Документ № 86073032

Справа № 760/20466/18

Провадження1-кп/991/129/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

27 листопада 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді Кравчука О.О.,

суддів: Гавриленко Т.Г., Сікори К.О.

секретар судового засідання Мітніцька О.В.

за участю:

прокурора: Касьяна А.О.

захисників: Дульського О.Л., Пархети А.А., Шепіля С.В.

обвинувачених: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Пархети А.А. про скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 листопада 2017 року за № 52017000000000824, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дружківка Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Краматорськ Донецької області, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні злочину, передбаченого частинами 4, 5 ст. 27, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду через канцелярію суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Пархети А.А. про скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 , яке було також заявлено захисником у підготовчому судовому засіданні.

У клопотанні захисник просив суд:

1) скасувати запобіжний захід у вигляді застави, застосований відносно ОСОБА_1 ;

2) повернути заставодавцю ОСОБА_3 грошові кошти, внесені у якості застави за ОСОБА_1 в сумі 123 340,00 (сто двадцять три тисячі триста сорок) гривень.

Необхідність скасування запобіжного заходу захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Пархета А.А. обґрунтовував наступними доводами:

- під час досудового розслідування поведінка ОСОБА_1 була належною та застава в дохід держави не зверталась;

- оскільки строк дії обов`язків закінчився 09.04.2018, тому і запобіжний захід у вигляді застави відносно ОСОБА_1 втратив свою правову сутність, що вказує на відсутність правових підстав для можливого її звернення в дохід держави, тому наразі запобіжному заходу у вигляді застави немає чому запобігати, немає чого забезпечувати та відповідно - досягнення мети, визначеної ст. 177 КПК України, даний запобіжний захід не гарантує;

- ОСОБА_1 ніколи не мав жодного наміру із реалізації спроб вчинення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, ні на початку досудового розслідування у кримінальному провадженні, ні під час його провадження, ні по його завершенні, ні після того, коли кримінальне провадження було передано до суду, та доказів протилежного не існує;

- запобіжний захід у вигляді застави за відсутності покладених обов`язків, як захід забезпечення кримінального провадження, не забезпечує жодного досягнення дієвості такого провадження, що є обов`язковим в силу вимог ч. 1 ст. 131 КПК України.

Указані доводи і обставини, на думку захисника обвинуваченого ОСОБА_1 , адвоката Пархети А.А., є достатніми та обґрунтованими для скасування запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_1 .

1. Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення клопотання сторони захисту, вказавши, що застава, відповідно до положень ст. 182 КПК України, є безстроковим запобіжним заходом, який застосовується з метою забезпечення виконання підозрюваним покладеним на нього обов`язків. При цьому, на думку прокурора, перелік таких обов`язків визначається не тільки у ч. 5 ст. 194 КПК України, а й в ст. 42 КПК України. Окрім того, прокурор зазначив, що стороною захисту не наводиться ніяких нових доказів на підтвердження нових обставин, які б не приймались до уваги слідчим суддею Солом`янського районного суду міста Києва при застосуванні запобіжного заходу. Додатково, прокурор зазначив, що, на його думку, ризики, передбачені КПК України, не тільки не зменшились, а і зросли, про що свідчить той факт, що у провадженні Вищого антикорупційного суду перебувають ще два кримінальні провадження, в яких ОСОБА_1 також є обвинуваченим, що також має бути враховано при вирішенні клопотання сторони захисту

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дульський О.Л. підтримав клопотання захисника Пархети А.А. Додатково зазначив, що у заставодавця змінилась ситуація і зараз у нього на утриманні перебувають малолітні діти. Щодо наявності декількох кримінальних проваджень у відношенні ОСОБА_1 сторона захисту зазначила, що до цього призвели дії самої прокуратури, які таким чином штучно збільшили кількість кримінальних проваджень по відношенню до обвинуваченого ОСОБА_1 .

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 адвокат Шепіль С.В. зазначив, що вказане клопотання не стосується його підзахисного, але на його думку, за наявності підстав для задоволення клопотання, його слід задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку своїх захисників.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку свого захисника.

2. Оцінка та мотиви суду

2.1. Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2017 року відносно ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 123 340,00 грн. та покладенням обов`язків строком до 11.02.2018.

17 грудня 2017 року заставодавцем ОСОБА_3 було внесено грошові кошти в якості застави за ОСОБА_1 .

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 09 лютого 2018 року відносно ОСОБА_1 продовжено строк дії обов`язків у кримінальному провадженні № 52017000000000824 до 09 квітня 2018 року.

У подальшому строк дії вказаних обов`язків у кримінальному провадженні № 52017000000000824 не продовжувався, тобто їх дія закінчилась 09 квітня 2018 року.

Розглядаючи клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Пархети А.А. про скасування запобіжного заходу, суд виходить з такого.

2.2. Відповідно до ч. 1 ст. 176 КПК України застава віднесена до запобіжних заходів, які в свою чергу є складовою частиною заходів забезпечення кримінального провадження. Частинами 1-3 ст. 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 КПК України. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Частина 7 ст. 42 КПК України визначає загальні обов`язки, які покладаються на підозрюваного. Зазначені обов`язки підозрюваного (окрім обов`язків, визначених в п. 2 цієї частини) покладаються на нього згідно з процесуальним законом і діють з часу набуття статусу підозрюваного, незалежно від застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

У свою чергу стаття 194 КПК України визначає перелік обов`язків, які можуть покладатися на підозрюваного рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Так, частина 5 ст. 194 КПК України визначає умовами покладення таких додаткових обов`язків, по-перше, - обрання стосовно підозрюваного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, і, по-друге, - доведеність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті. Ці обов`язки не є окремим запобіжним заходом, а застосовуються додатково до обраного підозрюваному запобіжного заходу при наявності визначених в ч. 5 ст. 194 КПК України умов.

Частиною 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються. У зазначеній нормі йдеться про припинення дії ухвали про застосування запобіжного заходу виключно в частині покладення на підозрюваного, обвинуваченого відповідних обов`язків згідно із ст. 194 КПК України.

Отже, вказана в ст. 182 КПК України мета забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків не пов`язана лише з тими обов`язками, які визначені в ст. 194 КПК України і застосовуються додатково до запобіжного заходу, а охоплює більш широке їх поняття, яке поглинається ч. 7 ст. 42 КПК України. Тому ототожнення заявником цих обов`язків із запобіжним заходом і твердження про те, що з закінченням їх дії втрачає чинність обраний запобіжний захід, суд вважає помилковим. Так само не відповідає дійсності твердження захисту про те, що застава забезпечує тільки обов`язки, покладені судом, адже ч. 1 ст. 182 КПК України використовує термінологію «з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків» і не уточнює, що вони повинні бути покладені саме судом.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України встановлено підстави і умови повернення застави. Вона повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу, якщо не була звернена в дохід держави. Крім того, аналіз положень ст. 182, 194, 196, 197, 199, 181, 203 КПК України в їх системному взаємозв`язку дає підстави для висновку, що лише запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою і домашнього арешту, а також перелічені у ч. 5 ст. 194 цього Кодексу обмеження, діють певний, визначений ухвалою суду (слідчого судді), строк, а інші запобіжні заходи, в тому числі і застава, визначеного строку дії не мають і діють до їх скасування, зміни, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження.

Окремо, суд звертає увагу на зміст ч. 8 ст. 182 КПК України, відповідно до якої, застава звертається в дохід держави у випадках: 1) невиконання обов`язків заставодавцем;

2) якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки; 3) якщо підозрюваний, обвинувачений порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки.

Таким чином, застава забезпечує добросовісну процесуальну поведінку та виконання обов`язків: 1) заставодавця; 2) підозрюваного, обвинуваченого в частині явки до суду (віднесено до обов`язків визначених ч. 7 ст. 42 КПК України, тобто покладених на нього нормами КПК; 3) підозрюваного, обвинуваченого в частині виконання обов`язків, покладених на нього ухвалою суду при застосуванні запобіжного заходу (за їх наявності).

Враховуючи викладене, доводи захисника, в частині того, що застава втратила свою правову сутність у зв`язку зі спливом строків, на які на обвинуваченого ОСОБА_1 було покладено обов`язки, визначені ст. 194 КПК Україні, а також того, що запобіжний захід не забезпечує жодного досягнення дієвості провадження, судом відхиляються.

2.3. Що стосується доводів захисту про те, що під час досудового розслідування поведінка ОСОБА_1 була належною, застава в дохід держави не зверталась, а також що

ОСОБА_1 ніколи не мав жодного наміру із реалізації спроб вчинення ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що вказане свідчить про те, що визначений слідчим суддею розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні, та не є підставою для повернення застави.

Суд також враховує думку сторони захисту про те, що наявність додаткових кримінальних проваджень щодо обвинуваченого ОСОБА_1 не свідчить про збільшення ризиків у кримінальному провадженні, оскільки наведене обумовлено відкриттям кримінальних проваджень, про об`єднання яких прокурором на сьогодні вже подано відповідні клопотання.

Разом із тим, суд підкреслює, що відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.

Згідно зі змістом ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, перелік яких наведений в ч. 1 ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як убачається зі змісту ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 16 грудня 2017 року, судом при визначенні розміру застави відносно ОСОБА_1 , були враховані визначені ст. 178 КПК України обставини, враховано обґрунтованість висунутої ОСОБА_1 підозри та даних, що характеризують його особу, в тому числі тих, на які посилається захисник у клопотанні про скасування запобіжного заходу. При цьому, при застосуванні запобіжного заходу суд дійшов висновку про обґрунтованість висунутої

ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину та встановив розмір застави в обсягах, визначених ч. 5 ст. 182 КПК України, та встановив наявність таких ризиків: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

З урахуванням цього, та з огляду на відсутність інших аргументів щодо зменшення ризиків, визначених слідчим суддею при обранні запобіжного заходу у вигляді застави, суд вважає, що відповідні ризики зберігаються на достатньому рівні для того, щоб запобіжний захід у вигляді застави не був скасований.

2.4. Судом критично розцінюються доводи сторони захисту про зміну обставин у заставодавця, що полягає у наявності на утриманні у нього малолітних дітей, оскільки відповідно до доданих до клопотання копій свідоцтв про народження, дати народження дітей: ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 ., що свідчить про те, що вони вже перебували на утриманні заставодавця на час внесення застави, а отже не може бути розцінено судом як нова обставина.

Враховуючи викладене, судова колегія не вбачає підстав для скасування запобіжного заходу у вигляді застави та приходить до висновку, що клопотання захисника обвинуваченого

ОСОБА_1 , адвоката Пархети А.А. не підлягає задоволенню.

Виходячи з викладеного, керуючись пунктом 1 частини першої, абзацом 2 частини третьої статті 34, пунктом 4 частини третьої статті 314, статтями 369, 372, пунктом 20-2 розділу ХІ «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката

Пархети А.А. про скасування запобіжного заходу, застосованого до ОСОБА_1 - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Головуючий суддя: Кравчук О.О.

Судді: Гавриленко Т.Г.

Сікора К.О.