НАБУ-САП обвинувачують екснардепа і забудовника Максима Микитася, посадових осіб компанії «Укрбуд Девелопмент» та Нацгвардії у заволодінні майном Нацгвардії на суму понад 81 млн грн.
Деталі схеми
Події «квартирної справи» фактично розпочалися ще на початку 2000-х років. Тоді управління внутрішніх військ МВС (попередник Нацгвардії) уклав угоду з компанією «Укрбуд». За її умовами, на території колишньої військової частини на Печерську в Києві мали збудувати житлову нерухомість. В обмін на земельну ділянку військової частини Національна гвардія отримала б 50 квартир у ЖК «Аристократ» та 30 паркомісць.
У 2016-2017 роках посадовці Національної гвардії та «Укрбуд» уклали додаткові угоди, згідно з якими НГУ відмовляється від квартир та машиномісць у центрі Києва в обмін на 65 квартир у будинку на околиці міста в ЖК «Оберіг». Як встановила експертиза у межах досудового розслідування, вартість цього житла була фактично на 81,63 млн грн менша за первинну пропозицію, але в документах сума не змінилася.
Що відомо про фігурантів справи
Обвинуваченими у справі є:
- Максим Микитась — організатор злочинної організації, екснардеп та бенефіціарний власник ТОВ «Укрбуд Девелопмент»;
- Олег Майборода — ексгендиректор компанії «Укрбуд» та виробничої фірми «ДОМ»;
- Сергій Якусевич — помічник Максима Микитася за часів його депутатства та виконавчий директор «Укрбуд»;
- В’ячеслав Мармиш — експрокурор, адвокат та ексзаступник президента корпорації «Укрбуд Девелопмент» з правових питань. Помер у 2022 році, однак дружина виступила проти закриття справи з мотивів реабілітації померлого;
- Юрій Аллеров — екскомандувач Нацгвардії з грудня 2015 року до травня 2019 року;
- Віталій Лещенко — ексзаступник начальника відділу Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ.
Підозрюваними у «квартирній справі» також були ексрадник Аллерова Олег Борисов і заступник голови Офісу Президента та колишній юрист «Укрбуд Девелопмент» Олег Татаров. На переконання детективів, Татаров міг домовитися про проведення «правильної» експертизи для «Укрбуду». Її зробив Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр МВС України (ДНДЕКЦ). За підроблення експертизи, яка б приховала збитки та узаконила додаткові угоди з Нацгвардією, Татаров мав організувати передачу хабаря заступнику директора Костянтину Дубоносу у вигляді паркомісця у ЖК «Аристократ» вартістю 250 тис. грн. Натомість експерт мав вказати у звіті, що різниця у вартості квартир становить не 81 млн грн, а лише 7 млн грн.

Олег Татаров

Ірина Венедіктова
Історія з підозрою Татарову перетворилася на справжню епопею. Перед самим врученням підозри тодішня генпрокурорка Ірина Венедіктова змінила прокурорів у справі. Потім була спроба передати справу в ДБР, але антикорупційні прокурори оскаржили це рішення та все-таки вручили підозру Татарову. Врешті-решт заступник генпрокурора Олексій Симоненко передав справу Татарова в СБУ, де вона фактично лежить і досі, хоч і строк розслідування за законом вже сплив. Громадськість і ЗМІ звинуватили Ірину Венедіктову у «зливі» справи.
У межах справи також повідомляли про підозру оцінювачці Алісі Гринчук та Олені Соломі. Матеріали виділили в окреме провадження. 10 листопада 2020 року Солом'янський районний суд міста Києва визнав їх винними за угодою — у приховуванні злочину та в підробленні документів. Суд призначив Гринчук покарання у вигляді 4 років позбавлення волі з іспитовим строком у 2 роки, Соломі – 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком в 1 рік.
Інкриміновані злочини та інші епізоди схеми
Фігурантам інкримінували такі злочини:
- Микитась — ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3, 4 ст. 358 КК України;
- Аллеров — ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368, ч. 4 ст. 358 КК України;
- Лещенко — ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 368 КК України;
- Якусевич — ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3, 4 ст. 358 КК України;
- Мармиш — ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
- Майборода — ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 369, ч. 3 ст. 209, ч. 3, 4 ст. 358 КК України.
Згодом розслідування викрило нові подробиці, які вказували на спроби фігурантів приховати масштаби збитків. На початку грудня 2020 року Микитасю повідомили про нову підозру за ч. 3 ст. 369 КК України. За даними слідства, Микитась все ж підкупив Костянтина Дубоноса. 30 листопада 2020 року Дубоносу повідомили про підозру за ч. 3 ст. 368 КК України. Водночас, коли детективи НАБУ почали розслідувати цю справу і хотіли витребувати її, «Укрбуд» додатково передала квартири НГУ на суму 7 млн грн, щоб ухилитися від відповідальності.
Окрім цього, детективи встановили факти отримання неправомірної вигоди керівництвом Нацгвардії. Юрій Аллеров отримав $100 тис. готівкою, а його підлеглий Віталій Лещенко — $25 тис. за підписання вигідних «Укрбуду» додаткових угод. Також була реалізована схема із «пільговим» придбанням нерухомості для доньки Аллерова: вона отримала квартиру площею 76 кв. м за ціною, що була втричі нижчою за ринкову (592 тис. грн замість 1,8 млн грн), що де-факто було формою завуальованого хабаря.
Також слідство встановило факт використання Микитасем та іншими фігурантами підроблених звітів про оцінку майна та експертиз — епізод з оцінювачками Алісою Гринчук та Оленою Соломою, про який згадується вище. Документи використовувались в процесі обміну квартир з НГУ, а також з метою подальшого приховання злочину.
Інші справи Микитася
Крім цієї справи, Микитась є обвинуваченим у справі про підкуп мера Дніпра Бориса Філатова та у справі про розкрадання на складах Міноборони. Також отримував підозри у справі про рейдерство та внесення застави за фігуранта справи «Мідас», у справі про розкрадання коштів під час будівництва Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива й у справі про хабар для прем'єр-міністра України Володимира Гройсмана. Більше про кожну з цих справ читайте в нашому матеріалі.
Етап судового розгляду
Розгляд справи супроводжується постійними зривами судових засідань, зловживаннями з боку сторони захисту, частими перенесеннями через відрядження обвинувачених-військових або хвороби учасників. Окрім того, у справі вже двічі змінювався склад колегії суддів, після чого розгляд починали спочатку.