Справа № 991/8307/24

Провадження 1-в/991/67/26

У Х В А Л А

іменем України

15 жовтня 2026 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

засудженого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_4 про відвід захисника ОСОБА_5 у межах розгляду клопотання прокурора про скасування вироку в частині у кримінальному провадженні № 52018000000000461 від 15.05.2018,

В С Т А Н О В И В:

1. На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває клопотання прокурора САП про скасування вироку, яким затверджена угода про визнання винуватості, в частині засудженого ОСОБА_4 у зв`язку із невиконанням ним умов угоди.

У судовому засіданні засуджений ОСОБА_4 заявив відвід захиснику ОСОБА_5 на підставі ст.54, 37 КПК України. Заява обґрунтована тим, що захисник не має з ним комунікації і не виходить на зв`язок. Засуджений зазначив, що не мав часу знайти захисника, а захисник ОСОБА_5 призначена поза межами порядку, передбаченого законом і не ознайомлена із матеріалами справи.

2. У судовому засіданні учасники висловили такі позиції:

2.1. Захисник ОСОБА_5 повідомила, що комунікація із засудженим відбувалась через месенджер WhatsApp у межах її вільного часу, не завантаженого іншими справами. Пояснила, що ознайомлена із матеріалами справи не у повному обсязі, але наразі перебуває в процесі ознайомлення через Електронний суд. Зазначила про відсутність обставин, які можуть сформувати в неї упереджене ставлення при виконанні доручення, щодо розгляду питання про відвід поклалась на розсуд суду.

2.2. Прокурор ОСОБА_3 наголосив на безпідставності вказаної заяви. Зазначив, шо положення ст.37 КПК України, на яку посилається засуджений, передбачає порядок призначення та заміни прокурора, що є нерелевантним питанню про відвід захисника. У випадку призначення захисника судом засуджений не має права відмовитись від захисника на підставі ст.54 КПК України. Закон передбачає три підстави для відводу захисника, втім жодної з них ОСОБА_4 не навів.

3. Заслухавши учасників, дослідивши доводи заяви, Суд дійшов таких висновків.

3.1. Доводи засудженого зводяться до неналежного виконання захисником своїх професійних обов`язків. Суд відхиляє вказані мотиви з огляду на наступне.

3.2. За змістом ч.1,2 ст.78 КПК України захисником не має права бути особа, яка брала участь у цьому ж кримінальному провадженні як слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач. Особа не має права брати участь у цьому ж кримінальному провадженні як захисник або представник також у випадках:

1) якщо вона у цьому провадженні надає або раніше надавала правову допомогу особі, інтереси якої суперечать інтересам особи, яка звернулася з проханням про надання правової допомоги;

2) зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю (зупинення дії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю або його анулювання) в порядку, передбаченому законом;

3) якщо вона є близьким родичем або членом сім`ї слідчого, прокурора, потерпілого або будь-кого із складу суду.

3.3 Таким чином, кримінальний процесуальний закон регламентує виключний перелік обставин, за яких подальша участь захисника у кримінальному провадженні є неможливою і захисник може бути відведений від участі у кримінальному провадженні. Відвід повинен бути вмотивованим, тобто містити конкретні обставини, які об`єктивно унеможливлюють подальшу участь захисника при розгляді справи, що належним чином аргументовано. Водночас незгода засудженого з якістю або способом надання призначеним захисником правничої допомоги не є належною підставою для відводу такого захисника. Визначальним при вирішенні питання про відвід є наявність передбачених законом підстав, а не суб`єктивне сприйняття засудженим діяльності захисника.

3.4. Захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого (ч.1 ст.47 КПК України). Зазначені обов`язки є релевантними й під час професійної допомоги засудженому. Своєю чергою невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності (ст.34 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Таким чином, питання щодо якості надання правничої допомоги та питання наявності процесуальних підстав для відводу захисника мають різну правову природу і різні механізми реалізації і наслідки.

3.5. Разом з тим, Суд виходить із того, що право на захист передбачає забезпечення обвинуваченому реальної можливості користуватися правничою допомогою, проте не означає обов`язку захисника здійснювати її виключно в обраному обвинуваченим форматі чи відповідно до його суб`єктивних очікувань щодо інтенсивності спілкування та способів ведення захисту. Професійна діяльність адвоката передбачає самостійність у визначенні засобів і способів захисту з урахуванням вимог закону, інтересів клієнта та обставин конкретного провадження. Незгода обвинуваченого з діяльністю захисника не може бути проігнорована, однак для набуття процесуального значення в контексті заявленого відводу вона має ґрунтуватися на конкретних обставинах, які вказують на існування передбачених законом перешкод для подальшої участі адвоката у провадженні. Натомість сама лише загальна оцінка захисту як неналежного, без наведення фактів, що підтверджували б наявність таких перешкод, не утворює достатньої правової підстави для відводу.

Заява про відвід захисника не є процесуальним засобом вирішення будь-яких розбіжностей між адвокатом та його клієнтом щодо організації їхньої взаємодії. Такі розбіжності можуть зумовлювати необхідність обговорення подальшої співпраці, однак не звільняють суд від обов`язку перевірити наявність саме тих обставин, з якими кримінальний процесуальний закон пов`язує можливість усунення захисника від участі у провадженні.

3.6. Суд також відхиляє посилання засудженого на положення ст.54 КПК України, оскільки відвід захисника та відмова від захисника є різними за своїм функціональним призначенням інститутами, які не можуть бути взаємозамінними. Відвід спрямований на усунення від участі особи, щодо якої наявні нормативні підстави, які унеможливлюють її участь, тоді як відмова полягає у волевиявленні особи не користуватися правничою допомогою конкретного захисника.

3.7. Участь захисника у цьому кримінальному провадженні забезпечена шляхом призначення відповідним центром з надання безоплатної правничої допомоги, оскільки обвинувачений самостійно захисника не залучив. Залучення захисника за призначенням покликане забезпечити реалізацію права на захист у випадках, коли обвинувачений не залучив адвоката самостійно, однак не передбачає автоматичного усунення призначеного адвоката в разі незадоволення підзахисним. Причому ч.3 ст.54 КПК України передбачає обмеження щодо відмови від захисника у випадках, коли його участь є обов`язковою. Ухвалою від 29.09.2026 Суд констатував необхідність забезпечити дотримання прав та інтересів засудженого ОСОБА_4 під час розгляду клопотання прокурора про скасування вироку. З огляду на це саме по собі бажання засудженого відмовитись від захисника через інститут відводу без залучення нового захисника не усуває потреби в його участі.

3.8. Суд також не вбачає за доцільне окремо реагувати на ст.37 КПК України, оскільки вона не є релевантною до висловлених доводів і регулює інше процесуальне питання.

3.9. Суд також звертає увагу, що засудженому неодноразово роз`яснювалось його право самостійно залучити захисника на власний розсуд. Натомість упродовж місяця (з 17.09.2026) засуджений таким правом не скористався. Незгода засудженого з доводами прокурора або його позицією щодо обставин виконання вироку, а також із процедурою розгляду цього питання не звільняє від необхідності забезпечення права на захист. Наявність спору щодо обставин, які можуть мати істотні правові наслідки для засудженого, навпаки свідчить про доцільність забезпечення ефективного захисту. Водночас право на самостійне залучення захисника залежить виключно від волевиявлення засудженого, тоді як забезпечення участі захисника у випадках, передбачених законом, є обов`язком суду.

4. За таких обставин Суд не вбачає підстав для задоволення заяви про відвід захисника.

Керуючись статтями 54, 78, 80, 81, 376 КПК України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

1.У задоволенні заяви ОСОБА_4 про відвід захисника відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1