання ОСОБИ-1 (2 банкнот номіналом 100 доларів США), під час огляду місця події за участі ОСОБА_8 (13 банкнот номіналом 100 доларів США) та під час допиту свідка ОСОБА_182 (20 банкнот номіналом 100 доларів США) (т. 18 а.с. 225-227);

-повідомлення старшого детектива Національного антикорупційного бюро ОСОБА_175 від 21 квітня 2016 року про початок досудового розслідування - повідомлено Заступника Генерального прокурора України - керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 про виявлення нового кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 357 КК України, відомості про яке внесені до ЄРДР 20 квітня 2016 року, в ході розслідування кримінального провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 28-29);

-витяг від 21 квітня 2016 року з кримінального провадження №52016000000000110 про внесення до ЄРДР 20 квітня 2016 року відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 357 КК України, а саме: про те, що ОСОБА-1, обіймаючи посаду ІНФОРМАЦІЯ_34 , в період з 16 січня 2013 року по 10 жовтня 2014 року протиправно заволоділа матеріалами кримінальних проваджень, що містили офіційні документи, які в подальшому зберігала за місцем свого проживання, чим спричинила порушення роботи ІНФОРМАЦІЯ_35 по розслідуванню даних проваджень (т. 15 а.с. 30; т. 20 а.с. 124 - від 25 квітня 2016 року);

-повідомлення старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_175 від 28 квітня 2016 року про початок досудового розслідування - повідомлено Заступника Генерального прокурора України - керівника спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 про виявлення нового кримінального правопорушення за ч.1 ст. 366 КК України щодо вчинення службового підроблення службовими особами органів прокуратури, відомості про яке внесені до ЄРДР 27 квітня 2016 року, в ході розслідування кримінального провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 15 а.с. 31);

-витяг від 28 квітня 2016 року з кримінального провадження №52016000000000121 про внесення до ЄРДР 27 квітня 2016 року відомостей про кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 366 КК України, а саме: про те, що службові особи органів прокуратури здійснили підроблення офіційних документів (т. 15 а.с. 32);

-лист старшого детектива ІНФОРМАЦІЯ_22 ОСОБА_175 начальнику 6 відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_194 від 28 квітня 2016 року №041-187/13545 з повідомленням про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року виявлено ознаки нових злочинів, а саме: привласнення ОСОБОЮ-1 матеріалів кримінальних проваджень №12013120310000737 за фактом незаконних дій посадових осіб ДГ « ІНФОРМАЦІЯ_25 » в 7 томах, №12013120310000045 за фактом смерті ОСОБА_179 в 1 томі на 33 арк., №12013120310000785 стосовно ОСОБА_180 та ОСОБА_181 на 43 арк., а також внесення службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_5 завідомо неправдивих даних до акту знищення №2 від 26 квітня 2014 року даних про знищення штампу, за якими зареєстровано кримінальні провадження №52016000000000110 від 20 квітня 2016 року за ч. 2 ст. 357 КК України і № 52016000000000121 від 27 квітня 2016 року ч.1 ст. 366 КК України, та проханням прийняти рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування у вказаних кримінальних провадженнях (т. 15 а.с. 33);

-показання свідків ОСОБА_195 (допитаний 27 червня та 30 червня 2025 року), ОСОБА_196 (допитаний 18 квітня 2025 року), ОСОБА_197 (допитаний 17 жовтня 2025 року), ОСОБА_198 (допитаний 05 та 22 вересня 2025 року), ОСОБА_199 (допитаний 05 вересня 2025 року), ОСОБА_200 (допитаний 09 грудня 2024 року), ОСОБА_201 (допитаний 09 грудня 2024 року), ОСОБА_182 (допитаний 09 грудня 2024 року), ОСОБА_202 (допитаний 09 грудня 2024 року), ОСОБА_203 (допитана 03 жовтня 2024 року), ОСОБА_204 (допитана 03 жовтня 2024 року) оскільки, на переконання колегії суддів, їх показання не містять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. ст. 85, 91 КПК, які мають значення для цього кримінального провадження в межах встановлених судом, стосуються в переважній більшості ОСОБИ-1 та не впливають на обвинувачення ОСОБА_8 , а тому не можуть бути враховані судом як докази;

-показання свідків ОСОБА_142 (допитаний 27 січня 2025 року), ОСОБА_185 (допитаний 10 березня 2025 року), ОСОБА_143 (допитаний 18 квітня 2025 року) не містять фактичних даних щодо обставин, перерахованих у ст. ст. 85, 91 КПК та недостовірними, в частині ненадання ОСОБОЮ-1 будь-яких вказівок щодо автомобіля та судових засідань в апеляційній інстанції, що повністю спростовується матеріалами НСРД;

-показання свідка ОСОБА_205 (допитаний 27 травня 2024 року) є недопустимим доказом на підставі п.8 ч.1 ст. 23 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». За цими підставами є недопустимим доказом постанова старшого слідчого в особливо важливих справах відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_173 від 06 січня 2016 року про залучення ОСОБА_18 до проведення негласних слідчих (розшукових) дій та конфіденційного співробітництва у кримінальному провадження №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року (т. 9 а.с. 209-210);

-пояснення ОСОБИ-1, які були надані у судовому засіданні 17 вересня 2026 року викликають у колегії суддів обґрунтований сумнів у їхній об`єктивності та спростовуються матеріалами кримінального провадження, у тому числі матеріалами НСРД;

-усі інші документи, які містяться у матеріалах провадження та не були оцінені судом та відображені у цьому вироку та не зазначені у цьому переліку.

Формулювання обвинувачення, визнаного Судом доведеним

Підсумовуючи, колегія суддів зазначає, що передбачений ст. 17 КПК України стандарт доведення поза розумним сумнівом, як зазначено в постанові Верховного Суду від 11 березня 2020 року у справі №331/2686/16-к, означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний із елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами обвинувачення і захисту допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Сукупність обставин, встановлена під час судового розгляду в цій справі, виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом судового розгляду, крім того, що злочин було вчинено, і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Розглянувши справу в межах висунутого обвинувачення, оцінивши кожний досліджений та перевірений у судовому засіданні доказ за своїм внутрішнім переконанням із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, суд вважає підтвердженою поза розумним сумнівом вину ОСОБА_8 та встановлює наступне формулювання обвинувачення доведеним прокурором, зокрема визнає ОСОБА_8 винуватим у тому, що останній 24 грудня 2015 року о 08 год. 46 хв., перебуваючи по вул. Велика Пермська у м. Кіровограді передав службовій особі, яка займає відповідальне становище - начальнику відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Кіровоградської області ОСОБІ-1 неправомірну вигоду у розмірі 3 000 доларів США - чим вчинив пособництво ОСОБІ-1 в одержанні неправомірної вигоди від ОСОБА_19 , який діяв в інтересах ОСОБА_17 , за вжиття із використанням наданої ОСОБІ-1 влади та службового становища дій щодо зняття арешту з автомобіля «Порш Кайєн С» д.н. НОМЕР_1 у кримінальному провадженні №12015120000000235 (звільнення від обтяжень та забезпечення вільного користування) та зміни в апеляційному порядку призначеного судом першої інстанції покарання ОСОБА_17 на менш суворе у кримінальному провадженні №12015120020004002 та кваліфікує такі дії ОСОБА_8 за ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України.

Щодо зміни/доповнення кваліфікації судом

Що стосується інших дій ОСОБА_8 , які відображені у обвинувальному акті, але не знайшли свого підтвердження під час відкритого судового розгляду, то суд погоджується в цій частині з захисником ОСОБА_15 та виходить з підходів, які визначені ВС, зокрема, що у разі непідтвердження за результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення не повинна очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший злочин і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення (Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду від 13 січня 2021 року, по справі № № 243/1573/17, Постанова Третьої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 06 грудня 2023 року по справі № 755/12415/22).

КПК не визначає окремих підстав зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення судом. Очевидно, ними можуть бути лише загальні підстави зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, які обумовлені положеннями ч. 1 ст. 2 КК, і за наявності таких підстав суд зобов`язаний змінити правову кваліфікацію кримінального правопорушення в аспекті застосування положень ч. 3 ст. 337 КПК. 

При цьому суд не може самостійно додати до обвинувачення нові дії, повторність, вимагання, вчинення групою осіб тощо.

Досліджуючи поведінку і дії ОСОБА_8 , співставляючи їх з зафіксованими його висловлюваннями (« ОСОБА_8 : … Просто если дать хоть чуть-чуть денег, я смогу его* нагибать…»; « ОСОБА_8 : Я предлагаю так, даже, если что, завезти первую часть денег, чтоб с него* даже что-то спрашивать..»; ОСОБА_8 : Ну, а мы жуем потому что даже денег не давали…», то суд вбачає в таких його діях ознаки іншого складу злочину - підбурювання до закінченого замаху на дачу неправомірної вигоди, як мінімум у розмірі 3300 доларів США, тобто за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 15 ст. 369 КК України, а враховуючи, що правоохоронними органами діяльність ОСОБА_8 була припинена в день отримання неправомірної вигоди у розмірі 3300 доларів США від ОСОБА_18 (13 січня 2016 року), без подальшого фіксування її переміщення/передачі, то за відсутності будь-яких відомостей щодо обговорення з ОСОБОЮ-1 будь-яких умов отримання неправомірної вигоди після 24 грудня 2015 року, колегія суддів вбачає в таких діях ОСОБА_8 ознаки ознаки шахрайства за відповідною частиною ст.190 КК України.

Крім того, підтверджений судом факт сприяння ОСОБА_8 у одержані ОСОБОЮ-1 неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США є значним розміром (60 900 грн (609 грн х 100)) та повинен кваліфікуватися за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 368 КК України.

В той же час, враховуючи, що з`ясовані судом ознаки додаткової (іншої) кваліфікації дій ОСОБА_8 є суттєвими, кваліфікуються за іншими складами злочинів, учасники провадження не мали об`єктивної можливості надати свої аргументи, як на підтвердження такої оцінки судом, так і на заперечення її, а тому суд не вбачає підстав та достатності відомостей для часткової перекваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_8 .

5.Щодо справедливості провадження та вчинення всіх можливих передбачених законом заходів з метою дотримання прав обвинуваченого

Відповідно до ч. 5 ст. 374 КПК України у разі ухвалення вироку за наслідками кримінального провадження, у якому здійснювалося спеціальне досудове розслідування або спеціальне судове провадження (in absentia), суд окремо обґрунтовує, чи були здійснені стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

Необхідно зазначити, що ухвалою суду від 03 квітня 2026 року було задоволено клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 , а до цього часу обвинувачений ОСОБА_8 перебував у розшуку, який був оголошений ухвалою суду від 14 листопада 2025 року. До моменту оголошення в розшук, обвинувачений ОСОБА_8 за відсутністю заперечень з боку прокурора брав участь в розгляді справи в режимі ВКЗ, в окремих випадках за допомогою ZOOM.

У зв`язку з тим, що проведення спеціального судового провадження було прийнято судом після дослідження усіх письмових матеріалів сторін, допиту свідків та перед допитом обвинувачених у цій справі, колегія суддів за відсутністю встановлених законодавцем підстав окремо не обґрунтовує чи були здійснені саме стороною обвинувачення всі можливі передбачені законом заходи щодо дотримання прав підозрюваного чи обвинуваченого на захист та доступ до правосуддя з урахуванням встановлених законом особливостей такого провадження.

В той же час, колегія суддів вважає за доцільно в цьому розділі надати оцінку забезпечення дотримання прав обвинуваченого ОСОБА_8 на захист та доступ до правосуддя.

Так, ухвалою суду від 14 листопада 2025 року оголошено у розшук обвинуваченого ОСОБА_5 та зупинено відносно нього судове провадження до встановлення місцезнаходження (т. 40, а.с.112-115).

Ухвала Вищого антикорупційного суду від 14 листопада 2025 року про розшук обвинуваченого ОСОБА_8 була мотивована тим, що з боку обвинуваченого чинилися перешкоди в розгляді кримінального провадження, шляхом його ухилення від обов`язкової явки в судові засідання.

Обвинувачений ОСОБА_8 викликався до суду у спосіб передбачений ст. 323 КПК України.

В усі судові засідання, які призначалися у цій справі після оголошення обвинуваченого у розшук не з`являвся, подавав клопотання про дистанційне провадження з власних технічних засобів, що, крім іншого, підтверджує про обізнаність слухання саме спеціального судового провадження (in absentia) щодо нього. 

Необхідність в дистанційному провадженні обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник пояснювали неможливістю особистої явки до суду у зв`язку з запровадженим воєнним станом, тяжким станом здоров`я та сімейними обставинами.

В ухвалі від 03 квітня 2026 року достатньо повно надана оцінка твердженням обвинуваченого ОСОБА_8 , зокрема колегія суддів зазначила, що запроваджений воєнний стан сам по собі не є автоматичною підставою для проведення дистанційного провадження. Стороною захисту не надано будь-яких даних, які б унеможливлювали та/або перешкоджали прибуттю обвинуваченого до суду, зокрема кордони України відкриті (за відкритими даними ІНФОРМАЦІЯ_36 за 1 півріччя 2025 року з України виїхало 7,17 млн осіб, в`їхало в Україну 6,97 млн осіб, ІНФОРМАЦІЯ_37 ), наявне транспортне сполучення з країнами Європи (автомобільне, залізничне), за умови дотримання правил безпеки, зокрема, як перехід в укриття при оголошеній повітряній тривозі - перебування на території України, у тому числі у місті Києві, де розташовується Вищий антикорупційний суд, є безпечним.

Щодо наданої медичної документація, колегія суддів зазначила, що усі надані стороною захисту медичні документи свідчать (в межах усних пояснень захисника) про наявність певних загальних захворювань у ОСОБА_8 протягом 2025 - 2026 років, проведення обвинуваченим фізіотерапевтичних процедур, перебування на лікарняному, але надані матеріали та пояснення не містять жодних об`єктивних даних, які б могли свідчити про тяжку тривалу хворобу у обвинуваченого, який потребував, станом на день оголошення у розшук - 14 листопада 2025 року, або потребує на даний час, довготривалого лікування у медичному закладі, без можливості його залишити, як і не містять відомостей, які б спростували висновки суду щодо дій обвинуваченого, які суд визначив, як ухилення від явки. Стороною захисту не доведено будь-якими відомостями, що фізичний стан обвинуваченого не дозволяв самостійно пересуватися, як станом на день оголошення його у розшук - 14 листопада 2025 року, так і на момент прийняття вироку у цій справі. Стороною захисту також не надається до суду інформація про відсутність в Україні лікарів та медичних установ, які можуть проводити лікування та можливу подальшу реабілітацію пацієнтів з аналогічним захворюванням.

Оцінюючи твердження обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника, в частині самостійного виховання малолітньої дитини, то колегія суддів виходила з того, що надані обвинуваченим відомості підтверджують лише факт видачі довіреності (заяви) від одного подружжя іншому щодо представлення інтересів дитини в усіх державних, адміністративних, правоохоронних, судових органах, органах опіки та піклування, медичних закладах будь-якої форми власності, садочках, школах, гуртках, візових центрах, але жодним чином ця нотаріально посвідчена та апостильована заява не підтверджує факт одноособового виховання ОСОБА_5 малолітньої дитини, її утримання тощо. Надані відомості не підтверджують факту розлучення та/або проживання за різними адресами з дружиною, перебування на обліку соціальних служб та/або отримання соціальної допомоги, як батько одинак тощо. Крім того, надані захисником усні пояснення щодо перебування дружини за кордоном входять у певну суперечність з іншими наданими ним відомостями, зокрема, з письмових пояснень сусідів вбачається, що ОСОБА_8 з січня 2023 року проживає разом з жінкою (дружиною) та малолітньою дитиною по 12 лютого 2026 року (т.42, а.с.26-27).

Необхідно зазначити, що починаючи з 03 квітня 2026 року по день ухвалення вироку обвинувачений ОСОБА_8 неодноразово посилався на ці ж самі обставини, не доповнюючи їх жодними новими відомостями та не спростовуючи висновків колегії суддів продовжував наполягати на наявності підстав для проведення дистанційного провадження, і у такий спосіб штучно створював умови видимості наявності непереборних причин неможливості безпосереднього прибуття його до суду. 

На думку суду, обвинувачений ОСОБА_8 , достеменно знаючи про наявність заперечень прокурора щодо ВКЗ та рішення суду щодо відмов у проведенні дистанційного провадження за його участі, починаючи з моменту оголошення у розшук - 14 листопада 2025 року та у всі подальші призначені судові засідання, продовжував цілеспрямовано направляти клопотання про дистанційне провадження, з вказівкою на обставини неможливості безпосереднього прибуття до суду (у тому числі на п.4-1 ч.1 ст. 336 КПК України - введення воєнного стану), намагаючись у такий спосіб приховати своє справжнє бажання не з`являтися особисто до суду за будь-яких причин (сімейні обставини, стан здоров`я), що продовжує розцінюватися колегією суддів, як свідоме ухилення обвинуваченим від обов`язкової явки до суду.

Суд наголошує, що в процесуальній ситуації, яка склалася в межах розгляду цього кримінального провадження, безпосередня явка до суду обвинуваченого ОСОБА_8 залежить виключно від його волі та бажання і не обмежена жодними обставинами (колегією суддів такі не встановлені), а тому твердження про обмеження доступу до правосуддя є безпідставними і попередня належна поведінка обвинуваченого ОСОБА_8 щодо участі у ВКЗ не може спростувати встановлені колегією суддів факти використання можливостей дистанційного провадження на ухилення від суду та всупереч меті з якої воно було запроваджено у КПК України, що достатньо повно було відображено в ухвалі суду від 14 листопада 2025 року. Зазначені свідомі дії обвинуваченого ОСОБА_8 позбавляють колегію суддів можливості застосувати положення 2 речення ч. 2 ст. 336 КПК України та подолати заперечення прокурора, у тому числі через консульські або дипломатичні установи. 6

Варто окремо підкреслити, що захист обвинуваченого ОСОБА_8 здійснює з Центру безоплатної вторинної правничої допомоги адвокат ОСОБА_15 , який є професійним фахівцем та з моменту залучення здійснює активний захист обвинуваченого, шляхом подачі клопотань, ініціювання допиту свідків, висловлення своєї активної правової позиції у судових засіданнях, у тому числі з питань спливу загальних строків та необхідності проведення ВКЗ.

Підводячи підсумок по цьому розділу, на думку колегії суддів, права обвинуваченого ОСОБА_8 у межах розгляду цього провадження дотриманні у повному обсязі, у тому числі після оголошення його у розшук та здійснення спеціального судового провадження. Судом надана повна оцінка його діям, які визнані судом як ухилення від суду, а тому завершення розгляду цього кримінального провадження за відсутністю обвинуваченого є прямим та передбаченим процесуальним законодавством наслідком свідомих дій обвинуваченого.

Дійсно, небажання обвинуваченого ОСОБА_8 з`явитися безпосередньо до суду та надати свої пояснення з приводу пред`явленого обвинувачення з подальшою оцінкою їх судом є недоліком цього спеціального провадження, але в той же час відсутність показань обвинуваченого, за умови, що він був присутній на усіх попередніх стадіях судового провадження (дослідження матеріалів сторін, допит свідків сторін) та мав можливість висловити свою позицію по кожному доказу та/або задати будь-яке питання свідкам, у повному обсязі компенсується зібраними стороною обвинувачення матеріалами, які дозволили колегії суддів поза розумним сумнівом і без оцінки безпосередніх показань обвинувачення (за умови їх надання) встановити усі суттєві та обов`язкові ознаки інкримінованого обвинуваченому ОСОБА_8 злочину в межах спеціального судового провадження (in absentia). 

6.Щодо строків давності 

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

ОСОБА_8 набув статусу обвинуваченого з моменту надходження обвинувального акта до суду, а його дії кваліфіковані прокурором за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у пособництві в проханні надати для себе та одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у великому розмірі за вчинення такою службовою особою в інтересах третьої особи дій з використанням наданої їй влади та службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України є тяжким злочином.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України не перебуває в переліку злочинів, визначених ч. 5 ст. 49 КК України, відтак до нього можливо застосувати давність.

Положення ч. 2 ст. 49 КК України, як в редакції закону від 01 січня 2016 року, так і в редакції закону станом на 17 липня 2025 року, в частині зупинення перебігу давності щодо тяжких злочинів не змінювалися, зокрема, перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Аналізуючи положення ч. 2 ст. 49 КК України можливо дійти висновку, що зупинення перебігу давності пов`язується зі встановленням фактів ухилення особи від суду, а його відновлення пов`язується із з`явленням особи або її затриманням. При цьому, в незалежності від фактів ухилення особи від суду, загальний строк давності не може перевищувати 15 років з моменту вчинення злочину згідно з положень обвинувального акта, що повністю узгоджується з висновком Великої Палати Верховного Суду від 02 лютого 2023 року (справа № 735/1121/20, провадження № 13-26кс22).

Відповідно до ч. 1 ст. 49 КК України та положень обвинувального акта строк давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України становить десять років та за відсутності підстав для зупинення строку давності, цей строк спливав би 13 січня 2026 року.

Як було встановлено судом в ухвалі від 14 листопада 2025 року, обвинувачений ОСОБА_8 чинив перешкоди в розгляді кримінального провадження шляхом ухилення від обов`язкової явки в судові засідання, а тому перебіг диференційованого строку давності припинив свій сплив.

На сьогоднішній день підстав для відновлення цього строку судом не встановлено, обвинувачений ОСОБА_8 продовжує ухилятися від обов`язкової явки до суду, про що було зазначено вище в цьому вироку та надано оцінку його діям, як і не встановлено спливу загального строку давності, який спливає 13 січня 2031 року.

В той же час, колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку в цьому вироку поведінці обвинуваченого ОСОБА_8 , яка передувала оголошенню його в розшук.

Так, до кінця травня 2025 року захист обох обвинувачених здійснював адвокат ОСОБА_13 , а 29 травня 2025 року на стадії допиту свідків сторони захисту судом отримано клопотання адвоката ОСОБА_14 від 28 травня 2025 року про залучення його до участі в справі як захисника обвинуваченого ОСОБА_8 , яке було задоволено в судовому засіданні 02 червня 2025 року. Як повідомили в цьому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 та адвокат ОСОБА_13 , договірні відносини між ними закінчилися з 04 травня 2025 року в усній формі (т.37, а.с.195-197)

Враховуючи зазначені обставини, судом було надано час для ознайомлення з матеріалами справи новому захиснику та перенесено розгляд справи на 27 червня 2025 року.

В судовому засіданні 27 червня 2025 року під час допиту свідка ОСОБА_195 від`єднався від ВКЗ адвокат ОСОБА_14 , що спричинило перенесення судового засідання на іншу дату у зв`язку з відмовою обвинуваченого ОСОБА_8 продовжувати допит свідка без захисника. 

В наступному судовому засіданні 30 червня 2025 року адвокат ОСОБА_14 пояснив, що у нього зламалася батарея у телефоні (том.38, 165-166).

В судове засідання 27 жовтня 2025 року (планувався допит обвинувачених) захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_14 не з`явився, цього ж дня надіслав до суду клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку із необхідністю його явки за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_38 .

В судове засідання 31 жовтня 2025 року адвокат ОСОБА_14 не з`явився, надіслав до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з його тимчасовою непрацездатністю з 30 жовтня 2025 року. Враховуючи, зокрема те, що адвокат ОСОБА_14 , зі слів обвинуваченого ОСОБА_8 , не виходив з ним на зв`язок, в судові засідання не з`являвся та не повідомляв про можливість своєї подальшої участі в справі (з огляду на обставини відвідування ним 27 березня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_38 ) колегією суддів було прийнято рішення про призначення обвинуваченому ОСОБА_8 захисника з Центру з надання безоплатної правової допомоги.

Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19 березня 2015 року №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин.

Дійсно, право на зміну захисника є беззаперечним правом обвинуваченого, як і право на ознайомлення з матеріалами справи новим захисником, але зазначені права повинні використовуватися з легітимною метою і жодним чином не використовуватися на шкоду завданням кримінального провадження, у тому числі щодо розгляду його судом в розумний строк. 

Також беззаперечним є факт, що сама по собі обставина поломки телефону, переривання ВКЗ (поганий зв`язок, відключення світла, тривога тощо) або захворювання, як і виклик до певного державного органу або до суду є поважною причиною для перенесення судового засідання. В той же час, аналізуючи дії обвинуваченого ОСОБА_8 у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що заміна захисника не переслідувала легітимну мету під час реалізації права на вільний його вибір, а була направлена на перешкоджання суду в розгляді кримінального провадження у розумний строк і такі дії обвинуваченого суд визнає ухиленням від суду, в розумінні положень ч. 2 ст. 49 КК України.

До таких висновків суд приходить у зв`язку з наступними обставинами, які вбачаються з поведінки ОСОБА_8 , зокрема щодо приховання від суду обставин укладення договору з адвокатом ОСОБА_14 під час судових засідань, які були призначені судом та на яких був присутній ОСОБА_8 (05 травня 2025 року, 12 травня 25 року, 16 травня 25 року, 26 травня 25 року), оскільки про наявність відповідного договору від 04 травня 2025 року було повідомлено суд в судовому засіданні тільки 02 червня 2025 року, що спричинило чергове перенесення судового засідання, у тому числі для ознайомлення з матеріалами справи новим захисником. 

Крім того, небажання розглядати справи за відсутності захисника обвинуваченим ОСОБА_8 , суд пов`язує не з реалізацією останнім безумовного права на захист, а з бажанням зменшення загальних строків притягнення до кримінальної відповідальності, з метою подальшого звільнення від кримінальної відповідальності із закінченням строків давності, оскільки допит свідків ОСОБА_195 , ОСОБА_147 , ОСОБА_197 не стосувався його прав, під час допиту цих свідків і інших свідків обвинувачений ОСОБА_8 не проявляв будь-якої активності, а з урахуванням систематично - послідовних неявок адвоката на судові засідання, без належного підтвердження обґрунтувань їх поважності у ключові дати, зазначена позиція ОСОБА_8 яка спричиняла постійні перенесення судових засідань на іншу дати та є штучно створеною та свідомою, направленою на уникнення від кримінальної відповідальності за вчинений злочин

Підсумовуючи, суд приходить до висновку, що ухилятися від суду обвинувачений ОСОБА_8 розпочав, не з моменту оголошення його у розшук - 14 листопада 2025 року, а з 02 червня 2025 року, тобто з дня повідомлення суду про розірвання договору з адвокатом ОСОБА_13 .

7.Мотиви суду щодо окремих доводів сторони захисту

Щодо відсутності провокації 

Дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши показання заявника ОСОБА_19 , оцінивши його дії як до звернення до правоохоронних органів так і під час спілкування з обвинуваченим ОСОБА_8 , співставивши їх з відомостями, які містяться у заяві про скоєння злочину у взаємозв`язку з поведінкою обвинуваченого, який систематично наполягав на необхідності передачі неправомірної вигоди ОСОБІ-1, що вбачається з досліджених матеріалів НСРД (розмова 18 грудня 2015 року о 12:55, т.9, а.с.234: « ОСОБА_8 : … Просто если дать хоть чуть-чуть денег, я смогу его* нагибать. А так я только звоню…»; розмова за 22 грудня 2015 року, т.9, а.с. 239: « ОСОБА_8 : Я даже ОСОБА_222 специально с собой повез, чтобы ОСОБА_218 знал, о чем разговор и что он* там.; ОСОБА_18 : Не отказываюсь. Мне он* сказал* все.; ОСОБА_8 : И я ему* сказал за это (показує щось жестами), что будет. Он* за это. Чтобы никто не сомневался, что он* там не получит.»; розмова 23 грудня 2015 року о 13:27, т.9, а.с.241: « ОСОБА_8 : Я предлагаю так, даже, если что, завезти первую часть денег, чтоб с него* даже что-то спрашивать. Я не могу даже его* заставить»; розмова 23 грудня 2015 року о 13:45, т.9, а.с.243: « ОСОБА_8 : Ну, а мы жуем потому что даже денег не давали. Если б мы дали, я смог бы с него* начинать и спрашивать. Делай. Он* снял. Он* ж сказал*.), суд не вбачає ознак провокації з боку правоохоронних органів та особи заявника - ОСОБА_19 , який перебував під їх контролем.

Щодо підслідності кримінального провадження

Сторона захисту, звертаючи увагу суду на тому, що забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального провадження, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

Перевіривши зазначені доводи колегія суддів зазначає, що порушення правил підслідності не може мати наслідком автоматичне визнання доказів недопустимими, оскільки такі висновки можуть ґрунтуватись виключно на підставі встановлення істотного порушення прав та свобод людини (ст. 87 КПК України). Порушення вимог КПК України в частині визначення підслідності може бути підставою для визнання недопустимими доказів, зібраних у кримінальному провадженні лише за тих умов, якщо судом буде встановлено, що таке порушення вплинуло на забезпечення прав людини і основоположних свобод під час кримінального провадження або на справедливість судового розгляду в цілому.

Така позиція суду узгоджується з практикою Верховного Суду, викладеною у постановах ВП ВС від 31 серпня 2022 року у справі № 756/10060/17, від 09 лютого 2021 року у справі № 640/5023/19, від 16 січня 2023 року у справі № 369/13131/18, від 30 березня 2023 року у справі № 303/1425/18.

Норми ст. 87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон покладає на суд обов`язок дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові ВС у справі № 318/292/19 від 01 грудня 2020 року.

Зазначаючи про недопустимість отриманих доказів через порушення правил підслідності, сторона захисту має навести доводи на обґрунтування того, як сам факт здійснення досудового розслідування слідчими неналежного органу досудового розслідування порушив права та свободи засудженого або призвів до непоправних наслідків для достовірності наданих суду доказів (постанова ВС у справі № 991/2685/21 від 16 вересня 2025 року).

Визначаючи у ст. 216 КПК України підслідність органів досудового розслідування, в тому числі підслідність НАБУ, законодавець в цій статті не встановлює конкретні повноваження цих органів, зокрема, не наділяє їх виключною компетенцією розпочинати розслідування кримінальних проваджень за відповідними статтями КК України, як і не встановлює їх обов`язок передати матеріали досудового розслідування до іншого органу.

У названій статті йдеться про "здійснення" такого розслідування цими органами, без конкретизації моменту його початку, що у поєднанні з положеннями ч.ч. 2, 5 ст. 218 КПК України свідчить про те, що законодавець допускає можливість початку та проведення досудового розслідування будь-яким органом досудового розслідування, однак лише до визначення уповноваженою особою належного до певного кримінального правопорушення органу.

Норми КПК України взагалі не визначають наслідків порушення правил підслідності, чіткого процесуального порядку її зміни та строків передачі матеріалів кримінального провадження до належного органу досудового розслідування.

Підсумовуючи, колегія суддів не встановила, що розслідування кримінального провадження відділом з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України істотно обмежило права ОСОБА_8 , зокрема у порівняні з тим становищем, в якому він перебував б, якщо б його розслідувало НАБУ. Стороною захисту також не зазначено про будь-яке обмеження реалізації права на захист обвинувачених з причин проведення досудового розслідування іншим органом.

Крім того, колегія суддів не вбачає порушень ч. 5 ст. 36 КПК України в частині проведення даного кримінального провадження іншим органом досудового розслідування, ніж той який зазначений у ч.5 ст. 216 КПК України, так як закінчення стадії досудового розслідування відбувалося за участі детективів НАБУ, які своїми подальшими діями схвалили усі попередньо прийняті процесуальні рішення та проведені слідчі (розшукові) дії іншим органом досудового розслідування, встановили для себе їх допустимість та звернулися до суду з обвинувальним актом.

Також, колегія суддів не вбачає порушень ч. 1 ст. 87 КПК України в частині проведення досудового розслідування іншим органом, ніж той, який зазначений у ч. 5 ст. 216 КПК України, та не констатує істотності порушення з цих підстав прав та свобод людини і, як наслідок, недопустимості усіх зібраних таким органом доказів. 

Підсумовуючи вищенаведене, у суду відсутні підстави для визнання усіх наявних доказів недопустимими з підстав визначення 11 грудня 2015 року кримінального провадження підслідним слідчому відділу з розслідування злочинів, скоєних працівниками прокуратури управління з розслідування у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури та інформаційної безпеки Генеральної прокуратури України.

Щодо затримання ОСОБА_8 .

Стверджуючи про незаконність затримання ОСОБА_8 сторона захисту посилається на невідповідність протоколу затримання від 13 січня 2016 року, відповідно, вимогам чинного законодавства, зокрема щодо відсутності в протоколі відомостей про осіб, в присутності яких проводили затримання, вимогам КПК України; невірну кваліфікацію дій ОСОБА_8 , оскільки останній не є службовою особою; всупереч наявних у слідства відомостей про активність ОСОБА_18 у кримінальному провадженні, слідчий, на прохання ОСОБА_8 , повідомив про затримання останнього саме ОСОБА_18 , чим було допущено право на захист; про внесення до протоколу даних, що не відповідають результатам особистого обшуку ОСОБА_8 . Зазначене, свідчить про порушення права на захист.

Перевіривши зазначені доводи, колегія судів дійшла висновку, що затримання ОСОБА_8 здійснено відповідності до вимог ст. 208 КПК України, оскільки, як вбачається з відомостей протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, 13 січня 2016 року о 12 год 10 хв за адресою: АДРЕСА_8 , було затримано особу, підозрювану у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 368 КК України, ОСОБА_8 , безпосередньо після вчинення злочину (т. 12, а.с. 173-178). Зі змісту протоколу, підставами для затримання зазначено п.п. 1. 2 ч.1 ст. 208 КПК України; про затримання ОСОБА_8 повідомлено дружину затриманого, центр правової допомоги та адвоката ОСОБА_18 ; затриманому ОСОБА_8 роз`ясненні права. Щодо відсутності в протоколі інформації про присутніх під час затримання осіб, то закон не містить вимоги вказувати в протоколі взагалі абсолютно всіх присутніх осіб. Також суд звертає увагу, що враховуючи, що затримання у порядку ст. 208 КПК України за своїм визначенням є несподіваною подією для його учасників, а повноваження, наданні законом правоохоронним органам, проводити затримання без попереднього судового дозволу свідчать про непередбачуваність обставин, які зумовлюють таке затримання, то, затримання без участі захисника (про що у зауваженнях зазначає ОСОБА_8 ) не може вважатися порушенням права на правову допомогу. Крім того, одразу після цього про затримання було повідомлено, крім іншого, до центру надання безоплатної правової допомоги. Щодо посилання сторони захисту на невірну кваліфікацію дій ОСОБА_8 у протоколі затримання за ч.3 ст. 368 КК України, то колегія суддів зазначає, що за вимогами ст. 214 КПК України, до ЄРДР вносяться відомості щодо попередньої правової кваліфікаії кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закон України про кримінальну відповідальність, короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а уже в процесі розслідування можуть вноситися нові дані, зокрема і зміна правової кваліфікації діяння. (Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2026 року у справі № 404/2286/21).

Водночас, колегія суддів приходить до висновку, що сторона захисту вказуючи на наявність недоліків оформлення протоколу затримання не зазначає, як вони відобразилися на дотриманні права обвинуваченого та яким чином вплинули на допустимість чи достовірність доказів. Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів на підтвердження будь-яких порушень прав ОСОБА_8 під час затримання, суд робить висновок, що доводи сторони захисту в цій частині є безпідставними.

Щодо протоколу огляду місця події від 13 січня 2016 року

Дослідивши протокол огляду місця події від 13 січня 2016 року (т. 12, а.с. 189-191) колегія суддів зазначає, що огляд місця події проведений відповідно до вимог закону, за участі двох понятих та власника (користувача) приміщення чи іншого володіння особи - продавця-реалізатора (відомості про якого містяться в протоколі), оскільки огляд проводився в приміщені магазину « ІНФОРМАЦІЯ_39 » за адресою: АДРЕСА_8 . Органом досудового розслідування був дотриманий процесуальний порядок проведення огляду місця події та складений відповідний протокол, який узгоджується з вимогами кримінального процесуального законодавства, підписаний усіма особами, які були присутні під час процесуальної дії, зауважень з боку учасників не надходило. Посилання сторони захисту на відсутність у такому документі посилання на виявлені та вилучені предмети, а також на відсутність часу закінчення огляду, спростовуються самим протоколом огляду, який містить відомості про виявлені, вилучені та упаковані предмети і грошові кошти, а також на його першій сторінці міститься час початку та закінчення слідчої дії. Враховуючи, що під час цього огляду місця події ОСОБА_8 був затриманий, про що свідчить протокол затримання особи від 13 січня 2016 року, то, відповідно до вимог ч.1 ст. 42 КПК України, доводи сторони захисту щодо неправомірності зазначення статусу «підозрюваний» стосовно ОСОБА_8 у протоколі є неспроможними. Також колегією суддів не приймаються до уваги твердження сторони захисту про порушення права на захист через незабезпечення ОСОБА_8 відразу адвокатом під час цієї слідчої дії. Так, як вбачається з матеріалів кримінального провадження і про що зазначалося вище, безпосередньо при затриманні ОСОБА_8 (про що, крім інших, повідомлявся центр з надання безоплатної правової допомоги) здійснювалася невідкладна слідча дія - огляд місця події, яка була направлена на фіксацію слідів кримінального правопорушення, що свідчить про відсутність підстав стверджувати про порушення права на захист. Інші зауваження сторони захисту не впливають на законність огляду місця події і не є наслідком визнання даних протоколу цієї слідчої дії недопустимим доказом.

Щодо продовження строку досудового розслідування

Сторона захисту стверджуючи про незаконність постанови про продовження строку досудового розслідування від 09 березня 2016 року до 4-х місяців у кримінальному провадженні №42015000000002738 від 11 грудня 2015 року, посилається на те, що клопотання про продовження такого строку досудового розслідування, в порушення вимог ч.3 ст. 295 КПК України, ОСОБА_8 було вручено 09 березня 2016 року, про що свідчить відповідна розписка, та не було вручено їх захисникам. В цей же день був продовжений строк досудового розслідування, що свідчить про порушення права підозрюваних, в тому числі і на подання письмових заперечень. Крім цього сторона захисту посилається і на те, що постанова про продовження строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні ухвалена ОСОБА_206 , який на дату продовження строку досудового розслідування був членом групи процесуальних прокурорів. Враховуючи зазначене, на переконання сторони захисту, зазначений документ є незаконним, а всі докази здобуті після 12 березня 2016 року є неналежними та недопустимими доказами.

Перевіривши зазначені доводи сторони захисту колегія суддів зазначає таке.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів кримінального провадження, 05 березня 2016 року детектив НАБУ ОСОБА_207 звернувся до заступника Генерального прокурора України - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_176 з клопотанням про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000002738 щодо ОСОБА_8 за ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України та ОСОБИ-1 за ч.3 ст. 368 КК України до 4-х місяців (т. 15, а.с. 49-52). Відповідно до проставлених підписів на вказаному клопотанні, його копія була вручена ОСОБІ-1 та ОСОБА_8 у березні 2016 року без зазначення підписантами про отримання конкретної саме дня такого отримання. Водночас, відповідно до фіксальних чеків Укрпошти та відповідного опису вкладення (т.15, а.с. 57-60) копії такого клопотання були направленні ОСОБІ-1 та ОСОБА_8 07 березня 2016 року. В подальшому, постановою від 09 березня 2016 року заступник Генерального прокурора України - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_208 продовжив строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні до 4-х місяців, тобто до 13 травня 2016 року (т.15, а.с. 53-56).

Проаналізувавши зазначені обставини колегія суддів приходить до переконання, що надання примірника клопотання безпосередньо підозрюваним, факт чого підтверджується їх відповідними розписками, свідчить про забезпечення стороною обвинувачення процесуальних прав ОСОБИ-1 і ОСОБА_8 бути поінформованими про ініціювання питання щодо продовження строків. Сам факт вручення такого клопотання навіть в день його розгляду, про що зазначає сторона захисту (що не підтверджується розписками на клопотанні), не позбавляє останніх права надати свої пояснення чи заперечення, а також реалізувати це право під час подальшого розгляду справи в суді. Ненадання примірника клопотання саме адвокатам за умови його отримання підозрюваними, на переконання колегії суддів, є процедурним недоліком, і не може бути істотним порушенням прав людини чи процесуальних гарантій, що б могло призвести до скасування прийнятої постанови.

З приводу тверджень сторони захисту щодо винесення постанови про продовження строку досудового розслідування членом групи процесуальних прокурорів у кримінальному провадженні - ОСОБА_206 , суд звертає увагу, що перебування ОСОБА_176 у складі групи прокурорів не позбавляє його повноважень Заступника Генерального прокурора України, до повноважень якого за посадою належить продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні.

Підсумовуючи, оскільки постанова про продовження строку досудового розслідування винесена уповноваженою службовою особою та в межах її законної компетенції, то досудове розслідування у даному кримінальному провадженні відбувалося у передбачений законом строк. Процедурні недоліки щодо вручення клопотання про продовження строків не порушують фундаментальних прав на захист та, як наслідок, не спричиняють недопустимості наступних слідчих дій та зібраних доказів.

Щодо протоколів огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів на виконання постанови про контроль за вчиненням злочину

Сторона захисту зазначає, що надані суду стороною обвинувачення, як доказ у кримінальному провадженні, протоколи огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 17, 18, 22, 23 грудня 2015 року не відповідають вимогам чинного законодавства та є недопустимими доказами. Зокрема, захист звертає увагу на наступне: понятими під час проведення даної НСРД є заінтересовані в результатах кримінального провадження особи, оскільки один із них працівник правоохоронного органу, а інша перебувала у шлюбних відносинах з іншим понятим, що брав участь під час іншої слідчої дії; надрукований на принтері протокол свідчить про його виготовлення зарання та не може свідчити про достовірність даних у ньому; відсутність достатніх відомостей про спеціальний технічний засіб, виданий ОСОБА_19 , для можливої ідентифікації достовірності запису на ньому; неповнота відомостей у протоколі, в тому числі щодо сейфу в який поміщалися гроші та приміщення, де він зберігався; відсутність підстав залучення до НСРД свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_18 .

Перевіривши зазначені доводи сторони захисту суд їх відхиляє зазначаючи про таке.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, стороною захисту ставляться під сумнів протоколи огляду особи, залученої до конфіденційного співробітництва та вручення їй спеціального технічного засобу і грошових коштів для здійснення контролю за вчиненням злочину від 17, 18, 22, 23 грудня 2015 року, зокрема, через залучення до даних НСРД понятого ОСОБА_209 , який, як зазначає сторона захисту, до 15 грудня 2015 року, а потім знову з лютого 2016 року працював в патрульній поліції ОВС, що викликає сумнів у його незаінтересованості. Вказані доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки сама належність особи до числа колишніх працівників поліції (звільнився до проведення НСРД) не свідчить про її упередженість. Під «незаінтересованістю» понятого слід розуміти відсутність у нього особистого чи процесуального інтересу сам в цьому конкретному кримінальному провадженні. Оскільки стороною захисту не доведено, а судом в ході розгляду кримінального провадження не встановлено особистої зацікавленості експравоохоронця ОСОБА_209 (на час проведення зазначених НСРД) у результатах справи, то його участь як понятого є законною. Також стороною захисту не було підтверджено в ході розгляду кримінального провадження, а судом не встановлено, що саме могло позначитися на неупередженості або викликати заінтересованість у результатах цього кримінального провадження у понятої ОСОБА_210 , щоб доводило будь-яку її зацікавленість.

Виготовлення протоколу слідчої (розшукової) дії з використанням комп`ютерної та друкарської техніки не суперечить вимогам ст. ст. 104, 106 КПК України. Використання заздалегідь підготовлених бланків чи проектів процесуальних документів із подальшим унесенням до них фактичних даних, зафіксованих під час процесуальної дії, є усталеною практикою і не свідчить про недостовірність внесених до нього відомостей, враховуючи дотримання вимог ст. 104 КПК України та засвідчення змісту протоколу власними підписами всіх осіб, які брали участь у його проведенні.

Щодо відсутності відомостей у зазначених протоколах про спеціальний технічний засіб, який видавався свідку ОСОБА_19 для отримання відомостей про злочин та осіб, які його вчинили (закамуфльований під чоловічі аксесуари), колегія суддів зазначає, що технічні характеристики спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, що розкривають найменування, принцип дії чи експлуатаційні характеристики технічних засобів розвідки, спеціальних технічних засобів чи спеціальної техніки, призначених для здійснення та забезпечення оперативно-розшукової діяльності становлять державну таємницю, тобто право обмеження на розкриття у кримінальному провадженні відомостей, визначених ст. 246 КПК України, обумовлено віднесенням їх до державної таємниці та потребою зберігати таємні поліцейські методи розслідування злочинів (постанова ІНФОРМАЦІЯ_40 від 20 травня 2020 року у справі № 585/1899/17; постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у справі № 554/5090/16-к від 29 березня 2021 року; правові позиції Верховного суду, викладені у постанові від 20 березня 2025 року у справі №173/1115/16).

Відсутність у протоколах детального опису сейфа чи приміщення, де зберігалися грошові кошти після їх вручення ОСОБА_19 , не є істотним порушенням вимог КПК України та не нівелює доказового значення самих дій із вручення заздалегідь ідентифікованих грошових коштів (із фіксацією їх серій та номерів), оскільки протокол повинен містити, в тому числі відомості, необхідні для розуміння послідовності процесуальної дії та її результатів. Однак закон не ототожнює таку вимогу з обов`язком фіксації у протоколі всіх без винятку організаційно-технічних деталей підготовки та проведення слідчої дії.

Сторона захисту вказує, що для проведення НСРД у даному кримінальному провадженні, в тому числі, ауді-, відеоконтроль особи ОСОБА_8 були залучені свідки ОСОБА_19 та ОСОБА_18 , однак підстави їх участі у даних діях не зрозумілі.

Колегія суддів зазначає, що залучення особи до конфіденційного співробітництва є не слідчою або розшуковою дією, а однією із організаційних умов проведення слідчих або розшукових дій. Стаття 275 КПК України, дозволяючи використовувати конфіденційне співробітництво для розслідування злочинів, не передбачає форму, у якій має відбуватися залучення таких осіб. Враховуючи характер конфіденційного співробітництва, орган розслідування сам визначає форми і способи його організації з урахуванням потреб розслідування, необхідності запобігти розголошенню факту і деталей такого співробітництва тощо. Оскільки КПК України не містить вимоги щодо оформлення у формі постанови рішення про залучення особи до участі в НСРД, тому її відсутність у матеріалах провадження не є підставою для визнання результатів НСРД недопустимим доказом (Аналогічні висновки містяться в постанові Верховного Суду від 23 травня 2023 року у справі №758/5719/16-к). 

Підсумовуючи колегія суддів зазначає, що надані стороною обвинувачення протоколи від 17, 18, 22 та 23 грудня 2015 року відповідають вимогам КПК України, а отже, є належними та допустимими доказами у даному кримінальному провадженні.

Щодо не відкриття матеріалів кримінального провадження

Сторона захисту наполягає на визнані матеріалів кримінального провадження №42015000000002738, зокрема, матеріалів НСРД, недопустимими доказами як такі, що не відкритті стороною обвинувачення стороні захисту. Зазначені доводи захист обґрунтовує оглянутими в ході судового розгляду дисками, посилаючись на їх цілісність упаковки ще з дати пакування у квітні 2016 року, в той час коли матеріали кримінального провадження були відкритті стороні захисту пізніше - травень 2016 року. Також захист звертає увагу, що протоколи ознайомлення з матеріалами кримінального провадження не містять жодного посилання на диски, картки та інші засоби фіксації, як і технічного засобу за допомогою якого відкриваються матеріали НСРД. Зазначені обставини, на переконання сторони захисту свідчать про порушення балансу інтересів у кримінальному процесі та порушення права на захист.

Перевіривши зазначені доводи сторони захисту колегія суддів вважає їх неспроможними. Так, відповідно до ч.9 ст. 290 КПК України сторона кримінального провадження письмово підтверджує протилежній стороні факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування цих матеріалів. При цьому закон не визначає певної форми процесуального документа, яким би підтверджувався факт надання доступу та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, а лише встановлює, що цей факт повинен бути письмово підтверджений самим учасником кримінального провадження, якому наданий такий доступ. Сам по собі факт відсутності в протоколі про надання стороні захисту доступу до матеріалів досудового розслідування переліку та найменувань відкритих їй матеріалів справи не може свідчити про те, що ці матеріали їй не було відкрито (правова позиція Верховного суду, викладена у постанові від 18 липня 2024 року у справі №718/948/23).

Як вбачається з наявних в матеріалах кримінального провадження протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування та ознайомлення з матеріалами досудового розслідування від 16, 17, 18, 24, 25, 31 травня, 01 червня 2016 року (т.10. а.с. 91-112) ОСОБА-1, ОСОБА_8 та їх захисники: ОСОБА_211 , ОСОБА_13 , ОСОБА_212 ознайомилися з матеріалами кримінального провадження в повному обсязі, про що свідчать їх підписи на вказаних протоколах. В той же час, оскільки будь-які зауваження з приводу неповноти такого ознайомлення в протоколах відсутні, то посилання сторони захисту на невідкриті конверти з дисками, картками та іншими засобами фіксації як на доказ того, що їм не дали доступу до матеріалів, є безпідставними. Зважаючи на викладене колегією суддів не встановлено будь-яких порушенні при виконанні вимог ст. 290 КПК України стороною обвинувачення. 

Щодо недопустимості протоколів НСРД

Також, на переконання сторони захисту, про недопустимість доказів, зокрема протоколів НСРД, свідчить порушення порядку їх отримання, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні відповідні постанови про фіксацію такої процесуальної дії, протоколи не містять відомостей про хід процесуальної дії, складені більше ніж через місяць після події, передані прокурору з порушенням визначених строків. Крім цього, особи, які брали участь у НСРД, всупереч вимог закону, не мали доступу до державної таємниці.

Не погоджуючись з доводами щодо недопустимості доказів з огляду на відсутність в матеріалах відповідного рішення про фіксацію НСРД колегія суддів зазначає наступне. Слідчий приймає рішення у формі постанови. Така постанова виноситься у випадках, передбачених КПК України, а також коли слідчий, визнає це за необхідне. Вимогами КПК України не передбачено обов`язкового існування окремого процесуального рішення про фіксацію проведення НСРД технічними засобами. Сам факт зазначення у протоколі відомостей про здійснення відео- та аудіофіксації слідчої дії є достатнім для дотримання вимог КПК України. Отже, доводи сторони захисту про те, що в матеріалах кримінального провадження повинні бути рішення про фіксацію НСРД технічними засобами, суд відхиляє як такі, що не ґрунтуються на вимогах закону. Наведений висновок суду ґрунтується на усталеній практиці Верховного Суду, викладеній у постанові від 26 жовтня 2022 року у справі № 202/5035/20, постанові від 06 травня 2025 року у справі № 185/3086/16-к.

Твердження сторони захисту про те, що протоколами має оформлюватися, у тому числі, хід НСРД, на переконання суду, є безпідставними, оскільки ані положеннями КПК України, ані положеннями Інструкції не передбачено складення окремо протоколу про хід проведення НСРД, та окремо протоколу про результати проведення НСРД.

Суд також не погоджується з доводами сторони захисту про наявність підстав визнавати істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону недотримання органом досудового розслідування 24-годинного строку передачі прокурору протоколу про результати НСРД (ч. 3 ст. 252 КПК України). Таке порушення, на переконання суду, не має суттєвого впливу на права підозрюваного, зокрема й на право на захист, а отже, не містить ознак істотного порушення кримінального процесуального закону (аналогічні висновки містяться в постановах Верховного Суду у справах № 487/5684/19, № 712/2374/18, № 588/1199/16-к).

Доводи сторони захисту щодо недопустимості протоколів НСРД через відсутність в усіх осіб, які брали участь у їх проведені, допуску до державної таємниці, на переконання суду є безпідставними, оскільки чинне законодавство не містить вимог щодо залучення до участі в проведенні НСРД лише осіб, які мають право доступу до державної таємниці. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» на таких осіб покладається тільки обов`язок зберігати таємницю, що стала їм відома у зв`язку з проведенням такої діяльності. (Аналогічна позиція відображена у постановах Верховного Суду від 05 серпня 2020 року у справі № 700/361/17 та від 24 вересня 2020 року у справі № 738/689/19)

Суд також повторює, що відповідно до усталеної практики, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, рішення судів повинні містити достатнє обґрунтування, на якому вони ґрунтуються. Ступінь, до якого застосовується цей обов`язок щодо наведення мотивів, може відрізнятися залежно від характеру рішення і має визначатися з урахуванням обставин справи. Не вимагаючи детальної відповіді на кожен аргумент, висунутий заявником, цей обов`язок передбачає, що сторони судового провадження можуть очікувати на отримання конкретної та чіткої відповіді на аргументи, які є вирішальними для результату цього провадження. Тим не менш, для того, щоб вимоги справедливого судового розгляду були виконані, громадськість і, перш за все, обвинувачений повинні мати можливість зрозуміти винесений вирок (рішення ЄСПЛ від 11.07.2017 у справі Морейра Феррейра проти Португалії, п. 84).

Отже, колегією суддів було детально досліджено та перевірено аргументи сторони захисту. Відхиляючи ці аргументи, суд надав обґрунтовані та переконливі мотиви, що усувають будь-які розумні сумніви щодо винуватості обвинуваченого.

Водночас, суд на підставі всебічного, повного та безпосереднього дослідження наданого обсягу доказів не встановив істотних порушень прав обвинуваченого під час здійснення досудового розслідування, які б перешкодили реалізації ним права на захист або поставили під сумнів допустимість і достовірність зібраних доказів.

Суд також бере до уваги, що навіть за наявності окремих формальних недоліків процесуального характеру в частині оформлення протоколів слідчих дій, сторона захисту не продемонструвала, яким чином вказане призвело до обмеження процесуальних прав, спотворення чи фальсифікації змісту доказів, неможливості реалізації прав або іншим чином поставило під сумнів справедливість кримінального провадження в цілому.

Оскільки наведені доводи сторони захисту ґрунтуються на власному довільному тлумаченні норм КПК України, суд відмовляє в задоволенні клопотань про визнання доказів недопустимими.

При розгляді даного кримінального провадження колегія суддів надала детальні відповіді на усі суттєві (вирішальні) аргументи сторін.

Призначення покарання

Суд, призначаючи покарання, виходить з наступного.

Частина 3 ст. 368 КК України (на час вчинення ОСОБА_8 інкримінованого йому кримінального правопорушення) передбачає санкцію у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років, з конфіскацією майна.

У частині 2 ст. 65 КК України зазначено, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Суд призначає покарання у межах, установлених у санкції ч. 3 ст. 368 КК України, враховуючи ступінь тяжкості цього кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також те, що призначене покарання, має бути необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, колегія суддів виходить з того, що на момент вчинення діяння, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України відносилося до тяжких злочинів. Конкретна оцінка ступеня тяжкості цього злочину визначається колегією суддів із врахуванням усієї сукупності фактичних обставин справи. Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України, вважається корупційним (примітка до ст. 45 КК України). У Конвенції ООН проти корупції встановлено, що корупція підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. У зв`язку з цим, при визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому, суд ураховує визначену у ч. 1 ст. 75, ч. 1 ст. 69 КК України заборону звільнення від відбування покарання з випробуванням та призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, за корупційні кримінальні правопорушення.

Суд також ураховує особу обвинуваченого ОСОБА_8 , який за період проживання у АДРЕСА_9 характеризується позитивно (т.19, а.с. 119), одружений, доказів розлучення матеріали справи не містять (т.15, а.с.18), має малолітню доньку ІНФОРМАЦІЯ_42 (т.42, а.с.69 ), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т.19, а.с. 120-121), постановою ІНФОРМАЦІЯ_43 від 14 жовтня 2009 року ОСОБА_8 звільнений від кримінальної відповідальності за обвинуваченням у вчинені злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч.1 ст. 364, ч.2 ст. 15 ч.2 ст. 190, ч.2 ст. 15 ч.1 ст. 364 КК України на підставі ст. 1 п. «в» Закону України «Про амністію» від 26 грудня 2008 року, а провадження по справі закрито (т. 19, а.с. 126-128). З 02 червня 2025 року свідомо ухиляється від явки до суду.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання ОСОБА_8 , визначені у ст. ст. 66, 67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи із засад призначення та індивідуалізації покарання, зважаючи на суспільну небезпеку корисливого корупційного злочину, об`єкт посягання, інші обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, його роль посередника та сплив часу з моменту скоєння злочину, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_8 та попередження вчинення ним нових злочинів достатнім буде призначення основного покарання у виді 6 років позбавлення волі.

Щодо призначення додаткового покарання, суд, керується правовим висновком, зазначеним у постанові ІНФОРМАЦІЯ_40 від 17 листопада 2025 року у справі №607/1756/25 (п.27), відповідно до якого, якщо додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю передбачене як обов`язкове у санкції статті Особливої частини КК України, то його призначення відбувається й тоді, коли особа, яка вчинила кримінально каране діяння, не обіймала певні посади або не займалася певною діяльністю. Тобто фактично йдеться про обмеження зайняття для особи певних посад або здійснення певної діяльності у майбутньому навіть у тому разі, якщо на момент вчинення кримінального правопорушення особа їх не обіймала чи не займалася певною діяльністю. Така позиція узгоджується з правовим висновком, зазначеним у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04 вересня 2023 року у справі № 404/2081/22.

На підставі викладеного, у зв`язку сприяння обвинуваченим ОСОБА_8 у передачі службовій особі правоохоронного органу неправомірної вигоди у розмірі 3000 доларів США, суд вважає доцільно призначити ОСОБА_8 додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності стрком на три роки.

Виходячи з основних засад призначення покарання, майнового стану обвинуваченого, розміру та способу отримання неправомірної вигоди, в якому ОСОБА_8 вчинив пособництво, суд уважає, що для виправлення останнього та досягнення мети справедливості кримінального провадження слід застосувати додаткове покарання у виді конфіскації належного йому майна.

Визначене покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім, зможе забезпечити досягнення передбаченої законом мети, справити достатній виправний вплив на обвинуваченого ОСОБА_8 та стримати його від можливого вчинення нових кримінальних правопорушень в майбутньому. Крім того, таке покарання сприятиме встановленню справедливості, рівності перед законом, забезпеченню добропорядності та відповідальності.

Зарахування строку попереднього ув`язнення та початок строку відбування покарання.

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, 13 січня 2016 року о 12:10 год. на підставі ст. 208 КПК України ОСОБА_8 був затриманий (т.12, а.с. 173-178). Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15 січня 2016 року у справі №757/1569/16-к відносно ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою визначення застави у розмірі 110240 грн та покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т.12, а.с. 205). Відповідно до відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_44 від 18 січня 2016 року №08-1174, ув`язнений ОСОБА_8 звільнений з під варти 18 січня 2016 року відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15 січня 2016 року під заставу у розмірі 110 240 грн (т.18, а.с. 241).

Вирішуючи питання про зарахування попереднього ув`язнення у строк призначеного ОСОБА_8 за цим вироком покарання, суд враховує правовий висновок щодо застосування норми, передбаченої ч. 5 ст. 72 КК України, викладений у пунктах 103, 105 постанови ІНФОРМАЦІЯ_45 у справі № 663/537/17 від 29 серпня 2018 року.

Зарахувати ОСОБА_8 досудовий строк тримання під вартою з моменту його фактичного затримання - 13 січня 2016 року по день звільнення з-під варти з ІНФОРМАЦІЯ_46 , тобто по 18 січня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі, обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили. 

Запобіжний захід

Згідно із п. 2 ч. 4 ст. 374 КПК, у резолютивній частині вироку зазначається рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження, до яких КПК України відносить також запобіжні заходи.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15 січня 2016 року у справі №757/1569/16-к відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27 ч.3 ст. 368 КК України застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою визначення застави у розмірі 110240 грн та покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України (т.12, а.с. 205). Відповідно до відомостей довідки ІНФОРМАЦІЯ_44 від 18 січня 2016 року №08-1174, ув`язнений ОСОБА_8 звільнений з під варти 18 січня 2016 року відповідно до ухвали ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15 січня 2016 року під заставу у розмірі 110 240 грн (т.18, а.с. 241). Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_24 від 16 березня 2016 року строк дії покладених на ОСОБА_8 обов`язків продовжений до 13 травня 2016 року (т.16, а.с. 33).

Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на ОСОБА_8 були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припинила свою дію і обов`язки вважаються скасованими відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України.

Отже на день ухвалення вироку щодо обвинуваченого ОСОБА_8 продовжує діяти запобіжний захід у виді застави в розмірі 110 240 грн.

У зв`язку з встановленим фактом ухилення обвинуваченого від суду, на підставі ч.8 ст. 182 КПК України внесена застава у розмірі 110 240 грн підлягає стягненню в дохід держави. 

Вирішення питань щодо арешту майна

Частиною 4 статті 174 КПК визначено, що суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_24 від 14 березня 2016 року у справі №1-кс/760/3012/16 (т.18, а.с. 204-205) накладено арешт на майно підозрюваної ОСОБА_213 , ІНФОРМАЦІЯ_47 , а саме на:

-грошові кошти в сумі 200 доларів США, вилучені під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_214 за адресою: АДРЕСА_5 , купюри №НВ68891703L та НВ12656160Р;

-грошові кошти в сумі 3600 доларів США, вилучені під час обшуку 13 січня 2016 року робочого кабінету ОСОБИ-1, купюри номіналом по 100 доларів США: №№НК25918860D, KL75902668C, RJ15875169A, HK25918858D, HB90957557F, HK25918857D, KL15944095E, KB10296459C, FB03168162D, HB90957556F, HB44412927L, HB18680217M, KB17114034F, FL24820829B, DF68669666A, HD35154102A, HF43806473D, KB26715175J, HA50667127A, KB26715172J, KB26715171J, KB26715161J, KC36536034A, HJ21696398A, KB16837716I, KB30137717I, KB26715174J, HF43806475D, HF43806474D, KF34015959B, HF43806483D, KK24226989C, LL15441182A, LL15441178A, LL15441170A, LL15441183A; а також 200 доларів США, купюрами по 100 доларів США: №№AB86598131Q, HF05172344B;

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 07 квітня 2016 року у справі №1-кс/760/4218/16 (т.30, а.с. 98-99) накладено арешт на тимчасово вилучене майно, а саме: накопичувач на жорстких магнітних дисках, модель Hitachi сер. номер FR0JBWKK місткістю 500 Гб, яке належить ІНФОРМАЦІЯ_30 ( АДРЕСА_7 ).

У зв`язку з тим, що протягом розгляду цього кримінального провадження не був встановлений власник грошових коштів, які були вилучені під час обшуку 13 січня 2016 року робочого кабінету ОСОБИ-1 купюрами по 100 доларів США: №№AB86598131Q, HF05172344B на підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України їх необхідно передати у власність держави в установленому КМУ порядку.

Крім того, протягом розгляду цього кримінального провадження не був встановлений власник грошових коштів, які були вилучені під час обшуку 13 січня 2016 року робочого кабінету ОСОБИ-1 у розмірі 2000 доларів США, оскільки показання свідків ОСОБА_195 та ОСОБА_146 є суперечливими щодо потенційного власника грошових коштів, а висловлені твердження свідків стосовно власника ОСОБА_215 , який жодного разу не звертався до суду з вимогою про повернення грошових коштів, суперечать нормам ЦК України, які регулюють питання позики та позбавляють колегію суддів визначити дійсного власника грошових коштів. У зв`язку з чим, зазначені грошові кошти необхідно передати у власність держави в установленому КМУ порядку (т.18, а.с.206-209). 

Грошові кошти у розмірі 1000 доларів США, які були вилучені під час обшуку 13 січня 2016 року робочого кабінету ОСОБИ-1 підлягають поверненню власнику.

Вирішення питання судових витрат

Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

В матеріалах справи містяться витрати на залучення експертів, які підтверджені документально, зокрема витрати на залучення експерта для проведення:

-судової-криміналістичної експертизи за висновком №93/1 від 24 березня 2016 року склали 2529,08 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять гривень вісім копійок), що підтверджується відповідною довідкою (т.18, а.с. 229);

Тобто загальна сума витрат на залучення експертів становить 2529,08 грн (дві тисячі п`ятсот двадцять дев`ять гривень вісім копійок), яка, з огляду на те, що у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_8 виконував роль пособника, а іншим учасником вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК, згідно із обвинувальним актом є особа, яку суд звільнив від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України та провадження стосовно неї закрив на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, стягненню з ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, підлягає половина понесених державою витрат на залучення експертів, а саме 1 264,54 грн (одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні п`ятдесят чотири копійки).

Вирішення долі речових доказів. 

При ухваленні вироку, керуючись положеннями ч. 9 ст. 100 КПК України, суд має вирішити питання про долю речових доказів, які були надані сторонами і долучені до матеріалів судової справи. 

Після набрання вироком законної сили речові докази у кримінальному провадженні:

1) документи, вилучені в ІНФОРМАЦІЯ_5 та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановою від 11 травня 2016 року (т.20, а.с. 85-86), а саме:

- наглядове провадження №04/2/4-621-15 у кримінальному провадженні №12015120020004002 щодо ОСОБА_17 за ст. 286 ч.1 КК України - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- матеріали службового розслідування прокуратури Кіровоградської області стосовно ОСОБА_214 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

2) грошові кошти в сумі 1300 доларів США, видані добровільно ОСОБА_8 13 січня 2016 року під час огляду місця події та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановою від 12 лютого 2016 року (т.20, а.с. 87-89), а саме купюри: №№ KB42784719F, KE77263320A, KE77263323A, KE77263324A, KE77263340A, KE77263452A, KE77263467A, KK75874906B, HB16549051J, HB17819804G, HE39924782B, HL58299930G, HL95901339D - передати у власність держави в установленому КМУ порядку (п.5 ч.9 ст.100 КПК України);

3) грошові кошти в сумі 2000 доларів США, видані добровільно ОСОБА_178 13 січня 2016 року під час допиту останнього та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановами від 12 лютого 2016 року (т.20, а.с. 90-92, 135-137), а саме купюри: №№ KE77263290A, KE77263402A, KE77263407A, KE77263341A, KE77263342A, KE77263453A, KE77263461A, HL58299924G, HL58299925G, HL58299926G, HL58299927G, HL58299928G, HL58299929G, FH36026985A, FF21602811C, HB16549060J, FE51707442A, HL18171299E, HB26907537L, KF09278632C - передати у власність держави в установленому КМУ порядку (п.5 ч.9 ст.100 КПК України);

4) речі та документи, вилучені під час обшуку по АДРЕСА_5 за місцем проживання ОСОБИ-1, під час обшуку службового кабінету ОСОБИ-1 в прокуратурі Кіровоградської області по АДРЕСА_10 та в ході обшуку по АДРЕСА_7 та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановою від 22 квітня 2016 року (т.20, а.с. 93-97), а саме:

- кримінальне провадження №12013120310000737 (53-476) за фактом розкрадання майна службовими особами ДГ « ІНФОРМАЦІЯ_25 » - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- кримінальне провадження №12013120310000045 за фактом смерті ОСОБА_179 та супровідний лист до нього від 16 січня 2013 року, вхідний прокуратури №149-вх від 17 січня 2013 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- документи щодо підозрюваних ОСОБА_180 та ОСОБА_181 в кримінальному провадженні №12013120320000785 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- мобільний телефон НОКІА модель 515.2 ІМЕІ1 НОМЕР_7 , ІМЕІ2 НОМЕР_11 - повернути ОСОБІ-1;

- картка microCD Transcend 8 Gb №8229287230 - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- сім-картка з написом ACE card - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- сім-картка з написом «МТС» - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках SEAGATE номер 9RY10ZJZ ємність 250 Гб - повернути власнику;

- копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_26 у справі щодо ОСОБА_17 від 24 грудня 2015 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках Hitachi серн. номер FR0JDWKK місткістю 500 Гб - повернути власнику;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США, купюри по 100 доларів США: №№ HB68891703L, HD12656160P - органу, який веде боротьбу з організованою злочинністю і корупцією (його правонаступнику);

- грошові кошти в сумі 600 доларів США купюри по 100 доларів США: №№ HK25918860D, HB90957556F, KL75902668C, HK25918858D, HB90957557F, HK25918857D - органу, який веде боротьбу з організованою злочинністю і корупцією (його правонаступнику);

5) мобільні телефони: «Iphone», імеі № НОМЕР_9 та «Iphone», імеі № НОМЕР_10 , видані добровільно ОСОБА_8 13 січня 2016 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_8 та визнані речовими доказами постановою від 11 лютого 2016 року (т.30, а.с. 82-84) - конфіскувати.

Інші питання, які вирішуються судом під час ухвалення вироку.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся, судом не встановлено підстав для виплати винагороди викривачу. Спеціальна конфіскація не застосовується.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 -376, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з позбавлення права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності, стром на 3 (три) роки та з конфіскацією усього майна, яке є в його власності.

Зарахувати ОСОБА_8 досудовий строк тримання під вартою з моменту його фактичного затримання 13 січня 2016 року по день звільнення з-під варти з ІНФОРМАЦІЯ_46 , тобто по 18 січня 2016 року включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі, обчислювати з моменту фактичного його затримання після набрання вироком законної сили.

Строк відбування додаткового покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані зі здійсненням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій на підприємствах державної, комунальної та приватної власності, обчислювати з моменту відбуття основного покарання у виді позбавлення волі.

Покарання у виді конфіскації належного ОСОБА_8 майна виконувати самостійно після набрання вироком законної сили.

Процесуальні витрати у розмірі 1 264,54 грн (одна тисяча двісті шістдесят чотири гривні п`ятдесят чотири копійки) на залучення експертів стягнути з ОСОБА_8 на користь держави.

Сплачені на підставі ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_21 від 15 січня 2016 року у справі № 757/1569/16-к як застава кошти за обвинуваченого ОСОБА_8 у розмірі 110 240 грн на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_21 - звернути в дохід держави.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_24 від 14 березня 2016 року у справі №1-кс/760/3012/16 на грошові кошти залишити в силі до набрання вироком законної сили.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме:

- наглядове провадження №04/2/4-621-15 у кримінальному провадженні №12015120020004002 щодо ОСОБА_17 за ст. 286 ч.1 КК України; матеріали службового розслідування прокуратури Кіровоградської області; кримінальне провадження №12013120310000737 (53-476) за фактом розкрадання майна службовими особами ДГ « ІНФОРМАЦІЯ_25 »; кримінальне провадження №12013120310000045 за фактом смерті ОСОБА_179 та супровідний лист до нього від 16 січня 2013 року, вхідний прокуратури №149-вх від 17 січня 2013 року; документи щодо підозрюваних ОСОБА_180 та ОСОБА_181 в кримінальному провадженні №12013120320000785; картка microCD Transcend 8 Gb №8229287230; сім-картка з написом ACE card; сім-картка з написом « ІНФОРМАЦІЯ_19 »; копія ухвали ІНФОРМАЦІЯ_26 у справі щодо ОСОБА_17 від 24 грудня 2015 року - залишити в матеріалах кримінального провадження;

- грошові кошти в сумі 1300 доларів США, видані добровільно ОСОБА_8 13 січня 2016 року під час огляду місця події та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановою від 12 лютого 2016 року, а саме купюри: №№ KB42784719F, KE77263320A, KE77263323A, KE77263324A, KE77263340A, KE77263452A, KE77263467A, KK75874906B, HB16549051J, HB17819804G, HE39924782B, HL58299930G, HL95901339D - передати у власність держави в установленому КМУ порядку (п.5 ч.9 ст.100 КПК України);

- грошові кошти в сумі 2000 доларів США, видані добровільно ОСОБА_178 13 січня 2016 року під час допиту останнього та визнані речовими доказами у кримінальному провадженні постановами від 12 лютого 2016 року, а саме купюри: №№ KE77263290A, KE77263402A, KE77263407A, KE77263341A, KE77263342A, KE77263453A, KE77263461A, HL58299924G, HL58299925G, HL58299926G, HL58299927G, HL58299928G, HL58299929G, FH36026985A, FF21602811C, HB16549060J, FE51707442A, HL18171299E, HB26907537L, KF09278632C - передати у власність держави в установленому КМУ порядку (п.5 ч.9 ст.100 КПК України);

- мобільний телефон НОКІА модель 515.2 ІМЕІ1 НОМЕР_7 , ІМЕІ2 НОМЕР_11 - повернути ОСОБІ-1;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках SEAGATE номер 9RY10ZJZ ємність 250 Гб - повернути власнику;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках Hitachi серн. номер FR0JDWKK місткістю 500 Гб - повернути Олександрівському відділенню поліції Знам`янського відділу поліції Головного управління поліції в Кіровоградській області;

- грошові кошти в сумі 200 доларів США, купюри по 100 доларів США: №№ HB68891703L, HD12656160P - повернути органу, який веде боротьбу з організованою злочинністю і корупцією (його правонаступнику);

- грошові кошти в сумі 600 доларів США купюри по 100 доларів США: №№ HK25918860D, HB90957556F, KL75902668C, HK25918858D, HB90957557F, HK25918857D - повернути органу, який веде боротьбу з організованою злочинністю і корупцією (його правонаступнику);

- грошові кошти в сумі 1 000 доларів США, вилучені під час обшуку 13 січня 2016 року робочого кабінету ОСОБИ-1 - повернути власнику ОСОБІ-1;

- грошові кошти в сумі 2 000 доларів США, вилучені під час обшуку 13 січня 2016 року робочого кабінету ОСОБИ-1 - передати у власність держави в установленому КМУ порядку (п.5 ч.9 ст.100 КПК України);

- грошові кошти в сумі 200 доларів США, вилучені під час обшуку 13 січня 2016 року робочого кабінету ОСОБИ-1 купюрами по 100 доларів США №№AB86598131Q, HF05172344B - передати у власність держави в установленому КМУ порядку (п.5 ч.9 ст.100 КПК України);

- мобільні телефони: «Iphone», імеі № НОМЕР_9 та «Iphone», імеі № НОМЕР_10 , видані добровільно ОСОБА_8 13 січня 2016 року під час огляду місця події за адресою: АДРЕСА_8 та визнані речовими доказами постановою від 11 лютого 2016 року - конфіскувати.

Документи (у тому числі додані до них електронні носії інформації), які передані суду сторонами кримінального провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вручити захиснику та прокурору копію вироку негайно після його проголошення. Направити обвинуваченому копію вироку на наявну у розпорядженні суду електронну адресу. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Після проголошення вироку учасники судового провадження мають право ознайомитися із журналом судового засідання та подати на нього письмові зауваження.

Роз`яснити обвинуваченому право подати клопотання про помилування Президенту України після набранням вироку законної сили.

Інформацію про ухвалення вироку опублікувати у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження згідно з положеннями статті 297-5 КПК та на офіційному веб-сайті Вищого антикорупційного суду на Інтернет-порталі «Судова влада України». 

 

Судді           

  

ОСОБА_216  

  

ОСОБА_217