Документ № 85467037

Справа № 369/3820/17

Провадження1-кп/910/52/19

У Х В А Л А

06 листопада 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Мойсака С.М.,

суддів Крикливого В.В., Хамзіна Т.Р.,

за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Касьяна А.О.,

захисника Гайдая Р.П., Мацули М.Б.

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2014 року за № 12014100000000845, щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бережани Тернопільської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Гвардійське Сімферопольського району АР Крим, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3 , останнє відоме фактичне місце проживання за адресою: АДРЕСА_4 ,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

розглянувши клопотання сторони захисту про заміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 на домашній арешт,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 06 червня 2014 року за № 12014100000000845 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 205 КК України, ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого закінчується 18 листопада 2019 року включно.

Сторона захисту подала клопотання про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_5 .

На обґрунтування поданого клопотання, адвокат обвинуваченого ОСОБА_1., Гайдай Р.П. зазначив:

03 вересня 2016 слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва, відносно ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 13 207 500 грн.

З цього часу строк запобіжного заходу неодноразово продовжувався, розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу не змінювався. Сторона захисту неодноразово подавала клопотання про заміну запобіжного заходу на більш м`який, однак до часу подання зазначеного клопотання, запобіжний захід не було замінено на більш м`який. Захист вважає, що продовження запобіжних заходів було «автоматичним», були необґрунтованими, а ухвали занадто короткими. Суди не проведи перевірки належним чином щодо необхідності та обґрунтованості тримання під вартою, проігнорували відсутність ризиків передбачених статтею 177 КПК України та кожного разу суд покладав на заявника та його захисника тягар з приводу необхідності звільнення з під варти, суди в своїх рішеннях визначали непомірну для заявника заставу в розмірі 13 207 500 (тринадцять мільйонів двісті сім тисяч п`ятсот) грн. без будь якого розумного обґрунтування, як з точки зору розпорядження майном заявника (в умовах його перебування під вартою та на яке накладено арешт), так і ринковою вартістю майна, що є недостатньою для внесення застави.

Крім цього, захисник у клопотанні посилається на те, що відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

У клопотанні поміж іншого зазначено, що посилання прокурора як на довід тримання під вартою лише на те, що ОСОБА_1 обвинувачується в особливо тяжкому злочині не може бути врахованим з урахуванням практики ЄСПЛ (Летельєр проти Франції, Прансип проти Монако), також захист вважає, що відсутній ризик втечи. Посилається на те, що суворість покарання на основі можливого вироку не може бути єдиним обґрунтуванням.

Також зазначає, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання у АДРЕСА_2 .

Щодо ризику перешкоджання правосуддя, захист вважає, що посилання на нього не може бути абстрактним, факт такого перешкоджання має бути підтверджено доказами, а ризик тиску на свідків може бути на початкових стадіях процесу (Яжинський проти Польщі). Вважає, що зі сплином часу, інтереси слідства стають недостатніми для тримання підозрюваного під вартою: за нормального перебігу подій ризики зменшуються з часом, завдяки проведенню дізнання, перевірок, дачі показань (Клоот проти Бельгії).

Захисник у клопотанні, посилається, що відсутній ризик можливості ухилення від слідства та суду. Вважає, що прокуратура взагалі не доводить цей ризик, проте є факти, які навпаки можуть свідчити, що обвинувачений ОСОБА_1 не буде ухилятися від слідства та суду, так як має дружину, дитину та матір інваліда, які проживають у м. Києві.

Враховуючи все вище наведене та з урахуванням практики ЄСПЛ, вважає, що повинен бути розглянутий альтернативний захід забезпечення явки особи до суду.

Таким чином, захист просить про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_5 .

Клопотання захисника ОСОБА_1., Гайдая Р.П. була підтримана обвинуваченим.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат Мацула М.Б. послався на розсуд суду.

Прокурор шостого відділу Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, молодший радник юстиції Касьян А.О. у підготовчому судовому засіданні висловив свою думку щодо заявленого клопотання і зауважив, що задоволення цього клопотання є передчасним і безпідставним.

У своїх запереченнях зазначив, що стосовно ОСОБА_1 21.10.2019 Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду за апеляційною скаргою адвоката Гайдай Р.П. вирішено залишити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із зазначенням, що судами встановлений альтернативний запобіжний захід - застава.

Також прокурор посилався, що інші ризики не відпали, захисник не навів жодних доказів, що ризики зменшились, а домашній арешт зможе уберегти від ризиків. Вважає, що як і раніше буде затягувати судовий процес.

Враховуючи це, просив відмовити у задоволенні клопотання про заміну запобіжного заходу тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши клопотання захисника, наведені доводи, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 , заперечення прокурора, колегія суддів дійшла до наступного висновку.

Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого (ч. 3 ст. 315 КПК України).

Колегія суддів звертає увагу на клопотання захисника ОСОБА_1., адвоката Гайдая Р.П. та ретельно перевіряє ті доводи на які він посилається для підтвердження того, що ризики змінилися настільки, що можливо змінити запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий арешт та заперечення сторони обвинувачення, що ризики не тільки залишилися, але з`явилися нові, які не дозволяють замінити запобіжний захід на більш м`яких ніж тримання під вартою.

Для розв`язання клопотання по суті, колегія суддів орієнтується на положення ч. 1 -4 ст. 194 КПК України.

Суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У своєму клопотанні сторона захисту не спростовує питання обґрунтованості підозри, враховуючи це, та наданий до суду обвинувальний акт від 10 квітня 2017 року у кримінальному провадженні № 12014100000000845, внесеному до ЄРДР стосовно ОСОБА_1 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 205 КК України та ОСОБА_2 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України. Колегія суддів приходить до висновку, що наявна обґрунтовану підозра у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 205 КК України.

Щодо наявності достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, то з цього приводу, дослідивши доводи сторони захисту та сторони обвинувачення, колегія суддів вважає, що на час розгляду цього клопотання ще залишилися актуальними деякі ризики передбачені ст. 177 КПК України.

Так, ризик переховуватися від суду доведено прокурором при розгляді клопотання. Колегія суддів погоджується, що переховуватися від суду, обвинуваченого може спонукати тяжкість можливого покарання, яке пов`язано із позбавленням волі до 12 років із конфіскацією майна. Переховування від суду можливе шляхом втечі до непідконтрольних Україні територій або Російської Федерації, де перебуває співучасник, який оголошений у міжнародний розшук. Заподіяна шкода у вигляді 980000000 не повернута, а тому є обґрунтована підозра у тому, що обвинувачений ОСОБА_1 приховав їх і може скористатися для втечі з України за для уникнення ймовірного покарання.

Залишається обґрунтованим ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - це затягування судового засідання.

Колегія суддів вважає, що захист мав би належним чином довести, що ризики, які вже встановлені судами різних інстанцій щодо переховування, тиску на свідків, вчинити інше правопорушення - зменшилися.

Крім цього, не можна виключити раніше встановлені ризики тиску на свідків. На час розгляду клопотання, свідки у судовому засіданні не допитані. Враховуючи ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно. За таких обставин, ризик впливу на свідків залишається актуальним.

Оцінюючи клопотання захисту та враховуючи наявність обґрунтованої підозри і хоча б одного ризику, суд повинен пересвідчитись, чи може більш м`який запобіжний захід запобігти доведеним ризикам.

Так, захист просить застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 , цілодобовий домашній арешт за адресою АДРЕСА_5 .

Проте, не зазначає, на якій правовій підставі обвинувачений ОСОБА_1 може використовувати зазначену квартиру для особистого проживання. Так як останнє місце проживання, яке відоме суду є АДРЕСА_2 .

Перебування під цілодобовим домашнім арештом не може гарантувати ризик переховування від слідства для уникнення від можливого покарання, так як при цілодобовому домашньому арешті особа не знаходиться під постійним контролем з боку відповідних державних органів. Також заміна запобіжного заходу тримання під вартою на домашній арешт не виключить посилення з боку обвинуваченого різноманітним проявам зловживань, у тому числі зловживанням процесуальних прав, щоб перешкоджати вчиненню правосуддя.

Крім цього, раніше слідчим суддею вже встановлювався альтернативний вид запобіжного заходу, який може уберегти обвинуваченого від наявних та доведених ризиків, це застава у розмірі 13 207 500 грн. Саме такий розмір застави на розсуд суду, зможе уберегти від реальних та потенційних ризиків визначених у ст. 177 КПК України.

Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, «Осаковський проти України» від 17.07.2014 та ін).

З урахуванням наведених обставин, характер поведінки обвинуваченого на стадії досудового розгляду та в суді, наявності інших кримінальних проваджень, що розглядаються в судах, колегія суддів вважає, що тільки тримання під вартою на час розгляду клопотання може забезпечити у реалізації покладених на обвинуваченого процесуальних обов`язків, попередити переховування від суду, впливу на свідків та іншого обвинуваченого та не перешкоджати вчиненню правосуддю іншим чином.

З наведених підстав клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1, адвоката Гайдая Р.П. про зміну обвинуваченому запобіжного заходу не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 194, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання захисника Гайдая Р.П. про заміну обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою АДРЕСА_5 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом семи днів з дня її проголошення на підставі Рішення Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019 року.

.

Головуючий суддя С.М. Мойсак

Судді В.В. Крикливий

Т.Р. Хамзін