Документ № 86606949

Справа № 4910/1/19-к

Провадження1-кс/991/3162/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мовчан Н. В., за участю секретаря судового засідання Савіної Г.А., захисників Стороженка Д.О., Стоянова М.М., підозрюваного ОСОБА_1 , прокурора Скибенка О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_1 - Стороженка Дмитра Олександровича, про зміну запобіжного заходу ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, в межах кримінального провадження №52017000000000785 від 10.11.2017,-

УСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, в якому захисник Стороженко Д.О. просить змінити запобіжний захід у виді нічного домашнього арешту підозрюваному ОСОБА_1 на менш суворий - особисте зобов`язання із скасуванням додаткового обов`язку - носіння електронного засобу контролю.

В обґрунтування вказаного клопотання захисник зазначає, що Головним підрозділом детективів Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №5201700000000785 від 10.11.2017, у якому ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.07.2019, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного суду від 15.08.2019, до підозрюваного ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, заборонивши останньому залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Строк тримання під домашнім арештом визначено до 25.09.2019.

У подальшому, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2019 ОСОБА_1 змінено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на запобіжний захід у виді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 год. до 06:00 год.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 підозрюваному ОСОБА_1 продовжено дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час доби у період часу з 22:00 по 06:00 год. строком до 24.11.2019.

Здійснення контролю за виконанням вказаних судових рішень здійснювало Київське відділення поліції в м. Одесі ГУ НП в Одеській області.

18.11.2019 о 21.50 у приміщенні ГУ НП у м. Києві працівниками цього територіального відділення знято з підозрюваного ОСОБА_1 встановлений працівниками Київського відділу поліції в м. Одесі ГУНП в Одеській області електронний засіб контролю s/n 35433029 та електронний браслет 078 СЕ 28752 та встановлено електронний засіб контролю у складі мобільного контрольного пристрою s/n 35433171 та електронний браслет 078 СЕ 28516. На думку захисника, ця дія не узгоджується з вимогами ч. 2 п. 1 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виконання органами національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту», затвердженої наказом МВС України від13.07.2016 № 654.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2019 продовжено дію запобіжного заходу у виді домашнього арешту до 23.01.2020 та зобов`язано знаходитись за місцем проживання з 23:00 до 06:00 год.

З часу застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, тобто з 26.07.2019, та до моменту складання клопотання, порушень дотримання обов`язків, покладених судом на підозрюваного, правоохоронними органами не зафіксовано.

В клопотанні зазначено, що починаючи з 19.11.2019 та станом на 10 годину 10.12.2019 стороною захисту зафіксовано шістдесят п`ять випадків спрацювань браслету унаслідок нібито порушень приписаної зони, зникнення сигналів GPS та GSM, спрацювання у відділі моніторингу ГУ НП в м. Києві, порушень контакту з тілом, спрацювання мобільного пристрою. При цьому, жодного випадку порушення з боку підозрюваного не зафіксовано. Найчастіше, наведені спрацювання відбувались і відбуваються вночі, під час сну ОСОБА_1 , його дружини, дітей та батьків дружини. Це супроводжується гучними звуками, дзвінками на телефони ОСОБА_1 , його дружини, адвокатів або на мобільний контрольний пристрій з боку працівників відділу моніторингу як Київського ВП в м. Одесі, так і ГУ НП у Одеській області та м. Києві, кожного разу приїжджають наряди поліції для проведення процедури перевірки та встановлення обставин.

Захисник зазначає, що вказані обставини впливають на стан здоров`я малолітніх дітей ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 Постійна некоректна робота електронного засобу призводить до порушення сну, погіршення стану самопочуття, регулярних нервових зривів членів родини Головіних, погіршення сімейного мікроклімату. Захисник стверджує, що в порушенні сну родини Головіних унаслідок некоректної роботи браслету вбачаються ознаки катування, що становить порушення ст. 3, 8 Конвенції захисту прав людини.

Захисник стверджує, що ОСОБА_1 та членами його родини 25.11.2019 надіслано заяви на адресу керівників Національної поліції України ГУНП в м. Києві, ГУ НП в Одеській області, Київського відділу поліції в м. Одесі, НАБУ, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури щодо необхідності негайного вжиття заходів для забезпечення коректної роботи браслету або його заміни; заміни органу, який контролює виконання ухвали слідчого судді відповідно до ч. 3 ст. 181 КПК України. Однак, жодної реакції від вказаних компетентних правоохоронних органів не отримано, тому єдиним можливим засобом правового захисту є клопотання про зміну запобіжного заходу.

Захисник вказує, що нічний домашній арешт за своєю сутністю не здатний запобігти ризику переховування від органів досудового розслідування, прокурора та суду та не має суттєвих відмінностей від особистого зобов`язання. Перебування підозрюваного вдома вночі, за умови, що протягом дня ОСОБА_1 має право знаходитись у будь-якій точці України, жодним чином не може запобігти можливій (на думку сторони обвинувачення) втечі підозрюваного. Нівелювання ризику переховування, можливо досягнути без додаткових обмежень - знаходження ОСОБА_1 вдома вночі.

Захисник зазначає, що під час судового засідання у Вищому антикорупційному суді 21.11.2019 при розгляді питання про продовження дії запобіжного заходу слідчим суддею не досліджувалося питання численних спрацювань через технічні несправності електронного засобу контролю, це є новою обставиною та підставою звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу.

У судовому засіданні захисники Стороженко Д.О., Стоянов М.М та підозрюваний ОСОБА_1 підтримали клопотання, просили його задовольнити, з викладених у ньому підстав.

Прокурор Скибенко О.І. висловив думку, що клопотання підлягає залишенню без розгляду з підстав, викладених в ч. 5 ст. 201 КПК України, оскільки, під час судового засідання 21.11.2019 ці обставини досліджувались і слідчим суддею надана їм оцінка. При розгляді клопотання по суті вважає, що підстави для задоволення клопотання відсутні. Посилається на те, що перед застосуванням ознак несправності електронного засобу контролю не встановлено, тому некоректна робота засобу пов`язана лише з діями самого підозрюваного.

Допитана під час судового засідання свідок ОСОБА_4 , яка є дружиною підозрюваного ОСОБА_1 , пояснила, що вона проживає разом з ОСОБА_1 та двома малолітніми дітьми: ОСОБА_3 (6 років) та ОСОБА_2 (2 роки) за адресою: АДРЕСА_1 . Діти стали свідками обшуку, що дуже вплинуло на емоційний стан хлопчиків. Пізніше ОСОБА_3 побачив трансляцію судового засідання, на якому розглядали питання про обрання його батькові ОСОБА_1 запобіжного заходу. Після заміни засобу контролю, новий браслет часто спрацьовує без будь-якої поважної причини. Наслідком цього є телефонні дзвінки перевіряючих та приїзди працівників поліції. Як правило це відбувається у присутності малолітнього сина ОСОБА_3 . Вказані обставини стали підставою для звернення до лікаря, який діагностував у дитини ознаки високого рівня стресу. За рекомендацією лікаря необхідно виключити стресові шумні ситуації, уникати джерела стресу. Повідомила, що ОСОБА_3 ходить до школи, звідки його забирає батько та відвозить на додаткові заняття. Окрім будинку, в якому проживає родина, вони мають квартиру, яка на даний час передана в оренду. Її батьки проживають окремо в м. Одесі, та інколи приїжджають та допомагають з дітьми. Повідомила, що переїхати тимчасово з дітьми на проживання в інше житло ОСОБА_4 не планує, оскільки сини дуже люблять батька та переконана, що сім`я повинна жити разом.

Заслухавши пояснення захисників, підозрюваного, прокурора та свідка, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Підставами зміни запобіжного заходу є наявність нових обставин, які не розглядались слідчим суддею, судом при постановленні попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу. (ч.5 ст.201 КПК України)

Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000785 від 10.11.2017 за підозрою у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 21.11.2019 продовжено строки обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду від 26.07.2019 про застосування запобіжного заходу, з урахуванням ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2019 та 23.09.2019, а саме: строк обов`язків продовжено до 23.01.2019, у тому числі обов`язків не залишати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 - у період часу з 23:00 год до 6:00 год без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду та носити електронний засіб контролю. З тексту ухвали вбачається, що метою та підставою продовження покладених на підозрюваного обов`язків, є запобігання спробам підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду.

З тексту вказаної ухвали вбачається, що при вирішенні питання про продовження обов`язків, покладених ухвалою слідчого судді при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту, надано оцінку обґрунтованості підозри, враховано тяжкість вчиненого злочину, характеризуючі дані підозрюваного, його сімейний стан, наявність у нього місця проживання, можливість переховуватись від органів досудового розслідування.

Згідно листів Київського відділу поліції ГУНП в Одеській області від 19.11.2019 та ГУНП в Одеській області від 20.11.2019 у період з 27.07.2019 по 19.11.2019 факти порушення ОСОБА_1 , покладених на нього судом обов`язків, зафіксовані не були, що підтверджується копіями листів.

Слідчий суддя зазначає, що вирішення питання зміни запобіжного заходу на більш м`який, який необхідно застосовувати до підозрюваного, не може оцінюватися виключно на підставі тверджень захисту, що відсутні ризики, передбачені ст.177 КПК України, це слід робити з урахуванням низки відповідних обставин, які можуть підтверджувати існування таких ризиків, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для зміни запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом, (пп. «а» п.1ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 26.07.2019 року при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 враховані ризики, які зазначались в клопотанні прокурора, а саме: ризик переховування від органів досудового розслідування.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що зміна запобіжного заходу з домашнього арешту у період з 23:00 год. до 6:00 год. наступного дня на особисте зобов`язання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки стороною захисту не надано належних обґрунтувань та доказів, які б спростовували висновки слідчого судді, встановлені ухвалою від 26.07.2019 року при обранні запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, в подальшому зміненого ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.09.2019 на домашній арешт у нічний час, або підтверджували закінчення існування ризиків, які стали підставою для обрання підозрюваному такого виду запобіжного заходу.

В обґрунтування відсутності ризику переховування підозрюваного ОСОБА_1 та наявності підстав для зміни запобіжного заходу, захисник посилається на те, що обмеження підозрюваного лише в нічний час перебувати вдома не позбавляє його права безперешкодно в іншу частину доби перебувати в різних місцях, навіть на прикордонній території, але наявність родини, міцних соціальних зв`язків та розуміння в необхідності дотримуватись обов`язків покладених судом, є стримуючим фактором.

Слідчий суддя вважає вказані доводи про недоведеність ризиків необґрунтованими, оскільки, наявність позитивних характеризуючих даних про особу підозрюваного, зокрема те, що підозрюваний жодного разу не порушив покладених на нього обов`язків, не можуть бути безумовними підставами для зміни запобіжного заходу чи скасування покладених на нього ухвалою слідчого судді обов`язків, оскільки не спростовують висновки суду про те, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Щодо доводів захисника про некоректну роботу електронного засобу контролю слідчий суддя зазначає таке.

Порядок застосування електронних засобів контролю регламентовано ст. 195 КПК України.

Згідно ч. 1, 3, 4 цієї статті застосування електронних засобів контролю полягає у закріпленні на тілі підозрюваного, обвинуваченого пристрою, який дає змогу відслідковувати та фіксувати його місцезнаходження. Такий пристрій має бути захищений від самостійного знімання, пошкодження або іншого втручання в його роботу з метою ухилення від контролю та сигналізувати про спроби особи здійснити такі дії.

Електронні засоби контролю застосовуються в порядку, встановленому Міністерством внутрішніх справ України.

Не допускається застосування електронних засобів контролю, які суттєво порушують нормальний уклад життя особи, спричиняють значні незручності у їх носінні або можуть становити небезпеку для життя та здоров`я особи, яка їх використовує.

Згідно підпунктів 3, 6 пункту 4 розділу ІІІ та пункту 4 розділу ІVПорядку застосування електронних засобів контролю, затвердженого наказом МВС України 08.06.2017 № 480, у разі отримання сигналу про порушення покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків, пошкодження чи несанкціоноване знімання електронного браслета, відмову або збій у роботі ЕЗК (далі - сигнал тривоги) службова особа уповноваженого підрозділу: фіксує в журналі обліку порушень, виявлених за допомогою електронних засобів контролю, усі факти надходження сигналів тривоги. Якщо надходження сигналу тривоги відбулося через псування електронних пристроїв або збій в роботі системи електронного контролю, відомості про сигнал тривоги вносяться до журналу обліку несправностей електронних засобів контролю; у разі відмови або збою в роботі ЕЗК негайно повідомляє слідчого, детектива НАБУ, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні, та чергового підрозділу поліції, на території обслуговування якого проживає підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі або у вигляді домашнього арешту, про неможливість подальшого здійснення електронного моніторингу місцезнаходження підозрюваного, обвинуваченого. Про несправність ЕЗК інформує чергову частину і підрозділ зв`язку та телекомунікацій ГУНП.

У разі встановлення, що сигнал тривоги надійшов через несправність ЕЗК, яка сталася не з вини підозрюваного, обвинуваченого, складається мотивований рапорт, який разом із поясненням підозрюваного, обвинуваченого протягом доби доповідається начальникові підрозділу поліції для подальшого інформування уповноваженого підрозділу і підрозділу зв`язку та телекомунікацій ГУНП.

Під час перевірки підлягають з`ясуванню час виявлення несправностей, їх характер; місце перебування підозрюваного, обвинуваченого; коло осіб, які були поруч з ним у момент виявлення факту несправності або пошкодження; характер поведінки підозрюваного, обвинуваченого; ким було надано інформацію про несправності або пошкодження (безпосередньо цією особою, її захисником, особами, яким підозрюваний, обвинувачений доручив повідомити орган (підрозділ) поліції про такий факт, представниками закладів охорони здоров`я тощо).

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 розділу ІІІ Інструкції «Про порядок виконання органами національної поліції ухвал слідчого судді, суду про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та про зміну раніше обраного запобіжного заходу на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту», затвердженої наказом МВС України від 13.07.2016 № 654, поліцейський, якому доручено здійснювати безпосередній контроль за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, у разі якщо ухвалою слідчого судді, суду на підозрюваного, обвинуваченого не покладено обов`язку носити електронний засіб контролю або під час застосування електронних засобів контролю виникли обставини, що унеможливлюють їх подальше використання (створення небезпеки для життя та здоров`я особи; технічна несправність системи електронного контролю тощо), перевірку виконання покладених на підозрюваного, обвинуваченого обов`язків здійснює шляхом відвідування місця його проживання, телефонних дзвінків та опитування сусідів і осіб, які проживають разом з ним.

За наявності в органі Національної поліції інформації про порушення підозрюваним, обвинуваченим умов застосованого запобіжного заходу відвідування його місця проживання може здійснюватися в нічний час. Періодичність відвідування визначається начальником органу Національної поліції.

Відповідно до листа ГУ НП у м. Києві від 25.11.2019, яке надано на запит адвоката Стороженка Д., з Національної поліції України надійшла на виконання доповідна записка Департаменту організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування Національної поліції України від 05.11.2019 щодо виконання ухвал Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 про застосування, у тому числі, до ОСОБА_1 , електронних засобів контролю у частині забезпечення електронного моніторингу за їх місцезнаходженням ГУНП у м. Києві.

Встановлено, що 18.11.2019 підозрюваному ОСОБА_1 у приміщенні ГУНП у м. Києві закріплено браслет № 078 СЕ 28516 та надано мобільний пристрою контролю № 35433171, замість попереднього : браслет № 078 СЕ28752 та мобільний пристрій контролю № 35433029, роз`яснено правила користування електронним засобом контролю, вручена пам`ятка, що підтверджується матеріалами справи.

У судовому засіданні захисник повідомив, що така зміна органу контролю пов`язана начебто із метою запобігання конфлікту інтересів, оскільки ОСОБА_1 тривалий час займав керівну посаду в ГУНП Одеської області.

Захисники та підозрюваний у судовому засіданні стверджують, що новий електронний засіб контролю є несправним, що стало підставою для звернення до НП ГУ Національної поліції у м. Києві управління зв`язку та телекомунікацій про надання інформації.

Слідчим суддею встановлено, що 29.11.2019 ГУ Національної поліції у м. Києві управління зв`язку та телекомунікацій надано відповідь на запит захисника Стороженка Д.О., згідно якої, електронний засіб контролю, застосований відносно підозрюваного ОСОБА_1 , проходив державну санітарно-епідеміологічну експертизу. Вказано, що на виконання ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 23.09.2019 в частині застосування електронного засобу контролю до ОСОБА_1 раніше здійснювалось Головним управлінням Національної поліції в Одеській області, уповноваженими працівниками вказаного органу поліції проведено необхідну перевірку технічної можливості застосування електронного засобу. Зважаючи на те, що умови домашнього арешту у визначний час доби не змінювались, необхідність проведення додаткової технічної перевірки, відсутня. Працівниками ГУНП в м. Києві здійснюється відкриття корпусу (розбирання) мобільних контрольних пристроїв лише з метою встановлення/заміни sim-карт мобільного оператора рухомого зв`язку. Електронний браслет конструктивно не передбачає можливості відкриття корпусу.

У додаток до вказаного листа, у тому числі, надано копії журналу обліку несправностей електронних засобів контролю та копія журналу обліку порушень, виявлених за допомогою електронних засобів контролю щодо підозрюваного ОСОБА_1 , згідно яких: 19.11.2019 о 22.03 надійшов сигнал «Порушення приписаної зони», 20.11.2019 о 14:59 надійшов сигнал «Помилка завантаження тайм-аут-запиту SYS-63», 21.11.2019 о 16:51 надійшов сигнал «Помилка завантаження тайм-аут-запиту SYS-63», 22.11.2019 о 00:07, 16:34, 20:08 надходив сигнал «Помилка завантаження тайм-аут-запиту SYS-63», 24.11.2019 о 01:03 та 21:45 надійшов сигнал «Передавач відсутній»; 28.11.2019 о 05:20 надійшов сигнал «Помилка завантаження тайм-аут-запиту SYS-63».

Для перевірки вказаних повідомлень ГУНП в Одеській області направлено наряд поліції за місцем проживання підозрюваного та встановлено, що: 19.11.2019 підозрюваний знаходився за місцем проживання, 20.11.2019, 22.11.2019 та 24.11.2019 - підозрюваний знаходився за місцем проживання, пошкоджень засобу контролю не встановлено, 21.11.2019 підозрюваний знаходився у м. Києві, що підтверджується матеріалами справи.

Натомість, захисники та підозрюваний наполягають, що електронний засіб контролю є несправним, на підтвердження чого надали журнал обліку несправностей електронних засобів контролю, який складено підозрюваним ОСОБА_1 та його адвокатами, згідно якого, зокрема зафіксовано спрацювання мобільного контрольного пристрою: 19.11.2019 о 22:00 - «Ви порушуєте приписану зону»; 20.11.2019 о 10:17, 15:28, 15:49, 17:12-18:09 - «Зникнення сигналу GPS та GSM»; 21.11.2019 о 10:54, 11:44, 17:10, - «Зникнення сигналу GPS та GSM»; 22.11.2019 о 00:07, 16:41, 18:08, 19:36, 20:07 - «Зникнення сигналу GPS та GSM» 03:10 - «Ви порушуєте приписану зону». Журнал містить записи по 09.12.2019 включно. На підтвердження зафіксованих спрацювань, до матеріалів надано диск з фото та відео, за результатами огляду якого в судовому засіданні встановлено, що на диску мітяться текстові файли, фото показів мобільного контрольного пристрою та відео.

За результатами порівняння, зафіксованих Управлінням зв`язку та телекомунікацій ГУ Національної поліції у м. Києві та стороною захисту, спрацювань мобільного пристрою контролю встановлено, що у одні і ті ж самі дати кількість сигналів, на які має реагувати орган контролю, стороною захисту зазначено значно більше ніж органом поліції.

Під час судового засідання прокурором надано лист Департаменту зв`язку та телекомунікацій Національної поліції України від 13.12.2019, до якого надано список подій, зафіксованих системою електронного контролю Національної поліції України гр. ОСОБА_1 , та роз`яснення до нього, що сигнали червоного кольору :

«Передавач відсутній» свідчить про те, що особа знаходиться поза зоною досяжності мобільного пристрою, що відстежує особу та розташування підконтрольної особи невідоме. Особа, зобов`язана повернутись в зону дії мобільного пристрою. Такий сигнал тривоги виникає при виникненні перешкод для сигналу електронного браслету, що можуть носити як штучний (використання екранових матерілів/елементів типу фольги) або природній характер (особа відійшла на значну відстань від мобільного пристрою на відкритій місцевості до 80 м. та в приміщенні до 25 м.)

«Пропущений виклик пристрою спостереження» свідчить про те, що особа знаходиться поза межами дії GPS мережі та у встановлений час електронний засіб контролю вийшов на зв`язок із сервером електронного контролю. Такий сигнал тривоги виникає при виникненні перешкод для GPS мережі, що може носити штучний (використання спеціалізованого обладнання приглушення сигналів) або природній характер ( особа знаходиться в місцях недоступних для мережі мобільних операторів рухомого зв`язку, підвали, підземні паркінги, тощо).

«Помилка завантаження тайм-аут запиту» не є порушенням та системною інформацією для інспектора моніторингу.

Зі списку подій, зафіксованих системою електронного контролю Національної поліції України за ОСОБА_1 , наданого за період з 11.12.2019 по 13.12.2019, вбачається, що сигналів «Передавач відсутній» надходило 13 разів, із них 6 разів у період з 23:00 до 06:00; сигналів «Пропущений виклик пристрою спостереження» - 3 рази у денний час, а сигналів «Помилка завантаження тайм-аут запиту» - 16 разів.

Проаналізувавши матеріали справи щодо фіксування роботи електронного засобу контролю, слідчий суддя дійшов висновку, що надані стороною захисту матеріали, в обґрунтування несправності роботи засобу електронного контролю, у повній мірі не дають можливості зрозуміти, чи дійсно спрацювання браслету пов`язані із несправністю засобу, чи з недотриманням підозрюваним правил його експлуатації, чи впливу зовнішніх факторів, враховуючи пояснення підозрюваного під час виступу, що йому потрібно піднятися на третій поверх будинку, щоб відновити зв`язок.

До матеріалів клопотання адвокатом надано копії заяв від 25.11.2019, поданих від ОСОБА_1 та членів його родини, на адреси Національної поліції України, ГУ Національної поліції України в Одеській області та місті Києві, Київське відділення ГУ Національної поліції України в Одеській області, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Національного антикорупційного бюро України та слідчому судді Вищого антикорупційного суду, в яких просили про забезпечення коректної роботи браслету або його заміни, та заміни органу, який контролює роботу електронного засобу контролю, вказані заяви направлені засобами поштового зв`язку, на підтвердження чого надані копії заяв та поштових квитанцій.

У судовому засіданні захисник повідомив, що всі відправлення здійснено 26.11.2019 , простою поштовою кореспонденцією, стверджував, що 28.11.2019 заяви отримані адресатами і лише від НАБУ надійшла відповідь, згідно якої заяви направлені за належністю до органів поліції. Однак копію цього листа до матеріалів справи не долучив і слідчому судді на огляд не надав, як і доказів отримання вказаних заяв іншими адресатами, що унеможливлює надання належної та об`єктивної оцінки діям чи бездіяльності органам влади.

Слідчий суддя звертає увагу, що рішення Європейського суду з прав людини, на які посилається захисник, обґрунтовуючи допущені, на його думку, порушення гарантованих статтями 3 та 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод прав ОСОБА_1 та членів його родини, не є релевантними ситуації, у якій перебуває підозрюваний ОСОБА_1 .

Доводи прокурора про те, що вказане клопотання підлягає залишенню без розгляду у порядку ч. 5 ст. 201 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час судового засідання.

Таким чином, обставин для зміни запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний час на особисте зобов`язання не встановлено, оскільки даних, які б свідчили про достатність застосування більш м`якого запобіжного заходу, у клопотанні сторони захисту не вказано та у судовому засіданні не доведено. Застосування до підозрюваного запобіжного заходу беззаперечно є втручанням у його права та свободи, однак, в даному випадку це є виправданим та співрозмірним завданням кримінального провадження. Заявлені стороною захисту обставини у сукупності з тяжкістю злочину та даними про особу підозрюваного, не можуть слугувати виключною підставою для зміни йому запобіжного заходу.

З огляду на викладене,слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання про зміну запобіжного заходу не достатньо обґрунтоване, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 2, 7, 177, 181, 195, 201, 309, 372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21 грудня 2019 року.

Слідчий суддя Н. В. Мовчан