Документ № 85100272

Справа № 4910/60/19

Провадження1-кс/991/805/19

У Х В А Л А

22 жовтня 2019 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

представника скаржниці Литвиненка В. В . (на підставі ордеру),

розглянувши скаргу ОСОБА_2 , на неправомірні дії щодо ненадання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення,

ВСТАНОВИЛА

1 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшла скарга ОСОБА_2 (далі - скаржниці) на неправомірні дії уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) щодо ненадання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, а саме кримінального провадження № 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України).

8 жовтня 2019 року до початку судового засідання до Вищого антикорупційного суду надійшов лист № 01/01/07-1629 від ПАТ «Укрнафта», у якому зазначається, що службові особи ПАТ «Укрнафта» не є суб`єктами, стосовно яких НАБУ уповноважене здійснювати судове розслідування. Також, оскільки в статутному капіталі ПАТ «Укрнафта» відсутня частка державної або комунальної власності, ця справа (та інші справи у цьому кримінальному провадженні, що стосуються службових осіб ПАТ «Укрнафта») не є підсудною Вищому антикорупційному суду.

В судовому засіданні слідча суддя поставила питання про направлення скарги для визначення підсудності, виходячи з відомостей у листі ПАТ «Укрнафта». Представник скаржниці не заперечував.

Дослідивши матеріали, слідча суддя приходить до висновку про направлення скарги для визначення підсудності, виходячи з такого.

Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених приміткою 45 КК України, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частинами п`ятої статті 216 КПК України (стаття 33-1 КПК України).

Пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України визначено підслідність злочинів детективам Національного антикорупційного бюро України (і, відповідно, підсудність Вищому антикорупційному суду) за статтями 191, 206-2, 209, 210, 211, 354 (стосовно працівників юридичних осіб публічного права), 364, 366-1, 368, 368-2, 369, 369-2, 410 КК України. Ці злочини підслідні за наявності хоча би однієї з таких умов:

- якщо злочин вчинено службовою чи посадовою особою, визначеною у пункті 1 частини 5 статті 216 КПК України (суб`єктний склад);

- якщо розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою державного органу, правоохоронного органу, військового формування, органу місцевого самоврядування, суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків) (п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК України);

- якщо злочин, передбачений статтею 369, частиною першою статті 369-2 Кримінального кодексу України, вчинено щодо службової особи, визначеної у частині четвертій статті 18 Кримінального кодексу України або у пункті 1 цієї частини (п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України).

Слідча суддя зазначає, що відповідно до матеріалів листа, на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25 травня 1998 року № 747 «Про утворення Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» державний пакет акцій ПАТ «Укрнафта» (тоді - ВАТ «Укрнафта») розміром 50% + 1 акція було передано до статутного капіталу НАК «Нафтогаз України», 100% статутного капіталу якої належить державі. Втім, в Реєстрі корпоративних прав держави, який є складовою Єдиного реєстру об`єктів державної власності, акції ПАТ «Укрнафта» не обліковуються.

Слідча суддя також вказує на те, що хоча 25 вересня 2019 року Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду постановила ухвалу, якою, фактично, визнала підсудність Вищого антикорупційного суду стосовно цієї скарги (і, відповідно, провадження), в такій ухвалі питання про підсудність вирішувалося лише у межах подання судді Біцюка А. В., тобто вирішувалося питання, чи є взагалі скарги, подані відповідно до статті 303 КПК України, підсудними Вищому антикорупційному суду.

З огляду на викладене у листі, є підстави стверджувати, що матеріали за вказаною скаргою можуть бути не підсудні Вищому антикорупційному суду, оскільки провадження стосується службових осіб ПАТ «Укрнафта», підприємства, яке може не мати у статутному капіталі частки державної або комунальної власності у розмірі, що перевищує 50 відсотків.

Питання про направлення кримінального провадження з Вищого антикорупційного суду до іншого суду вирішується колегією у складі п`яти суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду за поданням складу суду, визначеного для розгляду кримінального провадження, про що постановляється вмотивована ухвала.

Тому, слідча суддя вважає за необхідне направити до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду матеріали скарги для вирішення питання щодо направлення їх за підсудністю.

Керуючись статтями 33-1, 34, 216 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Матеріали справи за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України щодо ненадання матеріалів кримінального провадження для ознайомлення, а саме кримінального провадження № 42015000000000722 від 16 квітня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України (КК України) - направити до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для визначення підсудності.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідча суддяК. Ю. Широка