Документ № 86729710

Справа № 910/322/19

Провадження1-кс/991/3612/19

У Х В А Л А

26 грудня 2019 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Кимлик Р.В.,

детектив Войтюк Р.В.,

підозрюваної ОСОБА_1

захисника Санніков С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В., погоджене з начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М.М., про обрання запобіжного заходу у виді застави, щодо підозрюваної

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Димитрів Донецької області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

у кримінальному провадженні № 52016000000000235 від 11.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 209 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В., погоджене з начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М.М., про обрання запобіжного заходу у виді застави, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Димитрів Донецької області, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , не заміжньої, осіб на утриманні не має, раніше не судимої,

яка підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 України.

1. Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному правопорушенні № 52016000000000235 від 11.07.2016, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, в якому повідомлено про підозру ОСОБА_1 у скоєні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з вересня 2014 року по 04.12.2014 (точні час, дата та місце невстановлені) ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та інші невстановлені особи, діючи умисно й добровільно, усвідомлюючи негативні наслідки своїх злочинних дій, домовилися про спільне вчинення особливо тяжкого злочину шляхом порушення порядку проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії та заволодіння коштами, які повинні були надійти від ПАТ «Азот», як споживача електричної енергії на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ПАТ «Черкасиобленерго» шляхом зловживання службовим становищем, в особливо великих розмірах.

На виконання раніше розробленого злочинного плану ОСОБА_3 та інші невстановлені слідством особи забезпечили призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 05.12.2014 на посади відповідно заступника директора комерційного з технічного забезпечення енергозбуту та заступника головного бухгалтера з податкового обліку ПАТ «Черкасиобленерго».

Після цього, 05.12.2014 рішенням Наглядової ради ПАТ «Черкасиобленерго» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 включено до складу правління товариства, а тому вони набули повноважень на здійснення управління (керівництва) діяльністю товариства шляхом участі в правлінні ПАТ «Черкасиобленерго».

Після цього, 15.01.2015, ОСОБА_2 будучи службовою особою ПАТ «Черкасиобленерго», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, на виконання заздалегідь розробленого та узгодженого плану злочинної діяльності, перебуваючи у приміщенні ПАТ «Черкасиобленерго», під час проведення засідання правління товариства, в якому також приймала участь ОСОБА_1 , яка діяла умисно та узгодженого з ОСОБА_2 , повідомив членів правління про наявність простроченої заборгованості ПАТ «Азот» з оплати вартості спожитої електричної енергії та надходження до ПАТ «Черкасиобленерго» пропозиції від ПрАТ «ХК «Енергомережа», щодо укладання договору про переведення боргу, за яким ПрАТ «ХК «Енергомережа» мало погасити заборгованість, переведену з ПАТ «Азот».

Таким чином, того ж дня, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, переконавши інших членів правління ПАТ «Черкасиобленерго» про необхідність прийняття вищевказаного рішення, забезпечили прийняття правлінням ПАТ «Черкасиобленерго» рішень про укладання договорів про заміну боржника у зобов`язанні ПАТ «Азот» перед ПАТ «Черкасиобленерго» на нового боржника - ПрАТ «ХК «Енергомережа».

ОСОБА_1 на виконання раніше розробленого плану вчинення злочину, у порушення порядку проведення розрахунків на оптовому ринку електричної енергії, в період часу з січня 2015 року по грудень 2015 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 (кожний у свій час), будучи службовими особами ПАТ «Черкасиобленерго», в порушення положень ч. 2 ст. 15-1, ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику», п.п. 5.9, 6.3 ПКЕЕ, п. 1 Положення та п. 2.7 Умов та Правил, зловживаючи службовим становищем, підписали в загальній кількості вісім договорів про переведення боргу між ПАТ «Черкасиобленерго», ПрАТ «ХК «Енергомережа» та ПАТ «Азот». Згідно з умовами укладених договорів, ПАТ «Азот», як первісний боржник передавало, а ПрАТ «ХК «Енергомережа», як новий боржник, приймало на себе борг перед ПАТ «Черкасиобленерго», як кредитором за договором на постачання електричної енергії.

В ході виконання вищевказаних договорів про переведення боргу, ПрАТ «ХК «Енергомережа» неналежно виконувало свої зобов`язання щодо сплати боргу, що спричинило недоотримання доходів ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» у вигляді грошових коштів на суму 22 534 761,44 грн. та 251 504 590,77 грн., відповідно, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

В свою чергу, ОСОБА_1 будучи службовою особою ПАТ «Черкасиобленерго», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, зловживаючи службовим становищем, достовірно знаючи про неналежне виконання ПрАТ «ХК «Енергомережа» своїх зобов`язань за вищевказаними договорами, не ініціювала стягнення наявної у ПрАТ «ХК «Енергомережа» заборгованості.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинила злочини, передбачені ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціалістів у цьому ж кримінальному провадженні. З цих підстав сторона обвинувачення вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу ніж застава не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної. Прохає про заставу в розмірі 9515 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 530 гривень. Саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

2. Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 9515 прожиткових мінімумів для працездатних осіб підтримав з підстав наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Додатково пояснив, що на теперішній час досудове розслідування триває, продовжується проведення слідчих (розшукових) дій, направлених на встановлення усіх осіб, причетних до скоєння вказаного кримінального правопорушення. Через те, що на теперішній час органом досудового розслідування про підозру повідомлено не усім учасникам злочинної групи, є підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу, про який йдеться в клопотанні, підозрювана зможе чинити спроби для спотворення обставин справи та встановленню інших осіб, яким повинно бути повідомлено про підозру. Розмір застави, зазначений у клопотанні вважає співмірним та справедливим. Застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної ОСОБА_1 .

3. Доводи сторони захисту.

Захисники заперечили проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави. Зазначили, що підозра є необґрунтованою та побудована на неналежних доказах. Ризики наведені прокурором не доведені, ґрунтуються лише на припущеннях. Зазначили, що раніше до ОСОБА_1 вже обиралися запобіжні заходи в інших кримінальних провадженнях та на неї покладалися певні обов`язки, які остання справно виконувала. Тому, просили в задоволенні клопотання відмовити.

Підозрювана ОСОБА_1 заперечувала свою причетність до скоєного злочину, підтримала позицію захисту, просила відмовити у задоволенні клопотання детектива і не застосовувати запобіжний захід. Надала письмові заперечення проти обрання запобіжного заходу та зазначила, що всі докази, на яких ґрунтується підозра є лише даними про аналіз договірних правовідносин, досліджують порядок укладання та виконання договорів переведення боргу, а не підтверджують завдання шкоди. Втрата активів ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» відбулася через визнання ПрАТ «ХК «Енергомережа» банкрутом. Також зазначила, що на теперішній час її паспорти для виїзду за кордон здані, а тому ризик стосовно того, що вона може вільно покинути територію України є надуманим. Крім того, підозрювана наголосила на тому, що сприймати покази свідків, яких зазначає сторона обвинувачення на доведення обґрунтованості підозри не можна, оскільки вони є зацікавленими особами у кримінальному провадженні та у відношенні них вже були обвинувальні вироки судів.

4. Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

5. Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 повідомлено про підозру за ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки.

Згідно примітки 1 статті 364 КК України та ч. 3 ст. 18 КК України, службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

У цьому кримінальному провадженні вбачається наявність ознак складу кримінальних правопорушень у діях члена правління ПАТ «Черкасиобленерго». З цих підстав слідчий суддя доходить висновку про наявність ознак, що свідчать про віднесення підозрюваної до службових осіб у розумінні ст.ст. 191, 364 КК України.

Згідно з пунктом 4 примітки до ст. 185 КК України, вчинений в особливо великих розмірах визнається злочинах, що вчинений однією особою чи групою осіб на суму, яка в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Згідно з приміткою 4 до ст. 364 КК України тяжкими наслідками у розумінні цієї статті вважаються такі наслідки, які у двісті п`ятдесят і більше разів перевищують неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Згідно із п. 5 підрозділу 1 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації кримінальних правопорушень встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст.169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.

За цією нормою Податкового кодексу України податкова соціальна пільга встановлюється у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.

Згідно з ч. 2 ст. 4 КК України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Досудове розслідування здійснюється за ознаками кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України, що мало місце у 2015 році (дати укладання договорів про переведення боргу).

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2015 року складав 1218,00 гривень. Таким чином, податкова соціальна пільга у 2015 році становила 609 гривень.

Тобто відповідальність за ч. 2 ст. 364 КК України в такому випадку могла наступати у разі настання тяжких наслідків у сумі 152 250 гривень; відповідальність за ч. 5 ст. 191 КК України - у разі вчинення злочину в особливо великих розмірах на суму у 365 400 гривень.

В свою чергу, у клопотанні йдеться про наслідки у розмірі 275 039 352, 21 гривень.

З приводу наданих стороною захисту заперечень стосовно того, що довідки та висновки експертиз, рішення Господарських судів, на які посилається сторона обвинувачення зазначають лише аналіз договірних правовідносин, досліджують порядок укладання та виконання договорів переведення боргу, а не підтверджують завдання шкоди, у зв`язку з чим не можуть бути використані, як доказ факту чи обставин кримінального правопорушення, а також не можуть бути враховані слідчим суддею при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що надані стороною захисту заперечення стосуються саме допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу. З огляду на вказане, слідчий суддя розглядає надані заперечення саме, як позицію сторони захисту щодо невинуватості підозрюваного та відмову в задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наданих стороною обвинувачення документів: витягу ЄРДР, договорів про переведення боргу від 23.01.2015 № 18-500, від №№ 140-202, 141-202, 142-202 від 20.03.2015, № 183-202 від 20.03.2015, № 287-202 від 24.04.2015, № 301-202 від 30.04.2015; листів про згоду на укладання договорів про переведення боргу; рішень господарських судів про визнання недійсними договорів про переведення боргу у зв`язку з їх невідповідністю законодавству України у сфері електроенергетики; висновків НКРЕКП від 15.12.2016 та 24.10.2017 про недоотримання доходів (коштів) ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» внаслідок укладення вищевказаних договорів про переведення боргу; висновку судово-економічної експертизи № 82/17-45 від 09.02.2017; висновку судово-економічної експертизи № 23228/17-45 від 15.02.2018; копії довіреності від 04.03.2015, протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій та огляду листування ОСОБА_1 з використанням електронної пошти; протоколів огляду мобільних телефонів та комп`ютерної техніки, вилученої під час проведення обшуку за місцем мешкання підозрюваної, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, на час розгляду клопотання, щодо можливого вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364 КК України, тобто у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб та в умисному, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, а саме: будучи службовою особою ПАТ «Черкасиобленерго», діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та іншими невстановленими особами, з корисливих мотивів, упродовж грудня 2014 року - лютого 2016 року, ОСОБА_1 , у порушення положень ч. 2 ст. 15-1, ч. 8 ст. 26 ЗУ «Про електроенергетику», п.п. 5.9, 6.3 ПКЕЕ, п. 1 Положення та п. 2.7 Умов та Правил, зловживаючи службовим становищем, забезпечила укладання ряду договорів, в ході виконання яких ПАТ «Черкасиобленерго» та ДП «Енергоринок» недоотримали доходи у вигляді грошових коштів на суму 22 534 761,44 грн. та 251 504 590,77 грн., відповідно, що в шістсот і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що повідомлена підозра може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

6. Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведений можливий ризик того, що підозрювана ОСОБА_1 за необхідності зможе переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Так, злочини передбачені ч. 5 ст. 191 КК України та ч. 2 ст. 364 КК України є особливо тяжким та тяжким злочинами, передбачають покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 12 років та позбавлення волі строком від 3 до 6 років. Також, зважаючи на те, що злочини є корупційними, тому у разі засудження особи, до неї не буде застосовано звільнення від покарання, а також застосування більш м`якого покарання, ніж передбачене законом. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Доводи сторони захисту з приводу того, що до підозрюваної раніше вже застосовувалися запобіжні заходи та вона виконувала їх належним чином слідчим суддею беруться до уваги при оцінювані ризику переховування, однак, зважаючи на те, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінальних правопорушень, де предметом злочину була сума в особливо великих розмірах, а саме 275 039 352,21 грн., достатній майновий стан підозрюваної та безальтернативність застосуваннядо неї покарання, у разі визнання підозрюваної винною у скоєнні злочинів, на думку слідчого судді у сукупності між собою та з іншими обставинами цього кримінального провадження дають підстави стверджувати, що на даному етапі кримінального провадження не можливо повною мірою виключити ризик переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також, слідчим суддею взято до уваги, твердження сторони обвинувачення, щодо наявності ризику знищення, спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Як, було зазначено прокурором у судовому засіданні, органом досудового розслідування, на теперішній час не встановлено фактичне місцезнаходження більшості первинних документів щодо взаємовідносин між ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Азот», які нібито були передані ОСОБА_1 адвокату Щурову В.І. на виконання договору про надання юридичних послуг від 17.05.2016. В свою чергу, під час проведення обшуку житла підозрюваної, виявлена частина оригіналів документів, які нібито були передані за вищевказаним договором. Зазначене, на думку слідчого судді, вказує на можливість приховування підозрюваною речей та документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, як встановлено під час судового засідання, підозрювана ОСОБА_1 постановою Апеляційного суду Вінницької області поновлена на посаді тимчасово виконуючої обов`язки голови правління ПАТ «Черкасиобленерго», а інкриміновані їй злочини також було скоєно за часів перебування на керівній посаді зазначеного товариства. Також, злочин було скоєно за попередньою змовою групою осіб. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_1 , повернувшись до виконання службових обов`язків може як самостійно, так і за допомогою інших осіб, шляхом надання їм вказівок, шляхом маніпуляції групової відповідальності за скоєний злочин, створити нові документи, які спотворять обставини вчиненого кримінального правопорушення або внести зміни, знищити документи, якими на теперішній час не володіє сторона обвинувачення та які мають суттєве значення для встановлення істини у кримінальному провадженні.

На підставі вказаного, слідчий суддя вважає про відносну доведеність стороною обвинувачення наявності та актуальності ризику знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження на час розгляду клопотання. Слідчий суддя звертає увагу, що через тяжкість інкримінованого правопорушення, продовження досудового розслідування, цей ризик повністю виключити неможливо, а тому при обранні запобіжного заходу він буде взятий до уваги у сукупності із іншими ризиками. Сам по собі ризик знищення, спотворення речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження не має вирішального значення для обрання запобіжного заходу, а може впливати на вид запобіжного заходу, його вагомість та покладання обов`язків.

Також, слідчий суддя враховує доводи сторони обвинувачення, щодо наявності ризику впливу на свідків, іншого підозрюваного, експертів чи спеціалістів у цьому кримінальному провадженні.

Як, зазначено стороною обвинувачення та встановлено з доданих до клопотання матеріалів, а саме: показів свідка ОСОБА_5 , ОСОБА_1 наполягала на відмові від дачі свідчень останнім. Крім того, згідно з показами ОСОБА_6 , останній відомо про висловлення ОСОБА_1 погроз у випадку надання кимось правдивих показань про господарську діяльність ПрАТ «ХК «Енергомережа», дії ОСОБА_3 та ОСОБА_1 . Так, хоча слідчим суддею і беруться до уваги твердження сторони захисту, щодо зацікавленості допитаних під час досудового розслідування осіб, у зв`язку з притягненням частини з них до кримінальної відповідальності, однак, в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вони можуть бути розцінені, як доказ факту існування ризику впливу на осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні. Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Розцінюючи у сукупності матеріали НСРД, надані свідками покази, щодо впливу ОСОБА_1 та необхідність в подальшому безпосередньо отримати свідчення стосовно скоєного кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за доведене ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони зацікавлених осіб на свідків з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які маються істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні. Не зважаючи на те, що деякі із цих ризиків самі по собі не можуть бути вирішальними для обрання запобіжного заходу у виді застави, проте у сукупності та взаємозв`язку між собою, можуть надати підстави для слідчого судді обрати запобіжний захід у вигляді застави.

Дослідивши матеріали клопотання та додані матеріали, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваної, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, розміру завданої шкоди, особистості ОСОБА_1 , яка раніше вже притягалася до кримінальної відповідальності, з метою забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, погоджується, що більш м`який запобіжний захід не буде здатний забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

7. Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні детектив прохає визначити заставу у розмірі 9 515 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 20 000 530 гривень.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення у випадку неявки підозрюваного до суду достатнім стримуючим фактором для нього, щоб не здійснити втечу.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та соціального стану підозрюваної, доведених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків.

Одночасно з цим, абзац 2 ч. 5 ст. 182 КПК України зазначає, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно

Так, при визначенні розміру застави слідчим суддею враховано доходи підозрюваної, її майновий стан та вважає, що застава у розмірі 20 000 530 гривень, є непомірною для підозрюваної. Стороною обвинувачення, ні у клопотанні, ні під час судового засідання не наведено достатніх обґрунтувань стосовно того, чому саме вказана сума має забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.

У той же час, слідчий суддя приходить до висновку, що за наявності встановлених ризиків, обґрунтованої підозри у скоєнні тяжкого та особливо тяжкого корупційних правопорушень, майнового стану підозрюваної, що засвідчують поповнення та витрати за її банківськими картками, обов`язків, які будуть покладені на підозрюваному, сума застави має перевищувати граничні розміри визначені у ст. 182 КПК України.

Враховуючи наведені вище фактори, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 783 600 гривень здатна у разі її внесення забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків.

Також слідчим суддею беруться до уваги пояснення сторони захисту щодо того, що підозрювана на сьогоднішній день за рішенням суду поновлена на посаді тимчасово виконуючої обов`язки голови правління ПАТ «Черкасиобленерго», у зв`язку з чим, їй необхідно виїжджати за межі м. Києва для виконання своїх посадових обов`язків. Крім того, як встановлено під час судового засідання, на ОСОБА_1 раніше вже покладалися обов`язки іншими судами та підозрювана їх справно виконувала. На теперішній час, у Комінтерновському районному суді м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у зв`язку з чим їй необхідно з`являтися на судові засідання. Таким чином, обов`язок який прохає сторона захисту - носити електронний засіб контролю, не має жодної логічної підстави у зв`язку з розташуванням ПАТ «Черкасиобленерго» та Комінтерновського районного суду м. Харкова за межами м. Києва.

На думку слідчого судді, наведені захистом обставини у своїй сукупності переконують про доцільність часткового задоволення клопотання сторони обвинувачення в покладанні на підозрювану обов`язків.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до вимог ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваному ОСОБА_1 такі обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також свідками - діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Черкасиобленерго», а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Азот», а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПрАТ «ХК «Енергомережа», а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: ОСОБА_36 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Запорізький титано магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_37 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запорізький феросплавний завод», а саме: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ; діючими та колишніми посадовими особами та працівниками АК «Харківобленергго», а саме: ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Укренергоконсалтинг», а саме: ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , щодо обставин кримінального провадження;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Керуючись ст.ст. 107, 177, 178, 182, 194 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого детектива Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Войтюка Р.В., погоджене з начальником другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Кравченком М.М., про обрання запобіжного заходу у виді застави відносно підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді застави, розміром 1800 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 3 783 600 (три мільйони сімсот вісімдесят три тисячі шістсот) гривень.

Покласти на підозрювану ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися з м. Києва без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , а також свідками - діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Черкасиобленерго», а саме: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 (щодо обставин кримінального провадження № 52016000000000235 від 11.07.2016), діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Азот», а саме: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПрАТ «ХК «Енергомережа», а саме: ОСОБА_25 , ОСОБА_6 , ОСОБА_26 , ОСОБА_5 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго», а саме: ОСОБА_36 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Запорізький титано магнієвий комбінат», а саме: ОСОБА_37 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ПАТ «Запорізький феросплавний завод», а саме: ОСОБА_38 , ОСОБА_39 ; діючими та колишніми посадовими особами та працівниками АК «Харківобленергго», а саме: ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , діючими та колишніми посадовими особами та працівниками ТОВ «Укренергоконсалтинг», а саме: ОСОБА_42 , ОСОБА_43 ;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA318201720000037312076096000.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз`яснити підозрюваній, що вона не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрювана, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваній, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрювана будучи належним чином повідомлена, не з`явилася за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомила про причини своєї неявки, або якщо порушила інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, що здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні № 52016000000000235.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя С. М. Мойсак