Документ № 86032592

Справа № 991/2177/19

Провадження1-кс/991/2733/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Савіної Г.А., прокурора Семака І.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Мартиненка І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребука О.І., погодженого з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017, стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України,

установив:

27 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому детектив просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці з можливістю внесення застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 19 210 000,00 грн, а також у випадку внесення застави покласти на підозрюваного обов`язки передбачені п.п. 1-4, 8, 9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Детектив клопотання обґрунтовує тим, що слідчою групою НАБУ проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч.2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

До складу структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

При цьому, ОСОБА_3 виступав керівником структурної частини організації в м. Одеса, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 - її учасниками.

Так, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_1 підпорядковувався ОСОБА_3 , звітував останньому про свою діяльність, забезпечував передачу неправомірної вигоди співробітникам митних органів в ході митного оформлення товарів, належних фіктивним товариствам організації, виступав представником окремих таких товариств, в процесі підготовки та організації митного оформлення товарів.

До складу структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_17 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 . Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Детектив в клопотанні зазначає, що вказані особи, діючи у співучасті, у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації, у період з вересня 2016 року по вересень 2017 року, відповідно до розподілу функцій, зокрема ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та інші, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГСЕТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ». У складі ОСОБА_4 та інших, підробили договори купівлі - продажу товарів цим компаніям (із ввезенням таких товарів із-за кордону) із зазначенням договірної вартості.

Також, як зазначає детектив, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів; здійснили перерахування коштів, необхідних для сплати митних платежів за заявленою заниженою митною вартістю товарів, з рахунків інших підконтрольних злочинній організації товариств у вигляді безоплатної фінансової допомоги, отримали вказані товари у вільний обіг зі сплатою митних платежів у заниженому розмірі, визначеному на підставі підроблених договорів купівлі - продажу та інвойсів.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, прийняли рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних декларацій, з недоліками, що стати підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

Вказані дії супроводжувалися звітуванням учасників структурної частини злочинної організації у м. Одеса ОСОБА_3 про виконання ними своїх завдань про вчинені злочини.

Діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, на підставі судових рішень, завершили митне оформлення товарів за договорами купівлі-продажу, у відповідності до вказаної в них заниженої вартості відповідних товарів.

Детектив зазначає, що у такий спосіб Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та затримано, в порядку п. 3 ч. 1 ст. 208 КПК України.

Детектив стверджує, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, які відносяться до тяжких та особливо тяжких злочинів, а також наявні обґрунтовані ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що у разі незастосування запобіжного заходу підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, експертів у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення.

З цих підстав орган досудового розслідування вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за поведінкою підозрюваного, забезпечити виконання покладених на нього судом обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків.

Розмір застави, який, на думку детектива, належить визначити як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням тяжкості та специфіки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_12 , майнового та сімейного стану підозрюваного, повинен відповідати 10 000 прожиткових мінімумів працездатних осіб, що становить 19 210 000,00 грн.

Саме такий розмір застави, за твердженням органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, зважаючи на факт, що ОСОБА_12 , перебуваючи у складі одеської структурної частини злочинної організації, особисто контактував з іншими учасниками цієї організації, наближеними до ОСОБА_2 як керівника злочинної організації, відтак останній має особливий інтерес у використанні ресурсів організації для сплати застави на користь підозрюваного.

Прокурор Семак І.А. в судовому засіданні клопотання про застосування до ОСОБА_12 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінальних правопорушень, передбаченихч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків, визначених ст. 177 КПК України.

Захисник Мартиненко І.О., з думкою якого погодився підозрюваний ОСОБА_12 , проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував. Захисник посилався на необґрунтованість пред`явленої ОСОБА_12 підозри. Зазначив, що з метою визначення своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів за будь-якими митними деклараціями відповідна митниця або органи ДФС повинні провести документальну перевірку та за наявності підстав донарахувати митні платежі. Проте така перевірка митницями, як контролюючим органом та органом стягнення, не проводилася, будь-які законні претензії щодо несплати або неповної сплати митних платежів за товари ввезені на митну територію України, які вказані у повідомленні про підозру, відсутні. Крім того, чинним Митним та Податковим кодексами не передбачено такий доданий до клопотання документ як Акт про тематичну перевірку, який відповідно не є підставою для донарахування та сплати митних платежів, тому шкода Державному бюджету України, у встановлений передбаченим законодавством спосіб, відсутня. Зазначив, що в повідомленні про підозру відсутні посилання на будь-які конкретні порушення нормативно - правових актів митного законодавства. Посилався на відсутність обґрунтувань ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує детектив. Суму застави, яку зазначена в клопотанні, вважають непомірною для підозрюваного. Письмові заперечення залучені до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Вимога «розумної підозри» передбачає наявність доказів, що об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Факт можливої причетності ОСОБА_1 до злочинів, вчинення яких йому інкримінуються, підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема:

протоколу обшуку від 17.08.2017 офісного приміщення за адресою АДРЕСА_2 , яким користувались, в тому числі, ОСОБА_1 , під час якого виявлені та вилучені документи щодо діяльності юридичних осіб, в тому числі, ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», блокноти, ноутбук, які є речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні;

протоколом огляду файлів, які виявлено під час огляду ноутбука Lenovo ThinkPad 6885-2E0, вилученого під час обшуку 17.08.2017, згідно якого даний ноутбук містить, зокрема, зображення паспорта ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; файли з номерами контейнерів та сумами коштів; відомості електронної переписки за допомогою програмного забезпечення ViberPC , яка містить файли з назвами «ОТЧЕТ Олег»;

протоколу обшуку офісних приміщень, розташованих на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою АДРЕСА_3 , в ході якого виявлено та вилучено печатки юридичних осіб-резидентів та компаній «DOCKFORD PROJECTS LIMITED», «KRW COMPANY LIMITED» «INFORT TRADE LTD», а також документи, мобільні телефони та ноутбуки, які визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні;

протоколів огляду речей і документів, виявлених і вилучених під час обшуку приміщень на 8 та 9 поверхах нежитлової будівлі за адресою м. Одеса, вул. Сонячна, 5, та які містять текстові повідомлення та зображення з відомостями щодо співпраці зі службовими особами ДФС України під час митного оформлення товарів, в т.ч. по наступним суб`єктам господарювання ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», та інших; повідомлення щодо спілкування з приводу митного оформлення товарів (тканин та інших) в м. Києві; повідомлення, у яких обговорюються займані посади службовими особами ДФС України; зображення, а саме: відбитки печаток ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ЮНІКОН ТРЕЙД», SHAOXING HIFASHION IMP AND EXP. LTD, зображення з назвами фірм суб`єктів господарювання та відбитків печаток KRW COMPANY LIMITED та BFT WORLWIDE LIMITED, які виступали контрагентом ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» за договорами купівлі - продажу, та належали ОСОБА_2 ; блокнотів, які містять рукописні записи, що стосуються грошового обігу на підприємствах, щодо фінансової та іншої діяльності підприємств, у тому числі, ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та інших; ноутбук, на якому містяться зображення печаток 73 компаній з іноземною реєстрацією, а також файли, що містять контракти, бланки та витяги по підприємствам ТОВ «КНД ТРЕЙЛ КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та інших; контракти укладені з іноземними компаніями;

протоколу огляду ноутбуку, вилученого під час обшуку приміщення № 237 за АДРЕСА_5 , в якому містяться зображення декларацій, інвойсів, листів, контрактів, накладних ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ» та інших, а також електронну переписку зі службовими особами Київської міської митниці ДФС щодо митного оформлення товарів;

протоколом огляду карти пам`яті, яка є додатком до протоколу про результати зняття інформації з електронних інформаційних систем, а саме, інформації з електронної скриньки, якою користується ОСОБА_3 , за змістом якої ОСОБА_1 надсилав ОСОБА_3 звіти , в яких зазначені суми коштів;

висновку експерта від 19.09.2019 № 9/13-2/8-СЕ/19, згідно якого розрахунок від 23.04.2018 в частині недонадходження обов`язкових платежів, що спричиненні порушеннями, які пов`язані з оформленням митних декларацій ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ», ТОВ «ТОРГЕСТ», документально підтверджується частково у сумі 26 758 882, 92 грн (мито) та 107 475 963, 92 грн (ПДВ);

та інших матеріалів.

Доводи адвоката щодо необґрунтованості пред`явленої ОСОБА_1 підозри зводяться до оцінки наданих до клопотання доказів щодо їх належності та допустимості.

Однак, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Дослідження вказаних доказів дає підстави вважати, що висновки органу досудового розслідування щодо причетності ОСОБА_1 до вчинення злочинів, які йому інкримінуються, не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Виходячи з досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин, та вказане може бути підставою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

При вирішення питання про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя зазначає таке.

В обґрунтування клопотання детектив та прокурор, в судовому засіданні, посилаються на існування таких ризиків:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

- ризик незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні;

- ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

- ризик вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Детектив у клопотанні про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу зазначає відразу всі ризики, передбачені ст. 177 КПК України, однак в судовому засіданні встановлена обґрунтованість лише частини із них.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

В судовому засіданні встановлено, та підтверджено ОСОБА_1 , що він одружений, має двох дітей, з яких одна дитина малолітня. Сім`я проживає в квартирі АДРЕСА_6 , загальною площею 43,4 кв.м., яка належить підозрюваному на праві власності. Доказів, про те, що підозрюваний та члени його сім`ї мають на праві власності інше майно, до матеріалів клопотання не надано. ОСОБА_1 повідомив, що він не працює з середини 2016 року, а дружина працює вчителькою початкових класів, але доказів, на підтвердження цих обставин не надав.

Так, оцінивши доводи, наведені у клопотанні, слідчий суддя вважає доведеним ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду, оскільки, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, які є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, за вчинення одного з них передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Разом з тим, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Крім того, наявність у ОСОБА_1 паспорта громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів.

З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, слідчий суддя, зважаючи на те, що ОСОБА_1 виступав одним із учасником структурної організації в м. Одеса, додаткові відомості щодо обставин участі у злочинній організації та вчинюваних злочинах іншими особами ще встановлюються, вважає, що ризик незаконного впливу на інших підозрюваних та свідків у кримінальному провадженніта ризик знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, є актуальними.

Водночас, з урахуванням критеріїв, що мають враховуватися при встановленні наявності того чи іншого ризику, на які наявне посилання вище, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини на які орган досудового розслідування посилається в обґрунтування наявності ризиків перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інше кримінальне правопорушення та продовжити вчинення злочину,є неконкретними та недостатніми, у зв`язку із чим ці ризики не враховуються слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Щодо обґрунтування неможливості застосування до підозрюваного більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, детектив обмежився лише констатуванням цієї обставини.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором в судовому засіданні доведено обґрунтованість підозри стосовно ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують, щонайменше три ризики, передбачені статтею 177 КПК України, враховуючи дані про особу підозрюваного, його матеріальний стан та соціальні зв`язки, слідчий суддя дійшов висновку, що вагомих підстав для застосування відносно ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для відмови в задоволенні клопотання детектива та застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Відповідно до частин 1, 2 статті 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

З огляду на викладене, аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідчий суддя дійшов висновку, що запобігання ризикам, обґрунтованість яких встановлена в судовому засіданні, можливе при застосуванні до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, а саме: у виді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених пунктами 1-4, 8, 9 частини 5 статті 194 КПК України.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-179, 181, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

постановив:

В задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребука О.І., погодженого з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у межах кримінального провадження № 52017000000000636 від 26.09.2017, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло цілодобово на строк до 22 січня 2020 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

- цілодобово не залишати місце постійного проживання, а саме квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;

- повідомляти детективів Національного антикорупційного бюро України, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, а також з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні: ОСОБА_13 , ОСОБА_3 . ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , ОСОБА_16 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 ;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закінчується 22 січня 2020 року.

Підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , негайно доставити до місця проживання і звільнити з-під варти.

Доручити виконання ухвали детективу Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребуку Олександру Івановичу.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для негайного виконання до Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України і негайної постановки на облік підозрюваного, про що повідомити слідчого і прокурора.

Ознайомити та вручити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 під розписку копію ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н.В. Мовчан