Справа № 991/11348/26

Провадження №11-сс/991/700/26

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року м. Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду у складі колегії суддів:

головуючої судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

представників власника майна - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

прокурора ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційні скарги представників власників майна ОСОБА_8 , ТОВ «Б. Б. Управління» - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2026 року про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 52026000000000295 від 28 травня 2026 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини

До Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшло клопотання заступника начальника П`ятого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52026000000000295 від 28 травня 2026 року.

За змістом клопотання прокурор просив накласти арешт на вилучене 04-05 вересня 2026 року під час обшуку майно, з метою збереження речових доказів, а саме: моноблок марки «Apple A2439» та моноблок марки «Asus», модель А3402WV.

Ухвалою слідчого судді від 01 жовтня 2026 року задоволено клопотання прокурора та накладено арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 04-05 вересня 2026 року під час обшуку приміщень, якими користуються ТОВ «Б. Б. Управління», ОСОБА_8 , котрі розташовані у будинку АДРЕСА_1 у місті Києві, а саме: моноблок марки «Apple A2439», serial: H4TFL07J1255, який належить ТОВ «Б. Б. Управління», та моноблок марки «Asus» в копусі білого кольору, модель А3402WV, s/n: S3PTCJ00A788118, який належить ОСОБА_8 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Вимоги апеляційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали

Представники третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 не погодилися з ухвалою слідчого судді від 01 жовтня 2026 року та звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційними скаргами,в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову - про відмову у задоволенні клопотання.

Адвокат ОСОБА_6 у своїй апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статті 370 КПК України щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості, а отже є такою, що підлягає скасуванню.

Адвокат ОСОБА_5 у своїй апеляційній скарзі вказує на те, що оскаржувана ухвала слідчого судді є необґрунтованою, а також слідчим суддею не дотримано вимогу пропорційності втручання у право на мирне володіння майном та не враховано, що моноблок належить ОСОБА_8 , перебуває у його користуванні та не має жодного відношення до кримінального провадження.

Також адвокат ОСОБА_5 зазначає, що обшук вищезазначеного офісного приміщення проведено на підставі ухвали слідчого судді з метою відшукання речей, згідно із зазначеним в ухвалі вичерпним переліком, зокрема, можливість відшукання носіїв інформації передбачена судом лише за умови наявності на них відомостей, які стосуються предмету доказування у кримінальному провадженні. Натомість, під час обшуку детективом вилучено в офісі комп`ютерну техніку, без з`ясування переліку осіб, які користуються такою технікою.

Адвокат акцентує увагу на відсутності у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що доступ до вилучених пристроїв обмежувався та був пов`язаний із подоланням системи логічного захисту, що свідчить про порушення приписів ст. 168 КПК України. Також адвокат зазначає, що детектив постановою від 06 вересня 2026 року призначив судову комп`ютерно-технічну експертизу вилученої електронної техніки з метою отримання інформації, розміщеної на ній, проте в матеріалах клопотання відсутній протокол огляду арештованих пристроїв. Будь-яких конкретних даних щодо наявності на вилучених пристроях інформації, яка матиме значення для досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, не наведено. Тому, на думку адвоката, вилучене майно не може належати до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, що вказує на відсутність підстав для накладення на нього арешту з метою забезпечення речових доказів.

Отже, на думку адвоката ОСОБА_5 , накладення арешту на майно не виправдовує потреби досудового розслідування та при зазначених обставинах порушує справедливий баланс між законними інтересами власника майна та завданнями цього кримінального провадження.

Окрім того, 20 жовтня 2026 року на адресу суду надійшли доповнення до апеляційної скарги від адвоката ОСОБА_6 , згідно з якими адвокат вважає, що слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не встановив, хто користувався моноблоком «Apple A2439», яку функцію він виконував у діяльності ТОВ «Б. Б. Управління» та чи є відомості, що він використовувався для комунікації з ОСОБА_10 або у зв`язку з діяльністю «call-центрів». Адвокат зазанчає, що ТОВ «Б. Б. Управління» не є учасником кримінального провадження в жодному іншому статусі, окрім третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт; матеріали кримінального провадження не містять доказів, які б пов`язували ТОВ «Б. Б. Управління» із обставинами кримінального провадження; відсутній зв`язок моноблока «Apple A2439» з матеріалами кримінального провадження; не встановлено достатніх підстав вважати, що моноблок «Apple А2439» відповідає ознакам речового доказу.

Таким чином, адвокат ОСОБА_6 вважає, що прокурором не доведено необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна. На переконання адвоката, невідповідність висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам провадження є підставою для її скасування.

Позиції учасників судового провадження

У судовому засіданні представники власників майна - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_5 підтримали апеляційні скарги в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_11 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг.

Мотиви суду

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданих апеляційних скарг, заслухала аргументи адвокатів, прокурора, перевірила доводи апеляційних скарг, дослідила матеріали, які надійшли від слідчого судді, та дійшла таких висновків.

За приписами ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із таких заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Водночас, завданням арешту майна є недопущення його приховування, пошкодження, знищення, втрати, зміни, передачі чи іншого відчуження.

Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. (абз. 1 ч. 3 ст. 170 КПК України).

Речовими доказами, відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК України арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Отже, у межах доводів апеляційних скарг, із метою правильного їх вирішення, колегія суддів має визначити, чи наявні правові підстави для арешту майна, яке належить ОСОБА_8 та ТОВ «Б. Б. Управління».

Колегія суддів установила, що детективами НАБУ під процесуальним керівництвом прокурорів САП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52026000000000295 від 28 травня 2026 року за підозрою ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 255, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, ОСОБА_14 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 209 КК України, а також ОСОБА_15 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_10 , будучи службовою особою державного органу, у період часу з серпня 2023 року до травня 2025 року, за попередньою змовою групою осіб, організував легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на загальну суму 48 264 641 грн, тобто в особливо великому розмірі та використовуючи службове становище, організував стійке ієрархічне об`єднання, до якого увійшли не менше п`яти осіб, зокрема ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інші члени якого, за попередньою змовою зорганізувалися для спільної діяльності, з метою безпосереднього вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів учасниками цієї організації.

Серед іншого, встановлено, що ОСОБА_10 , за участі членів створеної ним злочинної організації, у період часу з серпня 2025 року до вересня 2026 року, організував вчинення злочинною організацією під його керівництвом легалізацію (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом на загальну суму 41 761 850 грн, тобто в особливо великому розмірі, використовуючи кошти, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом. Водночас, прокурор покликався на те, що ОСОБА_10 вчиняв дії з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про одержання злочинним шляхом, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна, володіння ним, права на таке майно.

Окрім цього, прокурор зазначав, що ОСОБА_10 , використовуючи кошти, щодо яких фактичні обставини свідчать про їх одержання злочинним шляхом, здійснив фінансові операції шляхом переміщення, зміни форми (перетворення) такого майна, а також вчинив дії, спрямовані на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним - коштів на загальну суму не менше 8 348 750 грн.

За версією слідства ОСОБА_16 може бути причетним до протиправної діяльності ОСОБА_10 , пов`язаною з отриманням неправомірної вигоди від діяльності «call-центрів» та легалізації коштів, одержаних злочинним шляхом. Детективами НАБУ встановлено, що ОСОБА_16 підтримує тісний зв`язок та регулярно зустрічається та спілкується, в тому числі, з використанням телефонного зв`язку, з ОСОБА_10 . За даними досудового розслідування, є обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_16 може бути причетний до організації функціонування низки «call-центрів», від сприяння у діяльності «call-центрів» з яких ОСОБА_10 також отримує неправомірну вигоду. Зокрема, встановлено обставини, які вказують на те, що ОСОБА_16 через свої знайомства збирає для ОСОБА_10 інформацію про діяльність «call-центрів», які не надають неправомірну вигоду останньому. Також, ОСОБА_10 , можливо, допомагає із легалізацією в Україні іноземців, які працюють в «call-центрах», підконтрольних ОСОБА_16 . Окрім цього, встановлено факти, які свідчать про використання ОСОБА_10 в інтересах ОСОБА_16 своїх службових повноважень заступника начальника Департаменту міжнародного співробітництва Офісу Генерального прокурора для впливу на якість та обсяг виконання запитів іноземних держав про міжнародну правову допомогу. Водночас ОСОБА_10 контактував з ОСОБА_16 щодо шляхів використання накопичених ним коштів, в тому числі, для інвестиційної діяльності.

Колегією суддів установлено, що 26 серпня 2026 року слідчим суддею постановлено ухвалу у справі № 991/110791/26, згідно з якою надано дозвіл на проведення обшуку кабінетів, які займають/використовують ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , АО «Адвокатське об`єднання «Цулаія, Горбатенко та партнери», ТОВ «Б. Б. Управління», AT «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Б. Б. Фінансова група» і ТОВ «Комплекс «Дніпровські кручі», котрі розташовані у будинку АДРЕСА_1 у місті Київ, який перебуває у власності ТОВ «Бізнес центр «Сага» (654/655 частка) та спільного українсько-швейцарського підприємства «СіткоПоділ-Київ» (1/655 частка).

04-05 вересня 2026 року на підставі цієї ухвали детективами НАБУ проведено обшук, за результатами якого складено протокол, додатком до якого є опис тимчасово вилучених речей і документів.

Згідно із протоколом обшуку детективами відшукано та вилучено моноблок марки «Apple A2439», serial: H4TFL07J1255, що належить ТОВ «Б. Б. Управління», та моноблок марки «ASUS» в корпусі білого кольору, модель A3402WV, s/n: S3PTCJ00A788118, що належить ОСОБА_8 .

Постановою детектива НАБУ від 06 вересня 2026 року ці технічні пристрої визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52026000000000295.

Того ж дня детективом НАБУ призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу, об`єктом дослідження якої є ці моноблоки.

Також колегією суддів установлено, що 08 вересня 2026 року до ВАКС надійшло клопотання заступника начальника П`ятого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді САП ОСОБА_9 про арешт майна у кримінальному провадженні № 52026000000000295 від 28 травня 2026 року. За змістом клопотання прокурор просив накласти арешт на вилучене 04-05 вересня 2026 року під час обшуку майно, з метою збереження речових доказів, а саме: моноблок марки «Apple A2439» та моноблок марки «Asus», модель А3402WV.

За результатами розгляду клопотання слідчий суддя ухвалою від 01 жовтня 2026 року задовольнив клопотання прокурора та наклав арешт на майно, шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування, яке вилучене 04-05 вересня 2026 року під час обшуку приміщень, якими користуються ТОВ «Б. Б. Управління», ОСОБА_8 , котрі розташовані у будинку АДРЕСА_1 у місті Києві, а саме: моноблок марки «Apple A2439», serial: H4TFL07J1255, який належить ТОВ «Б. Б. Управління» та моноблок марки «Asus» в копусі білого кольору, модель А3402WV, s/n: S3PTCJ00A788118, який належить ОСОБА_8 , з метою забезпечення збереження речових доказів.

Колегією суддів установлено, що, аналізуючи характеристику речових доказів, визначену ч. 1 ст. 98 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що матеріальний об`єкт відповідатиме ознакам речового доказу лише у разі, якщо він: був знаряддям вчинення кримінального правопорушення; зберіг на собі сліди кримінального правопорушення; містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На думку слідчого судді, вилучені моноблоки не були знаряддям або об`єктами вчинення кримінального правопорушення, не зберегли на собі його сліди та не є набутими кримінально протиправним шляхом, а тому самі по собі не мають ознак речового доказу. Водночас, слідчим суддею в оскаржуваній ухвалі зазначено, що у постанові про визнання їх речовими доказами детектив покликався на те, що на цих технічних пристроях може міститися інформація, котра може бути використана як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Окрім того, колегією суддів установлено, що відповідно до протоколу обшуку від 04-05 вересня 2026 року у кабінеті товариств детективами НАБУ відшукано моноблок «Asus», доступ до якого обмежено системою логічного захисту. У зв`язку з необхідністю її подолання та проведення експертного дослідження, детективом ухвалено рішення про вилучення моноблоку разом із зарядним пристроєм до нього. Окрім цього, в іншому кабінеті представників товариств було відшукано моноблок «Apple», доступ до якого також був обмежений системою логічного захисту. З тих же підстав детективом його вилучено разом із зарядним пристроєм.

За таких обставин та зважаючи на те, що ОСОБА_16 використовує офісні приміщення, в яких здійснює діяльність, зокрема, ТОВ «Б. Б. Управління», кінцевим бенефіціарним власником якої він є, в органу досудового розслідування були підстави вважати, що у вилученій техніці може міститися інформація, що становить інтерес для цього досудового розслідування.

Оскільки доступ до відшуканої техніки був обмежений системою логічного захисту, доцільність її вилучення обґрунтовано необхідністю проведення експертизи, з метою подолання системи захисту, копіювання й подальшого дослідження вмісту пристроїв. Окрім цього, у рапорті детектива викладено відомості про те, що ОСОБА_16 може бути пов`язаний із ОСОБА_18 , який дотичний до діяльності компанії «Milton Group» - транснаціональної мережі «call-центрів».

Слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі також ураховував, що сама лише наявність у протоколах відомостей про особу на ім`я ОСОБА_19 , із якою комунікував ОСОБА_10 , не дає підстав для безумовного висновку про її ідентифікацію. Водночас, на переконання слідчого судді, зміст цих розмов у сукупності з установленим фактом знайомства ОСОБА_16 із ОСОБА_20 , наявності між ними систематичної комунікації та підтвердженими обставинами контакту ОСОБА_16 із ОСОБА_18 , який, за версією сторони обвинувачення, може бути особою, пов`язаною з діяльністю «call-центрів», зумовлює необхідність перевірки тверджень органу досудового розслідування.

Відповідно до узагальнених відомостей стосовно ОСОБА_16 , а також інформаційної довідки, сформованої із сервісу «Опендатабот», ОСОБА_16 є власником й кінцевим бенефіціарним власником ТОВ «Б. Б. Управління». За висновком слідчого судді, тривале та регулярне перебування ОСОБА_16 за місцем знаходження ТОВ «Б. Б. Управління» може свідчити про його безпосередню залученість до управління цим товариством або контролю за його діяльністю, з чим також погоджується колегія суддів.

З урахуванням наведеного, на переконання колегії суддів, є необхідність у дослідженні інформації, що міститься на моноблоці «Apple», вилученому за місцем ведення господарської діяльності ТОВ «Б. Б. Управління».

Колегія суддів також зазначає, що під час розгляду клопотання слідчим суддею було установлено, що вилучений моноблок «Asus» належить директору та засновнику консалтингової компанії «Інтергруп» ОСОБА_8 .

В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя погодився з доводами адвоката про те, що сам лише факт здійснення діяльності за однією адресою з ТОВ «Б. Б. Управління» не може свідчити про залучення цієї компанії до будь-якої протиправної діяльності.

Водночас, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про те, що з огляду на здійснення компанією «Інтергруп» бухгалтерського супроводу ТОВ «Б. Б. Управління», не варто виключати, що на вилученому носії можуть міститися відомості, які мають значення для кримінального провадження.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що вилучені моноблоки можуть містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України.

З огляду на наведене, на цій стадії кримінального провадження наданих доказів достатньо для висновку про відповідність вилученої техніки критеріям, установленим ст. 98 КПК України.

Постановою детектива НАБУ від 06 вересня 2026 року призначено судову комп`ютерно-технічну експертизу моноблоків з метою виявлення та відновлення видаленої інформації, подолання системи логічного захисту. З огляду на те, що у цій техніці, ймовірно, містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а доступ до них був обмежений системою логічного захисту, що обмежило детективів в отриманні такої інформації, то з метою збереження речових доказів, на переконання слідчого судді, на них може бути накладений арешт, з чим також погоджується колегія суддів.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що на цій стадії кримінального провадження не вимагається остаточного підтвердження достовірності відомостей, що можуть міститися на носіях інформації. Достатнім є наявність розумних підстав уважати, що моноблоки можуть містити відомості, котрі мають значення для цього кримінального провадження. Саме з цією метою забезпечується їх збереження шляхом накладення арешту.

На переконання колегії суддів, на цьому етапі досудового розслідування накладення арешту на моноблоки, з метою забезпечення збереження речових доказів, є необхідним для виконання завдання кримінального провадження щодо захисту держави від кримінальних правопорушень.

Такий арешт пов`язаний із втручанням у право особи на власність, що є складовою права на мирне володіння своїм майном (передбачене у ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Водночас, колегія суддів вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права особи, оскільки є необхідним і пропорційним до законної мети, що переслідується - нагальної суспільної потреби у протидії корупційним кримінальним правопорушенням. Таке втручання також є виправданим з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, досудове розслідування якого здійснюють детективи НАБУ, та є співмірним із завданнями кримінального провадження, оскільки сприятиме встановленню обставин ймовірного вчинення кримінальних правопорушень і осіб, які могли його вчинити.

Крім цього, таке втручання стосуватиметься виключно конкретного майна - моноблоків, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є речовим доказом, а також матиме строковий характер - до проведення експертного дослідження, з метою подолання системи логічного захисту та пошуку, відновлення й копіювання інформації, яка має значення для досудового розслідування, що вказує на співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Колегія суддів зазначає, що матеріали провадження не містять належних доказів пов`язаності вилучених моноблоків із господарською діяльністю ТОВ «Б. Б. Управління» та ОСОБА_8 . Тому застосований в даному випадку спосіб арешту моноблоків не призведе до зупинення чи надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності ТОВ «Б. Б. Управління», а також суттєво не позначиться на інтересах ОСОБА_8 .

Водночас, колегія суддів підкреслює, що на цій стадії кримінального провадження встановлюється лише наявність об`єктивних даних, які вказують на вчинення кримінального правопорушення, зазначеного у клопотанні, поданому в межах відповідного досудового розслідування.

Оскільки доводи адвокатів, які стосуються встановлення факту причетності особи до кримінального правопорушення, що розслідується, зводяться до фактичної оцінки доказів, їх належності, допустимості, достовірності й достатності для встановлення винуватості особи, колегія суддів зазначає, що вирішення цих питань виходить за межі повноважень слідчого судді та суду апеляційної інстанції, визначених ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питанні про арешт майна.

Беручи до уваги те, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування за фактом вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, умови відшукання вилученої електронної техніки, наявність на ній системи логічного захисту та відсутність технічної можливості скопіювати вміст пристрою без безпосереднього вилучення та проведення експертного дослідження, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок слідчого судді про необхідність накладення арешту на моноблоки з метою забезпечення речових доказів.

При вирішенні питання про арешт майна, відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя повинен враховувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Колегія суддів враховує, що предметом кримінального провадження, яке перебуває на стадії досудового розслідування, є ймовірна легалізація (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом в особливо великому розмірі, а характер кримінального правопорушення та обставини його ймовірного вчинення можуть зумовлювати суттєві репутаційні ризики і для держави на міжнародному рівні, і для системи державних органів в цілому. Водночас, суд зазначає, що арешт майна не дорівнює позбавленню права власності, а ст. 174 КПК України передбачено механізм скасування накладеного арешту.

Підсумовуючи наведене вище у сукупності, колегія суддів доходить висновку, що наразі у контексті потреб досудового розслідування арешт, накладений ухвалою слідчого судді, є розумним та співрозмірним, а висновки слідчого судді є правильними та обґрунтованими.

Інші аргументи адвокатів, на переконання колегії суддів, не потребують детальної оцінки, оскільки вони не мають вирішального значення та не спростовують наведених вище висновків суду.

Висновки суду за результатами розгляду апеляційних скарг

Враховуючи викладене вище, колегія суддів уважає, що ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та вмотивованою, у зв`язку з чим апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 376, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги представників власників майна ОСОБА_8 , ТОВ «Б. Б. Управління» - адвокатів ОСОБА_5 та ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 жовтня 2026 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуюча суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3