Документ № 86729648

Справа № 991/1463/19

Провадження1-кс/991/3470/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2019 року м.Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду Широка Катерина Юріївна,

за участю секретаря судового засідання Севрюк К. А.,

прокурора САП Макара О. І.,

підозрюваного ОСОБА_1 (по відеоконференції),

захисника Матяш Т. В.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Нестеренка О. І. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який протягом липня-серпня 2019 року займав посаду заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, який зараз утримується у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019270000000053 від 19.08.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України (КК України),

ВСТАНОВИЛА

Клопотання було заявлене в кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 року за підозрою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду 20 грудня 2019 року.

Виклад обставин, зазначених у клопотанні

У клопотанні зазначається, що 08.08.2019 року заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб ОСОБА_1 разом зі своїм «помічником» (за версією сторони обвинувачення) ОСОБА_2 вимагали у представника ТОВ «Юридичне бюро Юржитло» ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 80 тисяч доларів США за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, щодо винесення рішення про стягнення боргу в розмірі 10 332 566 гривень з ТОВ «Лубенське шляхово-будівельне управління № 9» на користь ТОВ «Юридичне бюро Юржитло».

Сторона обвинувачення зазначає, що перша передача грошових коштів відбулася 08.08.2019 року через посередника - ОСОБА_4 (як зазначає детектив у клопотанні, він є довіреною особою ОСОБА_1 ), після чого кошти були розподілені між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Разом з цим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в подальшому продовжували дії на одержання неправомірної вигоди, вимагаючи від ОСОБА_5 - представника ТОВ «Фірма «КАТРАН-К», грошові кошти у розмірі 1 000 000 доларів США за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових зв`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «Катран-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка» в місті Києві по вулиці Набережне Шосе, 25/ 3 , яку віднесено до історико-культурної спадщини.

В подальшому, 14.08.2019 року, після отримання другої частини коштів за вплив на суддів Верховного Суду України в розмірі 30 тисяч доларів США, та частини коштів щодо надання дозволу на будівництво багатоповерхового будинку в розмірі 450 тисяч доларів США, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 затримано прокурорами Генеральної прокуратури.

15 серпня 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було повідомлено про підозру у заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України. В подальшому 18 жовтня 2019 року їм було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у одержанні неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 КК України.

ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою (ухвала Деснянського районного суду міста Чернігів від 16.08.2019). В подальшому Печерський районний суд міста Києва продовжив ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14.11.2019 року (ухвала від 08.10.2019). 13.11.2019 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду продовжив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 11.01.2020 року. 19.12.2019 року ОСОБА_1 було залишено без змін запобіжний захід у виді тримання під вартою, проте зменшено заставу з 3123 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (5 999 283 гривень) на 1041 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1 999 761 гривню).

Строк досудового розслідування було визначено до 14.11.2019 року (постанова першого заступника Генерального прокурора Каська В. В. від 03.10.2019 року про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22019270000000053 від 19.08.2019 року); в подальшому строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 14.02.2020 року (ухвала слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 06.11.2019 року).

Обґрунтування клопотання

Як зазначає детектив, підозра ОСОБА_1 обґрунтовується відомостями з протоколів допиту свідків (зокрема, ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 ), протоколами затримання (зокрема, ОСОБА_2 , у якого було виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані грошові кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 ), протоколами обшуку, протоколами огляду документів, вилучених в ході обшуку службового кабінету ОСОБА_1 (виявлено копії документів та чорнові записи, що стосуються підготовки та подання ОСОБА_3 . касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду), протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, та інших матеріалів кримінального провадження.

Він зазначає, що ризики, які були встановлені ухвалами про застосування (продовження) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (Деснянського районного суду міста Чернігова від 16.08.2019, Печерського районного суду міста Києва від 09.10.2019 та Вищого антикорупційного суду від 13.11.2019 року), не зменшились та продовжують існувати.

Детектив переконаний, що досі існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховання або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; та ризик незаконного впливу на свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

У клопотанні детектив вказує на те, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_1 необхідним є продовження строку виключно найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Також, детектив зазначає, що зазначена злочинна (зі слів детектива) діяльність підозрюваного ОСОБА_1 носить систематичний характер, що свідчить про те, що заявлені ризики не зменшились і це обґрунтовує подальше тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

Детектив просить продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_1 в межах строку досудового розслідування, на 57 (п`ятдесят сім) днів з дня подання клопотання, тобто до 14.02.2020 року.

Доводи сторін

Прокурор Макар О. І. підтримав клопотання, попросив його задовольнити. У своєму виступі він також вказав на ключові аспекти клопотання, а саме на доведеність обґрунтованості підозри та ризики. Також, він надавав деякі пояснення щодо суті клопотання та на етапі дослідження доказів слідчою суддею.

Адвокат (захисник) заперечила проти задоволення клопотання. Вона зазначила, що основні свідки можуть працювати з правоохоронними органами з метою «фабрикації» кримінальних проваджень, створення штучних доказів та притягнення завідомо невинуватих осіб до кримінальної відповідальності. Також, вона вважає, що підозра не є обґрунтованою, і не виправдовує зараз продовження строку тримання під вартою, оскільки весь час продовження обґрунтовувалося одними й тими ж ризиками, необхідністю допитати одних і тих самих свідків, необхідністю проведення одних і тих же слідчих дій. Захисник зазначила, що відсутні нові докази, а тому оскільки пройшло багато часу, підозра не може виправдовувати подальше тримання під вартою. Захисник також зазначила, що ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду не доведено, оскільки ОСОБА_1 не може виїхати до Російської Федерації чи на непідконтрольну Україні територію (так зване «ДНР») через накладення на нього санкцій постановою уряду Російської Федерації. Також, не доведено ризик можливого знищення, приховання або спотворення будь-яких речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки основними доказами, на думку сторони обвинувачення, є протоколи негласних слідчих (розшукових) дій. Також, ризик впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста в цьому ж кримінальному провадженні не доведено, оскільки в суді встановлено, що потерпілі відсутні в кримінальному провадженні, а основні свідки можуть бути «агентами» СБУ та НАБУ, тому впливати на них неможливо. Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_1 взагалі не обґрунтовується. Також, захисник вказала на те, що стороною обвинувачення не доведено наявності законної мети та підстав застосування запобіжного заходу, не обґрунтовано розмір застави. Захисниця також надала відомості про позитивні характеризуючі обставини стосовно ОСОБА_1 .

Підозрюваний заперечив проти задоволення клопотання. Підозрюваний та захисник попросили відмовити у задоволенні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , та застосувати до нього домашній арешт із застосуванням засобу електронного контролю або інший запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі.

Вислухавши прокурора, адвоката та підозрюваного, перевіривши матеріали кримінального провадження, слідча суддя приходить до висновку, зазначеного у мотивації суду.

Мотивація суду

Згідно зі ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України (КПК України), метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому КПК України (ч. 3 ст. 197 КПК України). Клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України (загальних відомостей щодо обґрунтування тримання під вартою), повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (ч. 3 ст. 199 КПК України). Слідчий суддя зобов`язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК України).

Слідча суддя досліджує такі обставини:

1.Чи може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_1 (ч. 2 ст. 183 КПК України) та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України).

2.Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив), а також чи заявлений ризик (ризики) не зменшилися або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

3.Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

4.Обставини згідно ст. 178 КПК України (вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, вік та стан здоров`я тощо).

5.Обставини згідно ст. 199 КПК України, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

6.Які обов`язки покладаються на особу у разі задоволення клопотання про запобіжний захід (ст. 194 КПК України).

Дослідження обставин, зазначених у пункті 4 вище доцільно здійснювати в межах окремих питань, для яких ці обставини мають значення.

Чи може бути застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та чи є обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України)

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до конкретно визначених категорій осіб (ч. 2 ст. 183 КПК України). Зокрема, тримання під вартою може бути застосоване до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Слідча суддя оцінює матеріали клопотання та доводи сторін лише на предмет можливості застосування такого запобіжного заходу відповідно до формальних вимог статті 183 КПК України.

З урахуванням наданого слідчій судді тексту повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, слідча суддя приходить до висновку, що воно було складено з дотриманням вимог, визначених статтею 277 КПК України.

Таким чином, вона приходить до висновку, що ОСОБА_1 було належно повідомлено про підозру, а тому він має статус підозрюваного у цьому провадженні за ч. 3 ст. 369-2 КК України. Оскільки стаття передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, відповідно, до ОСОБА_1 може бути застосовано або обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Обґрунтованість підозри

Сторона обвинувачення зазначає, що обґрунтованість підозри доведена доказами, зазначеними у клопотанні. Прокурор зазначає, що у клопотанні є докази, що вказують на наявність підстав для підозри ОСОБА_1 , і що така підозра є обґрунтованою. Сторона захисту заперечує, вказує на те, що підозра не обґрунтована.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення (ч. 2 ст. 177 КПК України). Оскільки в процесуальному законодавстві нема чіткого визначення обґрунтованої підозри, слідча суддя звертається до практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 2 ст. 8 КПК України). Обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчу суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

При продовженні строку тримання під вартою, необхідно також оцінити обґрунтованість підозри протягом усього періоду позбавлення волі. Обґрунтованість підозри має оцінюватися на кожному етапі - від початкового періоду після затримання особи, так і в подальшому, коли тримання під вартою продовжується. Збереження обґрунтованості підозри є необхідною умовою законності продовження тримання під вартою. Відповідно, хоча під час затримання та застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою повинна бути обґрунтована підозра, у випадках тривалого тримання під вартою також має бути доведено, що підозра зберігається та залишається обґрунтованою протягом усього періоду тримання під вартою. (Рішення у справі Ilgar Mammadov проти Азербайджану, заява № 15172/13 від 22 травня 2014 року, параграф 90)

Слідча суддя також звертає увагу на правову кваліфікацію злочину у підозрі. Так, ОСОБА_1 інкримінується одержання неправомірної вигоди для себе та третіх осіб за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднане з вимаганням такої вигоди, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Необхідно оцінити відповідність підозри цій правовій кваліфікації лише для встановлення її обґрунтованості (тобто, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_1 міг вчинити саме ці злочини). При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація, а також оцінка всіх епізодів здійснюється судом під час судового розгляду справи.

Звертаючись до матеріалів клопотання, слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 було повідомлено про змінену підозру на підставі зібраних доказів, детальний перелік яких знаходиться у клопотанні. Зокрема, було доведено факт того, що ОСОБА_1 спілкувався разом з ОСОБА_2 щодо обставин, які розслідуються, а також безпосередньо брав участь в зустрічах зі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , на яких йшла мова про вирішення деяких питань, в яких останні могли бути зацікавлені (це підтверджується протоколами допиту свідків ОСОБА_3 від 23.07.2019 і далі, ОСОБА_5 від 18.07.2019 та далі, протоколі огляду телефона ОСОБА_1 від 15.08.2019); факт того, що ОСОБА_1 щонайменше знав про певну неправомірну вигоду, що мала передаватись за вирішення питань (це підтверджується протоколами огляду матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій, у яких зафіксовані розмови про передачу сум грошових коштів, та протоколом допиту свідків ОСОБА_4 від 15.08.2019-16.08.2019 року, який підтвердив свою зустріч із ОСОБА_3 на прохання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , під час якої отримав 50 000 доларів США, які приніс ОСОБА_1 й в подальшому передав ОСОБА_2 ); факт того, що ОСОБА_1 почав займатися чи займався питанням щодо підготовки та подання ОСОБА_3 . касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (це підтверджується протоколом огляду телефона ОСОБА_1 від 15.08.2019 та протоколом огляду документів, вилучених в ході обшуку у службовому кабінеті ОСОБА_1 від 15.08.2019 року, де було виявлено копії документів та чорнові записи, які стосуються цієї касаційної скарги); а також той факт, що у ОСОБА_2 було виявлено та вилучено попередньо ідентифіковані кошти, які ОСОБА_3 передав ОСОБА_7 (це підтверджується, зокрема, протоколом затримання ОСОБА_2 від 14.08.2019 року, протоколом обшуку квартири ОСОБА_2 від 14.08.2019 та протоколом обшуку автомобіля Land Rover Range Rover, державний номерний знак НОМЕР_1 від 14.08.2019-15.08.2019).

Слідча суддя зазначає, що інформація з доказів може вказувати на те, що ОСОБА_1 щонайменше був причетний до дій, пов`язаних з передачею грошових коштів ОСОБА_3 за вплив на колегію суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, а також з передачею грошових коштів ОСОБА_5 за здійснення впливу на відповідних службових осіб Міністерства культури України та Київської міської державної адміністрації, шляхом використання своїх службових зв`язків із посадовими особами органів державної влади задля позитивного вирішення питання про отримання ТОВ «Фірма «КАТРАН-К» дозволу на початок проведення будівельних робіт багатоповерхового будинку на земельній ділянці «Ринку Рибалка».

Зважаючи на викладену мотивацію у попередніх абзацах, слідча суддя переконана, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_1 дій, що кваліфікуються за ч. 3 ст. 369-2 КК України.

Наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий (детектив)

Далі, слідча суддя оцінює наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Сторона обвинувачення зазначає про три такі ризики.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

Прокурор зазначає, що злочин, який інкримінується ОСОБА_1 є тяжким. Також, він вказує на те, що підозрюваний ОСОБА_1 має змогу вибути за кордон або на тимчасово окуповану територію України, оскільки зі слів останнього отримав пропозицію посади міністра в ній; а також оскільки близька йому особа, ОСОБА_8 , є власницею житлового нерухомого майна (квартири) на тимчасово окупованій території України, а саме за адресою: АДРЕСА_4 .

Сторона захисту заперечує це, та зазначає, що такий ризик нічим не підтверджується. Більше того, захисник вказала на те, що наявність паспорта не може бути підставою для виникнення такого ризику, а також що ОСОБА_1 знаходиться у санкційному списку, відповідно до постанови Російської Федерації.

В розумінні Кримінального кодексу України злочин, інкримінований ОСОБА_1 є тяжким. Щодо суспільної небезпеки, слідча суддя приходить до висновку, що такий злочин має високий ступінь суспільної небезпеки, оскільки стосується можливої незаконної діяльності особи, що займає високу посаду у державному органі (заступника міністра), характеризується значним розміром неправомірної вигоди, а також стосувався обставин можливого завдання шкоди історико-культурній спадщині Україні. Необхідно також враховувати, що наявні докази вказують на можливе залучення великої кількості посадових та службових осіб міністерств, центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суддів до вчинення такого злочину. Суспільна небезпека такого діяння також є високою з урахуванням війни у східних регіонах України, оскільки особа, якій інкримінується вказаний злочин, працювала у міністерстві з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на посаді заступника міністра.

При визначенні імовірності переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України слід враховувати тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у злочині, у вчиненні якого він підозрюється. Врахування цієї обставини відповідає практиці Європейського суду з прав людини. При цьому, цей фактор не є визначальним.

Слідча суддя критично оцінює доводи детектива у клопотанні та прокурора у судовому засіданні стосовно того, що за словами ОСОБА_1 , він отримав пропозицію посади міністра на тимчасово окупованій території України - цей факт не підтверджується наданими доказами. Непереконливим видається аргумент сторони захисту щодо неможливості перетину державного кордону у разі застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу, оскільки у разі не накладення запобіжного заходу взагалі, він все одно зможе безперешкодно перетинати державний кордон.

Втім, слідча суддя звертає увагу на той факт, що ОСОБА_8 (вона, як вбачається з матеріалів є матір`ю дружини ОСОБА_1 ) є власницею житлового нерухомого майна (квартири) на тимчасово окупованій території України за адресою: АДРЕСА_4 , та в якій проживала дружина ОСОБА_1 ОСОБА_9 . Таким чином, з урахуванням того, що фактично на території України за ОСОБА_1 не зареєстровано жодного об`єкта нерухомості, у нього є реальна можливість переховуватись від органу досудового розслідування та/або суду. Також, слідча суддя враховує той факт, що ОСОБА_1 безпосередньо повідомляв ОСОБА_3 про те як він особисто ухилявся від викликів слідчих у кримінальних справах проти нього та відмовлявся з`являтися на виклик (згідно протоколу огляду матеріалів проведення негласних (слідчих) розшукових дій від 15.08.2019 року). Разом з тим, слідча суддя також звертає увагу на той факт, що ОСОБА_1 , обіймаючи посади заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, радника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, народного депутата України Верховної Ради України 6 скликання, заступника голови Донецької обласної державної адміністрації, помічника-консультанта народного депутата України, заступника голови Кіровської районної ради м. Макіївка, секретаря Макіївського міського комітету Соціалістичної партії України, міг встановити стійкі соціальні зв`язки, в тому числі з працівниками правоохоронних органів, службовими особами органів державної влади. Це, на думку слідчої судді, підтверджується наявністю великої кількості контактів працівників різних державних органів та органів судової влади у його телефоні (підтверджується протоколом огляду ОСОБА_1 від 15.08.2019).

Слідча суддя також переконана, що з урахуванням усіх обставин і того, що вони не змінилися за час із серпня 2019 року, заявлений ризик не зменшився, а тому він досі виправдовує застосування запобіжного заходу.

Оцінюючи вказане у сукупності, слідча суддя приходить до висновку, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Ймовірність переховування, в такому випадку, значно зростає, оскільки тяжкість покарання, що йому загрожує, в сукупності з обґрунтованістю підозри, дають підстави вважати, що він може переховуватися у разі якщо подальші слідчі дії будуть вказувати на його можливу причетність до зазначених злочинів. Враховуючи викладене вище, слідча суддя приходить до висновку, що існує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та/або суду.

Слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий (п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України). Втім, для всебічної оцінки обставин справи, слідча суддя аналізує доводи слідчого (детектива) стосовно інших ризиків, про які згадано у клопотанні.

Ризик знищення, ховання або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення

Прокурор у судовому засіданні зазначає, що ОСОБА_1 , враховуючи попередню займану посаду заступника Міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України та його соціальний статус, всіма доступними засобами, не будучи обмеженим у пересуванні, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, матиме можливість як особисто, так і через працівників правоохоронних органів та службових осіб органів державної влади, контактувати з невстановленими досудовим розслідуванням можливими співучасниками злочину, іншими особами, консультувати їх з приводу приховування, знищення доказів, зважаючи на обізнаність із матеріалами кримінального провадження через процесуальний статус підозрюваного. Також, у клопотанні детектив вказав на те, що ОСОБА_1 діяв через посередництво ОСОБА_4 , який передавав грошові кошти, а в подальшому такі гроші були конвертовані в гривню за його вказівки. Станом на момент розгляду клопотання, як зазначає сторона обвинувачення, не встановлено місцезнаходження частини предмету неправомірної вигоди, а саме 38 500 доларів США. Захисник вважає цей ризик недоведеним, також вказує на те, що основними доказами у цій справі слідство вважає протоколи негласних слідчих (розшукових) дій.

Слідча суддя керується загальними засадами кримінального провадження, а саме принципами законності та верховенства права (пункти 1-2, частини 1 статті 7 КПК України). Слідча суддя також зазначає, що судове рішення повинно бути обґрунтованим і вмотивованим (частина 1 статті 370 КПК України). Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до правил оцінки доказів (частина 3 статті 370 КПК України). Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, суд повинен виносити вмотивовані рішення (наприклад, Рішення Великої Палати у справі Moreira Ferreira проти Португалії (no. 2) від 11 липня 2007 року, Заява № 19867/12, параграф 84). Вмотивованість вимагає від суду чітко вказати на підстави тієї чи іншої аргументації.

Аргументи сторони обвинувачення не дають можливості встановити, на підставі яких доказів сторона обвинувачення однозначно стверджує, що ОСОБА_1 може знищити, сховати або спотворити речі чи документи, необхідні для кримінального провадження. Сторона обвинувачення не наводить доказів на підтвердження того, що приховання обставин можливого злочину до його викриття впливає на наявність такого ризику зараз. Хоча слідча суддя критично оцінює аргумент захисника стосовно того, що основними доказами у цій справі слідство вважає протоколи негласних слідчих (розшукових) дій (оскільки збирання доказів та оцінка їх важливості для кримінального провадження на стадії досудового розслідування є дискрецією органу досудового розслідування), слідча суддя зважає на те, що більшість доказів, які потенційно могли бути знищені, приховані чи спотворені, вже було вилучено. Так, у плані, який надає сторона обвинувачення, нема вказівки на слідчі дії, пов`язані з вилученням документів і речей, які реально можуть бути знищені, приховані чи спотворені (єдиними слідчими діями такого роду є тимчасові доступи до речей і документів, що знаходяться у володінні операторів мобільного зв`язку та банківських установах, вплив підозрюваного на які стороною обвинувачення не доведено).

Тому, слідча суддя вважає, що такий ризик не доведено достатньо для продовження застосування запобіжного заходу до підозрюваного з цих підстав.

Ризик незаконно впливати на свідків, експерта та спеціаліста у кримінальному провадженні

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 з урахуванням своєї колишньої посади заступника міністра може впливати на осіб у кримінальному провадженні. Він також наводить інші підстави обґрунтованості такого ризику. Захисник заперечила, зазначивши про неможливість такого впливу, особливо з урахуванням можливої причетності головних свідків до СБУ та НАБУ.

Слідча суддя, оцінюючи докази у сукупності, зважає на вид зв`язку між свідками та підозрюваними. Так, досі слід враховувати факт того, що дружина ОСОБА_9 є рідною сестрою іншого підозрюваного в кримінальному провадженні ОСОБА_2 , який зараз перебуває на цілодобовому домашньому арешті. Це, в цілому, створює можливість для ОСОБА_9 впливати на ОСОБА_2 навіть без наявності адміністративного впливу в межах своєї посади заступника міністра. Слідча суддя також звертає увагу на те, що ОСОБА_1 має зв`язки з посадовими і службовими особами різних державних органів, а тому може здійснювати на них ефективний вплив з метою перешкоджання кримінальному провадженню. Слідча суддя критично оцінює позицію сторони захисту стосовно того, що ОСОБА_1 не може впливати на свідків, які є «агентами» СБУ та НАБУ, оскільки це - лише припущення сторони захисту, яке не є обґрунтованим. Важливим аспектом при оцінці ризику незаконного впливу на осіб у провадженні є те, що у розмові ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , яка відбулася 08.08.2019 року, він вказав на можливий намір вбити ОСОБА_3 . Іншою обставиною, на яку посилається сторона обвинувачення, є те, що ОСОБА_1 володіє вогнепальною зброєю, що підтверджується показаннями свідків; цю зброю він також носив зі собою, що підтверджується протоколом затримання від 14.08.2019 року. Враховуючи ці обставини, необхідно розуміти, що такі обставини можуть створити значний вплив на свідків у провадженні та інших осіб, та можуть негативно впливати на розгляд цього кримінального провадження та його подальший рух, оскільки діяльність ОСОБА_1 може залякати свідків, створити реальну загрозу для їх життя та здоров`я.

Слідча суддя зазначає, що з рухом провадження та розслідування ризик впливу зменшується, оскільки органом досудового розслідування встановлюється більший обсяг обставин через допити свідків, необхідний для завершення досудового розслідування. Втім, поточні обставини вказують на те, що ризик впливу на інших осіб у кримінальному провадженні досі високий та такий вплив є реальним і може зашкодити досудовому розслідуванню. Тому, такий ризик досі виправдовує застосування запобіжного заходу.

Оскільки встановлено наявність двох ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідча суддя вважає, що до підозрюваного або необхідно застосувати інший запобіжний захід, або продовжити строк тримання під вартою.

Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого (стаття 178 КПК України).

Фактично, слідча суддя повинна встановити, чи є запобіжний захід пропорційним для запобігання ризику або ризикам, на які вказує сторона обвинувачення, з метою захисту прав підозрюваного та дотримання принципу верховенства права. Тримання під вартою вважається «позбавленням волі» в розумінні статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Метою цієї статті є захист від самовільного та необґрунтованого позбавлення волі. Тому, слідча суддя повинна всебічно оцінити обставини, на які посилаються сторона обвинувачення та сторона захисту.

Оскільки слідчою суддею встановлено ризик переховування від слідства та суду, ризик впливу на свідків у кримінальному провадженні, наявність цих ризиків підтверджена достатніми доказами, слідча суддя вважає, що стосовно ОСОБА_1 необхідно встановити запобіжний захід на час проведення розслідування, який дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків у цьому провадженні.

Наявність вказаних вище ризиків стосовно підозрюваного, дій до яких він може вдатись, вагомість наявних доказів обґрунтованості повідомлення йому про підозру у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу, що є більш жорстким, аніж особисте зобов`язання. Слідчій судді не відомо про наявність будь-яких осіб, що висловили згоду стати поручителями, тому цей запобіжний захід також не застосовується.

Слідча суддя зазначає, що ОСОБА_1 має недостатні соціальні зв`язки для того, щоби перебувати під домашнім арештом, оскільки цей запобіжний захід не дозволить забезпечити виконання ним своїх процесуальних обов`язків та не зможе запобігти ризикам. Слідча суддя звертає увагу на те, що ОСОБА_1 не має своєї нерухомості на території України (квартира у власності його дружини), а також не може обґрунтувати свою діяльність у період з 2012 по 2016 рік. Це, в цілому, вказує на ненадійність його соціальних зв`язків, яка у сукупності з ризиками, що були обґрунтовані вище, не дозволяє слідчій судді переконатись, що він буде виконувати усі процесуальні обов`язки, що покладені на нього.

З урахуванням викладеного, слідча суддя, оцінюючи обставини у сукупності, приходить до висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застава

Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України). Розмір застави визначається межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України). Разом з тим, у виключних випадках, якщо слідчий суддя встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Розмір застави відповідно до ст. 183 КПК встановлюється за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас це питання не вирішується при розгляді клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Розмір застави у такому випадку залишається незмінним. (підпункт 7 пункту 3.5 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики щодо розгляду слідчим суддею клопотань про застосування заходів забезпечення кримінального провадження від 07.02.2014 року)

Таким чином, застава залишається у розмірі 1041 (тисяча сорок одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 999 761 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот шістдесят одну) гривню.

Обставини згідно ст. 199 КПК України, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою

Детектив у клопотанні і прокурор у судовому засіданні зазначають, що для завершення досудового розслідування необхідно:

-завершити проведення експертизи відеозвукозапису;

-отримати зразки почерку підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , за необхідності отримати тимчасовий доступ до документів, які містять вільні зразки почерку підозрюваних та можуть бути використані під час проведення судово-почеркознавчої експертизи;після отримання необхідних зразків почерку підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , призначити та провести судово-почеркознавчу експертизу;

-встановити та допитати інших можливих свідків у кримінальному провадженні;

-звернутись до суду із клопотанням про здійснення приводу свідків та здійснення приводу свідків, за необхідності;

-встановити можливу причетність до вчиненого кримінального правопорушення інших ймовірних співучасників, провести їх допити, здійснити повідомлення про підозру;

-провести інші слідчі та процесуальні дії в яких виникне необхідність;

-провести тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходиться у володінні ПрАТ «Київстар» та ПрАТ «ВФ Україна» і які містять інформацію про дату, час, тривалість сеансів зв`язку, місцезнаходження абонентів, за телефонними номерами операторів мобільного зв`язку, які перебували у користуванні підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ;

-провести тимчасовий доступ до речей та документів, що знаходиться у володінні банківських установ, з метою встановити місцезнаходження частини предмету неправомірної вигоди, а саме 38 500 доларів США;

-отримати та провести розтаємнення ухвал суду та інших документів, які стали підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій;

-після проведення вказаних вище слідчих та процесуальних дій додатково допитати підозрюваних ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , у разі необхідності провести одночасний допит;

-здійснити повідомлення про підозру у остаточній редакції;

-виконати вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Вони зазначають, що провести зазначені процесуальні дії раніше не виявилось можливим з об`єктивних причин, оскільки вони виконуються послідовно, по мірі проведення комплексу інших необхідних слідчих (розшукових) дій та після встановлення слідством нових даних щодо вчинених злочинів, а також зважаючи на великий обсяг запланованих слідчих та процесуальних дій, потреба у здійсненні яких безпосередньо пов`язана з отримання доказів у вказаному кримінальному провадження і зумовлена метою забезпечення повноти, всебічності та неупередженості дослідження обставин кримінального провадження. Також, вони вказують на те, що перелічені процесуальні дії мають суттєве значення для встановлення істини у цьому провадженні, отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду.

Слідча суддя враховує те, що у детектива є обов`язок всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження. Оскільки, зокрема у плані є пункт «встановити та допитати інших можливих свідків у кримінальному провадженні», слідча суддя вважає, що необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою до ОСОБА_1 , зокрема, для того, щоби завершити цю слідчу дію без ризику впливу на свідків. В цілому, слідча суддя не вбачає затягування досудового розслідування з боку органу досудового розслідування, та приходить до висновку, що проведені слідчі (розшукові) дії було вчинено оперативно і є об`єктивні та обґрунтовані обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою

Обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України

Слідча суддя вбачає доцільним покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки, передбачені частиною 5 статті 194 КПК України. Це необхідно з метою забезпечення дієвості запобіжного заходу, запобігання ризиків, які були обґрунтовані раніше та ефективності здійснення кримінального провадження.

Враховуючи вищевикладене та аналізуючи зібрані в сукупності докази, слідча суддя вважає доведеною наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, так як існує два ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також може впливати на свідків та інших осіб у вказаному кримінальному провадженні. Слідча суддя зазначає, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти вищевказаним ризикам, а тому такий запобіжний захід як тримання під вартою забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов`язків під час досудового слідства та в суді.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 176, 183, 193, 197, 199 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА

Клопотання детектива Четвертого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) Нестеренка О. І. про продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьку, громадянина України, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_2 , раніше не судимого, який протягом липня-серпня 2019 року займав посаду заступника міністра з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України, який зараз утримується у Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор» у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019270000000053 від 19.08.2019 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 3 ст. 369-2 Кримінального кодексу України - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 53 (п`ятдесят три) календарних дні до 14.02.2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 1041 (тисяча сорок одного) прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 1 999 761 (один мільйон дев`ятсот дев`яносто дев`ять тисяч сімсот шістдесят одну) гривню. У разі внесення застави у визначеному в ухвалі слідчої судді розмірі, вважається, що до підозрюваної обрано запобіжний захід у виді застави. Сума застави може бути внесена підозрюваним або іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду протягом дії ухвали за такими реквізитами:

Ідентифікаційний код юридичної особи (ЄДРПОУ) 42836259

Номер рахунку за стандартом IBAN UA318201720000037312076096000

Термін дії обов`язків, покладених судом, визначити на 53 (п`ятдесят три) календарних дні до 14.02.2020 року. Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного такі обов`язки:

-прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним їх викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому проживає, без дозволу детектива, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та/або роботи;

-утримуватися від спілкування із підозрюваним ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , а також службовими особами Київської міської державної адміністрації, Міністерства культури України, Українського державного інституту культурної спадщини, засновниками, представниками та керівниками ТОВ «Фірма «КАТРАН-К»;

-здати на зберігання детективу у кримінальному провадженні свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-носити електронний засіб контролю.

Повний текст ухвали було оголошено 27 грудня 2019 року о 16 годині 20 хвилин в залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, у частині застосування запобіжного заходу та покладення обов`язків, може бути подана безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідча суддя Широка К. Ю.