Документ № 85099732

Справа № 369/3820/17

Провадження №11-кп/4911/2/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2019 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Павлишина О. Ф., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: особа, яка подала апеляційну скаргу, адвокат Гайдай Р. П., обвинувачений ОСОБА_1 та прокурор Касьян А. О.,

розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Гайдая Романа Петровича, який діє на захист обвинуваченого ОСОБА_1 , на ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2019 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000845 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 205 Кримінального кодексу України (далі - КК).

Історія провадження

1.02.09.2016 ОСОБА_1 було затримано на підставі пункту 3 частини 1 статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).

2.02.09.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 205 КК (пункт 49 розділу II реєстру матеріалів досудового розслідування) (том 1 а. с. 85).

3.03.09.2016 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 . обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави в розмірі 13 207 500 грн. (том 2 а. с. 81-84).

4.Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою було продовжено ухвалами слідчих суддів від 28.10.2016 до 26.12.2016, від 23.12.2016 до 20.02.2017, від 17.02.2017 до 17.04.2017 (пункти 69, 84, 105 розділу ІІІ реєстру матеріалів досудового розслідування) (том 1 а. с. 127, 130, 133).

5.10.04.2017 до Києво-Святошинського районного суду Київської області направлено обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12014100000000845 від 06.06.2014 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 205 КК, та стосовно ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.

6.Під час судового провадження строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 неодноразово продовжувався.

7.23.07.2019 під час судового провадження прокурор шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Касьян А. О. подав до суду клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 (том 1 а. с. 211-224).

8.23.07.2019 захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Гайдай Р. П. подав до суду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт (том 1 а. с. 201-210).

9.23.07.2019 ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області обвинуваченому ОСОБА_1 продовжено строк тримання під вартою на 60 днів у державній установі «Київський слідчий ізолятор», починаючи з 23.07.2019 по 21.09.2019 включно, із визначенням застави у розмірі 13 207 500 грн. та покладенням на обвинуваченого ОСОБА_1 обов`язків, визначених статтею 194 КПК, у разі внесення застави (далі - ухвала суду від 23.07.2019)(том 1 а. с. 233-234).

10.29.07.2019 захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - адвокат Гайдай Р. П. засобами поштового зв`язку подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали та зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт (далі - апеляційна скарга) (том 1 а. с. 235-239). У подальшому, 17.09.2019, захисник подав до Київського апеляційного суду доповнення до апеляційної скарги (том 2 а. c. 24-28).

11.За вказаною апеляційною скаргою суддя-доповідач Київського апеляційного суду 30.08.2019 відкрила апеляційне провадження, 06.09.2019 призначила апеляційний розгляд та 17.09.2019 передала матеріали за вказаною апеляційною скаргою до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (том 2 а. с. 2, 6, 18-21).

12.До Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з Київського апеляційного суду зазначені матеріли контрольного провадження за апеляційною скаргою адвоката Гайдая Р. П., який діє на захист обвинуваченого ОСОБА_1 , на ухвалу суду від 23.07.2019 надійшли 19.09.2019.

Вимоги та короткий зміст клопотання прокурора

13.У клопотанні прокурор просив суд продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 та визначеного розміру застави у сумі 13 207 500 грн. та покладених у разі внесення застави обов`язків, передбачених статтею 194 КПК.

14.Прокурор зазначив, що 02.09.2016 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 205 КК, та 03.09.2016 слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва йому обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого неодноразово продовжувався.

15.У клопотанні прокурор із посиланням на матеріали досудового розслідування зазначив про наявність обґрунтованої підозри та існування ризиків, які передбачені частиною 1 статті 177 КПК, а саме, що обвинувачений може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду шляхом втечі до непідконтрольних Україні територій чи за кордон; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні; 4) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується; 5) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

16.Прокурором вказано, що у цього кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину. Крім цього, він є обвинуваченим у кримінальному провадженні № 22016000000000037 за частинами 3 та 4 статті 358 КК та у кримінальному провадженні № 1201510007001990 за частиною 3 статті 358, частиною 2 статті 205-1, частиною 3 статті 206, частиною 3 статті 209 КК, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Хмельницької області від 24.11.2015 позбавлений права займатись адвокатською діяльністю у зв`язку із вчиненням ним як представником правочину у власних інтересах, постійного офіційного місця роботи та власного житла немає.

Вимоги та короткий зміст клопотання захисника

17.Захисник у клопотанні ставив питання про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1

18.Доводи клопотання є аналогічними доводам апеляційної скарги, які викладені нижче.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали

19.Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2019: (1) продовжено обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою на 60 днів у державній установі «Київський слідчий ізолятор», починаючи з 23.07.2019 по 21.09.2019 включно; (2) визначено ОСОБА_1 заставу у розмірі 13 207 500 грн., яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою; (3) у разі внесення застави покладено на ОСОБА_1 обов`язки, визначені статтею 194 КПК.

20.Суд першої інстанції дійшов переконання про необхідність задоволення клопотання прокурора та відсутність підстав для задоволення клопотання захисника.

21.Таке рішення мотивоване тим, що: (1) строк тримання під вартою закінчується 28.07.2019, судовий розгляд не може бути завершений до цього часу, а ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК, не зменшилися, обвинувачений може переховуватися від суду шляхом зміни місця проживання, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винним у вчиненні інкримінованих йому злочинів; (2) кримінальні правопорушення, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_1 , мають високий ступінь суспільної небезпеки, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства; (3) наявність у обвинуваченого ОСОБА_1 малолітньої дитини, релігійного шлюбу, зміна останньому запобіжного заходу у виді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не зможе усунути існування ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, та забезпечити його належну процесуальну поведінку; (4) заставу визначено у раніше встановленому судом розмірі у сумі 13 207 500 грн., оскільки враховуючи тяжкість правопорушень, у яких обвинувачується ОСОБА_1 , характер обвинувачення, такий розмір застави може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

22.В апеляційній скарзі з врахуванням доповнення від 17.09.2019 захисник ставить питання про скасування зазначеної вище ухвали та зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт за адресою:

АДРЕСА_2 .Апеляційна скарга обґрунтована тим, що: (1) 02.09.2016 затримання ОСОБА_1 та подальше застосування до нього 03.09.2016 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відбулось за відсутності відповідних підстав, оскільки не було підстав вважати, що ОСОБА_1 може зникнути; (2) подальше продовження строку дії цього запобіжного заходу відбувалось «автоматично», без проведення перевірки щодо необхідності та обґрунтованості тримання під вартою, за відсутності ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) застава в розмірі 13 207 500 грн. є для ОСОБА_1 непомірною, її розмір визначений без жодного обґрунтування; (4) на утриманні обвинуваченого ОСОБА_1 перебуває малолітня дитина, 2015 року народження, дружина та мати, яка є інвалідом. У обвинуваченого у місті Києві наявне житло, що належить його матері та в якому він проживав разом із родиною.

24.При цьому захисник в обґрунтування доводів посилався на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Позиція учасників провадження

25.Захисник Гайдай Р. П. та обвинувачений ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу і просили її задовольнити. При цьому у судовому засіданні додатково посилалися на те, що (1) клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою від 23.07.2019 обвинувачений не отримував взагалі; (2) прокурор не має право долучати будь-які матеріали на підтвердження свого клопотання, оскільки здійснюється апеляційний перегляд лише ухвали суду від 23.07.2019 і у межах апеляційної скарги.

26.Прокурор Касьян А. О. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

27.Захисник ОСОБА_3 адвокат Мацула М. Б. на електронну адресу Суду надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі.

Оцінка та мотиви Суду

28.Положення частини 2 статті 392 КПК щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2019 від 13.06.2019.

29.Отже, апеляційне скарга подана на судове рішення, яке підлягає перегляду в апеляційному порядку, тому Суд має перевірити його законність та обґрунтованість в межах доводів апеляційної скарги.

30.Під час судового провадження вирішення судом питання щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК (частина 3 статті 315, частина 2 статті 331 КПК).

31.Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

32.Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).

33.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

34.Відповідно до практики ЄСПЛ рішення про тримання заявника під вартою не може бути сформульовані у загальних виразах (пункт 71 рішення від 17.10.2013 у справі «Taran v. Ukraine» (Заява № 31898/06)). Суд повинен обґрунтувати своє рішення про тримання людини під вартою і таке рішення не може бути заготовленим шаблонним формуляром (пункт 91 рішення від 01.03.2007 у справі «Belevitskiy v. Russia» (Заява № 72967/01)).

35.Суд вважає, що при постановлені оскаржуваної ухвали суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог вказаних статей КПК та наведеної практики ЄСПЛ: (1) належним чином не мотивував її; (2) не виклав суть та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_1 ; (3) не відобразив доводи, викладені у клопотанні захисника, та не надав їм оцінку; (4) не зазначив в резолютивній частині висновок по суті заявлених сторонами клопотань щодо забіжного заходу; (5) не навів обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (6) не навів обставини, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

36.За таких умов оскаржувана ухвала вступає в протиріччя з принципом охорони особистості від свавілля влади, який втілений в пункті 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

37.Отже, доводи сторони захисту в цій частині є обґрунтованими.

38.Викладене свідчать, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам статей 196, 370, 372 КПК, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, і у зв`язку із цим підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали по суті заявлених сторонами клопотань.

39.З метою правильного вирішення цих питань Суд має встановити, чи були законні підстави: (1) для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 , якщо так, то чи були підстави для зміни розміру застави як альтернативного запобіжного заходу; (2) для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

40.Для цього необхідно дослідити такі фактичні дані: (1) кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа; (2) ризики, які були заявлені прокурором, та їх обґрунтованість; (3) чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені раніше ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; (4) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (5) визначений розмір застави.

(1) Кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується особа

41. ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що він протягом листопада 2014 року придбав та створив фіктивні підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю «Експрес Конект», «Понса», «Мерез», «Мінкар», «Надус», «Алхіба», «Олберс», «Альбир», «Вузен», «Северн», «Темпел», «Аркис», «Канос», «Лифрид», «Шедарс», «Фінансова компанія «Сапфір Фінанс», «СТЛ Компані», «СТК Компані», з метою прикриття незаконної діяльності, а саме протиправного заволодіння державними коштами на загальну суму 81 950 000 грн. під виглядом укладення з державним підприємством «Дирекція з будівництва та управління національного проекту «Повітряний експрес» (далі - державне підприємство «Нацпроект «Повітряний експрес») та виконання договору на умовах депозиту.

42.Крім цього, ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що він протягом грудня 2014 - січня 2015 року за попередньою змовою з виконувачем обов`язки директора державного підприємства «Нацпроект «Повітряний експрес» ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами, використовуючи своє службове становище директора ряду товариства з обмеженою відповідальністю під виглядом укладання та виконання договору про залучення коштів на умовах вкладу між товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сапфір Фінанс» та державним підприємством «Нацпроект «Повітряний експрес» заволоділи державними коштами на загальну суму 81 950 000 гривень.

43.Діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за частиною 2 статті 205 та частиною 5 статті 191 КК: (1) фіктивне підприємництво, тобто створенні та придбанні суб`єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчинене повторно, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі; (2) заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, вчинене в особливо великих розмірах.

44. ОСОБА_1 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 5 статті 191 КК).

45.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України № 251-V від 18.10.2006).

46.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії їм з метою захисту особи, суспільства та держави. Наявність публічного інтересу підтверджується, зокрема, створенням Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду у системі судоустрою України.

47.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.

48.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 12014100000000845 обумовлюється (1) значенням належного функціонування транспортної інфраструктури держави та (2) значним розміром шкоди.

49.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 , зокрема, у співучасті з іншими особами заволодів коштами державного підприємства «Повітряний експрес» на суму 81 950 000 грн.

50.Вказане підприємство було створене з метою реалізації національного проекту «Повітряний експрес» - залізничне пасажирське сполучення місто Київ - міжнародний аеропорт «Бориспіль» і будівництво інших інфраструктурних об`єктів Київського регіону». Вказаний проект був визначений урядом держави як один з проектів із пріоритетного напряму соціально-економічного розвитку України за напрямом «Нова інфраструктура» (проекти, що спрямовані на підвищення ефективності використання транзитного потенціалу України) (Указ Президента України №895/2010 від 08.09.2010 «Про заходи щодо визначення і реалізації проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку», постанова Кабінету Міністрів України № 1256 від 08.12.2010 «Про затвердження переліку проектів із пріоритетних напрямів соціально-економічного та культурного розвитку (національні проекти)).

51.Таким чином, кримінальне провадження стосується заволодіння грошовими коштами на значну суму - 81 950 000 гривень держаного підприємства, яке мало забезпечити розвиток транспортної інфраструктури держави та соціально-економічне зростання і розвиток України в цілому.

52.У зв`язку із цим, існує значний суспільний інтерес у цьому кримінальному провадженні, що за наявності інших необхідних умов може виправдовувати обмеження прав обвинуваченого ОСОБА_1

Обґрунтованість підозри

53.Захисник у апеляційній скарзі не зазначає про необґрунтованість підозри (обвинувачення). Так само захисником не зазначалось про необґрунтованість підозри в поданому 23.07.2019 до суду першої інстанції клопотанні про зміну обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

54.Застосування до обвинуваченого будь-якого запобіжного заходу першочергово передбачає наявність обґрунтованої підозри. Із урахуванням того, що захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Гайдай Р. П. 23.07.2019 подавав клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт, то Суд дійшов висновку про ймовірне визнання захисником наявності обґрунтованої підозри. Таке клопотання підтримав і сам обвинувачений.

55.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

56.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).

57.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

58.Підозра не є вочевидь необґрунтованою, обвинувальний акт стосовно ОСОБА_1 перебуває на розгляді в суді.

59.Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу, але зі сплином часу ця умова вже перестає бути достатньою. Тому Суд має встановити, чи продовжують існувати ризики, заявлені прокурором.

(2) Обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК

Чи продовжує існувати ризик переховування від суду?

60.Прокурор зазначає про необхідність подовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою запобігання спробам ОСОБА_1 переховуватись від суду. При цьому посилається на (1) зміну та приховування під час досудового розслідування ОСОБА_1 дійсного місця проживання; (2) переховуванням від органу досудового розслідування та перебуванням у міжнародному розшуку іншого обвинуваченого ОСОБА_2 ; (3) ймовірну наявність існування у ОСОБА_1 ділових стосунків з особами, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, оскільки директори суб`єктів господарювання, на рахунки яких були перераховані отримані від державного підприємства «Нацпроект «Повітряний експрес» грошові кошти у сумі 3,5 млн. грн. проживають на вказаних територіях у містах Донецьку та Луганську.

61.Захисник зазначає, що суд першої інстанції: (1) не перевірив необхідність тримання під вартою; (2) ризику втечі немає; (3) його наявність не може бути встановлена лише на підставі тяжкості покарання; (4) суд фактично поклав на сторону захисту тягар з приводу доведення необхідності звільнення ОСОБА_1

62.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) обвинуваченого ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).

63.ОСОБА_1 був затриманий 02.09.2016 з підстав можливої втечі з метою ухилення від кримінальної відповідальності відповідно до пункту 3 частини 1 статті 208 КПК ().

64.У цей же день, 02.09.2016, ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 205 та частиною 5 статті 191 КК.

65.03.09.2016 слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва до ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (том 2 а. с. 81-86). Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою неодноразово продовжувався, зокрема, і оскаржуваною ухвалою.

66.18.12.2014 ТОВ «Фінансова компанія «Сапфір Фінанс» (Кредитна установа) та державне підприємство «Повітряний експрес» (Вкладник) уклали договір № 1-12 про залучення коштів на умовах вкладу (депозиту) (том 2 на звороті а. с. 79-80).

67.Директором цієї кредитної установи був ОСОБА_1 та відповідно він і підписав зазначений договір.

68.Згідно з умовами цього договору Кредитна установа приймає від Вкладника грошові кошти у сумі 120 000 000 гривень. Вклад розміщується на строк з 19.12.2014 до 19.12.2015 за ставкою 22 % річних.

69.Відповідно до зазначеного договору у грудні 2014 року державне підприємство «Повітряний експрес» перерахувало кредитній установі 81 950 036 гривень. При цьому перераховані державним підприємством «Повітряний експрес» грошові кошти були залучені на умовах кредиту під державні гарантії.

70.Вкладнику (ДП «Повітряний експрес») грошові кошти не були повернуті та відсотки не сплачувались, а в подальшому цей договір був визначний судом недійсним (том 2 а. с. 87-88, на звороті а. с. 114-118).

71. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Бережани Тернопільської області (том 2 на звороті а. с. 175-176), у судовому засіданні повідомив, що має вищу юридичну освіту та вищу економічну освіту, є кандидатом юридичних наук.

72.Обвинувачений перебуває у релігійному шлюбі з ОСОБА_4 , є син (2015 року народження).

73. ОСОБА_1 зареєстрований в місті Харкові та проживав у

місті Києві. 74 .23.03.2005 ОСОБА_1 отримав свідоцтво право на заняття адвокатською діяльністю. Як адвокат неодноразово притягався до дисциплінарної відповідальності. В останнє, 24.11.2015, ОСОБА_1 позбавлено права на заняття адвокатською діяльністю за систематичне порушення правил адвокатської етики, що підриває авторитет адвокатури України (том 2 а. с. 148-151). З наведеного Суд доходить висновку про ймовірно недоброчесну поведінку ОСОБА_1

75.Станом на 26.05.2016 ОСОБА_1 був та є одночасно засновником, директором чи бухгалтером близько 600 суб`єктів господарювання (том 2 а. с. 142-147).

76.Одночасне перебування засновником, керівником та бухгалтером у такій кількості суб`єктів господарювання ставить під сумнів об`єктивну можливість здійснення одночасної діяльності в цих суб`єктах господарювання та в сукупності з іншими обставинами викликає розумні сумніви у законності мети створення цих підприємств.

77.При цьому Суд приймає до уваги відомості, отримані за результатами проведення стосовно ОСОБА_1 негласної слідчої (розшукової) дії, далі цитата слів ОСОБА_1 з розмови від 16.08.2016: «… взяли за участь у тендері на сорок мільйонів, за прогон 0,6 %, якщо щось не так, то мені серйозні люди…». Також слова ОСОБА_1 з розмови від 17.08.2016 про те, що може би все було по-іншому, якби би він не займався (далі цитата слів ОСОБА_1 ) «криміналом» (том 2 а. с. 132-133).

78.Крім цього, в інших кримінальних провадженнях ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності за підроблення офіційних документів та їх використання, підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичних осіб, протидію законній господарській діяльності, легалізацію (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом (кримінальне провадження № 22016000000000037 за частинами 3 та 4 статті 358 КК, кримінальне провадження № 1201510007001990 за частинами 3 статті 358, частиною 2 статті 205-1, частиною 3 статті 206, частиною 3 статті 209 КК) (том 2 а. с. 134-141).

79.За період з 03.03.2014 по 12.03.2015 ОСОБА_1 проведено фінансових операцій на суму 74,62 млн гривень, безпосередньо знято готівку на суму 24,18 млн гривень (том 2 а. с. 186-197).

80.Протягом червня 2016 року ОСОБА_1 (за довіреністю) зняв з банківського рахунку ОСОБА_4 , з якою перебуває у релігійному шлюбі, грошові кошти у сумі 327 912,75 доларів США (том 2 на звороті а. с. 162-163).

81.02.09.2016 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 безпосередньо в останнього вилучено: (1) ключі та технічні паспорти на автомобілі «Mercedes-Benz ML 250 СDI» 2011 року випуску та «Mercedes-Benz GL 350 СDI» 2013 рокувипуску; (2) попередній договір купівлі-продажу квартири на АДРЕСА_2 том 2 на звороті а. с. 126-128).

82.За даними, отриманими за результатами проведення стосовно ОСОБА_1 негласної слідчої (розшукової) дії, він володіє шістьма автомобілями (розмова від 17.06.2016) (том 2 а. с. 132-133).

83. ОСОБА_1 є власником 4 земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та особистого селянського господарства, розташованих в Тернопільській області, площею 0,6128 га, 0,8183 га, 0,3152 га та 1 га (том 2 а. с. 198-202).

84.Через чотири дні після постановлення у цьому кримінальному провадженні слідчим суддею 16.02.2016 ухвали про арешт автомобіля, який належав ОСОБА_4 , 20.09.2016 його знято з обліку (том 2 а. с. 129-131). Це може свідчити про ймовірні спроби ОСОБА_1 приховати належне йому майно шляхом продажу.

85.Крім цього, Суд приймає до уваги, що ОСОБА_1 , зокрема, обвинувачується у тому, що у співучасті з іншими особами заволодів державним коштами на суму 81 950 000 грн.

86.На переконання Суду вказана вище готівкові грошові суми є більш ніж достатнім ресурсом для існування в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від суду.

87.При цьому Судом також враховується, що інший співучасник - обвинувачений ОСОБА_2 , перебуває в міжнародному розшуку та щодо нього було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (том 1 а. с. 3, том 2 а. с. 177-225). Вказана обставина не є вирішальною при оцінці наявності ризику переховування, проте у сукупності з іншими обставинами цього кримінального провадження непрямо підтверджує наявність ризику переховування від суду ОСОБА_1

88.Існування ризику переховування від суду обумовлюється також тяжкістю можливого покарання, передбаченого санкцією частини 5 статті 191 КК, а саме: від семи до дванадцяти років позбавлення волі з конфіскацією майна.

89.Наведені вище обставини в сукупності дають підстави Суду дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду.

90.Отже, Суд погоджується з доводами прокурора щодо наявності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_1 від суду, який не зменшився та продовжує існувати.

91.Прокурором надано достатньо доказів на підтвердження обставин продовження існування ризику переховування ОСОБА_1 від суду. З цих підстав відхиляються доводи захисника щодо відсутності ризику втечі, ненадання стороною обвинувачення доказів на його обґрунтування та перекладення на сторону захисту тягаря доведення необхідності звільнення ОСОБА_1 з-під варти.

92.Також Суд не враховує довід прокурора про те, що існують фактичні дані щодо перераховування ОСОБА_1 отриманих від ДП «Нацпроект «Повітряний експрес» грошових коштів у сумі 3,5 млн гривень суб`єктам господарювання, директори яких проживають на тимчасово окупованих територіях у містах Донецьку та Луганську, що може свідчити про ймовірну наявність ділових стосунків з особами, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, оскільки на підтвердження зазначеного не було надано доказів.

93.При цьому перебування у релігійному шлюбі, наявність дитини та житла в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими обставинами, що могли б знизити ризик ймовірного зникнення до маловірогідності чи до його виключення.

Чи продовжує існувати ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення?

94.Прокурор у клопотанні зазначає про можливість приховування та знищення доказів, зокрема, грошових коштів державного підприємства, у заволодінні яких він обвинувачується, ймовірна можливість легалізації цих коштів ОСОБА_1 . Як доказ наявності ймовірності вжиття таких дій прокурор наводить дані щодо зняття 20.09.2016 з обліку належного ОСОБА_4 автомобілю через чотири дні після постановлення слідчим суддею 16.02.2016 ухвали про його арешт.

95.Суд критично ставиться до тверджень прокурора щодо ймовірності знищення ОСОБА_1 доказів.

96.Досудове розслідування у даному кримінальному провадженні до моменту затримання ОСОБА_1 тривало понад 2 роки (з 06.06.2014 до 02.09.2016), тому Суд вважає, що у сторони обвинувачення було достатньо часу для зібрання доказів.

97.Більш того, прокурором відповідно до статті 290 КПК визнано зібрані докази достатніми для складення обвинувального акту, докази перебувають у сторони обвинувачення, обвинувальний акт направлено до суду.

98.З огляду на зазначене, Суд дійшов висновку, що ризик приховування та знищення доказів належним чином не мотивований.

99.Обставинам зняття з обліку транспортного засобу Судом вже була надана належна оцінка.

Чи продовжує існувати ризик незаконно впливати на свідків та потерпілих у кримінальному провадженні?

100.Прокурор зазначає, що встановлені у кримінальному провадженні свідки не допитані судом та ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, матиме можливість (1) контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням особами, які є директорами юридичних осіб, на рахунки яких були перераховані отримані від державного підприємства грошові кошти; (2) здійснювати тиск вже на встановлених свідків з метою зміни ними своїх показань або відмови від наданих показань, а також свідків, які не встановлені на даний час. В клопотанні прокурор хоч і посилається на ризик незаконного впливу на потерпілого, проте жодним чином не мотивує його наявність.

101.Суд погоджується з доводами прокурора в частині наявності ризику незаконного впливу на свідків.

102.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК).

103.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

104.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

105.З реєстру матеріалів досудового розслідування вбачається, що на стадії досудового розслідування було допитано в якості свідків ряд осіб, свідки в порядку статті 225 КПК не допитувались.

106.Станом на момент постановлення оскаржуваної ухвали свідки на стадії судового розгляду не були допитані.

107.Разом з тим, обвинувачений ОСОБА_1 мав та має доступ до матеріалів досудового розслідування та відповідно мав можливість ознайомитись зі змістом протоколів допиту свідків, знати як персональні дані свідків (прізвище, ім`я та по батькові, дату народження, місце проживання, місце роботи, контактні дані), так і зміст наданих ними на стадії досудового розслідування показань.

108.Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань. У цьому випадку обвинувачення значним чином ґрунтується на показаннях свідків, які по суті стосуються діянь ОСОБА_1 , то відповідно саме він зацікавлений у зміні чи відмові свідків від показань.

109.Таким чином, у зв`язку з тим, що під час судового провадження показання від свідків ще не були отримані та не були досліджені безпосередньою судом існує ймовірність незаконного впливу на них.

Чи продовжує існувати ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується?

110.Прокурор зазначав, що: (1) ОСОБА_1 має стійкі ділові та партнерські зв`язки з представниками бізнес-структур, а також особами, в тому числі із іншими співучасниками, що мають можливість впливати на викривлення значимих для кримінального провадження даних; (2) ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 22016000000000037 за частинами 3 та 4 статті 358 КК, у кримінальному провадженні № 1201510007001990 за частинами 3 статті 358, частиною 2 статті 205-1, частиною 3 статті 206, частиною 3 статті 209 КК, які перебувають на розгляді в суді; (3) в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій ОСОБА_1 визнав свою участь у діяннях із заволодіння грошовими коштами, які є предметом дослідження у кримінальному провадженні № 12015000000000125 за частиною 3 статті 28, частиною 2 статті 205, частиною 3 статті 209 КК, та на час затримання продовжував займатись протиправною діяльністю.

111.Між тим, сама по собі наявність цього та інших кримінальних проваджень відносно ОСОБА_1 не може свідчити про ймовірність вчинити інше кримінальне правопорушення.

112.Продовжити ж кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , вже неможливо, оскільки воно закінчене.

113.У зв`язку із цим, Суд дійшов висновку, що ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 , належним чином не мотивований.

Чи продовжує існувати ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином?

114.Прокурор в обґрунтування цього ризику посилається на те, що обвинувачений імітував психічний розлад та відмовляється отримувати будь-які процесуальні документи від сторони обвинувачення (том 2 на звороті а. с. 157-159).

115.У цьому аспекті Суд звертає увагу на поведінку обвинуваченого ОСОБА_1 з симуляції близько року психічного розгляду, що підтверджується висновками двох експертиз.

116.У тому числі дані обставини вплинули на тривалість розгляду справи судом.

117.Вказане свідчить про наявність ймовірності спроби ухилитись від відправлення належного правосуддя та можливого покарання, оскільки особи з психічними розладами не підлягають кримінальної відповідальності та покаранню (стаття 19 КК).

118.Разом з тим, Суд не вважає відмову ОСОБА_1 отримувати копії процесуальних документів ризиком перешкоджання кримінальному провадженню. Одержання копій процесуальних документів та письмових повідомлень є правом обвинуваченого, а його не обов`язком (пункт 15 частини 3 статті 42 КПК). З огляду на зазначене, в цій частині клопотання прокурора не є обґрунтованим.

(3) Чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлені раніше ризики не зменшились або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою?

119.Викладені обставини свідчать, що існують встановлені вище ризики і вони не зменшились.

120.Про нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, сторона обвинувачення не заявляла.

(4) Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?

121.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 184 КПК).

122.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

123.З огляду на викладене Суд доходить висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_1 , та (2) зможе запобігти ризикам, які передбачені статтею 177 КПК, та які були встановлені під час апеляційного розгляду.

124.Суд уважно ставиться до того, що з плином часу продовжуване тримання заявника під вартою потребує більшого обґрунтування і що сторона обвинувачення повинна надавати додаткові підстави щодо цього питання.

125.Проте також звертає увагу, що в цій справі продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу, розмір якої значно нижчий ніж заподіяні збитки та сума отриманих у результаті правопорушення грошових коштів, доведеність яких відповідає стандарту «обґрунтована підозра». Із врахуванням цього Суд не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо порушення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод тривалим триманням під вартою ОСОБА_1

(5) Щодо визначеного розміру застави

126.Суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК).

127.Розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).

128.Отже, розмір застави відповідно до статті 183 КПК встановлюється за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас це питання не вирішується при розгляді клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розмір застави у такому випадку залишається незмінним (підпункт 7 пункту 3.5 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014).

129.Раніше слідчим суддею, а в подальшому судом було визначено ОСОБА_1 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 13 207 500 грн.

130.Прокурор зазначає, що ОСОБА_1 : (1) безпосередньо зняв в касі банку з банківських рахунків належних йому фіктивних суб`єктів господарювання готівку на загальну суму 13 207 500 грн., яка раніше була отримана від державного підприємства «Нацпроект «Повітряний експрес»; (2) є власником 4 земельних ділянок площею 0,6128 га, 0,8183 га, 0,3152 га та 1 га; (3) є засновником близько 600 суб`єктів господарювання, розмір його внеску у яких складає мільйони гривень; (4) 02.09.2016 під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_1 безпосередньо в останнього вилучено ключі та технічні паспорти на автомобілі «Mercedes-Benz ML 250СDI» 2011 року випуску та «Mercedes-Benz GL» 2013 року випуску, вилучено попередній договір купівлі-продажу квартири на АДРЕСА_2 (вартістю 3 393 401 грн., станом на 17.03.2016 сплачено 2 000 000 грн.); (5) на брата ОСОБА_1 - ОСОБА_5 зареєстровано житловий будинок в Тернопільській області та 5 земельних ділянок та, а на матір ОСОБА_1 - ОСОБА_6 зареєстровано право власності на 1 квартиру в місті Києві та 2 квартири в місті Харкові , яке згідно результатів проведення негласних слідчих (розшукових) дій фактично належить ОСОБА_1 ; (6) у червні 2016 року ОСОБА_1 зняв з рахунку дружини грошові кошти у сумі понад 325000 доларів США; (7) за період з 03.03.2014 по 12.03.2015 ОСОБА_1 проведено фінансових операцій на суму 74,62 млн. грн., безпосередньо знято готівку на суму 24,18 млн. грн.

131.Захисник вказує про (1) визначення непомірного для ОСОБА_1 розміру застави без розумного обґрунтування її розміру, (2) не врахування того, що ринкова вартість наявного у ОСОБА_1 майна є недостатньою для внесення застави та є арештованим, що унеможливлює розпорядження ним.

132.Розмір застави визначений ОСОБА_1 з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується, майнового та сімейного стану обвинуваченого, даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК.

133.Із урахуванням наведеного, Суд приходить до висновку, що визначений розмір застави зберігає здатність забезпечувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути зміненим.

Інші доводи сторони захисту

134.У судовому засіданні обвинувачений зазначив, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою від 23.07.2019 він не отримував взагалі і у зв`язку із цим вважає, що воно не підлягало задоволенню.

135.Разом із тим, у судовому засіданні від 23.07.2019 розглядалося зазначене клопотання прокурора і у цьому судовому засіданні брав участь як обвинувачений ОСОБА_1 , так і його захисник. Клопотань про надання часу для ознайомлення із клопотанням прокурора сторона захисту не заявляла, активно взяла участь у його обговоренні (том 1 а. с. 230-232).

136.Суд зобов`язаний навіть незалежно від наявності клопотань розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (частина 3 статті 331 КПК). Таким чином, для продовження тримання обвинуваченого під вартою без клопотання прокурора КПК взагалі не встановлює будь-яких строків для попереднього ознайомлення обвинуваченого з такою процесуальною дією.

137.На підставі викладеного довід обвинуваченого про необхідність відхилення клопотання прокурора від 23.07.2019 на тій підставі, що його не було завчасно йому вручено слід відхилити.

138.Обвинувачений також зазначив, що прокурор не має право долучати будь-які матеріали на підтвердження свого клопотання, оскільки здійснюється апеляційний перегляд лише ухвали суду від 23.07.2019 і у межах апеляційної скарги.

139.Разом із тим, процедура апеляційного перегляду в частині виділення і надання суду апеляційної інстанції матеріалів провадження, які стали підставою для постановлення судом ухвали про продовження строку тримання під вартою КПК не врегульована.

140.Для апеляційного перегляду ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2019 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 суд першої інстанції надав копії матеріалів кримінальної справи. Проте прокурор заявив, що такі матеріали не відповідають тим, на які він посилався у своєму клопотанні від 23.07.2019 і які містяться в матеріалах кримінальної справи. У зв`язку із цим, з метою забезпечення повного та неупередженого судового розгляду Суд надав прокурору можливість самостійно отримати копії відповідних матеріалів кримінальної справи та надати їх Суду. Така ж сама можливість зберігалася і для сторони захисту.

141.У зв`язку із викладеним, наведений вище у пункті 138 цієї ухвали довід обвинуваченого Суд також відхиляє.

142.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали суду суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю та ухвалити нову ухвалу (пункт 4 частини 1 статті 407 КПК).

143.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою клопотання захисника від 23.07.2019 про заміну запобіжного заходу клопотання слід залишити без задоволення, а клопотання прокурора від 23.07.2019 про продовження строку запобіжного заходу слід задовольнити.

144.Керуючись статтями 177, 178, 183, 193, 194, 196, 370, 404, 405, 407, 409, 410, 412, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника задовольнити частково.

2.Ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23.07.2019 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_1 скасувати.

3.Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання захисника Гайдая Р. П. від 23.07.2019 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 .

4.Задовольнити клопотання прокурора Касьяна А. О. від 23.07.2019 про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 .

5.Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у державній установі «Київський слідчий ізолятор» на шістдесят днів, тобто з 23.07.2019 до 20.09.2019 включно.

6.Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 13 207 500 гривень, яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

7.Обвинувачений або заставодавець мають право в будь-який момент внести заставу в розмірі, визначеному в ухвалі про продовження запобіжного заходу, протягом строку дії ухвали.

8.За умови внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 такі процесуальні обов`язки: прибувати за кожним викликом до суду; не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками та іншим обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

9.Строк дії покладених на обвинуваченого ОСОБА_1 процесуальних обов`язків визначити у два місяці з дня внесення застави.

10.З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

11.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на обвинуваченого обов`язків покласти на Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Генеральної прокуратури України.

12.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді О. Ф. Павлишин

Д. С. Чорненька