Документ № 85641836

Справа № 623/261/19

Провадження1-кп/991/123/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави та повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Авдіївка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Баку Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

23 жовтня 2019 року до Вищого антикорупційного суду відповідно до ухвали Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року із Балаклійського районного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт з матеріалами судового провадження у вказаному кримінальному провадженні.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 25 жовтня 2019 року у вказаному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дульський О.Л. заявив клопотання про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_1 , та про повернення заставодавцю ОСОБА_7 грошових коштів у розмірі 70 480,00 гривень, внесених у якості застави за ОСОБА_1 . У клопотанні зазначив, що згідно з ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.04.2018 до підозрюваного ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 70 480,00 грн із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 27.05.2018, а ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2018 було відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Також вказав, що під час досудового розслідування процесуальна поведінка ОСОБА_1 була належною, застава в дохід держави не зверталася, вважає, що оскільки строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , закінчився 27.05.2018, тому і запобіжний захід у вигляді застави втратив свою правову сутність, що вказує на відсутність правових підстав для можливого її звернення. Зазначив, що існують обґрунтовані правові та законодавчо визначені підстави для скасування вказаного запобіжного заходу. Тому, на думку захисника, у зв`язку з відсутністю покладених на обвинуваченого обов`язків, запобіжний захід у вигляді застави, як захід забезпечення кримінального провадження, не забезпечує мети досягнення дієвості такого провадження, що в силу вимог ч. 1 ст. 131 КПК України є обов`язковим.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав клопотання свого захисника, просив скасувати відносно нього запобіжний захід у вигляді застави.

Обвинувачені ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та захисник Пархета А.А. підтримали заявлене клопотання адвоката Дульського О.Л., просили його задвольнити .

Прокурор вважав клопотання необґрунтованим, заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що клопотання не містить посилань на норми КПК України, на даний час не перестали існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, також у клопотанні не наведено жодної обставини щодо зменшення ризиків, застава не припиняється зі спливом строків відповідних обов`язків, оскільки існують ще обов`язки обвинуваченого, передбачені ст. 42 КПК України.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, розглянувши клопотання, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим пунктами 1-5 частини 1 цієї статті.

Відповідно до ст. ст. 176, 182 КПК України застава є одним із запобіжних заходів, який полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Згідно з ч. 5, 7 ст. 194 КПК України при обранні запобіжного заходу, в тому числі, у виді застави на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців можуть бути покладені обов`язки, необхідність покладення яких була доведена прокурором. У разі необхідності строк дії обов`язків може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 КПК України.

Як убачається з ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 26.04.2018, до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 40 прожиткових мінімумів (сімдесят тисяч чотириста вісімдесят гривень) для працездатних осіб з застосуванням обов`язків, передбачених ч. 4 ст. 194, ст. 195 КПК України, а саме: прибувати до детектива, прокурора, суду за кожним викликом; не відлучатися із м. Дружківка Донецької області та с. Райське Костянтинівського району Донецької області, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_5 ОСОБА_9 , у цьому провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю. Строк дії обов`язків було визначено в межах досудового розслідування до 27.05.2018 включно.

27.04.2018 заставодавцем ОСОБА_7 була внесена застава у розмірі 70 480,00 грн.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.06.2018 у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, відносно підозрюваного ОСОБА_1 було відмовлено.

Виходячи із системного аналізу положень чинного Кримінального процесуального кодексу України, строк дії запобіжного заходу у вигляді застави не визначений, тому він діє до його зміни чи скасування на підставах та в порядку, передбачених КПК України. При цьому скасування обов`язків (у зв`язку із закінченням строку їхньої дії), покладених на обвинуваченого ухвалою слідчого судді про обрання цього запобіжного заходу, жодним чином не впливають на дію самого запобіжного заходу, про що свідчить положення ч. 7 ст. 194 КПК України, відповідно до якої після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу саме в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Суд зазначає, що окрім обов`язків, які можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого ухвалою слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу, існують процесуальні обов`язки підозрюваного, обвинуваченого, покладені на нього відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК України, в тому числі, обов`язок прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це зазначених осіб. Забезпечення виконання такого обов`язку обвинуваченого також є метою запобіжного заходу у виді застави. Такий висновок випливає із законодавчого формулювання ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. Крім того, необхідно звернути увагу на те, що відповідно до цієї норми закону заставою забезпечується не тільки виконання обов`язків підозрюваним, обвинуваченим, а ще і обов`язки заставодавця щодо забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

З огляду на викладене, висновки захисника про те, що у зв`язку із закінченням строків дії обов`язків, до обвинуваченого наразі не застосовано жодного запобіжного заходу, що запобіжний захід у виді застави втратив свою правову сутність та не забезпечує мети досягнення дієвості кримінального провадження, є необґрунтованими.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Згідно з ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень цим Кодексом.

Разом з тим, окрім посилання на закінчення строків дії покладених обов`язків, стороною захисту не надано інших доказів на підтвердження обставин, які вказують на зменшення ризиків непроцесуальної поведінки обвинуваченого та можуть бути підставою для скасування обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді застави. Враховуючи, що дія запобіжного заходу у вигляді застави не припинилась, судове провадження даного кримінального провадження не завершене, з метою забезпечення в подальшому належної процесуальної поведінки обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для скасування запобіжного заходу. У зв`язку з чим в цій частині у задоволенні клопотання слід відмовити.

У клопотанні захисник також просить повернути заставодавцю ОСОБА_7 грошові кошти у розмірі 70 480,00 гривень, внесені у якості застави за ОСОБА_1 Однак захисником не надано підтвердження повноважень на представництво інтересів заставодавця, а сам заставодавець з таким клопотанням до суду не звертався. Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. Зважаючи на те, що на цей час дія запобіжного заходу не припинена, відповідно не має підстав для повернення застави. Отже, у задоволенні клопотання в цій частині також слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 182, 315 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про скасування запобіжного заходу у вигляді застави, застосованого до ОСОБА_1 , та повернення заставодавцю ОСОБА_7 грошових коштів, внесених в якості застави, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст складений 14 листопада 2019 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна