Пошук

Документ № 86330688

  • Дата засідання: 09/12/2019
  • Дата винесення рішення: 09/12/2019
  • Справа №: 757/53255/19-к
  • Провадження №: 22019270000000053
  • Інстанція: АП ВАКС
  • Форма судочинства: Кримінальне
  • Головуючий суддя (АП ВАКС) : Михайленко Д.Г.
  • Суддя (АП ВАКС) : Глотов М.С., Чорненька Д.С.
  • Секретар : Онуфрієнко І.В.

Справа № 757/53255/19-к

Провадження №11-сс/991/224/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2019 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: підозрюваний ОСОБА_1 , захисник Мельник Д. М., прокурор Макар О. І.,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Матяш Тетяни Валеріївни на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.10.2019 про продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.14.08.2019 ОСОБА_1 затримано в рамках кримінального провадження № 12014000000000046 від 04.02.2014 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 Кримінального кодексу України (далі - КК) (том 1 а. с. 196-206).

2.16.08.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 190 КК (том 1 а. с. 178-195).

3.17.08.2019 слідчий суддя Деснянського районного суду міста Чернігова застосувала до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (до 13.10.2019) із визначенням розміру застави у розмірі 4 000 000 гривень (том 1 а. с. 210-221).

4.19.08.2019 матеріали стосовно підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з кримінального провадження № 12014000000000046 від 04.02.2014 виділені в окреме кримінальне провадження за № 22019270000000053 (том 3 на звороті а. с. 216).

5.03.10.2019 прокурором продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 до трьох місяців (до 14.11.2019) (том 1 а. с. 222-224).

6.07.10.2019 слідчий першого слідчого відділу Першого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів у сфері службової діяльності та корупції) Державного бюро розслідувань Котюха І. М. подав до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва клопотання про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 (том 1 а. с. 1-18).

7.09.10.2019 слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва продовжила строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 (до 14.11.2019) із визначенням розміру застави у 3 999 522 гривень (том 3 а. с. 143-155).

8.13.10.2019 на вказану ухвалу захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Матяш Т. В. подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу (далі - апеляційна скарга) (том 3 а. с. 162-169, 194).

9.В подальшому ОСОБА_1 та ОСОБА_3 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри (дії кваліфіковані за частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 КК) (том 3 а. с. 214-216).

10.21.10.2019 прокурором визначена підсудність кримінального провадження № 22019270000000053 за детективами Національного антикорупційного бюро України (том 3 а. с. 214-216).

11.18.11.2019 ухвалою Київського апеляційного суду матеріали за вказаною вище апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Матяш Т. В. передано до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (том 3 а. с. 222-223).

12.28.11.2019 зазначені матеріали надійшли з Київського апеляційного суду до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (том 3 а. с. 230).

13.28.11.2019 суддя-доповідач призначив апеляційну скаргу до розгляду (том 3 а. с. 232).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

14.Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.10.2019 було: (1) задоволено клопотання слідчого; (2) продовжено строк тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою до 14.11.2019; (3) визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 999 522 гривень (2 082 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб); (4) у разі внесення застави покладено обов`язки: 1) прибувати до слідчих, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, та прокурорів, які здійснюють нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва ним, на першу вимогу; 2) не відлучатися із міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утриматись від спілкування із підозрюваним ОСОБА_3 , свідками ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , а також із службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАН-К»; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 6) носити електронний засіб контролю.

15.При постановленні ухвали слідчий суддя виходила з такого: (1) наявна обґрунтована підозра можливого вчинення ОСОБА_1 інкримінованого діяння; (2) сторона обвинувачення довела продовження існування ризиків, передбачених пунктами 1-4 частини 1 статті 177 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК): 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи суду; 2) незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного; 3) знищити, спотворити або приховувати будь-яких із речей чи документів; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; (3) прокурором не доведено інші зазначені в клопотанні ризики; (4) інший більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе забезпечити можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків; (5) застава у визначених пунктом 3 частини 5 статті 182 КПК межах не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного та запобігти встановленим в провадженні ризикам, а тому визначила для ОСОБА_1 заставу в розмірі 2 082 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 999 522 гривень;(6) при визначенні розміру застави слідчий суддя врахувала особисту ситуацію підозрюваного, обставини та тяжкість правопорушення, у якому він підозрюється, а також суму вилучених в його автомобілі та за місцем проживання грошових коштів, а також імітаційних засобів, які, як посилався сам підозрюваний в судовому засіданні, є його гонораром за роботу, виконану за два місяці.

Вимоги та короткий зміст та апеляційної скарги

16.В апеляційній скарзі захисник ставить питання про скасування ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали про відмову в задоволенні клопотання слідчого про проводження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

17.Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків слідчого судді, викладених в ухвалі, фактичним обставинам кримінального провадження. Захисник зазначила, що: (1) кримінальне провадження за підозрою ОСОБА_1 не пов`язане предметом розслідування з первісним кримінальним провадженням № 12014000000000046, в рамках якого було виявлено ознаки кримінального правопорушення за підозрою ОСОБА_1 , та з яким було «штучно» об`єднано; (2) підслідність кримінального провадження № 12014000000000046 була визначена за слідчими СВ УСБУ в Чернігівській області за відсутності правових підстав; (3) показання свідка ОСОБА_4 захист вважає неправдивими, оскільки на час, зазначений свідком, тривав судовий розгляд в суді апеляційної інстанції, тому подання касаційної скарги до Верховного Суду було неможливим на тому етапі, коли ОСОБА_4 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 надали згоду на вирішення питання на його користь у справі № 355/1167/17 у Верховному Суді; (4)основний свідок у цьому кримінальному упровадженні ОСОБА_4 є заявником в інших кримінальних провадженнях та співпрацює з правоохоронними органами з метою створення штучних доказів обвинувачення; (5) дії правоохоронних органів містять ознаки фабрикації кримінального провадження, створення штучних доказів та притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинуватих осіб; (6) стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачені статтею 177 КПК, при цьому захисник зазначено, що основними доказами сторони обвинувачення є матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, які підозрюваний не має можливості знищити чи спотворити, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 як основні свідки у провадженні є можливо агентом СБУ та НАБУ, тому підозрюваний не може на них впливати; (7) стороною обвинувачення не доведено недостатність застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу; (8) стороною обвинувачення не доведено наявності законної мети та підстав для застосування запобіжного заходу; потерпілого у справі немає, невідомо кому заподіяно шкоду, ступінь суспільної небезпечності діяння під великим сумнівом сторони захисту; (9) фактично в клопотанні слідчого підозрюваним ОСОБА_3 та ОСОБА_1 інкримінується зловживання впливом, що враховуючи посаду ОСОБА_3 , підслідне детектива Національного антикорупційного бюро України; у кримінальному провадженні № 22019270000000053 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не повідомлялось про підозру, оскільки їм було повідомлено про підозру у іншому кримінальному провадженні (інший номер) - № 12014000000000046.

18.Також в апеляційній скарзі захисник наводить дані щодо особистої ситуації підозрюваного ОСОБА_1 .

Позиція учасників провадження

19.Захисник Мельник Д. М. та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали апеляційну скаргу.

20.Прокурор Макар О. І. заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Оцінка та мотиви Суду

21.З метою правильного вирішення апеляційної скарги Суд має визначити: (1) чи були законні підстави для продовження строку тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 ; (2) якщо так, то чи вірно визначена слідчим суддею застава в розмірі визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 999 522 гривень, яка буде достатньою для виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання наявним ризикам.

22.Суд на ці питання надає ствердні відповіді з мотивів, викладених нижче.

23.Суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

24.Суд зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що (1) обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, (2) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою (частини 3-5 статті 199 КПК).

25.В ухвалі про застосування запобіжного заходу суд зазначає відомості про: 1) кримінальне правопорушення (його суть і правову кваліфікацію із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність), у якому обвинувачується особа; 2) обставини, які свідчать про існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК; 3) обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; 4) посилання на докази, які обґрунтовують ці обставини; 5) запобіжний захід, який застосовується (частина 1 статті 196 КПК).

26.Отже, для обґрунтування відповідей, які Суд зафіксував вище у пункті 22 цієї ухвали, необхідно в межах доводів апеляційної скарги розкрити: (1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрювалась особа на момент розгляду оскаржуваної ухвали; (2) чи продовжували існувати ризики, які були заявлені детективом, та їх обґрунтованість; (3) чи були інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК; (4) обґрунтованість розміру застави; (5) обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

(1) Кримінальне правопорушення, у якому підозрювалася особа

27.08.08.2019 заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України ОСОБА_3 за попередньою змовою із ОСОБА_1 заволодів шляхом обману грошовими коштами, отриманими від представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_4 , у розмірі 80 000 доларів США за винесення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

28.08.08.2019 через посередника ОСОБА_6 підозрюваний ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 отримав першу частину грошових коштів у розмірі 50 000 доларів США.

29.У подальшому ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 обіцяв ОСОБА_5 - представнику ТОВ «Фірма «Катран-К», за грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США здійснити вплив на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в місті Києві по вулиці Набережне Шосе, 25/3, яка входить до меж території охоронюваної (буферної зони) зони об`єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Київ: Собор Святої Софії та прилеглі монастирські споруди, Києво-Печерська Лавра».

30.14.08.2019 після отримання другої частини коштів в розмірі 30 000 доларів США (за винесення Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 грн. з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро «Юржитло») та частини коштів за надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку у розмірі 450 000 доларів США, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було затримано.

31.Діянням ОСОБА_1 надана правова кваліфікація за частиною 4 статті 190 КК - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах.

32.У той же час, 18.10.2019 підозрюваному ОСОБА_1 було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри (том 3 а. с. 214-216), а саме під час розгляду апеляційної скарги підозру ОСОБА_1 було змінено в частині кваліфікації - з частини 4 статті 190 КК на частину 2 статті 28 - частину 3 статті 369-2 КК.

33.Суд враховує приналежність другого підозрюваного - ОСОБА_3 , до вищих посадових осіб органів виконавчої влади України. Так, підозрюваний ОСОБА_3 на момент інкримінованих йому дій був заступником міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі - МТОТ) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. МТОТ є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (пункт 1 Положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 376 від 08.06.2016). МТОТ очолює Міністр, який має, зокрема, заступників (пункт 10 Положення про Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 376 від 08.06.2016). Посада, яку обіймав підозрюваний ОСОБА_3 , належить до посад державної служби категорії «А» (вищий корпус державної служби).

34.За версією слідства підозрюваний ОСОБА_3 разом із ОСОБА_1 брали кошти, обіцяючи вплинути на посадових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, а також суддів Верховного Суду, без дійсного наміру цього робити (тобто ОСОБА_1 фактично підозрювався у вчиненні двох злочинів).

35.Також Суд враховує значний розмір предметів злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_1 За епізодом щодо обіцянки впливу на посадових осіб Міністерства культури України підозрюваний ОСОБА_1 за версією слідства просив 1 000 000 доларів США та одержав 450 000 доларів США. За епізодом обіцянки впливу на суддів Верховного Суду підозрюваний ОСОБА_1 за версією слідства просив та одержав грошові кошти у розмірі 80 000 доларів США. Зазначене свідчило про підозру ОСОБА_1 в особливо небезпечному порушенні права власності.

36.Вказані обставини в сукупності обумовлюють наявність значного суспільного інтересу в цьому кримінальному провадженні. Зазначене, за наявності інших необхідних умов, може виправдовувати обмеження прав підозрюваного ОСОБА_7 .

Щодо обґрунтованості підозри

37.Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві.

38.Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) (частина 5 статті 9 КПК).

39.Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86) термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04)).

40.Наявність обґрунтованої підозри є умовою sine qua non законності застосування запобіжного заходу.

41.На момент постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді дії ОСОБА_1 були попередньо кваліфіковані за частиною 4 статті 190 КК, тобто він підозрювався у скоєнні особливо тяжкого злочину (частина 5 статті 12 КК).

42.На момент розгляду апеляційної скарги дії ОСОБА_1 були перекваліфіковані. Так, 18.10.2019 його було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, а саме йому було інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 28 - частиною 3 статті 369-2 КК.

43.Зміна кваліфікації була обумовлена тим, що ОСОБА_3 за попередньою змовою з ОСОБА_1 ймовірно мав дійсні наміри вирішити правові проблеми, з приводу яких до нього звернулись ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , використовуючи свій авторитет та напрацьовані за роки державної служби зв`язки з представниками виконавчої та судової гілок влади на різних рівнях, а не обманним шляхом заволодіти отриманими грошовими коштами як це вбачалось на початковому етапі розслідування.

44.Враховуючи вимоги положень пункту 5 частини 2 статті 183, пункту 1 частини 1 статті 194, частини 2 статті 194 КПК, суд при перевірці законності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (продовження строку його дії) має перевірити не тільки наявність обґрунтованої підозри (щодо фактичних обставин кримінального правопорушення), але й відповідність кваліфікації кримінального правопорушення встановленим обставинам кримінального правопорушення за стандартом доказування, який застосовується при обранні запобіжного заходу.

45.І попередня (на момент постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді), і поточна (на момент апеляційного перегляду) кваліфікація дій підозрюваного свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ним як мінімум тяжкого злочину, тож у будь-якому випадку Суд погоджується з висновком слідчого судді щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке за ступенем тяжкості відповідає умовам застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбаченим частиною 2 статті 183 КПК.

46.На підтвердження причетності ОСОБА_1 до вчинення кримінального правопорушення слідчий надав серед іншого: (1) протоколи допиту свідка ОСОБА_4 ; (2) протоколи допиту свідка ОСОБА_5 ; (3) протокол допиту свідка ОСОБА_6 ; (4) протоколи огляду та вручення грошових коштів; (5) протокол затримання та особистого обшуку ОСОБА_1 ; (6) протокол огляду речей, вилучених при затриманні ОСОБА_1 ; (7) протокол обшуку квартири ОСОБА_1 ; (8) протокол огляду документів, вилучених в ході обшуку в службовому кабінеті ОСОБА_3 ; (9) протокол затримання ОСОБА_3 ; (10) протоколи огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.

47.З наданих детективом матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій вбачається, що протягом липня-серпня 2019 року між свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 та підозрюваними ОСОБА_3 і ОСОБА_1 відбувались зустрічі, під час яких обговорювались питання щодо обставин, які є предметом розслідування у цьому кримінальному провадженні (том 2 а. с. 202-213, 226-239). Зі змісту розмов вбачається повна обізнаність підозрюваних ОСОБА_3 і ОСОБА_1 щодо предмету обговорення. Зокрема, підозрювані детально зазначають про свою участь у ймовірному здійсненні впливу на осіб, зокрема, із зазначенням їх посад, імен або прізвищ, що дає можливість ідентифікувати їх як діючих на той час високопосадовців (окремих міністрів, посадових осіб окремих міністерств та департаментів, посадових осіб Генеральної прокуратури, Верховного Суду). Крім цього, підозрювані зазначають про суми і послідовність передачі свідками грошових коштів на їх користь, координують їх дії щодо подання документів, а також - про негативні наслідки у разі нездійснення передачі грошових коштів. З наведеного можна зробити висновок про активну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 у ймовірному вчиненні інкримінованого йому діяння.

48.Щодо доводів захисника стосовно провокації злочину Суд виходить із наступного. Вказаним обставинам має надаватись оцінка під час судового провадження на підставі дослідження всіх наявних матеріалів кримінального провадження. Разом з тим, з наявних у Суду матеріалів не вбачається очевидних ознак провокації. Активна поведінка підозрюваних, яка виражалась у вимаганні неправомірної вигоди спростовує провокування та відповідний довід сторони захисту.

49.Зі змісту розмови підозрюваного ОСОБА_1 із свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , яка відбулась 23.07.2019, слідує, що підозрюваний зазначив про можливість отримання дозволу на початок будівництва за умови участі у вирішенні цього питання ОСОБА_3 та за умови передання 1 000 000 доларів США, в протилежному випадку необхідний дозвіл отримати буде неможливо (том 2 а. с. 231, 234). Тобто вбачається, що підозрювані із використанням свого впливу на осіб, уповноважених на виконання функцій держави, унеможливили б отримання зазначеного дозволу у разі відмови надання їм неправомірної вигоди.

50.Щодо доводів сторони захисту про незаконність постанов прокурора про об`єднання та визначення підслідності за СВ УСБУ в Чернігівській області Суд зазначає наступне. Вирішення зазначених процесуальних питань належить до компетенції прокурора (частина 7 статті 214, частина 4 статті 217 КПК). Питання щодо законності цих постанов прокурора не вирішується під час продовження строку дії запобіжного заходу. Рішення про об`єднання матеріалів досудового розслідування не підлягає оскарженню (частина 5 статті 217 КПК).

51.Виходячи з наявних матеріалів, Суд погоджується з висновком слідчого судді про можливу причетність ОСОБА_1 до вчиненні кримінального правопорушення та відповідно встановлення викладених вище обставин за стандартом доказування «обґрунтована підозра».

(2) Ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість

52.Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні (пункти 1-3 частини 1 статті 177 КПК).

53.Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК).

54.Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

55.Зазначений стандарт доказування (переконання) Суд використовує для перевірки наявності ризиків, передбачених частиною 1 статті 177 КПК, у цьому кримінальному провадженні стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Щодо продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду

56.Суд погоджується з висновком слідчого судді про продовження існування ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

57.Ризик переховування від правосуддя Суд оцінює в світлі (1) обставин цього кримінального провадження та (2) особистої ситуації (обставин) підозрюваного ОСОБА_1 (фактичних даних, які можуть свідчити про особливості характеру та моральні принципи, роботу, місце проживання).

58.Ризик переховування обумовлюється серед іншого можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання (злочин, у якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з конфіскацією майна). До того ж звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням за вчинення цього злочину КК не передбачено.

59.Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі Ilijkov v. Bulgaria від 26.06.2001 (§ 80, заява № 33977/96), за якою суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

60.Суд погоджується з висновками слідчого судді, який окрім врахування тяжкості злочину, вчинення якого інкримінується підозрюваному ОСОБА_1 , врахував можливість використання у зв`язку із перебуванням у родинних відносинах із ОСОБА_3 наявність тісних соціальних зв`язків останнього із працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади, що дає можливість, використовуючи їх, переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

61.У клопотанні слідчого вказаний ризик також обґрунтовується серед іншого, можливістю вибути на територію РФ чи тимчасово окуповану територію України, оскільки підозрюваним має там соціальні зв`язки. Також мати ОСОБА_1 - ОСОБА_8 є власником квартири у Донецьку (том 3 а. с. 8-9).

62.Наведені вище фактичні дані цього кримінального провадження та особисті обставини підозрюваного ОСОБА_1 в сукупності дають підстави Суду дійти висновку про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування або/та суду.

Щодо продовження існування ризиків незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного у кримінальному провадженні та знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином

63.Встановлені обставини кримінального провадження дають можливість оцінювати вказані ризики у сукупності.

64.Суд погоджується з висновками слідчого судді про наявність ризику незаконного впливу на свідків та іншого підозрюваного.

65.При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК).

66.За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

67.Суд звертає увагу, що слідчий у клопотанні зазначає про необхідність допиту свідків, що свідчить про те, що на стадії досудового розслідування ще не всі свідки допитані.

68.Слід погодитись також із висновками слідчого судді, що ризик можливого впливу на іншого підозрюваного у кримінальному провадженні - ОСОБА_3 та можливість узгодження між ними показань підтверджується як спільною зацікавленістю у цьому, так і наявністю родинних зв`язків між ними. Так, дружина ОСОБА_3 - ОСОБА_9 є рідною сестрою ОСОБА_1 . Також Суд враховує отримані за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій дані, що підтверджують узгодження дій підозрюваними на всіх етапах вчинення інкримінованих стороною обвинувачення дій.

69.Встановлені досудовим розслідуванням обставини та характер вчиненого кримінального правопорушення свідчать про високий рівень підготовки та конспіративності дій ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час вчинення злочину. Вказане підтверджує схильність та здатність ОСОБА_1 приховувати та маскувати свої ймовірно протиправні дії всіма доступними йому силами та засобами.

70.З огляду на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні наразі триває і для його завершення органу досудового розслідування необхідно провести ще ряд процесуальних (слідчих) дій, зокрема отримати вільні зразки підпису ОСОБА_1 , допитати свідків, за необхідності провести одночасні допити, беручи до уваги, зокрема, факт невстановлення місцезнаходження частини предмета злочину (грошових коштів), Суд, погоджується із висновками слідчого судді, що ризик знищення, спотворення або приховування будь-яких із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, зберігає свою актуальність.

Значення інших обставин в контексті встановлених ризиків

71. ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Ніжин Чернігівської області, зареєстрований та проживає у місті Києві. Є інвалідом ІІ групи, раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, доглядає за матір`ю.

72.Зазначені обставини в світлі наведених вище фактичних даних та характеристики кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , не є настільки переконливими та вагомими, щоб знизити встановлені Судом ризики до маловірогідності чи до їх виключення на цьому етапі досудового розслідування.

73.Суду не надано доказів щодо наявності у ОСОБА_1 міцних соціальних зв`язків (місця роботи, дітей, майна).

74.Щодо наданих стороною захисту документів про стан здоров`я (том 3 а. с. 124-128), Суд зазначає, що інформації про хвороби, які б унеможливлювали тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , суду не надано.

(3) Щодо інших більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК

75.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК (частина 1 статті 184 КПК).

76.Більш м`якими запобіжними заходами, у порівнянні з триманням під вартою, є 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт.

77.При оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, Суд використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний при застосуванні до нього більш м`якого запобіжного заходу обов`язково (поза всяким сумнівом) порушить покладені на нього процесуальні обов`язки чи здійснить одну із спроб, що передбачена пунктами 1-5 частини 1 статті 177 КПК, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість допустити це в конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

78.З огляду на викладене, а також беручи до уваги наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , та вагомість встановлених ризиків, передбачених статтею 177 КПК, Суд погоджується з висновками слідчого судді про те, що на даному етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (1) буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 та (2) зможе запобігти цим ризикам.

79.Суд також звертає увагу, що в цьому провадженні продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_1 не є для нього безальтернативним запобіжним заходом, адже передбачає в якості альтернативи заставу.

(4) Щодо розміру застави

80.Частиною 3 статті 183 КПК визначено, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

81.У клопотанні слідчий не ставив питання про визначення альтернативного запобіжного заходу. Слідчий суддя у вигляді застави в раніше визначеній сумі - в розмірі 2082 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 999 522 гривень. При цьому слідчий суддя при визначенні розміру застави врахувала дані про особу, вік, майновий та сімейний стан підозрюваного, конкретні обставини та тяжкість правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 , суму вилучених в його автомобілі та за місцем проживання грошових коштів, а також імітаційних засобів, які, як посилався сам підозрюваний в судовому засіданні(сукупно 461 000 доларів США), є його гонораром за роботу, виконану за два місяці.

82.В апеляційній скарзі захисник зазначив, що вказаний розмір є непомірним для підозрюваного, адже він не має доходів, які б давали йому можливість внести заставу у вказаному розмірі.

83.Погоджуючись із висновком слідчого судді щодо розміру застави, Суд додатково враховує розмір предмету злочину за епізодом: (1) сума коштів, оголошена підозрюваними ОСОБА_1 та ОСОБА_3 задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на будівництво нових будівель та реконструкцію існуючих - 1 000 000 доларів США (з яких підозрюваними було отримано 450 000 доларів США); (2) розмір предмету злочину за вплив на суддів Верховного Суду - 80 000 доларів США.

(5) Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування

84.Кримінальне провадження № 22019270000000053 від 19.08.2019 було виділено з кримінального провадження № 12014000000000046 від 04.02.2014.

85.Протягом липня - жовтня 2019 року досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснювалось слідчими Служби безпеки України та Державного бюро розслідувань.

86.Строк попередньої ухвали слідчого судді Деснянського районного суду міста Чернігова від 17.08.2019 про тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 закінчувався 13.11.2019 (том 1 а. с. 216-221). Постановою першого заступника Генерального прокурора від 03.10.2019 продовжено строк досудового розслідування до трьох місяців (до 14.11.2019) (том 1 а. с. 222-224).

87.В обґрунтування неможливості завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою, оскільки для цього необхідно, зокрема завершити проведення фоноскопічної експертизи, для чого попередньо зібрати та отримати вільні та експериментальні зразки голосу підозрюваного, зібрати вільні та отримати експериментальні зразки почерку підозрюваного, допитати свідків, провести слідчі експерименти за їх участі, зняти гриф секретності з ухвал слідчих суддів та інших документів, за якими проводились негласні слідчі (розшукові) дій, здійснити інші слідчі дії у разі необхідності. Виконання вказаних процесуальних дій має суттєве значення для встановлення усіх обставин у цьому кримінальному провадженні, отримані за результатами їх проведення докази можуть бути використані під час судового розгляду.

88.Вказані обставини в сукупності дають підстави стверджувати про обґрунтованість підстав, що унеможливлюють завершення досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали слідчого судді про тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 .

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

89.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

90.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

91.Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням (частина 3 статті 132 КПК).

92.Вище Судом було встановлено, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення ОСОБА_1 особливо тяжкого злочину, що згідно з пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК може бути підставою для застосування (продовження строку) запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою.

93.З огляду на встановлені та описані вище (1) наявність значного суспільного інтересу в цьому кримінальному провадженні та (2) ризики, передбачені статтею 177 КПК, Суд приходить до висновку, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного ОСОБА_1 , про який ідеться в клопотанні слідчого.

94.Завдання, для виконання якого слідчий звернувся з клопотанням від 04.10.2019, а саме: забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання встановленим ризикам може бути досягнуте лише через застосування до нього запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою із визначенням відповідного розміру застави.

95.З огляду на вищевикладене Суд дійшов висновку, що апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а ухвала слідчого судді - залишена без змін.

96.Керуючись статями 177, 178, 182, 183, 194, 196, 199, 370, 404, 405, 407, 419, 532 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 09.10.2019 про продовження строку тримання під вартою - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька