НАБУ та САП підозрюють керівника одного з підрозділів Офісу Генерального прокурора Сергія Кропиву та його спільників у створенні злочинної організації, яка організувала системне одержання хабарів від шахрайських кол-центрів та легалізувала понад 89,9 млн грн, здобутих злочинним шляхом.

За даними слідства, у середині 2025 року посадовець Офісу Генерального прокурора Сергій Кропива, на плівках НАБУ фігурує під псевдонімом «Канцлер» створив та очолив злочинну організацію. До її складу ввійшли чинні прокурори, посадовці інших державних органів та близькі особи.

Зокрема, підозри вже отримали:

• Сергій Кропива «Канцлер» — заступник начальника департаменту Офісу Генерального прокурора підозрюється у «кришуванні» незаконних шахрайських кол-центрів та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.
• Єлизавета Івахненко «Муза» — близька особа Кропиви, підозрюється в легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
• Сергій Куций «Камрад» — водій Кропиви, підозрюється в легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
• Олександр Дидич — адвокат, підозрюється у легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.

Злочинна група впровадила системні «побори» за безперешкодну діяльність тіньових колцентрів, які ошукували громадян України та країн ЄС. Тим колцентрам, які відмовлялися підкорятися або сплачувати «відсоток», фігуранти створювали перешкоди: здійснювали «показові» обшуки (зокрема, на плівках обговорюються обшуки у Дніпрі) та інші слідчі дії з метою «наведення шороху» та перепідпорядкування ринку.

Отримані неправомірні доходи фігуранти легалізовували за кількома основними напрямами. Слідство встановило факт легалізації понад 89,9 млн грн (41,7 млн грн за час роботи Кропиви в ОГП та ще 48,2 млн грн — за період його роботи заступником голови Одеської ОВА):

• понад 20 млн грн спрямовано на купівлю нерухомості, елітних годинників, ювелірних виробів та дорогого рухомого майна;
• близько 12 млн грн становили активи, оформлені на підставних осіб, зокрема апартаменти в елітному відпочинковому комплексі Glacier у Буковелі, які переписали на дружину водія Куцого;
• близько 10 млн грн розмістили на банківських рахунках родичів (зокрема, матері Єлизавети Івахненко) під виглядом законного прибутку від ФОПів;
• для створення видимості легальності статків фігуранти обговорювали вигадування «легенди» про нібито вивезені збереження батьків Івахненко з РФ, задіяння криптовалюти та проведення коштів через компанію, відкриту в США.

Крім того, за даними слідства, Кропива лобіював призначення «своїх» людей на керівні посади в обласних прокуратурах (Черкаській — Максима Штомпеля, а також у Дніпропетровській) та ДПС (йдеться про заступника ДПС Ігоря Панченка). За версією слідства, він використовував службові відрядження за кордон (наприклад, до Мадрида) для розкішного відпочинку. Також, за даними слідства, після обшуків НАБУ та публікації журналістських розслідувань фігуранти почали вживали заходів для приховування слідів: чистили телефони, видаляли пости/фото в соцмережах, готували підставних свідків до допитів та намагалися терміново «переписати» або продати елітні активи.

Прокурор САП у суді наголосив, що підозрювані повністю усвідомлювали протиправний характер своїх дій та організували масштабну систему корупційного контролю і відмивання грошей. Обвинувачення підкреслило, що є ризики переховування підозрюваних від слідства (наявність закордонних паспортів, зв’язків, вилучення залізничних квитків та затримання Івахненко на вокзалі у Львові), знищення та спотворення документів, тиску на свідків і перешкоджання провадженню через зв'язки у держорганах та прокуратурі. Прокурор САП клопотав про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави у розмірі 200 млн грн для Кропиви, 50 млн грн для Івахненко та 20 млн грн для Куцого та для Дидича 50 млн грн.

Захист вважає підозру необґрунтованою. Адвокати наголосили, що жодному фігуранту не оголошено підозру за ст. 368 КК України (одержання неправомірної вигоди), тобто немає предикату для кваліфікації легалізації коштів. Також захисники переконують, що у справі немає ознак злочинної організації, а затримання Кропиви у Львові відбулося під час службового відрядження, а не спроби втечі. Заявлені застави адвокати назвали неспівмірними з доходами підозрюваних. Сам Кропива заявив, що не визнає вини, а оприлюднені плівки НАБУ містять «вирвані з контексту» фрази, які є лише «жартівливими словами» та «одеським лексиконом». Усі звинувачення у спробі втечі він заперечив і заявив про готовність внести заставу у 2 млн грн. Єлизавета Івахненко також заявила, що не знала про існування злочинної організації та не брала в ній участі, а у Львові очікувала потяг до Одеси.

Дії фігурантів кваліфіковано за:

• ст. 255 КК України — створення, керівництво злочинною спільнотою або злочинною організацією, а також участь у ній;
• ст. 209 КК України — легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом.

Сергій Кропива до призначення в серпні 2025 року на посаду заступника начальника департаменту Офісу Генерального прокурора працював у Департаменті кіберполіції Нацполіції України (з 2021 року), а у 2023–2024 роках був заступником голови Одеської обласної державної адміністрації під керівництвом Олега Кіпера. За даними слідства, Кропива мав широкі зв'язки в Офісі Президента України (зокрема, з Олексієм Бондаревим) та брав участь у кадрових призначеннях у ДПС. Також під час обрання запобіжних заходів фігурантам стало відомо, що Сергій Кропива є не лише одним із працівників ОГП під керівництвом Генпрокурора Кравченка, а і, ймовірно, його негласним помічником. Слідство зачитало листування, з якого стало відомо, що Кропива, ймовірно, керував ремонтом у будинку Кравченка.