- Головуючий суддя (ККС ВС): Ковтунович М.І.
- Суддя (ККС ВС): Луганський Ю.М., Фомін С.Б.
- Секретар : Барашкіної І.О.
- Прокурор : Мусіяка В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 жовтня 2019 року
м. Київ
справа № 757/11061/18-к
провадження № 51-5076впс19
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ковтуновича М. І.,
суддів Луганського Ю. М., Фоміна С. Б.,
з участю:
секретаря судового засідання Барашкіної І. О.,
прокурора Мусіяки В.В.,
розглянувши в судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - прокурор САП) Мусіяки В. В. про направлення кримінального провадження № 52017000000000008 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК), з Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду,
встановив:
До Верховного Суду в порядку статей 33-1, 34 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), п. 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК надійшло клопотання прокурора САП Мусіяки В. В. про направлення кримінального провадження щодо ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, з Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду.
Клопотання мотивовано тим, що 05 вересня 2019 року розпочав роботу Вищий антикорупційний суд.
Згідно з ч. 1 ст. 33-1 КПК Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45 КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-1 КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Згідно з клопотанням злочин передбачений, ст. 191 КК, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , зазначений у примітці до ст. 45 КК та інкримінується його вчинення шляхом зловживання службовим становищем. А також кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 відповідає умовам, визначеним в п. 2 ч. 5 ст. 216 КПК (розмір предмета злочину або завданої ним шкоди в п`ятсот і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на час вчинення злочину (якщо злочин вчинено службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків), що є підставами для передачі кримінального провадження до Вищого антикорупційного суду.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав клопотання, перевіривши вказані у клопотанні доводи, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати розгляд кримінального провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретне кримінальне провадження розглядалося і вирішувалася законним, компетентним, незалежним і неупередженим судом.
Неухильне дотримання правил підсудності є запорукою забезпечення реалізації передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 3 ст. 34 КПК питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п`яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Частиною 1 ст. 33-1 КПК передбачено, що Вищому антикорупційному суду підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці ст. 45КК, статтями 206-2, 209, 211, 366-1КК, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 ч. 5 ст. 216 КПК.
Відповідно до ч. 3 ст. 33-1 КПК інші суди, визначені цим Кодексом, не можуть розглядати кримінальні провадження щодо злочинів, які віднесені до підсудності Вищого антикорупційного суду (крім випадку, передбаченого абзацом сьомим частини першої статті 34 цього Кодексу).
Згідно із п. 20-2 розділу XI «Перехідні положення» КПК, у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» № 100-IX від 18 вересня 2019 року ( набрав чинності 22 вересня 2019 року) підсудність Вищого антикорупційного суду, передбачена цим Кодексом як суду першої інстанції, суду апеляційної інстанції та слідчих суддів, поширюється на кримінальні провадження, відомості за якими про кримінальне правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань:
1) до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду»;
2) якщо досудове розслідування здійснюється або здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
З дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду» у кримінальних провадженнях, досудове розслідування яких здійснюється Національним антикорупційним бюро України або досудове розслідування яких здійснювалося Національним антикорупційним бюро України та закінчено прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у разі якщо судовий розгляд у судах першої та апеляційної інстанцій не закінчено до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо початку роботи Вищого антикорупційного суду», такі кримінальні провадження передаються до Вищого антикорупційного суду для розгляду в установленому цим Кодексом порядку.
Як убачається із матеріалів провадження, досудове розслідування кримінального провадження щодо ОСОБА_1 . здійснювалося Національним антикорупційним бюро України, а обвинувальний акт направлено Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою до Печерського районного суду м. Києва.
Згідно з листом Печерського районного суду м. Києва від 24 жовтня 2019 року, кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 перебуває на стадії підготовчого провадження.
Отже, оскільки судом першої інстанції вказане кримінальне провадження щодо ОСОБА_1 відповідно до пп. 4 абзацу 2 п. 20-2 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК не передано до Вищого антикорупційного суду, колегія суддів Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду з метою дотримання вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дійшла висновку, що клопотання прокурора САП Мусіяки В. В. про направлення кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 з Печерського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 33-1, 34, п. 20-2 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК, Верховний Суд
постановив:
Клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора другого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Мусіяки В. В. задовольнити.
Кримінальне провадження № 52017000000000008 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК, направити для розгляду до Вищого антикорупційного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення й оскарженню не підлягає.
Судді:
М. І. Ковтунович Ю. М. Луганський С. Б. Фомін