Документ № 86293479

Справа № 623/261/19

Провадження1-кп/991/123/19

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів - головуючого судді Коліуша О.Л., суддів Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.,

за участю:

секретаря судового засідання Паштенко І.О.

прокурора Касьяна А.О.

обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4

захисників Дульського О.Л., Пархети А.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за № 52018000000000291, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ст. 366-1 КК України,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дружківка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Авдіївка Донецької області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у м. Баку Республіки Азербайджан, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_1 адвокат Дульський О.Л. заявив відвід колегії суддів. В обґрунтування заявленого відводу захисник послався на рішення ЄСПЛ у справі «Астрадсон проти Ісландії» та зазначив, що Вищий антикорупційний суд не є судом загальної юрисдикції. Вважає створення Вищого антикорупційного суду незаконним та не у відповідності до Конституції України, що призвело до порушення прав його довірителя.

Прокурор заперечував проти задоволення заяви про відвід, посилаючись на те що, захисником не наведено будь-якої підстав передбаченої ст. 75 КПК України, підсудність даного кримінального провадження визначена законом і рішенням Верховного Суду, судовий розгляд відбувається відповідно до чинного законодавства.

Захисник обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_4 адвокат Пархета А.А. відвід колегії суду не заявляв, однак заяву Дульського О.Л. про відвід повністю підтримав.

Обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 підтримали заяву адвоката Дульського О.Л.

Розглянувши клопотання, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

В силу ст. 76 КПК суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої, апеляційної і касаційної інстанцій. Суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участі у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.

Однак заявлений захисником відвід не містить жодної із наведених вище підстав, які б унеможливлювали участь суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І. у кримінальному провадженні. У заяві взагалі не наведено обставин, які викликали б сумніви у неупередженостісуддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.В. та Задорожної Л.І.

Посилання захисника на те, що Вищий антикорупційний суд створено не у відповідності до Конституції України та незаконно, у зв`язку з чим судді цього суду, зокрема судді Коліуш О.Л., Ткаченко О.Л. та Задорожна Л.І., не вправі здійснювати правосуддя стосовно його довірителя, суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод «кожен має право на справедливий розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та свобод….». У суду немає інших завдань, крім об`єктивного розгляду справи відповідно до діючого законодавства.

Відповідно до ст. 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом. Суд утворюється, реорганізовується і ліквідовується законом, проект якого вносить до Верховної Ради України Президент України після консультацій з Вищою радою правосуддя. Відповідно до закону можуть діяти вищі спеціалізовані суди.

Вищий антикорупційний суд утворений Законом України «Про утворення Вищого антикорупційного суду» від 21 червня 2018 року № 2470-VIII, та відповідно до Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 7 червня 2018 року № 2447-VIII є постійно діючим вищим спеціалізованим судом у системі судоустрою України.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Фруні проти Словакії» («Fruni v. Slovakia») від 21 вересня 2011 року зазначив, що стаття 6 §1 Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ) щодо права на справедливий розгляд справи незалежним і неупередженим судом, встановленим законом, не може розглядатися як заборона створення спеціальних/спеціалізованих кримінальних судів, якщо вони мають правову основу. Суд не вступав у дискусії про розмежування між спеціалізованими та спеціальними судами, але він не мав заперечень проти концепції словацького суду, який на той час мав кримінальну юрисдикцію над певними державними посадовими особами та проти корупції, злочинами та іншими тяжкими злочинами. Він визнав, що «боротьба з корупцією та організованою злочинністю цілком може вимагати заходів, процедур та інституцій спеціалізованого характеру».

Отже Вищий антикорупційний суд утворений згідно із відповідним законом та відповідно до норм Конституції України.

На думку суду, посилання захисника на рішення ЄСПЛ у справі «Астрадсон проти Ісландії» (в якому йдеться про порушення порядку призначення суддів) як на обґрунтування незаконності створення Вищого антикорупційного суду, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки стороною захисту не наведено жодного доводу на підтвердження порушення порядку призначення суддів Вищого антикорупційного суду.

Як випливає з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та про що зазначено Європейським судом у справах «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 20009 року), «Білуха проти України» (рішення від 9 листопада 2006 року), наявність безсторонності має визначитися за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи заявляв суддя неупередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Захисником Дульським О.Л. у заяві про відвід суддів Вищого антикорупційного суду Коліуша О.Л., Ткаченка О.Л. та Задорожної Л.І не наведено переконливих доводів на підтвердження наявності обставин, які б викликали сумніви у неупередженості, як окремо будь-кого із наведених вище суддів, так і колегії в цілому.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає безпідставними доводи, наведені в заяві про відвід, щодо наявності законних підстав для відводу суддів Коліуша О.Л., Ткаченка О.Л. та Задорожної Л.І., а тому у задоволенні відповідної заяви слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. 75, 76, 81, 314-316, 371, 372 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 адвоката Дульського О.Л. про відвід колегії суддів у складі Коліуша Олега Леонідовича, Ткаченка Олега Володимировича та Задорожної Лариси Іванівни відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Повний текст ухвали складений 12 грудня 2019 року.

Головуючий суддя О.Л. Коліуш

Судді - О.В. Ткаченко

Л.І. Задорожна