- Головуюча суддя (ВАКС): Широка К.Ю.
- Секретар : Севрюк К.А.
- Захисник/адвокат : Одинець І.В.
Справа № 760/25108/19
Провадження1-кс/991/1312/19
У Х В А Л А
05 листопада 2019 року м.Київ
Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,
за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,
адвоката Одинець І. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 (на підставі ордеру),
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Одинець Ірини Валеріївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 щодо здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України) у кримінальному провадженні № 520170000000002019 від 24.03.2017 року,
ВСТАНОВИЛА
18 жовтня 2019 року зі Солом`янського районного суду міста Києва до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання адвоката Одинець І. В., що діє в інтересах ОСОБА_1 (далі - заявниця), щодо здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Клопотання було подане до Солом`янського районного суду міста Києва 30.11.2018 року та стосується кримінального провадження № 520170000000002019 від 24.03.2017 року за частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України (КК України).
Обґрунтування клопотання
У клопотанні заявниця зазначає, що клопотання подається в порядку ч. 6 ст. 28 КПК України, згідно якої підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Провадження № 520170000000002019 здійснюється Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) з 24 березня 2017 року за частиною 2 статті 364 КК України. У фабулі справи, як зазначає заявниця, зазначається, що у період із січня по березень 2016 року Голова та члени Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП), використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби та діючи в інтересах Генеруючих компаній теплових електростанцій (ГК ТЕС), умисно, в ході розробки порядку формування прогнозованої оптової ринкової ціни електричної енергії, забезпечили включення до нього завідомо необґрунтованої формули, якою збільшувалась вартість енергетичного вугілля, що використовується у виробництві електроенергії, а таким чином, як наслідок, створили всі необхідні умови для зростання ціни продажу електричної енергії в оптовий ринок електроенергії ГК ТЕС. Це було вчинено з метою створення умов отримання ГК ТЕС надприбутків від продажу електричної енергії в Оптовому ринку електроенергії через ДП «Енергоринок».
Досудове розслідування у цьому провадженні здійснюється групою детективів Другого відділу Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів НАБУ у складі восьми осіб, керівником якої є старший детектив НАБУ Романюк М. О., а процесуальне керівництво здійснює Начальник п`ятого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Яровою О. А.
Заявниця зазначає, що досудове розслідування в цьому кримінальному провадженні здійснюється вже протягом тривалого часу. НАБУ у цьому кримінальному провадженні здійснювалися слідчі дії: отримувалися документи на підставі тимчасового доступу, проводився обшук, проводилися експертизи, допитувалися свідки. У клопотанні вказується на те, що провадження не є складним, оскільки підозрювані, обвинувачені відсутні, обсяг процесуальних дій, необхідних для завершення досудового розслідування, є незначним. Заявниця також вказує на те, що тривале досудове розслідування, у сукупності з недоліками та зловживаннями детективів НАБУ, порушує законні права та інтереси НКРЕКП та фізичних осіб. Також, заявниця зазначає, що у цій справі взагалі відсутній склад та подія злочину, і це доведено тим, що Постанова № 289 (якою, як вбачається з матеріалів справи, і було визначено формулу розрахунку вартості енергетичного вугілля) була визнана законною та обґрунтованою судами першої та апеляційної інстанцій.
Заявниця зазначає, що у НАБУ закінчився 18-місячний строк досудового розслідування, а тому всі докази, зібрані після збігу цього строку, є недопустимими. Таким чином, заявниця, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та норми кримінального процесуального закону, просить про встановлення строку на проведення процесуальних дій, необхідних та достатніх для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 520170000000002019 від 24.03.2017 року в межах розумного строку, який не може перевищувати 30 днів з дня постановлення ухвали (у разі задоволення клопотання).
Доводи сторін
У судовому засіданні адвокат підтримала клопотання, попросила його задовольнити. Враховуючи те, що клопотання було подане ще у 2018 році, з того часу змінилися фактичні обставини справи, а саме ОСОБА_1 було вручено повідомлення про підозру 08.08.2019 року, в подальшому постановою прокурора строк досудового розслідування було продовжено до 08.12.2019 року. Фактично, адвокат просить встановити строк досудового розслідування в межах 30 днів з дня постановлення ухвали, тобто до 05.12.2019 року.
Детектив у судове засідання не з`явився, подав письмові заперечення на клопотання.
Мотивація суду
Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України (ч. 6 ст. 28 КПК України). Таким чином, для розгляду клопотання необхідно встановити, чи клопотання подано суб`єктом, що має право на звернення до суду (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інша особа, права чи інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування) на момент подання клопотання.
Слідча суддя звертається до усталеної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) щодо встановлення процесуального статусу адвоката та особи, яку вона представляє.
Дійсно, як зазначає заявниця у клопотанні, поняття «кримінальне обвинувачення» (або «обвинувачення») має автономне значення, яке є незалежним від категоризації у національній системі законодавства (серед інших, Рішення Великої Палати у справі Blokhin проти Росії від 23 березня 2016 року, заява № 47152/06, параграф 179). При цьому, особа набуває процесуального статусу особи, проти якої висунуто «кримінальне обвинувачення» у двох випадках: 1) з моменту, коли особа офіційно повідомлена компетентним органом про наявність обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і 2) з моменту, коли ситуація [особи] значно змінилася під впливом дій компетентних органів (тест, встановлений Рішенням у справі Deweer проти Бельгії від 27 лютого 1980 року, заява № 6903/75, параграф 46, пізніше закріплений у, наприклад, Рішенні Великої Палати у справі Ibrahim та інші проти Сполученого Королівства від 13 вересня 2016 року, заяви № 50541/08, 50571/08, 50573/08 та 40351/09, параграф 73). ЄСПЛ зазначив, що особа яка, зокрема, була допитана стосовно своєї причетності до вчинення кримінального правопорушення, може визнаватися такою, проти якої є «кримінальне обвинувачення». Отже, особа може отримати процесуальні права «обвинуваченої» особи і у випадку, якщо повідомлення про підозру не було.
Інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування це особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені КПК України (п. 16-1, ч. 1, ст. 3 КПК України). У цьому провадженні було допитано ОСОБА_1 , разом з іншими особами, стосовно причетності до вчинення кримінального правопорушення. Таким чином, з метою захисту прав цих осіб, його процесуальний статус на момент подання клопотання можна визначити як «інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування». В подальшому також ОСОБА_1 набув статусу підозрюваного. Тому, слідча суддя вважає за необхідне розглянути клопотання по суті.
Слідча суддя повинна встановити, чи доведені обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Частина 1 статті 219 КПК України у редакції, чинній на момент розгляду клопотання, зазначає, що строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить: 1) шість місяців - у кримінальному провадженні щодо кримінального проступку; 2) дванадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості; 3) вісімнадцять місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжкого або особливо тяжкого злочину. Втім, необхідно зазначити, що такі положення було додано Законом України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, що вносив зміни до КПК України. У примітці щодо доповнень та змін до статті чітко зазначається, що такі зміни «не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін» (переважна більшість змін набула чинності у березні 2018 року) Оскільки провадження було відкрите 24.03.2017 року, станом на тоді діяла інша редакція цієї статті КПК України на момент внесення. Ця редакція частини 1 статті 219 КПК України сформульована так:
Досудове розслідування повинно бути закінчено:
1) протягом одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку;
2) протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Ця редакція встановлює граничні строки досудового розслідування лише з дня повідомлення особі про підозру, а граничного строку до моменту повідомлення особі про підозру не встановлює.
Слідча суддя, здійснюючи судовий контроль за дотриманням законності в діяльності правоохоронних органів в період проведення дізнання та досудового слідства, може встановити строки кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Первинні вимоги, зазначені у клопотанні, слідчою суддею не розглядаються, оскільки з цього моменту суттєво змінилися фактичні обставини, а саме ОСОБА_1 було повідомлено про підозру. Таким чином, слідча суддя вирішує, чи доцільно обмежити строк досудового розслідування до 05.12.2019 року, з урахуванням постанови прокурора про продовження строку досудового розслідування.
Слідча суддя критично ставиться до доводів заявниці щодо розумного строку у цьому випадку. Відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи у розумний строк, що необхідно для того, щоби особа не перебувала під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також відповідних органів.
Слідча суддя бере до уваги доводи детектива у запереченні стосовно того, що у слідчого є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження. Слідча суддя також вважає, що справи, що стосуються вчинення корупційних злочинів, самі по собі є складними, що може бути пов`язано з перешкоджанням здійсненню розслідування (переховуванням осіб), вчиненням прихованих дій, спрямованих на досягнення злочинного умислу (часто із залученням значної кількості осіб, залучених до провадження), наявністю складних економічних транзакцій, а також корупційною складовою, яка часто передбачає значну кількість організаційних заходів, пов`язаних з передачею неправомірної вигоди.
Необхідно врахувати той факт, що провадження, у якому проводиться досудове розслідування, стосується можливого вчинення корупційного злочину із завданням збитків у сумі 18 868 148 667,62 гривень, з кількома підозрюваними, деякі з яких не перебувають в Україні, а також стосується складних операцій з економічною формулою.
З урахуванням викладеного стосовно складності справи та обставин, що вказують на необхідність проведення слідчих дій у строк, який було встановлено постановою заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури 07.10.2019 року, слідча суддя приходить до висновку про неможливість встановлення більш коротких строків досудового розслідування у цьому провадженні.
Заявниця також посилається на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11.07.2018 року у справі № 761/20985/18, у якій було винесено рішення про встановлення більш короткого строку досудового розслідування у провадженні 2017 року. Втім, слідча суддя критично оцінює цей матеріал, оскільки в подальшому по цій же справі було винесено постанову Касаційного кримінального суду від 16.05.2019 року, у якій зазначено таке:
«Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Києва, задовольняючи частково 11 липня 2018 року клопотання адвоката в інтересах ТОВ «Ю-КОНТРОЛ» про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування у кримінальному провадженні…, керувався ст.ст. 1-35, 113, 114, 116, 219, 303-309, 369-371 КПК України. Проте, жодною з норм кримінального процесуального закону, в тому числі і наведених слідчим суддею в ухвалі, не передбачене його повноваження про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухваливши вказане рішення, слідчий суддя вийшов за межі КПК, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.»
У цьому провадженні слідча суддя приходить до таких ж висновків.
З урахуванням викладеного, слідча суддя
ПОСТАНОВИЛА
Відмовити у задоволенні клопотання адвоката Одинець Ірини Валеріївни, що діє в інтересах ОСОБА_1 щодо здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України (КПК України) у кримінальному провадженні № 520170000000002019 від 24.03.2017 року.
Повний текст ухвали було оголошено 6 листопада 2019 року о 17 годині 45 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідча суддя Широка К. Ю.