Документ № 86032460

Справа № 991/2177/19

Провадження1-кс/991/2742/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Чеботаренка А.П., прокурорів Симків Р.Я., Перова А.В., підозрюваного ОСОБА_1 , захисників Федура А.А., Янченка С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребука О.І., погодженого з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Славута Хмельницької області, одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК України,

установив:

28 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 150 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 288 150 000,00 грн, а також у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Детектив клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_1 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

До складу структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_2 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_1 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

До складу структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_11, його заступник ОСОБА_5 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_6 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_7 , державні інспектори ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_10 .

Вказаній структурній частині ОСОБА_1 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Також залучено директора Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_10 для приховання діяльності злочинної організації, відтак пособництва у вчинюваних нею злочинах.

Для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_1 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Детектив в клопотанні зазначає, що діючи у співучасті, у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації, у період з вересня 2016 року по вересень 2017 року, відповідно до розподілу функцій, зокрема ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГСЕТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ». У складі ОСОБА_4 та інших, підробили договори купівлі - продажу товарів цим компаніям (із ввезенням таких товарів із-за кордону) із зазначенням договірної вартості.

Також, як зазначає детектив, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.

Діючи у складі учасників київської структурної частни злочинної організації ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інші, відомості щодо яких встановлюються, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартсоіт та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, зокрема, витребування документів, не злійснили цих формальностей без належних для цього підстав.

Натомість, інспектори ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , відібрали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, прийняли рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних декларацій, з недоліками, що стати підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

На підставі судових рішень ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС завершив митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаної в них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказані дії супроводжувалися звітуванням учасників структурної частини злочинної організації у м. Одеса ОСОБА_2 про виконання ними своїх завдань про вчинені злочини.

ОСОБА_10 , будучи диреткорорм Департаменту адміністрування митних платежів ДФС України, координувала безпосередньо з ОСОБА_1 дії по прихованню факту існування та діяльності злочинної організації під час перевірки діяльності Департаменту і Київської міської митниці ДФС при підготовці відповідей вказаного Департаменту на запити перевірки, чим сприяла іншим учасникам організації у вчинюваних ними злочинах.

Детектив зазначає, що у такий спосіб Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.

27.11.2019 ОСОБА_1 затримано в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК Українита повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК України.

Детектив стверджує, що достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, а також наявні обгрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення.

З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

На думку детектива, розмір застави, який належить визначити як альтернативу триманню під вартою, слід визначити з урахуванням тяжкості та специфіки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 , майнового та сімейного стану підозрюваного, а саме в розмірі у розмірі 150 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 288 150 000,00 грн, а також у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Саме такий розмір застави, за твердженням органу досудового розслідування, не є завідомо непомірним з огляду на викладені можливості підозрюваного, його близьких осіб, а також злочинної організації та пов`язаних з нею осіб, із внесення відповідної суми коштів як застави.

Прокурори Симків Р.Я. та Перов А.В. клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримали з підстав, наведених у ньому. Зазначили, що зібрані на теперішній час докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК Українита підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Захисники Федур А.А., Янченко С.П., з думкою яких погодився підозрюваний ОСОБА_1 , проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, посилаючись на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри, недоведеність прокурорами існування ризиків, зазначених у клопотанні. Подали до суду скаргу в порядку статті 206 КПК України щодо незаконного затримання, яку просили задовольнити та звільнити підозрюваного зпід-варти в залі суду.

Заслухавши пояснення прокуроріва, підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання детектива підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Вимога «розумної підозри» передбачає наявність доказів, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких йому інкримінуються, підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

протоколу обшуку офісних приміщень, розташованих на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено печатки юридичних осіб-резидентів, компаній-нерезидетнів «DOCKFORD PROJECTS LIMITED», «KRW COMPANY LIMITED» «INFORT TRADE LTD», документи, мобільні телефони та ноутбуки, які є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні;

протоколів огляду речей і документів, виявлених і вилучених під час обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою м. Одеса, вул. Сонячна, 5, та які містять текстові повідомлення та зображення з відомостями щодо співпраці зі службовими особами ДФС України під час митного оформлення товарів, в т.ч. по наступним суб`єктам господарювання ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «АЛЬ МАК» та інших; повідомлення щодо спілкування з приводу митного оформлення товарів (тканин та інших) в м. Києві; повідомлення, у яких обговорюються займані посади службовими особами ДФС України; зображення, а саме: відбитки печаток ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ЮНІКОН ТРЕЙД», SHAOXING HIFASHION IMP AND EXP. LTD, зображення з назвами фірм ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТРЕЙД ЛАЙНС», ТОВ «ДЕВОПС» та інші; зображення відбитку печатки KRW COMPANY LIMITED та BFT WORLWIDE LIMITED, яка виступала контрагентом ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» за договорами купівлі - продажу, та належала ОСОБА_1 ; блокнотів, які містять рукописні записи, що стосуються грошового обігу на підприємствах, документи щодо фінансової та іншої діяльності підприємств, в тому числі, ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ» та інших; ноутбук, на якому містяться зображення печаток 73 компаній з іноземною реєстрацією, а також файли, що містять контракти, бланки та витяги з реєстру юридичних осіб по підприємств, контракти укладені з іноземними компаніями;

протоколу огляду ноутбуку, вилученого під час обшуку приміщення АДРЕСА_4 , в якому містяться зображення декларацій, інвойсів, листів, контрактів, накладних ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та інших, а також електронну переписку зі службовими особами Київської міської митниці ДФС щодо митного оформлення товарів;

протоколом огляду карти пам`яті, яка є додатком до протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме, інформації з електронної скриньки, якою користується ОСОБА_2 , за змістом якої ОСОБА_3 надсилав ОСОБА_2 звіти про використання коштів;

протоколу обшуку від 17.08.2017 офісного приміщення за адресою АДРЕСА_5 , яким користувались, в тому числі, ОСОБА_3 , під час якого виявлені та вилучені документи щодо діяльності ТОВ «Укрінвест ЛТД», ТОВ «Агроперспектива ЮМТ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», блокноти, ноутбук, які є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні;

протоколом огляду файлів, які виявлено під час огляду ноутбуку, вилученого під час обшуку 17.08.2017, згідно якого даний ноутбук містить, зокрема, зображення паспорта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; файли з номерами контейнерів та сумами коштів; відомості електронної переписки за допомогою програмного забезпечення ViberPC, яка містить файли з назвами «ОТЧЕТ ОСОБА_12»;

висновку експерта від 19.09.2019 № 9/13-2/8-СЕ/19, згідно якого розрахунок від 23.04.2018 в частині недонадходження обов`язкових платежів, що спричиненні порушеннями, які пов`язані з оформленням митних декларацій ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТОРГЕСТ», документально підтверджується частково у сумі 26 758 882, 92 грн (мито) та 107 475 963, 92 грн (ПДВ);

протоколи про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме, з електронної пошти, якою користується ОСОБА_1 , з якого вбачається, що підозрюваний планував, контролював вчинення злочинів іншими учасниками злочинної організації, усував перешкоди у їх вчиненні, в тому числі впливав на діяльність правоохоронних органів та їх працівників;

та інших матеріалів

Доводи адвокатів щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Однак, слідчий суддя на вказаному етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Виходячи з досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин, та вказане може бути підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

При вирішення питання про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

В обґрунтування клопотання детектив та прокурор, в судовому засіданні, посилаються на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

В судовому засіданні встановлено та перевірено сімейний стан ОСОБА_1 , майновий стан підозрюваного та членів його сімї. Досліджені матеріали щодо стану здоров`я підозрюваного. Так, оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає , що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 - ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 - ч. 2 ст. 364 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за вчинення одного з них передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Наявність у ОСОБА_1 паспортів громадянина України для виїзду за кордон, наявність іноземного громадянства держави Ізраїль та адреси проживання за кордоном, зазначена останнім у банківських рахунках як фактичне місце проживання, враховуючи історію перебування за кордоном, дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 у разі обрання відносно нього запобіжного заходу, не пов`язаного з його ізоляцією, зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя, зважаючи на наявність обґрунтованої підози, що ОСОБА_1 є організатором злочинної організації, додаткові відомості щодо обставин участі у злочинній організації та вчинюваних злочинах іншими особами ще встановлюються, вважає, що ризик незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженніта ризик знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є актуальними.

Слідчий суддя вважає доведеними стороною обвинувачення наявність ризику того, що підозрюваний може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та ризику вчинити інше кримінальне правопорушення, продовжити вчинення злочину, про що свідчать матеріали додані до клопотання, зокрема, протоколи за результатми проведення негласних (слідчих) розшукових дій та слідчі дії, проведені на цей момент.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що один із злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 є особливо тяжким злочином, який передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, розмір шкоди у завданні якої він підозрюється, беручи до уваги, що ОСОБА_1 в силу свого майнового стану з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Крім того, слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості його тримання під вартою.

Згідно з ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

В судовому засіданні захисниками підозрюваного подана скарга в порядку ст. 206 КПК України на незаконне затримання.

Враховуючи, що вказана скарга подана у судовому засіданні на початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, без подання її до канцелярії суду для здійснення автоматичного розподілу справ між суддями в порядку ст. 35 КПК України, тому слідчий суддя розглядає її в контексті заперечень проти клопотання та розгляд клопотань здійснюється одночасно.

Скарга обґрунтована тим, що ОСОБА_1 затриманий на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України, про що складено протокол затримання (доданий до клопотання). Захисники посилаються на відсутність правових підстав для затримання ОСОБА_1 , оскільки затримання особи на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України без ухвали слідчого судді можливе лише, якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України, натомість, ОСОБА_1 за власної ініціативи зявився до прокурора САП Семака І.О. у вказане ним місце для вручення йому повідомлення про підозру та клопотання про обрання запобіжного заходу, а також для участі у інших слідчих процесуальних діях. Тому, на їх думку, обставини зазначені як підстава для затримання відсутні.

Прокурори в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечували, посилаючись на події, які передували затриманню ОСОБА_1 , а саме:події під час обшуку за місцем його проживання, що стали підставою оголошення в розшук ОСОБА_1 та направлення йому письмової підозри про вчинення злочину засобами поштового зв`язку. На підтвердження чого надали процесуальні документи, які досліджені в судовому засіданні.

Стаття 206 КПК України, на підставі якої звертається адвокат, встановлює загальні обов`язки судді щодо захисту прав людини.

Зокрема, ця норма встановлює повноваження слідчого судді зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав особи, яка тримається під вартою (ч. 1 ст. 206 КПК України), та зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу, під вартою яких тримається особа, негайно доставити цю особу до слідчого судді для з`ясування підстав позбавлення свободи (ч. 2 ст. 206 КПК України).

Тобто, положення ст. 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках.

При цьому вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов`язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.

За таких підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного заставу у сумі 288 150 000,00 грн.

Вирішуючи питання про розмір застави яку належить визначити як альтернативу до запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя виходив із такого.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

У той же час слід не допускати встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

Таким чином, з одного боку розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

Згідно з дослідженими матеріалами підозрюваний ОСОБА_1 , як зазначено вище, є кінцевим бенефіціарним власником юридичних осіб-нерезидентів, крім того є бенефіціарним власником юридичних осіб-резидентів, як засновник іншої юридичної особи, підозрюваний та члени його сімї мають у власності нерухоме майно у виді житлових та нежитлових будівель, земельних ділянок, рухомого майна та корпоративних прав, що підтверджується наданими до клопотання та дослідженими в судовому засіданні документами.

На наявність у ОСОБА_1 грошових коштів на рахунках у банках-нерезидентах можуть вказувати і документи, що надійшли в межах надання міжнародної правової допомоги, отриманої в ході досудового розслідування.

При визначенні розміру застави слідчий суддя зауважує, що сторона захисту не надала належних доводів чи заперечень щодо зазначеної інформації, на яку посилається орган досудового розслідування при обґрунтуванні розміру застави.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового стану підозрюваного, розміру завданої шкоди, доведених ризиків погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, тому з урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 70 001 240 грн, не є непомірною для підозрюваного, в той же час ця сума є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Згідно з абз. 2 ч. 3 ст. 183 КПК України при застосуванні запобіжного заходу у виді тримання під вартою та визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя також повинен зазначити, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави.

Слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного, в разі внесення ним застави, обов`язки, що визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, про які просить сторона обвинувачення, а саме: прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин , викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду); здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 182-184, 193, 194, 196, 197, 202, 205, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання детектива Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребука О.І., погодженого з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 25 січня 2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі 36440 (тридцять шість тисяч чотириста сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 70 001 240 (сімдесят мільйонів одна тисяча двісті сорок) гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу протягом дії ухвали.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора або суду за першим викликом;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із будь-якими особами щодо обставин , викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_1 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді (суду);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Строк дії ухвали до 25 січня 2020 року включно.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан