Документ № 86100905

Справа № 991/2177/19

Провадження1-кс/991/2724/19

УХВАЛА

29 листопада 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Семак І.А., підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Лагоміна А.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погоджене з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Доводи клопотання.

В клопотанні зазначено, що слідчою групою детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017 за ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_1 , який підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в пособництві у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

За версією органу досудового розслідування ОСОБА_1 виступав учасником структурної частини злочинної організації в м. Одеса, безпосередньо виготовляв підроблені договори купівлі-продажу із заниженими відомостями про вартість товарів, які ставали підставою для заниження митних платежів, в процесі підготовки та організації митного оформлення товарів.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1- 5 ст. 177 КПК України, а саме: ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 30 000 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що дорівнює 57 630 000,00 грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Сторона обвинувачення клопотання про застосування до ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримала. Зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторони захисту.

Сторона захисту проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила. За твердженням сторони захисту матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 ,злочинів, які йому інкримінуються. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Звертали увагу, що застава є непомірною і перевищує всі законні межі.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється в участі у злочинній організації, створеній з метою вчинення тяжкого та особливо тяжкого злочину, і у злочинах, вчинюваних такою організацією; в пособництві умисному ухиленню від сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому службовою особою підприємства, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в особливо великих розмірах; в пособництві у зловживанні владою та службовим становищем, тобто умисного, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої юридичної особи, використання службовою особою влади та службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, зокрема протоколом обшуку від 17.08.2017, в результаті проведення якого було вилучено, зокрема ноутбук за серійним номером FBNOCV090927448, протоколом огляду від 11.10.2018, який було складено за результатом огляду, зокрема ноутбука за серійним номером FBNOCV090927448. В результаті огляду вищезазначеного ноутбука було встановлені данні про користувача Skype, яким виявися ОСОБА_1 . Крім цього в результаті огляду були виявлені файли, що містять зображення печаток іноземних компаній, які були контрагентами за договорами купівлі-продажу із заниженими відомостями про вартість товарів, які ставали підставою для заниження митних платежів, в процесі підготовки та організації митного оформлення товарів.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначених кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Судом встановлено, що один із злочинів, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , а саме злочин, передбачений ч. 1 ст. 255 КК України, належить до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів. В період з 2015 по 2019 років включно виїжджав до Ізраїлю, Молдови.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати передбачену КПК процедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Разом із цим, маючи можливість ознайомитися з матеріалами кримінального провадження, а отже і з протоколами допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, підозрюваний ОСОБА_1 знатиме, як їх персональні данні, так і зміст наданих ними свідчень на стадії досудового розслідування.

Вказане надає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Таким чином, у зв`язку з тим, що під час досудового розслідування свідчення від свідків не були отримані та не були досліджені безпосередньою судом існує ймовірність незаконного впливу на таких свідків.

Крім цього, прокурор в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 є учасником злочинної організації. Додаткові відомості щодо обставин участі у злочинній організації та вчинюваних злочинах іншими особами ще встановлюються. Враховуючи, що органу досудового розслідування ще належить встановити та допитати потенційних свідків і підозрюваних, то на цьому етапі слідчий суддя не виключає, що ОСОБА_1 , побоюючись можливого викриття у вчиненні інших кримінальних правопорушень, може вжити заходів незаконного впливу на цих осіб.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 потенційно зможе незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України», наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Проте стороною обвинувачення фактично не надано переконливих доказів на підтвердження наявності ризику, передбачених п.п.2, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, у зв`язку із чим ці ризики не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України,наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, можливість переховуватись від органів досудового розслідування чи суду та незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, однак не доведено наявність інших ризиків та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_1 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено, у зв`язку з чим, є підстави для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 підозрюється, зокрема у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не буде достатнім для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні.

Також слідчий суддя позбавлений можливості застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді особистої поруки, адже жодна особа не висловила намір бути поручителем підозрюваного ОСОБА_1 , забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього Кримінальним процесуальним кодексом Україниобов`язків, а також забезпечувати його явку до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу.

Крім цього, враховуючи наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, за умови, що в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_1 не має постійного місця проживання, слідчий суддя не вважає за можливе застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді домашнього арешту.

З огляду на зазначене, аналізуючи зібрані в сукупності докази, ті обставини, що підозрюваний самостійно з?являвся на допити до органів НАБУ, не чинив перешкоди в отриманні доказів у кримінальному провадженні, має міцні соціальні зв?язки (дружину та сина 2019 року народження), слідчий суддя дійшов висновку, щодля запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, достатнім запобіжним заходом є застава.

У клопотанні детектив просить, як альтернативу триманню під вартою, застосувати до підозрюваного заставу у розмірі 30 000 прожитковий мінімум для працездатних осіб, що дорівнює 57 630 000,00 грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Слідчий суддя не погоджується із розміром застави, визначеним стороною обвинувачення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути застосований у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням ролі підозрюваного у вчиненні інкримінованих злочинів, його майнового стану, зареєстрованих транспортних засобів, доведених ризиків, переконаний, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Застава у розмірі 57 630 000,00 грн з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 є непомірною. Органом досудового розслідування не надано жодних доказів на обґрунтування саме такого розміру застави.

Визначаючи розмір застави, слідчий суддя враховує майновий стан підозрюваного, позитивну характеристику за попередніми місцями роботи, наявність на утриманні підозрюваного малолітньої дитини, бере до уваги тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, спричинені наслідки у виді шкоди в особливо великих розмірах. З огляду на ці обставини, слідчий суддя переконаний, що розмір застави у максимальних межах, визначних п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, а саме триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, не є непомірним для ОСОБА_1 але є значним та, на думку слідчого судді, цілком здатним забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у сумі 576 300 грн здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 , процесуальних обов`язків.

Також, відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 2, 7, 131, 132, 176-178, 182, 193, 194, 196, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання детектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Потребчука О.І., погодженого з прокурором четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Семаком І.А., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо підозрюваного ОСОБА_1 , у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України - відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 576 300 (п?ятсот сімдесят шість тисяч триста) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA318201720000037312076096000.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак