Документ № 85099721

Справа № 626/1948/17

Провадження1-кп/910/56/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

22 жовтня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого Кравчука О.О.,

суддів: Крука Є.В., Гавриленко Т.Г.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю:

прокурора: Василенкова Б.М.

обвинуваченого: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Києві заяву про самовідвід у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2017 року за № 42016000000001569, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Новоукраїнка Звенигородського району Черкаської області, який зареєстрований і фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

1.Історія провадження.

20 вересня 2019 року до Вищого антикорупційного суду із Ленінського районного суду м. Харкова надійшли матеріали згаданого кримінального провадження в порядку, передбаченому підпунктом 4 пункту 20-2 Розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, згідно з ч. 3 ст. 35 КПК України, для розгляду кримінального провадження було визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого судді Кравчука О.О., суддів Крука Є.В. та Гавриленко Т.Г.

Згідно з ч. 6 ст. 34 КПК України, суд, якому направлено кримінальне провадження з іншого суду, розпочинає судове провадження зі стадії підготовчого судового засідання, незалежно від стадії, на якій в іншому суді виникли обставини, передбачені частиною першою цієї статті.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду у вказаному кримінальному провадженні на 22 жовтня 2019 року о 10 годині 00 хвилин було призначено підготовче судове засідання.

До початку підготовчого судового засідання суддею Гавриленко Т.Г. було подано заяву про самовідвід з підстав, передбачених пунктом 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

У заяві про самовідвід, долученої до матеріалів провадження, суддя Гавриленко Т.Г. зазначила, що з обвинуваченим ОСОБА_1 вона перебувала у дружніх стосунках, які полягали у періодичному спілкуванні з ним та його дружиною, спільних відвідинах театру та спільних екскурсійних поїздках.

Питання щодо заявленого самовідводу судді Гавриленко Т.Г. судовою колегією було поставлене на обговорення учасниками судового провадження.

2.Позиції учасників кримінального провадження.

У судовому засіданні суддя Гавриленко Т.Г. зазначила, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви в її неупередженості.

Прокурор проти задоволення заявленого самовідводу судді Гавриленко Т.Г. не заперечував.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення заяви про самовідвід.

3.Оцінка та мотиви суду.

3.1. Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема,

- за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

У постанові Пленуму Верховного суду України №8 13.06.2017 «Про незалежність судової влади» зазначено, що суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

3.2. Відповідно до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

3.3. Згідно п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який установить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Суд вказує на те, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду (див. рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» (Pullar v. United Kingdom), від 10 червня 1996 року, п. 38).

Зі змісту заяви судді Гавриленко Т.Г. та з наданих нею пояснень про підтвердження факту наявності дружніх стосунків із обвинуваченим ОСОБА_1 , які полягали у періодичному спілкуванні з ним та його дружиною, спільних відвідинах театру та спільних екскурсійних поїздках, судова колегія вбачає наявність підстав для сумнівів у неупередженості судді Гавриленко Т.Г. з точки зору розумного та безстороннього спостерігача, що вказує на неможливість її подальшої участі у розгляді згаданого провадження.

З огляду на викладене, колегія суддів, вирішуючи питання про самовідвід судді Гавриленко Т.Г. приходить до висновку про наявність підтверджених у підготовчому судовому засіданні суб`єктивних та об`єктивних підстав для задоволення самовідводу судді Гавриленко Т.Г.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 81, 344 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву члена колегії суддів Вищого антикорупційного суду судді Гавриленко Т.Г. про самовідвід від розгляду кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 травня 2017 року за № 42016000000001569, за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України - задовольнити.

Матеріали кримінального провадження № 42016000000001569 (справа № 626/1948/17) передати для здійснення повторного автоматизованого розподілу для визначення колегії суддів без участі відведеного судді.

Ухвала набирає законно сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Крук Є.В.

Гавриленко Т.Г.