Документ № 86564681

Справа № 991/1463/19

Провадження1-кс/991/3270/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2,

підозрюваного ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),

захисника ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №22019270000000053 від 19.08.2019,

ВСТАНОВИВ:

13.12.2019 до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання захисника ОСОБА_6, подане в інтересах підозрюваного ОСОБА_3, із вимогою про зміну запобіжного заходу у виді тримання під вартою на особисте зобов`язання або інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

В обґрунтування вимог клопотання захисник посилається на такі обставини, які на її думку є підставою для зміни запобіжного заходу застосованого щодо ОСОБА_3 та які не досліджувалися слідчими суддями при його застосуванні та продовженні:

1)порушення при визначенні підслідності;

2)недоведення існування обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого злочину;

3)недоведення існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;

4)необгрунтованість застосування такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою;

5) необгрунтованість та непомірність визначеного розміру застави.

1. Захисник зазначає, що рішення про об`єднання кримінальних проваджень №42019000000001546 від 19.07.2019, №42019000000001547 від 19.07.2019 та №12014000000000046 від 04.02.2014 не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального законодавства України та прийнято з метою штучного визначення підслідності кримінального провадження у Чернігівській області. Зазначена обставина, за твердженням захисника, підтверджується листом захисника підозрюваного у кримінальному провадженні №12014000000000046, щодо якого 25.02.2015 закрито кримінальне провадження у зв`язку із відсутністю в його діях складу кримінального правопорушення.

2. Захисник стверджує, що підозра ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину не підкріплена належними доказами та ґрунтується лише на припущеннях. Зокрема, посилається на те, що доводи сторони обвинувачення щодо наявності кваліфікуючої ознаки «вимагання» спростовуються матеріалами, зібраними органом досудового розслідування. У клопотанні захисник також наголошує на провокації злочину з боку органу досудового розслідування. В обґрунтування цієї обставини посилається на відповіді отримані від захисників підозрюваних у кримінальних провадженнях за ч. 2 ст. 369-2 та ч. 4 ст. 368 КК України, де зазначається, що заявниками у їх справах є ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

3. Доводи захисника щодо відсутності ризику переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування та суду ґрунтуються на такому:

- з 15.03.2014 на громадян України розповсюджується дія Закону РФ «Про порядок виїзду з Російської Федерації та в`їзду до Російської Федерації» згідно з яким в`їзд на територію РФ можливий лише за запрошенням приймаючої сторони, який оформлюється протягом 20 робочих днів з дня подачі документів. Крім того, термін перебування на території РФ не може перевищувати 90 днів за півроку. При чому дозвіл на в`їзд оформлюється за наявності ряду інших гарантій з боку приймаючої сторони надання житлової площі, грошової підтримки, оплати медичного полісу та ін.;

- відповідно до Наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 03.04.2018 № 284/287/214/150/64/175/266/75 введено в дію Положення про інтегровану міжвідомчу інформаційно-телекомунікаційну систему щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, як перетинають кордон. Такою системою є «Аркан», яка має запобігати ризикам незаконного перетину кордону, у тому числі особами, яким згідно із законодавством не дозволяється в`їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України. Існування такої системи, за твердженням захисника, унеможливлює перетин кордону особами щодо яких застосовано запобіжний захід.

Зазначені обставини, на думку захисника, свідчать про відсутність будь-яких ризиків втечі та переховування ОСОБА_3 від органів досудового розслідування чи суду.

Щодо тверджень сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховання чи спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення захисник зазначила, що основними документами, які нібито підтверджують причетність ОСОБА_9 до вчинення злочину є матеріали НС(Р)Д, частина з яких на сьогоднішній день навіть не розсекречена, що виключає можливість їх знищення ОСОБА_3 чи іншими особами за його вказівкою.

Безпідставними вважає захисник і твердження сторони обвинувачення про наявність ризику незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. За твердженням захисника, основними свідками сторони обвинувачення є ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які на їх думку є агентами СБУ та НАБУ, що відповідно унеможливлює здійснення впливу на них.

4. Захисник стверджує, що на сьогоднішній день, ОСОБА_3 змінено підозру з особливо тяжкого на тяжкий злочин, а тому вважає необґрунтованим застосування до останнього такого виняткового запобіжного заходу як тримання під вартою. Захисник зазначає, що слідчі та процесуальні дії, на необхідність вчинення яких посилається сторона обвинувачення, з урахуванням доказів наданих на обґрунтування існування підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особи підозрюваного, його соціального та сімейного статусу не виправдовують застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

5. Захисник зазначає, що при визначенні розміру застави органом досудового розслідування не було враховано майновий стан підозрюваного. Визначена сума застави є заздалегідь непомірною для підозрюваного та членів його сім`ї, що позбавляє його можливості реалізувати своє право на внесення необхідної суми застави.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_4 клопотання з підстав, наведених у ньому підтримав. Просив застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою, або ж зменшити суму застави. Захисник вказав, що ні ОСОБА_3, ні члени його сім`ї не здатні внести визначену заставу у розмірі 6 млн. грн., що є порушенням прав підозрюваного. На підтвердження майнового стану ОСОБА_3 додаткового надав виписки по рахунку дружини ОСОБА_3, витяг з Єдиного державного реєстру речових прав. Крім цього, просив врахувати, що саме ОСОБА_3 утримує своїх дітей, дружину, а також матір та матір дружини, які є переселенцями.

Підозрюваний ОСОБА_3 клопотання свого захисника підтримав. Просив змінити запобіжний захід у виді тримання під вартою на менш обтяжливий.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання та зазначив про відсутність підстав для зміни застосованого щодо ОСОБА_10 запобіжного заходу. Вказав що існування обґрунтованості підозри та ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, підтверджено слідчими суддями при застосуванні та продовженні запобіжного заходу. Вважає, що нових обставин, які не досліджувалися слідчими суддями при застосуванні запобіжного заходу стороною захисту не надано.

Разом з цим прокурор зазначив, що поступове зменшення розміру застави, визначеного підозрюваному, є можливим.

Заслухавши доводи підозрюваного, захисника та прокурора, дослідивши матеріали додані до клопотання, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 201 КПК України передбачено право підозрюваного, до якого застосовано запобіжний захід, або його захисника звернутися до суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу.

Підставою для зміни запобіжного заходу є зокрема наявність нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу, зміна обставин підозри, зменшення встановлених ризиків.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.11.2019, залишеною без змін ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.11.2019 ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 11.01.2020 із альтернативним запобіжним заходом у виді застави у розмірі 3123 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5 999 283 грн. та покладенням таких обов`язків у разі її внесення: прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження; не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_11 свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.

Ухвалюючи таке рішення слідчий суддя на підставі наданих доказів дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_3 підозри. Також слідчий суддя дійшов висновку про доведення стороною обвинувачення існування таких ризиків: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду; ризик того, що підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; ризик незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного.

Згідно з ч. ч. 1. 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим, слідчий суддя вважає, що стороною захисту не наведено нових обставин, які не розглядалися слідчим суддею при продовженні запобіжного заходу, які б вказували на зміну обставин підозри та зменшення встановлених ризиків.

Так, при продовженні запобіжного заходу слідчим суддею в контексті наявності ризику переховування від органів досудового розслідування досліджувалися посилання сторони захисту про перебування ОСОБА_3 у санкційних списках Російської Федерації. Досліджувалися слідчим суддею і матеріали, що характеризують особу підозрюваного, зокрема, було взято до уваги факт наявності у ОСОБА_3 видатних нагород.

Стосовно документів, наданих на підтвердження безпідставності об`єднання кримінальних проваджень та визначення підслідності за органом досудового розслідування у Чернігівській області та посилань сторони захисту про відсутність вимагання як кваліфікуючої ознаки слідчий суддя зазначає, що питання визначення підслідності відноситься до компетенції прокурора, питання визначення кваліфікації того чи іншого діяння до компетенції слідчого. Вказані особи, відповідно до ч. 1 ст. 36 та ч. 5 ст. 40 КПК України є самостійними у своїй процесуальній діяльності.

Оцінка правомірності визначення підслідності, так само як і кваліфікації діяння з огляду на положення КПК України не є предметом дослідження при застосуванні чи продовженні запобіжного заходу. Питання оцінки належності, допустимості та достовірності доказів, які обґрунтовують підозру є предметом судового розгляду у разі направлення обвинувального акту до суду.

За наведених вище обставин слідчий суддя дійшов висновку, що стороною захисту не доведено, що на теперішній час, що застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, здатне запобігти існуючим ризикам та забезпечити можливість здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Аналізуючи доводи сторони захисту щодо зменшення розміру застави слідчий суддя виходить із такого.

Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням, крім обставин кримінального правопорушення, ще й майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків. Водночас, розмір застави не може бути завідомо непомірним для підозрюваного.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно ( абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

У рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гафа проти Мальти» від 22.05.2018, зазначено що гарантія, передбачена статтею 5 п. 3 Конвенції покликана забезпечити явку обвинуваченого у судовому засіданні. Тому розмір застави повинен бути встановлений з огляду на особу підозрюваного, належну йому власність, його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави або заходів проти його поручителів у випадку його неявки до суду буде достатньою для того, щоб стримати його від втечі. Оскільки питання, яке розглядається, є основним правом на свободу, гарантованим статтею 5, органи влади повинні докладати максимум зусиль як для встановлення належного розміру застави, так під час вирішення питання про необхідність продовження тримання під вартою. Крім того, розмір застави, має бути належним чином обґрунтовано у рішенні про визначення застави, і повинен враховувати майновий стан обвинуваченого. Нездатність національних судів оцінити здатність заявника сплатити необхідну суму може викликати виявлення Судом порушення. Проте обвинувачений, якого судові органи готові звільнити під заставу, повинні вірно подати достатню інформацію, яку можливо перевірити, якщо це буде необхідно, щодо суми застави, яку необхідно встановити.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив що відповідно до п. 3 статті 5 Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою.

З огляду на обставини кримінального провадження та встановлені ризики слідчий суддя погоджується, що застава у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Разом з цим, оцінивши докази надані стороною захисту на підтвердження майнового стану підозрюваного та членів його сім`ї, строк тримання підозрюваного під вартою (понад чотири місяці), що дійсно свідчить про непомірність розміру застави для підозрюваного, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність зменшення раніше визначеного розміру застави.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що згідно з декларацією, особи уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2018 дохід ОСОБА_3 складав 557933 грн. Відомості про дохід членів сім`ї ОСОБА_3 (дружини та трьох дітей) у декларації не зазначені. Також, згідно з цією декларацією, станом на 2018 рік ОСОБА_3 мав готівкові кошти у розмірі 4500 дол. США.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру речових прав квартира у м. Києві, площею 66.6 кв.м, яка зареєстрована на дружину перебуває у іпотеці.

З урахуванням наведеного, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 1041 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1999761 грн. здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_3 процесуальних обов`язків.

Керуючись ст. ст. 201, 371, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №22019270000000053 від 19.08.2019 з тримання під вартою на особисте зобов`язання або інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, задовольнити частково.

Запобіжний захід підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у виді тримання під вартою, продовжений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року до 11 січня 2020 року, залишити без змін.

Зменшити розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 листопада 2019 року у розмірі 3123 (три тисячі сто двадцять три) розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 5999283 (п`ять мільйонів дев`ятсот дев`яносто дев`ять двісті вісімдесят три) гривні.

Визначити підозрюваному ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 1041 (одна тисяча сорок один) розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1999761 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот шістдесят одна) гривню.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_1 .

У разі внесення застави у визначеному слідчим суддею розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до 11 січня 2020 року.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного такі обов`язки:

1) прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їхнім викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

2) не відлучатися із м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_11, свідками ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_12, а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «Катран-К»;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи для попереднього ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на детектива та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної чинності з моменту її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1