Документ № 86228297

Справа № 761/8826/19

1-кп/910/71/19

УХВАЛА

05 грудня 2019 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:

головуюча ОСОБА_1,

судді ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання ОСОБА_4,

розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Києві обвинувальні акти у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52015000000000009, № 52018000000000153 по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, що проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Київ, який проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, який народився у м. Світловодськ, Кіровоградської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, який народився у м. Владивосток (Російська Федерація), громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_4,

увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.27, ч.5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився у м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_5,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, який народився у м.Київ, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_6,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч.5 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч. 5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_6, який народився у м. Жовті Води, Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_7,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 2 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч.5 ст. 191 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_7, який народився у м. Київ, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_8,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255; ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст.28, ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

сторона обвинувачення прокурори: ОСОБА_13, ОСОБА_14,

сторона захисту захисники: ОСОБА_15, ОСОБА_16,

ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

обвинувачені: ОСОБА_7, ОСОБА_8,

ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

ОСОБА_12, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

в с т а н о в и в:

В провадженні Вищого антикорупційного суду знаходиться зазначене провадження.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22 листопада 2019 року у даному провадженні призначено підготовче судове засідання, у якому з`ясовано думку учасників щодо можливості призначення справи до судового розгляду, зокрема, наявності підстав для прийняття судом рішень, передбачених п. 1-5 ч. 3 ст. 314 КПК України.

З цього приводу, під часпідготовчого судовогозасідання захисники ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_20 подали клопотання про повернення обвинувального акту.

Клопотання ОСОБА_16 обґрунтоване тим, що правова кваліфікація дій ОСОБА_12 не відповідає фактичним обставинам справи, виклад обставин зводиться виключно до перерахування посадових обов`язків ОСОБА_12 та не містить відомостей щодо мети, мотиву, форми вини, часу вчинення та конкретних діянь, що інкримінуються. На копії обвинувального акту, який отримав ОСОБА_12, відсутній відтиск мокрої печатки. Реєстр матеріалів досудового розслідування не містить часу вчинення ряду процесуальних дій щодо всіх обвинувачених.

Згідно з клопотанням ОСОБА_19 та ОСОБА_18 обвинувальний акт не містить конкретних дій, за якими ОСОБА_10 визначено як пособника, форму вини, мотив, мету кримінальних правопорушень, фактичні обставини не відповідають формулюванню обвинувачення. Також ОСОБА_18 додав, що обвинувачення не доводиться доказами.

Згідно з клопотанням ОСОБА_21 в обвинувальному акті не визначено мотив вчинення злочину, обвинувачення викладено неповно та не конкретно. Додала, що підставою повернення обвинувального акту є не тільки порушення вимог ст. 291 КПК України, а загалом вимог КПК України.

Захисник ОСОБА_20 в своєму клопотанні посилається на те, що інформація про об`єднання та виділення матеріалів провадження міститься в обвинувальному акті, однак в реєстрі про неї не зазначається. Процесуальні дії, зазначені в реєстрі, не відповідають процесуальним діям, проведеним на досудовому розслідуванні. Мотив і мета інкримінованого правопорушення чітко не зазначені в обвинувальному акті.

Всі учасники зі сторони захисту підтримали заявлені клопотання.

Прокурори заперечували проти повернення обвинувального акту, вважали посилання захисників безпідставними.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дійшов висновку, що клопотання задоволенню не підлягають, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд, серед іншого, має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Процесуальний порядок складення обвинувального акту у кримінальному провадженні, перелік відомостей, що має містити обвинувальний акт, а також тих процесуальних документів, які в обов`язковому порядку мають бути долучені до нього, наведено у ст. 291 КПК України. В силу ч. 4 ст. 291 КПК України надання судуінших документівдо початкусудового розглядузабороняється.

А тому суд, перевіряючи обвинувальний акт на відповідність вимогам КПК України, виходить із положень зазначеної статті.

Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно. До обвинувального акта додається, зокрема, реєстр матеріалів досудового розслідування; розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, і реєстру матеріалів досудового розслідування (ч. 2-4ст.291 КПК України).

Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, обвинувальні акти у даному провадженні підписані детективом і прокурором та затверджені прокурором. При цьому, КПК України не встановлює вимоги проставляння відтиску мокрої печатки на підпис прокурора. До обвинувальних актів додані усі передбачені кримінальним процесуальним законом додатки, також вони містять усі відомості, які передбачені п. 1-9 ч. 2 ст. 291 КПК України, зокрема, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення відповідних статей КК України та формулювання обвинувачення.

Також суд враховує, що за змістом п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначення обсягу фактичних обставин кримінального правопорушення, що викладаються у обвинувальному акті, належить до дискреційних повноважень прокурора.

З огляду на це, колегією суддів не встановлено порушень вимог кримінального процесуального законодавства під час подання прокурором до суду обвинувальних актів, які б становили підставу для їх повернення прокурору.

Крім того, на переконання колегії суддів, наведені у клопотанні захисників обставини про відсутність у обвинувальному акті чіткого та конкретного обвинувачення, недоведеність пред`явленого обвинувачення не є підставою для повернення обвинувального акта, оскільки судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам, зазначеним в обвинувальному акті та не здійснюється аналіз законності процесуальних рішень, прийнятих органом досудового розслідування чи прокурором, а вирішується питання щодо можливості призначення судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта.

У зв`язку із цим, розгляд судом відповідних доводів сторони захисту можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

Посилання жсторони захистуна рішенняЄвропейського судуз правлюдини усправах «Абрамянпроти Росії»,№ 10709/02, від 09 жовтня 2008 року; «Пелісьє та Сассі проти Франції», № 25444/94, п. 52, від 25 березня 1999 року; «Матточіа проти Італії», № 23969/94, п. 58, від 25 липня 2000 року; «І.Н. та інші проти Австрії», № 42780/98, п. 34, від 20 квітня 2006 року про право бути поінформованим про характер і причини обвинувачення у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, в контексті незгоди з формулюванням обвинувачення прокурором на стадії підготовчого судового засідання, як підставу для повернення обвинувальних актів, є некоректним. Оскільки у відповідних рішеннях Європейський суд з прав людини констатував відповідне порушення з огляду на те, що заявник дізнався про нову юридичну кваліфікацію інкримінованого йому злочину під час уже прийняття рішення судом і таким чином не міг підготуватись до захисту.

У даній справі сторона захисту, будучи ознайомлена із змістом обвинувальних актів, до винесення рішення судом по справі за результатами судового розгляду може будувати стратегію захисту з урахуванням обставин, викладених у них.

Так само, є безпідставними посилання сторони захисту на підтвердження своєї позиції на рішення Вищого антикорупційного суду в іншому складі в іншій справі. Адже такі рішення згідно з чинним законодавством України не мають преюдиціального значення. І відповідно, у сторони захисту не можуть бути обґрунтовані очікування з цього приводу.

Що ж стосується посилань захисників на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, то вказане згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акту.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання захисників про повернення обвинувального акта прокурору задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись положеннями статей 291, 314-316,372 КПК України, суд

п о с т а н о в и в:

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_16, ОСОБА_19, ОСОБА_18, ОСОБА_21, ОСОБА_20 про повернення обвинувального акту відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК України.

Судді

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_1