Документ № 86330675

Дата засідання: 10/12/2019
Дата винесення рішення: 10/12/2019
Справа №: 760/24707/19
Провадження №: 52019000000000669
Інстанція: ВАКС
Форма судочинства: Кримінальне

Головуючий суддя (ВАКС) : Хамзін Т.Р.
Секретар : Фінько Ю.В.
Захисник/адвокат : Харченка А.А.
Прокурор : Андронова А.В.

Справа № 760/24707/19

Провадження1-кс/991/2983/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

прокурора ОСОБА_3,

підозрюваного ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, у м. Києві, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні № 52019000000000669 від 30.07.2019 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191; ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст.191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.12.2019 клопотання передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_1 .

1.Доводи клопотання

В клопотанні зазначено, що Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000245 від 07.04.2017 за ознаками злочинів, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 364 та ч. 5 ст. 191 КК України, зокрема, за фактом заволодіння землею державної власності, призначеною для забезпечення діяльності Національної академії аграрних наук України, вчиненого службовими особами Національної академії аграрних наук України, Держземагентства, Держгеокадастру шляхом зловживання своїм службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки державі.

30.07.2019 із кримінального провадження № 52017000000000245 виділено матеріали досудових розслідувань за № 52019000000000669 та № 52019000000000670, які у подальшому об`єднано у кримінальне провадження № 52019000000000669, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27, ч. 3 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_12 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_13 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.

В обґрунтування клопотання детектив посилається на такі фактичні обставини кримінального провадження.

У структурі Національної академії аграрних наук України (далі - Академія) діє Національний науковий центр «Інститут землеробства» (далі - Інститут), якому підпорядковується Державне підприємство Дослідне господарство «Чабани» Національного наукового центру «Інститут землеробства» Національної академії аграрних наук України (далі - ДП ДГ «Чабани»), яке є експериментально-виробничою базою для проведення досліджень, випробувань і доопрацювання наукових розробок Інституту.

Відповідно до розпорядження голови Києво-Святошинської райдержадміністрації № 549 від 19.12.2003 Дослідному господарству «Чабани» Інституту землеробства УААН (правонаступником якого є ДП ДГ «Чабани») 30.12.2003 виданий державний акт на право постійного користування землею площею 330,92 га з цільовим призначенням - для проведення науково-дослідних робіт.

Згідно зі ст. 150 Земельного кодексу України до особливо цінних земель відносяться, зокрема, землі дослідних полів науково-дослідних установ і навчальних закладів. Припинення права постійного користування вказаними землями, з підстави добровільної відмови від користування ними або шляхом їх вилучення здійснюється Кабінетом Міністрів України за погодженням з Верховною Радою України.

Всупереч вищевказаним вимогам та порядку визначеному законодавством України, службові особи Академії за попередньою змовою із службовими особами органів державної влади та органів місцевого самоврядування, без відома Кабінету Міністрів України, відповідного погодження Верховної Ради України, прийняли рішення, внаслідок яких у період з 2012 по 2016 рік з державної власності у приватну власність вибули земельні ділянки ДП ДГ «Чабани»,віднесені до особливо цінних земель загальною площею близько 100 га.

Обґрунтовуючи роль ОСОБА_4 у вчиненні злочину, прокурор зазначає, що він спільно зі службовими особами Національної академії аграрних наук України, ГУ Держкомземагенства в Київській області та іншими особами організував заволодіння особливо цінною землею ДП ДГ «Чабани» в інтересах заздалегідь визначених осіб.

Зокрема, посилається на те, що, перебуваючи на посаді діючого офіцера резерву СБ України в ГУ КЗЕ СБУ, був призначений на посаду радника президії Національного академії аграрних наук України на громадських засадах. У період з 10.07.2013 по 20.09.2013 спільно з президентом Академії ОСОБА_9 вирішили під приводом забезпечення прав працівників ДП ДГ «Чабани» та співробітників СБ України на безоплатну приватизацію земельних ділянок заволодіти особливо цінною землею ДП ДГ «Чабани» орієнтовною площею 15 га, розміщеною на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, на свою користь та на користь пов`язаних з ними осіб, зокрема, керівництва Академії, керівництва та співробітників ГУ КЗЕ СБУ, високопосадовців органів державної влади та місцевого самоврядування, а також інших осіб.

Після чого ОСОБА_4 та ОСОБА_9, у період часу з 10.09.2013 по 20.09.2013, розробили план вчинення злочину, визначили етапи та спосіб вчинення злочину, а також коло осіб, яких необхідно залучити до вчинення злочину як співучасників та забезпечили реалізацію цього плану. Відповідно до розробленого плану ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_9 за обставин, викладених в клопотанні прокурора:

-залучили до вчинення злочину службових осіб ГУ Держземагентства в Київській області, які наділені повноваженнями підготовки та підпису наказів про припинення права постійного користування земельними ділянками, а також службових осіб Академії, Інституту та ДП«ДГ«Чабани» з правом підпису документів, що стосуються надання згоди на вилучення землі, а саме: ОСОБА_12, ОСОБА_8, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_6, ОСОБА_11 та ОСОБА_7 ;

-забезпечили прийняття службовими особами Академії, Інституту та ДП «ДГ «Чабани» рішень про згоду на вилучення особливо цінної землі ДП «ДГ «Чабани», у редакціях, необхідних для досягнення мети заволодіння земельними ділянками, визначили коло осіб, в інтересах яких здійснюватиметься заволодіння землею, а також розподілили між зацікавленими особами земельні ділянки;

-забезпечили прийняття Головним управлінням Держземагентства в Київській області (далі - ГУ Держземагентства в Київській області) наказів про вилучення особливо цінної землі ДП «ДГ «Чабани» з метою її подальшої передачі у приватну власність заздалегідь визначеним особам.

Ґрунтуючись на цих обставинах, прокурор робить висновок, що ОСОБА_4 спільно із службовими особами Національної академії аграрних наук України, ГУ Держземагентства в Київській області та іншими особами, у період з 10.09.2013 по 26.09.2014 організував заволодіння 138 земельними ділянками загальною площею 13,2564 га, розміщеними на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сформованими внаслідок вилучення 15,12 га особливо цінної землі ДП ДГ «Чабани», ринкова вартість яких на момент переходу у приватну власність становила 42 553 000,00 грн, на свою користь та користь третіх осіб, чим завдано збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на цю суму.

Разом з цим, співучасники злочину з причин, що не залежали від їх волі, не вчинили усіх дій, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця, оскільки, за невстановлених слідством обставин, право приватної власності на 6 земельних ділянок із 144 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано не було. Тому прокурор стверджує, що за вказаних обставин, ОСОБА_4 спільно зі службовими особами Національної академії аграрних наук України, ГУ Держземагентства в Київській області та іншими особами, у період з 10.07.2013 по 11.03.2014 вчинив незакінчений замах на організацію заволодіння 6 земельними ділянками загальною площею 581 га, розміщеними на території Гатненської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області, сформованими внаслідок вилучення 15,12 га особливо цінної землі ДП «ДГ «Чабани», ринкова вартість яких на момент формування становила 1 436 000 грн., на користь третіх осіб.

14.03.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених:

- ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах;

- ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України незакінченому замаху на організацію заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

Необхідність продовження строку дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України викликана наявність ризиків, встановлених слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу та продовженні строку дії обов`язків, які на сьогоднішній день не зменшилися, та наявністю обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.

Так прокурор зазначає, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.03.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистої поруки та покладено ряд обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2019, 12.06.2019, 12.08.2019 та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2019 продовжувався строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 .

При прийняті таких рішень слідчі судді дійшли висновків щодо наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

За твердженням прокурора на теперішній час ризики встановлені слідчими суддями Солом`янського районного суду м. Києва та Вищого антикорупційного суду не зменшилися та продовжують існувати.

Наявність ризику переховування підозрюваного ОСОБА_4 від органів досудового розслідування та суду прокурор обґрунтовує тяжкістю інкримінованих йому злочинів; майновим станом підозрюваного (наявністю рухомого та нерухомого майна); наявністю паспорту для виїзду за кордон, що у зв`язку із скасуванням візового режиму із країнами Європи дасть можливість за необхідності безперешкодно покинути країну; та тим фактом, що ОСОБА_4 є діючим працівником правоохоронного органу Служби безпеки України, та використовуючи можливості пов`язані із родом його професійної діяльності зможе з метою уникнення кримінальної відповідальності переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Існування ризику незаконного впливу на свідків, експертів та спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні прокурор обґрунтовує тим, що оскільки ОСОБА_4 є діючим працівником Служби безпеки України, то в такому разі він використовуючи повноваження працівника правоохоронного органу щодо здійснення досудового розслідування або проведення оперативно-розшукової, а також свої вплив, авторитет, зв`язки серед колег може незаконними способами впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, які працюють у структурі президії Академії, зокрема, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, працівників Інституту ОСОБА_20, ОСОБА_21, працівників. Які мали відношення до ТОВ «Інститут землеустрою «Право на землю» ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 та іншими свідками у кримінальному провадженні з метою зміни останніми показань чи відмови від їх надання.

Обґрунтовуючи неможливість здійснення однієї із дій, передбачених ч. 2 ст. 283 КПК України до закінчення дії попередньої ухвали прокурор посилається на такі обставини.

31.07.2019 прокурором прийнято рішення про відкриття стороні захисту зібраних стороною обвинувачення матеріалів. Проте до цього часу сторона захисту своє право на ознайомлення із матеріалами кримінального провадження не реалізувала, що власне і перешкоджає закінчити досудове розслідування до спливу строку дії попередньої ухвали.

Підсумовуючи наведене прокурор зазначила, що продовження строку дії процесуальних обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 є імперативною мірою забезпечення виконання завдань кримінального провадження, яка спроможна гарантувати належну процесуальну поведінку підозрюваного. Незастосування таких заходів, на думку прокурора, не зможе забезпечити досягнення мети їх застосування та запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

У судовомузасіданні прокурор ОСОБА_3 клопотання пропродовження строкудії обов`язків,покладених напідозрюваного ОСОБА_4 підтримала зпідстав наведениху ньому.Зазначила, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих йому злочинів та підтверджують, що заявлені та встановлені судом ризики, передбачені ст. 177 КПК України на теперішній час не зменшилися.

2.Доводи сторони захисту

Захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_4 заперечив з підстав як необґрунтованості повідомленої підозри, так і не доведенням існування жодного із заявлених ризиків.

Так, посилаючись на необґрунтованість підозри, захисник зазначив, що землі, які є предметом досудового розслідування не мали статусу особливо цінних земель і їх відведення відбувалося в законний спосіб. Щодо ролі ОСОБА_4 захисник зазначив, що останній не мав жодних владних повноважень щодо земельної ділянки, а вчиняв всі дії на підставі законодавчо визначеної процедури.

Заперечуючи проти наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України захисник зазначив, що сама по собі тяжкість злочину не може бути вирішальною обставиною при з`ясуванні наявності ризику переховування від органів досудового розслідування чи суду, для доведення цієї обставини орган досудового розслідування має навести більш вагомі доводи та відповідні докази на їх підтвердження.

Ризик впливу на свідків, експертів та спеціалістів, в світлі завершення досудового розслідування захисник також вважає недоведеним.

Захисник зазначив, що обов`язок здати паспорт громадянина України обмежує його права та позбавляє можливості реалізувати своє на відпочинок, а тому в разі якщо слідчий суддя дійде висновку про наявність підстав для продовження строку дії обов`язків просив не покладати на ОСОБА_4 цей обов`язок.

Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав наведені захисником доводи, просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку дії покладених обов`язків.

3.Оцінка та висновки слідчого судді

14.03.2019 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 27, ч.5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 22.03.2019 щодо підозрюваного ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді особистої поруки та покладений ряд обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів в кримінальному провадженні №52019000000000669 від 30.07.2019;

- повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування зі свідками: працівниками підприємств, установ та організацій віднесених до відання Національної академії аграрних наук ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, працівниками Державного підприємства «Головний науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» ОСОБА_35, ОСОБА_36, працівниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Інститут землеустрою «Право на землю» ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, працівниками ГУ Держгеокадастру в Київській області ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, а також ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44 поза межами процесуальних дій;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвалами слідчих суддів Солом`янського районного суду м. Києва від 11.05.2019, 12.06.2019 та 12.08.2019 та слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2019 строк дії обов`язків покладених на підозрюваного ОСОБА_4 продовжувався.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 12.06.2019 відмовлено в продовженні дії обов`язку не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває без дозволу слідчого, прокурора або суду. Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2019 строк дії обов`язків продовжений до 10.12.2019 включно.

За змістом ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Згідно з ч. ч. 5, 7 ст. 194 КПК України обов`язки покладаються на підозрюваного у випадку, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри, ризиків кримінального провадження та неможливість застосування більш м`якого запобіжного заходу. Обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії обов`язків згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Тобто вирішуючи питання про продовження строку тримання слідчий суддя керується загальними приписами, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків та спливу строків досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

3.1. Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Факт можливої причетності ОСОБА_45 до злочинів, вчинення яких йому інкримінується підтверджується сукупністю доданих до клопотання доказів, які були досліджені в судовому засіданні, зокрема такими доказами є:

- висновок за результатами проведення оціночно-земельної експертизи, земельно технічної експертизи та експертизи з питань землеустрою від 18.12.2019, згідно з яким встановлено, що вилучена земля ДП ДГ «Чабани» є особливо цінною; вилучена з порушеннями ст. ст. 79, 149, 150 ЗК України; 144 земельні ділянки сформовані для 144 заздалегідь визначених осіб повністю накладаються на землю ДП ДГ «Чабани»; вартість земельних ділянок 43 989 000,00 грн.;

- довідка спеціалістів Держаудитслужби України від 30.05.2018, згідно з якою особливо цінну землю ДП ДГ «Чабани» площею 15,12 га вилучено усупереч ст. ст. 84, 122, 142, 149, 150 ЗК України, ст. ст. 4, 5 Закону України «Про особливості правового режиму діяльності Національної академії наук України, національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу», розпорядженню Кабінету Міністрів України від 11.02.2010 № 318-р «Деякі питання збереження об`єктів державної власності», внаслідок прийняття листів 06/840, постанови президії Академії від 06.11.2013 та наказу ГУ Держземагентства в Київської області від 26.12.2013, чим завдано збитків державі в особі Кабінету Міністрів України на суму 43989000,00 грн.;

- висновком судово-економічної експертизи від 12.09.2018 № 19/13-2/2/70-СЕ/18, згідно з яким встановлено, що висновок спеціалістів Держаудитслужби України в частині заподіяння збитків державі на суму 43 989 000,00 грн., внаслідок вилучення 15,12 га особливо цінних земель ДП ДГ «Чабани», документально підтверджується на суму 42 608 000,00 грн.;

-відповіддю Служби безпеки України на запит Національного антикорупційного бюро України та реєстром книги вихідної кореспонденції СБ України, якою підтверджується, що ОСОБА_4 призначено до Академії на підставі п. 1 ч. 1 ст. 25 Закону України «Про Службу безпеки України» для боротьби з корупцією в інтересах захисту економіки держави. Також ці документи містять інформацію про те, що ОСОБА_4 готував на адресу НАН лист від 07.10.2013 № 8/2/5-7647 «Щодо виділення земельної ділянки»;

- листом першого заступника голови СБУ від 07.10.2013 № 8/2/5-7647 щодо розгляду Академією питання припинення права постійного користування 10 га землі ДП ДГ «Чабани» на користь працівників СБ України;

- копією протоколу огляду від 19.10.2017 диску з аудіозаписом засідання президії Академії від 06.11.2013 та протоколом допиту ОСОБА_9 згідно яких останній переконуючи членів президії Академії проголосувати за вилучення землі ДП ДГ «Чабани», вказував, що дане питання узгоджене з куратором від Служби безпеки, маючи при цьому на увазі ОСОБА_4 ;

- протоколом огляду з`єднань абонентського номеру мобільного зв`язку ОСОБА_4 від 07.09.2018, згідно з яких встановлено, що ОСОБА_4 в період вчинення злочину спілкувався з особами, причетними до вчинення злочину;

- відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно згідно з якими, право власності на 2 земельні ділянки, сформовані за рахунок особливо цінних земель ДП ДГ «Чабани» набули ОСОБА_4 та його тесть ОСОБА_46 ;

- допитами свідків, зокрема ОСОБА_47, директора Інституту ОСОБА_6 заступника директора Інституту ОСОБА_20, працівника СБ України ОСОБА_48, працівника Мінагрополітики ОСОБА_49 .

Дослідження цих доказів формує у слідчого судді внутрішнє переконання щодо причетності ОСОБА_4 до злочинів, вчинення яких інкримінується йому органом досудового розслідування.

Таким чином висновки органу досудового розслідування не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 злочинів за викладених у клопотанні обставин.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, на етапі досудового розслідування слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, та за якою нормою Кримінального закону ця особа підлягає відповідальності, оскільки належна оцінка представлених у справі доказів буде здійснена в межах судового провадження.

3.2. Щодо наявності ризиків

В обґрунтування клопотання детектив посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати такі заявлені органом досудового розслідування та підтверджені судом ризики, що визначені у ст. 177 КПК України:

- ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду;

- ризик незаконно впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи прокурора про існування вищевказаних ризиків, слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела, що на теперішній час продовжує існувати ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Так злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 є особливо тяжким корупційним злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. До того ж, звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням, за вчинення цього злочину КПК України не передбачено. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Отже, враховуючи наведене слідчий суддя вирішуючи питання щодо продовження строку дії обов`язків, враховує тяжкість злочину вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_4, у сукупності з іншими обставинами, а саме наявністю певних зв`язків та авторитету у правоохоронних органах, в силу професійної діяльності ОСОБА_4, що може дати йому можливість, використовуючи ці зв`язки переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Наявність у ОСОБА_4 паспорта громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, а ніж за відсутності таких документів.

Наведені обставини у сукупності дають підстави для висновку про наявність ризику того, що ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження про те, що продовжує існувати ризик незаконного впливу на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

Той факт, що підозрюваний ОСОБА_4 деякий час займав посаду радника президії Національної академії аграрних наук України, та по теперішній час є працівником Служби безпеки України, це наділяє його певними владними повноваженнями. Є підстави вважати, що наявність певних зв`язків та авторитету у правоохоронних органах можуть бути використані ОСОБА_4 для здійснення тиску на свідків з метою зміни останніми своїх показань на користь ОСОБА_4 .

Незважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування завершене і стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження, слідчий суддя, враховуючи вимогу кримінального процесуального законодавства України щодо безпосереднього дослідження доказів вважає, що доводи сторони обвинувачення про можливість впливу на свідків не є необґрунтованими.

З урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя беручи до уваги тяжкість злочинів у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, характеру та обставин за яких можливо вчинено злочин, дійшов висновку про можливість продовження строку дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків, що сприятиме виконанню ОСОБА_4 процесуальних обов`язків та забезпечить можливість контролю за його поведінкою з боку органу досудового розслідування з метою досягнення мети кримінального провадження.

3.3. Щодо строку та обов`язків, що визначені у ч. 5 ст. 194 КПК України, які належить покласти на підозрюваного.

Вирішуючи питання про строк продовження обов`язків, слідчий суддя виходить із того, що 31.07.2019 прокурором у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 290 КПК України стороні захисту відкрито матеріали кримінального провадження. Згідно з протоколами про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 21.11.2019 підозрюваний та його захисники ознайомилися із 86 томами та документами, які містяться у 107 томі, із загальної кількості 107 томів.

За таких підстав, враховуючи, що строки досудового розслідування, відповідно до ч. 3 ст. 219 КПК України не включаються у строки досудового розслідування, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України належить застосувати на 2 місяці до 10.02.2020 включно.

Покладення процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України про які просить прокурор необхідне для забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризикам, які були обґрунтовані раніше, та ефективності здійснення кримінального провадження.

З урахуванням цього слідчий суддя не приймає до уваги доводи сторони захисту щодо необхідності виключення обов`язку здати паспорт для виїзду за кордон, оскільки це, з урахуванням встановлення ризику переховування від органів досудового розслідування суперечите меті кримінального провадження.

Продовження обов`язків, які зазначені у клопотанні має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, не становить порушення прав людини, а отже таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження.

Керуючись статтями 177, 178, 180, 194, 199, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків задовольнити.

Продовжити на два місяці, тобто до 10.02.2020включно строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 22.03.2019 (справа № 760/8004/19), строк дії яких продовжено ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11.05.2019 (справа № 760/13231/19), ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.06.2019 (справа № 760/16553/19), ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 12.08.2019 (справа № 760/22744/19) та ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.10.2019 (справа № 760/24707/19), а саме:

- прибувати за кожною вимогою до детективів, прокурорів в кримінальному провадженні №52019000000000669 від 30.07.2019;

- повідомляти детектива, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1