Документ № 86100916

Справа № 757/53238/19-к

Провадження №11-сс/991/201/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 листопада 2019 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Матяш Т. В., прокурор Макар О. І., інші учасники провадження не з`явилися,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Мельника Дмитра Миколайовича на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2019 про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.14.08.2019 ОСОБА_1 затримано в рамках кримінального провадження № 12014000000000046 від 04.02.2019 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) (том 1 а. с. 188-195).

2.15.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК.

3.16.08.2019 слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова застосував до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (до 13.10.2019) із визначенням розміру застави у розмірі 6 000 000 гривень (том 1 а. с. 207-215).

4.08.10.2019 слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва продовжив строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 (до 14.11.2019) із визначенням розміру застави у розмірі 5 999 283 гривень (том 3 а. с. 138-153).

5.На вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_1 - адвокат Мельник Д. М. подав апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду, в якій не погоджується з ухвалою слідчого судді (том 3 а. с. 158 -163).

6.18.10.2019 підозрюваному ОСОБА_1 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 КК (том 3 а. с. 220-222).

7.12.11.2019 ухвалою Київського апеляційного суду матеріали за вказаною апеляційною скаргою передано до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду для розгляду по суті (том 3 а. с. 228-230).

8.21.11.2019 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Мельника Д. М. на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2019 про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК (далі також - апеляційна скарга).

9.21.11.2019 суддя-доповідач призначив апеляційну скаргу до розгляду.

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

10.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2019 було: (1) задоволено клопотання слідчого; (2) продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою до 14.11.2019; (3) визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 5 999 283 гривень (3 123 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб); (4) у разі внесення застави покладено обов`язки: 1) прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; 2) не відлучатися із м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , свідками ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , а також із службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАН-К»; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

11.При постановленні ухвали слідчий суддя виходив з такого: (1) наявна обґрунтована підозра можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) сторона обвинувачення довела продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 КПК: переховування від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного, знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (3) прокурором не доведено інші зазначені в клопотанні ризики; (4) інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків; (5) застава у визначених пунктом 3 частини 5 статті 182 Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК) межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти встановленим в провадженні ризикам, а тому для ОСОБА_1 визначено заставу в розмірі 3123 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 5 999 283 (п`ять мільйонів дев`ятсот дев`яноста дев`ять тисяч двісті вісімсот три) гривень.

Короткий зміст та вимоги апеляційної скарги

12.В апеляційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання про проводження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із застосуванням електронного засобу контролю здатен нівелювати усі можливі ризики.

13.Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження. Захисник зазначив, що: (1) кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 не пов`язане предметом розслідування з первісним кримінальним провадженням № 12014000000000046, в рамках якого було виявлено ознаки кримінального правопорушення за підозрою ОСОБА_1 , та з яким було «штучно» об`єднано; (2) підслідність кримінального провадження № 12014000000000046 була визначена за слідчими СВ УСБУ в Чернігівській області за відсутності правових підстав; (3) показання свідка ОСОБА_3 захист вважає неправдивими, оскільки на час, зазначений свідком, тривав судовий розгляд в суді апеляційної інстанції, тому подання касаційної скарги до Верховного Суду було неможливим на тому етапі, коли ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надали згоду на вирішення питання на його користь у справі № 355/1167/17 у Верховному Суді; (4)основний свідок у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 є заявником в інших кримінальних провадженнях та співпрацює з правоохоронними органами з метою створення штучних доказів обвинувачення; (4) стороною обвинувачення не доведено наявності законної мети та підстав для застосування запобіжного заходу; (5)у виділеному кримінальному провадженні № 2201927000000053 ОСОБА_1 не повідомлявся про зміну підозри,, про яку його було повідомлено в рамках кримінального провадження № 12014000000000046; (6) стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачені статтею 177 КПК, при цьому захисником зазначено, що ОСОБА_1 перебуває у санкційних списках Російської Федерації, отже не може виїхати на територію РФ чи на тимчасово окуповані території України, основними доказами сторони обвинувачення є матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які підозрюваний не має можливості знищити чи спотворити, ОСОБА_3 як основний свідок у провадженні є можливо агентом СБУ та НАБУ, тому підозрюваний не може на нього впливати; (7) потерпілого у справі немає, невідомо кому заподіяно шкоду, ступінь суспільної небезпечності діяння під великим сумнівом сторони захисту; (8) стороною обвинувачення не обґрунтовано застосування застави в розмірі 12 млн гривень, цей розмір застави є непомірним (хоча оскаржуваною ухвалою слідчого судді визначено заставу як альтернативний запобіжний захід в іншому розмірі).

14.Також в апеляційній скарзі захисник наводить дані щодо особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_1 (має постійне місце проживання, офіційно працював на дату затримання, має усталені соціальні зв`язки,одружений, має багатодітну сім`ю, має на утриманні трьох дітей, один з яких неповнолітній, один - малолітній, проживає з родиною, утримує дружину, дітей, свою матір та матір дружини, які є особами пенсійного віку та переселенцями; раніше не судимий, не ухиляється від слідства та суду, обирався народним депутатом України VI скликання, отримував видатні нагороди).

Позиція учасників провадження

15.Захисник Матяш Т. В. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу.

16.Прокурор Макар О. І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Оцінка та мотиви Суду

17.З метою правильного вирішення апеляційної скарги Суд має визначити: (1) чи були законні підстави для продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ; (2) якщо так, то чи вірно визначена слідчим суддею застава в розмірі 5 999 283 гривень, яка буде достатньою для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам.

18.Суд на ці питання надає ствердні відповіді з мотивів, викладених нижче.

19.Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

20.Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).

21.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому підозрюється особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

22.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті 18 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрювалась особа на момент розгляду оскаржуваної ухвали; (2) чи продовжували існувати ризики, які були заявлені слідчим, та їх обґрунтованість; (3) чи були інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави; (5) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

(1) Кримінальне правопорушення, у якому підозрювалася особа

23.08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_1 за попередньою змовою із ОСОБА_2 заволодів шляхом обману грошовими коштами, отриманими від представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_3 , у розмірі 80 000 доларів США за винесення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

24.08.08.2019 через посередника ОСОБА_5 підозрюваний ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 отримав першу частину грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США.

25.У подальшому ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 обіцяв ОСОБА_4 - представнику ТОВ «Фірма «Катран-К», за грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США здійснити вплив на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в місті Києві по вулиці Набережне Шосе, 25/3, яка входить до меж території охоронюваної (буферної зони) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра».

26.14.08.2019 після отримання другої частини коштів в розмірі 30 000 доларів США (за винесення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло») та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 000 доларів США, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було затримано.

27.Діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за частиною 4 статті 190 КК - одержання заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

28.У той же час, 18.10.2019 підозрюваному ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 КК (том 3 а. с. 221-222), тобто на час розгляду апеляційної скарги підозру ОСОБА_1 було змінено в частині кваліфікації - з частини 4 статті 190 КК на частину 2 статті 28 - частину 3 статті 369-2 КК.

29.Наявність значного суспільного інтересу в кримінальному провадженні № 22019270000000053 обумовлюється: (1) значенням належного функціонування найвищих органів державної влади та їх авторитету; (2) значним розміром предмету злочину та у зв`язку із цим особливою небезпекою порушення права власності; (3) потребою в забезпеченні збереження історико-культурної спадщини України.

30.Суд враховує приналежність підозрюваного до вищих посадових осіб органів виконавчої влади України. Так, підозрюваний ОСОБА_1 на момент інкримінованих йому дій був заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі - МТОТ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МТОТ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (пункт 1 Положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№ 376 від 08.06.2016). МТОТ очолює Міністр, який має, зокрема, заступників (пункт 10 Положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України№ 376 від 08.06.2016). Посада, яку обіймав підозрюваний ОСОБА_1 , належить до посад державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби) (том 3 а. с. 10).

31.За версією слідства підозрюваний ОСОБА_1 брав кошти під обіцянки вплинути на посадових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, а також суддів Верховного Суду (тобто ОСОБА_1 фактично підозрювався у вчиненні двох злочинів).

32.За даними слідства ОСОБА_1 обіцяв здійснити вплив, зокрема, на одного з міністрів Уряду України, а також за допомогою заступника Генерального прокурора - на суддів Верховного Суду. При цьому, Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України (частина 3 статті 125 Конституції України, стаття 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

33.У зв`язку із зазначеним діяння, у якому підозрювався ОСОБА_1 , значним чином підривається авторитет найвищих органів державної влади.

34.Також Суд враховує значний розмір предметів злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 За епізодом щодо обіцянки впливу на посадових осіб Міністерства культури України підозрюваний ОСОБА_1 за версією слідства просив 1 000 000 доларів США та одержав 450 000 доларів США. За епізодом обіцянки впливу на суддів Верховного Суду підозрюваний ОСОБА_1 за версією слідства просив та одержав грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США. Зазначене свідчило про підозру ОСОБА_1 в особливо небезпечному порушенні права власності.

35. ОСОБА_1 підозрювався в тому, що з метою заволодіння грошовими коштами в особливо великому розмірі шляхом введення в оману ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , обіцяв здійснити вплив за отримання дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці, яка входить до меж території охоронюваної (буферної зони) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра».

36.Свята Софія та Києво-Печерська Лавра у Києві належать до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО (пункт № 336 у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО). Об`єкти культурної спадщини, які знаходяться на території України, у межах її територіального моря та прилеглої зони, охороняються державою. Охорона об`єктів культурної спадщини є одним із пріоритетних завдань органів державної влади та органів місцевого самоврядування (преамбула Закону України «Про охорону культурної спадщини»). Буферна зона - територія навколо об`єкта всесвітньої спадщини, що забезпечує охорону цілісності та автентичності видатної універсальної цінності цього об`єкта та у межах якої встановлюється відповідний режим використання (абзац 27 частина 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини»).

37.Таким чином, злочини, в яких підозрювався ОСОБА_1 , могли поставити в небезпеку збереження історико-культурної спадщини України.

38.Вказані обставини в сукупності обумовлюють наявність значного суспільного інтересу в цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо обґрунтованості підозри

39.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

40.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).

41.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

42.Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.

43.На момент постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді дії ОСОБА_1 були попередньо кваліфіковані за частиною 4 статті 190 КПК, тобто він підозрювався у скоєнні особливо тяжкого злочину.

44.На момент розгляду апеляційної скарги дії ОСОБА_1 були перекваліфіковані. Так, 18.10.2019 його було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме йому було інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 КК.

45.Зміна кваліфікації була обумовлена тим, що ОСОБА_1 ймовірно мав дійсні наміри вирішити ті правові проблеми, з приводу яких до нього звернулись ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , використовуючи свій авторитет та напрацьовані за роки державної служби зв`язки з представниками виконавчої та судової гілок влади на різних рівнях, а не обманним шляхом заволодіти отриманими грошовими коштами як це вбачалось на початковому етапі розслідування.

46.Враховуючи вимоги положень пункту 5 частини 2 статті 183, пункту 1 частини 1 статті 194, частини 2 статті 194 КПК суд при перевірці законності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (продовження строку його дії) має перевірити не тільки наявність обґрунтованої підозри (щодо фактичних обставин кримінального правопорушення), але й відповідність кваліфікації кримінального правопорушення встановленим обставинам кримінального правопорушення за стандартом доказування, який застосовується при обранні запобіжного заходу.

47.І попередня (на момент постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді), і поточна (на момент апеляційного перегляду) кваліфікація дій підозрюваного свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ним як мінімум тяжкого злочину, тож у будь-якому випадку Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості відповідає умовам застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченим частиною 2 статті 183 КПК.

48.На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення слідчий надав серед іншого: (1) протоколи допиту свідка ОСОБА_3 ; (2) протоколи допиту свідка ОСОБА_4 ; (3) протокол допиту свідка ОСОБА_5 ; (4) протоколи огляду та вручення грошових коштів; (5) протокол затримання ОСОБА_1 ; (6) протокол огляду телефону ОСОБА_1 ; (7) протокол огляду документів, вилучених в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 ; (8) протокол затримання та особистого обшуку ОСОБА_2 ; (9) протоколи огляду документів; (10) протоколи огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.

49.З наданих слідчим матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що протягом липня-серпня 2019 року між свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та підозрюваними ОСОБА_1 і ОСОБА_2 відбувались зустрічі, під час яких обговорювались питання щодо обставин, які є предметом розслідування в цьому кримінальному провадженні (том 2 а. с. 202-214). Зі змісту розмов вбачається повна обізнаність підозрюваних ОСОБА_1 і ОСОБА_2 щодо предмету обговорення. Зокрема, підозрювані детально зазначають про свою участь у ймовірному здійсненні впливу на осіб, зокрема, із зазначенням їх посад, імен або прізвищ, що дає можливість ідентифікувати їх як діючих на той час високопосадовців (окремих міністрів, посадових осіб окремих міністерств та департаментів, посадових осіб Генеральної прокуратури, Верховного Суду). Крім цього, підозрювані зазначають про суми і послідовність передачі свідками грошових коштів на їх користь, координують їх дії щодо подання документів, а також - про негативні наслідки у разі нездійснення передачі грошових коштів. З наведеного можна зробити висновок про активну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 у ймовірному вчиненні інкримінованого йому діяння.

50.Щодо доводів захисника стосовно провокації злочину Суд виходить із наступного. Вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження. Разом з тим, з наявних у Суду матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації. Активна поведінка підозрюваних, яка виражалась у вимаганні неправомірної вигоди спростовує провокування та відповідний довід сторони захисту..

51.Зі змісту розмови підозрюваного ОСОБА_2 із свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , яка відбулась 23.07.2019, слідує, що підозрюваний зазначив про можливість отримання дозволу на початок будівництва за умови участі у вирішенні цього питання ОСОБА_1 та за умови передання 1 000 000 доларів США, в протилежному випадку необхідний дозвіл отримати буде неможливо (том 2 а. с. 229, 235). Тобто вбачається, що підозрюваний із використанням свого впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, унеможливив би отримання зазначеного дозволу у разі відмови надання йому неправомірної вигоди.

52.Щодо доводів сторони захисту про незаконність постанов прокурора про об`єднання та визначення підслідності за СВ УСБУ в Чернігівській області Суд зазначає наступне. Вирішення зазначених процесуальних питань належить до компетенції прокурора (частина 7 статті 214, частина 4 статті 217 КПК). Питання щодо законності цих постанов прокурора не вирішується під час продовження строку дії запобіжного заходу. Рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування не підлягає оскарженню (частина 5 статті 217 КПК).

53.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості відповідає умовам застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченим частиною 2 статті 183 КПК,та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

54.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (пункти 1-3 частини 1 статті 177 КПК).

55.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

56.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

57.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні щодо підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

58.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

59.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, роботу, місце проживання).

60.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна).

61.Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

62.Ризик втечі має оцінюватися у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю тощо. У цьому контексті Суд бере до уваги, що 06.08.2019 ОСОБА_1 у бесіді з ОСОБА_3 розповідав йому як надавав рекомендації народному депутату України припинити ходити на допити за викликами слідчих, користуючись депутатським імунітетом, також розповідав про те як він особисто біля півроку ухилявся від викликів слідчих по двом кримінальним справам, в тому числі відмовляючи на їх виклики в грубій нецензурній формі (том 2 а. с. 206). Таким чином, особисті якості ОСОБА_1 , його моральні принципи, досвід поведінки в умовах ймовірності притягнення до кримінальної відповідальності, демонструють схильність до ігнорування приписів кримінального процесуального законодавства, високий ризик ухилення від слідства та суду.

63.Суд погоджується також з висновками слідчого судді, який окрім врахування тяжкості злочину, вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , врахував наявність у нього тісних соціальних зв`язків із працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

64.У клопотанні слідчого вказаний ризик також обґрунтовується серед іншого, можливістю вибути на територію РФ чи тимчасово окуповану територію України, оскільки на думку слідчого підозрюваний отримав пропозицію посади міністра в ній. Такий довід Суд відхиляє, оскільки надані до клопотання матеріали не дають підстав стверджувати про наявність обґрунтованої ймовірності того, що підозрюваний міг стати міністром на тимчасово окупованих територіях України чи взагалі про отримання ним такої пропозиції.

65.Заперечення захисту щодо цього полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_1 включений до санкційного списку РФ, тому виїзд для нього на територію РФ чи тимчасово окуповані території України неможливий. Вказаний аргумент захисту Суд оцінює критично, оскільки за змістом введені обмеження не передбачають заборони перетину кордону з РФ, а пов`язані із застосуванням спеціальних економічних заходів.

66.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_1 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо ризиків незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

67.Встановлені обставини кримінального провадження дають можливість оцінювати вказані ризики у сукупності.

68.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків, вважає, що існує такий ризик і щодо іншого підозрюваного.

69.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

70.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

71.Суд звертає увагу, що слідчий у клопотанні зазначає про необхідність допиту свідків, ще не всі свідки допитані.

72.Слід погодитись також із доводами клопотання та слідчого судді, що ризик можливого впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_2 та можливість узгодження між ними показань підтверджується спільною зацікавленістю у цьому, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зокрема шляхом погодження показань з іншим підозрюваним, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

73.Крім того, Суд звертає особливу увагу на висловлення підозрюваним ОСОБА_1 намірів вбити свідка та заявника у цьому провадженні - ОСОБА_3 - через те, що останній попросив іншого свідка ОСОБА_8 при передачі йому грошової суми (неправомірної вигоди) надати для фотографування своє службове посвідчення (протокол допиту свідка ОСОБА_8 - том 1 а. с. 133). Вказану обставину Суд оцінює як цілком вірогідну загрозу впливу на свідків та інших підозрюваних.

74.Більше того, зазначені вище соціальні зв`язки підозрюваного, а також зміст його розмов, ще більше утверджують Суд у думці про існування ризиків, передбачених пунктами 2 та 3 частини 1 статті 177 КПК.

75.Так, протоколом огляду мобільного телефону ОСОБА_1 від 15.08.2019, вилученого під час його затримання 14.08.2019 (том 2 а. с. 1-99), встановлено наявність зв`язків та контактів ОСОБА_1 із працівниками судових та правоохоронних органів різного рівня, парламенту, уряду, іншими заможними та впливовими особами, що дає йому можливість здійснювати тиск на свідків та примушування їх до зміни показань.

76.Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 та ОСОБА_2 під час вчинення злочину. Вказане підтверджує схильність та здатність ОСОБА_1 приховувати та маскувати свої ймовірно протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами.

77.З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд слідчих та процесуальних дій, зокрема, завершити проведення фоноскопічної експертизи, для чого попередньо зібрати та отримати вільні та експериментальні зразки голосу підозрюваного, зібрати вільні та отримати експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 , допитати свідків, провести слідчі експерименти за їх участі, беручи до уваги, зокрема, факт невстановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів), Суд, погоджується із висновками слідчого судді, що ризик знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення зберігає свою актуальність.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

78. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, зареєстроване місце проживання у місті Донецьку, проживає у місті Києві. Одружений, має трьох дітей, 2000, 2001 та 2006 року народження.

79.З 2017 року по серпень 2019 року обіймав посаду заступника міністра, раніше радника міністра, народного депутата України шостого скликання Верховної Ради України, заступника голови Донецької державної обласної адміністрації, помічника-консультанта народного депутата України, заступника голови Кіровської районної міста Макіївки, секретаря Макіївського міського комітету Соціалістичної партії України.

80.Хоча зазначені обставини позитивно характеризують ОСОБА_1 , проте вони в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

(3) Щодо інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

81.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 184 КПК).

82.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

83.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

84.З огляду на викладене, а також беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та (2) зможе запобігти цим ризикам.

85.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

(4) Щодо розміру застави

86.Частиною 3 статті 183 КПК визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

87.В апеляційній скарзі зазначено, що встановлений попередньою ухвалою розмір є непомірним для підозрюваного, адже він не має доходів, які б давали йому можливість внести заставу у вказаному розмірі.

88.Погоджуючись із висновком слідчого судді щодо розміру застави Суд додатково враховує розмір предмету злочину за кожним епізодом: (1) Сума коштів, оголошена підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку - 1 000 000 доларів США (з яких підозрюваними було отримано 450 000 доларів США); (2) розмір предмету злочину за вплив на суддів Верховного Суду - 80 000 доларів США.

89.Слід також звернути увагу на правову позицію, зазначену у підпункті 7 пункту 3.5. Узагальнень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014, за якою питання щодо визначення розміру застави не вирішується при розгляді клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розмір застави у такому випадку залишається незмінним.

(5) Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

90.Кримінальне провадження № 22019270000000053 від 19.08.2019 було виділено з кримінального провадження № 12014000000000046 від 04.02.2014.

91.Протягом липня - жовтня 2019 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалось слідчими Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань.

92.21.10.2019 постановою заступника Генерального прокурора визначено підслідність кримінальних правопорушень у цьому кримінальному провадженні за Національним антикорупційним бюро України. Прокурор зазначив, що матеріали надійшли до Національного антикорупційного бюро України лише 25.10.2019.

93.Строк дії ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 16.08.2019 закінчувався 13.10.2019 (том 1 а. с. 209-214). Вказаною ухвалою слідчого судді до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з одночасним визначенням суми застави в розмірі 6 000 000 грн.

94.Слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва продовжив строк тримання під вартою до 14.11.2019 та встановив розмір застави як альтернативного запобіжного заходу у розмірі 3123 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 5 999 283 (п`ять мільйонів дев`ятсот дев`яноста дев`ять тисяч двісті вісімсот три) грн.

95.В обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки для цього необхідно, зокрема завершити проведення фоноскопічної експертизи, для чого попередньо зібрати та отримати вільні та експериментальні зразки голосу підозрюваного, зібрати вільні та отримати експериментальні зразки почерку ОСОБА_1 , допитати свідків, провести слідчі експерименти за їх участі,зняти гриф секретності з ухвал слідчих суддів та інших документів, за якими проводились негласні слідчі (розшукові) дій, здійснити інші слідчі дії у разі необхідності. Виконання вказаних процесуальних дій має суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

96.Вказані обставини в сукупності дають підстави стверджувати про обґрунтованість підстав, що унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

97.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

98.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

99.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК).

100.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 злочину, що згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК може бути підставою для застосування (продовження строку) запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

101.З огляду на встановлені та описані вище (1) наявність значного суспільного інтересу в цьому кримінальному провадженні та (2) ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 , про який ідеться в клопотанні слідчого.

102.Завдання, для виконання якого слідчий звернувся з клопотанням від 04.10.2019, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути досягнуте лише через продовження строку дії запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави.

103.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишена без змін.

104.Керуючись статями 177, 178, 182, 183, 194, 196, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 08.10.2019 про продовження строку тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька