Справа № 991/10098/26

Провадження 1-кп/991/91/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 (у залі суду), ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 (в режимі відеоконференцзв`язку),

захисників: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 ,

представника потерпілого ОСОБА_20 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі суду заяву обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні № 12017040000000531 від 06.03.2017 за обвинуваченням:

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014),

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами №2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014),

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України (в редакції Закону № 430-IV від 16.01.2003, із змінами, внесеними згідно із Законами № 2258-VI від 18.05.2010, № 4025-VI від 15.11.2011, № 1702-VII від 14.10.2014), -

ВСТАНОВИВ:

Зміст заяви про відвід та додаткових пояснень до неї

1. 16.09.2026 до суду надійшла заява обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні на підставі п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

2. На думку заявника, закінчення строку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні 06.05.2023 констатовано низкою судових рішень слідчих суддів ВАКС та Апеляційної палати ВАКС, частину з яких, за твердженням заявника, залишено без змін Касаційним кримінальним судом у складі Верховного Суду. Попри це прокурор не закрив кримінальне провадження та у 2026 році направив обвинувальний акт до суду.

3. Заявник вважає, що наведені обставини: (1) свідчать про порушення прокурором принципу обов`язковості судових рішень і стандарту правової визначеності; (2) виключають пояснення позиції прокурора правовою невизначеністю, суперечливою судовою практикою чи добросовісною помилкою в обчисленні строків; (3) створюють для прокурора особистий і репутаційний інтерес у запереченні висновків суду, оскільки їх визнання означало б визнання незаконності його власних процесуальних рішень; (4) зумовлюють для прокурора ризик відповідальності за ст. 382 КК України; (5) підтверджуються оцінками процесуальної поведінки сторони обвинувачення в ухвалі Апеляційної палати ВАКС від 28.11.2023 у справі № 991/7961/23 та в ухвалі слідчого судді ВАКС від 07.10.2024 у справі № 991/10197/24.

4. 19.10.2026 до суду надійшли додаткові пояснення захисника заявника - адвоката ОСОБА_12 , у яких зазначено, що прокурор: (1) в апеляційній скарзі перекручував тлумачення норм закону та перекладав на суд відповідальність за порушення строків досудового розслідування, що констатовано в ухвалі Апеляційної палати ВАКС від 28.11.2023 у справі № 991/7961/23; (2) оскаржував у касаційному порядку судові рішення, які такому оскарженню не підлягають (справи № 991/7916/23, № 991/7915/23, № 991/7976/23); (3) вибірково заявляв відводи тим суддям Апеляційної палати ВАКС, які констатували закінчення строку досудового розслідування (справа № 991/10576/23), що, на думку захисту, призвело до зміни складу колегії суддів і розбіжності судових висновків; (4) заявив відвід судді ВАКС ОСОБА_21 , який першим констатував закінчення строку досудового розслідування у цьому провадженні у іншій справі № 991/6794/26.

Позиції учасників судового провадження

5. Захисник ОСОБА_12 підтримав заяву з підстав, викладених у ній та в додаткових поясненнях.

6. Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав заявлений відвід. Додатково зазначив, що прокурор тривалий час не враховував судових рішень, якими у цьому кримінальному провадженні констатовано закінчення строку досудового розслідування, що, на його думку, свідчить про неповагу прокурора до суду. Стверджував про особисту заінтересованість прокурора, зумовлену кар`єрними міркуваннями з огляду на суспільний резонанс цього провадження. Висловив побоювання, що під час судового провадження прокурор здійснюватиме тиск на колегію суддів у разі ухвалення невигідних для сторони обвинувачення рішень.

7. Захисники ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтримали заяву. Зазначили, що за наявності судових рішень про закінчення строку досудового розслідування єдиним законним рішенням прокурора було закриття кримінального провадження, а оцінки, наведені в ухвалі Апеляційної палати ВАКС від 28.11.2023 у справі № 991/7961/23 та в ухвалі слідчого судді ВАКС від 07.10.2024 у справі № 991/10197/24, викликають у поінформованого стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора. Захисник ОСОБА_16 також послався на міжнародні стандарти діяльності прокурорів.

8. Захисник ОСОБА_19 зазначив, що його підзахисні ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 не набули статусу підозрюваних, тому направлення щодо них обвинувального акта свідчить про упередженість прокурора.

9. Захисник ОСОБА_18 зазначив, що замість закриття кримінального провадження сторона обвинувачення виносила постанови про зупинення досудового розслідування, що, на його думку, було спрямоване на штучне продовження кримінального переслідування.

10. Захисник ОСОБА_17 послався на виділення матеріалів досудового розслідування щодо ОСОБА_7 в окреме провадження після відмови суду у задоволенні клопотань сторони обвинувачення про здійснення спеціального досудового розслідування, що, на його думку, свідчить про ігнорування прокурором судових рішень.

11. Інші обвинувачені та їх захисники підтримали заяву.

12. Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення заяви. Зазначив, що: (1) заява не містить фактичних даних про його особисту заінтересованість, прагнення кар`єрних преференцій чи ризик відповідальності за ст. 382 КК України, а жодне з наведених судових рішень не вирішувало питання закриття кримінального провадження; (2) його позиція щодо незакінчення строку досудового розслідування є послідовною, тоді як судова практика з цього питання змінилася; (3) окрему ухвалу Апеляційної палати ВАКС щодо нього скасовано постановою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 14.05.2024; (4) заявлення відводів суддям є реалізацією його процесуальних прав, а часткове задоволення таких заяв підтверджує їх обґрунтованість.

13. Представник потерпілого ОСОБА_20 просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки вона ґрунтується на незгоді з правовою позицією прокурора щодо застосування процесуального закону, що не є підставою для відводу за п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України.

Мотиви суду

Правове регулювання

14. Прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості (п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України).

15. Відвід повинен бути вмотивованим (ч. 5 ст. 80 КПК України). Отже, особа, яка заявляє відвід, має навести конкретні обставини, що можуть бути перевірені, та обґрунтувати, яким чином вони впливають на неупередженість прокурора.

16. Особиста безсторонність прокурора презюмується, доки не доведено протилежного. Позиція особи, яка заявляє відвід, є важливою, але не вирішальною; вирішальним є те, чи можна вважати її побоювання об`єктивно обґрунтованими (mutatis mutandis пп. 49-52 рішення ЄСПЛ від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).

17. Заінтересованість у розумінні п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України має особистий характер, тобто передбачає інтерес прокурора, що лежить поза межами його службових функцій і створює конфлікт між приватним та публічним інтересом. Її необхідно відмежовувати від професійної заінтересованості прокурора в результатах провадження, яка є проявом виконання ним функції обвинувачення.

18. Незгода учасника провадження з процесуальними рішеннями, діями чи правовою позицією прокурора, навіть якщо він вважає їх незаконними, сама по собі не є підставою для відводу. Інститут відводу не є засобом перегляду правової позиції сторони обвинувачення.

Щодо доводів про невиконання судових рішень

19. Основний довід заяви полягає в тому, що прокурор не закрив кримінальне провадження всупереч судовим рішенням, якими констатовано закінчення строку досудового розслідування, та направив обвинувальний акт до суду. За своєю суттю цей довід зводиться до незгоди з правовою позицією прокурора щодо обчислення строку досудового розслідування.

20. Поряд з цим судові рішення, на які посилається заявник, ухвалені за результатами розгляду клопотань про застосування запобіжних заходів, арешт майна та скарги на рішення детектива. Строк досудового розслідування оцінювався в них як одна з обставин, що мала значення для вирішення відповідного питання, станом на дату їх ухвалення.

21. В свою чергу обов`язковість судового рішення, регламентована ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 534 КПК України, стосується вирішеного ним питання. Питання закриття кримінального провадження цими рішеннями не вирішувалося, і обов`язку ухвалити таке рішення на прокурора не покладалося. Отже, підстав стверджувати, що прокурор не виконав ці судові рішення, немає.

22. Твердження заявника про те, що висновки Апеляційної палати ВАКС щодо строку досудового розслідування залишено без змін Верховним Судом, не відповідає змісту долучених ним рішень. Ухвалою від 20.12.2023 у справі № 991/7916/23 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відмовив у відкритті касаційного провадження, а ухвалами від 14.05.2024 у справі № 991/7976/23 та від 13.06.2024 у справі № 991/7915/23 закрив касаційні провадження, оскільки відповідні ухвали не підлягають касаційному оскарженню (ч. 4 ст. 424 КПК України). Правильність обчислення строку досудового розслідування Верховний Суд по суті не перевіряв.

23. Безпідставним є і довід про відсутність правової невизначеності. Як убачається з долученої заявником ухвали слідчого судді ВАКС від 07.10.2024 у справі № 991/10197/24, у цьому кримінальному провадженні постановлено також судові рішення, у яких констатовано дотримання строків досудового розслідування, зокрема ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 30.01.2024 у справі № 991/10576/23 та ухвалу слідчого судді ВАКС у справі № 991/7118/24. Слідчий суддя зазначив, що ці рішення набрали законної сили, однак є протилежними в оцінці підрахунку строків досудового розслідування, а стала судова практика з цього питання відсутня. З тих самих підстав не підтверджують доводів заявника і стандарти правової визначеності, сформульовані ЄСПЛ у справі «Ганущак проти України» (заява № 40776/16): за змістом, викладеним самим заявником, вони стосуються вимог до послідовності судової практики, тобто адресовані державі, а не процесуальній поведінці сторони обвинувачення.

24. За таких умов прокурор мав право сформувати та обстоювати власну правову позицію щодо строку досудового розслідування. Кримінальне провадження здійснюється на засадах змагальності, що передбачає самостійне обстоювання сторонами їхніх правових позицій засобами, передбаченими КПК України (ч. 1 ст. 22 КПК України). Змагальність за своєю суттю передбачає протистояння правових позицій сторін і не покладає на жодну з них обов`язку погоджуватися з доводами протилежної сторони.

25. Прокурор є самостійним у своїй процесуальній діяльності (ч. 1 ст. 36 КПК України) та ухвалює процесуальні рішення на підставі власної оцінки обставин кримінального провадження і застосовного закону. Тому він не лише має право, а й зобов`язаний сформувати правову позицію з усіх питань, що виникають у провадженні, зокрема щодо обчислення строків досудового розслідування та наявності чи відсутності підстав для його закриття, і обстоювати її перед судом.

26. Після повідомлення особі про підозру саме прокурор визначає, яке з передбачених законом рішень належить ухвалити: закрити кримінальне провадження, звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або з обвинувальним актом (ч. 2 ст. 283 КПК України). Вибір одного з цих рішень відповідно до власної оцінки обставин провадження, у тому числі за наявності протилежних судових рішень щодо строку досудового розслідування, є реалізацією дискреційних повноважень прокурора, а не невиконанням судових рішень чи проявом його особистого інтересу.

27. Зміна прокурором власної позиції лише через те, що вона не збігається з позицією сторони захисту чи з висновками окремих судових рішень, ухвалених з інших процесуальних питань, перетворила б його на пасивного учасника процесу та нівелювала б засаду змагальності. Послідовність прокурора у відстоюванні власної позиції з таких принципових питань, як строки досудового розслідування, є проявом належного виконання ним функції обвинувачення, а не свідченням його упередженості. Наведені стороною захисту міжнародні стандарти діяльності прокурорів (Рекомендація Rec(2000)19 Комітету міністрів Ради Європи, Керівні принципи ООН щодо ролі обвинувачів 1990 року) також не покладають на прокурора обов`язку відмовитися від власної правової позиції на користь позиції сторони захисту.

28. Остаточне вирішення спору сторін щодо строку досудового розслідування належить суду. Направлення прокурором обвинувального акта до суду не позбавляє сторону захисту можливості отримати судове рішення з цього питання, а створює процесуальні умови для його вирішення судом першої інстанції, на що вказав і Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 13.06.2024 у справі № 991/7915/23. Це питання буде вирішено під час розгляду клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження за результатами дослідження матеріалів і доводів сторін.

Щодо доводів про особисту заінтересованість прокурора

29. Довід про те, що позиція прокурора зумовлена ризиком відповідальності за ст. 382 КК України, є припущенням. Заявник не навів даних про те, що щодо прокурора ініційовано кримінальне провадження чи подано заяву про вчинення ним кримінального правопорушення. Крім того, як зазначено вище, наведені судові рішення не покладали на прокурора обов`язку вчинити певні процесуальні дії чи ухвалити певні процесуальні рішення.

30. Не свідчить про особисту заінтересованість і довід про те, що визнання висновків про закінчення строку досудового розслідування означало б для прокурора визнання незаконності його власних рішень, зокрема постанови від 19.08.2022 про виділення матеріалів досудового розслідування. Обстоювання законності ухвалених у провадженні процесуальних рішень притаманне функції будь-якого прокурора, який здійснює процесуальне керівництво, і є службовим, а не особистим інтересом. Законність цих рішень підлягає оцінці судом під час вирішення клопотань сторони захисту про закриття кримінального провадження.

31. Довід про кар`єрну заінтересованість прокурора також є безпідставним. Прокурора у кримінальному провадженні визначає керівник органу прокуратури (ч. 1 ст. 37 КПК України), тому прокурор не обирає провадження, у яких бере участь. Прагнення сумлінно виконувати службові обов`язки, професійне зростання та оцінка роботи керівництвом притаманні службі кожного прокурора і самі по собі не свідчать про заінтересованість у результатах конкретного провадження.

32. Суспільний резонанс кримінального провадження також не є обставиною, що викликає сумнів у неупередженості прокурора. Прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в силу предметної компетенції здійснюють процесуальне керівництво у провадженнях, що становлять підвищений суспільний інтерес майже у кожному випадку.

Щодо процесуальної поведінки прокурора

33. Подання прокурором касаційних скарг на рішення, які не підлягають касаційному оскарженню, не свідчить про його упередженість. Питання про допустимість касаційного оскарження вирішує суд касаційної інстанції (п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України). Як убачається з долучених заявником рішень, у справах № 991/7976/23 та № 991/7915/23 Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду відкрив касаційні провадження та розглянув їх у судових засіданнях, а у справі № 991/7915/23 касаційну скаргу подав і захисник. Звернення до суду вищої інстанції, яке визнано процесуально неприйнятним, є реалізацією права на оскарження, а не проявом неповаги до суду.

34. Заявлення прокурором відводів суддям Апеляційної палати ВАКС у справі № 991/10576/23 є реалізацією права, передбаченого ч. 2 ст. 80 КПК України. Заяву прокурора розглянула колегія суддів, яка ухвалою від 26.12.2023 частково її задовольнила. Ця ухвала є остаточною, тому зміна складу колегії суддів є наслідком судового рішення, а не дій прокурора. Її правильність, як і правильність подальшої ухвали від 30.01.2024 у цій справі, не може бути предметом оцінки під час вирішення заяви про відвід прокурора.

35. Заяву про відвід судді ВАКС ОСОБА_21 у справі № 991/6794/26 прокурор подав в іншому кримінальному провадженні з підстави, передбаченої п. 5 ч. 1 ст. 75 КПК України, - у зв`язку з відсутністю у судді допуску до державної таємниці. Ця підстава не пов`язана з правовою позицією судді щодо строків досудового розслідування у цьому провадженні. Ухвалою ВАКС від 11.06.2026 у задоволенні заяви відмовлено. Подання заяви про відвід, визнаної судом необґрунтованою, саме по собі не свідчить про упередженість, а твердження про її зв`язок з ухвалою судді ОСОБА_21 від 21.09.2023 у справі № 991/7961/23 є припущенням.

36. Доводи захисників ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_17 щодо зупинення досудового розслідування, направлення обвинувального акта щодо осіб, які, на думку захисту, не набули статусу підозрюваних, та виділення матеріалів щодо ОСОБА_7 в окреме провадження зводяться до оцінки законності процесуальних рішень сторони обвинувачення. Такі рішення можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому КПК України, а їх вплив на результати кримінального провадження підлягає оцінці судом під час розгляду відповідних клопотань. Зокрема, ухвалою слідчого судді ВАКС від 07.10.2024 у справі № 991/10197/24 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 на постанову детектива від 14.08.2024 про зупинення досудового розслідування. Виділення матеріалів досудового розслідування належить до повноважень сторони обвинувачення (ст. 217 КПК України). Даних про те, що відповідні рішення ухвалювалися з особистих мотивів, сторона захисту не навела.

Щодо оцінок, наведених в ухвалах Апеляційної палати ВАКС та слідчого судді ВАКС

37. Висловлювання колегії суддів Апеляційної палати ВАКС в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 991/7961/23 є оцінкою аргументації апеляційної скарги прокурора, тобто його правової позиції. Висновку про особисту заінтересованість чи упередженість прокурора ця ухвала не містить. Незгода суду з правовою позицією сторони, навіть висловлена у критичній формі, не є підставою для її відводу. Крім того, як убачається з ухвали слідчого судді ВАКС від 07.10.2024 у справі № 991/10197/24, окрему ухвалу Апеляційної палати ВАКС від 28.11.2023 скасовано постановою Верховного Суду від 14.05.2024.

38. В ухвалі від 07.10.2024 у справі № 991/10197/24 слідчий суддя поставив запитання про правомірні очікування органу досудового розслідування, адресувавши його суду, який розглядатиме справу по суті, та/або процесуальному керівнику. Висновків щодо особистої заінтересованості чи упередженості прокурора ця ухвала не містить. Натомість слідчий суддя зазначив про самостійність слідчого та прокурора в організації розслідування, констатував наявність протилежних судових рішень щодо обчислення строків досудового розслідування та відмовив у задоволенні скарги ОСОБА_6 .

Висновок

40. Заявником та його захисниками не наведено обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість прокурора ОСОБА_5 в результатах кримінального провадження або викликали обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Наведені доводи зводяться до незгоди з правовою позицією та процесуальними рішеннями сторони обвинувачення.

41. За таких обставин у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст. 77, 80, 81, 369, 370, 372, 376 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3