Документ № 84957158

Справа № 758/6794/18

Провадження №11-п/991/129/19

УХВАЛА

16 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді Панкулича В. І.,

суддів Боднара В. І., Калугіної І. О., Павлишина О. Ф., Панаіда І. В.

за участю секретаря Музики Х. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання захисника Дмитренка Д.Ф. про направлення кримінального провадження № 52018000000000267 від 16 березня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ст.366-1 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Подільського районного суду м. Києва

В С Т А Н О В И Л А:

Зазначене кримінальне провадження надійшло на розгляд Вищого антикорупційного суду з Подільського районного суду м. Києва.

Захисник обвинуваченого не погодився з направленням кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду та звернувся з клопотанням до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з вимогою повернути його до Подільського районного суду м. Києва.

Зазначає, що воно було передано до Вищого антикорупційного суду з порушенням правил підсудності, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

На думку сторони захисту Подільський районний суд м. Києва не уповноважений самостійно вирішувати питання про передачу кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду, оскільки це є виключною компетенцією Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду.

При цьому, Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду наділена процесуальними повноваженнями усунути негативні наслідки допущених порушень правил підсудності шляхом направлення кримінального провадження на розгляд Подільського районного суду м. Києва.

Будучи належним чином повідомлені про час і місце розгляду клопотання, учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились, про причини неявки не повідомили, у зв`язку з чим клопотання розглянуто у їх відсутність.

Обговоривши доводи клопотання, дослідивши довідку Вищого антикорупційного суду про надходження кримінального провадження відносно ОСОБА_1 з Подільського районного суду м.Києва, колегія суддів у межах заявленого клопотання дійшла висновку про залишення його без задоволення з наступних підстав.

Статтею 34 КПК України передбачені підстави і порядок передачі кримінальних проваджень для розгляду по суті з одного суду до іншого за визначеною законом підсудністю або внаслідок зміни визначеної законом підсудності. За жодною іншою кримінально-процесуальною нормою права (окрім можливого застосування загальних засад за наявності для цього підстав) не можна визначити або змінити підсудність у кримінальному провадженні і як наслідок передати його з одного суду до іншого. Суд, який отримав кримінальне провадження в порядку ст.34 КПК України, не має права передати його до іншого суду і зобов`язаний розглянути кримінальне провадження по суті. Спори про підсудність між судами неприпустимі.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 ст. 34 КПК України питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, або за клопотанням сторін не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.

Положення ст.34 КПК України означає, що Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду наділена виключним повноваженням визначати предметну підсудність Вищого антикорупційного суду у кримінальному провадженні. Жоден інший суд не може визначити чи змінити предметну підсудність Вищого антикорупційного суду і як наслідок направити кримінальне провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого або навпаки на підставі ст.34 КПК України. Це положення закону є однією з гарантій незалежності Вищого антикорупційного суду як вищого спеціалізованого суду.

Кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ст.366-1 КК України, надійшло з Подільського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду за перехідними положеннями КПК України, а не на підставі ст.34 цього Закону.

Хоча порядок направлення кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду з інших судів за перехідними положеннями КПК України у значній мірі схожий до порядку, передбаченого ст.34 КПК України, він має суттєву правову відмінність.

Направляючи кримінальні провадження до Вищого антикорупційного суду за перехідними положеннями КПК України, інші суди не визначають предметну підсудність таких проваджень, не змінюють її. Отримавши кримінальні провадження від інших судів у Вищого антикорупційного суду не виникає беззаперечний обов`язок розглянути його по суті без вирішення питання предметної підсудності. Вищий антикорупційний суд зобов`язаний розглянути тільки ті кримінальні провадження, які надійшли від інших судів і які йому підсудні, тобто, після визначення предметної підсудності у кримінальному провадженні. Не підсудні йому кримінальні провадження направляються Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду до інших судів за підсудністю на підставі ст.34 КПК України. При цьому, такі дії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду не порушують заборону спору про підсудність кримінальних проваджень між судами.

У своєму клопотанні захисник не ставить під сумнів предметну підсудність кримінального провадження Вищому антикорупційному суду.

Доводи захисника про порушення Подільським районним судом м. Києва вимог кримінального-процесуального права при вирішенні питання про направлення кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду, невідповідності ухвали суду з цього питання вимогам КПК України колегія суддів відхиляє. Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду є апеляційним судом по відношенню до Вищого антикорупційного суду як суду першої інстанції (за незначним виключенням на перехідний період). Вона не може перевіряти, давати оцінку рішенням, діям інших судів чи суддів. Ініціювати оскарження рішень, дій інших судів чи суддів у кримінальних провадженнях мають право учасники таких проваджень у порядку, передбаченому законом.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання захисника про направлення кримінального провадження до Подільського районного суду м. Києва.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відзначити, що вона вирішувала питання направлення кримінального провадження до Подільського районного суду м. Києва в межах заявленого клопотання захисника, а тому її рішення не звільняє Вищий антикорупційний суд як суд першої інстанції від обов`язку перевірити до початку розгляду по суті предметну підсудність цього провадження і у випадку непідсудності його Вищому антикорупційному суду звернутися до Апеляційної палати з відповідним клопотанням.

Керуючись статтями33-1, 34, 418, 532 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Клопотання захисника Дмитренка Д.Ф. про направлення кримінального провадження № 52018000000000267 від 16 березня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч.3 ст.191, ч.5 ст.191, ст.366-1 КК України, з Вищого антикорупційного суду до Подільського районного суду м. Києва, залишити без задоволення.

Матеріали клопотання з даною ухвалою направити до Вищого антикорупційного суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий В. І. Панкулич

Судді С. Б. Боднар

І. О. Калугіна

О. Ф. Павлишин

І. В. Панаід