Справа № 991/11802/26

Провадження 1-кс/991/11826/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД 

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року         м.Київ 

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного  ОСОБА_4 та його захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника підозрюваного  ОСОБА_4 . - адвоката ОСОБА_5 , про зміну застосованого до підозрюваного запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52025000000000530 від 18.09.2025, 

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАСК) надійшло вказане клопотання, у якому захисник просив: змінити запобіжний захід, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 у вигляді застави в розмірі 5 002 256 грн (п`ять мільйонів дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень) в частині суми застави, а саме - зменшити розмір до максимального розміру, визначеного у п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме до 998 400,00 грн.

Клопотання обґрунтоване тим, що  ОСОБА_4 мав бездоганну процесуальну поведінку до повідомлення про підозру: знав про кримінальне провадження ще з 17.02.2023, після цього виїжджав за кордон та повертався до України, під час двох обшуків Національного антикорупційного бюро (далі - НАБУ) добровільно надавав повний доступ до своїх мобільних телефонів. А також, ОСОБА_4 мав бездоганну процесуальну поведінку після повідомлення про підозру та застосування запобіжного заходу: виконував всі обов`язки, здав закордонний паспорт, носив електронний браслет, не спілкувався зі свідками та підозрюваними, прибував до НАБУ та ВАКС за першою вимогою.

Захисник зазначає, що строк дії покладених ухвалою ВАКС обов`язків закінчився понад 1 рік тому (04.08.2025) та не продовжувався стороною обвинувачення. За цей час ОСОБА_4 мав бездоганну процесуальну поведінку. Зміну запобіжного заходу сторона обвинувачення за понад 17 місяців не ініціювала. Досудове розслідування завершено 19.09.2025, усі докази зібрано, будь-які слідчі дії проводитися не можуть. Встановлені під час застосування запобіжного заходу ризики відпали або істотно зменшилися.

Крім того, 19.08.2026 у ОСОБА_4 стався інсульт лівого ока, унаслідок якого настала втрата зору на це око. Наразі значні суми коштів витрачаються на лікування. Заставу в розмірі 5 млн грн внесено підприємством, яке наразі потребує обігових грошових коштів через погіршення економічної ситуації в Україні. ОСОБА_4 та його дружина є пенсіонерами, а тому повернути кошти самостійно підозрюваний не може.

Тож на думку сторони захисту, вищезазначене свідчить про наявність достатніх та обґрунтовано переконливих підстав для зміни ОСОБА_4 запобіжного заходу у кримінальному провадженні шляхом зменшення розміру застави, який у повній мірі забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім стримуючим засобом.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_5 та підозрюваний  ОСОБА_4 підтримали подане клопотання та просили його задовольнити із наведених підстав. 

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 , зазначив, що застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 002 256 грн є достатнім та дієвим запобіжним заходом, однак зважаючи на життєві обставини не заперечував щодо зменшення застави на 50 000 грн. 

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Частиною 4 ст. 201 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд зобов`язаний розглянути таке клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У той же час, відповідно до ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Таким чином, вирішуючи зазначене клопотання, слід виходити із загальних засад кримінального процесу, серед яких диспозитивність, змагальність і рівність сторін в поданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості, а також положень, які регламентують взагалі можливість застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в даному випадку запобіжних заходів, і конкретний вибір того заходу, який в повній мірі зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також зможе запобігти спробам переховатися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, як того вимагає ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Як вбачається з поданих матеріалів, детективами НАБУ проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №52023000000000024 від 18.01.2023, з якого виділено матеріали досудового розслідування, за підозрою в тому числі  ОСОБА_4 , у кримінальне провадження №52025000000000530 від 18.09.2025.

02.04.2025 ОСОБА_4 вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.04.2025 у справі №991/2935/25 застосовано до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 002 256 гривень із покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

11.04.2025 заставу у визначеному ухвалою слідчого судді ВАКС від 11.04.2025 розмірі внесено на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду.

Ухвалою слідчого судді ВАКС від 04.06.2025 продовжено строк дії обов`язків визначених ч. 5 ст. 194 КПК України щодо підозрюваного ОСОБА_4 .

Як вбачається зі змісту зазначених ухвал слідчих суддів ВАКС, при їх постановленні з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до підозрюваного відповідного запобіжного заходу: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, яка є умовою законності застосування запобіжного заходу; встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України; зроблено висновок, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава у розмірі 5 002 256 грн, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та запобігти встановленим ризикам.

Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя не перевіряє обґрунтованість самих підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну, зменшення або збільшення встановлених ризиків кримінального провадження та/або впливають на виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому слідчий суддя не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до підозрюваного відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування.

Отже, наявність обґрунтованої підозри та ризики кримінального провадження перевірялися слідчим суддею під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу та під час його продовження.

Разом з тим, стороною захисту до матеріалів клопотання не надано доказів, які б свідчили про помилковість раніше зроблених висновків та були б достатніми для висновку, що пред`явлена  ОСОБА_4 підозра є вочевидь необґрунтованою.

Слідчий суддя вбачає, що повідомлена  ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п.175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. 

Водночас, слідчий суддя зауважує, що вирішення питання про наявність чи відсутність в діях  ОСОБА_4 складу інкримінованих йому злочинів,а також доведеність вини та правильність кваліфікації дій за ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України знаходиться поза межами тих питань, які слідчий суддя вирішує на даній стадії кримінального провадження.

Одночасно сторона захисту посилається на суттєве зменшення встановлених ризиків або їх відсутність.

Оцінюючи можливість підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду, слідчий суддя визнає такий ризик ймовірним, зважаючи на можливість притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності та пов`язані із цим можливі негативні для нього наслідки (обмеження), зокрема, суворість передбаченого покарання. Співставлення можливих негативних наслідків для підозрюваного у вигляді його можливого ув`язнення у невизначеному майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим безвідносно стадії кримінального провадження.

Також продовжує існувати і ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість ОСОБА_4 знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки органом досудового розслідування не здобуті всі речі та документи, які можуть переховуватися та є необхідними для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Однак, враховуючи стадію досудового розслідування, а саме виконання вимог ст. 290 КПК України, такий ризик є мінімальним.

До того ж слідчий суддя приходить до висновку про продовження існування ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних. Так, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.1,2 ст.23, ст.224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч.4 ст.95 КПК України). За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Крім того, ОСОБА_4 обізнаний про осіб, які давали свідчення у кримінальному провадженні, а відтак, він може шляхом підкупу, погроз або іншим чином впливати на свідків, з метою примушування їх до зміни раніше наданих показань. А також, характер та дії співучасників вчинення кримінальних правопорушень надають обґрунтовані підстави стверджувати про ймовірне здійснення впливу ОСОБА_4 на інших учасників кримінального провадження, з метою протидії досудовому розслідуванню.

Щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, за переконанням слідчого судді, обставини щодо вчинення кримінального правопорушення, коло осіб та узгодженість їх дій вказують про схильність  ОСОБА_4 шукати шляхи вирішення проблем у незаконний спосіб із залученням впливових осіб.

Варто додати, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. Тобто кримінальний процесуальний закон не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково здійснить відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснення у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому. 

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.

Застава як один із запобіжних заходів полягає у внесенні коштів на спеціальний рахунок з метою забезпечення виконання підозрюваним (обвинуваченим) покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків (ч.1 ст.182 КПК України).

З огляду на викладене, а також з врахуванням наведених вище характеристик кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 та вагомості встановлених ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження більш м`які запобіжні заходи, ніж застава, не будуть достатнім стримуючим фактором та не забезпечать належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 .

У той же час застава є достатньо ефективним запобіжним заходом, в основу якого покладено економічну заінтересованість у збереженні грошової суми та моральні та/або матеріальні зобов`язання підозрюваного, обвинуваченого перед іншими фізичними або юридичними особами, які виступили заставодавцями. Державний примус у процесі застосування застави породжується реальною загрозою втрати заставодавцем грошей у разі невиконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Свобода підозрюваного, обвинуваченого при застосуванні цього запобіжного заходу обмежується шляхом загрози майнових втрат. А тому, застава є досить дієвим запобіжним заходом, що з одного боку не тягне за собою накладення такого широкого кола обмежень прав і свобод людини як запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту, а з іншого - є запобіжником, що стримує особу від проявів неналежної процесуальної поведінки.

Водночас, слідчим суддею були проаналізовані доводи сторони захисту щодо належної процесуальної поведінки підозрюваного, відсутність порушень процесуальних обов`язків, наявність у підозрюваного міцних соціальних зв`язків, його стан здоров`я, що в сукупності свідчить про надмірний вплив застосованого до підозрюваного запобіжного заходуна реалізацію його прав та свобод. А тому, слідчий суддя дійшов висновку про можливість зменшення розміру застави, визначеного підозрюваному ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді від 11.04.2025.

За наведеного, наявні підстави для часткового задоволення клопотання захисника та зміни застосованого щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 5 002 256,00 грн на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 302 256,00 грн, з поверненням частини застави в сумі 700 000,00 грн заставодавцю.

На переконання слідчого судді, такий розмір застави на даній стадії досудового розслідування не нівелює встановлені ризики та зможе урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання здійсненню кримінального провадження.

Керуючись статтями 182, 201, 309, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2025 у справі № 991/2935/25 у розмірі 5 002 256 грн (п`ять мільйонів дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень), змінити на запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 4 302 256 грн (чотири мільйони триста дві тисячі двісті п`ятдесят шість гривень).

Частину застави в сумі 700 000,00 грн (сімсот тисяч гривень), внесеної за підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.04.2025 у справі №991/2935/25, повернути заставодавцю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя    ОСОБА_1