- Головуючий суддя (ВАКС) : Галабала М.В.
- Суддя (ВАКС) : Крикливий В.В., Ногачевський В.В.
- Секретар : Яроша О.М.
- Захисник/адвокат : Дмитренко Д.Ф.
- Прокурор : Козачина С.С., Макар О.І.
Справа № 758/6794/18
Провадження № 1-кп/910/58/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 листопада 2019 року м. Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді Галабали М.В., суддів Крикливого В.В., Ногачевського В.В. провела підготовче судове засідання щодо розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000267. Згідно з обвинувальним актом у цьому провадженні прокурор висунув обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні таких кримінальних правопорушень:
передбаченому ч. 4 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинене у великих розмірах;
передбаченому ч. 3 ст. 191 КК України - привласнення чужого майна та заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинено повторно;
передбаченому ч. 5 ст. 191 КК України - розтрата чужого майна в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, що вчинена повторно;
передбаченому ст. 366-1 КК України - подання суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Підготовче провадження проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурорів: Козачини С.С., Макара О.І.,
обвинуваченого: ОСОБА_1 ,
захисника: Дмитренка Д.Ф.,
секретаря судового засідання: Яроша О.М.
У процесі розгляду суд встановив:
1.23 вересня 2019 року з Подільського районного суду м. Києва до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 24 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52018000000000267, щодо ОСОБА_1
2.У судовому засіданні прокурори просили призначити обвинувальний акт до судового розгляду, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
Захисник обвинуваченого Дмитренко Д.Ф. заявив, що обвинувальний акт підлягає поверненню прокурору через його невідповідність вимогам КПК України, а саме: акт не містить належного формулювання обвинувачення у вчинені злочинів, передбачених частинами 3, 4, 5 ст. 191 КПК України; у ньому не конкретизовані незаконні дії, у вчиненні яких ОСОБА_1 обвинувачується; щодо часу вчинення злочину, передбаченого ст. 191 КК України, - міститься посилання лише на проміжок часу, що є різним для різних епізодів; щодо місця вчинення цього злочину також відсутні конкретизовані відомості, є лише посилання на департамент Генеральної прокуратури та місця проведення слідчих дій; спосіб вчинення даного злочину взагалі стороною обвинувачення не вказаний; не сформульовано обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366-1 КК України; стороні захисту не повідомлено про закінчення досудового розслідування за ст. 366-1 КК України.
Обвинувачений підтримав думку захисника.
Прокурори заперечили проти клопотання захисника. Вважають, що всі обставини встановлені і викладені в обвинувальному акті в тому обсязі, який сторона обвинувачення вважає необхідним та достатнім. Прокурор Козачина С.С. в якості доказу того, що обвинувачений ОСОБА_1 був повідомлений про закінчення досудового розслідування, навів ухвалу Солом`янського районного суду від 27 квітня 2018 року у провадженні № 1-кс/760/5523/18 про встановлення підозрюваному ОСОБА_1 та його захисникам строку для ознайомлення з матеріалами кримінального провадження № 52018000000000267.
3.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає, що клопотання захисника не підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.1.Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»
3.2.Складений 23 травня 2018 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення (в тому числі стосовно об`єктивної сторони злочину), що, у свою чергу, дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
Визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину належить до дискреції прокурора. Однак, відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки адекватного захисту (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маттоціа проти Італії»).
На переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення.
3.3.У складеному 23 травня 2018 року обвинувальному акті зазначається:
«Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, що виразились у привласненні чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому у великих розмірах, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 191 КК України»,
«Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, що виразились у привласненні чужого майна та заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненими повторно, вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 191 КК України»,
«Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, що виразились у розтраті чужого майна в особливо великому розмірі шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненій повторно, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України»,
«Таким чином, ОСОБА_1 , своїми умисними діями, що виразились у поданні суб`єктом декларування завідомо недостовірних відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України (в редакції від 15.03.2016).»
Зважаючи на наведене немає підстав стверджувати, що обвинувачення не сформульовано, оскільки воно містить опис як фактичної моделі інкримінованих злочинів, так і опис їх правової моделі.
3.4.Таким чином, конкретність викладення фактичних обставин у кримінальному провадженні № 52018000000000267, а отже, і конкретність обвинувачення ОСОБА_1 не викликає сумнівів.
4.Суд також вважає необґрунтованою вимогу захисту повернути прокурору обвинувальний акт через те, що їм не було повідомлено про закінчення досудового розслідування за ст. 366-1 КК України. Так, в матеріалах судового провадження міститься розписка ОСОБА_1 про отримання обвинувального акту, реєстрів матеріалів досудового розслідування № 52018000000000267 від 25 травня 2018 року. Також п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України надає право суду його повернути лише за умови його невідповідності вимогам цього кодексу.
5.Відтак, підстав для повернення обвинувального акта прокурору суд не вбачає.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:
ПОСТАНОВИВ:
1.Клопотання захисника Дмитренка Д.Ф. від 06 листопада 2019 року про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52018000000000267 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ст. 366-1 КК України, - залишити без задоволення.
2.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М.В. Галабала
Судді: В.В. Крикливий
В.В. Ногачевський