- Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
Справа № 760/25235/19
Провадження №11-сс/991/46/19
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 жовтня 2019 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
учасники судового провадження: особа, яка подала скаргу, прокурор ОСОБА_5, підозрюваний ОСОБА_6, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_8,
розглянула в судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2019 про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді застави до підозрюваного за частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України ОСОБА_6 у кримінальному провадженні №42017000000004969.
Історія провадження
1.02.10.2019 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі КК), в рамках кримінального провадження №42017000000004969 від 11.12.2017.
2.03.10.2019 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене прокурором четвертого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_5, про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою у цьому кримінальному провадженні (далі клопотання детектива від 03.10.2019).
3.04.10.2019 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання детектива та застосував до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави (далі ухвала слідчого судді).
4.09.10.2019 на вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу.
5.11.10.2019 прокурор подав доповнення до апеляційної скарги у зв`язку із отриманням повного тексту оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Вимоги та короткий зміст клопотання детектива
6.У клопотанні детектив висловлював прохання: (1) застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2019; (2)визначити розмір застави в сумі 300000000 гривень; (3) у разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 обов`язки, передбачені частиною5 статті194 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК) строком на два місяці.
7.Клопотання мотивовано тим, що: (1) ОСОБА_6 підозрюється в організації заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 81635448 гривень, що є особливо великим розміром, вчинене за попередньою змовою групою осіб; (2) зазначений злочини є особливо тяжким корупційним злочином, за який передбачено покарання в вигляді позбавлення волі строком до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; (3) наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених пунктами1-5 частини1 статті177 КПК, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється.
Короткий зміст і мотиви ухвали слідчого судді
8.Ухвалою слідчого судді (1)відмовлено в задоволенні клопотання детектива; (2)застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5500000 гривень; (3) за умови внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_6 процесуальні обов`язки, передбачені частиною5 статті194 КПК.
9.При постановленні ухвали слідчий суддя виходив з такого: (1) на момент обрання запобіжного заходу повідомлена ОСОБА_6 підозра є обґрунтованою; (2) сторона обвинувачення довела наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК; (3) ступінь існування цих ризиків є невисоким; (4) прокурором не доведено, що інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам або мінімізувати зазначені в клопотанні детектива ризики; (5) запобіжний захід у вигляді застави з покладенням процесуальних обов`язків, передбачених частиною 5 статті 194 КПК, зможе забезпечити запобігання заявленим стороною обвинувачення ризикам; (6) розмір застави визначено з врахуванням обставини кримінального правопорушення та особистих даних ОСОБА_6 у сумі понад максимально встановлений КПК розмір, а саме у розмірі 5500000 гривень; (7) такий розмір застави зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
10.Прокурор в апеляційній скарзі просить (1) скасувати ухвалу слідчого судді та (2) постановити нову ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 14.11.2019 із визначенням застави у розмірі 300000000гривень.
11.Вимоги прокурор мотивує тим, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження. Наведені у клопотанні детектива фактичні обставини в обґрунтування ризиків виправдовують тримання особи під вартою. Ухвала слідчого судді постановлена без належної оцінки матеріалів клопотання детектива та доводів сторони обвинувачення, а саме: (1) при оцінці ризику переховування від органу досудового розслідування та суду не враховано те, що ОСОБА_6 як народнийдепутат Українимав імунітетвід притягненнядо кримінальноївідповідальності,тому зазначенийризик з`явивсяпісля втратиним цьогостатусу;(2)також вконтексті оцінкизазначеного ризикубезпідставно вказанопро відсутністьфактів зловживанняпроцесуальними правамита ухиленнявід явкидо органудосудового розслідування,оскільки ОСОБА_6 з об`єктивних причин не міг зловживати процесуальними правами та ухилятись від явки, так як не мав до 02.10.2019 процесуального статусу та виклики до органу досудового розслідування не здійснювалися; (3) при оцінці ризику можливості знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для кримінального провадження, не враховано спосіб вчинення злочину, який здійснювався шляхом підробки документів; (4)не надано належну оцінку відомостям, отриманим внаслідок проведення негласних слідчих (розшукових) дій відносно підозрюваного, щодо висловлення ним наміру вчинити злочин проти життя іншої особи при аналізі ризиків можливості незаконно впливати на свідків та інших підозрюваних та вчинити інший злочин; (5) надано невірну оцінку діям інших підозрюваних в інтересах ОСОБА_6 щодо впливу на експерта; (6) не враховано особисту ситуацію (обставини) підозрюваного, зокрема, негативну репутацію в суспільстві, притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною1 статті296 КК, зловживання алкогольними напоями, зв`язки з кримінальним світом; (7) розмір застави не відповідає розміру визначеної шкоди та майновому становищу підозрюваного та має складати 300000000грн., що становить лише 10% від статків підозрюваного.
12.Крім цього, (8) слідчим суддею безпідставно прийнято рішення про дослідження частини доказів у закритому судовому засіданні.
Позиції учасників провадження
13.Прокурор підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити.
14.Захисники надали свої доводи щодо апеляційної скарги прокурора та вважали, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
15.В обґрунтування своєї правової позиції захисники зазначили, що: (1)стосовно ОСОБА_6 відсутня обґрунтована підозра, оскільки жодного доказу його причетності до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення немає та в діях ОСОБА_6 відсутній склад злочину, що підтверджується таким: (а)питання обміну було визначено підпунктом 5.10 Договору №209; (б)у кримінальному провадженні відсутні матеріальні збитки (шкода), оскільки втрачена вигода не є збитками, наявні висновки експертів визначають не розмір матеріальних збитків (шкоди), а різницю ринкової вартості об`єктів будівництва; (в) у кримінальному провадженні не визначено потерпілого та не заявлено цивільний позов; (г)укладені договори та додаткові угоди відповідають вимогам законодавства, недійсними не визнані; (ґ) підозрюваний не управляв компанією, що підтверджується доданими прокурором доказами.
16.Крім цього, захисники зазначали (2) що заявлені стороною обвинувачення ризики, які передбачені статтею 177 КПК, на цей час вже втратили актуальність; (3) вказували на ефективність обраного слідчим суддею запобіжного заходу і відсутності необхідності його змінювати, враховуючи невеликий термін до закінчення досудового розслідування; (4)постанова про продовження строків досудового розслідування мотивована лише необхідністю отримати висновки експертів, а тому ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення не існує взагалі; (5) телефонна розмова, у якій прокурор вбачає погрози життю інших осіб, не свідчить про реальність таких намірів та зумовлена емоційним станом підозрюваного.
17.Підозрюваний ОСОБА_6 підтримав позицію захисників.
Оцінка та мотиви Суду
18.З метою правильного вирішення апеляційної скарги прокурора Суд має визначити:
(1)чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою;
(2)якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 5500000 гривень виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання існуючим ризикам.
19.Суд на перше питання відповідає ствердно, а на друге дає протилежну відповідь.
20.В ухваліпро застосуваннязапобіжного заходусуд зазначаєвідомості про: 1)кримінальнеправопорушення (йогосуть іправову кваліфікаціюіз зазначеннямстатті (частинистатті)закону Українипро кримінальнувідповідальність),у якомуобвинувачується особа; 2)обставини,які свідчатьпро існуванняризиків,передбачених статтею177КПК; 3)обставини,які свідчатьпро недостатністьзастосування більшм`яких запобіжнихзаходів длязапобігання ризикам,передбаченим статтею177КПК; 4)посилання надокази,які обґрунтовуютьці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина1 статті196КПК).
21.Під часрозгляду клопотанняпро застосуваннязапобіжного заходуслідчий суддязобов`язаний встановити,чи доводятьнадані сторонамикримінального провадженнядокази обставини,які свідчатьпро: 1)наявність обґрунтованоїпідозри увчиненні підозрюванимкримінального правопорушення; 2)наявність достатніхпідстав вважати,що існуєхоча бодин ізризиків,передбачених статтею177КПК,і наякі вказуєслідчий,прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (частина1 статті 194 КПК).
22.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті 19 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; (2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; (3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави.
(1) Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа
23. ОСОБА_6 підозрюється в організації заволодіння шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем чужим майном на суму 81635448гривень, що є особливо великим розміром, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.
24.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_6 організував схему із залученням суб`єкта оціночної діяльності, керівника Національної гвардії, керівників підконтрольних суб`єктів господарювання, за якою відбувся нееквівалентний за вартістю обмін частки (майнових прав), що належала Головному управлінню Національної гвардії України в особі військової частини НОМЕР_1 в будинку, що будувався по АДРЕСА_1, на квартири, надані підконтрольною підозрюваному будівельною компанією в інших житлових будинках.
25.Досудовим розслідуванням встановлено, що 12.04.2006 між Головним управлінням внутрішніх військ МВС України (Сторона1), військовою частиною НОМЕР_1 внутрішніх військ МВС України (Уповноважений представник Сторони1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансово-будівельна компанія «Пагода» (Сторона2, даліТОВ«ФБК«Пагода»), а разом далі пойменовані як Сторони, було укладено договір №209 на проектування та будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями та паркінгом для легкових автомобілів (далі Об`єкт) на земельній ділянці по АДРЕСА_1 (далі Договір №209) (том1 а.с.35-47).
26.Правонаступниками відповідних органів військового управління та військових частин внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України є відповідно головний орган військового управління та військові частини Національної гвардії України (підпункт 1 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну гвардію України»). У зв`язку з цим далі по тексту застосовується скорочена назва Сторони 1 та Уповноваженого представника Сторони1 як Головне управління та військова частина НОМЕР_1 .
27.За умовами вказаного вище договору будівництво мало здійснюватися на частині земельної ділянки орієнтовною площею 0,9га, що перебуває в постійному користуванні військової частини НОМЕР_1, та після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління мало отримати 20% загальної житлової площі (квартир, готових до заселення) та машино-місця паркінгу для легкових автомобілів у кількості, пропорційній кількості отриманих квартир (підпункти 1.1.3, 3.1, 5.3.1, 5.9 Договору №209, пункт 1 Додатку №1 до Договору №209).
28.У подальшому Сторони визначили, що після введення Об`єкта в експлуатацію Головне управління має отримати у власність 50 квартир загальною площею 4173,36м2 та 30 машино-місць (підпункт1.1 додаткової угоди №93/20/1-209/15/Д3 від 18.11.2015 до Договору №209) (том 1 а.с.35-47).
29.За браком фінансово-економічних ресурсів у ТОВ «ФБК «Пагода» для здійснення подальшого фінансування будівництва Об`єкта директор цього товариства на початку 2013року звернулася до ОСОБА_6 з відповідною комерційною пропозицією про залучення до інвестиційного проекту будівництва Об`єкта. ОСОБА_6 на той час обіймав посаду президента Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» (далі корпорація «Укрбуд») та прийняв зазначену пропозицію.
30.За версією сторони обвинувачення у першій половині 2013 року в ОСОБА_6 виник умисел на заволодіння майном, належним Головному управлінню, шляхом збільшення загальної площі Об`єкту за результатами внесення змін до Проектної документації без здійснення належного розрахунку з Головним управлінням відповідно до Договору №209.
31.З метою реалізації цього задуму ОСОБА_6 визначив в якості підконтрольної йому юридичної особи, що братиме участь у реалізації вказаного інвестиційного проекту, ТОВ«Укрбуд Девелопмент», а в якості виконавця вчинення заволодіння часткою Головного Управління у Договорі №209 обрав генерального директора цього товариства ОСОБА_10 та призначеного Указом Президента України №733/2015 від 30.12.2015 на посаду Командувача Головного управління ОСОБА_11 .
32.01.08.2013 між ТОВ «ФБК «Пагода» та ТОВ «Укрбуд Девелопмент» був укладений договір №70, згідно з умовами якого до участі в будівництві Об`єкта було залучено ТОВ«Укрбуд Девелопмент» для інвестування останнім засобів, достатніх для завершення будівництва.
33.06.10.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_11 ) уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д4 до Договору №209 (том 1 а.с.60-63).
34.За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК«Аристократ», а саме: 50 квартир загальною площею 4173,36м2 та 30 машино-місць площею 480 м2, що розташовані за адресою: місто Київ, Печерський район, вулиця Євгена Коновальця, 34, на 61 квартиру загальною площею 5122,70 м2 в ЖК «Оберіг», що розташований за адресою: місто Київ, Дарницький район, вулиця Бориспільська, 21-45.
35.29.11.2016 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_11 ) та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_10 уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д5 до Договору №209 (том 1 а.с.64-66).
36.За умовами цієї додаткової угоди було здійснено обмін частки Головного управління в ЖК«Аристократ» на 65 квартир загальною площею 5572,00 м2 в ЖК«Оберіг».
37.Права на 65 квартир у ЖК «Оберіг» належали ТОВ «Укрбуд Девелопмент».
38.30.11.2016 Головне управління в особі ОСОБА_11 та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_10 підписали акт приймання-передачі 65 квартир загальною площею 5572,00 м2 в ЖК«Оберіг» (том1 а.с.67-69).
39.Внаслідок укладення та виконання зазначених угод було суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором №209 у бік погіршення становища Головного управління та військової частини НОМЕР_1 . Внаслідок чого ними втрачено активів на суму 77153700 гривень, що полягає в різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК«Аристократ», належної до отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 30.11.2016 в ЖК«Оберіг».
40.Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на зазначену суму 77153700 гривень.
41.07.11.2017 Сторони (від Головного управління діяв ОСОБА_11 ) та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_10 уклали додаткову угоду №3/20/1-209/15/Д7 до Договору №209 (том 1 а.с.70-72).
42.Відповідно до умов цієї угоди у зв`язку із збільшенням площі квартир в Об`єкті в порівнянні з проектною площею ТОВ«Укрбуд Девелопмент» мало передати Головному управлінню 5 квартир загальною площею 336,40м2 (4 квартири в ЖК «Оберіг» та 1 квартиру за адресою: місто Київ, вулиця Академіка Лебедєва, 1) (том1 а.с.70-72).
43.07.11.2017 Головне управління в особі ОСОБА_11 та ТОВ«Укрбуд Девелопмент» в особі генерального директора ОСОБА_10 підписали акт приймання-передачі 5 квартир загальною площею 336,40м2 (том1 а.с.73).
44.Внаслідок укладення та виконання додаткової угоди №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 до Договору № 209 суттєво змінено співвідношення майнових інтересів сторін за договором у бік погіршення становища Головного управління, військової частини НОМЕР_1, якими недоотримано (втрачено) активів на суму 4481748 гривень, що полягає у різниці між ринковою вартістю частки Головного управління в ЖК «Аристократ», належної до додаткового отримання Головним управлінням, та ринковою вартістю квартир, фактично отриманих Головним управлінням за актом приймання-передачі від 07.11.2017 в інших будинках.
45.Цим спричинено матеріальну шкоду (збитки) на зазначену суму, чим нанесено матеріальної шкоди (збитків) на суму 4481748 гривень.
46.Всього внаслідок укладення та виконання додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016, №3/20/1-209/15/Д7 від 07.11.2017 Головним управлінням та військовою частиною НОМЕР_1 втрачено активів на загальну суму 81635448гривень.
47.Зазначена сума збитків підтверджується:
(1) Висновком експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи від 05.11.2018 (том1 а.с.144-148), який наданий стороною обвинувачення не повністю, а лише його сторінки 1, 123-125, 127;
(2) Висновком комісійної судової економічної експертизи від 31.01.2019 (том1 а.с.149-152), який наданий стороною обвинувачення не повністю, а лише його сторінки 1, 25-27;
(3) Аудиторським звітом від 20.04.2017 (том1 а.с.153-154), який наданий стороною обвинувачення не повністю, а лише його сторінки 1, 67.
48.Сторона кримінального провадження має право надати витяги, компіляції, узагальнення документів, які незручно повністю досліджувати в суді, а на вимогу суду зобов`язані надати документи у повному обсязі (частина 6 статті 99 КПК).
49.Сторона захисту не ставила перед Судом питання про зобов`язання прокурора надати зазначені вище висновки експертів та аудиторський звіт у повному обсязі.
50.У зв`язку із цим довід сторони захисту, що сторона обвинувачення надала лише частину зазначеного вище висновку експерта, а тому він не може мати доказового значення Суд відхиляє.
51.Дії підозрюваного ОСОБА_6 кваліфіковані за частиною3 статті27 частиною5 статті191 КК як організація заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене в особливо великих розмірах за попередньою змовою групою осіб.
52. ОСОБА_6 підозрюється в організації вчинення особливо тяжкого корупційного злочину (частина 4 статті 12, примітка 1 статті 45, частина 5 статті 191 КК).
53.Корупція являє собою величезну загрозу правовим нормам, демократії, правам людини, об`єктивності та соціальній справедливості, перешкоджає економічному розвиткові та ставить під загрозу стабільність демократичних інститутів та етичних норм суспільства (абзац 2 Угоди про створення групи держав по боротьбі з корупцією (GRECO) від 05.05.1998). Корупція загрожує правопорядку, демократії та правам людини, руйнує належне управління, чесність та соціальну справедливість, перешкоджає конкуренції та економічному розвиткові і загрожує стабільності демократичних інститутів і моральним засадам суспільства (абзац 5 преамбули Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) від 27.01.1999, ратифікована Законом України № 252-V від 18.10.2006). Корупція породжує серйозні проблеми і загрози для стабільності й безпеки суспільств, що підриває демократичні інститути й цінності, етичні цінності й справедливість та завдає шкоди сталому розвитку й принципу верховенства права. Випадки корупції, пов`язані з великими обсягами активів, які можуть складати значну частку ресурсів держави, ставлять під загрозу політичну стабільність і сталий розвиток цих держав (абзаци 2 та 4 преамбули до Конвенції Організації Об`єднаних Націй проти корупції від 31.10.2003, ратифікована Законом України №251-V від 18.10.2006).
54.Сучасні реалії в Україні зумовлюють публічний (суспільний) інтерес до корупційних злочинів та необхідності ефективної протидії ним з метоюзахисту особи,суспільства тадержави. Наявність публічного інтересу підтверджується, зокрема, створенням Вищого антикорупційного суду як спеціалізованого суду у системі судоустрою України.
55.Зазначене вище слід враховувати при визначені пропорційності втручання в права людини шляхом застосування запобіжних заходів у кримінальних провадженнях, враховуючи при цьому також особливості проваджень, які підсудні Вищому антикорупційному суду.
56.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні №42017000000004969 обумовлюється (1) значенням належного функціонування Національної гвардії України та (2) значним розміром шкоди.
57.Так, Національна гвардія України входить до складу сектору безпеки і оборони України та є військовимформуванням зправоохоронними функціями (частина2статті12Закону України«Про національнубезпеку України»,частина 1статті 1Закону України«Про Національнугвардію України»). Основними функціями Національної гвардії України є, зокрема, захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом;охорона громадськогопорядку,забезпечення захистута охоронижиття,здоров`я,прав,свобод ізаконних інтересівгромадян (пункти1та 2частини 1статті 2 Закону України «Про Національну гвардію України»). Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони (частина 2 статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України»).
58.В умовахзбройної агресіїпроти Українита тимчасовоїокупації частинитериторії України,яка розпочаласьз 20.02.2014(частина2статті 1та стаття2Закону України«Про забезпеченняправ ісвобод громадянта правовийрежим натимчасово окупованійтериторії України»),належний станта забезпечення державнихорганів секторубезпеки іоборони Україниє вкрай актуальним.
59.За версією обвинувачення йдеться про заволодіння активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81635448гривень.
60.Вказані обставини в сукупності, особливо в умовах збройної агресії проти України та тимчасової окупації частини її території, обумовлюють наявність значного суспільного інтересу у цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_6 .
Щодо обґрунтованості підозри
61.Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого кримінального правопорушення.
62.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.
63.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ (частина 5 статті 9 КПК).
64.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox,CampbellandHartleyv.theUnitedKingdom» від 30.08.1990 (заяви №12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04)).
65.Наявність обґрунтованою підозри є умовою sinequanon законності застосування запобіжного заходу.
66.Сторона захисту в висловлених у судовому засіданні запереченнях на апеляційну скаргу хоча і зазначала про відсутність обґрунтованої підозри, проте з цих підстав апеляційну скаргу на ухвалу про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_6 не подавала, визначену слідчим суддею заставу внесла у повному обсязі.
67.На підтвердження причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення сторона обвинувачення надала серед іншого Договір №209 та додаткові угоди до нього, акти приймання-передачі квартир (том 1 а.с.35-76), висновок експертів за результатами проведення судової оціночно-будівельної експертизи (том1 а.с.144-152), аудиторський звіт (том1 а.с.153-154), висновок судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення (том 2 а.с.201-257), протоколи огляду отриманих від операторів мобільного зв`язку документів (відомостей) щодо з`єднань абонентських номерів, якими користувались ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_10, ОСОБА_12 (том 2 а.с.59-61), протоколи огляду речей вилучених під час обшуків у ТОВ «ФБК «Пагода» (том 2 а.с.133-136), протокол огляду веб-сторінки (том 2 а.с.28-29), матеріали негласних слідчих (розшукових) дій.
68.Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість
69.Метою застосуваннязапобіжного заходує забезпеченнявиконання підозрюваним,обвинуваченим покладенихна ньогопроцесуальних обов`язків,а такожзапобігання спробам: 1)переховуватися відорганів досудовогорозслідування та/абосуду; 2)знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; 3)незаконно впливатина потерпілого,свідка,іншого підозрюваного,обвинуваченого,експерта,спеціаліста уцьому жкримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальномупровадженню іншимчином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК).
70.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).
71.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
72.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_6 .
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду
73.Суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду. Проте не підтримує твердження слідчого судді, за яким покладенням на підозрюваного додаткових обов`язків при обранні менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, вказаний ризик буде мінімальним.
74.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_6 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, сімейний стан, освіту, роботу, місце проживання, засоби до існування).
75.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягненням до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_6, передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).
76.Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності.
77.Суд враховує, що ОСОБА_6 до 29.08.2019 був народним депутатом України восьмого скликання у зв`язку з чим не міг бути притягнутий до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради України.
78.Процесуальний статус у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 набув лише 02.10.2019, коли йому було повідомлено про підозру.
79.З цих підстав Суд не погоджується з висновком слідчого судді про те, що з травня 2019 року, коли у цьому кримінальному провадженні було повідомлено про підозру іншим особам, за відсутності можливості притягнення ОСОБА_6 до кримінальної відповідальності існував ризик його переховування. Крім того, наявність будь-якого ризику, передбаченого статтею 177 КПК, передбачає обов`язкову наявність особи у процесуальному статусі підозрюваного чи обвинуваченого.
80.Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_6 достовірно знав про те, що йому також підготовлена підозра, не підкріплене доказами. Суд це твердження також критично оцінює й в світлі позиції як підозрюваного, так і його захисників, що ОСОБА_6 не пов`язаний кримінальним правопорушенням, у якому йому, а раніше й іншим особам повідомлено про підозру.
81.Станом на2019рік ОСОБА_6 володіє значнимимайновими активами.Наявність таких активів, в тому числі і за кордоном, дає підстави для висновку про достатність ресурсів для життя підозрюваного в умовах розшуку, що підвищує ймовірність ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
82.Крім того, як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_6 обізнаний із недоліками роботи електронного засобу контролю, який закріплений на його тілі.
83.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_6 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку щодо наявності ризику ймовірного переховування від органу досудового розслідування або/та суду.
Щодо ризику незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у кримінальному провадженні, а також щодо ризику вчинити інше кримінальне правопорушення.
84.Ризики, передбачені пунктом 3 та 5 частини 1 статті 177 КПК у цьому кримінальному провадженні слід дослідити одночасно.
85.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків.
86.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини1,2 статті23, стаття 224 КПК).
87.Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).
88.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
89.Суд оцінює висловлення підозрюваним намірів вбити інших осіб, які зафіксовані в ході проведення у вересні 2019 року стосовно ОСОБА_6 негласних слідчих (розшукових) дій, як реальні наміри (за стандартом доказування (переконання), який визначений в пунктах 71-72 цієї ухвали)) (протокол про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж від 01.10.2019 (том 1 а. с. 209)).
90.Висновок про таку реальність цих намірів обумовлюється характером розмови та серйозністю сприйняття співрозмовниками висловлювань ОСОБА_6 .
91.Зокрема, про такий намір ОСОБА_6 висловлює 23.09.2019 в розмові з рідною людиною. Зі змісту розмови вбачається, що у ОСОБА_6 з цією особою довірливі відносини та з нею підозрюваний є відвертим (щирим). Вказане підтверджується серед іншого тим, що цій особі відомо про його проблеми та вона зателефонувала ОСОБА_6 з пропозицією допомогти. Крім того, вона у розмові відмовляла підозрюваного від реалізації таких намірів, що додатково підтверджує сприйняття нею цих намірів як таких, що можуть бути реалізовані ОСОБА_6 .
92.Так само 23.09.2019 в розмові з іншою особою ОСОБА_6 висловив наміри знайти всіх ймовірно з метою розправи шляхом залучення до цього іншої особи як виконавця, а також повідомив їй про необхідність уберегти себе від цього в обмін на її допомогу.
93.Зі змісту розмов можна дійти висновку про відсутність внутрішніх стримувачів у поведінці підозрюваного та про ймовірну можливість вирішення проблемних ситуацій у поза правовий спосіб шляхом вчинення злочинів проти життя людини. З розмов також зрозуміло про обізнаність ОСОБА_6 про те, що стосовно нього проводять негласні слідчі (розшукові) дії, проте навіть таке знання не стримало підозрюваного від висловлення відповідних намірів та погроз. Це додатково підтверджує про недієвість навіть таких стримувачів для його поведінки.
94.Наведене дає достатні підстави погодитися із тезою сторони обвинувачення, що ОСОБА_6 висловив намір позбавити життя іншого підозрюваного, свідка, а також інших невизначених у телефонній розмові людей для вирішення корпоративного конфлікту з ними.
95.Вказані фактичні дані в сукупності також дають достатні підстави для висновку про реальність намірів ОСОБА_6 щодо ймовірного вирішення проблемної ситуації в неправовий спосіб шляхом вчинення іншого кримінального правопорушення, яке є особливо тяжким.
96.Наведене також дає достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тобто наявність ризику, передбаченого пунктом 5 частини 1 статті 177 КПК.
97.Крім того, як вище було встановлено ОСОБА_6 висловив намір позбавити життя, зокрема, свідка для вирішення корпоративного конфлікту ним.
98.У зв`язку із викладеним, існує ймовірність незаконного впливу й на інших свідків у цьому кримінальному провадженні.
99.Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (частина 1 статті 3 Конституції України).
100.Із врахуванням того, що підозрюваний висловлював саме намір позбавити життя інших людей, ці два ризики, які перевіряються, Судом оцінюється як дуже вагомі.
Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та щодо ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином
101.Суд погоджується з висновками та мотивами слідчого судді, що наявність вказаних ризиків сторона обвинувачення належним чином не обґрунтувала.
Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків
102.ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у Київській області, зареєстроване місце проживання у місті Києві, фактично проживає у Київській області.
103.Одружений, має двох малолітніх дітей, 2009 та 2016 року народження (том 3 а.с.52-54).
104.Протягом 2016-2019років ОСОБА_6 був народнимдепутатом ВерховноїРади Українивосьмого скликання.Раніше бувпрезидентом державноїбудівельної корпорації«Укрбуд» (2010-2016роки),депутатом Київськоїміської ради(2014-2015роки),генеральним директоромі директоромбудівельних організаційТОВ«БК«Укрбудмонтаж» іПрАТ«Київсоцбуд» (2007-2010 роки).
105.ОСОБА_6 має почесні грамоти, подяки та нагороди (том 3 а.с.40-51).
106.Враховуючи наведене, Суд відхиляє твердження сторони обвинувачення, що підозрюваний має негативну репутацію. Крім того, таке твердження підкріплене лише вибірковими окремими посиланнями на відомості від засобів масової інформації, а отже його обґрунтування є недостатнім для відповідного висновку.
107.Проте такі обставини в світлі наведених вище фактичних даних не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення.
(3) Чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК?
108.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177КПК (частина 1 статті 184 КПК).
109.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1)особистезобов`язання; 2)особиста порука; 3)застава; 4) домашній арешт.
110.Суд відхиляє довід сторони захисту, за яким обраний слідчим суддею запобіжний захід є ефективним і відсутня необхідність його змінювати, враховуючи невеликий термін до закінчення досудового розслідування.
111.Дійсно, строк досудового розслідування закінчується 14.11.2019. Проте метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
112.Ризики, які вище встановив Суд, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду і ризик незаконно впливати на свідків чи іншого підозрюваного, шляхом вчинення злочину проти їх життя, є актуальними безвідносно до стадії цього кримінального провадження.
113. ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного 02.10.2019 і 04.10.2019 щодо нього слідчим суддею було обрано запобіжний захід, а тому вести мову про ефективність саме такого запобіжного заходу на цей час передчасно.
114.З огляду на викладене, а також наведених вище характеристик кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6, та вагомості встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд доходить висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою: (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_6 та (2) зможе запобігти цим ризикам.
115.Враховуючи те, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжено до шести місяців, а саме до 14.11.2019 (том2 а.с.117-125), то кінцевий строк тримання під вартою слід визначити до 14.11.2019.
(4) Обґрунтованість розміру застави
116.Суд не погоджується з визначеним слідчим суддею підозрюваному ОСОБА_6 розміру застави у сумі 5500000 гривень та вважає, що сума застави має бути більшою.
117.Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 183 КПК (абзац 1 частини 3 статті 183 КПК).
118.Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (частина 4 статті 182 КПК).
119.Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 4 статті 182 КПК). У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина 5 статті 182 КПК).
120.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського судуз правлюдини (далі ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).
121.Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику ЄСПЛ як джерело права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
122.Детектив в клопотанні по застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою просив визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у сумі 300000000 грн. На його думку це буде становити лише 10 % від статків підозрюваного.
123.В апеляційній скарзі прокурор також просить визначити заставу у розмірі 300000000 гривень.
124.При обґрунтуванні необхідності збільшення розміру застави в апеляційній скарзі прокурор посилається, в тому числі, на практику ЄСПЛ в контексті справи «Mangouras v. Spain» (рішення від 28.09.2010, заява №12050/04).
125.При цьому зазначається, що заявник (Mangouras), посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не врахувала конкретні обставини й умови його особистого життя. ЄСПЛ визнано законними та обґрунтованими дії національних судів щодо обрання підозрюваному розміру застави, який значно перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги (1)особливий характер справи заявника; (2) шкоду, завдану кримінальним правопорушенням та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується.
126.Деякі висновки та мотиви рішення ЄСПЛ у справі Mangourasv.Spain від 28.09.2010 (заява № 12050/04), на які посилається прокурор, Суд визнає нерелевантними до провадження за клопотанням детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_6 з огляду на таке:
(1) фактичні обставини справ різняться в тому, що у справі Mangouras v. Spain національними судами щодо підозрюваного (капітана судна) було встановлений такий розмір застави (3000000 Євро), який в значній мірі переважав над його активами та доходами;
(2) хоча у справі Mangourasv.Spain не зазначено точний розмір нанесених виливом нафти збитків, втім сума, яку сплатив страховик судновласника як компенсацію в межах цивільної відповідальності за екологічну катастрофу в межах цивільної відповідальності, визначених статтею 5 Міжнародної конвенції про цивільну відповідальність за забруднення моря нафтою 1992 року, становить 22777986 євро, тобто сума збитків, спричинених злочином у цій справі, є значно більшою за суму встановленої застави;
(3) у провадженні ж за клопотанням детектива стосовно підозрюваного ОСОБА_6 сам прокурор просить при визначенні розміру застави враховувати в першу чергу майновий та сімейний стан підозрюваного (необхідним та достатнім вважає суму застави в 300000000 грн., тобто на рівні 10 % від його статків), при інкримінованій шкоді в сумі 81635448 грн.
127.Таким чином, у справі Mangourasv.Spain майновий стан підозрюваного є значно меншим за суму застави, яка у свою чергу є меншою за суму шкоди, яка завдана злочином; у провадженні ж щодо обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 сума інкримінованих збитків (81 635448 грн.) є меншою за суму застави, про яку просить сторона обвинувачення (300000000грн), яка у свою чергу є меншою ніж попередня оцінка майнового стану підозрюваного.
128.Крім того, в справі Mangourasv.Spain ЄСПЛ, констатуючи відсутність порушення положень статті 5 Конвенції, враховував не тільки розмір завданих злочином збитків, а й той факт, що виплата застави була проведена страховиком судновласника, а не особисто підозрюваним (капітаном судна). В цьому контексті було враховано «професійне середовище» заявника та наявність відносин між ним та особами, котрі були зобов`язані забезпечити безпеку транспортування, що в достатній мірі врахувало особисту ситуацію заявника, зокрема, його статус найманого працівника судновласника, професійні відносини, громадянство і місце постійного проживання (пункти 90-92 рішення у справі Mangouras v. Spain).
129.Отже, обґрунтування ЄСПЛ у справі Mangourasv.Spain правомірності встановлення розміру застави в сумі, що значно перевищує статки підозрюваного, базуються не тільки на особливому характері справи та значній шкоді, завданій навколишньому природному середовищу забрудненням морських вод у масштабі, котрий до цього часу рідко мав місце, але й на врахуванні майнового стану компаній, з якими підозрюваний був пов`язаний у зв`язку зі своєю професійною діяльністю.
130.Обставин та відповідних доказів на їх підтвердження, які б дозволили Суду врахувати «професійне середовище» підозрюваного ОСОБА_6 як це зробив ЄСПЛ в справі Mangourasv.Spain, сторона обвинувачення не надала.
131.Наведене не дає підстав підтримати прохання прокурора про збільшення розміру застави з 5500000 гривень до 300000000 гривень на основі практики ЄСПЛ у справі Mangourasv.Spain від 28.09.2010 (заява № 12050/04).
132.У той же час у справі Mangourasv.Spain ЄСПЛ зазначив, що за загальним правилом гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання (пункт 78 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
133.У будь-якому випадку із структури статті 5 Конвенції, в цілому, та її третього пункту, зокрема, випливає, що застава може вимагатись лише до тих пір, поки існують причини, що виправдовують затримання (див. зокрема, пункт 42 рішення ЄСПЛ у справі Musucv.Moldova від 06.11.2007, заява №.42440/06, та пункт 139 рішення ЄСПЛ у справі Олександр Макаровпроти Росії від 12.04.2009, заява № 15217/07). Влада повинна бути уважною у встановленні відповідної застави, як і у вирішенні питання про необхідність продовження ув`язнення обвинуваченого. Більше того, сума застави повинна бути належним чином обґрунтована в рішенні суду, а також повинно бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого (пункт 79 рішення ЄСПЛ у справі Mangouras v. Spain).
134.У рішенні ЄСПЛ у справі Punzeltv.CzechRepublic від 25.04.2000 (заява №31315/96, пункт 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу заявника, ні в подальшому встановлена застава у розмірі 30000000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
135.У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави (абзац 4 пункту 16 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України» № 511-550/0/4-13 від 04.04.2013).
136.Таким чином, з одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.
137.Отже, положення КПК та практика ЄСПЛ орієнтують Суд на такі критерії, які слід врахувати при визначені розміру застави: (1) обставини кримінального правопорушення; (2) особливий характер справи; (3) майновий стан підозрюваного; (4) його сімейний стан, у тому числі матеріальне становище близьких осіб; (5) масштаб його фінансових операцій; (6) даних про особу підозрюваного; (7) встановлені ризики, передбачених статтею 177 КПК; (8)«професійне середовище» підозрюваного; (9) помірність обраного розміру застави та можливість її виконання, а також за певних обставин (10) шкода, завдана кримінальним правопорушенням.
138.При врахуванні обставин кримінального правопорушення, і у цьому контексті шкоди, у спричиненні якої підозрюється ОСОБА_6, слідчим суддею зазначено, що такі збитки не можуть братися до уваги при визначенні розміру застави, оскільки земельна ділянка, на якій будувався житловий будинок для військовослужбовців, не перейшла у власність ТОВ«Укрбуд Девелопмент» або підозрюваного, та що реальних коштів ТОВ «Укрбуд Девелопмент» не отримувало.
139.Суд не погоджується з такими висновками, оскільки сам слідчий суддя визнав підозру за частиною 3 статті 27 частиною 5 статті 191 КК обґрунтованою, що обов`язково включає наявність відповідних збитків. Це свідчить, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі у цій частині, містять істотну суперечність.
140.Останнє зумовлено тим, що при обранні запобіжного заходу встановлення слідчим суддею, судом заподіяних шкоди чи збитків здійснюється в контексті встановлення наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а тому для цих цілей слід також використовувати стандарт переконання «обґрунтована підозра».
141.Так, згідно матеріалів кримінального провадження встановлено, що підозрюваним було організовано схему (із залученням суб`єктів оціночної діяльності, якими, за попередньою змовою з іншими учасниками, підготовлено завідомо недостовірні звіти про оцінку майна), за якою відбувся нееквівалентний обмін частки (майнових прав), що належала Головному управлінню внутрішніх військ МВС України в особі військової частини НОМЕР_1 ВВ МВС України в будинку, що будувався по АДРЕСА_1 на частку (квартири), надані підконтрольною підозрюваному будівельною компанією в інших житлових будинках. Різниця у вартості об`єктів обміну може становити 81 635448 гривень на користь ТОВ«Укрбуд Девелопмент», кінцевим бенефіціарним власником (контролером) якого був підозрюваний.
142.Наведеного за стандартом переконання «обґрунтована підозра» цілком достатньо для констатації наявності заволодіння активами державного органу сектору безпеки і оборони України вартістю 81635448гривень, що відповідно і становить відповідний збиток.
143.Особливий характер справи, який слід врахувати при визначені розміру застави, пов`язаний із встановленим вище значним суспільним інтересом у цьому кримінальному провадженні, який обумовлюється (1) значенням належного функціонування Національної гвардії України як на час ймовірного вчинення злочину, так і на сьогодні; (2) значним розміром шкоди, який більш ніж в 175 разів перевищував мінімальну суму, яка складала особливо великий розмір в контексті частини 5 статті 191 КК на час вчинення відповідних діянь підозрюваним.
144.Слідчим суддею вірно встановлено, що застава у зазначених законом межах, з урахуванням усіх обставин, не здатна забезпечити виконання ОСОБА_6, що підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків, і має бути призначена у розмірі, який перевищує граничний, встановлений законом. В той же час майновий стан підозрюваного та його дружини, масштаб вчинюваних ними операцій з нерухомістю, корпоративними правами, цінними паперами свідчить про недостатність встановленою слідчим суддею суми застави в 5500000 гривень аби забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, запобігти встановленим ризикам.
145.Так, ОСОБА_6 є власником: (1) трьох земельних ділянок у Печерському районі міста Києві загальною площею 0,2288га; (2) домоволодіння в Київській області; (3) садибного будинку у Печерському районі міста Києві площею 522,8 кв.м; (4) квартири площею 133,4 кв.м. у місті Києві.
146.Дружина підозрюваного володіє на праві власності: (1) сімома земельними ділянками у Київській області (Бориспільський район) та у місті Чернігові загальною площею 1,3766 га; (2) трьома квартирами у місті Києві загальною площею 176,7 кв.м; (3) двома садовими будинками у Київській області (Бориспільський район) загальною площею 1992,2 кв.м (том2 а.с.165-199).
147.З урахуванням наведених вище висновків ЄСПЛ у справі Punzeltv.CzechRepublic від 25.04.2000 судом враховується обсяг здійснюваних підозрюваним фінансових операцій. Зокрема, з матеріалів НСРД йдеться про надання ОСОБА_6 1000000 доларів США одній особі, про купівлю іншою особою у ОСОБА_6 за 2000000 мільйони доларів США 50% «госпітальної», одночасну витрату 200000 доларів США тощо (протокол прорезультати проведеннянегласної слідчої(розшукової)дії зняття інформаціїз транспортнихтелекомунікаційних мережвід 01.10.2019 (том 1 а.с.212)).
148.З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне встановити розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80000000 гривень, адже така застава здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні особливо тяжкого злочину ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, та не є завідомо непомірною для підозрюваного із урахуванням викладеного вище.
149.Крім того, як зазначає детектив у клопотанні від 03.10.2019 та прокурор при розгляді апеляційної скарги, ОСОБА_6 володіє значними майновими активами. Зокрема, вказується, що підозрюваний у 2018 році задекларував таке майно щодо себе та своєї дружини: 1)грошові активи у розмірі більш ніж 113,2 мільйонів гривень та 4,7 мільйонів доларів США (з них особисто підозрюваному належали 11,579 мільйонів гривень та 4,4 мільйонів доларів США); 2) нерухоме майно (земельні ділянки, квартири, житлові та садові будинки) загальною вартістю за останньою оцінкою більше ніж 51 мільйон гривень; 3) автомобілі вартістю більше 12 мільйонів гривень; 4) цінні папери номінальною вартістю більше ніж 12,5 мільйонів гривень; 5) корпоративні права вартістю понад 101,4 мільйони гривень та інше цінне майно (коштовні годинники, ювелірні вироби, меблі, майнові права тощо), вартість якого не була зазначена в Декларації.
150.Також ОСОБА_6 за 2018 рік декларував себе кінцевим бенефіціарним власником (контролером) таких юридичних осіб: (1) корпорація «Українська будівельна корпорація «Укрбуд» (Україна); (2)ТОВ«УКРБУД ДЕВЕЛОПМЕНТ» (Україна); (3)ТОВ«Дроід Сіті» (Україна); (4) ТОВ«Будгруппроектінвест-2» (Україна); (5)ТОВ«Укрбудперека» (Україна); (6) ТОВ «Будівельне підприємство №3 КМБ-1» (Україна); (7) ТОВ «Кроун Концепт Ко Лтд» (Crone Concept Co Ltd, Південна Корея); (8)ТОВ «Інноваційний комфорт» (Україна); (9) ТОВ «Інвестиційна компанія «Укрбуд Інвест» (Україна); (10) Партнерство з обмеженою відповідальністю «Базерт Девелопмент Елелпі» (Bazert Development LLP, Велика Британія); (11) Акціонерна компанія міжнародного бізнесу «Пларс Трейдінг ЛТД» (Plars Trading LTD, Беліз); (12) Акціонерна компанія міжнародного бізнесу «Орлея Лімітед»( Orleya Limited, Беліз); (13) ТОВ «Селестіс Консалтінг» (Celestis Consulting, Естонія); (14)ТОВ «КС С і С Ко. Лтд» (KS C and C Co. Ltd, Південна Корея).
151.Такі дані як зазначає сторона обвинувачення містяться в декларації, поданої ОСОБА_6 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік, яка розміщена за посиланням у мережі інтернет https://public.nazk.gov.ua/declaration/6200d8f1-6911-4177-8096-5a0ebc53bf5c.
152.Сторона захисту не надала доводів, заперечень чи нових відомостей щодо зазначеної вище інформації, яка міститься в декларації, поданої ОСОБА_6 як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 рік та на яку посилалися детектив у клопотанні від 03.10.2019 і прокурор у апеляційній скарзі.
Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора
153.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК)
154.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу (пункт 2 частини 3 статті 407 КПК).
155.Підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є, зокрема, невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження (пункт 2 частини 1 статі 409 КПК).
156.Судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо,зокрема,висновки судуне підтверджуютьсядоказами,дослідженими підчас судовогорозгляду та висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності (пункти 1 та 4 частини 1 статті 411 КПК).
157.Як мотивовано вище, досліджені Судом в судовому засіданні матеріали провадження за клопотанням детектива від 03.10.2019 свідчить, що висновки слідчого судді, викладені в оскаржуваній ухвалі: (1) у частині встановлення та оцінки ризиків, передбачених статтею 177 КПК, визначенні того, чи можуть більш м`які ніж тримання під вартою запобіжні заходи запобігти таким ризикам, а також визначення обставини, які слід враховувати при визначені розміру застави підозрюваному ОСОБА_6, не підтверджуються доказами; (2) щодо наявності обґрунтованої підозри, з одного боку, та щодо неможливості визначити розмір шкоди від злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6, для цілей визначення розміру застави, з іншого боку, містять істотну суперечність.
158.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку про те, що ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали по суті заявленого детективом клопотання від 03.10.2019.
159.Застосування заходівзабезпечення кримінальногопровадження недопускається,якщо слідчий,прокурор недоведе,що: 1)існує обґрунтованапідозра щодовчинення кримінальногоправопорушення такогоступеня тяжкості,що можебути підставоюдля застосуваннязаходів забезпеченнякримінального провадження; 2)потреби досудовогорозслідування виправдовуютьтакий ступіньвтручання управа ісвободи особи,про якийідеться вклопотанні слідчого,прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК).
160.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_6 особливо тяжкого злочину, що згідно пункту 4 частини 2 статті 183 КПК може бути підставою для застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.
161.З огляду на встановлені та описані вище (1) наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні №42017000000004969; (2) ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_6, про який ідеться в клопотанні детектива від 03.10.2019 (за виключенням розміру застави).
162.Завдання, для виконання якого детектив звернувся з клопотанням від 03.10.2019, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_6 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути виконане лише через застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави.
163.Окрім цього, Суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, враховуючи мотиви щодо обставин, визначених у статті 178 КПК, які викладені вище окремо, оцінює їх в сукупності та доходить висновку, що є достатні підстави із урахуванням етапу досудового розслідування задовольнити клопотання детектива від 03.10.2019 частково.
164.Таким чином клопотання детектива від 03.10.2019 слід задовольнити частково та застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою і визначити йому альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80000000 (вісімдесят мільйонів) гривень.
165.Керуючись статтями177,178,182,183,193,194,196,370,404,405,407,409,411,419,532КПК,колегія суддів постановила:
1.Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.
2.Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 04.10.2019 у кримінальному провадженні №42017000000004969 про відмову в задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування запобіжного заходу у вигляді застави скасувати.
3.Постановити нову ухвалу, якою клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_6 задовольнити частково.
4.Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Прип`ять Чорнобильського району Київської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2019.
5.Визначити підозрюваному ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженцю міста Прип`ять Чорнобильського району Київської області, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80000000 (вісімдесят мільйонів) гривень.
6.Сума застави може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за такими реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_2 .
7.Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
8.За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_6 такі обов`язки: (1) прибувати до детектива в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора, слідчого судді, суду за першим викликом; (2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; (3) повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та/або роботи; (4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_10 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_11 ; (5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; (6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право виїзду з України і в`їзду в Україну; (7) носити електронний засіб контролю.
9.Строк дії покладених у разі внесення застави на підозрюваного ОСОБА_6 обов`язків визначити до 14.11.2019.
10.З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_6 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
11.Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на Національне антикорупційне бюро України.
12.У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
13.У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
14.Строк дії ухвали визначити до 14.11.2019.
15.Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
16.Копію ухвалу вручити підозрюваному негайно після її оголошення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3