УХВАЛА

14 жовтня 2026 року

м. Київ

справа № 991/4005/22 

провадження № 51-3884 ск 26

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду в складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 

розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах засудженого ОСОБА_5 , на вирок Вищого антикорупційного суду від 03 січня 2025 року та ухвалу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21 серпня 2026 року щодо ОСОБА_5 ,

встановив:

Зі змісту касаційної скарги вбачається, захисник ОСОБА_4 порушує питання про перегляд вищевказаних судових рішень щодо засудженого ОСОБА_5 у касаційному порядку.

Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК, колегія суддів дійшла висновку, що скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Однак, вказаних вимог кримінального процесуального закону захисником не дотримано, оскільки, посилаючись на порушення кримінального процесуального закону,  ОСОБА_4  у касаційній скарзі не навів обґрунтування допущення судами першої та апеляційної інстанції таких порушень норм права, які могли б тягнути за собою скасування оскаржуваних судових рішень відповідно до норм, передбачених статтею 438 КПК, з огляду на зміст положень статей 370, 404, 412, 413, 414, 419 цього Кодексу. 

При цьому обґрунтування вимог касаційної скарги касатора в більшості зводяться до незгоди з оцінкою доказів, наявних у матеріалах провадження, яким він надає власну оцінку, відмінну від оцінки наданої судами, вказує на недостовірність доказів покладених в основу вироку, неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду фактичним обставинам провадження, що є підставами для зміни чи скасування вироку судом апеляційної інстанції, проте в силу статей 433, 438 КПК не є предметом касаційного розгляду.

Захисник лише формально зазначає про порушення судами норм процесуального права. Формальні та неконкретизовані твердження про недотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права не можуть бути предметом перевірки суду касаційної інстанції, який переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги та вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд стороною, що безпосередньо виходить із приписів ч. 2 ст. 433 та ч. 3 ст. 26 КПК, а тому не може самостійно відшуковувати відповідні підґрунтя для задоволення касаційної скарги.

Також, касатор не вказує й на конкретні порушення вимог закону, які, на його думку, були допущені апеляційним судом при перевірці вироку суду за доводами апеляційної скарги, які доводи сторони захисту апеляційної скарги суд апеляційної інстанції належним чином не дослідив, не перевірив та не оцінив, зважаючи на приписи статей 404, 409, 419 КПК.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.

Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.

Проте, вимога захисника ОСОБА_4 щодо результатів розгляду поданої касаційної скарги, хоча формально і узгоджується з приписами ст. 436 КПК, водночас є процесуально некоректною, оскільки містить альтернативну вимогу скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК, або скасувати судові рішення і призначити розгляд у суді першої інстанції, або скасувати ухвалу апеляційної палати та призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Зазначені вимоги позбавляють Суд можливості однозначно визначити предмет та межі касаційного оскарження.

Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Верховний Суд звертає увагу, що особа, яка подає касаційну скаргу та якій надано строк на усунення її недоліків, може виправити їх шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження колегії суддів стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК, вона не надала усіх документів, які мають подаватися разом з касаційною скаргою. 

У разі подання матеріалів на усунення недоліків в електронній формі, відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 КПК особі, яка подала касаційну скаргу, потрібно надати докази надсилання іншим учасникам кримінального провадження копій надісланих документів із використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремих підсистем (модулів).

Враховуючи, що касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим ст. 427 КПК, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків.

Слід зазначити, що клопотання захисника про зупинення виконання вирок Вищого антикорупційного суду від 03 січня 2025 року щодо засудженого ОСОБА_5 , відповідно до положень ч. 1 ст. 430 КПК підлягає вирішенню лише після відкриття касаційного провадження.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд 

постановив:

Залишити касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 без руху і встановити семиденнийстрок із дня отримання ухвали на усунення зазначених у ній недоліків.

У разі невиконання викладених в ухвалі вимог касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_6