Документ № 141148542

Провадження № 52020000000000506
Справа № 991/1688/23
Дата засідання 29/10/2026
Дата винесення рішення 29/10/2026
Інстанція АП ВАКС
Форма судочинства Кримінальне
Головуючий суддя (АП ВАКС) Павлишин О.Ф.

Cправа №991/1688/23

Провадження №11-кп/991/20/26

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

 

 

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

 

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 

 

29 жовтня 2026 року місто Київ

 

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретар судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 на вирок Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2024 року щодо

 

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Балаклія Харківської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

 

у кримінальному провадженні № 52020000000000506 від 05 серпня 2020 року

 

В С Т А Н О В И Л А:

 

Вироком Вищого антикорупційного суду від 19.08.2024 ОСОБА_6 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та виправдано у зв`язку з відсутністю події такого кримінального правопорушення. Також вирішено питання щодо запобіжного заходу у вигляді застави, накладених арештів на майно та долю речових доказів.

На вирок прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу з доповненнями, у яких зазначає, що докази підтвердження події кримінального правопорушення та вини ОСОБА_6 у його вчиненні досліджені в ході судового розгляду, однак не належним чином оцінені судом, що призвело до невідповідності висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотного порушення вимог кримінального процесуального закону.

Посилається на таке:

1. Вимога суду щодо надання первинного носія інформації стала заздалегідь недосяжним стандартом доказування, що призвело до порушення права на справедливий суд. Такий носій не був би прямим доказом вчинення злочину, а міг би бути лише прямим доказом існування конкретного спілкування між учасниками злочину. Єдиним прямим доказом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення є показання свідка ОСОБА_9 , які суд проігнорував.

1.1. Файли, які містяться на флеш-накопичувачі Teamgroup 16GB C153, є електронними документами. Оцінити доказ з точки зору його достовірності означає визначити його відповідність дійсності, але такої оцінки вказаного доказу судом здійснено не було.

1.2. Згідно з протоколом від 14.07.2020 огляду речей та документів проведено огляд флеш-накопичувача Teamgroup 16GB C153 (маркування TPBF-191206013-3-20048), наданого добровільно на запити НАБУ ОСОБА_10 , який підключався до ноутбука спеціаліста в режимі читання, за допомогою пристрою блокування запису. Згодом флеш-накопичувач Teamgroup 16GB C153 (маркування: ТРBF-191206013-3-20048) запаковано до сейф-пакету № 0019800 з пояснювальним написом, підписами учасників слідчої дії. Тобто вказані докази отримані у спосіб, визначений КПК України, а висновки суду з цього приводу не підтверджуються дослідженими доказами.

1.3. Під час огляду 14.07.2020 спеціалістом створювалася копія флеш-накопичувача у файл образу «Generic Flash Disk.e01» з визначеням геш-кодів даних за допомогою комп`ютерної програми «X-Ways Forensics», а також застосовувалася цифрова фотозйомка, результати якої, разом з копією отриманих від ОСОБА_11 даних, записані на оптичний диск Verbatim DVD-R 4.7 Gb, у каталог: «420161103500010214.07.2020 огляд». Після копіювання файлів на оптичний диск їхня цілісність підтверджена шляхом верифікації геш-кодів. У суді не було встановлено ознак порушення цілісності цих файлів або невідповідності геш-кодів, про що не йдеться у вироку. Опосередкованим підтвердженням відповідності вмісту наданих журналістами файлів тим, що досліджувалися в ході досудового розслідування, є інформація ЗМІ щодо можливого факту отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 .

1.4. Твердження суду про те, що матеріали відсутні у складі прямих доказів у здобутих в процесуальному порядку іншим органом досудового розслідування - ГВП ГПУ, не відповідає дійсності, адже, насправді, ці матеріали частково наявні у доказах, здобутих, на думку суду, в «правильному» процесуальному порядку ГВП ГПУ .

Досліджені судом протокол огляду речей та документів від 19.09.2022, порівняльна таблиця листування за весь доступний період у додатку WhatsApp від 19.09.2022, порівняльна таблиця листування за період з 31.01.2017 до 02.02.2017 у додатку WhatsApp, порівняльна таблиця листування за весь доступний період у додатку WhatsApp, порівняльна таблиця листування за період з 31.01.2017 до 02.02.2017 у додатку WhatsApp, пояснення спеціаліста від 19.09.2022, висновок експерта за результатами проведення судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 07.03.2019 № 6480/19-35 підтверджують наявність листування між ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , повне співпадіння цього листування у частині наявних у ГВП ГПУ документів, відмінність фактично лише у видаленій частині.

Одночасно, судом досліджено, але не враховано докази, які пояснюють причини такої відмінності: протокол огляду від 22.11.2021 - порівняння носіїв Kingston 64 GB, Seagate та документів у кримінальному провадженні, висновок експерта ЦССЕ ІСТЕ СБУ від 21.09.2023 № 373/2 за результатами комп`ютерно-технічної експертизи флеш-накопичувача Kingston 64 GB та висновок експерта ДНДЕКЦ МВС від 15.09.2023 № СЕ-19-23/44307-КТ за результатами комп`ютерно-технічної експертизи НЖМД Seagate Backup Plus Portable Drive 2 ТВ. Судом також досліджено протокол огляду речей і документів від 05.04.2017 та інші процесуальні документи слідчих і прокурорів ГВП ГПУ, складені відразу після вилучення телефонів ОСОБА_15 і ОСОБА_16, рух коштів на рахунку, відкритому на ім`я ОСОБА_12 з АТ « КБ «Приватбанк ».

Тобто, за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші, а також висновки суду з даного приводу не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.

1.5. Суд не аналізував систему всіх доказів, а обмежився окремими доказами, які, на його думку, мають «більш важливіше» доказове значення або викликають більше довіри. При цьому за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші.

2. Отримання доказів - фактичних даних, що містяться на флеш-накопичувачі Teamgroup 16GB C153, проведення огляду речей та документів 14.07.2020, документи ГВП ГПУ, які підтверджують факти вилучення телефонів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , наявність у них переписок з відповідними особами, законність отримання доступу до вказаного спілкування в ході досудового розслідування, не свідчать про порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ст. 31, 62 Конституції України щодо конституційних прав і свобод ОСОБА_6 під час даних слідчих дій. Водночас, встановлення обставин передачі журналістам інформації з телефонів ОСОБА_15 та ОСОБА_16 , деталей видалення цієї інформації з носіїв чи іншого спотворення доказів не входить до предмету доказування у кримінальному провадженні.

3. Суд безпідставно не врахував показання ОСОБА_9 та ОСОБА_14 .

3.1. Показання ОСОБА_9 підтверджували факти щодо зустрічей і домовленостей з ОСОБА_6 на отримання неправомірної вигоди, деталей кожної передачі коштів, корисливого мотиву обвинуваченого та його мету задовольнити інтереси ОСОБА_9 , а також узгоджувалися з даними протоколу огляду речей та документів від 14.07.2020; протоколу огляду речей та документів від 19.09.2022; порівняльної таблиці листування за весь доступний період у додатку WhatsApp від 19.09.2022; порівняльної таблиці листування за період з 31.01.2017 до 02.02.2017 у додатку WhatsApp; порівняльної таблиці листування за весь доступний період у додатку WhatsApp; порівняльної таблиці листування за період з 31.01.2017 до 02.02.2017 у додатку WhatsApp; пояснення спеціаліста від 19.09.2022.

3.2. ОСОБА_17 не підтвердив, але і не спростував показання ОСОБА_9 щодо їх зустрічі, пославшись на погану пам`ять. Однак суд не врахував суб`єктивну позицію свідка як підлеглого обвинуваченого, їхні тривалі службові відносини, те, що показання ОСОБА_17 частково суперечать: протоколу пред`явлення для впізнання від 17.08.2022 з фототаблицею; оглядам інформації ПрАТ « ВФ Україна » та ПрАТ « Київстар »; протоколу від 15.05.2020 огляду документів щодо місця перебування ОСОБА_9 28.09.2016; протоколом від 21.06.2022 огляду веб-сайту щодо місця знаходження ресторану « Товстий і Тонкий ».

3.3. Сумніви суду в показаннях ОСОБА_9 ґрунтуються на ігноруванні інституту угод, але не пояснюють, яким чином версія подій свідка підтверджується існуючими доказами у кримінальному провадженні та які його причини оговорювати ОСОБА_6 .. Також показання на підставі угод про визнання винуватості надавали свідки ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , однак судом їх показання під сумнів з цих підстав не ставилися.

4. Суд не оцінив інформації, виявленої на ноутбуці та іCloud ОСОБА_14 . У процесі огляду файл-образа виявлено графічний файл з іменем « ІНФОРМАЦІЯ_9 », який являє собою зображення екрану мобільного телефону (скріншот), з частиною листування двох абонентів у додатку Whatsapp. Цей файл виявлений в результаті проведення НСРД - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 08.07.2020 з iCloud ОСОБА_14 , що підтверджує достовірність отриманої інформації. Ім`я та фото абонента співпадають з записаними у телефоні ОСОБА_9 даними щодо ОСОБА_6 та тогочасною фотографією аккаунту обвинуваченого у додатку Whatsapp, що містяться на носіях Seagate, Kingston та протоколі огляду речей і документів від 05.04.2017. Листування містить згадку про засідання РНБО , яке дійсно відбулося 28.09.2016. Орфографія та час отримання повідомлень повністю однакова з інформацією, наданою журналістами. Сума, зазначена у листуванні, ідентична платежу ДП « ІПЗ » на ТОВ « Оптимумспецдеталь » від 20.09.2016. Дата збереження в телефоні ОСОБА_14 цього файлу - 04.10.2016, що підтверджує дату пересилання його ОСОБА_9 ОСОБА_14 - 03.10.2016. Відсоток коштів, що залишилися ОСОБА_9 , зазначений у листуванні, співпадає з домовленостями між ним і ОСОБА_6 .. Час на знімках екрану збігається з часом пересилання його ОСОБА_14 згідно з листуванням, отриманим від журналістів.

Просить вирок Вищого антикорупційного суду від 19.08.2024 скасувати та постановити новий, яким визнати ОСОБА_6 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, і призначити йому покарання у межах санкції статті у вигляді 10 (десяти) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати у юридичних особах публічного права посади, пов`язані із виконанням організаційно-розпорядчих функцій строком на 3 (три) роки та з конфіскацією майна.

У запереченнях на апеляційну скаргу захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_8 зазначає, що всі докази у кримінальному провадженні досліджені та належним чином оцінені судом в ході судового розгляду, висновки суду відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б мали наслідком скасування оскаржуваного вироку, судом допущено не було.

Посилається на те, що суттєво погіршуючи становище обвинуваченого, сторона обвинувачення фактично подає апеляційну скаргу в новій редакції поза межами строку на апеляційне оскарження, яка хоч і поіменована як «доповнення», але за своєю сутністю є апеляційною скаргою і погіршує становище обвинуваченого.

Просить прийняти заперечення на апеляційну скаргу від 30.08.2024 № 07/3-26115-20 та врахувати їх при вирішені по суті поданої стороною обвинувачення апеляційної скарги.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 у запереченнях на апеляційну скаргу зазначає, що суд першої інстанції під час розгляду провадження, відповідно до вимог КПК України, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, ретельно перевірив представлені сторонами докази, у тому числі й ті, на підставі яких було пред`явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них з точки зору належності, допустимості та достовірності, дійшовши до законного і обґрунтованого висновку про виправдування ОСОБА_6 .

Суд першої інстанції чітко проаналізував склад кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, та відсутність його елементів у діях ОСОБА_6 .

Сторона захисту критично ставиться до показань ОСОБА_14 та ОСОБА_9 , оскільки їх засуджено вироком Солом`янського районного суду м. Києва від 13.09.2023 до умовного терміну на підставі угод про визнання винуватості, укладених із прокурором ОСОБА_5 , отже ці свідки перебувають під явним впливом сторони обвинувачення.

Твердження про підпорядкування ОСОБА_17 ОСОБА_6 безпідставне, адже відносини підпорядкування вже були припинені.

Суд першої інстанції не висловлював стороні обвинувачення жодної вимоги, в тому числі щодо надання первинного носія інформації, який міг би бути прямим доказом в справі.

Встановлення обставин передачі журналістам інформації з телефонів ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , деталей видалення цієї інформації з носіїв чи іншого спотворення доказів не має особливого значення у кримінальному провадженні. При цьому спотворення доказів могло мати місце і в бік додавання інформації, а не тільки видалення її, відтак без наявності первинних носіїв інформації перевірити належним чином достовірність доказів суд був позбавлений можливості.

Факт висловлення прохання і отримання неправомірної вигоди в інтересах ОСОБА_9 ОСОБА_6 не підтверджується доказами.

Свідок ОСОБА_9 також не підтверджує об`єктивну сторону кримінального правопорушення, встановленого ч. 4 ст. 368 КК України, та предмет кримінального правопорушення - грошові кошти в сумі 2 443 854,00 грн., тобто в розмірі необхідному саме для такої кваліфікації.

Твердження сторони обвинувачення, що надані копії листування є електронними доказами не відповідає положенням КПК України, адже відсутнє будь-яке пояснення як може бути ідентифіковано авторів такого листування.

Сторона обвинувачення не надає пояснення, чому нею не визнається версія листування, здобута слідчими військової прокуратури, адже вона є невигідною для такої.

Свідок ОСОБА_10 деталей зустрічі, при якій відбувалась передача флешки, не пригадує, як і те чи була на ній інформація з матеріалів якихось кримінальних проваджень та яка саме взагалі. Тобто свідок не пам`ятав, що точно було на флешці та не розкрив джерел отримання інформації.

Прокурором не доведено невідповідність протоколу огляду слідчого ГВП та висновку експерта КНДІСЕ оригінальному листуванню ОСОБА_9 та ОСОБА_6 . Таким чином, показання ОСОБА_22 та ОСОБА_23 є недопустимими в силу ст. 87 КПК України, оскільки отримані внаслідок порушення істотних прав людини і громадянина, а їхні показання є журналістською версією, яка не базується на оригінальному листуванні ОСОБА_9 та ОСОБА_6 .

Матеріали, наявні у журналістській версії, дійсно відсутні у складі прямих доказів, здобутих в процесуальному порядку іншим органом досудового розслідування - ГВП ГПУ. Прокурором не наведено доводів про незаконність проведених слідчих та процесуальних дій ГВП ГПУ.

Висновок експерта ЦССЕ ІСТЕ СБУ від 21.09.2023 № 373/2 за результатами комп`ютерно-технічної експертизи флеш-накопичувача Kingston 64 GB та висновок експерта ДНДЕКЦ МВС від 15.09.2023 № СЕ-19-23/44307-КТ за результатами комп`ютерно-технічної експертизи НЖМД Seagate Backup Plus Portable Drive 2 ТВ здобуті поза межами строку досудового розслідування, як висновки експерта судом оцінюватись не можуть та є недопустимими.

Експертиза матеріалів та засобів відео-, звукозапису № 143 від 19.02.2014 проведена на підставі аудіо-, відеоматеріалів, отриманих без ухвали Апеляційного суду Харківської області , висновок стороні захисту не відкривався відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України, тому суд обґрунтовано вважав її недопустимим доказом та таким, що зібраний з порушенням вимог п. 1 ч. 2 ст. 87 КПК України.

При цьому прокурор не вказує обставин, які перешкоджали проведенню таких експертиз в кримінальному провадженні № 42016110350000102 до виділення з нього кримінального провадження № 52020000000000506.

Інформація, виявлена на ноутбуці та iCloud ОСОБА_14 , судом першої інстанції оцінена як показання з чужих слів, але оскільки оригінальне листування відсутнє, показання з чужих слів відповідно до положень ч. 6 ст. 97 КПК Украни не може бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджується іншими доказами.

Підстав для повторного дослідження доказів прокурором в доповненнях до апеляційної скарги не наведено, окрім твердження про необхідність переоцінки таких.

Просить вирок Вищого антикорупційного суду від 19.08.2024 залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.

У судовому засіданні прокурор САП ОСОБА_5 підтримав свою апеляційну скаргу, посилаючись на доводи, наведені у ній, обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_8 заперечили проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи її вимоги безпідставними.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, дослідивши докази, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає вирок Вищого антикорупційного суду від 19.08.2024 щодо ОСОБА_6 у межах поданої апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Ухвалюючи оскаржуваний вирок, зазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався у повній мірі з огляду на таке.

Формулювання пред`явленого ОСОБА_6 обвинувачення, яке визнано судом недоведеним.

Між Державним концерном « Укроборонпром » (далі - ДК « УОП ») та ОСОБА_6 18.04.2014 укладено контракт № 29К/14, на підставі якого останнього призначено на посаду директора Державного підприємства « Ізюмський приладобудівний завод » (далі - ДП « ІПЗ ») на термін з 18.04.2014 до 17.04.2017.

Відповідно до Статуту ДП « ІПЗ » (код ЄДРПОУ - НОМЕР_1 ) є державним комерційним підприємством, заснованим на державній власності, та передане в управління Концерну.

Згідно з пунктом 2.1 Статуту ДП « ІПЗ » утворено з метою одержання прибутку шляхом здійснення виробничої, науково-дослідної та комерційної діяльності відповідно до умов, визначених чинним законодавством України.

Відповідно до пункту 7.7 Статуту керівник підприємства: - під час реалізації своїх прав і виконання обов`язків повинен діяти в інтересах підприємства; - розпоряджається коштами та майном підприємства відповідно до цього Статуту та законодавства; - несе відповідальність за формування та виконання фінансових планів, додержання трудової, фінансової дисципліни і вимог законодавства.

Згідно з п. 1.1 Контракту керівник зобов`язується безпосередньо і через адміністрацію ДП « ІПЗ » здійснювати поточне управління (керівництво) підприємством, забезпечувати його високоприбуткову діяльність, ефективне використання та збереження закріпленого за підприємством державного майна.

Відповідно до пункту 1.3 Контракту керівник є повноважним представником ДП « ІПЗ » під час реалізації повноважень, функцій, обов`язків ДП « ІПЗ », передбачених актами законодавства України, Статутом ДП « ІПЗ », іншими нормативними документами.

Згідно з пунктом 2.6 Контракту керівник ДП « ІПЗ » зобов`язується забезпечити: - високоефективну і стабільну роботу підприємства, зміцнення його фінансового стану, отримання та зростання прибутку, рентабельність виробництва, динамічний соціально-економічний розвиток; - зниження підприємством затрат матеріалів та комплектуючих обладнання шляхом проведення тендерів; - виконання інших завдань, покладених на підприємство, відповідно до Статуту підприємства.

Пунктом 2.11 Контракту передбачено, що керівник має право укладати від імені ДП « ІПЗ » договори з іншими підприємствами, установами, організаціями.

Отже, ОСОБА_6 , перебуваючи на посаді директора ДП « ІПЗ », обіймав посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, тобто у розумінні п. 1 примітки до ст. 364 КК України, був службовою особою, яка наділена повноваженнями щодо розпорядження та управління майном ДП « ІПЗ » та відповідно був зобов`язаний виконувати вимоги Статуту ДП « ІПЗ ».

За результатами чергових місцевих виборів 25.10.2015 ОСОБА_6 обрано депутатом VII скликання Ізюмської міської ради Ізюмського району Харківської області , а 25.10.2020 - депутатом VIII скликання Ізюмської міської ради Ізюмського району Харківської області .

Встановлено, що між ДП « ІПЗ » в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ « Оптимумспецдеталь » в особі директора ОСОБА_19 укладено договір поставки товарно-матеріальних цінностей від 26.04.2016 № 3076.

Фактичне керівництво ТОВ « Оптимумспецдеталь » у період 2016 - 2017 років здійснювали, зокрема, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , які не обіймали жодних посад у товаристві, проте могли надавати вказівки та керувати діями директора товариства та інших осіб, які забезпечували його діяльність, а також станом на час укладення договору від 26.04.2016 № 3076 були особисто знайомі з ОСОБА_6 .

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час укладення правочину) цей закон застосовується: - до замовників за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; - до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.

Проте дія Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: - товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України «Про державну таємницю» - абз. 4 ч. 3 ст. 2 Закону;- товари, роботи і послуги, що безпосередньо виробляються, виконуються, надаються виключно для забезпечення діяльності в окремих сферах господарювання їх афілійованими підприємствами - для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання - п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час укладення правочину) афілійовані підприємства - підрозділи замовника, майно та операції яких зазначені в консолідованому балансі замовника, або суб`єкти господарювання, стосовно яких замовник здійснює контроль або які разом із замовником перебувають під контролем іншого суб`єкта господарювання.

Договору від 26.04.2016 № 3076 гриф секретності не присвоювався.

Отже, закупівля товарів за цим договором не підпадала під дію абз. 4 ч. 3 ст. 2, п. 1 ч. 4 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час укладення правочину).

З огляду на те, що ДП « ІПЗ » відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі» (дійсних на час відносин) належало до замовників товарів і послуг, укладення договору від 26.04.2016 № 3076 ДП « ІПЗ » та ТОВ « Оптимумспецдеталь » здійснено у порушення ч. 7 ст. 2 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції, чинній на час укладення правочину), зокрема без використання електронних майданчиків систем закупівель.

У додаток до договору від 26.04.2016 № 3076 між ДП « ІПЗ » в особі ОСОБА_6 та ТОВ « Оптимумспецдеталь » в особі ОСОБА_19 підписано специфікації від 26.04.2016 № 1 та від 26.05.2016 № 2 про постачання товарів (електронно-оптичні перетворювачі різної номенклатури).

На виконання специфікації від 26.04.2016 № 1 ДП «ІПЗ» 24.05.2016 здійснено передоплату у розмірі 40% вартості товарів за цією специфікацією - 432 000 грн.

На виконання специфікації від 26.04.2016 № 1 ТОВ « Оптимумспецдеталь » відповідно до видаткових накладних від 12.07.2016 № 72, від 09.08.2016 № 115, від 17.08.2016 № 138 поставлено ДП « ІПЗ » товар на суму 236 250 грн. та недопоставлено товар на суму 195 750 грн.

На виконання специфікації від 26.05.2016 № 2 ДП « ІПЗ » здійснено оплату товарів 01.06.2016 - 1 961 199,92 грн., 09.06.2016 - 490 279,98 грн.

Зі свого боку на виконання специфікації від 26.05.2016 № 2 ТОВ « Оптимумспецдеталь » відповідно до видаткової накладної від 15.06.2016 № 48 поставлено ДП « ІПЗ » товар на суму 2 451 399,9 грн.

Під час досудового розслідування встановлено, що відшуканням та постачанням товарів для виконання специфікацій від 26.04.2016 № 1 та від 26.05.2016 № 2 займався ОСОБА_14 , проте поставлений товар мав недоліки, що виникали внаслідок складнощів у транспортуванні, та не був поставлений у повній кількості, що призвело до неповного виконання обов`язків сторонами за договором станом на 31.08.2016 (постачання товарів з боку ТОВ « Оптимумспецдеталь » та оплати товарів з боку ДП « ІПЗ »).

У зв`язку з цим не пізніше 01.09.2016, з огляду на ненадійність постачання товарів ОСОБА_14 , у ОСОБА_6 виник умисел на отримання неправомірної вигоди, використовуючи вже укладений з ТОВ « Оптимумспецдеталь » договір від 26.04.2016 № 3076, залучивши до такої діяльності ОСОБА_9 замість ОСОБА_14 .

Так, ОСОБА_6 розроблено план, за яким він, зловживаючи своїм службовим становищем з корисливою метою, і надалі підписуватиме додатки до договору від 26.04.2016 № 3076 - специфікації про постачання товарів, а також здійснюватиме оплату на користь ТОВ « Оптимумспецдеталь » на виконання цих специфікацій та за рахунками, що будуть видані від ТОВ « Оптимумспецдеталь » без реального постачання товарів останнім.

Для приховання нестачі, яка утворюватиметься на ДП « ІПЗ » внаслідок непостачання товарів за договором від 26.04.2016 № 3076, ОСОБА_6 вирішив використати документи на товар (видаткові накладні, товаросупровідні документи), видані від імені ТОВ « Оптимумспецдеталь ».

У такий спосіб ОСОБА_6 також вирішив приховати нестачу, що вже утворилась на ДП « ІПЗ » внаслідок недопоставки ТОВ « Оптимумспецдеталь » товарів на виконання специфікації від 26.04.2016 № 1, на суму 195 750 грн., що вже були сплачені на користь ТОВ « Оптимумспецдеталь ».

Для отримання необхідних документів (рахунки, специфікації, накладні, листи) від імені ТОВ « Оптимумспецдеталь » ОСОБА_6 досяг домовленості з ОСОБА_9 про те, що особи, які забезпечували діяльність ТОВ « Оптимумспецдеталь », за вказівкою ОСОБА_9 видаватимуть (готуватимуть та підписуватимуть) документи необхідного змісту.

Після оплати ОСОБА_6 специфікацій до договору від 26.04.2016 № 3076, підписаних між ДП « ІПЗ » та ТОВ « Оптимумспцдеталь » у період пізніше 01.09.2016, та видання ТОВ « Оптимумспцдеталь » документів на товар (видаткові накладні, товаросупровідні документи), ОСОБА_9 , використовуючи банківські рахунки підконтрольного йому ТОВ « Оптимумспецдеталь », отримані від ДП « ІПЗ » грошові кошти у безготівковій формі буде переводити у готівкову форму, частину грошових коштів (у розмірі 32%, а після 20.12.2016 - 35%) від отриманої суми відповідно до досягнутих домовленостей залишатиме на рахунках ТОВ « Оптимумспецдеталь » як власну вигоду від такої діяльності, а решту (у розмірі 68%, а після 20.12.2016 - 65%) від отриманих сум передаватиме ОСОБА_6 .

Після досягнення описаних домовленостей ОСОБА_6 із використанням службового становища від імені ДП « ІПЗ » підписав специфікацію від 15.09.2016 № 3 з ТОВ « Оптимумспецдеталь » в особі ОСОБА_18 про постачання товарів (100 одиниць ЕОП В-2 та 100 одиниць В-2К) на суму 2 670 000 грн., та забезпечив видання від ТОВ « Оптимумспецдеталь » рахунку від 15.09.2016 № 98.

З метою реалізації злочинного плану ОСОБА_6 включив платіж - попередню оплату у розмірі 50% суми специфікації від 15.09.2016 № 3 до договору від 26.04.2016 № 3076 - 1 335 000 грн., з рахунку ДП « ІПЗ » на рахунок ТОВ « Оптимумспецдеталь » до реєстру від 15.09.2016 № 3000, проте цей платіж був заблокований Департаментом безпеки ДК « УОП ».

Для подолання цієї перешкоди ОСОБА_6 надав вказівку начальнику служби безпеки та режиму ДП « ІПЗ » ОСОБА_24 підготувати лист на ім`я директора департаменту безпеки ДК « Укроборонпром » ОСОБА_25 .

У вказаному листі ОСОБА_6 визнав факт закупівлі товарів у ТОВ « Оптимумспецдеталь » без конкурсної процедури, відсутність кваліфікації у ТОВ « Оптимумспецдеталь » за цим видом товару, а також наявність податкового боргу у ТОВ « Оптимумспецдеталь », проте, бажаючи досягти злочинної мети, вказав, що ДП « ІПЗ » бере всі фінансові ризики, пов`язані із цим платежем, на себе.

Зазначений лист ОСОБА_6 підписав і після реєстрації в ДП « ІПЗ » 19.09.2016 за № 2889 направив до ДК « УОП ».

Після цього, достовірно знаючи, що ТОВ « Оптимумспецдеталь » не буде постачати товари за відповідними специфікацією та рахунком, усунувши раніше існуючі перешкоди, ОСОБА_6 20.09.2016, з використанням службового становища, шляхом надання вказівок начальнику відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП « ІПЗ » ОСОБА_26 на підготовку платіжного доручення (зареєстроване за № 2631) та начальнику фінансового бюро ДП « ІПЗ » ОСОБА_27 про здійснення операції з банківським рахунком, а також написанням резолюції на платіжному дорученні « ОСОБА_28 ! В оплату. 20.09.2016» з особистим підписом, здійснив безпідставну попередню оплату у розмірі 50% суми специфікації від 15.09.2016 № 3 до договору від 26.04.2016 № 3076 - 1 335 000 грн., з рахунку ДП « ІПЗ » № НОМЕР_2 в АТ « Ощадбанк » на рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ « КБ «Приватбанк », який використовувався ТОВ « Оптимумспецдеталь », із призначенням платежу «Оплата за электронно-оптические преобразователи сч.№98 от 15.09.16, ДОг.№3076 от 26.04.16,НДС- 222500,00грн.».

У період з 23.09.2016 до 28.09.2016 включно ОСОБА_9 та ОСОБА_6 досягли домовленості щодо передачі грошових коштів 28.09.2016.

Так, 28.09.2016 у період з 21 год. 05 хв. до 22 год. 18 хв., перебуваючи поряд із рестораном « Товстий і Тонкий » за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_9 , відповідно до попередніх домовленостей з ОСОБА_6 , передав заступнику директора - головному конструктору ДП « ІПЗ » ОСОБА_17 отримані внаслідок проведення вище вказаних перерахувань грошові кошти у готівковій формі у сумі 500 000 грн. та 14 700 доларів США (379 554 грн за офіційним курсом НБУ на 28.09.2016) для подальшої їх передачі директору ДП « ІПЗ » ОСОБА_6 .

Того ж дня, 28.09.2016 ОСОБА_9 повідомив ОСОБА_6 про факт передачі грошових коштів у розмірі 500 000 грн. та 14 700 доларів США ОСОБА_17 , на що ОСОБА_6 відповів, що йому вже повідомили про отримання вказаних грошових коштів.

У період з 28.09.2016 до 03.10.2016 у невстановленому досудовим розслідуванням місці ОСОБА_17 передав ОСОБА_6 отримані для нього грошові кошти, про що ОСОБА_6 поінформував ОСОБА_9 та зауважив, що ОСОБА_9 неправильно порахував його частину від перерахованих коштів.

Так, ОСОБА_6 вказав, що, за його розрахунками він мав отримати 907 800 грн., а отримав лише 889 500 грн., та висловив прохання передати йому ще 18 300 грн, на що ОСОБА_9 погодився.

Надалі ОСОБА_9 та ОСОБА_6 домовилися зустрітись 06.10.2016 для передачі 18 300 грн. та 06.10.2016 у період не раніше 9 год. 15 хв. ОСОБА_9 , перебуваючи у місці поряд з будинком за адресою: АДРЕСА_3 , передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 18 300 грн.

Проте ОСОБА_6 не вдалося відшукати товари відповідної номенклатури для здійснення поставки від імені ТОВ « Оптимумспецдеталь » за специфікацією від 15.09.2016 № 3 до договору від 26.04.2016 № 3076, внаслідок чого ТОВ « Оптимумспецдеталь » не видано відповідних видаткових накладних чи товаросупровідних документів за цією специфікацією, а ДП « ІПЗ » не здійснено оплату решти 50% суми за вказаною специфікацією.

З метою приховання своїх злочинних дій ОСОБА_6 з використанням службового становища від імені ДП « ІПЗ » підписав специфікацію від 18.11.2016 № 4 з ТОВ « Оптимумспецдеталь » в особі ОСОБА_18 про постачання товарів (40 одиниць ЕОП ЗП-10АК) на суму 4 692 960 грн., а також специфікацію від 21.11.2016 № 5 з ТОВ « Оптимумспецдеталь » в особі ОСОБА_18 про постачання товарів (17 одиниць ЕОП В-2А, 17 одиниць ЕОП В-2КА) на суму 461 040 грн.

Одночасно ОСОБА_6 забезпечив підготовку та видання вказаних специфікацій № 4 та № 5, а також рахунку від 22.11.2016 № 153 (12 одиниць ЕОП В-2А та 17 одиниць ЕОП В-2КА на загальну суму 393 240 грн.) та видаткової накладної від 22.11.2016 № 367 (13 одиниць ЕОП В-2А та 16 одиниць ЕОП В 2КА на загальну суму 393 240 грн.), особами, що забезпечували діяльність ТОВ « Оптимумспецдеталь », про що інформував ОСОБА_9 .

Після організації видання необхідних документів 22.11.2016 ОСОБА_6 намагався здійснити безпідставну попередню оплату у розмірі 100% суми вказаного рахунку, проте не зміг у зв`язку із непогодженням платежу співробітниками Державного концерну « Укроборонпром » (далі - ДК « УОП »).

Про це ОСОБА_6 повідомив 22.11.2016 ОСОБА_9 та вказав, що включив платіж у терміновий реєстр (про що зроблено відмітку на платіжному дорученні № 3861) і домовився про здійснення платежу 23.11.2016 після надання співробітниками ДП « ІПЗ » до ДК « УОП » заздалегідь підготованої видаткової накладної ТОВ « Оптимумспецдеталь » за цією операцією.

Після цього, достовірно знаючи, що ТОВ « Оптимумспецдеталь » не буде постачати товари за специфікацією та рахунком від 22.11.2016 № 153, ОСОБА_6 23.11.2016, із використанням службового становища шляхом надання вказівок начальнику відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП « ІПЗ » ОСОБА_26 на підготовку платіжного доручення № 3861 та начальнику фінансового бюро ДП « ІПЗ » ОСОБА_27 про здійснення операції з банківським рахунком, здійснив безпідставну попередню оплату у розмірі 100% суми вказаного рахунку до специфікації від 21.11.2016 № 5 до договору від 26.04.2016 № 3076 - 393 240 грн. з рахунку ДП « ІПЗ » № НОМЕР_2 в АТ « Ощадбанк » на рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ « КБ «Приватбанк », який використовувався ТОВ « Оптимумспецдеталь », із призначенням платежу «Предоплата за электроннно-оптические преобразователи В-2А, В-2КА согл. сч.№153 от 22.11.2016г., в т.ч. НДС=65540,00 грн.».

Реалізовуючи злочинний план, ОСОБА_6 із використанням службового становища організував видачу ТОВ « Оптимумспецдеталь » для ДП « ІПЗ » рахунків від 29.11.2016 № 168 (1 одиниця ЕОП В-2А та 1 одиниця ЕОП В- 2КА на загальну суму 27 120 грн.) та від 01.12.2016 № 169 (3 одиниць ЕОП В 2А на загальну суму 40 680 грн), а також видаткової накладної від 29.11.2016 № 380 про постачання до ДП « ІПЗ » 1 одиниці ЕОП В-2А та 1 одиниці ЕОП В 2КА в межах виконання специфікації від 21.11.2016 № 5 до договору від 26.04.2016 № 3076 на загальну суму 27 120 грн, та видаткової накладної від 01.12.2016 № 381 про постачання до ДП «ІПЗ» 3 одиниць ЕОП В-2А в межах виконання специфікації від 21.11.2016 № 5 до договору від 26.04.2016 № 3076 на загальну суму 40 680 грн.

02.12.2016 ОСОБА_6 намагався здійснити безпідставну оплату решти суми специфікації від 21.11.2016 № 5 до договору від 26.04.2016 № 3076 - 67 800 грн., проте не зміг у зв`язку із непогодженням платежу співробітниками ДК « УОП », про що поінформував ОСОБА_9 .

Зокрема, співробітниками ДК « УОП » було вказано ОСОБА_6 на відсутність кваліфікації у ТОВ « Оптимумспецдеталь », що унеможливлювало здійснення оплати.

З метою усунення перешкод у здійсненні злочинної діяльності ОСОБА_6 надав вказівку підлеглим співробітникам ДП « ІПЗ » підготувати документи, необхідні для кваліфікації ТОВ « Оптимумспецдеталь », а також - ОСОБА_24 підготувати відповідний лист до ДК « УОП » про кваліфікацію ТОВ « Оптимумспецдеталь » та прохання погодити платіж на користь ТОВ « Оптимумспецдеталь » на суму 67 800 грн.

Підготований лист ОСОБА_6 підписав та направив до ДК « УОП » 05.12.2016 за № 3741 із додатком - заявкою для кваліфікації ТОВ « Оптимумспецдеталь » від 05.12.2016, підписаною особисто ОСОБА_6 .

Пізніше 06.12.2016 начальником служби безпеки та режиму ДП « ІПЗ » ОСОБА_24 скеровано ще один лист до ДК « УОП » за № 3767 з додатковими документами для кваліфікації ТОВ « Оптимумспецдеталь ».

Після кваліфікації ТОВ « Оптимумспецдеталь », достовірно знаючи, що ТОВ « Оптимумспецдеталь » не буде постачати та не постачало товари за підписаною специфікацією та виданими рахунками від 29.11.2016 № 168, від 01.12.2016 № 169 ОСОБА_6 07.12.2016, з використанням службового становища шляхом надання вказівок начальнику відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП « ІПЗ » ОСОБА_26 на підготовку платіжного доручення № 4062 та начальнику фінансового бюро ДП « ІПЗ » ОСОБА_27 про здійснення операції з банківським рахунком, а також написанням резолюції на службовому документі про оплату « ОСОБА_28 ! В оплату. 07.12.2016» з особистим підписом, здійснив безпідставну оплату решти суми специфікації від 21.11.2016 № 5 до договору від 26.04.2016 № 3076 - 67 800 грн. з рахунку ДП « ІПЗ » № НОМЕР_2 в АТ « Ощадбанк » на рахунок № НОМЕР_3 у ПАТ « КБ «Приватбанк », який використовувався ТОВ « Оптимумспецдеталь », із призначенням платежу «Оплата за злектронно-оптические преобразователи сч.№168 от 29.11.16,№169 от 01.12.16, Дог.№3076 от 26.04.16, НДС- 11300.00грн.».

З метою подальшої реалізації злочинного плану ОСОБА_6 організував видачу ТОВ « Оптимумспецдеталь » для ДП « ІПЗ » рахунку від 15.12.2016 № 176 (30 одиниць ЕОП ЗП-10АК на загальну суму 3 519 720 грн.).

Далі реалізовуючи злочинний план, ОСОБА_6 20.12.2016 намагався здійснити безпідставну оплату за рахунком від 15.12.2016 № 176 до договору від 26.04.2016 № 3076, проте не зміг у зв`язку із непогодженням платежу співробітниками ДК « УОП ».

З метою усунення перешкод у здійсненні злочинної діяльності ОСОБА_6 організував підготовку та видачу листа від ТОВ « Оптимумспецдеталь » до ДП « ІПЗ » від 15.12.2016 № 15/12-16 із проханням зарахувати платіж у розмірі 1 335 000 грн у рахунок оплати за рахунком від 15.12.2016 № 176, а також надав вказівку начальнику відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП « ІПЗ » ОСОБА_26 підготувати лист, адресований директору Департаменту контролю за закупівельною діяльністю підприємств Концерну ДК « УОП » ОСОБА_29 , щодо отримання гарантій від ТОВ « Оптимумспецдеталь » про постачання товарів іншої номенклатури, замість заборгованості, що виникла у зв`язку з непоставкою товарів за специфікацією від 15.09.2016 № 3.

Підготовку листа ОСОБА_6 узгодив з ОСОБА_9 та надіслав останньому фото незареєстрованого проєкту листа із власним підписом.

ОСОБА_9 узгодив з ОСОБА_6 передачу йому у подальшому частини грошових коштів у розмірі 65% від платежів ДП « ІПЗ », а не як було узгоджено раніше - 68%, обґрунтовуючи це збільшенням вартості конвертації грошових коштів у готівкову форму. На такі умови ОСОБА_6 погодився та попередив, що наступна оплата буде у розмірі 2 184 720 грн.

Надалі, усунувши всі перешкоди в реалізації злочинного плану, достовірно знаючи, що ТОВ « Оптимумспецдеталь » не буде постачати товари за підписаною специфікацією та виданим рахунком від 15.12.2016 № 176, ОСОБА_6 23.12.2016, з використанням службового становища шляхом надання вказівок начальнику відділу матеріально-технічного постачання і комплектації ДП « ІПЗ » ОСОБА_26 на підготовку платіжного доручення № 4391 та начальнику фінансового бюро ДП « ІПЗ » ОСОБА_27 про здійснення операції з банківським рахунком, здійснив безпідставну попередню оплату у розмірі 100% суми вказаного рахунку до специфікації від 18.11.2016 № 4 до договору від 26.04.2016 № 3076 - 2 184 720 грн. з рахунку ДП « ІПЗ » № НОМЕР_2 в АТ « Ощадбанк » на рахунок № НОМЕР_4 в АТ « Прокредит банк », який використовувався ТОВ « Оптимумспецдеталь », із призначенням платежу «Оплата за электронно- оптич. преобразователи ЗП-10АК согл. сч.№151 от 21.11.16г., дог.№3076 от 26.04.2016г. в т.ч. НДС-364120,00 грн.».

З метою приховання своїх злочинних дій ОСОБА_6 організовано видання ТОВ « Оптимумспецдеталь » документів на товар:- видаткової накладної від 28.12.2016 № 394 про постачання до ДП « ІПЗ » 2 одиниці ЕОП ЗП-10АК у межах виконання специфікації від 18.11.2016 № 4 до договору від 26.04.2016 № 3076 на загальну суму 234 648 грн.; - видаткової накладної від 28.12.2016 № 395 про постачання до ДП «ІПЗ» 30 одиниць ЕОП ЗП-10АК у межах виконання специфікації від 18.11.2016 № 4 до договору від 26.04.2016 № 3076 на загальну суму 3 519 720 грн.

Попередньо узгодивши час та місце, 28.12.2016 ОСОБА_6 прибув до будинку за адресою: АДРЕСА_4 , де поряд з автомобілем ОСОБА_9 у період не раніше 10 год. 04 хв. отримав неправомірну вигоду у розмірі 1 546 000 грн.

Отже, ОСОБА_6 , будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з корисливим мотивом, шляхом зловживання службовим становищем, у період з 20.09.2016 до 16.01.2017 здійснив безпідставну оплату від імені ДП « ІПЗ » на користь ТОВ « Оптимумспецдеталь » на загальну суму 4 019 658 грн., з яких у подальшому ОСОБА_9 передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду на загальну суму 2 443 854 грн.

Ухвалюючи виправдувальний вирок, суд під час розгляду провадження, відповідно до вимог кримінального процесуального закону, забезпечивши принцип змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів, передбачений ч. 2 ст. 22 КПК України, згідно якої сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом, перевірив докази, дав належну оцінку кожному з них з точки зору належності, допустимості та достовірності, і дійшов таких висновків.

Версія сторони обвинувачення щодо вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України, не виключає будь-якого іншого розумного пояснення подій, які були предметом судового розгляду, що є підставою для обґрунтовано розумного сумніву в доведеності вини такого. Більш того, пред`явлене ОСОБА_6 обвинувачення є припущеннями, оскільки стороною обвинувачення на основі сукупності наданих доказів, зокрема зібраної поза межами належної правової процедури, не доведено формулювання обвинувачення в такій спосіб, щоб підтвердити існування обставин, викладених в обвинувальному акті.

Стороною обвинувачення не надано суду жодних прямих доказів наявності події інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України, оскільки сторона обвинувачення опосередковано намагалась довести таку подію винятково низкою побічних (непрямих) доказів за відсутності будь-якого законного підтвердження відповідності матеріалів, добровільно наданих ОСОБА_10 , фактичним обставинам справи, тобто отриманих поза належною правовою процедурою з очевидним позазаконним втручанням у права і свободи людини, оскільки: 1) такі є копіями невідомих документів, здобутих невідомими особами без невідомих повноважень в невідомий спосіб; 2) такі матеріали отримані не в процесуальний законний спосіб, через що неможливо встановити належне законне джерело походження інформації, яка там містилась, що обумовлює неможливість перевірити її автентичність; 3) будь-яким чином не можна перевірити, що саме ці матеріали передані на флешці до НАБУ; 4) такі матеріали відсутні у складі прямих доказів у здобутих в процесуальному порядку іншим органом досудового розслідування (ГВП ГПУ); 5) ці матеріали самі по собі не утворювали цілісну неподільну систему побічних (непрямих) доказів через потребу їх додаткового підтвердження із сторонніх вторинних джерел.

Висновки суду першої інстанції щодо невинуватості ОСОБА_6 за пред`явленим йому обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, відповідають вимогам закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Положеннями ст. 62 Конституції України та ст. 17 КПК України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 КПК України суд, ухвалюючи вирок, крім іншого, повинен вирішити: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений, чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення.

Верховний Суд неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Із одного боку, стандарт доведення поза розумним сумнівом передбачає, що сумнів не повинен бути суто умоглядним, а має ґрунтуватися на певних установлених судом обставинах або недоведеності важливих для справи обставин, що дає підстави припускати такий розвиток подій, який суперечить версії обвинувачення і який неможливо спростувати наданими сторонами доказами.

Із другого боку, для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням (постанови Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 688/788/15-к, від 08.10.2019 у справі № 195/1563/16-к, від 21.01.2020 у справі № 754/17019/17, від 16.09.2020 у справі № 760/23459/17).

Статтею 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу, за винятком випадків, визначених ч. 2 цієї статті, покладено на слідчого, прокурора та в установлених цим Кодексом випадках на потерпілого. Тобто саме сторона обвинувачення повинна доводити винуватість особи поза розумним сумнівом, чого в цьому кримінальному провадженні зроблено не було.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13 січня 2005 року в справі «Капо проти Бельгії» зауважив, що в кримінальних справах питання прийняття доказів належить досліджувати загалом у світлі п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і вимагає воно, крім іншого, щоб тягар доказування лежав на стороні обвинувачення.

Крім того, у своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово наголошував, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази.

Таким чином, у правовій державі при ухваленні судового рішення не допускається обвинувальний ухил, по суті якого кожен, хто постав перед судом повинен бути визнаний винним, а навпроти гарантується та усіляко забезпечується презумпція невинуватості особи. Доведення вини особи поза розумним сумнівом є стандартом доведення, необхідним для визнання особи винною із застосуванням принципу змагальності судового процесу. При цьому, саме сторона обвинувачення несе тягар доведення вини і зобов`язана доводити свою версію подій за цим стандартом. Це означає, що позиція, яка представлена обвинуваченням, має бути доведена в тій мірі, що у «розумної (розсудливої) людини» не може лишатися «розумного сумніву», що обвинувачений винен.

Посилання апеляційної скарги на вимогу суду стороні обвинувачення щодо надання первинного носія інформації, колегія суддів відхиляє, адже судом першої інстанції не ставилась стороні обвинувачення жодна вимога, в тому числі вимога надання первинного носія інформації, який міг би бути належним і допустимим доказом у даній справі.

Колегія суддів наголошує, сторона обвинувачення не була позбавлена можливості здобувати докази у встановленому законом порядку з дотриманням принципу презумпції невинуватості та законності, згідно з яким прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Твердження апеляційної скарги, що суд не врахував показання ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , колегія суддів визнає безпідставними, адже в розділі 5.3 вироку відображено показання вказаних свідків, а в розділі 8.3 - надано їм оцінку та виснувано, що їх показання не підтверджені будь-якими іншими належними та допустимими доказами, тому не можуть бути взяті до уваги.

Крім того, в ході апеляційного розгляду повторно допитано свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_9 .

Свідок ОСОБА_9 показав, що ТОВ « Оптимумспецдеталь » забезпечувало продукцією військового характеру, співпрацювало з різними підприємствами включаючи ДП « ІПЗ ». Безтоварних операцій у ТОВ « Оптимумспецдеталь » не існувало, фінансові операції мали виключно товарний характер. В ході постачання вийшла ситуація де ТОВ « Оптимумспецдеталь » не могла своєчасно поставити продукцію, яка мала критичну важливість для ДП « ІПЗ ». ОСОБА_6 запропоновано, що є можливість постачання дефіцитних складових через наявність у нього можливостей на це. В той період часу була ситуація, що купити продукцію можливо було виключно за готівку. ОСОБА_6 запропонував людей, які за готівкові кошти можуть поставити продукцію. Виходила ситуація де платили кошти на підприємство, їх за мінусом оптимізації, перетворювали на готівкові кошти, щоб була можливість сплатити за продукцію. Певний відсоток коштів залишався на підприємстві як винагорода. Тобто, частина коштів залишалась на підприємстві, інша частина передавалась ОСОБА_6 для розрахунку з постачальником за продукції. Готівкові кошти передавались чи головному конструктору чи головному інженеру, точне прізвище свідок не пам`ятає. На думку свідка, останній не був обізнаний, що йому передають грошові кошти. Яку суму коштів та коли саме передавалось, свідок не пам`ятає. Свідок підтвердив, те що в той період часу в нього був обліковий запис у застосунку WhatsApp та повідомив, що у 2017 році в рамках кримінального провадження де фігурувала людина, яка фактично керувала ТОВ « Оптимумспецдеталь », проведено обшук в ході проведення якого вилучався мобільний телефон. Правоохоронні органи мали повний доступ до вилученого мобільного телефону включаючи всіх месенджерів. Вилучений телефон повернуто через кілька років, але як зазначив свідок то був не його телефон. Свідок підтвердив спілкування у застосунку WhatsApp із ОСОБА_6 та ОСОБА_14 . Комунікація в месенджері відбувалась виключно з питань закупівель продукції та обміну грошових коштів для здійснення вказаних закупівель.

Свідок ОСОБА_14 показав, що діяв від імені ТОВ « Оптимумспецдеталь » та в його обов`язки входило забезпечення поставок продукції. Від ОСОБА_6 отримав заявку на поставку відповідних компонентів. Про те, ув`язку із складною логістикою, частину компонентів було доставлено в пошкодженому стані. В подальшому було ускладнено забезпечувати потреби ДП « ІПЗ », у зв`язку із проблемами в їх постачанні. Після чого, подальшу комунікацію проводив ОСОБА_9 . Самостійно ОСОБА_9 не міг постачати ДП « ІПЗ » продукцію, оскільки у нього не було відповідних контактів. Крім того, зі слів ОСОБА_9 , він особисто домовлявся з ОСОБА_6 про постачання необхідних компонентів. Свідок підтвердив те, що правоохоронними органами в нього вилучався ноутбук та мобільні телефони. Щодо скріншотів переписки ОСОБА_9 з ОСОБА_6 точно не пам`ятає чи дійсно ОСОБА_9 присилав їх йому, але припустив, що такі могли бути надіслані. Від ОСОБА_6 жодного разу не надходило пропозицій щодо надання або отримання неправомірної вигоди. Безтоварних операцій у ТОВ « Оптимумспецдеталь » не існувало, фінансові операції мали виключно товарний характер.

Допитавши зазначених свідків колегія суддів прийшла до висновку про те, що свідки не повідомили суду нових деталей, які стосуються обставин кримінального провадження, надані покази не підтверджують факт передачі та отримання ОСОБА_6 неправомірної вигоди.

А відтак, колегія суддів не має підстав давати іншу оцінку цим показам свідків ніж та, що надана судом.

Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом суб`єктивної позиції свідка ОСОБА_17 як підлеглого обвинуваченого, адже на момент допиту вказаного свідка відносини підпорядкування вже були припинені і жодного впливу на показання, які наведені у вироку, не могли мати і не мали.

Твердження апеляційної скарги, що судом не проаналізовано висновок експерта ЦССЕ ІСТЕ СБУ від 21.09.2023 № 373/2 за результатами комп`ютерно-технічної експертизи флеш-накопичувача Kingston 64 GB та висновок експерта ДНДЕКЦ МВС від 15.09.2023 № СЕ-19-23/44307-КТ за результатами комп`ютерно-технічної експертизи НЖМД Seagate Backup Plus Portable Drive 2 TB, колегія суддів вважає помилковим.

У розділі 8.1.4 оскаржуваного вироку вказано, що суд бере до уваги висновок експерта Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз Служби безпеки України ОСОБА_30 від 21.09.2023 № 373/2 за результатом проведення комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 31.03.2016 та висновок КТ експерта Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України ОСОБА_31 від 15.09.2023 № СЕ-19-23/44307 за результатом проведення комп`ютерно-технічної експертизи у кримінальному провадженні № 42016110350000102 від 31.03.2016, якими зокрема підтверджено, що інформація на флеш-накопичувачу Kingston 64GB, маркування: DTMRX/64GB 04715-515.A00LF 5V OS 8115362 TAIWAN та накопичувачу Seagate Backup Plus Portable Drive 2TB (модель: SRD00F1, серійний номер: NA96A0FQ) вибірково видалялась (оскільки звіти містять інформацію про видалені повідомлення, так і про втручання в інформацію) 24.02.2017, 16.03.2017, 21.03.2017, 22.03.2017, 23.03.2017, 29.03.2017, 05.04.2017, 22.04.2017, 23.04.2017, 23.04.2017, 15.04.2018, що обумовлює неможливість будь-яким чином стверджувати про достовірність такої інформації.

При цьому суд дійшов висновку, що ці докази самі по собі не доводять обставин вчинення інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 368 КК України.

Тож судом досліджено та надано оцінку висновкам експертів, на які посилається прокурор в апеляційній скарзі.

Посилання в апеляційній скарзі, що судом не здійснено оцінку даних флеш-накопичувача Teamgroup 16GB C153 з точки зору достовірності, адже файли, які містяться на ньому, є електронними документами та вказані докази отримані у спосіб, визначений КПК України, є неспроможним.

Так, судом враховано такі обставини.

До 08.11.2019 у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01.04.2016 досудове розслідування здійснювалось слідчими та прокурорами Головної військової прокуратури Генеральної прокуратури України (ГВП ГПУ), а після 08.11.2019 - детективами НАБУ за процесуального керівництва прокурорів САП.

08.02.2017 у кримінальному провадженні №42016110350000102 проведено обшук автомобіля марки Mercedes-Benz модель GLS 4004 MATIC, державний номерний знак НОМЕР_5 , котрий фактично використовував ОСОБА_9 , під час чого в ОСОБА_9 вилучено зокрема мобільний телефон марки Iphone 7+ IMEI НОМЕР_6 .

18.02.2017 затримано ОСОБА_14 як підозрюваного у кримінальному провадженні №42016110350000102, під час чого в ОСОБА_14 зокрема вилучено два мобільних телефони iPhone 7+ IMEI НОМЕР_7 та iPhone 7+ IMEI НОМЕР_8 .

22.02.2017 прокурор ГВП ГПУ ОСОБА_32 здійснив тимчасовий доступ до речей і документів із складанням відповідних протоколів про ознайомлення з інформацією, яка містилась у вилученому у ОСОБА_9 мобільному телефоні Iphone 7+ IMEI НОМЕР_6 та у вилучених у ОСОБА_14 мобільних телефонах іPhone 7+ IMEI НОМЕР_7 та iPhone 7+ IMEI НОМЕР_8 , під час чого зроблені копії пам`яті цих телефонів у формі автоматизованого звіту за видами інформації, яка скопійована на накопичувач на жорсткому магнітному диску (НЖМД) Seagate SRD00F1 s/n NA96A0FQ.

20.02.2019 постановою заступника начальника ГВП ГПУ ОСОБА_33 призначена експертиза комп`ютерної техніки та програмних продуктів із залученням експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз ( КНДІСЕ ), де зокрема зазначено таке: «у ОСОБА_9 вилучено в установленому законом порядку наступні мобільні термінали: - мобільний термінал марки Iphone 7+ з ІМЕІ: НОМЕР_6 ; у ОСОБА_14 вилучено в установленому законом порядку наступні мобільні термінали: - мобільний термінал марки Iphone 7+з ІМЕІ: НОМЕР_8 ; - мобільний термінал марки Iphone з ІМЕІ: НОМЕР_7 ; В подальшому, 22.02.2017, в ході здійснення тимчасового доступу до вищевказаних об`єктів, за допомогою обладнання «UFED Celebrite», інформацію яка містилась на вказаних мобільних телефонах було збережено на НЖМД Seagate SRD00F1 sNA96A0FQ» та на вирішення експертам поставлено наступні запитання: «2.1 Яка інформація користувача міститься на наданих на дослідження телефонах? 2.2 Чи вносились будь які зміни до змісту листувань (в тому числі месенджерів), контактів та фотографій які міститься в наданих на дослідження мобільних телефонах з 22.02.2017».

28.02.2019 детектив НАБУ ОСОБА_34 оглянув веб-сторінку за адресою ІНФОРМАЦІЯ_25 на якій містилась інформація з назвою « Армія. Друзі. Бабки. Частина перша » щодо журналістського розслідування Bihus.Info (команди журналістів), й зокрема на сторінці 53 цього протоколу навів текстовий опис та інфографіку листування ОСОБА_9 та ОСОБА_6 від 28.09.2016 такого змісту: « Ж. : конфеты передал. Ф.: Спасибо! Мне сообщили. Конфеты в зеленой обвертке или серой? Ж.: Часть в зеленой и часть в серой. Ф.: Ок! Спасибо! Переобуем! Спок. ночи!».

07.03.2019 експерт КНДІСЕ ОСОБА_36 направив до ГВП ГПУ висновок №6480/19-35 за результатами проведення у кримінальному провадженні №42016110350000102 експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів, де у розділі «Висновки» зазначив, що інформація, яка зафіксована на телефонах Iphone 7+ IMEI НОМЕР_6 , iPhone 7+ IMEI НОМЕР_7 та iPhone 7+ IMEI НОМЕР_8 та на накопичувачу Seagate SRD00F1 sNA96A0FQ стосовно листувань (в тому числі месенджерів, зокрема WhatsApp, Line, iMessage), контактів та фотографій під час тимчасового доступу від 22.02.2017 збігається за кількістю та змістом з інформацією, яка наявна на наданих на дослідження мобільних терміналах. Відтак експерт КНДІСЕ підтвердив, що вказана інформація не зазнавала змін з 22.02.2017 до 07.03.2019 (тобто моменту проведення експертизи). При цьому під час здійснення експертизи експерт записав необхідні технічні звіти на флеш-накопичувач Kingston 64GB з маркуванням DTMRX/64GB 04715-515.A00LF 5V, який став додатком до висновку експерта від 07.03.2019 №6480/19-35 та був надісланий на адресу замовника експертизи - ГВП ГПУ .

26.04.2019 ОСОБА_9 повернуто вилучений 18.02.2017 мобільний телефон марки Iphone 7+ ІМЕІ НОМЕР_6 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_37 від 11.03.2019 в справі №757/11995/19-к, якою задоволено клопотання ОСОБА_9 про повернення вилученого під час обшуку майна та зобов`язано прокурора ГПУ у кримінальному провадженні №42016110350000102 від 01.04.2016 повернути такий телефон.

26.04.2019 ОСОБА_14 також повернуто вилучені 18.02.2017 два мобільних телефони марки Iphone 7+ IMEI НОМЕР_8 та ІМЕІ НОМЕР_7 на підставі ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_38 від 26.03.2019 в справі №757/15553/19-к, якою задоволено клопотання адвоката ОСОБА_39 в інтересах ОСОБА_14 про скасування арешту на мобільні телефони та зобов`язано прокурора ГПУ повернути такі ОСОБА_14 . Варте уваги те, що ухвалою Київського апеляційного суду від 08.04.2019 в справі №11-сс/824/2388/2019 відмовлено у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 26.03.2019 в справі №757/15553/19-к, проте раніше ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_38 від 11.03.2019 в справі №757/11989/19-к задоволено клопотання ОСОБА_14 та зобов`язано прокурора ГПУ повернути такому мобільні телефони ІМЕІ НОМЕР_8 та ІМЕІ НОМЕР_7 , однак ця ухвала була скасована ухвалою Київського апеляційного суду від 25.03.2019 в справі №757/11989/19-к про задоволення апеляційної скарги прокурора та відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_14 про повернення мобільних телефонів марки Iphone 7+ IMEI НОМЕР_8 і ІМЕІ НОМЕР_7 .

08.04.2019 та 09.07.2019 детектив НАБУ ОСОБА_34 та керівник Першого підрозділу детективів ОСОБА_40 звертаються до журналістів ОСОБА_10 та ОСОБА_41 у кримінальному провадженні №42019000000000438 від 26.02.2019 з проханням надати матеріали, що використовувались як джерела інформації для випусків №257-258 від 25.02.2019 програми «Наші гроші» від 04.03.2019 та від 11.03.2019, та в невідомий час ОСОБА_10 добровільно надав флеш-накопичувач Teamgroup 16GB C153 маркування TPBF-191206013-3-20048 з цими матеріалами.

08.11.2019 постановою Генерального прокурора ОСОБА_42 доручено детективам НАБУ здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 212 КК, у кримінальному провадженні №42016110350000102.

21.04.2020 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000270 на підставі службової записки у кримінальному провадженні №42016110350000102 детектива НАБУ ОСОБА_43 про внесення до ЄРДР відомостей із правовою кваліфікацією кримінального правопорушення за частиною 4 статті 368 КК щодо надання ОСОБА_9 неправомірної вигоди ОСОБА_6 , директору ДП « ІПЗ » у розмірі 500 000 грн та 18 300 доларів США, що є особливо великим розміром.

14.07.2020 детектив НАБУ ОСОБА_34 із залученням спеціаліста ОСОБА_44 та за участі ОСОБА_10 оглянуто із складенням відповідного протоколу добровільно наданий ОСОБА_10 (тобто більш ніж через рік після звернення до такого 08.04.2019 та 09.07.2019) флеш-накопичувач Teamgroup 16GB C153 маркування TPBF-191206013-3-20048, та записано на оптичний диск Verbatim DVD-R файл образу інформації «Generic Flash Disk.e01» з такого флеш-накопичувача, який в свою чергу був запакований до сейф-пакету.

16.07.2020 постановою прокурора САП ОГП ОСОБА_5 об`єднано матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях №42016110350000102 та №52020000000000270.

05.08.2020 постановою прокурора САП ОГП ОСОБА_5 виділено матеріали досудового розслідування з кримінального провадження №42016110350000102 в окреме кримінальне провадження №52020000000000506.

22.11.2021 детектив НАБУ ОСОБА_45 за участю спеціаліста ОСОБА_44 склав протокол огляду, (починаючи з 28.10.2020, тобто упродовж майже 13 місяців) предметів у рамках кримінального провадження №42016110350000102, зокрема: «1) накопичувача Seagate Backup Plus Portable Drive 2TB, модель: SRD00F1, серійний номер: NA96A0FQ, який містить дані, отримані під час протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 22.02.2017 року та протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 20.03.2017 року, 2) флеш-накопичувача Kingston 64GB маркування: DTMRX/64GB 04715-515.A00LF 5V OS 8115362 TAIWAN, який є додатком до висновку експерта КНДІСЕ № 6480/19-35 від 07.03.2019 та надісланий на адресу замовника експертизи 3) образ флеш-накопичувача Kingston 64GB експертної установи, який є додатком до висновку експерта КНДІСЕ №6480/19-35 від 07.03.2019 та зберігався в КНДІСЕ у наглядовій справі №6480/19-35» та в результаті огляду виявлені розбіжності в інформації, яка мала би гіпотетично зберігатись в незмінному вигляді із 22.02.2017 на накопичувачу Seagate Backup Plus Portable Drive 2TB, модель: SRD00F1, серійний номер: NA96A0FQ, порівняно з інформацією, яка зберігалась на флеш-накопичувачі Kingston 64GB маркування: DTMRX/64GB 04715-515.A00LF 5V, який є додатком до висновку експерта КНДІСЕ №6480/19-35 від 07.03.2019, а також з електронним образом цього ж флеш-накопичувача Kingston 64GB, який є додатком до висновку експерта КНДІСЕ №6480/19-35 від 07.03.2019 та зберігався в КНДІСЕ у наглядовій справі №6480/19-35.

21.06.2022 детектив НАБУ ОСОБА_34 оглянув файл образу інформації «Generic Flash Disk.e01» з добровільно наданого ОСОБА_10 флеш-накопичувача Teamgroup 16GB C153 маркування TPBF-191206013-3-20048Є, та виявив низку листування у додатку Whatsapp між ОСОБА_9 та ОСОБА_6 , між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , а також співставленням інформації, що міститься у файлах, було сформовано таблицю із інформацією про з`єднання мобільного телефону ОСОБА_9 із адресами базових станцій оператора мобільного зв`язку, що дало можливість виявити номер мобільного телефону ОСОБА_17 , через якого ОСОБА_9 нібито передавались кошти ОСОБА_6 .

Дослідивши ці обставини, суд дійшов висновку, що матеріали, добровільно надані ОСОБА_10 , отримані поза належною правовою процедурою.

Доводи апеляційної скарги цього висновку суду не спростовують.

Так, документом є спеціально створений з метою збереження інформації матеріальний об`єкт, який містить зафіксовані за допомогою письмових знаків, звуку, зображення тощо відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. (ч. 1 ст. 99 КПК України).

До документів, за умови наявності в них відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, можуть належати матеріали фотозйомки, звукозапису, відеозапису та інші носії інформації (у тому числі комп`ютерні дані). (п. 1 ч. 2 ст. 99 КПК України)

Сторона кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, зобов`язані надати суду оригінал документа. Оригіналом документа є сам документ, а оригіналом електронного документа - його відображення, якому надається таке ж значення, як документу. ( ч. 3 ст. 99 КПК України)

Дублікат документа (документ, виготовлений таким самим способом, як і його оригінал), а також копії інформації, у тому числі комп`ютерних даних, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, електронних комунікаційних системах, інформаційно-комунікаційних системах, комп`ютерних системах, їх невід`ємних частинах, виготовлені слідчим, прокурором із залученням спеціаліста, визнаються судом як оригінал документа. (ч. 4 ст. 99 КПК України)

Для підтвердження змісту документа можуть бути визнані допустимими й інші відомості, якщо оригінал документа втрачений або знищений, крім випадків, якщо він втрачений або знищений з вини потерпілого або сторони, яка його надає. ( п. 1 ч. 5 ст. 99 КПК України)

При цьому:

-оригінал електронного документа - відображення даних телефонів ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , зроблені органом досудового розслідування, копія пам`яті цих телефонів у формі автоматизованого звіту за видами інформації, яка скопійована на накопичувач на жорсткому магнітному диску (НЖМД) Seagate SRD00F1 s/n NA96A0FQ, а також флеш-накопичувачі Kingston 64GB, не містить файлів, на які посилається сторона обвинувачення;

-файли, на які посилається сторона обвинувачення, наявні на добровільно наданому ОСОБА_10 флеш-накопичувачі Teamgroup 16GB C153 маркування TPBF-191206013-3-20048Є, і такі не є копією інформації, так як не є копією інформації, виготовленою відповідно до вимог ч. 4 ст. 99 КПК України;

-за відсутності встановленої у порядку, визначеному законом, вини експерта КНДІСЕ ОСОБА_46 , відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 99 КПК України знищена інформація на жорсткому магнітному диску (НЖМД) Seagate SRD00F1 s/n NA96A0FQ та флеш-накопичувачі Kingston 64GB не може бути підтверджена наданою стороною обвинувачення інформацією на добровільно наданому ОСОБА_10 флеш-накопичувачі Teamgroup 16GB C153 маркування TPBF-191206013-3-20048Є, оскільки така є знищеною під час її перебування у володінні органу досудового розслідування, тобто з вини сторони обвинувачення.

В зв`язку з викладеним неспроможним є твердження апеляційної скарги, що досліджені судом протокол огляду речей та документів від 19.09.2022, порівняльна таблиця листування за весь доступний період у додатку WhatsApp від 19.09.2022, порівняльна таблиця листування за період з 31.01.2017 до 02.02.2017 у додатку WhatsApp, порівняльна таблиця листування за весь доступний період у додатку WhatsApp, порівняльна таблиця листування за період з 31.01.2017 до 02.02.2017 у додатку WhatsApp, пояснення спеціаліста від 19.09.2022, висновок експерта за результатами проведення судової експертизи телекомунікаційних систем (обладнання) та засобів від 07.03.2019 № 6480/19-35 підтверджують наявність листування між ОСОБА_9 і ОСОБА_6 , повне співпадіння цього листування у частині наявних у ГВП ГПУ документів, та, що відмінність фактично лише у видаленій частині, оскільки такі встановлено стороною обвинувачення на підставі недопустимого доказу - даних добровільно наданого ОСОБА_10 флеш-накопичувача Teamgroup 16GB C153 маркування TPBF-191206013-3-20048Є.

Сторона обвинувачення посилається в апеляційній скарзі на те, що під час огляду 14.07.2020 спеціалістом створювалася копія флеш-накопичувача у файл образу «Generic Flash Disk.e01» з визначеням геш-кодів даних за допомогою комп`ютерної програми «X-Ways Forensics», а також застосовувалася цифрова фотозйомка, результати якої, разом з копією отриманих від ОСОБА_11 даних, записані на оптичний диск Verbatim DVD-R 4.7 Gb, у каталог: «420161103500010214.07.2020 огляд». Після копіювання файлів на оптичний диск їхня цілісність підтверджена шляхом верифікації геш-кодів. У суді не було встановлено ознак порушення цілісності цих файлів або невідповідності геш-кодів, про що не йдеться у вироку. Опосередкованим підтвердженням відповідності вмісту наданих журналістами файлів тим, що досліджувалися в ході досудового розслідування, є інформація ЗМІ щодо можливого факту отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 .

Разом з тим, підтвердження шляхом верифікації геш-кодів цілісності файлів, отриманих від ОСОБА_11 , не може прийматись як доказ винуватості ОСОБА_6 , оскільки спосіб, у який стороною обвинувачення отримано електронно-цифрові докази, у цьому кримінальному провадженні, не передбачений кримінально-процесуальним законодавством

Так, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК України недопустимими є докази, що були отримані після початку кримінального провадження шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених цим Кодексом, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.

Однак, так як у справі відсутні оригінали електронно-цифрових доказів або належно виготовлені копії, результати верифікації геш-кодів файлів, отриманих від ОСОБА_11 , не можуть ототожнюватись з оригіналами електронно-цифрових доказів та належно виготовленими копіями, на яких відсутні файли, наявні на флеш-накопичувачі Teamgroup 16GB C153 маркування TPBF-191206013-3-20048Є.

Допитаний судом свідок ОСОБА_10 підтвердив, що надав детективу флеш-накопичувач на 16 GB. Також свідок не пам`ятав, що точно було на флеш-накопичувачі та не розкрив джерел отримання інформації.

В зв`язку з цим суд констатував, що стороною обвинувачення доведення винуватості ОСОБА_6 здійснювалось в цілому на підставі матеріалів журналістського розслідування, здобутих журналістами з невідомого джерела інформації, яке останні відмовились розкривати на підставі пункту 6 частини 2 статті 65 КПК України.

Враховуючи ці обставини суд дійшов правильного висновку, що перебуває в ситуації, за якої позбавлений можливості перевірити достовірність існування джерела інформації журналістів, яка використовувалась як побічне підтвердження формулювання обвинувачення, попри те, що використання таких матеріалів як доказів у кримінальному провадженні має відповідати критеріям їх допустимості, складовою частиною чого має бути можливість перевірки походження відомостей.

При цьому достовірність інформації на підтвердження фактів в розумінні журналіста аж ніяк не тотожна належності і допустимості доказу, який підтверджує достовірність фактів та можливість використання доказів у кримінальному провадженні для доведення винуватості.

А тому безпідставним є посилання в апеляційній скарзі на те, що опосередкованим підтвердженням відповідності вмісту наданих журналістами файлів тим, що досліджувалися в ході досудового розслідування, є інформація ЗМІ щодо можливого факту отримання неправомірної вигоди ОСОБА_6 .

Помилковим є твердження апеляційної скарги про ненадання оцінки судом інформації, виявленої на ноутбуці та iCloud ОСОБА_14 .

У розділі 8.3 оскаржуваного вироку судом зазначено, що згідно з показаннями свідка ОСОБА_14 в 2017 році в нього вилучався також макбук, на якому під час огляду було відшукано скріншоти листування на мобільному телефоні з ОСОБА_9 щодо його співпраці з ОСОБА_6 , проте вся така інформація фактично отримана лише зі слів самого ОСОБА_9 , оскільки ОСОБА_14 не перевіряв таку безпосередньо у ОСОБА_6 .

Відтак таке правильно судом оцінено як показання з чужих слів, які відповідно до положень частини 6 статті 97 КПК України не можуть бути допустимим доказом факту чи обставин, на доведення яких вони надані, якщо показання не підтверджуються іншими доказами.

За версією сторони обвинувачення, директор ДП « ІПЗ » ОСОБА_6 здійснював оплату на користь ТОВ « Оптимумспецдеталь » на виконання специфікацій та за рахунками, що видані від ТОВ « Оптимумспецдеталь » без реального постачання товарів останнім.

Після оплати ОСОБА_6 специфікацій, ОСОБА_9 , використовуючи банківські рахунки підконтрольного йому ТОВ « Оптимумспецдеталь », отримані від ДП « ІПЗ » грошові кошти у безготівковій формі переводив у готівкову форму, частину грошових коштів (у розмірі 32%, а після 20.12.2016 - 35%) від отриманої суми відповідно до досягнутих домовленостей залишав на рахунках ТОВ « Оптимумспецдеталь » як власну вигоду від такої діяльності, а решту (у розмірі 68%, а після 20.12.2016 - 65%) від отриманих сум передавав ОСОБА_6 .

Дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення кваліфіковано за ч. 4 ст. 368 КК України, оскільки останній, будучи службовою особою, усвідомлюючи протиправність своїх дій, діючи з корисливим мотивом, шляхом зловживання службовим становищем, у період з 20.09.2016 до 16.01.2017 здійснив безпідставну оплату від імені ДП « ІПЗ » на користь ТОВ « Оптимумспецдеталь » на загальну суму 4 019 658 грн., з яких у подальшому ОСОБА_9 передав ОСОБА_6 неправомірну вигоду на загальну суму 2 443 854 грн.

Суд, дослідивши докази, дійшов таких висновків.

ДП « ІПЗ » та ТОВ « Оптимумспецдеталь » належним чином погодили: умови й строки поставки продукції, умови платежів, умови приймання-передачі продукції. Також до цього договору підписані специфікація №1 (додаток 1 від 26.04.2016), специфікація №2 (додаток 2 від 26.04.2016), специфікація №3 (додаток 3 від 15.09.2016), специфікація №4 (додаток 4 від 18.11.2016), специфікація №5 (додаток 5 від 21.11.2016), у кожній із яких визначено конкретні умови оплати і терміни поставок постачальником.

Вищезазначені документи документально засвідчують факти здійснення належним чином господарських операцій між ДП « ІПЗ » та ТОВ « Оптимумспецдеталь » на підставі договору від 26.04.2016 №3076 щодо поставок різних видів електронно-оптичних перетворювачів (ЕОП), а саме доводять належне транспортування ЕОП до ДП « ІПЗ », їх оприбуткування на склад при надходженні від ТОВ « Оптимумспецдеталь » на підставі видаткових накладних та документів на транспортування, подальше перебування таких ЕОП на складському обліку ДП « ІПЗ » на підставі складських документів і згодом їх поставки іншим підприємствам в складі продукції, виготовленої ДП « ІПЗ » з використанням таких ЕОП, без утворення будь-яких нестач.

Стороною обвинувачення жодним чином не доведені твердження в обвинувальному акті про наявність будь-яких нестач, які нібито утворювались на ДП « ІПЗ » внаслідок непостачання товарів ТОВ « Оптимумспецдеталь » за договором від 26.04.2016 №3076, тобто такі є лише припущеннями, а відтак й недоведена наявність умислу ОСОБА_6 на приховання таких нестач за їх відсутності, а також про здійснення безпідставних попередніх оплат за ЕОП з рахунку ДП « ІПЗ » на рахунок ТОВ « Оптимумспецдеталь » для покриття таких.

Разом з тим, в апеляційній скарзі не наведено жодного доводу на спростування вказаних висновків, а тому колегія суддів не має підстав не погоджуватись з ними.

Крім того, кримінальне право України визначає таке.

Об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України, полягає в безоплатному протиправному оберненні чужого майна на користь винного чи інших осіб шляхом привласнення, розтрати майна або заволодіння ним внаслідок зловживання службовим становищем.

Об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 КК України полягає в прийнятті пропозиції, обіцянки або одержанні службовою особою неправомірної вигоди, а так само в проханні надати таку вигоду для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає вигоду, або в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища чи службових повноважень.

З наведеного слідує, що юридично вчинити розкрадання і одночасно отримати з цих самих коштів неправомірну вигоду неможливо, оскільки ці злочини виключають один одного за своєю суттю.

Положеннями ст. 337 КПК України визначено, що судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Під час судового розгляду прокурор може змінити обвинувачення, висунути додаткове обвинувачення, відмовитися від підтримання державного обвинувачення, розпочати провадження щодо юридичної особи. Із метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.

У цьому провадженні прокурором обвинувачення не змінювалось та додаткове обвинувачення не висувалось.

За результатом судового розгляду висунутого особі обвинувачення сторона обвинувачення не може очікувати, що суд самостійно віднайде в діях цієї особи бодай якийсь інший склад злочину і ухвалить обвинувальний вирок, оскільки саме доведення перед судом винуватості особи у вчиненні злочину є прямим обов`язком сторони обвинувачення .

А відтак, оскільки сторона обвинувачення фактично посилається на вчинення ОСОБА_6 розкрадання та отримання неправомірної вигоди з цих коштів, колегія суддів приходить до висновку, що версія сторони обвинувачення не є версією подій, яка дає підстави для визнання поза розумним сумнівом ОСОБА_6 винуватим за ч. 4 ст. 368 КК України.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час судового розгляду судом, за участі учасників судового провадження, досліджені письмові докази з дотриманням засад безпосередності, допитані свідки та цим доказам надана обґрунтована і вмотивована правова оцінка в ухваленому за результатами судового розгляду вироку із викладенням мотивів такої оцінки.

Повторно дослідивши докази, колегія суддів не встановила неповноти судового розгляду чи невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що доводи в апеляційній скарзі прокурора є необґрунтованими, оскільки сторона обвинувачення не довела поза розумним сумнівом вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.

На підставі вищенаведеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення вироку суду без змін, а апеляційної скарги прокурора - без задоволення.

Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419, 424, 532, колегія суддів

 

П О С Т А Н О В И Л А:

 

Апеляційну скаргу прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок Вищого антикорупційного суду від 19 серпня 2024 року щодо ОСОБА_6 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення.

 

 

 

 

 

Головуючий суддя ОСОБА_1

 

 

 

Судді ОСОБА_2

 

 

 

ОСОБА_3