Документ № 85674049

Справа № 991/1463/19

Провадження1-кс/991/2072/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

детектива НАБУ ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Ніжин Чернігівської області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2, наразі утримується у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор»,

у кримінальному провадженні №22019270000000053 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді від 08.11.2019 для розгляду клопотання визначено слідчого суддю ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за підозрою ОСОБА_7 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.

08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_7 за попередньою змовою зі своїм «помічником» ОСОБА_5 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_8 грошові кошти у розмірі 80 тис. доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10332566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

Перша передача грошових коштів відбулася 08.08.2019 через посередника ОСОБА_9, після чого грошові кошти були розподілені між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 .

Продовжуючи вчиняти неправомірні дії, спрямовані на одержання неправомірної вигоди, ОСОБА_7 за попередньою змовою з ОСОБА_5 вимагав від ОСОБА_10 представника ТОВ «Фірма Катран-К», грошові кошти у розмірі 1000000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових обов`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул. Набережне Шосе 25/3, яку віднесено до історико-культурної спадщини.

В подальшому 14.08.2019 після отримання другої частини коштів вплив на суддів Верховного суду в розмірі 30 тис. доларів США та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 тис. доларів США, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 було затримано.

Ґрунтуючись на цих обставинах детектив робить висновок про наявність у діях ОСОБА_5 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України, а саме: одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішень особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Необхідність продовження строку тримання під вартою викликана потребою у проведенні ряду слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які в силу особливої складності провадження та необхідністю виконання значного комплексу процесуальних дій неможливо провести до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою та наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися та продовжують існувати.

Так детектив вказує, що ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.08.2019 ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, із альтернативним запобіжним заходом у виді застави у розмірі 4000000 грн. Ухвалою Печерського районного суду у м. Києві від 09.10.2019 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 14.11.2019, визначено заставу у розмірі 2082 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3999 522 грн.

Застосовуючи такий запобіжний захід слідчі судді дійшли висновків про наявність ризиків передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно вплинути на свідків та інших підозрюваних; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється. На теперішній час встановлені слідчими суддями Деснянського районного суду м. Чернігова та Печерського районного суду м. Києва ризики не зменшилися та продовжують існувати.

Наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, детектив обґрунтовує тяжкістю інкримінованого йому злочину; можливістю використання зв`язків ОСОБА_7 із працівниками правоохоронних органів, службових осіб органів державної влади, для переховування від органів досудового розслідування та суду; наявністю тісних соціальних зв`язків на тимчасово окупованій території України; системністю невиконання покладених на останнього процесуальних обов`язків.

Ризик того,що ОСОБА_5 може знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення обґрунтовується як фактом невстановлення на сьогоднішній день місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів), так і тим, що не будучи обмеженим у пересуванні, ОСОБА_5, користуючись своїми родинними зв`язками із ОСОБА_7 матиме змогу, як особисто, так і через працівників правоохоронних органів та службових осіб органів державної влади, контактувати, зокрема, з іншими співучасниками злочину та консультувати їх з приводу приховування чи знищення доказів. Крім того про схильність ОСОБА_5 до приховування та спотворення доказів у кримінальному провадження свідчать дії останнього, які були направлені на приховування факту та обставин вчинення злочину, а також його слідів.

Існуванняризику незаконноговпливу напотерпілих,свідків,іншого підозрюваного,а такожризику вчиненняіншого кримінальногоправопорушення детектив обґрунтовує тривалістю вчинення ОСОБА_5 дій, спрямованих на вимагання та одержання неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Можливістю впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні детектив пов`язує із наявністю між ним та ОСОБА_7 родинних зв`язків, що свідчить про те, що останні з метою уникнення кримінальної відповідальності зможуть узгодити спільні показання, що мало місце на ранніх етапах досудового розслідування. Можливість впливу на інших осіб у кримінальному провадженні свідків, спеціалістів, експертів, понятих детектив пов`язує із наявністю у ОСОБА_5 стійких зв`язків серед службових осіб органів державної влади, які він зможе використати для незаконного впливу як свідків, так і понятих та інших осіб у цьому кримінальному провадженні.

Існування ризикузапобігання спробамперешкоджання кримінальномупровадженню іншимспособом детектив обґрунтовує тим, що обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_5 під час вчинення злочину, що підтверджує схильність та здатність останнього приховувати та маскувати свої протиправні дії всіма доступними силами та засобами, а відтак дає підстави вважати, що він може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Також в обґрунтування неможливості більш м`якого запобіжного заходу детектив посилається на ту обставину, що відповідно до відомостей з Інформаційно-довідкової системи «Армор» до правоохоронних органів неодноразово надходила інформація про ймовірні протиправні дії ОСОБА_5, які полягали у заволодінні чужим майном шляхом обману в особливо великому розмірі, а також у незаконному заволодінні транспортним засобом, що свідчить про високий рівень суспільної небезпечності.

В обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, детектив зазначає, що на сьогоднішній день проведена значна кількість слідчих (розшукових) дій, для встановлення обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, проте у зв`язку із особливою складністю кримінального провадження завершити досудове розслідування до 14.11.2019 не виявляється за можливе, оскільки для цього необхідно, зокрема завершити проведення експертизи відеозвукозапису, отримати від підозрюваних зразки почерку, призначити та провести судово-почеркознавчу експертизу, допитати свідків, встановити та допитати інших свідків, встановити можливу причетність до вчинення злочину інших ймовірних співучасників, здійснити повідомлення про підозру у остаточній редакції, виконати вимоги ст. 290 КПК України. Враховуючи, що перелічені процесуальні дії мають суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні та отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 до 6 місяців продовжено строк досудового розслідування.

У зв`язку із вищевикладеним, детектив зазначає про наявність у органу досудового розслідування достатніх та обґрунтованих підстав вважати, що будь-який інших захід не пов`язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_5, а тому вважає за необхідне продовжити ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 2082 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3999 522 грн.

Детектив ОСОБА_4 та прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання про продовження тримання під вартою підтримали з підстав, наведених у ньому. Зазначили, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обгрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України та підтверджують, що заявлені та встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України не зменшилися.

2.Доводи сторони захисту

Захисник ОСОБА_6 проти задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою заперечив. В обґрунтування заперечень посилається на факт неодноразової зміни як правової кваліфікації дій ОСОБА_5, так і підслідності кримінального провадження, без наявності достатніх на це правових підстав з метою штучного об`єднання з кримінальним провадженням № 12014000000000046 від 04.02.2014 та визначення підслідності кримінального провадження у Чернігівській області. Крім цього захисник посилається на те, що усі обвинувачення органу досудового розслідування ґрунтуються на провокації. На цю обставину вказує те, що заявники у цьому кримінальному провадженні є заявниками і в інших кримінальних провадженнях за ознаками злочинів, передбачених ст. 368, ст. 369-2 КК України.

Також захисник стверджує, що зібраними матеріалами досудового розслідування не підтверджується факт вимагання неправомірної вигоди, що виключає кваліфікацію дій ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 369-2 КК України та відповідно можливість застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою.

Захисник стверджує, що органом досудового розслідування не доведено існування жодного із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Наявності у ОСОБА_5 закордонного паспорту недостатньо для виїзду за межі України. Не підтверджується за твердженням захисника і ризик того, що ОСОБА_5 може щось знищити або сховати, оскільки основними документами, що нібито підтверджують причетність ОСОБА_7 до вчинення злочину є матеріали НСРД, частина з яких на сьогоднішній день навіть не розсекречена. Виключає захисник і можливість впливу на свідків, оскільки вважає, що вони є агентами СБУ та НАБУ.

Посилається захисник і на ту обставину, що стороною обвинувачення жодним чином не доведено недостатність застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні, оскільки ця обставина органом досудового розслідування обґрунтовується лише тяжкістю злочину.

Також захисник вважає непомірним застосування застави саме у 4 млн. грн. Такий розмір застави є неспівмірним із наявними у ОСОБА_5 доходами та його майновим станом у цілому.

Одночасно при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою захисник просила врахувати дані, що характеризують ОСОБА_5, який має постійне місце проживання, є пенсіонером, має усталені соціальні зв`язки, має велику сім`ю, які наразі проживають у м. Києві та Київській області, доглядає за матір`ю, яка є переселенкою та матір`ю дружини, яка є особою похилого віку. Крім того захисник просить врахувати також і той факт, що ОСОБА_5 є інвалідом ІІ групи та той факт, що ОСОБА_5 раніше не притягувався.

Заперечення у письмовому вигляді долучені до матеріалів клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання детектива про продовження строку тримання під вартою.

3.Оцінка та висновки слідчого судді

Ухвалою слідчого судді Деснянського районного суду м. Чернігова від 17.08.2019, щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 діб, із альтернативним запобіжним заходом у виді застави у розмірі 4000000 грн.

Ухвалою Печерського районного суду у м. Києві від 09.10.2019 запобіжний захід у виді тримання під вартою продовжено до 14.11.2019. Визначено заставу у розмірі 2082 прожиткових мінімумів, що становить 3 999 522 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку тримання слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Факт можливої причетності ОСОБА_5 до злочину, вчинення якого йому інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання про продовження строку тримання під вартою доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

- протоколами допиту свідка ОСОБА_8 від 23.07.2019, від 25.07.2019, від 26.07.2019, від 31.07.2019, від 01.08.2019, від 02.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 08.08.2019, від 10.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколами допиту свідка ОСОБА_10 від 18.07.2019, від 25.07.2019, від 25.07.2019, від 09.08.2019, 15.08.2019 щодо обставин зустрічей, змісту спілкування із ОСОБА_5 та ОСОБА_7 та фактів вимагання останніми неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави;

- протоколом затримання ОСОБА_5 від 14.08.2019, під час якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_9 ;

- протоколом обшуку квартири ОСОБА_5 від 14.08.2019 у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 ;

- протоколом огляду вилучених коштів у ОСОБА_5 від 15.08.2019, у ході якого оглянуто виявлені та вилучені у ході обшуку попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_11 ;

- протоколом обшуку автомобіля Land Rover Range Rover д.н.з. НОМЕР_1 від 14-15.08.2019, у ході якого виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_8 передав ОСОБА_5, а також попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_10 . Передав ОСОБА_5 ;

- протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, якими підтверджується факт та зміст розмов між ОСОБА_5, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9 та іншими особами, а також підтверджується факт вимагання та одержання ОСОБА_5 за попередньою змовою із ОСОБА_7 неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 15-16.08.2019, який підтвердив, обставини зустрічі та зміст розмов між ним, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5, а також підтвердив, що на прохання ОСОБА_5 зустрічався із ОСОБА_8 від якого одержав грошові кошти у розмірі 50 000 доларів США, після чого зустрівся із ОСОБА_7 і на його прохання передав одержані кошти ОСОБА_5 ;

- протоколом слідчого експерименту від 18.10.2019, яким підтверджуються обставини зустрічі ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 із ОСОБА_9, а також обставини прийняття та передачі останнім грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 24.09.2019, щодо обставин зустрічей та змісту розмов із ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_7 та засновниками і керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАНК» зміни та погодження містобудівних умов та обмежень для реконструкції «Ринку Рибалка» в м. Києві по вул. Набережне Шосе, 25/3.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_5, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

Отже вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

3.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

- ризик вчинення іншого кримінального правопорушення;

- ризик запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи детектива про існування вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що підозрюваний ОСОБА_5 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Так злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, є тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з конфіскацією майна. Звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти. Отже, враховуючи наведене слідчий суддя вирішуючи питання щодо продовження строку тримання під вартою, враховує тяжкість злочину вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_5, у сукупності з іншими обставинами, зокрема можливістю використання в силу родинних зв`язків соціальних зв`язків ОСОБА_7 із працівниками правоохоронних органів та службовими особами органів державної влади, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Отже соціальні та родинні зв`язки у сукупності із тяжкістю можливого покарання дають підстави для висновку про наявність ризику того, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження про те, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні. Зокрема, ризик можливого впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні ОСОБА_7 та можливість узгодження між ними показань підтверджується як спільною зацікавленістю у цьому, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_7 ОСОБА_13, згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану є рідною сестрою ОСОБА_5 .

Крім того враховуючи, що досудове розслідування триває і є необхідність у встановлені та допиті інших свідків, проведення додаткових допитів вже встановлених свідків, слідчий суддя, беручи наявність зв`язків у колі службових осіб органів державної влади та правоохоронних органів, вважає, що на сьогоднішній день продовжує існувати ризик можливого впливу ОСОБА_5 на свідків у кримінальному провадженні, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема отримати вільні зразки підпису ОСОБА_5, отримати тимчасові доступи до речей і документів для встановлення обставин, що мають значення у цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя, беручи до уваги, зокрема, факт невстановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів) вважає, що ризик знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення зберігає свою актуальність.

Водночас посилання сторони обвинувачення про існування ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та ризику запобігання спробам перешкоджання кримінальному провадженню іншим способом, оскільки посилання на існування цих ризиків носять не конкретний характер та жодних доказів на підтвердження факту їх існування на сьогоднішній день слідчому судді не надано, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при вирішенні питання про наявність підстав для продовження строку тримання під вартою.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

В обґрунтування неможливості обрання більш м`якого запобіжного заходу детектив у клопотанні посилається на ту обставину, що на ОСОБА_5 неодноразово поступали заяви щодо заволодіння ним чужим майном шляхом обману, незаконному заволодінні транспортним засобом. Водночас ці доводи детектива, враховуючи відсутність судових рішень, якими б була встановлена вина ОСОБА_5 за цими фактами, слідчий суддя не враховує при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя беручи до уваги тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, характеру та обставин за яких можливо вчинено злочин, враховуючи, що на сьогоднішній день не встановлено місцезнаходження предмета злочину (грошових коштів), підтвердження, у тому числі ризику переховування від слідства та суду дійшов висновку, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

В той же час, враховуючи стан здоров`я підозрюваного, наявність у нього інвалідності, беручи до уваги перенесені ним хвороби, на підтвердження чому надані відповідні виписки з історії хвороби, слідчий суддя дійшов висновку, що строк тримання під вартою належить продовжити на 30 днів, а отже клопотання сторони обвинувачення підлягає частковому задоволенню. При прийнятті такого рішення слідчий суддя, виходив із підтвердження наявності ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та стадії на якій перебуває досудове розслідування, кількості зібраних доказів та характеру слідчих (розшукових) дій, які належить провести. Також слідчий суддя враховує, що надані стороною захисту документи на підтвердження стану здоров`я ОСОБА_5 не містять відомостей, які б беззаперечно підтверджували неможливість перебування останнього під вартою.

Щодо заперечень сторони захисту про безпідставність зміни підслідності та відсутності доказів на підтвердження факту вимагання з боку ОСОБА_5 та відповідно відсутності кваліфікації дій за ч. 3 ст. 369-2 КК України слідчий суддя зазначає, що оцінка правомірності визначення підслідності, так само як і правильності кваліфікації дій не є предметом дослідження під час вирішення питання про продовження строку тримання під вартою.

Вирішення питання щодо підслідності відноситься до компетенції прокурора, а питання щодо перекваліфікації до компетенції слідчого та прокурора, які відповідно до ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності.

3.3. Щодо застави

Частиною 3 ст. 183 КПК України визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Водночас у пп. 7 п. 3.5. Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 наведено роз`яснення, що питання щодо визначення розміру застави не вирішується при розгляді клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розмір застави у такому випадку залишається незмінним.

З урахуванням викладеного, враховуючи відсутність клопотань про інше, слідчий суддя визначає альтернативний запобіжний захід у виді застави у тому ж розмірі, що був попередніми ухвалами слідчих суддів при застосуванні до ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а саме: 2082 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3999 522 грн.

Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5, у разі внесення ним суми застави, належить покласти такі обов`язки передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваним, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_4, погоджене із прокурором шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про продовження строку тримання під вартою задовольнити частково.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у виді тримання під вартою на 30 (тридцять) днів до 12 грудня 2019 року.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 2082 (дві тисячі вісімдесят два) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3999522 (три мільйони дев`ятсот дев`яносто дев`ять п`ятсот двадцять дві) гривні.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 .

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_7, свідками ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_9, а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детектива та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_1