Документ № 84715608

справа № 4910/60/19

провадження №11-сс/991/33/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

03 жовтня 2019 року місто Київ

Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Чорна В.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги представника ПАТ «Укрнафта» адвоката Любченка Олексія Івановича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 р. про надання детективам Національного антикорупційного бюро тимчасового доступу до документів у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2015 за № 42015000000000722, -

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 р. задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України Барабанщикова Є.С. про тимчасовий доступ до документів у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2015 за № 42015000000000722, та надано детективам Національного антикорупційного бюро тимчасовий доступ до документів, які перебувають у володінні Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (ЄДРПОУ 00135390) з можливістю їх вилучення, зокрема, карток взаєморозрахунків з компаніями-контрагентами, а також документів щодо руху товарно-матеріальних цінностей за зовнішньоекономічними контрактами (за переліком, зазначеним в ухвалі слідчого судді).

01 жовтня 2019 року представником ПАТ «Укрнафта» адвокатом Любченко О.І. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду подано апеляційну скаргу на зазначену ухвалу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено про порушення слідчим суддею Вищого антикорупційного суду правил предметної підсудності, а також процесуальні порушення, допущені органом досудового розслідування при зверненні із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які, на думку апелянта, є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді. При цьому, обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою на ухвалу, яка не підлягає апеляційному оскарженню, апелянт просить врахувати правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену в ухвалі від 23.05.2018 р. у справі № 243/6674/17, зокрема, наступне: «… враховуючи відсутність надійних процесуальних механізмів захисту прав під час підготовчого провадження, Велика палата вважає практичним та ефективним право на апеляційний перегляд таких ухвал у стадії досудового розслідування», а також позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні № 3-рп/2015 від 08.04.2015 р., та рішення ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» та «Гофман проти Німеччини», якими закріплено гарантії забезпечення ефективного доступу до суду.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали, надані на її обґрунтування, суддею-доповідачем встановлено підстави для відмови у відкритті провадження за даною апеляційною скаргою.

Так, відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.

Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, наведено в ч.ч. 1, 2 ст. 309 КПК України.

Зокрема, п. 10 ч. 1 цієї статті визначено, що під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про тимчасовий доступ до речей і документів, якими дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність.

Частиною 3 ст. 309 КПК визначено, що інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають, а заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді. Тобто, у разі незгоди учасників кримінального провадження з такими ухвалами слідчого судді, їх законність перевіряється судом першої інстанції під час підготовчого провадження.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 р. дозволено доступ та вилучення у ПАТ «Укрнафта» документів (за переліком, наведеним в ухвалі): карток взаєморозрахунків з компаніями-контрагентами, а також документів щодо руху товарно-матеріальних цінностей за зовнішньоекономічними контрактами. Зазначена ухвала не передбачає можливості вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення господарської діяльності, або інших, за відсутності яких ПАТ «Укрнафта» було б позбавлено можливості здійснювати таку діяльність.

Відповідно, оскаржувана ухвала не входить до переліку ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 309 КПК України, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті провадження за апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді, яка не підлягає оскарженню згідно КПК України, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо умов прийнятності апеляційної скарги.

Зокрема, практикою Європейського суду з прав людини вироблено сталу правову позицію про те, що, відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов`язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братись до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.

При цьому, «право на суд», одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати обмеженням; накладення обмежень дозволено за змістом, особливо щодо умов прийнятності апеляційної скарги. Проте такі обмеження повинні застосовуватися з легітимною метою та зберігати пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення ЄСПЛ «Воловік проти України», «Креуз проти Польщі», «Подбіельські та ППУ Полпуре проти Польщі»).

В цьому контексті Європейський суд з прав людини дійшов висновків про те, що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним з пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не має законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, яку прагнуть досягти (рішення ЄСПЛ «Тіннеллі та сини, Лтд та ін.», «Мак-Елдуф та інші проти Сполученого Королівства»).

Таким чином, право особи на апеляційне оскарження презюмується, проте, з урахуванням особливостей апеляційного провадження в межах встановленого національного правового порядку. При цьому, накладення обмежень щодо умов прийнятності апеляційної скарги допускається, але за умови, що такі обмеження застосовуються з легітимною метою та мають розумну пропорційність.

Перекладаючи зазначені висновки у площину правовідносин, що склались у даному провадженні, суд зазначає, що передбачені кримінальним процесуальним законодавством обмеження апеляційного оскарження подібних ухвал слідчих суддів покликані забезпечити тимчасовий доступ слідчих органів до необхідних для здійснення розслідування речей та документів, тобто мають легітимну мету, та в даному випадку не можуть суттєво вплинути на права та законні інтереси суб`єкта господарювання, оскільки наданий слідчим суддею Вищого антикорупційного суду доступ до документів не позбавляє можливості ПАТ «Укрнафта» здійснювати господарську діяльність, водночас, останній має право оскаржити рішення слідчого судді під час підготовчого судового засідання. Отже, обмеження на апеляційне оскарження такої ухвали, встановлені національним законодавством, мають розумну пропорційність.

З наведених вище підстав суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що право на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 р. слідує з позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні № 3-рп/2015 від 08.04.2015 р., а також з рішень ЄСПЛ у справі «Делкур проти Бельгії» та «Гофман проти Німеччини», якими закріплено гарантії забезпечення ефективного доступу до суду. У спірних правовідносинах суд також не може керуватись позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 23.05.2018 р. (справа № 243/6674/17), на яку посилається представник ПАТ «Укрнафта» в апеляційній скарзі, оскільки зазначена правова позиція стосується випадків постановлення слідчим суддею ухвали, яка не передбачена кримінальними процесуальними нормами. В такому разі суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК, а повинен забезпечити право особи на оскарження процесуальних рішень (п. 17 ч. 1 ст. 7 КПК) на підставі ч. 1 ст. 24 КПК, якою кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень слідчого судді в порядку, передбаченому КПК. Натомість, в даному випадку предметом апеляційного оскарження є ухвала слідчого судді про тимчасовий доступ до документів, яка прямо передбачена ст. 164 КПК України, а умови, за яких можливо її оскарження, чітко визначені у п. 10 ч. 1, ч. 3 ст. 309 КПК України. За таких обставин, підстави для застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 6 ст. 9 КПК України щодо застосування загальних засад кримінального провадження, визначених ч. 1 ст. 7 КПК України - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 309, 369-372, 399, 418 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

1. У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника ПАТ «Укрнафта» адвоката Любченка Олексія Івановича на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.09.2019 р. про надання тимчасового доступу до документів у кримінальному провадженні за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 205-1, ч. 1 ст. 366 КК України, відомості про які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.04.2015 за № 42015000000000722 - відмовити.

2. Ухвала суду апеляційної інстанції може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.В. Чорна