Документ № 86729708

Справа № 910/322/19

Провадження1-кс/991/3610/19

У Х В А Л А

27 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В., Фінько Ю.В.,

прокурора Кимлика Р.В.,

детектива Войтюка Р.В., Ліпін Ю.О.,

підозрюваного ОСОБА_1

захисників Говоруха М.М., Дікій С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В., погоджене з начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М.М., про обрання запобіжного заходу у виді застави, щодо підозрюваного

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В., погоджене з начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М.М., про обрання запобіжного заходу у виді застави, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не одруженого, на утриманні має неповнолітнього сина, раніше не судимий

який підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 України.

1. Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному правопорушенні № 52016000000000235 від 11.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 у скоєні злочинів, передбачених ч. 5

ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з вересня 2014 року по 04.12.2014 (точні час, дата та місце невстановлені) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші невстановлені особи, діючи умисно й добровільно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх злочинних дій, домовилися про спільне вчинення особливо тяжкого злочину шляхом порушення порядку проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії та заволодіння коштами, які повинні були надійти від ПАТ «Азот», як споживача електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ «Черкасиобленерго» шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах.

На виконання раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_3 та інші невстановлені слідством особи забезпечили призначення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 05.12.2014 на посади відповідно заступника директора комерційного з технічного забезпечення енергозбуту та заступника головного бухгалтера з податкового обліку ПАТ «Черкасиобленерго».

Після цього, 05.12.2014 рішенням Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 включено до складу правління товариства, а тому вони набули повноважень на здійснення управління (керівництва) діяльністю товариства шляхом участі в правлінні ПАТ «Черкасиобленерго». 08.12.2014 ОСОБА_1 призначено на посаду першого заступника голови правління ПАТ «Черкасиобленерго».

Після цього, 15.01.2015, ОСОБА_1 будучи службовою особою ПАТ «Черкасиобленерго», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь розробленого та узгодженого плану злочинної діяльності, перебуваючи у приміщенні ПАТ «Черкасиобленерго», під час проведення засідання правління товариств, в якому також приймала участь ОСОБА_2 , яка діяла умисно та узгодженого з ОСОБА_1 , повідомив членів правління про наявність простроченої заборгованості ПАТ «Азот» з оплати вартості спожитої електричної енергії та надходження до ПАТ «Черкасиобленерго» пропозиції від ПрАТ «ХК «Енергомережа», щодо укладання договору про переведення боргу, за яким ПрАТ «ХК «Енергомережа» мало погасити заборгованість, переведену з ПАТ «Азот».

Таким чином, того ж дня, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, переконавши інших членів правління ПАТ «Черкасиобленерго» про необхідність прийняття вищевказаного рішення, забезпечили прийняття правлінням ПАТ «Черкасиобленерго» рішень про укладання договорів про заміну боржника у зобов`язанні ПАТ «Азот» перед ПАТ «Черкасиобленерго» на нового боржника - ПрАТ «ХК «Енергомережа».

ОСОБА_1 на виконання раніше розробленого плану вчинення злочину, у порушення порядку проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії, в період часу з січня 2015 року по грудень 2015 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 (кожний у свій час), будучи службовими особами ПАТ «Черкасиобленерго», в порушення положень ч. 2 ст. 15-1, ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику», п.п. 5.9, 6.3 ПКЕЕ, п. 1 Положення та п. 2.7 Умов та Правил, зловживаючи службовим становищем, підписали в загальній кількості вісім договорів про переведення боргу між ПАТ «Черкасиобленерго», ПрАТ «ХК «Енергомережа» та ПАТ «Азот». Згідно з умовами укладених договорів, ПАТ «Азот», як первісний боржник передавало, а ПрАТ «ХК «Енергомережа», як новий боржник, приймало на себе борг перед ПАТ «Черкасиобленерго», як кредитором за договором на постачання електричної енергії.

В ході виконання вищевказаних договорів про переведення боргу, ПрАТ «ХК «Енергомережа» неналежно виконувало свої зобов`язання щодо сплати боргу, що спричинило недоотримання доходів ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» у вигляді грошових коштів на суму 22 534 761,44 грн. та 251 504 590,77 грн., відповідно, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

В свою чергу, ОСОБА_1 будучи службовою особою ПАТ «Черкасиобленерго», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, достовірно знаючи про неналежне виконання ПрАТ «ХК «Енергомережа» своїх зобов`язань за вищевказаними договорами, не ініціював стягнення наявної у ПрАТ «ХК «Енергомережа» заборгованості.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. З цих підстав сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного. Прохає про заставу в розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 522 400 гривень. Саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

2. Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Додатково пояснив, що на теперішній час досудове розслідування триває, продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення усіх осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення. Через це вважає, що є підстави для застосування запобіжного заходу, про який йдеться в клопотанні, оскільки його не застосування не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Одночасно з цим, сторона обвинувачення не наполягала на обмеженні виїзду підозрюваного з м. Києва тільки з дозволу детектива, прокурора чи суду, як це зазначено в клопотанні. На думку прокурора, надання підозрюваному дозволу на вільне пересування Київською областю забезпечить належну процесуальну поведінку останнього. Також, сторона обвинувачення застосування обов`язку носити електронний засіб контролю, залишила на розсуд суду.

3. Доводи сторони захисту.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вказав на відсутність ризиків та зазначив, що застава у меншому розмірі дозволила би йому внести частину грошей на відповідні рахунки підприємств, як відшкодування завданої шкоди.

Захисники також посилалися на те, що ризики відсутні, надали пояснення, що підозрюваний самостійно надав низку оригіналів, які мають істотне значення для розслідування. Сприяє слідству у встановленні істини. Завжди з`являвся на всі процесуальні дії і має намір частково відшкодувати завдану шкоду. Просили зменшити розмір застави, визначеної у клопотанні сторони обвинувачення або застосувати особисте зобов`язання.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

5. Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно примітки 1 статті 364 КК України та ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У цьому кримінальному провадженні вбачається наявність ознак складу кримінальних правопорушень у діях першого заступника голови правління ПАТ «Черкасиобленерго». З цих підстав слідчий суддя доходить висновку про наявність ознак, що свідчать про віднесення підозрюваного до службових осіб у розумінні ст.ст. 191, 364 КК України.

Згідно з пунктом 4 примітки до ст. 185 КК України, вчинений в особливо великих розмірах визнається злочинах, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Згідно з приміткою 4 до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у розумінні цієї статті вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України, що мало місце впродовж 2015 року (дати укладання договорів про переведення боргу).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2015 року складав 1218,00 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2015 році становила 609 гривень.

Тобто відповідальність за ч. 2 ст. 364 КК України в такому випадку могла наступати у разі настання тяжких наслідків у сумі 152 250 гривень; відповідальність за ч. 5 ст. 191 КК України - у разі вчинення злочину в особливо великих розмірах на суму у 365 400 гривень.

В свою чергу, у клопотанні йдеться про наслідки у розмірі 275 039 352, 21 гривень.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів: витягу ЄРДР, договорів про переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500, від №№ 140-202, 141-202, 142-202 від 20.03.2015, № 183-202 від 20.03.2015, № 287-202 від 24.04.2015, № 301-202 від 30.04.2015; листів про згоду на укладання договорів про переведення боргу; рішень господарських судів про визнання недійсними договорів про переведення боргу у зв`язку з їх невідповідністю законодавству України у сфері електроенергетики; висновків НКРЕКП від 15.12.2016 та 24.10.2017 про недоотримання доходів (коштів) ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» внаслідок укладення вищевказаних договорів про переведення боргу; висновку судово-економічної експертизи № 82/17-45 від 09.02.2017; висновку судово-економічної експертизи № 23228/17-45 від 15.02.2018; висновків судово-почеркознавчих експертиз, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: будучи службовою особою ПАТ «Черкасиобленерго», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, упродовж грудня 2014 року - лютого 2016 року, ОСОБА_2 , у порушення положень ч. 2 ст. 15-1, ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику», п.п. 5.9, 6.3 ПКЕЕ, п. 1 Положення та п. 2.7 Умов та Правил, зловживаючи службовим становищем, забезпечив укладання ряду договорів, в ході виконання яких ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» недоотримали доходи у вигляді грошових коштів на суму 22 534 761,44 грн. та 251 504 590,77 грн., відповідно, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

6. Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрюваний ОСОБА_1 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, злочини передбачені ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України є особливо тяжким та тяжким злочинами, передбачають покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років та позбавлення волі строком від 3 до 6 років. Також, зважаючи на те, що злочини є корупційними, тому у разі засудження особи, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Крім того, слідчим суддею береться до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, де предметом злочину була сума в особливо великих розмірах, а саме 275 039 352,21 грн., достатній майновий стан підозрюваного та безальтернативність застосування до нього покарання, у разі визнання підозрюваного винним у скоєнні злочинів, у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави стверджувати, що на даному етапі кримінального провадження не можливо повною мірою виключити ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також, слідчим суддею береться до уваги, твердження сторони обвинувачення, щодо наявності ризиків знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження та ризик впливу на свідків, іншого підозрюваного, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

Зважаючи на те, що до теперішнього часу стороною обвинувачення не вилучено більшість первинних документів, щодо укладання та подальшого виконання договорів про переведення боргу. Посилання сторони обвинувачення, що на даний час цей ризик продовжує існувати обумовлений тим, що не зважаючи на те, що підозрюваний сприяє розслідуванню, залишається ймовірність того, що він може змінити свою позицію і буде її узгоджувати з іншими підозрюваними, що вже мало місце і підтверджується матеріалами НСРД та протоколами огляду мобільних телефонів. За таких обставин, цей ризик не є надто вагомим, проте слідчий суддя не може його виключити взагалі.

На переконання слідчого судді, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід також враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Не зважаючи на те, що деякі із цих ризиків самі по собі не можуть бути вирішальними для обрання запобіжного заходу у виді застави, проте у сукупності та взаємозв`язку між собою, можуть надати підстави для слідчого судді обрати запобіжний захід у вигляді застави.

Дослідивши матеріали клопотання та додані матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру завданої шкоди, особистості ОСОБА_1 , з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, погоджується, що більш м`який запобіжний захід не буде здатний забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

7. Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив просить визначити заставу у розмірі 1200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 522 400 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки підозрюваного до суду достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, характеристик підозрюваного, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, не погоджується з позицією сторони обвинувачення щодо виключності випадку для збільшення розміру застави понад розміру визначеному у ч. 5 ст. 182 КПК України та вважає, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано, як доходи, які отримав підозрюваний ОСОБА_1 за останні 5 років, його майновий стан, характеристики особи, наявність постійного місця роботи, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і не буде завідомо непомірною для підозрюваного.

При визначенні розміру застави слідчим суддею враховано, як доходи, які отримав підозрюваний ОСОБА_1 за останні 5 років, його майновий стан, характеристики особи, тимчасово не працює, обов`язки, які просить покласти прокуратур, так і наявність на утриманні неповнолітньої дитини, та вважає, що застава у сумі 2 522 400 гривень, є непомірною для підозрюваного і не відповідає тим ризикам, які доведені стороною обвинувачення. Стороною обвинувачення, ні у клопотанні, ні під час судового засідання не наведено достатніх обґрунтувань стосовно того, чому саме вказана сума має забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Слідчий суддя вважає, що метою застави має бути забезпечення процесуальних обов`язків і попередження ризиків, а не штрафну чи каральну функцію, що вплине не тільки на підозрюваного, але і на життя членів його родини.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч п`ятсот) гривень здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків і не буде завідомо непомірною для підозрюваного.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва та Київської обл. без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також свідками - діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Черкасиобленерго», а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Азот», а саме: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПрАТ «ХК «Енергомережа», а саме: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: ОСОБА_36 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Запорізький титано магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_37 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запорізький феросплавний завод», а саме: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 (щодо обставин кримінального провадження); діючими та колишніми посадовими особами та працівниками АК «Харківобленергго», а саме: ОСОБА_40 , ОСОБА_41 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Укренергоконсалтинг», а саме: ОСОБА_42 , ОСОБА_43 (щодо обставин кримінального провадження);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 182, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В., погоджене з начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М.М., про обрання запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, розміром 250 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 525 500 (п?ятсот двадцять п?ять тисяч п?ятсот) гривень.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва та Київської обл. без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також свідками - діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Черкасиобленерго», а саме: ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Азот», а саме: ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПрАТ «ХК «Енергомережа», а саме: ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: ОСОБА_36 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Запорізький титано магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_37 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запорізький феросплавний завод», а саме: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 (щодо обставин кримінального провадження); діючими та колишніми посадовими особами та працівниками АК «Харківобленергго», а саме: ОСОБА_40 , ОСОБА_41 (щодо обставин кримінального провадження), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Укренергоконсалтинг», а саме: ОСОБА_42 , ОСОБА_43 (щодо обставин кримінального провадження);

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA318201720000037312076096000.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаним внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52016000000000235.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С.М. Мойсак