Документ № 140635802

Провадження № 42017111100000022
Справа № 991/9796/23
Дата засідання 14/10/2026
Дата винесення рішення 14/10/2026
Інстанція ВАКС
Форма судочинства Кримінальне
Тип рішення
  • Вирок
Головуючий суддя (ВАКС) Мойсак С.М.

Справа № 991/9796/23

Провадження № 1-кп/991/120/23

 

 

В И Р О К

Іменем України

 

14 жовтня 2026 року м. Київ

 

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретарів судового засідання ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

прокурорів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ,

захисника ОСОБА_15 ,

обвинуваченого ОСОБА_16 ,

представника потерпілого/цивільного позивача ОСОБА_17 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві кримінальне провадження внесене 21 січня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42017111100000022, за обвинуваченням

ОСОБА_16 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Терни Дніпропетровської області, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , розлучений, раніше не судимий, має вищу освіту, неповнолітню дитину,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

 

В С Т А Н О В И В:

І. Історія провадження

08 листопада 2023 року до Вищого антикорупційного суду зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21? ?січня? ?2017 року за № 42017111100000022, за обвинуваченням ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, та ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України (т. 1, а.с. 1).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 листопада 2023 року для розгляду кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 125).

Ухвалою суду від 09 листопада 2023 року у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання (т. 1, а.с. 126), а 13 грудня 2023 року - судовий розгляд (т. 1, а.с. 243).

18 грудня 2024 року Суд постановив виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА_18 (т. 9, а.с. 175).

Через це обвинувачення щодо ОСОБА_16 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, здійснювалося окремо.

 

ІІ. Стороною обвинувачення ОСОБА_16 пред`явлено обвинувачення із таким формулюванням

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) належить до сфери управління Міністерства інфраструктури України (далі - МІУ або Уповноважений орган управління).

Украерорух на час подій, що є предметом цього кримінального провадження, у своїй діяльності керувався статутом, який затверджений наказом МІУ від 06? квітня? ?2016 року № 137 (далі - статут).

Виходячи із положень п. 1.4 статуту Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Уповноваженого органу управління, нормативно-правовими актами, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, а також цим статутом.

Відповідно до положень статуту управління підприємством здійснює директор Підприємства, який підконтрольний Міністерству інфраструктури України.

Серед усіх повноважень директора, які визначені у п . 7.7 статуту, слід виділити наступні: (1) розподіляє обов`язки між своїми заступниками та керівниками структурних підрозділів Підприємства; (2) у межах своїх повноважень видає накази, розпорядження, тощо і дає вказівки, обов`язкові до виконання для всіх працівників з питань діяльності Підприємства, організовує і контролює їх виконання; (3) розпоряджається коштами та майном Підприємства в межах, передбачених Статутом; (4) укладає договори, відкриває в установах банків розрахунковий та інші рахунки.

ОСОБА_16 відповідно до наказу директора Украероруху від 08? ?лютого? ?2016 року № 69/о обіймав посаду заступника директора Украероруху з розвитку, права та обов`язки якого врегульовано в посадовій інструкції від 22 грудня 2015 року № 3.3.43-312.

Відповідно до цієї інструкції ОСОБА_16 , як заступник директора, належить до категорії «Керівники», у своїй роботі керується Конституцією України, Повітряним кодексом України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України та актами Міністерства інфраструктури України, Державної авіаційної служби України, міжнародних організацій цивільної авіації, членом якої є Україна, Статутом підприємства, наказами та розпорядженнями Украероруху, розпорядженнями директора Украероруху та цією Інструкцією.

Відповідно до п. п. 2.1, 2.4, 5.1 посадової інструкції ОСОБА_16 зобов`язаний забезпечувати виконання управлінських рішень директора Украероруху та координацію діяльності підрозділів при реалізації виробничих завдань по основних напрямках діяльності Украероруху, а також забезпечує здійснення аналізу статей щорічного бюджету Украероруху, інших планових документів на відповідність заходам, передбаченим річним планом. Заступник директора повинен знати постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються діяльності підприємства. А згідно з п. 4.1 інструкції заступник директора з розвитку несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання наказів та розпоряджень директора та своїх посадових обов`язків, а також за невикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, у межах своїх повноважень.

Відповідно до п. 4.5 Розподілу обов`язків між першим заступником директора і заступником, який затверджений наказом Украероруху від 06? ?травня? ?2016 року № 131 (далі - Розподіл обов`язків), заступник директора з розвитку під час відсутності директора та першого заступника директора (відпустка, відрядження, хвороба тощо) тимчасово виконує обов`язки директора за умови оформлення розпорядчого документа.

За твердженням сторони обвинувачення, ОСОБА_16 , будучи наділеним такими повноваженнями та усвідомлюючи, що він виконує обов`язки керівника Украероруху та може одноосібно ухвалювати всі фінансові рішення, вирішив використати своє службове становище всупереч інтересам Украероруху.

22? ?травня? ?2015 року представники ПАТ «Платинум Банк» та Украероруху в особі т.в.о. директора ОСОБА_16 , підписали договір банківського рахунку предметом якого стало відкриття поточних рахунків Украероруху в національній та іноземній валютах № НОМЕР_8, на яких здійснюватиметься приймання та зарахування грошових коштів, а також проведення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів.

Згодом, після підписання зазначеного договору, з 12 червня 2015 року до 30 грудня 2016 року були укладені додаткові договори до договору банківського рахунку від 22? ?травня? ?2015 року № НОМЕР_8, на підставі яких ПАТ «Платинум Банк» та Украерорух узгодили зміни щодо розміру ставок тарифів на послуги Банку, затверджували мінімальний розмір залишку коштів на рахунку, термін дії договору та зміни в пункті 4.4 договору щодо фінансових взаємовідносин в частині алгоритму процедури нарахування відсотків на залишки коштів на рахунку Украероруху.

Після підписання вищенаведеного договору банківського рахунку від 22? ?травня? ?2015 року № НОМЕР_8, від Міністерства інфраструктури України як Уповноваженого органу управління надіслано окремі доручення якими: (1) доручено перегляд фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках, (2) рекомендовано відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до І та II груп банків, (3) доручено розглянути можливість щодо переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, що відповідають новим критеріям (банки з високим рівнем надійності), (4) доручено розглянути можливість виконання рекомендацій КМУ, зазначених у постанові від 22 вересня 2016 року № 662 щодо виплати пенсій, грошової допомоги та заробітної плати працівникам бюджетних установ.

Як заходи реагування на вказані акти, Украерорух видав наказ від 08 червня 2016 року № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування», який зобов`язує заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_19 провести аналіз діяльності банківських установ, в яких відкрито рахунки Украероруху, надати пропозиції та забезпечити зменшення залишку коштів у банках, які мають негативні показники, а також забезпечити обслуговування лише в тих, що відповідають критеріям МІУ.

Разом з цим від ПАТ «Платинум Банк» щодо вищенаведених питань надійшов лист від 23 листопада 2016 року № 100/14503, у якому ПАТ «Платинум Банк» повідомив Украерорух, що, зокрема, частка активів банку складала 0, 59 % активів всіх платоспроможних банків та банк не володів облігаціями внутрішньої державної позики.

Отже, за версією сторони обвинувачення ОСОБА_16 як т.в.о. директора Украероруху, 24 листопада 2016 року усвідомлюючи зміст вищенаведених документів від Міністерства інфраструктури України, володіючи інформацією про ризикованість ПАТ «Платинум Банк», діючи всупереч інтересам служби, з метою надання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк» у вигляді підвищення ліквідності вказаної банківської установи, наклав резолюцію на службову записку заступника директора з економіки та фінансів Украероруху від 24 листопада 2016 року № 07- 15-1310, якою доручив головному бухгалтеру Украероруху, здійснити перерахунок 90 млн грн з розрахункового рахунку Украероруху відкритого в АТ «Укргазбанк», на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». В подальшому ці грошові кошти перераховано на підставі платіжного доручення від 28 листопада 2016 року № 5438.

Після цього у січні 2017 року НБУ відніс ПАТ «Платинум Банк» до категорії неплатоспроможних, через що на його рахунках були заблоковані кошти ДП «Украерорух» у сумі 270 744 626, 90 грн та 4 701 468, 86 євро.

У 2021 році ліквідацію банку завершили, однак через нестачу активів борг перед підприємством не повернули.

На переконання сторони обвинувачення, до цієї ситуації призвели умисні дії ОСОБА_16 , які завдали державному підприємству збитків на 90 млн грн. Його дії кваліфіковано за ч. 2 ст. 364 КК України (зловживання службовим становищем, тобто умисне, з метою одержання неправомірної вигоди для юридичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам державного підприємства).

 

ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження

3.1Позиція сторони обвинувачення

Прокурор зазначив, що вина ОСОБА_16 доводиться зібраними та дослідженими доказами. Правопорушення вчинене службовою особою із зловживанням свого службового становища. Обвинувачений мав повноваження і надав розпорядження на перерахування коштів, що у подальшому спричинило тяжкі наслідки для державного підприємства. Заподіяна шкода є невідворотною. Наявний причинний зв`язок між його діями та наслідками.

Спростував позицію захисту про економічну доцільність перерахування коштів, через те, що збільшення відсотку стало умовою збільшення залишків коштів на рахунках, відкритих у ПАТ «Платинум Банк». Ця сума грошей не могла використовуватися на рахунках, відкритих ПАТ «Платинум Банк» тривалий час, тому не може вважатися економічно вигідним для Украероруху.

Враховуючи, що протиправні дії спричинили тяжкі наслідки, особа не відшкодувала шкоду, злочин є тяжким, просив призначити покарання у виді шести років позбавлення волі, з позбавленням права обіймати посади у державних органах, установах та підприємствах на строк три роки, та з штрафом, однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Просив частково задовольнити позов у межах 90 000 000 млн грн.

Арешт на майно, накладений ухвалами слідчих суддів, не скасовувати.

 

3.2Позиція сторони захисту

Захисник ОСОБА_15 вважає, що через неефективне досудове розслідування суд повинен знайти відповідь насамперед на питання - що саме порушив ОСОБА_16 , щоб спричинити збитки державі. На його переконання Закон України «Про Кабінет Міністрів України» не встановлює, що окремі доручення є обов`язковими для виконання, і саме через це вони мають рекомендаційний характер.

Крім того, захисник підкреслив, що за свої дії на підприємстві, які є тотожними, із предметом судового розгляду, ОСОБА_16 підданий дисциплінарному стягненню за наслідками службового розслідування. Згодом це службове розслідування було оскаржене, в результаті чого рішенням Верховного Суду встановлено, що ОСОБА_20 не був ознайомлений з розпорядженнями, окремими дорученнями Міністерства інфраструктури, про які йдеться в обвинувальному акті.

Захист наголошує, що ОСОБА_16 безпідставно звинувачують у втраті 90 мільйонів гривень підприємства «Украерорух», оскільки він не мав повноважень розпоряджатися цими коштами. 12 червня 2023 року Північний апеляційний господарський суд міста Києва ухвалив рішення, яке набрало законної сили, та встановив вину посадових осіб ПАТ «Платинум Банк», з яких постановлено солідарно стягнути 1,41 мільярда гривень, серед яких є і ті кошти, що висунуті у провину, зокрема ОСОБА_16 .

Крім того, на думку адвоката, слідство не встановило наявності жодного корупційного мотиву, адже ОСОБА_16 не отримав жодної вигоди і навіть не був знайомий із керівництвом чи власниками банку.

Допитані свідки не підтвердили, що ОСОБА_16 отримував накази, розпорядження директора та окремі доручення Міністерства, якими б обмежувалися або заборонялися розміщення коштів у ПАТ «Платинум Банк».

Сукупно, на думку захисника, це виключає всі елементи кримінального правопорушення у вигляді зловживання службовою особою службовим становищем, що заподіяли тяжкі наслідки.

Просив суд виправдати обвинуваченого.

 

3.3. Показання обвинуваченого ОСОБА_16 .

Обвинувачений ОСОБА_16 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, пояснив, що у 2014 році йому запропонували перейти на посаду в ДП « Украерорух». До цього він обіймав посаду заступника генерального директора з авіаційної безпеки в ДП «Міжнародний аеропорт «Бориспіль». За його словами, він підтримував зв`язок із керівництвом служби, де працював раніше.

Обвинувачений зазначив, що на той час на ДП «Украерорух» склалася вкрай напружена ситуація: підприємство дестабілізувалося зсередини. Саме тоді відбувалася зміна керівництва. Переведення ОСОБА_16 вирішувалося на рівні його служби, Адміністрації Президента та Міністерства інфраструктури з метою підсилення нового директора та заспокоєння колективу.

Обвинувачений вказав, що директор ОСОБА_21 прийшов на посаду приблизно в той самий час, однак тісного взаємозв`язку між ними не було. ОСОБА_16 охарактеризував директора як людину, яка постійно змінювала або скасовувала власні рішення, що не відповідало методам роботи обвинуваченого. За словами ОСОБА_16 , директор уникав прямого прийняття рішень - документи зависали на тижні через його відрядження, проте негласно він усе контролював і вимагав доповідей.

Щодо обставин, вказаних в обвинувальному акті, ОСОБА_16 пояснив, що спочатку обіймав посаду першого заступника. Лише під час слідства з`ясувалося, що лист від ПАТ «Платинум Банк» пролежав на підприємстві без руху кілька тижнів. Коли обвинувачений тимчасово виконував обов`язки директора, йому принесли цей лист із фінансового відділу з вказівкою від керівника зайнятися підписанням договору.

Обвинувачений зазначив, що це була рутинна робота: він уклав договір та підписував додаткові угоди. На підприємстві існувала негласна практика, за якою документи підписував той, хто на той момент виконував обов`язки. Банк працював із Украерорухом з 2015 року і пропонував вищі відсотки, що відповідало політиці підприємства щодо виходу з кризової ситуації.

ОСОБА_16 підкреслив, що, незважаючи на підписання документів, він ніколи не зустрічався з працівниками банку. Щодо електронного ключа, який знаходився у бухгалтерії, він вказав, що з приводу існуючого порядку накладання електронного підпису питань не виникало, оскільки така практика існувала до нього: ключ забирали для зручності та забезпечення безперебійних виплат під час відсутності керівництва.

Обвинувачений додав, що через перманентний конфлікт він хотів змінити роботу і брав участь у конкурсі на посаду гендиректора аеропорту «Бориспіль». Після того, як це не вдалося, йому запропонували посаду заступника директора з розвитку (підрозділ із 10 осіб, що займався стратегічним плануванням). Згодом його усунули від усіх справ та перестали запрошувати на наради, а першим заступником став ОСОБА_18 .

Щодо подій безпосередньо перед перерахуванням коштів обвинувачений пояснив наступне. Він перебував на триденних курсах із безпеки праці. У середу ввечері йому зателефонували та повідомили, що він має вийти на роботу, оскільки ОСОБА_18 на лікарняному, а ОСОБА_21 - у відрядженні.

24 листопада 2016 року ОСОБА_19 принесла йому службову записку з аналізом по банках, пояснивши, що цей аналіз замовив директор. У присутності ОСОБА_19 вони зателефонували директору, який перебував у Брюсселі. ОСОБА_21 підтвердив, що давав таку вказівку, і на запитання обвинуваченого « Що робимо? » відповів: «Перераховуємо».

Після цього, як пояснив обвинувачений, було накладено резолюцію, під час чого, він не мав підстав для сумнівів щодо правомірності дій, оскільки в документах вказувалося, що це робиться з метою диверсифікації.

Він зазначив, що кошти не були перераховані 24 або 25 листопада (у четвер та п`ятницю), а перерахувались лише 28 листопада, коли директор ОСОБА_21 повернувся на робоче місце.

Вже на той момент обвинувачений перебував у стані триваючого конфлікту з директором. Йому навіть надходили пропозиції добровільно звільнитися. Він висловив переконання, що його вирішили «підставити», оскільки директор мав можливість повернути кошти до визнання банку неплатоспроможним, але не зробив цього.

Коли на початку 2017 року банк припинив діяльність, керівництво організувало тенденційне службове розслідування, яке проводили люди з близького оточення директора ОСОБА_21 . Обвинуваченого незаконно відсторонили від роботи та оголосили догану. Цю догану він згодом успішно оскаржив у судах, зокрема і у Верховному Суді.

Він також додав, що не був ознайомлений із доповідною запискою працівника НБУ від 28 листопада 2016 року щодо стану банку, і не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між своїми діями та банкрутством установи, адже суд уже визначив 10 посадових осіб банку, які солідарно мають відшкодувати шкоду.

Обвинувачений підтвердив, що директор прямо заявляв: йому не потрібні заступники, які відмовляються підписувати документи. ОСОБА_21 уникав відповідальності, підписуючи лише контракти, тоді як решту документів делегував заступникам.

Обвинувачений пояснив, що завжди перевіряв зміст документів, які йому приносили вже повністю підготовлені та вивірені профільними підрозділами.

ОСОБА_16 зазначив, що погоджував перерахування коштів до ПАТ «Платинум Банк», оскільки той стабільно працював, пропонував вигідні відсоткові ставки та приносив прибуток, і жодних офіційних застережень з цього приводу не надходило.

Щодо підписання додаткових угод у листопаді 2016 року, ОСОБА_16 пояснив, що діяв за негласним правилом: хто підписав основний договір, той підписує і додатки. Це були епізодичні випадки, коли він залишався виконувачем обов`язків директора.

Обвинувачений заявив, що накази директора та доручення Міністерства інфраструктури щодо виведення коштів з банку йому не доводилися, оскільки він на той момент не виконував функцій, яких ці накази стосувалися. Загальної практики оголошення таких наказів на нарадах на підприємстві не було.

Він також підтвердив, що як директор з розвитку, був усунутий від фінансових процесів і з представниками ПАТ «Платинум Банк» особисто не зустрічався.

Про абонентів «ОСОБА_23» та «ОСОБА_86», згадка про яких міститься під час листування у архіву його месенджера, пояснив, що « ОСОБА_23 » - це його середній син, який працював звичайним менеджером у банківському відділенні. Син надавав йому лише загальні консультації щодо інфляції та валюти, що не становило конфлікту інтересів. Абревіатуру «ОСОБА_86» обвинувачений не згадав.

У судових дебатах ОСОБА_16 повідомив, що виконував свої професійні обов?язки. Перед тим, як перерахувати кошти мав телефонну розмову із директором, і лише після погодження перерахування коштів, наклав резолюцію на службовій записці. Вважає, що діяв правомірно. Просив виправдати та відмовити у задоволенні позовних вимог.

У випадку з`ясування, що в його діях є ознаки іншого кримінального правопорушення, у яких закінчилися строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, просив закрити кримінальне провадження з нереабілітуючих підстав та звільнити від кримінальної відповідальності.

 

IV. Формулювання обвинувачення, яке пред`явлене ОСОБА_16 і визнане судом недоведеним

Згідно з частиною 1 статті 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, який, у свою чергу, являє собою абстрактну теоретичну конструкцію і включає чотири елементи (суб`єкт, суб`єктивну сторону, об`єкт, об`єктивну сторону).

Кожен елемент включає певний набір обов`язкових і факультативних ознак для кваліфікації певного діяння як кримінального правопорушення. Такі ознаки повинні бути визначені у диспозиції відповідної норми КК України, за якою кваліфікується діяння обвинуваченого.

 

4.1 Щодо наявності у діях ОСОБА_16 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

4.1.1. Вчиняючи інкриміноване кримінальне правопорушення, ОСОБА_16 був суб`єктом кримінального правопорушення та відносився до службової особи Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, спеціальний. Тобто, окрім загальних ознак суб`єкта злочину, таких як фізична осудна особа, яка вчинила кримінальне правопорушення у віці, з якого відповідно до КК України може наставати кримінальна відповідальність, він повинен мати ще додаткові специфічні характеристики (ст. 18 КК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КК України, осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що ОСОБА_16 на час вчинення кримінального правопорушення перебував у стані неосудності. Сторони кримінального провадження під час судового розгляду про зазначені обставини суду не повідомляли. Водночас відповідно до листа Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26 червня 2023 року № 061-5540/10 ОСОБА_16 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та/або лікаря-нарколога не перебуває (т. 4 а.с. 75), а згідно із листом КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» від 03 липня 2023 року № 1932/01.4.18 обвинувачений до лікарні не звертався. (т. 4 а. с. 78).

Наведене переконує Суд у тому, що під час вчинення інкримінованого діяння ОСОБА_16 усвідомлював характер своїх дій та керував ними, відтак був осудним у розумінні приписів ч. 1 ст. 19 КК України.

Відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_16 народився 27? березня? ?1965 року, отже, на момент вчинення інкримінованих йому дій у 2016 році останній досягнув 51 року (т. 4, а. с. 227).

На підставі викладеного, Судом встановлено, що обвинувачений досяг віку, з якого, відповідно до ч. 1 ст. 22 КК України, може наставати кримінальна відповідальність, та відповідає загальним ознакам суб`єкта кримінального правопорушення.

Разом з цим, суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, може бути лише службова особа, зазначена у п. 1 та п. 2 Примітки до цієї статті.

Виходячи із п. 1 примітки до ст. 364 КК, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Так, Пленум Верховного Суду України в постанові від 26? ?квітня? ?2002 року № 5 «Про судову практику у справах про хабарництво» зазначив, що організаційно-розпорядчі обов`язки - це обов`язки по здійсненню керівництва галуззю промисловості, трудовим колективом, ділянкою роботи, виробничою діяльністю окремих працівників на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності. Такі функції виконують, зокрема, керівники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, державних, колективних чи приватних підприємств, установ і організацій, їх заступники, керівники структурних підрозділів (начальники цехів, завідуючі відділами, лабораторіями, кафедрами), їх заступники, особи, які керують ділянками робіт (майстри, виконроби, бригадири тощо).

Під адміністративно - господарськими обов`язками розуміють обов`язки по управлінню або розпорядженню державним, колективним чи приватним майном (установлення порядку його зберігання, переробки, реалізації, забезпечення контролю за цими операціями тощо). Такі повноваження в тому чи іншому обсязі є у начальників планово-господарських, постачальних, фінансових відділів і служб, завідуючих складами, магазинами, майстернями, ательє, їх заступників, керівників відділів підприємств, відомчих ревізорів та контролерів тощо.

Відповідно до статуту Украерорух, є державним унітарним підприємством, яке діє як державне комерційне підприємство та входить до сфери управління Міністерства.

Так, наказом в.о. директора Украероруху від 23 вересня 2014 року № 502/о ОСОБА_16 прийнято на роботу з 23 вересня 2014 року на посаду першого заступника директора Украероруху (т. 16, а.с. 47).

Згодом, відповідно до наказу від 24 грудня 2015 року № 674/о ОСОБА_16 , як першого заступника директора перевели на посаду в.о. заступника директора з розвитку з 25 грудня 2015 року (т. 4, а.с. 221, т. 6, а.с. 2, т. 16, а.с. 44).

У подальшому, наказом директора Украероруху від 08? ?лютого? ?2016 року № 69/о ОСОБА_16 переведено на посаду заступника директора Украероруху з розвитку (т. 4, а.с. 222, т. 6, а.с. 3, т. 16, а.с. 47), що було погоджено Міністерством інфраструктури України (т. 6, а.с. 4, т. 16, а.с. 47).

Відповідно до п. 4.3 Розподілу обов`язків заступник директора з розвитку у межах наданих повноважень та згідно з чинним законодавством України, Статутом Украероруху має право від імені та в інтересах підприємства підписувати вихідну кореспонденцію та службові листи з питань, визначених цим Розподілом, вчиняти правочини, а саме: укладати та підписувати договори, угоди, додаткові угоди, контракти, запити, відповіді на запити, претензії, позовні заяви для подання в суди загальної юрисдикції, господарські та адміністративні суди всіх інстанцій (т. 5, а.с. 125).

А відповідно до п. 4.5 Розподілу обов`язків заступник директора з розвитку під час відсутності директора та першого заступника директора (відпустка, відрядження, хвороба тощо) тимчасово виконує обов`язки директора за умови оформлення розпорядчого документа.

У період відрядження директора ОСОБА_21 (наказ від 09 листопада 2016 року № 183/з) та у зв`язку із хворобою першого заступника директора ОСОБА_18 (наказ від 23 листопада 2016 року № 839/о) ОСОБА_16 24 листопада 2016 року виконував обережно в.о. керівника Украероруху. Наведене також підтверджується довідками про тимчасове виконання обов`язків директора Украероруху у 2015-2016 році та інформацією про відсутність ОСОБА_21 у період з 06 липня 2015 року - 31 грудня 2016 року (т. 6, а.с. 164).

Таким чином, за відсутності директора та першого заступника директора, ОСОБА_16 , відповідно до наказу від 22? ?лютого? ?2016 року № 50 мав право першого підпису (т. 6, а.с. 42, 166, т. 16, а.с. 50). Реалізуючи повноваження щодо накладення резолюцій, які зобов`язували відповідальних осіб здійснити перерахунок грошових коштів, ОСОБА_16 виконував адміністративно-господарські функції, що свідчить про те, що останній є службовою особою. Отже, ОСОБА_16 є суб`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

 

4.1.2. У діях ОСОБА_16 наявні ознаки об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, складається з трьох обов`язкових елементів - (1) суспільно небезпечного діяння, (2) суспільно небезпечних наслідків, (3) причинно-наслідкового зв`язку між діянням (зловживанням) та наслідками (тяжкими наслідками).

ОСОБА_16 (а) використав, як службова особа службове становище всупереч інтересам служби, (б) наклав резолюцію щодо переказу коштів для юридичної особи, що (в) спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересам державного підприємства.

4.1.2.1. ОСОБА_16 , накладаючи резолюцію щодо переказу 90 млн грн до ПАТ «Платинум Банк», діяв протиправно.

Так, дії ОСОБА_16 щодо перерахування 90 млн грн суперечили таким актам:

1. Наказу від 13? ?травня? ?2016 року №64-О (доручення директору Украероруху ОСОБА_21 здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ) (т. 5, а.с. 180, т. 8, а.с. 78, т. 19, а.с. 93).

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 , яка очолювала департамент персоналу, з приводу атестації ОСОБА_21 пояснила, що була присутня під час проходження атестації ОСОБА_21 та їй відомі результати. Під час атестації до директора не висувалося професійних зауважень, проте зроблено зауваження щодо керівництва підприємством саме в частині необхідності припинення співпраці з ПАТ «Платинум Банк». Свідок підтвердила, що про вказані обставини та результати атестації було відомо, зокрема і ОСОБА_16 . Вона зазначила, що після проведення атестації ОСОБА_21 зібрав нараду за участю всіх заступників та самого свідка. На згаданій нараді вона звертала увагу на вимогу Міністерства інфраструктури України персонально до директора, що кошти треба виводити.

Свідку відомо про надходження до Украерорух доручень Міністерства інфраструктури України щодо необхідності обслуговування підприємства в державних банках. Такі доручення відомі були і ОСОБА_16 , бо всі доручення Міністерства, як управляючого органу державним підприємством, в обов`язковому порядку доводилися до всіх заступників директора та начальників управлінь за напрямками. На виконання цих доручень в Украерорусі проводилися наради. Як наслідок, директор прийняв рішення про поступове виведення коштів з ПАТ «Платинум Банк» та призупинення співпраці з ним. Розроблялися графіки. Спочатку перший графік, потім він трохи посилився, тобто скорочувалися терміни виведення, було визнано чітке доручення виводити кошти саме з ПАТ «Платинум Банк» ( журнал судового засідання за 29 квітня 2026 року, т. 26, а.с. 60, CD диск, т. 26).

Свідок ОСОБА_25 займала посаду начальника відділу діловодства та контролю. У коло посадових обов?язків входила організація загального документообігу, обмін документами, здійснення контролю, ведення документів ДСК, написання інструкції з діловодства, контроль її виконання і проведення перевірок.

У судовому засіданні повідомила що ОСОБА_24 , на її переконання, піднімала такі питання, однак свідок чітко не пам`ятає. На нарадах могли обговорюватися вказівки та окремі доручення Міністерства інфраструктури. Якщо по цьому питанню приймалося рішення, воно обов?язково заносилося у протокол (журнал судового засідання за 13 травня 2026 року, т. 26, а.с. 116, CD диск, т. 26).

Свідок ОСОБА_19 під час допиту повідомила, що за наслідками атестації ОСОБА_21 , від міністерства висувалася умова, припинити відносини з ПАТ «Платинум Банк», як дослівно було, не пам`ятає. Про цю ситуацію повідомляли і на нарадах. Окремого наказу від директора про виведення коштів з ПАТ «Платинум Банк» не було, проте складався та погоджувався графік виведення коштів.

 

2. Наказу від 08 червня 2016 року № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування» (зобов`язує заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_19 провести аналіз діяльності банківських установ в яких відкрито рахунки Украероруху, надати пропозиції та забезпечити зменшення залишку коштів у банках, які мають негативні показники, а також забезпечити обслуговування лише в тих, що відповідають критеріям МІУ) (т. 5, а.с. 204).

Порядок руху документів по підприємству та їх реєстрація передбачена інструкцією з діловодства Державного підприємства обслуговування повітряного руху України затверджена розпорядження від 14 березня 2016 року № 15 з додатками ( т. 8, а.с. 246, т. 9, а.с. 1 - 58).

Варто зауважити, що комісією було встановлено, що проєкт наказу від 08 червня 2016 року № 173 не візувався ОСОБА_16 та відповідно його не було з ним ознайомлено після підписання. За поясненнями ОСОБА_16 він не володів інформацією щодо наказу Украероруху від 08 червня 2016 року № 173 (т. 12, а. с. 82).

Суд наголошує, що у п. 1.4 наведеного наказу Украероруху від 08 червня 2016 року № 173 заступнику директора з економіки та фінансів ОСОБА_19 наказано забезпечити проведення розрахунково-касового обслуговування під особисту відповідальність лише в тих банківських установах, які відповідають критеріям, встановленим Міністерством інфраструктури України.

Дійсно, серед осіб, які погоджували відповідний наказ, та серед осіб, які були у списку розсилки даного наказу ОСОБА_16 не було.

У судовому засіданні 27.05.2026 допитана свідок ОСОБА_26 повідомила, що працювала в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху і займала посаду помічника заступника директора з економіки та фінансів.

У коло повноважень входило діловодство. Свідок займалася документами, відносинами між відділами, узагальненням, розповсюдженням документів та дорученнями керівника стосовно безпосередньої роботи.

Через те, що свідок була помічником заступника директора, всі документи проходили через неї. Вона давала керівнику розписати документи до виконання, копіювала їх і роздавала далі. Підписаний директором документ, що знаходився у канцелярії, вона могла отримати самостійно, а керівник визначав кому необхідно зробити розсилку.

Наказ № 173 скоріше за все вона отримувала, оскільки на ньому є її прізвище. Після отримання здійснила розсилку по прізвищам, зазначеним у наказі. Також свідок припустила, що в канцелярії стояла поличка, куди клали копії документів. Робилися копії наказів і поміщалися у відповідні комірки, за списком. Особисто свідок не інформувала ОСОБА_16 про цей наказ.

Свідок ОСОБА_27 під час допиту 11.05.2026 звернув увагу на те, що він працював начальником служби безпеки Державного підприємства обслуговування повітряного руху «Украерорух».

Накази директора, в частині, що стосувалися певного відділу, надходили електронною поштою, за його візою, а потім ще в канцелярії давали варіант на папері. Електронний документообіг збігався із паперовим.

Свідок ОСОБА_25 під час допиту розповіла про порядок доведення до відома працівникам Украерорух наказів і розпоряджень керівництва у другій половині року. Вона зазначила, що використовувалася нова інструкція з діловодства, і накази доводились діловодом структурного підрозділу, який створював і був ініціатором цього наказу. У межах його відповідальності було довести цей наказ до тих працівників, які зазначені в списку розсилки цього наказу. Тобто не розсилалось усім, а обмеженому колу працівників, яких це стосувалося.

Паперового документообігу на той момент вже не було. Держава встановила вимоги запроваджувати електронний документообіг. Чітко діяли по тій інструкції, яка діяла на той момент. Паперову копію отримував тільки один підрозділ, який був головним по цьому наказу, а працівникам, яких він стосувався, розсилався електронною поштою (т. 26, а.с. 116, CD).

Не зважаючи на те, що свідки повідомляють, що не впевнені про те, чи отримував ОСОБА_16 Наказ № 173, з огляду на те, що він не зафіксований у списку розсилки, Суд констатує, що відповідно до розділу 5 посадової інструкції заступника директора з розвитку від 22 грудня 2015 року № 3.3.43-312 він повинен знати, серед іншого: постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються підприємства.

Саме тому ОСОБА_16 повинен був вживати заходи для ознайомлення з наказом, виданого по підприємству, знати його зміст та діяти відповідно до його положень під час прийняття відповідного рішення.

Суд відхиляє доводи сторони обвинувачення щодо порушення ОСОБА_16 таких актів:

1. Окремого доручення від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15 (доручення щодо перегляду фінансової політики підприємств та розгляду можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках) (т. 5, а.с. 156), через встановлення строку для інформування Мінінфраструктури до 01 липня 2015 року. Тобто строк на виконання такого доручення сплинув до вчинення ОСОБА_16 інкримінованих дій.

2. Окремого дорученням від 04? ?лютого? ?2016 року № 105/11/11-16 (рекомендації щодо відкриття або переведення рахунків для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до 1 та II груп банків) (т. 5, а.с. 163, т. 6, а.с. 153, т. 19, а.с. 64), оскільки зазначене доручення втратило чинність на підставі окремого доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16.

3. Окремого доручення від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16 (доручення розглянути можливість щодо переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, що відповідають новим критеріям (банки з високим рівнем надійності) (т. 5, а.с. 207, т. 6, а.с. 160, т. 19, а.с. 119), оскільки у п. 2 окремого дорученням від 24 листопада 2016 року зазначено, що окреме доручення Мінінфраструктури від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16 слід вважати виконаним.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_16 , даючи вказівку перерахувати 90 млн грн до ПАТ «Платинум Банк», діяв всупереч наказу від 13 травня 2016 року № 64-О та наказу від 08 червня 2016 року № 173, які стосувалися ризикових дій ПАТ «Платинум Банк», та діяв протиправно.

4.1.2.2. ОСОБА_16 , накладаючи резолюцію, діяв всупереч інтересам служби.

У своєму рішенні від 30 жовтня 2003 року № 18-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що службові злочини (за винятком давання хабара), пов`язані зі службовою діяльністю службових осіб, порушенням ними функціональних обов`язків. Діяння, що становлять їх об`єктивну сторону, завжди вчиняються всупереч інтересам служби, тобто є незаконними і такими, що суперечать цілям і завданням, заради яких функціонує апарат управління відповідних органів, підприємств, установ та організацій і для виконання яких службові особи цих апаратів наділяються певними повноваженнями.

Інтереси служби - це інтереси, які існують об`єктивно та які оцінюються на підставі об`єктивних критеріїв. Вони мають бути підкріплені нормативними актами, в яких зафіксовано мету заснування певного органу, призначення конкретної службової особи.

Всупереч інтересам служби означає, що діяння службової особи заподіює шкоду тим інтересам, суспільним відносинам, благам, задля підтримання яких у нормальному стані запроваджена посада відповідної особи, а сама вона наділена службовими повноваженнями. Це неодмінно пов`язано з порушенням нормальної (правильної, звичної) діяльності апарату керівництва установи.

Відповідно до статуту Украероруху, який затверджений наказом від 06? ?квітня? ?2016 року № 137 (т. 16, а.с. 22) (попередні редакції від 07 серпня 2014 року № 388 (т. 6, а.с. 71) та 06? ?травня? ?2015 року № 162 (т. 6, а.с. 88, т. 16, а.с. 5)) підприємство утворено з метою надання безпечного та економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування користувачам у Повітряному просторі, яке включає організацію повітряного руху, зв?язок, навігацію, спостереження (радіотехнічне забезпечення), пошук і рятування, метеорологічне обслуговування та надання аеронавігаційної інформації.

Відповідно до п. 7.8 cтатуту всі заступники директора Підприємства, керівник юридичної служби, головний бухгалтер, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання та виявлення корупції призначаються на посаду та звільняються з посади директором Підприємства за попереднім погодженням з Уповноваженим органом управління.

Згідно з п. п. 9.1 - 9.2 статуту основним показником фінансових результатів господарської діяльності Підприємства є прибуток. Прибуток Підприємства формується за рахунок надходжень від провадження господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці, сплати відсотків за кредитами банків, сплати передбачених законодавством податків та інших платежів до бюджету, відрахувань до цільових та інших фондів, залишається у повному його розпорядженні та використовується відповідно до законодавства.

Як зазначалося у попередньому розділі, з 08? ?лютого? ?2016 року ОСОБА_16 обіймав посаду заступника директора Украероруху з розвитку та керувався у своїй діяльності посадовою інструкцією заступника директора з розвитку від 22 грудня 2015 року № 3.3.43 - 312.

Згідно з розділом 5 відповідної інструкції, заступник директора з розвитку повинен знати, серед іншого:

- постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються підприємства.

- політику і цілі діяльності, структуру і керівний склад підприємства та його структурних підрозділів.

Відповідно до розділу 4 інструкції заступник директора з розвитку несе відповідальність, зокрема, за неналежне виконання або невиконання наказів та розпоряджень директора та своїх посадових обов`язків, а також за невикористання своїх функціональних прав, що передбачені цією посадовою інструкцією, у межах своїх повноважень. Крім того, він несе персональну відповідальність за винні дії, які спричинили шкоду та нанесли збитки підприємству.

Абзацом 2 пункту 2.13 Положення «Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом МФУ від 24? ?травня? ?1995 року №88, визначено, що керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов`язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарноматеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна (т. 9, а.с. 61).

Відповідно до наказу від 21 червня 2016 року № 183 ОСОБА_16 мав право першого підпису документів, а саме: (1) банківських документів на оплату, (2) касових документів на видачу готівки, (3) довідок по заробітній платі, (4) звітів в органи статистики, Державної податкової інспекції, Міністерства інфраструктури України, Державіаслужби України, Центру зайнятості, Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування, Фонду від нещасних випадків, (5) відомостей по заробітній платі, (6) довіреностей на право одержання матеріальних цінностей від інших організацій та установ, (7) авансових звітів, (8) накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (типова форма М-11) (т. 6, а.с. 46, 138, т. 16 а.с. 54).

24 листопада 2016 року своєю резолюцією, яка за суттю відтворювала вимогу від т.в.о. директора ОСОБА_16 головному бухгалтеру ОСОБА_28 про перерахування коштів у відповідь на службову записку від 24 листопада 2016 року № 07-15-1310 за підписом заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_19 на ім`я т.в.о. директора ОСОБА_16 , в якій зокрема зазначені обґрунтування для можливості розгляду питання щодо перерозподілу залишків коштів між банківськими установами, а саме збільшення залишків коштів в АТ «Ощадбанк» на 100 000 000,00 грн та в ПАТ «Платинум Банк» на 90 000 000,00 грн за рахунок коштів в АБ «Укргазбанк» (т. 5, а.с. 102).

Свідок ОСОБА_19 у судовому засіданні 16 березня 2016 року на питання прокурора у зв`язку з чим та чому в цьому аспекті вона самостійно, маючи право підпису, не провела цей платіж та не дала розпорядження бухгалтерії здійснити перерахування коштів, ОСОБА_19 повідомила таке. На виконання доручення директора, вона склала аналітичну довідку щодо можливості перерозподілу коштів, які знаходились у ПАТ «Платинум Банк» і Ощадбанку, щоб зменшити долю коштів в ПАТ «Платинум Банк», і додатково заробити кошти. У ОСОБА_19 було доручення директора щодо зменшення коштів, і тому вона відповіла ОСОБА_16 , що всі такі рішення приймає тільки директор (журнал судового засідання за 16 березня 2026 року т. 25, а.с. 184, CD диск, т. 25).

Свідок ОСОБА_21 у судовому засіданні 04.05.2026 повідомив, що з приводу перерахування 90 млн грн не пригадує телефонних зв`язків з ОСОБА_16 , і 24.11.2016 також. Тому що, по-перше, перебував далеко у відрядженні, це декілька часових поясів. По-друге, коли від`їжджав у відрядження, залишив ОСОБА_18 виконувати обов`язки директора, і проінформував про це міністерство. ОСОБА_29 приступив до обов`язків і як це було офіційно оформлено він не пам`ятає. Не пам`ятає спілкування з ОСОБА_30 і щодо перерахування коштів. Про перерахування 90 млн грн дізнався вже постфактум.

Свідок ОСОБА_31 під час допиту 25.03.2026 зазначила, що працювала з лютого по червень 2016 заступником головного бухгалтера. З кінця червня 2016 - заступником генерального директора з фінансів та економіки.

З приводу службової записки на ім`я ОСОБА_16 свідок повідомила, що готували її підлеглі працівники, а вона підписувала. Кошти розміщувалися у різних банківських установах для диверсифікації ризиків.

Службову по ПАТ «Платинум Банк» готували, бо вимагав головний бухгалтер якийсь документ для того, щоб перерахувати кошти. Хто саме просив підготувати службову свідок не пригадала (т. 25, а.с. 208, CD диск).

Свідок ОСОБА_32 у судовому засіданні 25.03.2026 повідомив, що на постійній основі відповідність ПАТ «Платинум Банком» критеріям надійності підрозділами свідка не здійснювались. Готувалися службові записки та надавалися з інформаційною метою для керівника. Жодна з них не містила конкретних пропозицій про те у яких банках необхідно тримати кошти. Службова записка адресувалася ОСОБА_16 тому, що скоріше за все, не було директора на місці. З огляду на те, що він був керівником, така вказівка про підготовку записки могла надійти від нього.

У службовій записці абсолютно чітко було написано, що ця запитувана інформація надається для прийняття рішення керівництвом. Свідок за своєю ініціативою нікому нічого не радив. У ній зазначені банківські установи та залишок коштів в кожній із них. Скільки відсотків пропонує кожна банківська установа. Ця інформація надана для того, щоб керівництво прийняло рішення, що робити. Реакцією на це може бути якийсь перерозподіл коштів з банку в банк, або залишити все як є. Тут не надано, скільки запропоновано перевести коштів, з урахуванням існуючих відсотків. Фразу «прошу…» необхідно трактувати, як закінчення службової записки. Вона закликає керівництво розглянути питання, що робити з цією таблицею, яка надана, а не здійснювати якісь безпосередні дії (т. 25, а.с. 208, CD диск).

Відповідно до п. 10.1 інструкції з діловодства Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, затвердженої наказом Украероруху від 29? ?квітня? ?2016 року №124, резолюція - це зроблений посадовою особою напис на документі, який містить стислий зміст прийнятого нею рішення щодо виконання документа. Резолюція складається з таких елементів: прізвище, ініціали виконавця (виконавців) у давальному відмінку, зміст доручення, строк виконання, особистий підпис керівника, дата (т. 8, а.с. 144).

Відповідно до висновку експертів від 08 грудня 2017 року № 6217/17-32/6218/17-33/23599?23612/17-32/23613?23616/17-33, за результатом проведення судової почеркознавчої експертизи рукописний текст та підпис « ОСОБА_28 . Прошу перерахувати кошти ______ 24 листопада 2016 року», у службовій записці від 24 листопада 2016 року № 7.15-1310 виконані ОСОБА_16 (т. 18, а.с. 203).

Отже, маючи службові повноваження та пов`язані із ними можливості, ОСОБА_16 діючи всупереч наявному наказу Міністерства інфраструктури України та всупереч наказу Украероруху, надав розпорядження здійснити перерахунок коштів ПАТ «Платинум Банк» шляхом накладення резолюції із вказівкою перерахувати 90 млн грн. Таким чином, такі дії ОСОБА_16 були протиправними та вчинені всупереч інтересам служби

4.1.2.3. ОСОБА_16 своїми діями спричинив тяжкі наслідки державним інтересам

Ч. 2 ст. 364 КК України передбачає спричинення тяжких наслідків, які, відповідно до п. 4 примітки до ст. 364 КК України, у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Виходячи зі змісту пункту 5 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, у кримінальному законодавстві для мети кваліфікації злочину неоподатковуваний мінімум встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу ІV цього ж Кодексу для відповідного року, тобто у розмірі 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленого законом на 1? ?січня? ?звітного податкового року.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» станом на 01? ?січня? ?2016 року прожитковий мінімум для працездатної особи визначено у розмірі 1378 гривень 00 копійок. Таким чином, податкова соціальна пільга в 2016 році складала 1378 гривень 00 копійок * 50% = 689 гривень 00 копійок.

Відтак тяжкими наслідками для кваліфікації дій за ч. 2 ст. 364 КК України вважаються наслідки, які перевищують 689 гривень * 250 = 172 250 гривень.

Після надання ОСОБА_16 резолюції на перерахування коштів на службовій записці від 24 листопада 2016 року № 07-15-1310, відповідно до платіжного доручення від 28 листопада 2016 року № 5438 на рахунок ПАТ «Платинум Банк» з рахунку АТ «Укрексімбанк» було перераховано 90 млн грн (т. 9, а.с. 67).

У цьому контексті важливими є показання свідка ОСОБА_28 , яка у ДП «Украерорух» обіймала посаду головного бухгалтера, та у судовому засіданні щодо розриву у часі між підписанням службової записки 24.11.2016 та перерахуванням коштів 28.11.2016 повідомила таке:

Підприємство велике. До того, як рахунок заходить на підприємство, він проходить коло: відповідальний підрозділ перевіряє, надає у фінансовий відділ, потім іде на перший підпис, потім потрапляє у відділ бухгалтерського обліку. Це день, два, три затримки. Це взагалі не затримка, тим більше була субота і неділя. І раніше були випадки оплати коштів по резолюціям, які накладалися за день два до перерахування . Надходив рахунок після 16:00, у операціоніста лежать стопки документів. Якщо було багато реєстрів, перераховували в інший день».

Крім цього, свідок з приводу проведення платежу 28.11.2016 зазначила, що документи датовані 24 листопада 2016 року не стають нелегітимними тільки тому, що наступило 28 число. Ключ ОСОБА_16 був чинним. Нечинний ключ блокується в банках. Документ був підписаний електронним ключем 28-го, але це явно не 9 година ранку. 28-го числа ОСОБА_16 до бухгалтерії не звертався з вимогою перевести ці кошту з банку в банк.

Перерахування коштів здійснювалося на підставі розпорядчого надпису датованого 24.11.2016. Якщо бухгалтерія зробила неправильно перерахування, 29.11.2016 всі залишки можна було повернути назад. Якщо ключ був би заблокований, то платіж би не пішов би до виконання. Ключем іншого співробітника ми не могли підписати. Платіж відповідав особі, яка наклала розпорядчий надпис на службовій записці (журнал судового засідання за 21 січня 2026 року, т. 25, а.с. 161, CD диск, т. 25).

У судовому засіданні свідок ОСОБА_33 , яка на той час обіймала посаду заступника головного бухгалтера з бухгалтерського обліку та фінансової звітності повідомила, що на підприємстві була така практика переказів коштів: до бухгалтерії головному бухгалтеру приносили підписані рахунки. Далі вони надавалися бухгалтеру-операціоністу, яка набирала їх в системі клієнт-банк, потім приносились до самого свідка. Згідно з посадовою інструкцією, ОСОБА_33 повинна була забезпечити виконання платежів. Вона перевіряла наявність всіх підписів, правильність оформлення первинних документів і відправляла платежі. На запитання захисника ОСОБА_15 про те, чи є нормальною затримка коли розпорядчий напис був накладений 24 листопада 2016 року, а гроші були фактично переведені 28 листопада 2016 року, свідок повідомила, що не може сказати чому виникла така затримка, оскільки коли приносились документи на відправку, тоді й проводились платежі (журнал судового засідання за 27 травня 2026 року, т. 26, а.с. 161, CD диск, т. 26).

Варто зазначити, що після вказаного платежу Украерорух переводив кошти до ПАТ «Платинум Банк» ще двома переказами 29 грудня 2016 року на 60 млн грн та 10 млн грн відповідно до платіжних доручень № 6059 та № 6060 (т. 9, а.с. 65-66), проте ці обставини виходять за межі висунутого обвинувачення ОСОБА_16 .

Відповідно до листа директора Украероруху до ПАТ «Платинум Банк» від 12? ?січня? ?2017 року №1-14-114 (т. 8, а.с. 140), 10? січня? ?2017 року о 10:17 годині Украерорухом по програмі Клієнт-Банк направлені на виконання Банку сім платіжних доручень за №№ 79, 80, 81, 82, 83, 84, 85 на перерахування грошових коштів з рахунку № НОМЕР_8 на загальну суму 70 000 000 грн на.

Відповідно до рішення НБУ від 10? ?січня? ?2017 року № 14-рш/БТ ПАТ «Платинум Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних (т. 7, а. с. 78, т. 21 а. с. 139, т. 25 а. с. 105).

11? ?січня? ?2017 року рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 85 розпочато процедуру виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації (Т. 7, а.с. 79).

Відповідно до виписок по особовим рахункам Украероруху станом на 11? ?січня? ?2017 року залишки коштів на поточних рахунках Украероруху, відкритих у ПАТ «Платинум Банк» складали: 270 744 626, 90 грн та 4 701 468, 86 євро (т. 7, а.с. 96, 138, т. 15, а.с. 117-184, т. 18, а.с. 22-68).

Відповідно до рішення правління Національного банку України від 23? ?лютого? ?2017 року № 95-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Платинум Банк»» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 24? ?лютого? ?2017 року № 743 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Платинум Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» (т. 12, а.с. 4). Украерорухом було подано заяву про визнання ДП кредитором від 09? ?березня? ?2017 року (т. 12, а.с. 57, т. 13 а.с. 149, 160, т. 15 а.с. 18).

Згідно з довідкою ПАТ «Платинум Банк» від 13 червня 2017 року № 60 - 02/5113 - Л Украерорух включено до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів банку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду від 24? ?квітня? ?2017 року № 1730, в сумі 404 062 195, 34 грн, з віднесенням до сьомої черги (т. 12, а.с. 56, т. 13, а.с. 152, т. 15 а.с. 14).

У цілому спочатку відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду від 24? ?квітня? ?2017 року № 1730 було затверджено реєстр акцептованих вимог кредиторів ПАТ «ПТБ» на загальну суму 6 969 930 347,10 грн із яких акцептовано 5 387 817 782,78 грн (т. 12, а.с. 8). Із них частково задоволено станом на 23 листопада 2020 року - 1 666 552 530 грн (т. 12, а.с. 11).

Разом з тим, відповідно до листа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від №46 - 1135/21 від 26? ?січня? ?2021 року, враховуючи залишок майна (активів), яке обліковується на балансі Банку станом на 11? ?січня? ?2021 року, а також залишок незадоволених вимог кредиторів, вбачається за можливе здійснити часткове задоволення вимог кредиторів, а саме вимог Фонду, які акцептовані та віднесені до третьої черги реєстру кредиторів, що в свою чергу свідчить про відсутність майна для повного задоволення вимог кредиторів інших черг (т. 12, а.с. 17, т. 18, а.с. 135).

25? ?березня? ?2021 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 288 про затвердження ліквідаційного балансу ПАТ «Платинум Банк» та звіту про виконання ліквідаційної процедури банку (т. 12, а.с. 23-29, 70-74).

Листом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про результати розгляду листа» № 49-5827/21 від 22? ?квітня? ?2021 року, підкреслено, що станом на дату затвердження ліквідаційного балансу реалізацію активів банку завершено, непродані активи в банку відсутні, усі можливі заходи передбачені статтею 51 та статтею 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», спрямовані на задоволення вимог кредиторів здійснені. Частиною першою статті 52 зазначеного Закону передбачено, що вимоги до банку незадоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними. А листом від 12? ?травня? ?2021 року № 49-6583/21. Також повідомив Украерорух про те, що за результатами ліквідації ПАТ «Платинум Банк» кошти в сумі 404 062 195, 34 грн для задоволення акцептованих вимог Украероруху відсутні (т. 12, а.с. 39-40, 42).

Після цього Украерорух звертався до Державної аудиторської служби України, Міністерства фінансів України, Державної фіскальної служби України з проханням надати обґрунтоване роз`яснення щодо наявності чи відсутності законних підстав для прийняття рішення про можливість списання дебіторської заборгованості ПАТ «Платинум Банк» у сумі 404 062 195, 34 грн та піднімав питання, серед іншого і на засіданні тимчасової комісії щодо розгляду дебіторської заборгованості від 10 червня 2021 року щодо можливості стягнення безнадійної дебіторської заборгованості (т. 12, а.с. 41, 44-55, 60-65).

Міністерство інфраструктури України у відповідь на запит від 26 серпня 2021 року повідомило, що не має повноважень щодо прийняття рішень та доведення їх до державних підприємств стосовно списання простроченої дебіторської заборгованості як безнадійної (т. 12, а.с. 78).

У листі від 17 серпня 2021 року №1-15.1/6054/21 ДП повідомляє, що Украерорухом вжиті всі можливі заходи для стягнення дебіторської заборгованості ПАТ «Платинум Банк» (т. 12, а.с. 32).

Варто звернути увагу, що питання щодо завдання ОСОБА_16 тяжких наслідків знайшло відображення у таких висновках:

1.Висновок експерта від 16 квітня 2018 року № 12-3/99се (т. 18, а.с. 75);

2.Висновок експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 (№ 18, а.с. 115);

3.Висновок експертів № 8129/3411 від 26 лютого 2021 року (т. 18, а.с. 141);

4.Висновок експерта від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 (т. 16, а.с. 262).

Суд констатує, що через правовий характер та вихід за межі компетенції експерта економіста питання про матеріальну шкоду (збитки) та хто із посадових осіб Украероруху винен у її спричинені не розглядалось у (1) висновку експерта від 16 квітня 2018 року № 12 - 3/99се, (2) висновку експертів № 8129/3411 від 26 лютого 2021 року, (3) висновку експерта від 12 квітня 2019 року № 13-2/6.

Разом з тим, у висновку експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 документально підтверджується розмір матеріальної шкоди (збитків) у сумі 404 062 195, 35 грн.

Напротивагу цьому у висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 констатується, що такі кошти є зобов`язанням Банку перед Украерорухом, а не матеріальною шкодою (збитками), оскільки у зв`язку з ліквідацією ПАТ «Платинум Банк» Фондом гарантування вкладів фізичних осіб Украерорух включено до переліку (реєстру) акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк». Крім того, експерт зазначає, що дана заборгованість (зобов`язання Банку перед Украерорухом), в бухгалтерському обліку Украероруху відображена по Дебету рахунку: 18.185 «Інші необоротні активи» Украероруху за 2017 рік по контрагенту ПАТ «Платинум Банк», на зазначену суму, що говорить про виникнення іншого необоротного активу (грошові кошти) Украероруху, використання якого, як очікується, неможливо протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

У висновку експертів № 8129/3411 від 26 лютого 2021 року також підтверджується факт обліку коштів на рахунку 18 «Довгострокова дебіторська заборгованість та інші необоротні активи» (субрахунок 18.185 «Інші необоротні активи»). А також підкреслено, що згідно з вимогами п. 5 П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість» дебіторська заборгованість визнається активом, якщо існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод та може бути достовірно визначена її сума. Разом з тим висновку про наявність або відсутність матеріальної шкоди (збитків) експерти не доходять, посилаючись на правовий характер та вихід за межі компетенції.

Відповідно до Національного положення (стандарт) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість» (далі - П(С)БО 10), дебіторська заборгованість поділяється на поточну та довгострокову. Поточна - це та, що виникає в ході нормального операційного циклу і буде погашена протягом 12 місяців.

Оскільки процедура ліквідації банку є довготривалою, кошти ДП «Украерорух» цілком правомірно (з точки зору техніки бухгалтерського обліку) переведені на Дебет субрахунку 18.185 «Інші необоротні активи».

Пункт 5 П(С)БО 10 встановлює дві умови для визнання дебіторської заборгованості активом:

-може бути достовірно визначена її сума (у даному випадку це так - 404 062 195, 34 грн);

-існує ймовірність отримання підприємством майбутніх економічних вигод.

Суд констатує, що формальне віднесення коштів на субрахунок довгострокової заборгованості автоматично не наділяє цю заборгованість реальною економічною цінністю.

У бухгалтерському обліку розрізняють звичайну, сумнівну та безнадійну заборгованість. Безнадійна заборгованість - це поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує впевненість про її неповернення боржником, або за якою минув строк позовної давності.

У цьому контексті варто підкреслити , що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб звернувся з позовною заявою до пов`язаних з ПАТ «Платинум Банк» осіб про відшкодування шкоди (збитків). Рішенням Господарського суду м. Києва від 18? ?січня? ?2023 року відмовлено Фонду у задоволенні позову (т. 12, а.с. 68). Постановою Північного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року зазначене рішення скасовано та задоволено позовні вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Постановою встановлено, що рішення посадових осіб Банку про зміну строків, предметів застави та зменшення процентної ставки по кредитах нижче ринкових були необачними та марнотратними, що призвело до знецінення активів Банку та завдання збитків (т. 12, а.с. 230, т. 21, а.с. 4).

Разом з тим, у матеріалах справи, на час ухвалення вироку, відсутні будь-які відомості щодо повернення коштів Украероруху. У вищенаведеному судовому рішенні констатовано, що Фонд гарантування вкладів довів факт втрати (знецінення) активів банку через дії його керівництва ще до визнання банку неплатоспроможним. Наявність такого дефіциту підтверджує, що для сьомої черги кредиторів (ДП «Украерорух») об`єктивна «ймовірність отримання економічних вигод» зникла ще у січні 2017 року. Станом на 19.11.2024 продовжувалося задоволення вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», а саме вимог кредиторів лише третьої черги реєстру акцептованих вимог (т. 27, а.с. 214).

Окремо суд звертає увагу й на публікації «Стану роботи зі стягнення збитків з колишніх власників неплатоспроможних банків та пов`язаних з такими банками осіб (станом на 01 липня 2026)» (т. 27, а.с. 216-219), у якому зазначено про суми пред`явлених вимог понад 1 млрд грн. У цій публікації Фонд гарантування вкладів визначає, що суми пред`явлених вимог є збитками кредиторів, які підлягають стягненню із перерахованих осіб.

Отже, утримання цієї дебіторської заборгованості на балансі ДП «Украерорух» є не свідченням збереження активу в економічному сенсі, а вимушеним виконанням фіскально-облікових формальностей. Ототожнення бухгалтерської фікції з відсутністю шкоди (збитків) у розумінні кримінального закону із оцінкою правового питання, як це зроблено у висновку Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 не відповідає дійсності.

Неправомірним у цьому контексті є й констатація у висновку експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 матеріальної шкоди (збитків), оскільки таке рішення та встановлення винних у цьому осіб належить до виключної компетенції суду.

Враховуючи вищенаведене, суд визнає недопустимим доказом висновок експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 та висновок експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7.

З урахуванням зазначеного, суд констатує, що дебіторська заборгованість неплатоспроможного банку у даному випадку становить реальну матеріальну шкоду (збитки). Трансформація ліквідних грошових коштів державного підприємства у дебіторську заборгованість банку, що перебуває в стані ліквідації (7-ма черга кредиторських вимог) вже понад дев`ять років розцінюється судом, як суспільно небезпечні наслідки та є тяжкими наслідками у розумінні примітки 4 до ст. 364 КК України. Відповідно накладання резолюції ОСОБА_16 щодо переказу коштів на суму 90 млн грн, є діями які спричинили такі наслідки, після чого Украерорух фактично та юридично позбавлений права володіння, користування та розпорядження коштами на рахунку ПАТ «Платинум Банк», що становить пряму економічну втрату.

4.1.2.4. Щодо причинно-наслідкового зв`язку між діями і наслідками.

Варто підкреслити, що відповідно до основних положень кримінального права суспільно небезпечні наслідки можуть бути поставлені у вину особі лише за умови, що вони перебували в причинному зв`язку з її дією.

Встановити причинний зв`язок між діянням і суспільно небезпечними наслідками у даній справі означає дати відповідь на запитання: чи викликало діяння ОСОБА_16 саме цей наслідок і чи може останній бути поставлений йому у вину? Необхідно, таким чином, констатувати, що в об`єктивній дійсності шкідливий наслідок, який настав, викликаний діями саме даної особи, а не діями інших осіб.

Причинний зв`язок має місце лише тоді, коли діяння виступає необхідною умовою, без якої неможливе настання наслідку. Із цього випливають такі вимоги:

-причина (діяння) у часі повинна передувати наслідку;

-причина (діяння) не тільки має передувати наслідку в часі, а й викликати його;

-причинний зв`язок має місце лише у разі, коли діяння є головною, визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку;

-діяння перебуває у причинному зв`язку з наслідком, якщо воно з неминучістю викликає його настання.

У даному випадку діяння у формі накладення резолюції ОСОБА_16 передували наслідкам. Надання резолюції у даному випадку є головною, визначальною умовою настання суспільно небезпечного наслідку, оскільки саме через перерахування коштів на рахунок ПАТ «Платинум Банк», а згодом через визнання його неплатоспроможним державне підприємство втратило можливість розпоряджатися коштами понад 9 років та реальну можливість повернути кошти в майбутньому.

Варто підкреслити, що хоча саме по собі перерахування коштів у ПАТ «Платинум Банк» не спричинило завдання збитків за своїм фактом, однак згодом (протягом двох місяців) переведення банку у стан неплатоспроможних унеможливило виведення зазначених коштів та з неминучістю призвело до негативних наслідків для ДП Украерорух.

Вищенаведене не підтверджує той факт, що між діями ОСОБА_16 та визнанням ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним існує причинно-наслідковий зв`язок, а акцентує увагу на тому, накладення резолюції та подальший перерахунок коштів менше ніж за два місяці до визнання ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним, всупереч існуючих застережень по ДП «Украерорух», з неминучістю призвело до негативних наслідків для ДП «Украерорух».

Варто зауважити, що за умови виконання та врахування ОСОБА_16 актів, які стосувалися ПАТ «Платинум Банк», перерахунок коштів був би неможливий, тяжкі наслідки були б відвернені та ДП Украерорух не втратило б 90 млн грн.

Суд також не сприймає доводи захисту, що на час перерахування кошів 28.11.2016, ОСОБА_16 був позбавлений права першого підпису і тому, ніби перерахування коштів не повинно було відбутися. З цього приводу необхідно зазначити, що ОСОБА_16 вчинив всі належні від нього дії 24.11.2016, щоб кошти були перераховані. Затримка у перерахуванні або розрахунок на те, що з певних обставин, які не залежали від волі ОСОБА_16 , кошти не повинні були надійти на рахунки ПАТ «Платинум Банк» та не заподіяти збитків, перебувають за межами волі обвинуваченого. Тому і не враховуються судом.

Таким чином, в розумінні примітки 4 до ст. 364 КК України перерахування Украерорухом грошових коштів у сумі 90 млн грн відповідно до резолюції ОСОБА_16 , унеможливило їх повернення та потягнуло за собою настання для зазначеного державного підприємства тяжких наслідків.

 

4.1.3. ОСОБА_16 своїми діями посягав на об`єкт кримінально правової охорони

Об`єктом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК, є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність, зокрема і державних підприємств та їх службових осіб, а додатковим безпосереднім об`єктом у даній ситуації є охоронювані законом державні інтереси. Таким об`єктом можуть бути лише права та інтереси матеріального характеру або ж заподіяння шкоди, яка має матеріальний еквівалент у розмірі, що у двісті п`ятдесят та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

У даному випадку відбулося порушення як додаткового об`єкта, так і основного. Деталізація додаткового об`єкта даного кримінального правопорушення, та їх вираження висвітлено у п. 4.1.2.3, у контексті висвітлення наслідків кримінального правопорушення.

 

4.1.4. Стороною обвинувачення не доведено, що у діянні ОСОБА_16 наявна суб`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 364 КК України, вчиняється лише умисно, про що є пряма вказівка в диспозиції ч. 1 ст. 364 КК України. Вказівка на мету кримінального правопорушення у цій же диспозиції дає підстави вважати, що зловживання владою або службовим становищем вчинюється з прямим умислом.

Учинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, умисно означає, що винна особа:

1) усвідомлює характер свого діяння. У даному випадку це означає що ОСОБА_16 усвідомлював, що своїми діями він порушив охоронюваний кримінальним законом об`єкт та розумів характер шкоди від таких діянь.

2) передбачає наслідки своєї поведінки. Тобто, вчинюючи кримінальне правопорушення, ОСОБА_16 ще на момент накладення резолюції наперед повинен був знати, що воно спрямоване на одержання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк»;

3) бажає вказаних наслідків у вигляді одержання неправомірної вигоди.

Перших два пункти становлять інтелектуальну ознаку суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Наступна ознака - елемент вольової ознаки суб`єктивної сторони.

4.1.4.1. Щодо інтелектуальної ознаки (усвідомленого характеру свого діяння та можливості передбачення наслідків такої поведінки)

Наявність такого елементу пов`язана зі знанням (розумінням) протиправності вчинюваних діянь, що розкрито у розділі 4.1.2.1.

Варто звернути увагу, що саме ОСОБА_16 , який діяв на підставі наказу від 15? ?травня? ?2015 року № 233/о та довіреності від 17 жовтня 2014 року № 1.23.-67, уклав договір банківського рахунку від 22? ?травня? ?2015 року № НОМЕР_8. Згодом ним же підписано додатковий договір від 12 червня 2015 року № 1, додатковий договір від 27 серпня 2015 року № 2 та додатковий договір від 01 листопада 2016 року (т. 5, а. с. 24, 28, 34, 35, 38, 53).

Також ОСОБА_16 було підписано заявку про надання доступу до Системи «Інтернет-Клієнт-Банкінг» ПАТ «Платинум Банк» від 10 вересня 2015 року та договір № 7.2-359/2015 про надання послуг дистанційного обслуговування за допомогою Системи «Інтернет-Клієнт-Банкінг» від 10 вересня 2015 року, відповідно до якого ОСОБА_16 як Користувач 1 (Д) мав право на дублювання повідомлень від банку на e-mail (т. 7, а.с. 172-180).

У цілому за період з 22? ?травня? ?2015 року до 24 листопада 2016 року, укладено десять додаткових договорів між Украерорухом та ПАТ «Платинум Банк», відповідно до яких змінювалися тарифи на послуги Банку, затверджувався мінімальний розмір залишку коштів на рахунку, термін дії договору та зміни в пункті 4.4. договору щодо нарахування відсотків на залишки коштів на рахунку Украероруху (т. 5, а. с. 35-53, т. 7, а. с. 159-168, т. 16, а. с. 124-168).

Під час огляду карт пам`яті micro SD, які вилучені за результатами обшуку в ОСОБА_16 за адресою АДРЕСА_1 на підставі ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва (справа 760/20839/19), процес якого зафіксовано у протоколі огляду від 31 жовтня 2019 року та додатках до нього (т. 11, а. с. 1), міститься спілкування між абонентами « ОСОБА_34 » та « ОСОБА_35 », « ОСОБА_36 », « ОСОБА_37 », « ОСОБА_38 », «НОМЕР_9», « ОСОБА_39 », « ОСОБА_40 », « ОСОБА_41 » про таке:

Між « ОСОБА_34 » та « ОСОБА_36 »

02 вересня 2015 року

О 13:07

ОСОБА_42: ОСОБА_36, подумай еще 30 грн сегодня-завтра на пб

ОСОБА_42: Я против. Куда гнать так...

ОСОБА_42: Я выйду и будем смотреть

П 15:55

ОСОБА_42: Прям настаивают. Я не хочу ОСОБА_46 говорить чтоб служебку писал. Выглядит это как то.... Как специально. Он в прошлый раз уже зубами скрипел

ОСОБА_20 : Эх. Каторга!

ОСОБА_42: мне говорят если дело в тебе выйде на день потом догуляешь

ОСОБА_43: А в чем срочность?

ОСОБА_42: Не знаю и не понимаю. Просто захотелось наверное

03 вересня 2015 року

ОСОБА_43: Перекинули 30 на ПБ

ОСОБА_42 : Вы распорядились?

ОСОБА_43: Да. Вчера мне сказали, что очень надо...

ОСОБА_42: Та мне тоже говорили... Я решила что если утром будут дергать тогда уже

ОСОБА_42: Но с утра никто ничего и Я успокоилась)

ОСОБА_43: Решили не дергать - ОСОБА_46 написал.

ОСОБА_42: Спасибо

30 вересня 2015 року

П 8:34

ОСОБА_43: Доброе утро. Какие условия ощад будет предлагать?

ОСОБА_43: Понеслось ОСОБА_50 с утра телефон оборвал.

ОСОБА_42: Доброе. У них уже есть решение. По евро 1% опускают, по гривне на 2%

ОСОБА_43: Спсб

ОСОБА_42: Это будет максимум по евро 5% по гривне 15%

ОСОБА_42: Сказали не нервничать.

Пошумят и успокоятся. Чтоб были в курсе. Управление ден. потоками и остатками ответственность фин дира.

ОСОБА_43: Посмотрим.

ОСОБА_42: Держитесь

 

Між «ОСОБА_43» та «ОСОБА_50»

01 жовтня 2015 року

П 13:52

ОСОБА_50: Есть от всех письма предложения?

П 15:22

ОСОБА_43:

ОСОБА_43 : Выходили с предложениями укргазбанк, Ощадбанк, Пумб, Платинум, Приват предпринимал попытки.

П 16:44

ОСОБА_50: Когда евро зашли в Крещатик?

ОСОБА_50: Там все плохо с банком. Кто принимал решение по этим евро в Крещатике?

ОСОБА_50: И мне нужна копия из банка по евро в платинуме контракт

ОСОБА_43: Две крайних суммы 3,1 и 1,9 - это по платинуму.

ОСОБА_43: 5-1 - 10.07

ОСОБА_43: 5 - 10.7, 3 - 03.08, 2-17.08, 3,1-16.09, 1,9-17.09

ОСОБА_50: И мне нужна копия из банка по евро в платинуме контракт

ОСОБА_50: У министра инфо, что там депозит на год по евро

ОСОБА_43: Выписка из банка о зачете евро и контракт? Я Правильно понял?

ОСОБА_43: Ок

 

02 жовтня 2015 року

П 17:23

ОСОБА_50: Кто принимал решение по этим евро в крещатике?

ОСОБА_50: Чем вы руководствовались???

ОСОБА_50: Теперь выводите на госбанки

03 жовтня 2015 року

П 10:40

ОСОБА_43: Я

ОСОБА_43: Понял

 

Між «ОСОБА_43» та «ОСОБА_45»

05 жовтня 2015 року

П 16:23

ОСОБА_43: В категоричной форме - забрать деньги с Крещатика.

Предоставить график вывода ОСОБА_87

ОСОБА_42:

ОСОБА_44 : Но по Платинуму градус снизился.

ОСОБА_42: Тогда на газ наверное забираем?

ОСОБА_42: Согласую

ОСОБА_43: Он кому-то звонил. Якобы по 7 евро пообещали ему.

ОСОБА_42: То есть скажут когда? Или мы решаем?

ОСОБА_43: Щac

06 жовтня 2015 року

П 19:34

ОСОБА_42: Вопрос по 7%. Ш звонил в УкрГаз и ему пообещали там 7% по евро.

ОСОБА_42: Или мы не понимаем о каком банке идет речь по 7%

ОСОБА_43: Газ

ОСОБА_42: Завтра БР с ШУ в 8.00 еще встретяться

ОСОБА_42: Про требование графика озвучила

 

Між «ОСОБА_43» та «ОСОБА_50»

06 жовтня 2015 року

П 8:24

ОСОБА_43: Ну да

ОСОБА_43: Адрес известен, в принципе

ОСОБА_43: Я не молчал никакие доводы не учитывались. Вы либо коррупционер и взял бабки либо идиот, который не взял бабки. Нужно доложить график вывода министру. УкрГаз дает по 7 он звонил.

П 19:34

ОСОБА_50: Перешлете сами или я?

ОСОБА_50: добрый вечер

ОСОБА_50: ждал от вас сегодня график по выводу 10м евро из Х банка

ОСОБА_43: Добрый вечер! Мне сказали, что Вы сегодня не на работе... Завтра доложу.

ОСОБА_50: я не на работе но же не умер

ОСОБА_43: Дай вам Бог здоровья. Завтра доложу.

ОСОБА_50: я просил дать инфор сегодня

ОСОБА_43: По 2 каждую неделю

П 21:19

ОСОБА_50: завтра в 8:45 встречаемся у министра

ОСОБА_43: Понял

 

Між «ОСОБА_43» та «ОСОБА_45»

08 жовтня 2015 року

П 16:46

ОСОБА_42: БР оговаривал с партнерами что до конца дня должны быть сделаны перемещения

ОСОБА_42: Кадровые

ОСОБА_43: Хорошо. Посмотрим

ОСОБА_42: Меня просят сказать чтобы вы делали эти кадровые перемещения

ОСОБА_43: Супер! А как если все должности заняты?

ОСОБА_42: Как я вас понимаю (angry)

21 жовтня 2015 року

П 14:19

ОСОБА_42: Я бы по ПТБ не делала движений до пятницы. Озвучить это или просто подожду пока спросят где перечисление?

П 15:55

ОСОБА_42: 30 не отправили еще. Я не могла пока служебку подписать.

ОСОБА_42: Это по ПТБ движение пошло.

ОСОБА_42: От ОСОБА_91.

ОСОБА_42: Я ему написала.

ОСОБА_42: Не смогла не принимается. Плати сегодня как договаривались вчера.

ОСОБА_42: Это ответ.

ОСОБА_42: Мне идти к вам со служебкой?

ОСОБА_42: Я еще это писала.

ОСОБА_42: Давайте на пятницу перенесём. После встреч и доклада министру будем знать обстановку.

ОСОБА_43: Я еду сегодня вечером-буду говорить.

ОСОБА_43: Пока не делайте

ОСОБА_42: Ок

ОСОБА_42: И я еду

ОСОБА_42: пишет чтобы к вам шла

П 17:22

ОСОБА_42: Давят на меня...

П 17:53

ОСОБА_43: Вы когда едете?

ОСОБА_42: Через пол часа где то

ОСОБА_42: Платеж не прошел

ОСОБА_42: Банк не провел из за времени

ОСОБА_42: Готовлюсь к казни

ОСОБА_42: Я выезжаю

ОСОБА_43: Ок. Я в половине. А где вы машину ставите?

ОСОБА_42: Меня туда ОСОБА_88 отвезет, а оттуда я сама

27 жовтня 2015 року

O 20:49

ОСОБА_42: ОСОБА_89 наседает по банкам. Зацепилась за Платинум

ОСОБА_42: Говорит буду министру писать докладную

ОСОБА_43: Пишите ОСОБА_90.

ОСОБА_43: Я устал от этой херни

ОСОБА_42: Уже...

ОСОБА_43: Устал давно. А пишите уже

П 21:19

ОСОБА_42: Уже написала)

28 жовтня 2015 року

П 18:49

ОСОБА_42: Я сказала что такие вещи так не делаются

ОСОБА_42: Вобщем я напишу по договору кратко что а чему и ОСОБА_91 завтра будет говорить с ДГ. Накручивать как он сказал. На что накручивать хз

ОСОБА_42: Просто так не делается все это. Я начинаю говорить и понимаю что он им на уши насел, а они и согласились

ОСОБА_42: Неофициально...

11 листопада 2015 року

O 16:01

ОСОБА_42: Чтобы были в курсе. ОСОБА_89 не успокаивается. Скорее всего напишет докладную министру. Говорит посмотрите что будет... Грозит лишением премии руководителя)

ОСОБА_42: Это по банкам

ОСОБА_42: Пусть пишет. Сейчас как раз с ним встреча это от ал

ОСОБА_43: Спочно остатки в платинуме

ОСОБА_42: Платинум 4 873 414, 18 евро и 179 394 054,69 грн Хрещатик 4 152 103, 90 евро и 2046, 15 грн

ОСОБА_42: У министра сейчас встреча с нами - от ал

ОСОБА_42: Разговор об остатках, что куда, какие гарантии

 

Між «ОСОБА_43» та «ОСОБА_50»

11 листопада 2015 року

O 16:07

ОСОБА_50: Добрый. Сколько сегодня остатков в платинуме?

ОСОБА_50: Это срочно

ОСОБА_43: Платинум 4 873 414, 18 евро и 179 394 054,69 грн Хрещатик 4 152 103, 90 евро и 2 046, 15 грн

ОСОБА_50: Спс

ОСОБА_43: Не могу говорить - на мероприятии

 

Між «ОСОБА_43» та «ОСОБА_45»

16 грудня 2015 року

O 7:03

ОСОБА_20 : Про министра уже нашел - он занес заяву в Раду и дал интервью.

ОСОБА_43: Отдыхать не работать. Жарко и влажно. Океан. Пальмы. Фрукты. И беззаботность! Дергают меньше - не беру телефон. Хватит - «приятно» пообщался с Ал в день вылета.

O 7:16

ОСОБА_43: Из разговора с А я понял, что М уже работает. Или согласился работать. Речь шла в контексте заработков. Песня одна - мы ничего не зарабатываем.

22 грудня 2015 року

О 17:06

ОСОБА_42: ОСОБА_91 спрашивает чего то

ОСОБА_43: Что, ищут?

ОСОБА_43: Нет. Попросил политическое убежище.

ОСОБА_42: (smiley)

ОСОБА_42: Как я вас понимаю...

ОСОБА_43: Да он ищет уже через ОСОБА_92, через вас. Опять шухер?

ОСОБА_42: Я так понимаю ждут дня перемен

 

Колегія суддів, проаналізувавши вищенаведений протокол огляду та додатки до нього, додатково взявши до уваги інформацію, яка викладена у протоколі огляду від 07 жовтня 2022 року (т. 11, а.с. 154), доходить таких висновків:

1. ОСОБА_16 із вересня 2015 року систематично спілкується із ОСОБА_45 , обговорюючи робочі питання, зокрема й перерахунок коштів у/із ПАТ «Платинум Банк».

Додатково свідок ОСОБА_31 у судовому засіданні зазначила, що вона розглядала та доповідала ОСОБА_16 про службові записки ОСОБА_46 щодо ненадійності ПАТ «Платинум Банк», після чого ОСОБА_16 уточнив чи відповідає банк критеріям ризиковості. На той момент ПАТ «Платинум Банк» був звичайним банком, який відповідав всім критеріям ризиковості (журнал судового засідання за 25 березня 2026 року, т. 25, а.с. 208, CD диск, т. 25).

2. ОСОБА_31 скаржилася на тиск щодо перерахунків коштів у сумі 30 млн грн до ПАТ «Платинум Банк», не погоджуючись та не розуміючи поспішність такого рішення. Також ОСОБА_31 наголошує про те що вона не хоче надавати чергову вказівку ОСОБА_47 щодо підготовки службової записки, та зазначає, що йому минулого разу це не сподобалось. Згодом ОСОБА_32 все-таки написав відповідну службову записку.

Факт підпорядкування ОСОБА_46 - ОСОБА_48 та можливість підготовки службової записки за її дорученням знаходить своє підтвердження і під час допиту свідка ОСОБА_46 у судовому засіданні. Так на запитання прокурора, у зв?язку з чим робилась свідком ОСОБА_49 доповідна записка від 12 жовтня 2015 року № 7.2.15-142, останній повідомив таке.

Записка не могла бути складена за його ініціативою або підпорядкованих підрозділів, тому що такої функції, як моніторинг банківських установ, у нас не було. Найвірогідніший розвиток подій, що цей моніторинг чи аналіз було здійснено за дорученням безпосереднього керівника, пані ОСОБА_42. Оскільки ми не займалися цим питанням, якщо така записка була підготовлена, вона мала бути ініційована керівником, на якого потім дійсно була адресована (журнал судового засідання за 25 березня 2026 року, т. 25, а.с. 208, CD диск, т. 25).

3. ОСОБА_16 систематично спілкувався із ОСОБА_50 , який на той час був заступником Міністра інфраструктури України, обговорюючи робочі питання, зокрема й перерахунок коштів у/із Украероруху до/з інших банків. ОСОБА_51 цікавився хто приймав рішення щодо перерахунку коштів до Банку «Хрещатик» та чим керувалися при ухваленні цього рішення. Також він повідомив ОСОБА_16 , що потрібно виводити кошти до державних банків. ОСОБА_16 у відповідь повідомляв, що він приймав таке рішення і зрозумів повідомлення щодо виводу коштів.

4. ОСОБА_16 06 жовтня 2015 року передав інформацію ОСОБА_48 про те, що в категоричній формі потрібно забрати кошти з Банку «Хрещатик» та надати графік виводу коштів, посилаючись на повідомлення від «ОСОБА_93» ( ОСОБА_52 - тодішнього Міністра інфраструктури України). Також ОСОБА_16 зазначив про те, що градус напруги щодо ПАТ «Платинум Банк» знизився. ОСОБА_31 06 жовтня 2015 року повідомила ОСОБА_16 про те, що завтра БР з ШУ у 08:00 ще зустрінуться, що підтверджує можливу взаємодію керівництва Міністерства інфраструктури України із іншими невстановленими особами щодо залишку та руху коштів у банківській установі.

У цьому контексті варто зауважити, що відповідно до (1) інформації НБУ «Щодо діяльності ПАТ «ПТБ»» від 25 листопада 2016 року та (2) інформації НБУ «Щодо діяльності ПАТ «ПТБ» від 10? ?січня? ?2017 року рішенням Правління НБУ від 11 жовтня 2016 року №329-рш/БТ визнано наявність значного впливу ОСОБА_53 на управління Банку та визнано його власником істотної участі в Банку незалежно від формального володіння (т. 21, а.с. 125, 143).

Крім того, у томі 25 матеріалів судового провадження, на аркушах справи 3-150 наявні документи (внутрішня кореспонденція, доповідні записки та рішення Національного банку України) щодо структури власності ПАТ «Платинум Банк» у період з 2014 до 2017 року. Вищенаведені документи стосуються визнання структури власності банку непрозорою та виявлення власників істотної участі. Зокрема, НБУ визнав ОСОБА_54 та ОСОБА_55 особами, які здійснюють вирішальний та значний вплив на банк, попри відсутність офіційного оформлення права власності. За висновками НБУ, через критичний фінансовий стан банку була необхідна докапіталізація на суму понад 4,5 млрд грн (рішення Правління Національного банку України від 21 червня 2016 року № 83-рш/БТ «Про результати діагностичного ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Платинум Банк»). НБУ аналізуючи стан ПАТ ПАТ «Платинум Банк» також виявив високу концентрацію кредитів низької якості, виданих пов`язаним із ОСОБА_94 особам (зокрема компаніям, афілійованим із ТОВ «Тедіс Україна»), та незадовільний рівень їхнього забезпечення. У цих документах зафіксована хронологія застосування заходів впливу: віднесення банку до категорії проблемних у червні 2016 року через порушення законодавства, встановлення жорстких обмежень на діяльність та визнання банку неплатоспроможним у січні 2017 року. Підставою для переведення банку у наступний стан стало невиконання акціонерами вимог щодо прозорості власності та програми капіталізації, а також зменшення регулятивного капіталу до критичного рівня.

5.Щодо обізнаністю ОСОБА_16 із проблемами знаходження коштів у недержавних банках, до якого відносився ПАТ «Платинум Банк», свідчить його фраза у діалозі із ОСОБА_50 про виведення коштів такого змісту «…Вы либо коррупционер и взял бабки либо идиот, который не взял бабки».

6. ОСОБА_31 повідомляє ОСОБА_16 що ОСОБА_56 (начальник управління економічного розвитку та фінансів Міністерства інфраструктури України) цікавиться щодо ПАТ «Платинум Банк» і зазначила, що буде писати доповідну записку з цього приводу Міністру інфраструктури України.

Отже, у контексті висвітлення суб`єктивної сторони вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням листувань у 2015 році про небезпеку перебування коштів у недержавних банках, актів міністерства та наказів директора Украероруху з цього приводу, колегія суддів зазначає, що ОСОБА_16 , при накладенні резолюцій на перерахунок коштів до ПАТ «Платинум Банк», мав абстрактну можливість передбачити настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, оскільки такі ситуації вже траплялися у 2015 році та були предметом обговорення при ухваленні рішення при взаємодії із банком.

Також важливе значення для з`ясування психологічного ставлення ОСОБА_16 до вчиненого діяння має листування між Украерорухом, ПАТ «Платинум Банк» і Міністерством інфраструктури України, доведеності його змісту до відома обвинуваченого. Листування має таку хронологію.

Травень 2015 року

22? ?травня? ?2015 року до ДП Украерорух надійшов лист від ПАТ «Платинум Банк» від 29? ?квітня? ?2015 року № 100/10690 на ім`я директора ОСОБА_21 з пропозицією розглянути можливість підписання договору про надання послуги зарплатного проекту між Украерорухом та ПАТ «Платинум Банк». Резолюцією ОСОБА_16 у той самий день лист був направлений до опрацювання відповідальній особі. (т. 8, а.с. 86-87).

Підставою для відкриття рахунку у ПАТ «Платинум Банк» стала заява ОСОБА_16 про відкриття поточного рахунку від 22? ?травня? ?2015 року (т. 16, а.с. 2). Дані з електронних реєстрів чи файлів, в яких містяться/збережені відомості та контакти або ідентифікаційні дані клієнтів, за допомогою яких передавались дані за період з 22? ?травня? ?2015 року по 31? ?січня? ?2017 року по рахунку Украероруху та копії документів щодо юридичного оформлення відкриття цього рахунку містяться на аркушах 185-258 тому № 15 та аркушах 2-243 тому № 16 матеріалів судової справи.

Варто зазначити, що від самого початку укладення договору банківського рахунку від 22? ?травня? ?2015 року № НОМЕР_8 виникали сумніви у надійності співпраці між ПАТ «Платинум Банк» та ДП «Украерорух».

Червень 2015 року

Так, менш ніж за місяць після укладання договору банківського рахунку з ПАТ «Платинум Банк» від Міністерства інфраструктури України надійшло окреме доручення № 526/11/11-15 від 16 червня 2015 року, яким Украероруху було доручено переглянути фінансову політику підприємства та розглянути можливість здійснення розрахунково - касового обслуговування розміщення вільних обігових коштів на депозитних рахунках та залучення кредитних ресурсів переважно в державних банках.

Директор Украероруху у відповідь на дане окреме доручення у листі від 26 червня 2015 року № 1.12-361 повідомив, що наразі більшість фінансових операцій Украероруху здійснюється через АТ «Укрексімбанк» та частково через АТ «Ощадбанк», проте для диверсифікації ризиків підприємство готується розпочати співпрацю з АБ «Укргазбанк» (т. 5, а.с. 158, 203, т. 19, а.с. 54).

Жовтень 2015 року

У службовій записці від 12 жовтня 2015 року № 7.2.15-142 начальник фінансової служби Украероруху пропонує заступнику директора з економічного розвитку та фінансів розглянути та ініціювати перед директором питання щодо переведення/часткового переведення коштів до інших банківських установ із ПАТ «Платинум Банк» та Банку «Хрещатик» через погіршення ліквідності та продовження ведення роботи щодо забезпечення прозорості структури власників вказаних банків (т. 8, а.с. 235, т. 19, а.с. 6).

Січень 2016 року

Відповідно до окремого доручення від 22? ?січня? ?2016 року № 64/17/11-16 керівнику Украероруху доручено під особистий контроль забезпечити дотримання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 01? ?березня? ?2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» щодо виконання заходів економічного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету (т. 5, а.с. 159, т. 19, а.с. 62).

Лютий 2016 року

Окремим дорученням від 04? ?лютого? ?2016 року № 105/11/11-16 керівнику Украероруху доручено вжити вичерпних заходів щодо ефективного відбору банківських установ, у яких буде здійснюватися розрахунково-касове обслуговування та рекомендовано переглянути фінансову політику підприємства та відкрити або перевести рахунки для забезпечення своєї господарської діяльності до банків, які відповідно до критеріїв Національного Банку України входять до І та II груп банків.

У службовій записці від 12? ?лютого? ?2016 року № 7.1.01-221 начальник фінансової служби Украероруху інформує в.о. заступника директора з економіки та фінансів про те, що результати постійного моніторингу інформації щодо основних показників діяльності банківських установ, з якими співпрацює Украерорух, а також інформація з відкритих офіційних джерел (НБУ, Мінфін) свідчать про зниження загального рейтингу, довіри населення та надійності Платинум банку на ринку банківських установ. З огляду на численні рекомендації Міністерства інфраструктури України щодо забезпечення ефективного управління грошовими потоками державних підприємств з метою уникнення можливих втрат і ризиків від розміщення коштів в неплатоспроможних фінансових установах, зважаючи на те, що на рахунках в Платинум банку розміщено значну суму грошових коштів Украероруху та задля збереження обігових коштів підприємства начальник фінансової служби пропонує розглянути та ініціювати перед директором питання щодо перерозподілу залишків грошових коштів на поточних рахунках Украероруху в Платинум банку до інших банківських установ (т. 8, а.с. 236, т. 12, а.с. 164).

Березень 2016 року

Відповідно до окремого доручення від 29? ?березня? ?2016 року № 254/11/11-16 Міністерство інфраструктури України доручає, зокрема, відділу авіаційного транспорту отримати, отримати від керівників суб`єктів господарювання особисті письмові пояснення щодо розміщення коштів у недержавних банківських установах та звіти про заходи щодо повернення коштів із неплатоспроможних банків, а також підготувати пропозиції щодо притягнення до відповідальності винних осіб (т. 5, а.с. 171, 175, т. 6, а.с. 157, т. 19, а.с. 101).

У відповідь на лист Міністерства інфраструктури України від 29? ?березня? ?2016 року № 09/3074-16 (т. 5, а.с. 173, 174, т. 6, а.с. 156, т. 19, а.с. 100) від Украероруху надійшла відповідь від 30? ?березня? ?2016 року № 1-12-356 про те що станом на березень 2016 року Украерорух акумулює 100% виручки та майже 70% залишків коштів у державних банках. Решта фінансів зберігається на рахунках недержавних банків під вищі відсотки для отримання додаткового доходу, крім того, за дорученням Мінінфраструктури у березні 2016 року від недержавних банків отримано запитувану інформацію, яка потрібна для проведення моніторингу (т. 5, а.с. 177, т. 19, а.с. 103).

Квітень 2016 року

Розпорядженням Украероруху про організацію розрахунково-касового обслуговування від 05? ?квітня? ?2016 року № 20 зобов`язано уповноважених осіб розробити фінансову політику Украероруху до 14? ?травня? ?2016 року та надати пропозиції до неї до 11? ?травня? ?2016 року з урахуванням рекомендацій МІУ від 04? ?лютого? ?2016 року № 105/11/11-16 (т. 5, а.с. 178).

Листом від 07? ?квітня? ?2016 року № 1664/11/14-16 Міністерство інфраструктури України наполегливо рекомендувало, зокрема Украероруху, з огляду на ситуацію, що склалася на ринку банківських послуг, пов`язану із втратою фінансової стійкості багатьма банківськими установами переглянути фінансову політику підприємства та забезпечити здійснення розрахунково-касового обслуговування в державних банківських установах, наголошуючи на відповідальності керівника підприємства за фінансову стабільність (т. 5, а.с. 178, т. 19, а.с. 92).

Травень 2016 року

Наказом від 13? ?травня? ?2016 року №64-О директору Украероруху ОСОБА_21 за результатом атестації доручено, зокрема, здійснити заходи щодо виведення коштів з недержавних банківських установ. Це також підтверджується витягом з протоколу № 3 від 05? ?квітня? ?2016 року (т. 5, а.с. 246).

Крім того, на виконання доручення Прем`єр міністра України, Міністр інфраструктури України шляхом проставлення своєї резолюції надіслав із проханням розглянути лист від первинної профспілкової організації «Інженерно-технічних фахівців» (далі - ППО «ІТФ») про те, що профспілку турбують певні дії адміністрації Украероруху, що були прийняті та реалізовані у 2015 році, в порушення рекомендацій Мінінфраструктури зазначених в листах від 18 грудня 2014 року № 1309/11/11-14 та від 16 червня 2015 року № 526/11/11-15 щодо розміщення власних державних коштів в комерційному банку «Платинум Банк», а не в профільному державному АТ «Украексімбанк» (т. 5, а.с. 184). В додатку до вказаного листа містилась наступні додатки.

1. Лист від Всеукраїнської професійної спілки «Федерація профспілок авіапрацівників радіолокації, радіонавігації і зв`язку України» (далі - ВП «ФПАРРіЗУ») від 12 жовтня 2015 року № 595, яким повідомили Міністра інфраструктури України та Генерального прокурора України про зловживання керівництва Украероруху, зокрема, шляхом незрозумілого розміщення великої суми коштів (близько 280 млн грн) на рахунках комерційного банку («Платинум Банк»), що має ознаки корупції (т. 5, а.с. 185);

2. Відповідь на вищенаведений лист від Першого заступника Міністра інфраструктури України від 10 грудня 2015 року № 13756/09/10-15 у тому числі й про те, що завдяки ефективному управлінню грошовими потоками підприємство отримало дохід від розміщення грошових коштів Украероруху на поточних рахунках у банках без будь-яких обмежень на таке розміщення у 2014 році майже в 3 рази більше, ніж у 2013 році, а за 10 місяців 2015 року в 11 разів більше, ніж рівень таких доходів у 2013 році та в 4 рази більше, ніж у 2014 році. МІУ зазначає, що підприємство з метою диверсифікації фінансових ризиків, створення умов ринкової конкуренції між банками для покращення умов надання послуг, зниження тарифів на обслуговування, підвищення ставки відсотків на залишки коштів на поточних рахунках має право самостійно обирати банківські установи.

3. Запит до директора Украероруху від 22 грудня 2015 року із проханням надати інформацію:

- про співпрацю Украероруху з Мінінфраструктури, Мінекономіки та Мінфіну щодо створення резерву коштів Украероруху та визначеня у відборі банків (комерційний/державний) для розміщення коштів Украероруху для отримання доходів на активи;

- чи передбачено Статутом Украероруху, Фінансовим планом підприємства на 2015 рік, Стратегічним планом підприємства, бізнес-планом підприємства на 2015 рік, річним планом капіталовкладень - отримання доходу від розміщення коштів підприємства на банківських рахунках, якщо так - то в якому саме з перерахованих планів це фігурує;

- на які саме цілі планувалось направити прибуток від розміщення коштів підприємства на банківських рахунках комерційного банку «Платинум Банк» і в якому документі про це вказано;

- чи аналізували фінансові та юридичні структури підприємства фінансові ризики з цього питання, якщо так, просимо повідомити результати такого аналізу.

4. Інформація зі ЗМІ від 03 грудня 2015 року, серед іншого й про те що т.в.о. директора ОСОБА_43 без наявних причин відкрив рахунок в приватному Платинум Банку, який перебуває в критичному фінансовому стані та перерахував туди 200 млн гривень, хоча підприємство Украерорух обслуговується в державному банку «Укрексімбанк».

5. Службова записка заступника директора Украероруху з питань безпеки та боротьби з корупцією від 22 грудня 2015 року №3.1.7-357 із додатками на трьох аркушах відповідно до якої:

- процедура відкриття Украерорухом банківського рахунку в ПАТ «Платинум банк» проведена без погодження з відповідними підрозділами підприємства, що суперечить вимогам п. 4.5 Положення про організацію договірної роботи в Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України, затвердженого наказом від 10? ?лютого? ?2009 року № 29 (зі змінами та доповненнями);

- вказаний банк не є державним (згідно з офіційним сайтом в мережі Інтернет основними акціонерами 92% с група фінансових інвестиційних фондів-нерезидентів Кіпру), а за рейтингом самих надійних банків України, складеним аналітиками на базі офіційної статистики, наданої НБУ, цей банк не входить навіть в 15-ку надійних банків (входить лише в 10-ку за обсягами кредитування фізичних осіб);

- при отриманні на погодження проекту договору б/д №7.2- 359/2015 з ПАТ «Платинум банк» про надання послуг дистанційного обслуговування за допомогою системи «Інтернет-Клієнт-Банкінг» неодноразово було повідомлено заступника директора з економічного розвитку та фінансів ОСОБА_57 щодо невідповідності цього договору вимогам Мінінфраструктури України;

- зважаючи на зміст доручень Мінінфраструктури (від 18 грудня 2014 року №1309/11/11-14 та від 16 червня 2015 року №526/11/11-15) підприємству рекомендовано розглянути питання щодо можливості здійснення розрахунково-касового обслуговування переважно в державних банках;

- з метою уникнення ризику втрати державних коштів було запропоновано здійснювати розрахунково-касове обслуговування у ПАТ «Платинум банк» лише за умови підтвердження доцільності відкриття рахунку саме в ПАТ «Платинум банк» з обґрунтуванням причин та ретельним аналізом тарифів та умов розрахунково-касового обслуговування у порівнянні з державними банками (ПАТ «Державний експортно-імпортний банк») та погодженням з органом управління (службова записка від 17 серпня 2015 року №3.1.1.7-316).

6. Лист т.в.о. директора Украероруху від 31 грудня 2015 року № 1.19 - 63.

Украерорух у відповідь на виконання доручення КМУ від 14? ?травня? ?2016 року № 15853/1/1-16 до звернення Комітету ВРУ з питань запобігання і протидії корупції від 27? квітня? ?2016 року № 04-19/12-1037 щодо звернення голови первинної профспілкової організації «Інженерно - технічних фахівців» від 01? ?березня? ?2016 року № IТФ-88 стосовно перевірки законності дій Міністерства інфраструктури України та Украероруху в частині розміщення підприємством грошових коштів на рахунках комерційного банку «Платинум Банк» повідомив про те, що Украерорух відкриває та обслуговує банківські рахунки виключно в межах законодавства, що підтверджено ревізією Державної фінансової інспекції у 2016 році (порушень не виявлено). Крім того політика розподілу коштів підприємства полягає у тому що усі кошти за надані послуги надходять виключно до державних банків («Укрексімбанк», «Укргазбанк», «Ощадбанк») а близько 30% коштів зберігаються в недержавних установах («Платинум Банк», «Райффайзен Банк Аваль» тощо) на поточних рахунках під вищі відсотки (т. 5, а.с. 193).

Червень 2016 року

10 червня 2016 року Украерорух надає рахунки ПАТ «Платинум Банк» на перерахування членського внеску України на користь Євроконтролю від імені держави (т. 8, а.с. 121).

21 червня 2016 року Украерорух із проханням забезпечити своєчасне проведення платежів інформує ПАТ «Платинум Банк», що протягом липня-вересня 2016 року з поточного рахунку Украероруху в гривні планується перерахувати близько 185 млн грн, і також протягом липня 2016 року із рахунку в євро планується перерахувати 5.2 млн євро, в тому числі 1.6 млн євро сплати членського внеску до Євроконтролю (т. 8, а.с. 119).

Липень 2016 року

У листі від 05 липня 2016 року № 1-15-1080 ДП «Украерорух» звертає увагу на вищенаведений лист від 21 червня 2016 року та наполягає на виконанні ПТБ своїх зобов`язань та платіжного доручення від 04 липня 2016 року (т. 8, а.с. 123). Відповідь на вказані листи була надана лише 27 липня 2016 року, а до Украероруху цей документ надійшов 01 серпня 2016 року (т. 8, а.с. 93-95).

Відповідно до листа про надання інформації від 06 липня 2016 року №1-16.3-1100 Украерорух звертається до НБУ через затримку платежів з боку ПАТ «Платинум Банк», а саме за платіжними дорученнями від 24 червня 2016 року та 04 липня 2016 року із проханням до НБУ сприяти у проведенні банком платежів та проінформувати про причини невиконання зобов`язань (т. 6, а.с. 17, т. 19, а.с. 91).

Листом від 28 липня 2016 року № 1-12-1332 Украерорух інформує Міністра інфраструктури про виконання рішення Атестаційної комісії щодо виведення коштів з недержавних банківських установ. Залишки коштів в недержавних банках знизились на 77 млн грн за травень-липень 2016 року (т. 5, а.с. 205-206, т. 19, а.с. 118).

Також у цьому листі зазначається, що в свою чергу, листом від 20 липня 2016 року ПАТ «Платинум Банк» метою збереження діючих відсоткових ставок, запропонував Украероруху поступове зменшення залишків на поточних рахунках Украероруху, що відкриті в ПАТ «Платинум Банк», а саме: в липні та серпні 2016 року виконувати списання коштів за платіжними дорученнями на суму 10 000 000 грн щомісяця, а з вересня по грудень 2016 року - 20 000 000 грн щомісяця. Зі свого боку, Украерорух листом від 27 липня 2016 року № 07-12-968 направив свій план поступового зменшення залишків грошових коштів на поточних рахунках, відкритих в ПАТ «Платинум Банк» в межах договору банківського рахунку від 22? ?травня? ?2015 року № НОМЕР_10 (т. 8, а.с. 91-92).

Вищенаведене питання стало предметом обговорення подальшої співпраці між ПАТ «Платинум Банк» та Украерорухом, яке було зафіксовано 29 липня 2016 року у протоколі зустрічі представників Украероруху та ПАТ «Платинум Банк», відповідно до якого голова Правління ПАТ «Платинум Банк» ОСОБА_58 підтвердив готовність банку до роботи відповідно до наданого плану (від 27 липня 2016 року) (т. 6, а.с. 13).

Відповідно до Звіту Рахункової палати про аудит ефективності управління майном державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету, який затверджено рішенням Рахункової палати від 28 серпня 2018 року № 22-1 - терміни та обсяги зменшення залишків грошових коштів на поточних рахунках протягом липня - грудня 2016 року, запропоновані ПАТ «Платинум Банк» та надіслані до міністерства директором Украероруху (лист від 28 липня 2016 року № 1-12-1332), не дотримано. У серпні та жовтні 2016 року перерахування коштів взагалі не здійснювалося. У вересні 2016 року було перераховано 3,89 млн грн, у листопаді 2016 року - 11,52 млн грн, у грудні 2016 року - 15,19 млн грн, замість передбачених у ці місяці 20,0 млн гривень (т. 14, а.с.15-162).

У цьому ж листі від 28 липня 2016 року № 1-12-1332 ДП «Украерорух» просить Мінінфраструктури повідомити про можливість подальшої співпраці з «Платинум Банком». У витязі з акта аудиту ефективності управління майном державного підприємства обслуговування повітряного руху України, що має фінансові наслідки для державного бюджету від 25 липня 2018 року № 04-10/18, підкреслено, що відповідь Міністерства на зазначений лист Украероруху та інформація щодо подальшого листування із вказаного питання в Украерорусі відсутні (т. 14, а.с. 6).

Серпень 2016 року

Однак уже 01 серпня 2016 року до Украероруху надійшов лист від 27 липня 2016 року № 10/8855 із частково зміненим графіком поступового зменшення залишків грошових коштів на поточних рахунках (т. 8, а.с. 94).

15 серпня 2016 року до Украероруху надійшов лист від 09 серпня 2016 року № 100/9298 де «Платинум Банк» частково зменшив загальну суму очікуваних виведених коштів за період серпень - грудень та додав графік виводу коштів у євро (т. 8, а.с. 100-101).

Вересень 2016 року

12 вересня 2016 року до Украероруху надійшов лист із інформацією про те, що Платинум Банк пропонує новий графік виведення коштів із очікуваною сумою платежу 0 грн у вересні - грудні 2016 року та 1 600 000 євро 24 листопада 2016 року (т. 8, а.с. 97).

Окремим дорученням від 30 вересня 2016 року № 734/11/11-16 Міністерство інфраструктури України доручає розглянути можливість переходу на розрахунково-касове обслуговування до банків, що мають активи, частка яких складає не менше як 1,0% активів банківської системи або контрольний пакет акцій яких належить міжнародним фінансовим та банківським установам, які мають міжнародний рейтинг інвестиційного класу від міжнародно визнаних рейтингових агенцій та/або у яких держава володіє часткою понад 75 відсотків. При цьому ці банки повинні відповідати таким вимогам:

- протягом шести останніх місяців Національним банком України не застосовувались заходи впливу у вигляді обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій;

- які протягом шести останніх місяців дотримуються економічних нормативів, установлених Національним банком України;

- є учасниками Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, крім випадків, передбачених законом, та не мають фінансової заборгованості перед Фондом гарантування вкладів фізичних осіб щодо сплати зборів, штрафів, пені;

- які проводять діяльність на банківському ринку не менше трьох років;

- не мають заборгованості зі сплати податків і зборів;

- протягом останніх 12 місяців щодо яких, або до власників істотної участі в яких, або до пов`язаних осіб яких не було застосовано Україною, іноземними державами - членами Організації економічного співробітництва та розвитку чи Євросоюзом санкцій (далі - банки з високим рівнем надійності);

- які володіють облігаціями внутрішньої державної позики в розмірі не менш як 20% регулятивного капіталу банку;

- у яких кількість емітованих ними електронних платіжних засобів (платіжних карток) державної багатоемітентної платіжної системи, платіжною організацією якої є резидент, становить не менш як 10% загальної кількості емітованих ними електронних платіжних засобів (платіжних карток).

Крім того у ньому зазначено, що окреме доручення МІУ № 105/11/11-16 від 04? ?лютого? ?2016 року вважається таким, що втратило чинність (т. 5, а.с. 207, т. 19, а.с. 119).

Жовтень 2016 року

На виконання вищенаведеного окремого доручення Украерорух повідомляє, що розрахунково-касове обслуговування на підприємстві здійснюється у банківських установах, які відповідають встановленим критеріям Національного банку України, які затверджені рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду платіжних систем від 31 грудня 2015 року № 657, а саме у банках з державною часткою, банках іноземних банківських груп та І групи. Крім того крім того, Украерорух повідомив, що направив запити щодо відповідності вимогам, встановленим окремим дорученням до банківських установ, в яких підприємство здійснює розрахунково-касове обслуговування (т. 5, а.с. 209-220, 249, т. 8, а.с. 125, т. 19, а.с. 122-129). У відповідь на зазначений лист ПАТ «Платинум Банк» надає відповідь, що, частка активів Банку складає більше 0,59% на 01 липня 2016 року, на дату листа Банк не володіє облігаціями внутрішньої державної позики, але відповідає іншим критеріям(т. 6, а.с. 15, т. 8, а.с. 127).

Спеціаліст Держаудитслужби аналізуючи вищенаведену інформацію у кримінальному провадженні, зокрема лист від 23 листопада 2016 року № 100/14503, взявши до уваги те, що листом від 23 листопада 2016 року № 100-01/6410 ПАТ «ПТБ» повідомив, що частка активів Банку складає більше 0,59 % активів всіх платоспроможних банків України (станом на 01 липня 2016 року) а також той факт що у службовій записці від 23? ?січня? ?2017 року № 05-15-60 т.в.о. заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_59 повідомив, що порівняльний аналіз діяльності банків та показників банківської системи України проводиться Національним банком України щоквартально та публікується на офіційному веб-сайті НБУ (bank.gov.ua) y розділі «Статистика», доходить висновку, що ПАТ «Платинум банк» протягом 2016 року не відповідав критеріям відбору банківських установ, визначених постановами КМУ від 20? ?січня? ?2016 року № 37 та від 22 вересня 2016 року № 662 про що службові особи Украероруху відповідальні за Управління фінансовими ресурсами підприємства були обізнані (т. 14, а.с. 168).

Украерорух 23 червня 2016 року звертався до ПАТ «Платинум Банк» з проханням надати актуальну інформацію щодо надійності та віднесення його до категорії проблемних чи неплатоспроможних банків, дії тимчасової адміністрації тощо (т. 5, а.с. 248, т. 8, а.с. 120).

Також Украерорух 15? ?лютого? ?2016 року звертався до ПАТ «Платинум Банк» щодо відповідності встановленим критеріям Національного банку України, які затверджені рішенням Комітету з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду платіжних систем від 31 грудня 2015 року № 657 на що від банку була отримана відповідь про відповідність вказаним критеріям (т. 6, а.с. 6-9). Запит Украероруху від 10? ?травня? ?2016 року залишився без відповіді (т. 8, а.с. 116).

Листопад 2016 року

Листом від 21 листопада 2016 року ПАТ «Платинум Банк» пропонує ексклюзивні умови розміщення коштів до 5,5% річних у євро та пропонує активізувати співпрацю в рамках діючого зарплатного проекту (т. 8, а.с. 107).

Щодо ознайомлення ОСОБА_16 із ситуацією про виведення коштів з ПАТ «Платинум Банк» варто звернути увагу на показання таких свідків: ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_19 , які повідомили, що про необхідність виведення коштів з ПАТ «Платинум Банк» інформував директор на нараді, де присутні були всі керівники. На нараді також зазначалися зауваження по атестації директора ОСОБА_21 в частині розміщення коштів в ПАТ «Платинум Банк» (розкрито у п.п. 4.1.21. Вироку).

Крім цього свідок ОСОБА_24 повідомила таке. На нарадах, де розглядалося питання ПАТ «Платинум Банк», ОСОБА_16 чув, знав і розумів, що доручення надійшло від Міністерства і його треба виконувати. Тобто виводити кошти із ПАТ «Платинум Банк». Свідок наголосила на тому, що всі присутні на нарадах повинні були виконувати оголошені обмеження щодо взаємодії із ПАТ «Платинум Банк».

За наслідками проведених нарад складався протокол. Головуючий на нарадах затверджував протокол. Проведення нарад, складання протоколів, окремі доручення від Міністерства вчинялися з метою загального виконання основних функцій підприємств. (т. 26, а.с. 60, CD диск).

Свідок ОСОБА_21 зазначив, що розпорядження Міністерства обговорювалися на щотижневих нарадах. Фінансова служба доповідала щодо рекомендацій та пропозицій щодо їх виконання. Після цього мною підписувалися відповідні розпорядчі документи, виконання яких контролювалося в рамках рутинних доповідей на нарадах. Щодо виведення коштів з недержавних банків, то свідком видавалися накази, графіки та здійснювалося відповідне листування. Фінансова служба регулярно доповідала перед Міністерством і надавала інформацію на наших щотижневих нарадах.

На нарадах обговорювалася позиція щодо необхідності виведення коштів з ПАТ «Платинум Банк». На нарадах велися протоколи, але були наради і без ведення протоколів. На них також обговорювалося питання необхідності припинення співпраці з цим банком. Хто саме приймав участь на таких нарадах згадати поіменно не зміг, але зазначив, що приймали участь особи, які мали право першого підпису.

Мета проведення нарад - по-перше, заслухати доповіді усіх керівників, це обізнаність усіх керівників, підрозділів, заступників з тим, що відбувається на підприємстві. Це контроль виконавчої дисципліни, доповіді щодо виконання поточних наказів. Якщо є потреба, на цих нарадах заступники або керівники відповідних відомств могли виходити з ініціативами щодо окремих доручень .

Свідок ОСОБА_27 проінформував, що в Украерорусі майже щотижня проводилися виробничі наради із залученням директора підприємства, заступників, керівників структурних підрозділів. Інколи вони тривали понад дві години.

Помічник директора або інша уповноважена особа в обов?язковому порядку вела протокол зборів.

Не пригадав, щоб на нараді обговорювалося якесь питання, а у протоколі це питання, чи пропозиція не відображалися. Відповідальні особи вносилися у протокол з метою контролю за певним питанням. Йому надсилали протокол перед підписанням, де він перевіряв питання, що стосувалося його особисто та його відділу.

Свідок ОСОБА_25 з приводу щотижневих нарад повідомила, що вони проводилися під головуванням директора. Директор на ці наради збирав усіх заступників і керівників апарату. Проводились вони один раз на тиждень. Попередньо директором формувались питання, які він хотів би розглянути, почути відповіді, обговорити. Секретарем розсилався попередній порядок денний усім задіяним керівникам. Готувалися матеріали. Коли проводилось засідання, обговорювали ті питання, які в порядок денний включав директор. Доповідали по питанням, які були на попередньому засіданні прийняті та поставлені на контроль. Всі доповідали про виконання або на якому етапі знаходиться виконання певного питання. Протоколювались обов`язково усі наради. Це була забаганка нашого директора.

Якщо питання вважалося важливим, і займало багато часу, по ньому приймались рішення. По такому питанню не могло бути, щоб його не внесли до протоколу. Директор на цьому завжди наполягав (т. 26, а.с. 116, CD диск).

Суд звертає увагу на зауваження захисту, що досліджені протоколи нарад не містили окремого пункту, який стосувався ПАТ «Платинум Банк».

З урахуванням показань свідків, які зауважили, що у протоколі фіксувалися лише ті питання, які обговорювали тривалий час та у яких визначалися виконавці, що проводилися наради для керівників і без ведення протоколів, Суд дійшов висновку, що питання із ситуацією ПАТ «Платинум Банк» обговорювалося, проте через те, що директор не видавав окреме доручення та не визначав відповідальну особу, протокол не містив відповідних записів. Крім цього, питання щодо ПАТ «Платинум Банк» знаходило своє закріплення в окремих наказах директора, що не вимагало окремої фіксації у протоколі.

Підтвердженням цього є показання свідка ОСОБА_25 , яка зазначила, що складений протокол був обов?язковим для виконання, це була вказівка директора, яка фіксувалась письмово відповідно до законодавства. Кожен працівник за своєю посадовою інструкцією зобов`язаний її виконати. Встановлювались чіткі строки виконання, дати. Обговорювалось питання, зазначалось, які люди приймають рішення (т. 26, а.с. 116, CD диск).

Водночас Суд звертає увагу на те, що сама по собі обізнаність, обговорення чи відсутність таких розмов на нарадах, з урахуванням виявленого листування із представниками Міністерства, наявних наказів директора та доручень від Міністерства, не звільняє ОСОБА_16 від обов`язку самостійно ознайомитися із актами, виданими по підприємству з певного питання та діяти відповідно до зафіксованих приписів (Розділ 5 посадової інструкції заступника директора з розвитку від 22 грудня 2015 року № 3.3.43-312).

Таким чином, оцінюючи наявні у матеріалах справи відомості про обізнаність ОСОБА_16 із окремими елементами такого листування, Суд доходить висновку, що ОСОБА_16 , накладаючи резолюцію щодо перерахунку грошових коштів до ПАТ «Платинум Банк», усвідомлював характер своїх дій та мав передбачати, що в результаті його дій може бути завдано тяжких наслідків.

4.1.4.2. Щодо вольової ознаки суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України ( бажання наслідків у вигляді одержання неправомірної вигоди)

У даному випадку на переконання сторони обвинувачення ОСОБА_16 діяв з метою одержання неправомірної вигоди ПАТ «Платинум Банк» у вигляді підвищення ліквідності вказаної банківської установи.

Дійсно, у пояснювальній записці від 28 листопада 2016 року та у доповідній записці від 28 листопада 2016 року від Директора банківського нагляду першому заступнику голови НБУ (т. 21, а. с. 53, 132) підкреслено, що правлінням НБУ від 12? ?лютого? ?2015 року № 103/БТ (зі змінами), запроваджено особливий режим контролю за діяльністю ПАТ «Платинум Банк» до повного виконання зобов`язань перед НБУ за кредитними договорами. У зв`язку із встановленням фактів невідображення ПАТ «Платинум Банк» в бухгалтерському обліку документів клієнтів цього банку, що не виконані банком у встановлений законодавством України строк, ПАТ «Платинум Банк» рішенням Правління НБУ від 02 червня 2016 року № 48-рш/БТ (зі змінами) віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів (т. 25, а.с. 6 - 18).

Однак, виходячи із Рішення Правління НБУ від 28 листопада 2016 року, діяльність ПАТ «Платинум Банк» була визнана такою, що відповідає законодавству, а згадане рішення від 02 червня 2016 року № 48- рш/БТ визнано таким, що втратило чинність (т. 21, а.с. 122, т. 25, а.с. 79).

У вищенаведеній доповідній записці та пояснювальній записці додатково наголошувалося що за даними статистичної звітності станом на 25 листопада 2016 року загальні активи Банку становлять 8 023 млн грн, зобов`язання - 7 339 млн грн, регулятивний капітал - 261 млн грн, фінансовим результатом діяльності станом на 01 листопада 2016 року був збиток у сумі 351 млн грн. Кошти фізичних осіб станом на 25 листопада 2016 року становлять 5 785 млн грн, або 79% від зобов`язань. Заборгованість перед Національним банком України станом на 25 листопада 2016 року становить 286 млн грн.

Порівнюючи інформацію про діяльність ПАТ «Платинум Банк» та пропозиції щодо подальшого нагляду (за станом на 01 листопада 2016 року та на 01 грудня 2016 року), значення нормативу миттєвої ліквідності (H4) становило 37,56% та 40,16% відповідно (при нормативному значенні не менше 30%, установленому для спеціалізованого ощадного банку), водночас ризики відтоку коштів залишалися (т. 21, а.с. 64, 71).

Згідно із інформацією про діяльність ПАТ «Платинум Банк» станом на 25 листопада 2016 року у зв`язку з від`ємним значенням РК інші нормативи та ліміти, базою розрахунку яких є РК, також порушені (нормативи Н2, Н7, H8, 9 та ліміт Л13-2). Також, недотримано значення (H6) фактично - 57,77% (нормативне значення не менше 60%) (т. 21, а.с. 125, т. 25, а.с. 81 (зворотний)).

А відповідно до звіту про моніторинг банку ПАТ «Платинум Банк» від 01 грудня 2016 року, станом на 23 грудня 2016 року наявний високий рівень ліквідності: банком недотримано значення нормативу миттєвої ліквідності (Н4) - 25,13% (при нормативному значенні не менше 30%), що є наслідком суттєвого зменшення обсягів ВЛА (коштів на коррахунку в НБУ та касі), порівняно з 01 грудня 2016 року на 129 млн грн (до 143 млн грн), в основному внаслідок відпливу коштів клієнтів, повернення вкладів та відсотків за вкладами фізичних осіб, стабкредиту та відсотків за ним, повернення коштів АТ «ОЩАДБАНК» та відсотків за ними тощо (т. 21, а. с. 88). Згідно із інформацією про діяльність ПАТ «Платинум Банк» та пропозиції щодо подальшого нагляду (за станом на 01? ?січня? ?2017 року) протягом грудня 2016 року банком допущені порушення нормативів миттєвої ліквідності випадків та короткострокової ліквідності (Н6) 2 випадки (т. 21, а.с. 59). А виходячи зі звіту про моніторинг банку-юридичної особи від 01? ?січня? ?2017 року протягом грудня 2016 року банк допустив додатково порушення нормативів миттєвої ліквідності (Н4) - 7 випадків (т. 21, а.с. 78).

Крім того, високий ризик ліквідності підтверджував і той факт, що середньоарифметична сума залишків коштів на кореспондентському рахунку у НБУ є меншою, ніж розрахована резервна база за період визначення. Так, за період з 11 жовтня 2016 року - 10 листопада 2016 року середньоарифметична сума залишків коштів на кореспондентському рахунку банку у НБУ була меншою на 95 млн грн (т. 21, а. с. 105), а за період з 11 листопада 2016 року - 10 грудня 2016 року середньоарифметична сума залишків коштів на кореспондентському рахунку банку у НБУ була меншою на 111 млн грн.

Прикметно, що станом на 01 грудня 2016 року Украерорух був найбільшим кредитором ПАТ «Платинум Банк» на загальну суму заборгованості 338 520 000 грн, що становило 4, 53% від зобов`язань банку (т. 21, а.с. 97).

Підсумовуючи зазначене, можна дійти висновку, що ПАТ «Платинум Банк» на кінець 2016 року мав високий ризик ліквідності, який підтверджувався відповідними нормативами. Разом з тим, у матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази, які підтверджують той факт, що ОСОБА_16 , як т.в.о. директора Украероруху усвідомлював, передбачав зазначений факт та всі суспільно небезпечні наслідки дій поставлених стороною обвинувачення у вину, як і відсутні будь-які документи, які підтверджують бажання ОСОБА_16 покращення показників ліквідності ПАТ «Платинум Банк», як одержання неправомірної вигоди.

Крім того, як влучно зазначає сторона захисту під час судового засідання 04 червня 2025 року, оскільки наказом від 23 листопада 2016 року № 839/о ОСОБА_16 було відкликано із навчання з питань охорони праці з 24 листопада 2016 року по 25 листопада 2016 року виникає питання щодо умислу ОСОБА_16 щодо відповідних дій та часу його виникнення. Оскільки лише через раптову хворобу ОСОБА_18 , в.о. директора накладання резолюції здійснив ОСОБА_16 .

Згідно з доповідною запискою від 05? ?січня? ?2017 року Директора банківського нагляду в.о. голови НБУ та пояснювальною запискою Директора банківського нагляду від? ?січня? ?2017 року станом на 03? ?січня? ?2017 року структура власності банку була визнана НБУ непрозорою у червні 2016 року. У серпні 2016 року ОСОБА_60 подав до Національного банку пакет документів для погодження набуття істотної участі у банку в розмірі більше 75% через підконтрольні йому компанії, однак НБУ не погоджував йому придбання акцій банку з огляду на неподання окремих документів, зокрема, через відсутність дозволу Антимонопольного комітету України на концентрацію. Антимонопольний комітет у грудні 2016 року повернув без розгляду пакет документів щодо набуття ОСОБА_61 контролю у ПАТ «Платинум Банк» (т. 21, а.с. 46, 164, т. 25, а.с. 90 (зворотний)).

У судовому засіданні Свідок ОСОБА_62 повідомив, що він не мав жодного відношення до ПАТ ПАТ «Платинум Банк», не був кінцевим бенефеціаром. А на питання прокурора чи був на той час в ПАТ «Платинум Банк» хтось знайомий з керівництва, з працівників або власників, повідомив що він не пам`ятає, оскільки це було 10 років тому (журнал судового засідання за 27 травня 2026 року, т. 27, а.с. 109, CD диск, т. 27).

Суд констатує, що такі показання свідка повністю суперечать матеріалам, які містяться у справі. Так свідок, який ініціює складний і юридично значущий процес придбання 75% акцій банківської установи через державні регулятори (НБУ та АМКУ), не може стверджувати, що він не мав жодного відношення до такого банку. Дійсно, юридично ОСОБА_62 міг не набути офіційного статусу кінцевого бенефіціарного власника (оскільки НБУ не погодив угоду, а АМКУ повернув документи). Проте відсутність завершеного юридичного факту набуття власності не означає відсутності відношення до банку або відсутності фактичного контролю чи зацікавленості у діяльності банку. Документи НБУ вказують на те, що свідок діяв через «підконтрольні йому компанії», намагаючись легалізувати свій статус. Купівля контрольного пакета акцій (понад 75%) великого банку є масштабною фінансовою та юридичною транзакцією. Вона вимагає проведення глибокого аудиту, численних переговорів з діючими власниками та топ-менеджментом.

Посилання на значний проміжок часу у контексті такої значної ділової угоди не відповідає фактичним обставинам, та оцінюється судом, як показання, які суперечать документам, створеним у той самий час. Саме тому Суд бере до уваги письмові докази, відхиляючи показання свідка ОСОБА_63 .

У цьому контексті важливим є повідомлення Національного банку України листом від 12 липня 2017 року № 27-0006/48355, який надав відповідь стосовно структури власності ПАТ «Платинум Банк», в якому зазначалося, що останні відомості про структуру власності ПАТ «Платинум Банк» надавались до НБУ станом на 01? ?січня? ?2017 року, згідно з якими власниками істотної частки в ПАТ «Платинум Банк» були: (1) компанія «ПТ ПЛАТІНУМ ПАБЛІК ЛІМІТЕД» (PT PLATINUM PUBLIC LIMITED), Peспубліка Кіпр, що прямо володіла 100% акцій ПАТ «Платинум Банк», (2) громадянин Ізраїлю ОСОБА_95 та (3) громадянин України ОСОБА_64 , які були власниками істотної частки в ПАТ «Платинум Банк» (т. 19, а.с. 167).

На ймовірний зв`язок обвинуваченого із зацікавленими особами ПАТ «Платинум Банк», зазначено у матеріалах кримінального провадження, а саме у протоколі огляду від 23? ?квітня? ?2020 року, який містить результати аналізу телекомунікаційних з`єднань абонентів за допомогою програмного продукту Mercure V4 для встановлення ймовірних місць зустрічей осіб у період з 2015 до 2017 року (т. 8, а.с. 1).

Відповідно до згаданого протоколу огляду, ОСОБА_16 міг зустрічатися з із зацікавленим особами ПАТ «Платинум Банк» 2 рази, в радіусі до 100-300 метрів, що відбулося 09 вересня 2016 року та 29 грудня 2016 року.

З огляду на те, що одна ймовірна зустріч могла бути щонайменше за два місяці до перерахування коштів, а інша через місяць після перерахування, це не може бути належним підтвердженням взаємодії ОСОБА_16 та зацікавлених осіб ПАТ «Платинум Банк» і підтвердженням умислу ОСОБА_16 на вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з урахуванням того, що він виконував обов`язки директора замість ОСОБА_18 , який раптово захворів.

Тому Суд вважає недоведеною обставину безпосередньої зустрічі зацікавлених осіб ПАТ «Платинум Банк», зокрема ОСОБА_53 , та ОСОБА_16 .

Інших прямих або непрямих доказів зустрічей або зацікавленості ОСОБА_16 у перерахуванні коштів в інтересах ПАТ «Платинум Банк» сторона обвинувачення не надала.

Також на підтвердження обізнаності ОСОБА_16 щодо ситуації із ПАТ «Платинум Банк» прокурор надав протокол огляду речей і документів від 15 жовтня 2019 року із додатками, на яких містяться відібрані фото та файли із флеш-накопичувача з написами «аerodata», який був вилучений із службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_16 (т. 10, а.с. 104).

Колегія суддів, аналізуючи цей протокол, як доказ підтвердження факту обізнаності ОСОБА_16 із цими документами до моменту накладення ним резолюції 24 листопада 2016 року, зазначає таке:

1.Всі відібрані 41 файл, які містяться на флеш-накопичувачі, відповідно до звіту про метадані цих файлів, записані (скопійовані) на нього в один день - 21? ?січня? ?2018 року (в період з 20:47 до 21:03);

2.Якщо ж аналізувати внутрішні метадані самих фотографій (Content created, Date original), то саме у 2017 році було створено переважну більшість знімків. На вказаний факт звертає увагу обвинувачений ОСОБА_16 у судовому засіданні 23 червня 2025 року, зазначаючи про те, що якщо всі матеріали накласти на те, чи знав ОСОБА_20 щось на момент вчинення ним правопорушення, у цьому випадку буде складатися хибна думка. Тобто, на думку обвинуваченого, що знав ОСОБА_20 до події, і що знав уже під час розслідування в 2017 році - це різні речі.

Колегія суддів бере до уваги зазначений факт, а також те, що обвинувачений ОСОБА_16 оскаржував результати службового розслідування щодо себе у судах, на підтвердження чого йому потрібні були зазначені документи, левова частка із яких датована 2017 роком;

3.Виняток становлять декілька файлів, які були створені до 24 листопада 2016 року, однак, враховуючи відсутність інформації, що є предметом доказування у цій справі, колегія суддів не може взяти їх до уваги;

4.Окрему увагу слід звернути на файл IMG_2292.JPG, що містить зображення службової записки від 12 жовтня 2015 року № 7.2.15-142. У ній начальник фінансової служби Украероруху пропонує заступнику директора з економічного розвитку та фінансів розглянути та ініціювати перед директором питання щодо переведення/часткового переведення коштів до інших банківських установ із ПАТ «Платинум Банк» та Банку «Хрещатик» через погіршення ліквідності та продовження ведення роботи щодо забезпечення прозорості структури власників вказаних банків.

Незважаючи на відсутність метаданих пристрою, на якому було зроблено зазначений знімок, повний шлях до цього файлу «107APPLE_2292.JPG» знаходився у специфічній для iOS директорії, а датою його локального часу (LT), коли вміст файлу був створений або змінений, є 19 жовтня 2015 року о 17:18:26.

Враховуючи, що на той час ОСОБА_16 користувався телефоном IPhone 5S та те, що цей лист містився на флеш-накопичувачі у службовому кабінеті останнього, це свідчить про обізнаність ОСОБА_16 із вищенаведеною службовою запискою, а водночас із проблемами щодо ліквідності із ПАТ «Платинум Банк» до моменту накладення резолюції 24 листопада 2016 року.

Водночас із матеріалів справи не встановлено бажання одержання неправомірної вигоди ОСОБА_16 під час надання резолюції щодо переказу коштів до ПАТ «Платинум Банк», що у цьому випадку виключає кваліфікацію обвинувачення за ст. 364 КК України.

Суд підкреслює, що обов`язок доведення винуватості особи та кожної обставини, на яку посилається сторона обвинувачення, покладається виключно на прокурора. Саме сторона обвинувачення зобов`язана довести належними, допустимими та достатніми доказами всі фактичні твердження, викладені в обвинувальному акті.

Твердження cторони обвинувачення про мету одержання неправомірної вигоди, підлягають обов`язковому доказуванню в загальному порядку.

Такі обставини мають підтверджуватися прямими або непрямими доказами, зокрема показаннями свідків, письмовими документами, матеріалами листування, процесуально зафіксованими повідомленнями, аудіо- чи відеозаписами або іншими належними доказами, які б об`єктивно підтверджували сам факт умисного надання такої неправомірної вигоди.

Таким чином, стороною обвинувачення не доведено поза розумним сумнівом, що у діях ОСОБА_16 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме через відсутність суб`єктивної сторони складу кримінального правопорушення, прямого умислу на заподіяння шкоди та неправомірної вигоди для себе та третіх осіб.

У зв`язку з чим, суд переходить до вирішення інших питань, передбачених ст. 368 КПК, зокрема, щодо можливості перекваліфікації дій ОСОБА_16 за іншою статтею закону України про кримінальну відповідальність.

 

V. Діяння ОСОБА_16 підлягають перекваліфікації з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України

Юридична оцінка діяння у межах пред`явленого обвинувачення належить до кола питань, що вирішуються судом під час ухвалення вироку (п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України). Тобто, ухвалюючи вирок, суд повинен надати оцінку тому, чи містить певне діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

Згідно з ч. 1 ст. 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Частина третя вказаної статті передбачає, що з метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

Тобто перекваліфікація кримінального правопорушення судом допускається лише в бік покращення становища обвинуваченого, зокрема, шляхом застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин.

Верховний Суд у своєму рішенні від 19 жовтня 2021 року у справі №552/2540/20 вказав, що закриття судом кримінального провадження у тих випадках, коли існують підстави для перекваліфікації дій обвинуваченого судом, не виправдовує легітимних очікувань особи, яка зазнала шкоди і не узгоджується із завданнями кримінального судочинства. Відмова держави від кримінального переслідування особи за наявності у її діях ознак іншого кримінального-караного діяння (менш тяжкого, ніж те, у якому їй пред`явлено обвинувачення) суперечитиме таким засадам як верховенство права, законність та диспозитивність, що призведе до безкарності винного, а особу, якій завдано шкоду, поставить у становище правової незахищеності і створить умови для повторної віктимізації.

Саме тому колегія суддів Вищого антикорупційного суду переходить до питання щодо перекваліфікації дій ОСОБА_16 судом.

Частина 2 ст. 367 КК України передбачає відповідальність за службову недбалість, тобто невиконання або неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки державним інтересам.

Суб`єкт кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, спеціальний, що вже було предметом дослідження колегією суддів у підпункті 4.1.1. вироку. Тотожний у цьому випадку і об`єкт кримінального правопорушення, через захист одного виду суспільних відносин, на які посягає вчинюване діяння (підпункти 4.1.2.3. та 4.1.3. вироку).

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, складається з трьох обов`язкових елементів - (1) суспільно небезпечного діяння -невиконання (бездіяльність) або неналежне виконання (дія) службових обов`язків, яке сталося через несумлінне ставлення до них, (2) суспільно небезпечних наслідків, (3) причинно-наслідкового зв`язку між зазначеним діянням та його наслідками.

У постанові від 16 серпня 2021 року (справа № 484/1376/18) ВС зазначив, що кримінальна відповідальність за службову недбалість (стаття 367 КК) настає лише у випадку, коли дії, невиконання чи неналежне виконання яких спричинило передбачені в зазначеній статті наслідки, входили у коло службових обов`язків цієї службової особи, або якщо обов`язок діяти відповідним чином юридично було включено (законом, указом, постановою, наказом, інструкцією тощо) до кола службових повноважень такої особи.

У постанові від 31 липня 2024 року (справа № 742/3620/21) ВС зауважив, що для висновку про наявність у діях особи об`єктивної сторони службової недбалості необхідно встановити, які конкретні обов`язки і в якому порядку вона повинна була виконати в тій обстановці, що існувала на час вчинення злочину, та чи мала вона реальну можливість для їх виконання. ВС при цьому зауважив, що відповідальність за статтею 367 КК настає лише тоді, коли службова особа була не лише зобов`язана, а й мала реальну можливість діяти відповідним чином. Така можливість зумовлена об`єктивними та суб`єктивними факторами.

Дії, що за своє суттю відповідають кваліфікуючим ознакам ч. 2 ст. 367 КК України, вже були предметом дослідження у підпункті 4.1.2. вироку, де колегія суддів дійшла висновку, що саме резолюцією т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_16 було надано вказівку головному бухгалтеру ОСОБА_28 про перерахування коштів у відповідь на службову записку від 24 листопада 2016 року № 07-15-1310 за підписом заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_19 на ім`я т.в.о. директора ОСОБА_16 . Суспільно небезпечні наслідки від учинених ОСОБА_16 дій спричинили шкоду Украероруху на суму 90 млн грн, оскільки вказаними коштами Украерорух не може скористатися понад 9 років та вони не можуть бути повернені у розпорядження державного підприємства.

Суд звертає увагу, що у контексті ч. 2 ст. 367 КК України, згідно з посадовими обов`язками визначеними Розділом 2 та 5 Посадової інструкції заступника директора з розвитку від 22 грудня 2015 року № 3.3.43-312, ОСОБА_16 повинен знати, серед іншого: постанови, розпорядження, накази та інші керівні матеріали, які стосуються підприємства, та зобов`язаний забезпечувати виконання управлінських рішень директора Украероруху.

Отже, ОСОБА_16 , накладаючи резолюцію на перерахування коштів на рахунки відкриті в ПАТ «Платинум Банк», мав обов`язок ознайомитися з: наказом від 13? ?травня? ?2016 року №64-О, наказом від 08 червня 2016 року № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування», проте не вжив належних заходів для ознайомлення з існуючими актами щодо перерахування коштів до банківських установ, не оцінив належну ситуацію та можливі ризики такого перерахування, з урахуванням раніше отриманої інформації про ризикованість зберігання коштів у недержавних банках, тобто здійснив несумлінне виконання обов`язків, як заступник директора та в.о. директора, що відповідає діянням зазначеним у ч. 2 ст. 367 КК України.

Несумлінне виконання цього обов`язку пов`язано із тим, що ОСОБА_16 перед накладенням резолюції не з`ясував ситуацію щодо стану взаємодії між підприємством та банком, чи відповідає таке перерахування інтересам Украероруху.

Так, на підприємстві існував Протокол зустрічі представників Украероруху та ПАТ «Платинум Банк» від 29 липня 2016 року про поступове зменшення залишків коштів за планом запропонованим Украерорухом листом від 27 липня 2016 року № 07-12-968 (т. 6, а.с. 13).

Існування цього графіку відповідало прийнятим дорученням Міністерства інфраструктури та наказам директора Украероруху.

Його існування пов`язається і тим, що:

26 липня 2016 року до Украероруху надійшов лист від 20.07.2026 № 10/8465, у якому Голова Правління ПАТ ПАТ «Платинум Банк» пропонує узгодити поступове зменшення залишків коштів на відкритих рахунках у банку, із списанням щомісячних коштів за платіжними дорученнями (т. 8, а.с. 91);

27 липня 2016 року заступник директора з економіки та фінансів Украероруху ОСОБА_19 з урахуванням відомостей отриманих від ПАТ «Платинум Банк» у листі від 20.07.2026 № 10/8465, запропонувала план поступового зменшення залишків коштів, де розмір платежів був більший, ніж запропонований ПАТ «Платинум Банк» (т. 8, а.с. 92);

29 липня 2016 року на зустрічі представники Украероруху та ПАТ «Платинум Банк» спільно вирішили поступово зменшувати залишки коштів згідно із планом, запропонованого у листі від 27.07.2016 № 07-12-968;

01 серпня 2016 року до Украероруху надійшов лист від 27 липня 2016 року № 10/8855, де ПАТ «Платинум Банк», з урахуванням пропозиції від Украероруху, запропонувло інший графік поступового зменшення залишків грошових коштів на поточних рахунках, порівняно із тим, який надавався у листі 20.07.2026 № 10/8465 (т. 8, а.с. 94);

15 серпня 2016 року до Украероруху надійшов лист від 09 серпня 2016 року № 100/9298, де посадова особа «Платинум Банк» запропонувала новий графік, зменшивши загальну суму очікуваних виведених коштів за період серпень - грудень та додав графік виведення коштів у євро (т. 8, а.с. 100);

12 вересня 2016 року до Украероруху надійшов лист із інформацією про те, що ПАТ «Платинум Банк» для збереження високих відсоткових ставок пропонує новий графік виведення коштів у гривні із очікуваною сумою платежу 0 грн у вересні - грудні 2016 року та 1 600 000 євро 24 листопада 2016 року (т. 8, а.с. 97).

Це свідчить, що вже погоджені зобов`язання про виведення коштів належно не виконувалися ПАТ «Платинум Банк» станом на листопад 2016 року. Існування та виконання графіку мав би перевірити ОСОБА_16 перед накладенням резолюції про перерахування коштів.

Про те, що графік затверджений на спільній нараді 29.07.2016 сприймався, як єдиний погоджений план про виведення коштів з боку ПАТ «Платинум Банк», починаючи з серпня 2016 року, свідчать листи від банку 12.12.2016 та 23.12.2016 (т. 8, а.с. 111, 113), у яких представники банку зауважують, що враховуючи виконання погодженого графіку до 2016 року, готові завершити його виконання у 2016 році та узгодити новий графік на 2017 рік.

Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що погоджений графік діяв для сторін. Проте ПАТ «Платинум Банк» неналежно виконував його умови, а новими пропозиціями про зміну графіку намагалися зменшити вже погоджені платежі або виправдати його невиконання.

Суд не погоджується із позицією сторони захисту, що ОСОБА_16 не мав ознайомлюватися з актами, виданими в Украерорусі, якщо їх не було розписано на нього безпосередньо. Така позиція суперечить не тільки посадовій інструкції ОСОБА_16 , але і належній реалізації повноважень на час відсутності директора. Ухвалюючи управлінські рішення без з`ясування предмету та ситуації, що існувала у певній сфері, без врахування локальних актів та управлінських рішень Міністерства, є за суттю недбалим ставленням до виконання функціональних обов`язків в.о. директора.

Отже, ОСОБА_16 , виконуючи обов`язки директора проявив службову недбалість. Попри існуючі на підприємстві акти про обмеження взаємодії із ПАТ «Платинум Банк», не з`ясував фактичний стан справ взаємодії із цим банком, наявність графіку виведення коштів та його дотримання з боку ПАТ «Платинум Банк», як наслідок, усупереч порядку зменшення залишку коштів, наклав резолюцію про перерахування коштів у сумі 90 000 000 грн, що у подальшому унеможливило Украероруху використати ці кошти на власний розсуд.

Також колегія суддів наголошує, що у цьому випадку має місце причинно-наслідковий зв`язок між діянням ОСОБА_16 та наслідками. Варто підкреслити, що діяння службової особи, яке входить до об`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, не здатне безпосередньо спричинити шкоду. Шкідливий результат під час подій настає, як правило, внаслідок впливу сторонніх (які породжуються поза волею винного) чинників - неправомірної поведінки інших осіб тощо.

У цьому випадку такими діями стали рішення посадових осіб Банку про зміну строків, предметів застави та зменшення процентної ставки по кредитах нижче ринкових, які були необачними та марнотратними, що призвело до знецінення активів Банку та завдання збитків (Постанова Північного апеляційного господарського суду від 12 червня 2023 року), а також рішення НБУ, щодо неплатоспроможності ПАТ «Платинум Банк», як реакцію на таку поведінку посадових осіб Банку.

Об`єктом кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК є суспільні відносини, що забезпечують правильну (належну) діяльність, зокрема і державних підприємств та їх службових осіб, а додатковим безпосереднім об`єктом у даній ситуації є охоронювані законом державні інтереси. Таким об`єктом у даному випадку можуть бути лише права та інтереси матеріального характеру або ж заподіяння шкоди яким має матеріальний еквівалент у розмірі, що у двісті п`ятдесят та більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Варто підкреслити, що у даному випадку відбулося порушення як додаткового об`єкта, так і основного. Деталізація додаткового об`єкта даного кримінального правопорушення, та їх вираження висвітлено у п. 4.1.3, у контексті висвітлення наслідків кримінального правопорушення.

Щодо суб`єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ст. 367 КК України, слід зазначити, що службова недбалість може вчинятися лише через несумлінне ставлення особи до своїх службових обов`язків, про що прямо зазначено у ч. 1 цієї статті.

Таким чином, психологічне ставлення службової особи до наслідку у цьому випадку може мати місце лише у виді необережності.

Відповідно до ст. 25 КК України необережність поділяється на кримінальну протиправну самовпевненість та кримінальну протиправну недбалість.

Необережність є кримінальною протиправною самовпевненістю, якщо особа передбачала можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), але легковажно розраховувала на їх відвернення.

Необережність є кримінальною протиправною недбалістю, якщо особа не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння (дії або бездіяльності), хоча повинна була і могла їх передбачити.

Для кваліфікації кримінального правопорушення за ст. 367 КК України має бути встановлено, що службова особа мала об`єктивну (реальну) можливість ознайомитися із тими службовими обов`язками, порушення (неналежне виконання) яких призвело до настання тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам.

Свідок ОСОБА_24 з приводу доступу до актів в Украерорусі повідомила, що за відсутності резолюції на конкретну особу, така особа теж могла отримувати накази, розпорядження, зокрема, заступники директора. Крім того обмежень у доступі до цих документах не було. ОСОБА_16 міг їх отримати у будь-який час (т. 26, а.с. 60, CD диск).

Про обов`язок ОСОБА_16 ознайомлюватися із актами, Суд вже неодноразово зазначав, розкриваючи об`єктивну та суб`єктивну сторону у п.п. 4.1.2.1. та 4.1.4. цього Вироку.

Як було встановлено судом (розкрито п.п. 4.1.4), у цій ситуації ОСОБА_16 :

- усвідомлював характер свого діяння, оскільки обвинувачений:

(1) уклав договір банківського рахунку від 22? ?травня? ?2015 року № НОМЕР_8 додатковий договір від 12 червня 2015 року № 1, додатковий договір від 27 серпня 2015 року № 2 та додатковий договір від 01 листопада 2016 року;

(2) підписав заявку про надання доступу до Системи «Інтернет-Клієнт-Банкінг» ПАТ «Платинум Банк» від 10 вересня 2015 року та договір № 7.2-359/2015 про надання послуг дистанційного обслуговування за допомогою Системи «Інтернет-Клієнт-Банкінг» від 10 вересня 2015 року.

(3) на флеш-накопичувачі з написами «аerodata», який був вилучений із його службового кабінету зберігав зображення службової записки від 12 жовтня 2015 року № 7.2.15-142, у якій ній начальник фінансової служби Украероруху пропонує заступнику директора з економічного розвитку та фінансів розглянути та ініціювати перед директором питання щодо переведення/часткового переведення коштів до інших банківських установ із ПАТ «Платинум Банк» та Банку «Хрещатик» через погіршення ліквідності та продовження ведення роботи щодо забезпечення прозорості структури власників вказаних банків. Тобто ОСОБА_16 був обізнаний із вищенаведеною службовою запискою, а водночас із проблемами щодо ліквідності із ПАТ «Платинум Банк» до моменту накладення резолюції 24 листопада 2016 року.

(4) був присутній на нараді з питань організації розрахунково-касового обслуговування в Украерорусі від 12 червня 2015 року, де Украерорухом було проведено детальний аналіз зазначених договорів та тарифів на розрахунково-касове обслуговування, якість надання послуг. У протоколі наради зафіксовано, що у зв`язку з нестабільністю на фінансовому ринку України та введенням тимчасової адміністрації у 53 банках, виникла нагальна потреба мінімізувати ризики Підприємства, пов`язані з функціонуванням банківської системи, забезпечити безперебійне виконання покладених на Підприємство фінансових зобов`язань. Крім того, за результатами наради вирішено залишки грошових коштів на поточних рахунках розподіляти між державними банками (т. 10, а.с. 177).

(5) надавав відповіді на окреме доручення від 23? ?лютого? ?2016 року № 158/11/11-16, де заступник Міністра інфраструктури України ОСОБА_65 доручає Украероруху щоденно надавати до Управління економічного розвитку та фінансів інформацію щодо відкритих поточних рахунків за визначеною формою (т. 5, а.с. 169, т. 12, а.с. 69, т. 19, а.с. 66). У матеріалах справи наявні підтвердження направлення інформації щодо відкритих поточних рахунків на виконання цього окремого доручення (т. 13, а.с. 68-90). Серед таких листів міститься (1) лист від 28 жовтня 2016 року № 1-16.4-2381, (2) лист від вересня 2016 року № 1 - 12-2034, які також були підписані ОСОБА_16

(6) надавав відповіді на виконання окремого доручення від 27 листопада 2015 року щодо відкритих поточних і депозитних рахунків та інформації щодо залишків непогашених фінансових зобов`язань за видами № 1124/11/11-15 (т. 13, а.с. 22-47). Серед цих листів міститься (1) лист від 03 грудня 2015 року № 1.12-704, (2) лист від 03 серпня 2016 року № 1 - 16.4-1386, (3) лист від 02 листопада 2016 року № 1-12-2430, які були підписані ОСОБА_16

- не передбачав можливість настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння, хоча повинен був і міг їх передбачити.

Не передбачав, оскільки ОСОБА_16 не ознайомлений із наказом № 173 від 08 червня 2016 року, не перевірив надійність банку на час накладання резолюції. Крім цього обвинуваченому не могло бути відомим, що через майже півтора місяці після перерахування коштів НБУ визнає ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможнім.

ОСОБА_16 повинен і міг передбачати шкідливі наслідки перерахування коштів:

(1) із вересня 2015 року систематично спілкувався із ОСОБА_45 , обговорюючи робочі питання, зокрема й перерахунок коштів у/із ПАТ «Платинум Банк»;

( 2) отримував інформацію від ОСОБА_66 про службові записки ОСОБА_46 щодо ненадійності ПАТ «Платинум Банком», після чого уточнював чи відповідає банк критеріям ризиковості;

( 3) систематично спілкувався із ОСОБА_50 , який на той час був заступником Міністра інфраструктури України, обговорюючи робочі питання, зокрема й перерахунок коштів у/із Украероруху до/з інших банків. ОСОБА_51 цікавився хто приймав рішення щодо перерахунку коштів до Банку «Хрещатик» та чим керувалися при ухваленні цього рішення. Також він повідомив ОСОБА_16 що потрібно виводити кошти до державних банків. ОСОБА_16 у відповідь повідомив, що він приймав таке рішення і що він зрозумів повідомлення щодо виводу коштів;

(4) передавав інформацію ОСОБА_48 про те, що в категоричній формі потрібно забрати кошти з Банку «Хрещатик» та надати графік виводу коштів, посилаючись на повідомлення від ОСОБА_67 - тодішнього Міністра інфраструктури України;

(5) зазначив про те що градус напруги щодо ПАТ «Платинум Банк» знизився. ОСОБА_31 06 жовтня 2015 року повідомила ОСОБА_16 про зустріч ОСОБА_53 та ОСОБА_68 ;

(6) повідомляв у 2015 році ОСОБА_69 про те що керівництво прямо звинувачувало його в зберіганні грошей в проблемних банках або через особисту вигоду або через нерозуміння;

(7) отримував інформацію у 2015 році від ОСОБА_66 про те, що начальник управління економічного розвитку та фінансів Міністерства інфраструктури України цікавиться щодо ПАТ «Платинум Банк», що буде писати доповідну записку з цього приводу Міністру інфраструктури України.

Отже, з урахуванням досвіду взаємовідносин у 2015 році з ПАТ «Платинум Банк» та позицію Міністерства з цього приводу, ОСОБА_16 у листопаді 2016 році мав передбачати негативні наслідки перерахування коштів.

Таким чином, встановивши наявність ознак складу відповідного кримінального правопорушення у діянні ОСОБА_16 , суд доходить висновку про необхідність перекваліфікації дій з ч. 2 ст. 364 КК України на ч. 2 ст. 367 КК України та визнає, що ОСОБА_16 , як службова особа, неналежно виконав службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, шляхом накладання резолюції на перерахування 90 млн грн на рахунки, відкриті у ПАТ «Платинум Банк», чим спричинив тяжкі наслідки охоронюваним законом інтересів державного підприємства. Тобто вчинення службової недбалості передбаченої ч. 2 ст. 367 КК України.

 

VI. Оцінка доказів, наданих сторонами

6.1. Докази визнані судом допустимими

Дослідивши матеріали кримінального провадження Суд визнає всі докази, наведені у розділах IV Вироку допустимими, оскільки вони отримані у порядку, встановленому кримінальним процесуальним законодавством, крім (1) висновку експертів Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 12 квітня 2019 року № 13-2/6 та (2) висновку експерта від 09 жовтня 2019 року № 64/7 з причин, зазначених у розділі 4.1.2.3. цього Вироку.

 

6.2. Мотиви суду неврахування окремих доказів повністю або в частині

Колегія суддів не бере до уваги матеріали, надані стороною обвинувачення, які не містять відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, інкримінованого ОСОБА_16 не підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, тобто є неналежними доказами, а саме документів із:

Тому 5 матеріалів справи:

- посадова інструкція першого заступника директора від 22 грудня 2015 року № 3.3.43- 311 ( т. 5, а.с. 61-65, т. 6, а.с. 102-107);

- довіреність ДП «Украерорух» від 25 грудня 2015 року № 1.23-69 ( т. 5, а.с. 66);

- довіреність ДП «Украерорух» від 08 лютого 2015 року № 1.22-130 (т. 5, а.с. 67);

- лист Міністерства інфраструктури України від 03 лютого 2016 року № 11/1300- 16 (т. 5, а.с. 160);

- лист ДП «Украерорух» від 12 лютого 2016 року № 7-11-217 (т. 5, а.с. 165, т. 19, а.с. 58);

- лист ДП «Украерорух» від 08 червня 2016 року № 1-16.3-794 ( т. 5, а.с. 196-197);

- лист ДП «Украерорух» від 29 листопада 2016 року № 1-16.3-2720 (т. 5, а.с. 222, т. 19, а.с. 116);

- лист ДП «Украерорух» від 09 грудня 2016 року № 07-12-1356 (т. 5, а.с. 223);

- лист ДП «Украерорух» від 13 грудня 2016 року № 1-16.3-2909 (т. 5, а.с. 224, т. 8, а.с. 138);

- лист ДП «Украерорух» від 21 грудня 2016 року № 1-15- 3014 (т. 5, а.с. 225, т. 8, а.с. 137);

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 23 грудня 2016 року № 100/15922 (т. 5, а.с. 226, т. 8, а.с. 112-113);

- лист ДП « Украерорух» від 28 грудня 2016 року № 1-15-3102 (т. 5, а.с. 227, т. 8, а.с. 139);

- наказ ДП «Украерорух» від 28 грудня 2016 року № 418 (т. 5, а.с. 228);

- план заходів з забезпечення здійснення розрахунково-касового обслуговування Украероруху від 29 грудня 2016 року № 1-25-3112 (а.с. 229-232);

- доповідна записка від начальника Управління економічного розвитку та фінансів ОСОБА_70 від 19 грудня 2016 року № 995/11/18-16 (т. 5, а.с. 234-238, т. 19, а.с. 104-114);

- лист ДП «Украерорух» від 29 грудня 2016 року № 1-12-3113 (т. 5, а.с. 239-241, т. 19, а.с. 133 - 135);

- окреме доручення від Міністерства інфраструктури України від 11 січня 2017 року № 30/10/11-16 та лист про надання пояснень на нього від ДП «Украерорух від 11 січня 2017 року № 1- 12- 103 (т. 5, а.с. 242, 246-247, т. 19, а.с. 130-132);

Тому 6 матеріалів справи:

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 29 грудня 2016 року № 100/16092 (т. 6, а.с. 1, т. 8, а.с. 114 - 115);

- наказ ДП «Украерорух» від 11 січня 2017 року № 22/о (т. 6, а.с. 5);

- наказ ДП «Украерорух» від 29 січня 2015 року № 23 з додатками (т. 6, а.с. 18-22, 128-132);

- наказ ДП «Украерорух» від 23 лютого 2015 року № 63 з додатками (т. 6, а.с. 23- 24);

- наказ ДП «Украерорух» від 13 березня 2015 року № 86 (т. 6, а.с. 25-26) ;

- наказ ДП «Украерорух» від 13 січня 2017 року № 13 (т. 6, а.с. 59-60);

- завірені копії наказів про тимчасове виконання обов`язків директора від ДП «Украерорух» за 2015-2016 рік та про надання відпустки ОСОБА_21 у 2015 та 2016 роках (т. 6, а.с. 165-216, 219-223, 231-250, т. 7, 1-33, 35-36, 38-41).

Тому 7 матеріалів справи:

- заява про обмін іноземної валюти № 1 від 10 листопада 2015 року (т. 7, а.с. 145);

- платіжні доручення в іноземній валюті № 1, 20, 35, 47, 48, 41, 60, 87 (т. 7, а.с. 146-153).

Тому 8 матеріалів справи:

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 04 листопада 2016 року № 100/13528 (т. 8, а.с. 102- 103);

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 23 листопада 2016 року № 20-03-33/194-К7 із листом від 28 листопада 2016 року № 5351 про його анулювання (т. 8, а.с. 104-105, 108-109);

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 12 грудня 2016 року № 157-К10 (т. 8, а.с. 110-111);

- лист ПАТ «Платинум Банк» від 23 грудня 2016 року № 100/15922 (т. 8, а.с. 112- 113);

- лист ДП «Украерорух» від 14 червня 2016 року № 1-16.3-852 (т. 8, а.с. 118);

- лист ДП «Украерорух» від 27 жовтня 2016 року № 1-16.4/2375 із додатками (т. 8, а.с. 129 - 131).

Тому 10 матеріалів справи:

- протокол огляду від 19 липня 2023 року (т. 10, а.с. 87-88);

- протокол огляду речей і документів від 11 жовтня 2019 року з додатками (т. 10, а.с. 138-169);

- протокол огляду від 31 січня 2020 року з додатками (т. 10, а.с. 203-208).

Тому 13 матеріалів справи:

- висновок експерта Київського НДЕКЦ № СЕ-19/111-23/23015-ПЧ від 08 червня 2023 року ( т. 18, а.с. 341-350).

Тому 19 матеріалів справи:

- лист ДП «Украерорух» від 23 січня 2017 року № 1-12-230 (т. 19, а.с. 136-139);

- окреме доручення Міністерства інфраструктури України від 20 січня 2017 року № 66/07- 1/11- 17 (т. 19, а.с. 140);

- службова записка від 16 січня 2017 року № 28/11/18-17 (т. 19, а.с. 141-142);

- лист Міністерства інфраструктури України від 20 березня 2017 року № 1219/11/14-17 (т. 19, а.с. 143);

- лист ДП «Украерорух» від 31 березня 2017 року № 1-12-1212 з додатками (т. 19, а.с. 144-149);

- окреме доручення Міністерства інфраструктури України від 24 лютого 2017 року № 179/07 - 1/11 - 17 (т. 19, а.с. 150);

- лист Міністерства інфраструктури України від 30 січня 2017 року № 408/11/14-17 (т. 19, а.с. 151);

- лист ДП «Украерорух» від 08 серпня 2017 року № 1-27-2999 (т. 19, а.с. 152);

- резолюція від 09 лютого 2017 року до документів № 487/0/17-ел від 08 лютого 2017 року та № 4932/0/7-17 від 09 лютого 2017 року (т. 19, а.с. 153);

- лист ДП «Украерорух» від 16 лютого 2017 року № 1-12-542 (т. 19, а.с. 154);

- лист ДП «Украерорух» про надання інформації стосовного службового розслідування лист на № 126/07-1/11-17 від 06 лютого 2017 року (т. 19, а.с. 155);

- лист ДП «Украерорух» від 21 березня 2017 року № 1- 12-1050 (т. 19, а.с. 156-157);

- лист ДП «Украерорух» від 30 травня 2017 року № 1-12-1957 (т. 19, а.с. 158);

- лист ДП «Украерорух» від 06 червня 2017 року № 1-14-2010 (т. 19, а.с. 159-160);

- лист Міністерства інфраструктури України від 30 травня 2017 року № 14-2/6446-17 (т. 19, а.с. 161);

- лист Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2017 року № 11/9646-17 (т. 19, а.с. 162);

- лист ДП «Украерорух» від 06 червня 2017 року № 1-14-2010 (т. 19, а.с. 163-164);

- лист ДП «Украерорух» від 19 червня 2017 року № 1-14-2194 (т. 19, а.с. 165-166);

- лист ДП «Украерорух» від 27 березня 2017 року № 1-14-1140 (т. 19, а.с. 169);

- лист Національного банку України від 11 липня 2017 року № 20-0009/47852 (т. 19, а.с. 170);

- лист Національного банку України від 03 квітня 2017 року № 20-0009/24352 (т. 19, а.с. 171-172);

- лист ДП «Украерорух» від 13 лютого 2017 року № 1-14-491 (т. 19, а.с. 173-174);

- лист Національного банку України № 41-0009/14341 (т. 19, а.с. 175);

- лист ДП «Украерорух» від 11 січня 2017 року № 1-14-102 (т. 19, а.с. 176-177);

- лист Національного банку України від 26 січня 2017 року від № 20-0009/6329 (т. 19, а.с. 176-177);

- лист Національного банку України від 27 січня 2017 року від № 20-0009/6757 (т. 19, а.с. 180-181);

- лист Міністерства інфраструктури України від 29 серпня 2017 року № 8518/14-2/10-17 (т. 19, а.с. 182);

- запит Національного антикорупційного бюро України № 0422-142/8038 із відповідями (т. 19, а.с. 215-259).

Зазначені матеріали головним чином або стосуються періоду, що відбувся після протиправного діяння, яке інкриміновано обвинуваченому, або не містять у собі будь-якої значимої інформації для встановлення фактичних обставин справа, якими підтверджується або спростовується подія.

Крім того, колегія суддів критично ставиться до окремих положень Акта про результати проведення перевірки діяльності ДП «Украерорух» від 17? ?травня? ?2017 року (т. 19, а.с. 183), як до доказу що підтверджує наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження щодо оцінки дій ОСОБА_16 .

Так, в Акті підкреслено, що т.в.о. ОСОБА_16 безпосередньо розписане окреме доручення в.о. Міністра інфраструктури України ОСОБА_71 від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16, отже станом на 24 листопада 2016 року ОСОБА_16 був поінформований про необхідність відбору банківських установ, які відповідають визначеним критеріям.

У матеріалах справи містяться відомості про окреме доручення від 24 листопада 2016 року № 869/11/11-16 із відміткою про отримання Украерорухом 25 листопада 2016 року, отже т.в.о. директора не міг бути ознайомлений із окремим дорученням від 24 листопада 2016 року та діяти всупереч йому, що є підставою для додаткового визнання вказано окремого доручення неналежним доказом.

Незважаючи на той факт, що у період відрядження директора ОСОБА_21 та у зв`язку із хворобою першого заступника директора ОСОБА_18 , ОСОБА_16 24 - 25 листопада 2016 року перебував на посаді в.о. керівника Украероруху у матеріалах справи також відсутні будь-які докази того, що ОСОБА_16 розписав вищенаведене окреме доручення на відповідальну особу.

Отже, враховуючи вищенаведене Акт про результати проведення перевірки діяльності ДП «Украерорух» від 17? ?травня? ?2017 року визнається неналежним доказом, бо суперечить іншим доказам дослідженим у судовому засіданні.

 

VII. Мотиви суду щодо доводів сторони захисту

Щодо доводів сторони захисту про порушення правил підслідності

Захисник оскаржив постанову керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_72 від 27? ?березня? ?2019 року про зміну підслідності через нібито неефективність попереднього розслідування. Адвокат наголошує, що рішення прокурора є невмотивованим, оскільки формальна кількість слідчих дій не є об`єктивним критерієм ефективності, а зміна підслідності за дискрецією прокурора без належних підстав порушує принцип правової визначеності та право на справедливий суд.

На підставі цього захисник вимагав скасувати зазначену постанову та направити справу до апеляційного суду для визначення належної підсудності поза межами ВАКС.

Колегія суддів дослідивши матеріали зазначеної скарги звертає свою увагу на те, що статтею 216 КПК України визначається підслідність кримінальних правопорушень за органами, уповноваженими на розслідування відповідних кримінальних правопорушень (предметна підслідність).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 КПК України слідчі органів Національної поліції здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, крім тих, які віднесені до підслідності інших органів досудового розслідування.

Закріпивши правила предметної підслідності кримінальних правопорушень, законодавець не наділив органи досудового розслідування виключною компетенцією розпочинати розслідування кримінальних проваджень за відповідними статтями КК України, як і не встановив обов`язку передати матеріали досудового розслідування до іншого органу.

Разом з тим, відповідно до ч. 5 ст. 216 КПК України прокурор, який здійснює нагляд за досудовими розслідуваннями, які проводяться детективами НАБУ, своєю постановою може віднести кримінальне провадження у кримінальних правопорушеннях, передбачених абзацом першим цієї частини, до підслідності детективів НАБУ, якщо відповідним кримінальним правопорушенням було заподіяно або могло бути заподіяно тяжкі наслідки охоронюваним законом свободам та інтересам фізичної або юридичної особи, а також державним чи суспільним інтересам.

На додаток, згідно із ч. 5 ст. 36 КПК України Генеральний прокурор (особа, яка виконує його обов`язки), керівник обласної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування або за наявності об`єктивних обставин, що унеможливлюють функціонування відповідного органу досудового розслідування чи здійснення ним досудового розслідування в умовах воєнного стану.

Також варто відмітити, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у постанові від 27? ?березня? ?2019 року про визначення підслідності у кримінальному провадженні звернув увагу на те, що НАБУ вже здійснюється досудове розслідування за фактом службової недбалості службових осіб Украероруху, які унаслідок неналежного виконання своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, протягом 2015-2016 років перерахували на поточні рахунки Украероруху в ПАТ «Платинум банк» кошти, не перевіривши належним чином платоспроможність вказаного банку, та проігнорували окремі доручення Міністра інфраструктури України про необхідність вжиття заходів до виведення коштів Украероруху з ПАТ «Платинум банк» як ризикового. Що може у разі необхідності відповідно до КПК слугувати підставою для об`єднання матеріалів досудових розслідувань.

Отже, вищенаведена постанова про визначення підслідності у кримінальному провадженні вмотивована трьома різними незалежними одна від одної обставинами.

Захисник ОСОБА_15 посилався на те, що постанова не могла бути прийнята на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України, оскільки формальна кількість проведених слідчих (розшукових) дій у будь-якому кримінальному провадженні, на переконання сторони захисту, ніяк не може свідчити про його ефективність чи неефективність.

Крім цього, захисник окремо подав клопотання про визнання доказів недопустимими, через порушення підслідності. Звернув увагу на те, що підслідність у кримінальному провадженні щодо зловживань службових осіб ДП «Украероруху» була незаконно визначена за Бориспільським ВП ГУНП України в Київській області, замість Національного антикорупційного бюро. Згідно з КПК України, злочин підпадав під виключну підслідність Національного антикорупційного бюро. Саме тому прокурор мав визначити підслідність кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 42017111100000022 виключно за детективами Національного антикорупційного бюро. Доручення розслідування іншому органу є порушенням належної правової процедури та ст. 36 КПК України.

Також захист звернув увагу й на те, що у провадженні СУ ГУ Національної поліції у м. Києві перебувало провадження № 42017100000000118 від 30 січня 2017 року, під час якого було встановлено, що протягом 2016 року службові особи «Украерорух», Морського торгівельного порту «Чорноморськ» за попередньою змовою із засновниками та службовими особами ПАТ «Платинум Банк», в порушення вимог Мінінфраструктури про виведення коштів держкомпанії з недержавних банківських установ, перерахували кошти у сумі 160 млн грн та 46, 3 млн грн відповідно, на поточні рахунки в ПАТ «Платинум Банк», внаслідок чого державі спричинено збитки в особливо великих розмірах (т. 1, а.с. 108). Це також порушувало вимоги ст. 216 КПК України.

З урахуванням наведеного та керуючись ч. 1 ст. 86 КПК України, вважав, що докази, які зібрані у кримінальних провадженнях № 42017111100000022 та № 42017100000000118, за час досудового розслідування, здійсненого слідчими органами Національної поліції, - є недопустимими.

Позиція захисника базується на постанові від 24? ?травня? ?2021 року у справі № 640/5023/19 (провадження № 51-2917 кмо 20), де об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду розглянула провадження під час якого апеляційний суд не перевірив дотримання належної правової процедури реалізації повноважень, передбачених ч. 5 ст. 36 КПК, під час винесення постанов прокурора про визначення підслідності, які не були предметом дослідження щодо наявності/відсутності висновків про неефективне досудове розслідування.

Як результат Верховний Суд дійшов висновку, що у кожному конкретному випадку наявність таких підстав має бути обґрунтована у відповідній постанові прокурора, адже зміна передбаченої законом підслідності, як видається, має розглядатися як екстраординарна процедура порівняно із загальним порядком визначення підслідності, за яким вирішення цього питання є предметом законодавчого регулювання, а не предметом дискреції.

Колегія суддів Вищого антикорупційного суду погоджується із вищенаведеною позицією Верховного Суду та констатує, що заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у своїй постанові оцінив неефективність досудового розслідування встановивши, що слідчими СВ відділення поліції в аеропорту «Бориспіль» Бориспільського відділу поліції ГУ Національної поліції у Київській області, проведено незначну кількість слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні № 42017111100000022 від 21? ?січня? ?2017 року, що свідчить про неефективність здійснення досудового розслідування.

Суд вважає, що формулювання у ч. 5 ст. 36 КПК України «у разі неефективного досудового розслідування», що надає повноваження відповідному прокурору доручити розслідування іншому органу, не може тлумачитися таким чином, щоб обмежувати повноваження прокурора передати провадження більш ефективному органу розслідування лише випадком, коли вже доведено, що розслідування органом за визначеною законом підслідністю є неефективним через незначну кількість слідчих (розшукових) дій.

Уповноважений прокурор внаслідок дослідження матеріалів справи та співставлення їх із тією кількістю слідчих дій, які є необхідними для ефективного досудового розслідування може дійти переконання, що розслідування визначеним раніше органом є та буде неефективним. Ба більше, з урахуванням вимоги ефективності розслідування, зволікання із передачею справи з одного органу до іншого може мати негативні наслідки для розслідування, які в більшості випадків не можуть бути компенсовані навіть за умови ефективного, але спізнілого розслідування.

Суд констатує, що в цьому провадженні з моменту внесення відомостей у ЄРДР, з урахуванням складності провадження та встановлення всіх фактичних обставин, які дозволяли б стверджувати про зміну підслідності пройшов період часу, який не свідчить про невиправдане зволікання з боку органу досудового розслідування у контексті виконання положень КПК України, якими регламентовано визначення підслідності.

Крім того, виходячи з положень КПК, визначення того, чи є розслідування ефективним, покладається на розсуд уповноваженого прокурора. Суд не наділений повноваженнями здійснювати ревізію висновків прокурора щодо ефективності чи неефективності роботи органу досудового розслідування, оскільки це є втручанням у дискреційні повноваження сторони обвинувачення.

Таким чином, з урахуванням зазначеного, заявлена стороною захисту вимога у поданій скарзі та клопотанні не підлягає задоволенню.

 

Щодо доводів захисника про рекомендаційний характер окремих доручень

У правовій доктрині всі акти публічної адміністрації поділяються на нормативно-правові (ті, що встановлюють загальні правила поведінки для невизначеного кола осіб) та індивідуальні. Відповідно до п. 19 ч. 1 статті 4 КАС, індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийнятий) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

На відміну від нормативно-правових актів міністерства (наприклад, наказів МІУ, які затверджують порядки чи правила, проходять обов`язкову державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України та містять загальнообов`язкові правила поведінки), індивідуальні акти є найбільш уживаним та динамічним інструментом повсякденної діяльності.

Їхній публічно-владний вплив завжди спрямований на конкретних суб`єктів, на підставі саме таких індивідуальних актів у переважній більшості випадків виникають, змінюються та припиняються конкретні адміністративно-правові відносини між центральним апаратом МІУ та підпорядкованими йому структурами.

Видання індивідуальних актів, таких як окремі доручення, за своєю формою є близьким до нормативного процесу, але докорінно не тотожне йому. Головна відмінність полягає в тому, що адміністративні індивідуальні акти не створюють жодних нових норм права, а лише пристосовують вже існуючі правові норми до конкретних суспільних відносин.

Відтак, окреме доручення виступає специфічною формою правореалізації, що матеріалізується у вигляді офіційного розпорядчого документа з чітко визначеним адресатом та конкретно визначеним завданням, яке підлягає виконанню.

Так, обов`язкова юридична сила окремих доручень Міністерства інфраструктури для підпорядкованих центральних органів виконавчої влади, державних підприємств, установ та організацій природно випливає з відносин жорсткої підпорядкованості (субординації).

Відповідно до п. 10 Положення про Міністерство інфраструктури України (у редакції зі змінами, внесеними згідно з Указами Президента № 391/2012 від 13 червня 2012 року № 152/2013, від 21 березня 2013 року № 379/2013, від 15 липня 2013 року № 578/2013, від 22 жовтня 2013 року) Міністр інфраструктури України: видає обов`язкові до виконання відповідними центральними органами виконавчої влади накази та доручення з питань спрямування та координації їх діяльності.

Щодо державних підприємств, варто зауважити, що вони засновані на державній власності, і МІУ виступає Уповноваженим органом управління їх майном від імені держави, що знаходить своє відображення у статуті Украероруху, який затверджений наказом від 06 квітня 2016 року № 137.

Відповідно до контракту № 1-I з керівником Державного підприємства обслуговування повітряного руху України від 26 листопада 2014 року, керівник ДП «Украерорух» підзвітний Уповноваженому органу управління та Наглядовій раді у межах, встановлених законодавством, Статутом Підприємства, Положенням про Наглядову раду та цим контрактом.

Відповідно до п. 11 контракту керівник, cеред іншого, зобов`язаний в своїй діяльності керуватись та належним чином виконувати обов`язки, передбачені Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України, наказами та дорученнями Уповноваженого органу управління, рішеннями Наглядової ради Підприємства, а також Статутом Підприємства, Положенням про Наглядову раду Підприємства та цим контрактом.

А відповідно до п. 21 цього контракту у разі невиконання або неналежного виконання Керівником обов`язків, передбачених цим контрактом, погіршення виробничо-фінансової діяльності підприємства у звітному періоді, порушення трудової та виконавської дисципліни невиконання наказів, рішень Колегії, розпоряджень і доручень Уповноваженого органу управління тощо) премія може бути зменшена або скасована в тому звітному періоді, коли було виявлено порушення (за окремим рішенням Уповноваженого органу управління).

Також передбачалися випадки, у яких розмір премії міг бути зменшений і у якому відсотковому відношенні. Так, у разі невиконання наказів, рішень Колегій, розпоряджень, доручень Уповноваженого органу управління розмір премії міг бути зменшений на 100% (т. 4, а.с. 184).

Таким чином, колегія суддів констатує, що, зокрема, окремі доручення від Міністерства інфраструктури України, як Уповноваженого органу управління для директора Украероруху мали обов`язковий характер.

 

Щодо доводів захисника про відсутність у ОСОБА_16 права першого підпису під час перерахунку коштів до ПАТ «Платинум Банк»

У судовому засіданні 04 червня 2025 року захисник посилався на запит Національного антикорупційного бюро від 17 січня 2023 року, де поставлено питання «Які документи у Державному підприємстві обслуговування повітряного руху України є «первинними» для здійснення оплат відділом бухгалтерського обліку та звітності (службові записки, доповідні записки, або інші форми документів)?».

На такий запит ДП «Украерорух» у листі від 20 січня 2023 року повідомив, що підставою для підготовки платіжних доручень відділом бухгалтерського обліку та фінансів Украероруху є належним чином оформлені рахунки, службові записки, акти-рахунки, накази, платіжні відомості, реєстри фінансування тощо з розпорядчим надписом осіб, що мають право першого підпису, згідно наказів про надання права підпису.

Відповідно до тверджень захисника ОСОБА_15 . 28 листопада 2016 року ОСОБА_16 був позбавлений права першого підпису, а платіжне доручення, підписане його підписом, було відправлено невідомими особами, про що зараз здійснюється досудове розслідування (т. 22, а.с. 64).

Суд констатує, що у підпункті 4.1.2.3 цього Вироку наведені доводи з приводу таких дій бухгалтерії із посиланням на відповідь головного бухгалтера ОСОБА_28 на довгий порядок проведення платежів, який міг тривати від 1-3 днів, а з урахуванням вихідних днів, це взагалі не може рахуватись затримкою, ба більше, такі випадки вже були.

Крім того у цьому ж розділі наводяться показання заступника головного бухгалтера ОСОБА_33 із посиланням на практику переказів коштів, яка була такого роду: до бухгалтерії головному бухгалтеру приносили підписані рахунки, далі вони надавалися бухгалтеру - операціоністу, яка набирала їх в системі клієнт-банк, потім приносились до самого свідка.

Таким чином, Суд доходить висновку, що ОСОБА_16 , маючи право першого підпису, 24 листопада 2016 року був уповноваженим накладати резолюцію про переказ коштів до ПАТ «Платинум Банк». Оскільки на той момент він діяв у межах своїх повноважень. Подальший технічний процес обробки документів бухгалтерією та фактичний рух коштів, що завершився 28 листопада 2016 року, є лише наслідком процесу виконання. Ба більше, ланцюжок від отримання підписаного рахунку до його внесення в систему «клієнт-банк» бухгалтером-операціоністом міг займати декілька днів, а між четвергом 24 листопада (дата накладення резолюції) та понеділком 28 листопада (дата позбавлення права підпису) були вихідні дні, що повністю пояснює часовий розрив між моментом прийняття рішення та фактичним списанням коштів.

 

Щодо доводів обвинуваченого ОСОБА_16 про відсутність у нього електронного ключа для підпису документів

Для аргументації таких доводів захисник ОСОБА_15 надав заяву ОСОБА_16 про вчинення кримінального правопорушення із втручанням у електронно-обчислювальну машину (комп`ютер), використанням електронно - обчислювальних машин та систем та комп`ютерних мереж (в порядку ст. 214 КПК України) (т. 22, а.с. 64).

У цій заяві обвинувачений повідомив про несанкціоноване втручання в електронно - обчислювальну машину (комп`ютер) бухгалтерії ДП «Украерорух» та протиправне перерахування 90 000 000,00 грн з рахунку підприємства в АБ «Укргазбанк» на рахунок у ПАТ «Платинум Банк» із використанням електронного підпису заявника після позбавлення його права підпису.

Суд не бере до уваги такі доводи обвинуваченого з огляду на таке.

ОСОБА_16 24 листопада 2016 року наклав резолюцію щодо переказу коштів до ПАТ «Платинум Банк», маючи на це відповідні повноваження, що висвітлено у розділі 4.1.1.-4.1.2. цього вироку.

Створення особистого електронного ключа передбачає особисту участь або процедуру передачі носія. Якщо особа після отримання права підпису фактично не вимагала передачі носія собі і не ініціювала його пошук, це свідчить про те, що вона усвідомлювала і погоджувалась із тим, де і як ключ зберігається та використовується.

На час дії договору із ПАТ «Платинум Банк» з травні 2015 року, електронним підписом ОСОБА_16 підписувалися фінансово-господарські документи та платіжні доручення. Обвинувачений не міг не знати, що від його імені здійснюється платіжний електронний документообіг, який фізично проводився через бухгалтерію, як наслідок прийнятого рішення. Про факти незгоди із таким порядком використання електронного ключа ОСОБА_16 не заявляв.

Також зберігання електронних ключів посадових осіб у бухгалтерії було до 2017 року поширеною практикою на ДП «Украерорух», про що повідомила свідок ОСОБА_28 (журнал судового засідання за 21 січня 2026 року, т. 25, а.с. 161, CD диск, т. 25).

Ба більше, ОСОБА_16 під час судового засідання надаючи показання сам підтвердив цей факт, зазначивши, що стосовно електронного ключа, який знаходився у бухгалтерії, у нього не виникало питань, оскільки така практика існувала і до нього: ключ перебував у бухгалтерії для зручності та забезпечення безперебійних виплат під час відсутності керівництва (журнал судового засідання за 01 червня 2026 року, CD диск, т. 26).

 

Щодо доводів сторони захисту про скасування наказу директора ДП «Украерорух» ОСОБА_21 № 222/о від 24 березня 2017 року в частині оголошення догани ОСОБА_16 .

Захисник посилається на матеріали розгляду позовної заяви ОСОБА_16 від 12 квітня 2017 року про скасування догани.

Позиція захисту ґрунтується на рішенні Б ориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2017 році у справі № 359/3072/17, яким така догана була скасована (т. 23, а.с. 183).

У зазначеному рішенні Бориспільський міськрайонний суд констатує, що усі внутрішні документи, порушення яких інкримінували ОСОБА_16 (розпорядження № 20, накази № 418 та № 173), покладали конкретні обов`язки щодо розрахунково-касового обслуговування на заступника директора з економіки та фінансів, а контроль - на першого заступника директора. Жоден з цих наказів не встановлював зобов`язань для ОСОБА_73 .

Крім того, представник ДП «Украероруху» не надав беззаперечних доказів, що позивач був ознайомлений зі згаданими наказами. Догану винесли, зокрема, за порушення наказу № 418 від 28 грудня 2016 року, проте події мали місце 24 листопада 2016 року. Суд зазначив, що наказ не міг бути порушений до його винесення.

На переконання Бориспільського міськрайонного суду, на момент погодження переведення коштів 24 листопада 2016 року позивач не знав і не міг знати, що ПАТ «Платинум Банк» є ризиковим банком, оскільки аудит встановив це пізніше.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 14 серпня 2017 року та постановою Верховного суду від 20 червня 2019 року (т. 24, а.с. 77, 104).

Колегія суддів, проаналізувавши такі доводи сторони захисту, зазначає таке.

Суд приймає, як письмові докази: рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 22 травня 2017 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 14 серпня 2017 року та постанову Верховного Суду від 20 червня 2019 року. Колегія суддів констатує, що ОСОБА_16 є особою, до якої не застосовано дисциплінарне стягнення. Щодо обґрунтування інших обставин, до яких дійшов суд загальної юрисдикції, то відповідні висновки та встановлені фактичні обставини справи не можуть бути використані у цьому кримінальному провадженні.

Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що висновки цивільного суду у справі № 359/3072/17 мають преюдиціальне значення для даного кримінального провадження і автоматично свідчать про відсутність у діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення.

Предметом розгляду у цивільній справі була виключно правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності в межах трудових правовідносин. Цивільний суд надавав оцінку лише тим підставам, які були прямо зазначені у наказі про винесення догани (зокрема, наказам № 20, 418, 173).

Натомість предметом доказування у кримінальному провадженні є наявність або відсутність складу кримінального правопорушення, що охоплює значно ширше коло обставин: наявність умислу, мотивів, характеру дій обвинуваченого та розміру завданої шкоди.

Сам по собі факт того, що внутрішні накази підприємства не покладали на ОСОБА_16 конкретних обов`язків щодо контролю, або що наказ № 418 не міг бути порушений до його видання, свідчить про порушення роботодавцем процедури притягнення до дисциплінарної відповідальності, однак не виключає можливого недбалого ставлення до своїх обов`язків чи вчинення інших кримінально караних дій.

Висновок суду про те, що станом на 24 листопада 2016 року позивач не знав і не міг знати про ризиковість ПАТ «Платинум Банк» (оскільки аудит був проведений пізніше), зроблений судом у цивільному процесі на підставі наданих сторонами документів. Проте у кримінальному судочинстві діють інші стандарти доказування. Обізнаність обвинуваченого щодо фінансового стану банку та його умисел під час накладення резолюції на переведення коштів підлягають самостійному встановленню Вищим антикорупційним судом на підставі всієї сукупності зібраних доказів, зокрема показань свідків, результатів слідчих дій, висновків експертів, які цивільним судом не досліджувалися.

Відтак, рішення суду в цивільній справі про скасування дисциплінарного стягнення не створює преюдиції щодо відсутності вини особи у вчиненні кримінального правопорушення. Ці судові рішення враховуються колегією суддів, як доказ у справі, однак вони підлягають оцінці у сукупності з іншими доказами за правилами статті 94 КПК України для вирішення питання про наявність чи відсутність складу кримінального правопорушення у діях ОСОБА_16 .

 

Щодо суперечливості показань свідків ОСОБА_19 , ОСОБА_21 , ОСОБА_24 з показаннями свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 , у частині обговорення питань ПАТ «Платинум Банк» на нарадах.

Захист просив звернути увагу на показання, саме свідків ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 в тій частині, що вони не пригадують того, щоб на щотижневих нарадах, де приймав участь ОСОБА_16 , обговорювали питання виведення коштів із ПАТ «Платинум Банк».

Суд не вбачає суперечностей у показаннях перерахованих свідків з урахуванням того, що ОСОБА_25 , ОСОБА_28 , ОСОБА_27 повідомили про те, що не пригадують, щоб питання ПАТ «Платинум Банк» обговорювалися на нарадах. Після дослідження протоколів щотижневих нарад свідки не змогли згадати таку обставину та зазначили, що у випадку, якщо б це питання обговорювалося, його внесли б до протоколу.

Водночас свідок ОСОБА_25 повідомила, що у протоколі фіксувалися питання, які обговорювали тривалий час, було важливим, і за наслідком обговорення визначалися строки та відповідальні особи. Відомості зазначені у протоколі мали обов`язковий характер для тих осіб, які визначалися виконавцями.

Суд звертає увагу на те, що питання виведення коштів із ПАТ «Платинум Банк» врегульовувалосяо директором не за допомогою протоколу наради, а за рахунок наказу 08 червня 2016 року № 173 «Про посилення контролю за проведенням банками розрахунково-касового обслуговування», який зобов`язув заступника директора з економіки та фінансів ОСОБА_19 провести аналіз діяльності банківських установ в яких відкрито рахунки Украероруху, надати пропозиції та забезпечити зменшення залишку коштів у банках, які мають негативні показники, а також забезпечити обслуговування лише в тих, що відповідають критеріям МІУ.

Суд, аналізуючи зазначену інформацію, не може покласти такі показання свідків в основу твердження, як єдиного і беззаперечного факту того, що такі обговорення не відбувалися. Суд критично оцінює позицію захисту в цій частині, оскільки вона прямо спростовується узгодженими та взаємодоповнюючими показаннями чотирьох свідків - ОСОБА_46 , ОСОБА_19 , ОСОБА_21 та ОСОБА_24 , які безпосередньо були присутні на нарадах підприємства та займалися питаннями фінансової діяльності підприємства. Серед них - ОСОБА_21 , ОСОБА_19 , які визначалися відповідальними особами за виведення коштів. Тому очевидно, що під час тривалих нарад, вони тримали у фокусі питання, яке безпосередньо стосувалося їх функціональних обов`язків.

З іншого боку показання свідка ОСОБА_27 , який працював начальником служби безпеки Державного підприємства обслуговування повітряного руху «Украерорух», який звернув увагу, що перевіряв зміст протоколу наради, в частині, що стосувалося безпеки підприємства, інші питання не були у межах його повноважень і він не пригадує обговорення питання банку.

Свідки ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_32 , ОСОБА_19 незалежно один від одного підтвердили факт регулярного проведення нарад різного формату (у тому числі і не щотижневих із складанням протоколу) на яких системно порушувалися питання щодо проблемних банків, співпраці з ПАТ «Платинум Банк», затвердження жорстких графіків виведення коштів та контролю за цим процесом з боку керівництва (зокрема за участі ОСОБА_21 та ОСОБА_16 ).

Суд враховує значний сплив часу (близько 10 років) з моменту подій, тривалість та багатолюдність самих нарад, а також той факт, що нездатність окремих осіб пригадати певні деталі не спростовує ствердних, деталізованих і взаємоузгоджених показань інших учасників цих самих нарад ( ОСОБА_21 , ОСОБА_24 , ОСОБА_46 , ОСОБА_19 ).

Тому Суд не вбачає суперечливості у показаннях свідків, а зазначає, що, якщо певні свідки не пригадують обговорення питання виведення коштів із ПАТ «Платинум Банк», це не свідчить, що таких обговорень не відбувалося до 24.11.2016 року.

 

Щодо доводів та зауважень сторони захисту з приводу відсутності мети надання неправомірної вигоди; зв`язку ОСОБА_16 з ОСОБА_74 ; обов`язку ознайомлюватися із актами Украероруху та Міністерства інфраструктури України; спричинення тяжких наслідків, Судом надано відповідь при встановленні складу кримінального правопорушення інкримінованого обвинуваченому.

 

VIII. Відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_16 :

1.Досудова доповідь Личаківського РВ філії ДУ «ЦП» у Львівській області від 17? ?січня? ?2024 року щодо ОСОБА_16 із позитивною соціально-психологічною характеристикою обвинуваченого (т. 2, а.с. 98);

2.Вимога від 28 червня 2023 року № 04-012/19687, відповідно до якої ОСОБА_16 не притягувався до кримінальної відповідальності (т. 4, а.с. 72);

3.Лист Департаменту охорони здоров`я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26 червня 2023 року № 061-5540/10 та від 28 червня 2023 року № 061-5602/10 відповідно до яких ОСОБА_16 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра та/або лікаря-нарколога не перебуває (т. 4 а.с. 75);

4.Лист КНП Львівської обласної ради «Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня» від 03 липня 2023 року № 1932/01.4.18 відповідно до якого обвинувачений, який проживає у м. Львів до лікарні не звертався. (т. 4 а. с. 78);

5.Копія характеристики від т.з.п. генерального директора ПрАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» АТ «Укрзалізниця», відповідно до якої під час роботи на підприємстві з листопада 2022 року ОСОБА_16 зарекомендував себе як грамотний і висококваліфікований спеціаліст, вмілий керівник, до своїх посадових обов`язків ставиться відповідально, сумлінно, ґрунтовно. Має розвинуте почуття відповідальності. Здатний працювати самостійно, якісно та своєчасно виконує в повному обсязі завдання, покладені на нього посадовою інструкцією. Уміє визначати пріоритети та приймати нестандартні управлінські рішення. Схильний до аналітичного системного мислення, аргументовано і кваліфіковано відстоює свою позицію. Критично ставиться до досягнутого, постійно вдосконалює свою діяльність ОСОБА_16 користується заслуженим авторитетом, як у підлеглих, так і у своїх колег. Завжди врівноважений, витриманий, коректний, тактовний. Дотримується етики поведінки керівника. За час своєї трудової діяльності неодноразово заохочувався, нагороджений відомчими нагородами і відзнаками. Полковник запасу за вислугою років. (т. 22, а.с. 7);

6.Копія свідоцтва про народження ОСОБА_75 серії НОМЕР_2 із якого вбачається що у ОСОБА_16 є малолітній син 2018 року народження (т. 22, а.с. 8).

 

IX. Обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_16 , передбачених ч. 1 ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обставин, які пом`якшують покарання ОСОБА_16 , передбачених ч. 1 ст. 66 КК України, судом не встановлено.

 

X. Мотиви призначення покарання

Порядок призначення покарання врегульований ст. 65 КК України. Вказаною нормою (в редакції Закону № 4652-VI від 13.04.2012, чинною на час вчинення діяння) закріплено, що: суд призначає покарання:1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 КК України; 2) відповідно до положень Загальної частини КК України; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Санкція ч. 2 ст. 367 КК України (редакція частини статті не змінилася) передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення у виді позбавлення волі на строк від двох до п`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та зі штрафом від двохсот п`ятдесяти до семисот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або без такого.

Виходячи із формулювання у санкції, покарання слід призначити у межах установлених у санкції ч. 2 ст. 367 КК України з додатковим покаранням або без такого.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 КК України (в редакції Закону № 4025-VI від 15.11.2011, чинною на час вчинення діяння) злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років. Санкцією ч. 2 ст. 367 КК України передбачено максимальний строк основного покарання до 5 років позбавлення волі. Таким чином, це злочин середньої тяжкості.

Суспільна небезпечність даного кримінального правопорушення у цьому випадку полягає у тому, що воно безпосередньо посягає на суспільні відносини, які забезпечують правильну, законну та ефективну діяльність державних підприємств та їх посадових осіб.

Суд зазначає, що хоча суб`єктивна сторона службової недбалості характеризується необережною формою вини, шкода для суспільства від таких дій є співмірною, а подекуди і перевищує шкоду від умисних корисливих злочинів. Неналежне виконання ОСОБА_16 своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них підриває авторитет державних підприємств та породжує в суспільстві обґрунтовану недовіру до здатності держави захищати свої інтереси.

Суд звертає особливу увагу на те, що підхід обвинуваченого у даному випадку до виконання своїх посадових обов`язків щодо ознайомлення із актами міністерства та директора, ігнорування інформації, яка мала б значення для прийняття рішення щодо переведення коштів до недержавного банку, стали тією необхідною умовою, яка послугувала настанню тяжких наслідків у вигляді заподіяння матеріальної шкоди державі.

Відсутність у діях обвинуваченого корисливого умислу та факту змови з третіми особами не нівелює тяжкості скоєного. Саме службова недбалість виступає каталізатором для вчинення інших, у тому числі корупційних, злочинів. Через службову недбалість, пасивність та бездіяльність таких службових осіб створюються безперешкодні умови для розкрадання бюджетних коштів, знищення майна або порушення прав громадян.

Призначаючи покарання ОСОБА_16 ,Суд враховує, що обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрації, позитивні характеристики. Судом враховується ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення та заподіяння тяжких наслідків державному підприємству. При призначенні покарання суд також враховує особу ОСОБА_16 та відомості, які його характеризують, висвітлені у розділі VIII. «Відомості, які характеризують особу обвинуваченого ОСОБА_16 »

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вчинене правопорушення становить значну суспільну небезпеку, а тому виправлення обвинуваченого та запобігання вчиненню нових злочинів вимагає призначення покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

За правилами ч. 4 ст. 52 КК України за одне кримінальне правопорушення може бути призначено лише одне основне покарання, передбачене в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу. До основного покарання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарань у випадках та порядку, передбачених цим Кодексом

Позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю є обов`язковим додатковим покаранням, передбаченим санкцією ч. 2 ст. 367 КК України.

При визначенні цього покарання суд ураховує встановлені вище обставини, а також те, що кримінальне правопорушення ОСОБА_16 вчинив будучи т.в.о. директора Украероруху.

У зв`язку з цим обвинуваченому слід призначити додаткове покарання у виді позбавлення права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування, державних установах та підприємствах, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, впродовж максимально можливого терміну - три роки.

Водночас штраф відповідно до санкції статті є факультативним додатковим покаранням.

Виходячи з основних засад призначення покарання, з урахуванням санкції ч. 2 ст. 367 КК України та завдання тяжких наслідків державному підприємству, колегія суддів доходить висновку, що ОСОБА_16 необхідно призначити факультативне додаткове покарання - штраф у максимально можливому розмірі передбаченому санкцією ч. 2 ст. 367 КК України - сімсот п`ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 гривень.

Разом з тим, відсутні підстави для застосування до обвинуваченого положення ст. 69 (призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом) та ст. 75 (звільнення від відбування покарання з випробуванням) КК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 КК України (редакція частини статті не змінилася) особа може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених статтею 49 цього Кодексу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014, чинною на час вчинення діяння) особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло п`ять років - у разі вчинення злочину середньої тяжкості.

За ч. 2 та 3 ст. 49 КК України (в редакції Закону № 1183-VII від 08.04.2014, чинною на час вчинення діяння) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду.

Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Злочин, який вчинив ОСОБА_16 належав до злочину середньої тяжкості. З моменту вчинення кримінального правопорушення (24 листопада 2016 року) до часу ухвалення вироку минуло більше п`яти років. Перебіг давності не переривався.

Отже, на час ухвалення вироку строки давності притягнення ОСОБА_16 до кримінальної відповідальності закінчились, адже минуло більше п`яти років.

Таким чином, ОСОБА_16 підлягає звільненню від призначеного покарання.

При цьому, варто звернути увагу на питання забезпечення колегією суддів розумності строків розгляду вказаної справи.

Так, обвинувальний акт щодо, зокрема ОСОБА_16 надійшов до Вищого антикорупційного суду 08 листопада 2023 року, тобто уже після закінчення строків давності за ч. 2 ст. 367 КК України. Разом з тим, зважаючи на колегіальний склад суду, складність справи, кількість учасників судового розгляду та їх неналежну процесуальну поведінку, кількість томів матеріалів кримінального провадження та заявлених сторонами свідків, воєнний стан, відкладення судових засідань під час повітряних тривог, виділення кримінального провадження, а також з урахуванням того, що стороною обвинувачення впродовж усього судового розгляду підтримувалось обвинувачення за ч. 2 ст. 364 КК України (за якою строк давності притягнення до кримінальної відповідальності становить 10 років), розгляд справи у вказані строки судовою колегією був неможливим.

 

XI. Цивільний позов у кримінальному провадженні

У порядку, передбаченому статтею 128 Кримінального процесуального кодексу України, з цивільним позовом про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, звернувся директор Державного підприємства обслуговування повітряного руху ОСОБА_76 (т. 2, а.с. 49).

Цивільний позивач просить стягнути солідарно з відповідачів - ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України майнову шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, в сумі 404 062 195, 34 гривні. Украерорух є потерпілим у даному кримінальному провадженні.

Цивільний позивач посилається на те, що ОСОБА_16 24 листопада 2016 року будучи т.в.о. директора Украероруху, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи умисно, всупереч інтересам служби та всупереч, зокрема вимогам окремих доручень Міністерства інфраструктури України доручив головному бухгалтеру Украероруху здійснити перерахунок 90 млн грн на рахунок Украероруху, відкритий в ПАТ «Платинум Банк». У подальшому грошові кошти було перераховано на підставі платіжного доручення від 28 листопада 2016 року № 5438.

Також позивач підкреслив, що враховуючи подальше визнання ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним вказані кошти, які залишились на рахунку Украероруху, є майновою шкодою (збитками).

Виходячи зі змісту статті 22, частини першої статті 1166 Цивільного кодексу України, цивільний позивач вважав, що завдані збитки підлягають стягненню із ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , як з таких, що на час їх заподіяння виконували обов`язки т.в.о. директора Украероруху та вчинили інкриміновані їм діяння з перевищенням службових повноважень.

Цивільний позивач вважав, що шкода, заподіяна Украероруху внаслідок дій ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , підлягає стягненню безпосередньо на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (ЄДРПОУ 19477064, місцезнаходження: Аеропорт, м. Бориспіль, Київська обл., Україна, 08300, розрахунковий рахунок підприємства № ІВАN НОМЕР_3 відкритий в АТ «Ощадбанк» у м. Київ).

Обвинувачений ОСОБА_16 у судовому засіданні 26 грудня 2023 року повідомив, що цивільний позов не визнає.

Відповідно до п. 4.15 статуту Украероруху, який затверджений наказом від 06? ?квітня? ?2016 року № 137, збитки, завдані Підприємству в результаті порушення його майнових прав громадянами, юридичними особами і державними органами, відшкодовуються Підприємству відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є юридична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За результатами розгляду справи, Суд визнав доведеним факт накладення т.в.о. директора Украероруху ОСОБА_16 резолюції із вказівкою головному бухгалтеру ОСОБА_28 про перерахування коштів у відповідь на службову записку від 24 листопада 2016 року № 07-15-1310. Відповідно до платіжного доручення від 28 листопада 2016 року № 5438 на рахунок ПАТ «Платинум Банк» з рахунку АТ «Укрексімбанк» було перераховано 90 млн грн, що в результаті визнання ПАТ «Платинум Банк» неплатоспроможним відповідно до рішення НБУ від 10? ?січня? ?2017 року № 14-рш/БТ завдало шкоду Украероруху на суму 90 млн грн.

У розумінні ст. 22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням майна, а у даному випадку з унеможливленням отримувати від такого майна його корисних властивостей понад 9 років, через припинення вчинення будь-яких дій щодо розпорядження коштами, що перебували на банківському рахунку у банківській установі, до якої застосовано процедуру ліквідації.

З досліджених документів: про продовження задоволення вимог кредиторів ПАТ «Платинум Банк», а саме вимог кредиторів лише третьої черги реєстру акцептованих вимог (т. 27, а.с. 214); публікації «Стану роботи зі стягнення збитків з колишніх власників неплатоспроможних банків та пов`язаних з такими банками осіб (станом на 01 липня 2026)» (т. 27, а.с. 216-219), у якому зазначено про суми пред`явлених вимог понад 1 млрд грн, де Фонд гарантування вкладів визначає, що суми пред`явлених вимог є збитками кредиторів та не вирішується питання про погашення сьомої чергу, Суд дійшов висновку, що протиправними діями розкритими у Розділі IV Вироку, ОСОБА_16 завдав збитки ДП «Украероруху».

Щодо доведеності розміру позову Суд враховує, що у цьому кримінальному провадженні сума, зазначена у цивільному позові, не відповідає розміру заподіяної ОСОБА_16 шкоди. Так, відповідно до прохальної частини позовної заяви цивільний позивач просить стягнути з відповідачів - ОСОБА_18 та ОСОБА_16 , на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України майнову шкоду завдану кримінальним правопорушенням в сумі 404 062 195, 34 гривні.

Однак, сторона обвинувачення інкримінує ОСОБА_16 дії щодо надання резолюції на перерахування 90 000 000 гривень та завдання тяжких наслідків у цій же сумі. Оскільки Суд встановлює підстави для задоволення цивільного позову щодо ОСОБА_16 та бере до уваги наслідки, завдані лише ним, то цивільний позов підлягає частковому задоволенню.

Суд у підпункті 4.1.2. цього Вироку навів мотиви встановлення наявності тяжких наслідків та причинно-наслідкового зв`язку із діями ОСОБА_16 .

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення заявленого директором Державного підприємства обслуговування повітряного руху України ОСОБА_77 цивільного позову підприємства та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_16 на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у розмірі 90 млн грн.

 

XII. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку

12.1. Процесуальні витрати

Згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

У цьому кримінальному провадженні понесено наступні витрати на залучення експерта для:

1.Проведення судово-почеркознавчої експертизи (висновок експертів КНДІСЕ від 08 грудня 2017 року № 6217/17-32/6218/17-33/23599?23612/17-32/23613?23616/17-33), вартістю 7737,60 гривень, що підтверджується актом здачі-приймання висновку судових експертів (т. 18, а.с. 202);

2.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 16? ?квітня? ?2018 року № 12-3/99се) вартістю 16 016 гривень, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні (т. 18, а.с. 74);

3.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 12? ?квітня? ?2019 року № 13-2/6) вартістю 17 875 гривень, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні (томі № 16, а.с. 261);

4.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експерта ІСТЕ СБУ від 09 жовтня 2019 року № 64/7) вартістю 5 024 гривень, що підтверджується довідкою фактичної вартості проведення експертизи (томі № 18, а.с. 125);

5.Проведення судово-економічної експертизи (висновок експертів ННЦ «ІСЕ ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України № 8129/3411 від 26? ?лютого? ?2021 року), вартістю 40 328,35 гривень, що підтверджується актом здачі-приймання висновку експерта (т. 18, а.с. 170-173);

6.Проведення судово-почеркознавчої експертизи (висновок експерта Київського НДЕКЦ № СЕ-19/111-23/23015-ПЧ від 08 червня 2023 року), вартістю 3 824 гривень, що підтверджується довідкою про витрати на проведення експертизи у кримінальному провадженні (т. 18, а.с. 340).

Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат відповідно до ст. 124 КПК України, суд враховує, що 18 грудня 2024 року із цього кримінального провадження виділені в копіях в окреме провадження матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_18 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Саме тому, оскільки предметом дослідження вищенаведених експертиз під номерами № 1-5 були питання, які стосуються і доведення обвинувачення як ОСОБА_18 , так і ОСОБА_16 , то суд доходить висновку, що зазначені процесуальні витрати підлягають стягненню з ОСОБА_16 в розмірі 1/2 від суми цих експертиз.

Щодо проведення судово-почеркознавчої експертизи ( висновок експерта Київського НДЕКЦ № СЕ-19/111-23/23015-ПЧ від 08 червня 2023 року), оскільки зазначена експертиза стосується лише питання доведення вини обвинуваченого ОСОБА_18 та, враховуючи факт визнання її неналежним доказом у цьому кримінальному провадженні, то питання щодо відшкодування її вартості у сумі 3 824 гривень повинно бути вирішене під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_18 .

Водночас, через визнання висновку експерта Київського НДЕКЦ МВС України від 12? ?квітня? ?2019 року № 13-2/6 та висновку експерта ІСТЕ СБУ від 09 жовтня 2019 року № 64/7 недопустимими доказами, Суд не покладає витрати для їх проведення на обвинуваченого.

Таким чином, з ОСОБА_16 необхідно стягнути на користь держави в розмірі 1/2 від суми трьох експертиз 64 081,95 гривень, що становить 32 040,97 гривень.

 

12.2. Підстави для виплати винагороди викривачу відсутні

12.3. Речові докази

Відповідно до ч. 1 ст. 100 КПК України речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або нею вилучений, повинен бути якнайшвидше повернутий володільцю, крім випадків, передбачених статтями 160-166, 170-174 цього Кодексу.

У даному кримінальному провадженні речові докази відсутні.

 

12.4 Заходи забезпечення кримінального провадження

Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно із ухваленням рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Судом встановлено, що під час досудового розслідування ухвалою Солом`янського районного суд м. Києва від 15 серпня 2019 року у справі № 760/22490/19, провадження № 1- кс/760/11835/19 накладено арешт на:

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7LN256C (серійний номер: S3TCNE0JA10641), вилучений зі службового кабінету ОСОБА_78 ;

- флеш-накопичувач Transcend (маркувальне позначення: 636237 1207), вилучений зі службового кабінету ОСОБА_78 ;

- твердотілий накопичувач Samsung MZ-7TY2560 (серійний номер: S2ZWNB0J314513), вилучений зі службового кабінету колишнього директора Украероруху ОСОБА_21 ;

- накопичувач на жорстких магнітних дисках Seagate ST31000524AS (серійний номер: 6VPBV8X7), вилучений зі службового кабінету бухгалтера ОСОБА_79 ;

- флеш-накопичувач із написами «аerodata», «[precision in special mission]» (8 Гб), вилучений зі службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_16 ;

- мобільний телефон НТС, чорного кольору sHT23YTV14572 ЙМЕЙ: НОМЕР_4 , вилучений зі службового кабінету колишнього заступника директора Украероруху ОСОБА_16 (т. 10, а.с. 86).

Рішення щодо повернення накопичувачів та мобільного телефону їх володільцям вирішено на підставі вироку суду за обвинуваченням ОСОБА_18 від 29.09.2026 справа № 991/14114/24, провадження 1-кп/991/135/24.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09? ?травня? ?2023 року у справі № 991/3750/23, провадження № 1-кс/991/3772/23 накладено арешт на:

- майно ОСОБА_16 - автомобіль УАЗ 31512, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 ;

- майно, яке на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 , - автомобіль Volkswagen Tiguan, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 .

Враховуючи часткове задоволення колегією суддів цивільного позову про відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок вчинення суспільно небезпечного діяння, арешт на вищевказане майно не підлягає скасуванню, крім 1/2 частини автомобіля Volkswagen Tiguan, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 , який на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Також під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 02? ?травня? ?2023 року у справі № 991/3716/23, провадження № 1- кс/991/3738/23, до ОСОБА_16 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 2 684 000 гривень, та покладено низку процесуальних обов`язків, які у разі внесення застави були визначені до 02 липня 2023 року щодо продовження яких у матеріалах справи відомості відсутні (т. 4, а.с. 21).

Ухвалою колегії суддів Апеляційної палати суду Вищого антикорупційного суду від 12? ?травня? ?2023 року ОСОБА_16 розмір застави зменшений з 2 684 000 гривень до 1 610 400 гривень (т. 4, а.с. 27).

Застава внесена заставодавцями: ОСОБА_81 у сумі 860 400 гривень, ОСОБА_82 у сумі 500 000 гривень, а також 250 000 гривень внесено заставодавцем, ідентифікуючі дані якого неможливо розпізнати через низьку якість копії підтверджуючих документів (т. 4, а.с. 59-61).

Таким чином, на час проголошення вироку до обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 1 610 400 гривень.

Колегія суддів оцінивши поведінку ОСОБА_16 під час розгляду справи, його майновий стан, родинні зв`язки, характеризуючі матеріали, належне виконання обов`язків, як обвинуваченого, вважає, що запобіжний захід до набрання вироку законної сили слід залишити у вигляді застави в розмірі 1 610 400 гривень.

Після набрання вироку законної сили заставу в розмірі 1 610 400 гривень повернути заставодавцям у відповідності до приписів ч. 11 ст. 182 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись статтями 349, 368, 370, 373, 374, 483 КПК України, суд

 

У Х В А Л И В:

 

1. ОСОБА_16 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади у державних органах та органах місцевого самоврядування, державних установах та підприємствах, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, та зі штрафом в розмірі 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят) грн.

2. Відповідно до положень ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_16 від покарання за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, на підставі п. 3 ч. 1 ст. 49 Кримінального кодексу України у зв`язку із закінченням строків давності.

3. Цивільний позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_16 на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (код ЄДРПОУ 19477064) 90 000 000 (дев`яносто мільйонів) гривень.

В іншій частині цивільного позову відмовити.

4. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09? ?травня? ?2023 року у справі № 991/3750/23, провадження № 1-кс/991/3772/23, а саме:

- в частині майна ОСОБА_16 - на автомобіль УАЗ 31512, 1992 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_5 , - залишити в силі;

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді і Вищого антикорупційного суду від 09? ?травня? ?2023 року у справі № 991/3750/23, провадження № 1-кс/991/3772/23 на автомобіль Volkswagen Tiguan, 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_7 скасувати щодо 1/2 майна, яке на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_80 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_6 . В іншій частині арешт, накладений ухвалою слідчого судді слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 09? ?травня? ?2023 року у справі № 991/3750/23, провадження № 1-кс/991/3772/23 - залишити в силі.

5. Документи, передані суду сторонами кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.

6. Стягнути з ОСОБА_16 на користь держави витрати, пов`язані із проведенням судових експертиз у сумі 32 040 (тридцять дві тисячі сорок) гривень 97 (сорок вісім) копійок.

7. Застосований запобіжний захід ОСОБА_16 на підставі ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 12? ?травня? ?2023 року у виді застави в розмірі 1 610 400 грн залишити в силі до набрання вироком законної сили. Після набрання вироком законної сили запобіжний захід, застосований до ОСОБА_16 , скасувати. Залишок внесених ними коштів повернути заставодавцям.

 

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений впродовж тридцяти днів з для його проголошення шляхом подання апеляційної скарги через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

Вирок негайно після його проголошення вручити присутнім в судовому засіданні учасникам судового провадження та не пізніше наступного дня - надіслати іншим учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.

Роз`яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку, ознайомитись із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.

 

 

 

Головуючий суддя ОСОБА_83

 

 

 

Судді ОСОБА_84

 

 

 

ОСОБА_85