- Головуючий суддя (АП ВАКС): Михайленко Д.Г.
Справа № 369/3820/17
Провадження №11-кп/991/12/20
У Х В А Л А
15 січня 2020 року місто Київ
Суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Михайленко Д. Г. перевірив апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000845 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Історія провадження
1.На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному проваджені № 12014100000000845 стосовно ОСОБА_1 за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 205 КК, та стосовно ОСОБА_2 , за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.
2.10.12.2019 ухвалою Вищого антикорупційного суду (1) відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про повернення обвинувального акту прокурору; (2) відмовлено у задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження на підставі частини 4 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі -КПК); (3) задоволено клопотання прокурора про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК; кримінальне провадження № 12014100000000845 від 06.06.2014 закрито в частині обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205 КК; (4) призначено судовий розгляд кримінального провадження № 12014100000000845 від 06.06.2014 стосовно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК, ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК.
3.10.12.2019 обвинувачений ОСОБА_1 отримав резолютивну частину ухвали, що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою (том 1 а. с. 56).
4.17.12.2019 судом проголошено повний текст зазначеної ухвали, та в цей же день його копію отримав обвинувачений ОСОБА_1 (том 1 а. с. 65).
5.20.12.2019 обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу (том 1 а. с. 67).
6.13.01.2020 до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшли матеріли контрольного провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014100000000845 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК (далі - апеляційні скарги).
7.Для розгляду зазначеної апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Михайленко Д. Г., судді: Павлишин О. Ф., Чорненька Д. С.
Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги
8.В апеляційній скарзі обвинувачений висловлює прохання скасувати оскаржувану ухвалу та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
9.В апеляційній скарзі не наведено обґрунтування зазначених вище вимог. Обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що ним заслухано, але не отримано повний текст оскаржуваної ухвали, у зв`язку з чим він висловлює прохання направити йому повний текст оскаржуваної ухвали, після чого він надасть додаткові обґрунтування підстав для її скасування.
Оцінка та мотиви судді-доповідача
10.На етапі вирішенні питання щодо відкриття апеляційного провадження суддя-доповідач перевіряє апеляційну скаргу на предмет прийнятності та відсутності перешкод для призначення її до апеляційного розгляду, що передбачені частиною 1, пунктами 1-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК).
11.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК). Апеляційна скарга повертається серед іншого, якщо апеляційна скарга подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку (пункт 4 частини 3 статті 399 КПК). Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху (частина1 статті 399 КПК).
12.У КПК не встановлено черговості дій судді-доповідача з перевірки відсутності перешкод для призначення апеляційної скарги до розгляду, що передбачені частиною 1, пунктами 1-4 частини 3 та частиною 4 статті 399 КПК. Разом з тим, залишення без руху та повернення апеляційної скарги особі, не позбавляє її права на усунення недоліків та звернення (повторне звернення) до суду з апеляційною скаргою на судове рішення, яке за законом не підлягає оскарженню. В такому випадку з метою процесуальної економії перевірка здійснюється в такій послідовності: перевірка підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження, а за їх відсутності - підстав для повернення апеляційної скарги, за їх відсутності - підстав для залишення апеляційної скарги без руху.
13.Отже, у цьому провадженні при здійсненні зазначеної перевірки необхідно надати відповідь на такі питання: (1) чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду (а) про відмову у задоволенні клопотань про повернення обвинувального акту прокурору, (б) про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, (в) про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення, (г) про призначення судового розгляду; якщо так, то (2) чи дотримано особою, яка подала апеляційну скаргу, строк апеляційного оскарження; (3) чи подана апеляційна скарга з додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК.
(1) Чи може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду (а) про відмову у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, (б) про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, (в) про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення, (г) про призначення судового розгляду?
14.На це питання суддя-доповідач відповідає ствердно в частині оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження, в іншій частині - надає протилежну відповідь, виходячи з наведеного нижче.
15.Перелік судових рішень, зокрема ухвал суду, які можуть бути оскаржені в апеляційному поряду, передбачені статтею 392 КПК.
16.Так, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені такі ухвали суду: (1) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; (2) інші ухвали у випадках, передбачених КПК (пункти 2 та 3 частини 1 статті 392 КПК). Ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною 1 статті 392 КПК, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених КПК. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною 1 статті 392 КПК (частина 2 статті 392 КПК).
17.Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку (частина 10 статті 284 КПК).
18.Разом з тим, нормами КПК не передбачена можливість окремого апеляційногооскарження ухвали (ухвал) суду (1) про відмову у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, (2) про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, (3) про призначення судового розгляду.
19.Таким чином, ухвала Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 (а) про відмову у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, (б) про відмову у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, (в) про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення, (г) про призначення судового розгляду може бути оскаржена в апеляційному порядку лише в частині закриття кримінального провадження. В іншій частині ухвала суду окремому оскарженню не підлягає та в цій частині заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення по суті (частина 2 статті 392 КПК).
20.Суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, зокрема, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку (частина 4 статті 399 КПК).
21.Отже, наявні підстави для відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 в частині оскарження (1) відмови у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, (2) відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, (3) призначення судового розгляду. У частині закриття кримінального провадження ухвала Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 може бути оскаржена у зв`язку з чим надалі суддя-доповідач в цій частині перевіряє її на предмет дотримання строків апеляційного оскарження та відповідності вимогам статті 396 КПК.
(2) Чи дотримано особою, яка подала апеляційну скаргу, строк апеляційного оскарження?
22.На це питання суддя-доповідач відповідає ствердно, з наведених нижче підстав.
23.Апеляційна скарга, на ухвалу суду першої інстанції про закриття кримінального провадження може бути подана протягом семи днів з дня її оголошення (пункт 2 частини 2 статті 395 КПК). Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення (абзац 1 частини 3 статті 395 КПК).
24.Резолютивну частину оскаржуваної ухвали було проголошено 10.12.2019, повний текст - 17.12.2019. Обвинувачений ОСОБА_1 , який перебуває під вартою, отримав копію оскаржуваної ухвали відповідно 10.12.2019 (резолютивну частину) та 17.12.2019 (повний текст).
25.Нормами КПК не визначено, з якого саме часу має обчислюватися строк апеляційного оскарження ухвали суду обвинуваченим, який перебуває під вартою: з моменту вручення резолютивної частини ухвали чи з моменту вручення її повного тексту.
26.У випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною 1 статті 7 КПК (частина 6 статті 9 КПК). Загальними засадами кримінального провадження, зокрема, є верховенство права, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень (пункти 1, 14, 17 частини 1 статті 7 КПК).
27.Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні, а також кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (стаття 8, частина 5 статті 9 КПК).
28.Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини: (1) Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод має на меті гарантію не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав, які є практичними й ефективними. Особливо це стосується права на доступ до суду з огляду на визначне місце, яке займає в демократичному суспільстві право на справедливий суд (Kreuz v. Poland, Заява№ 28249/95, п. 57, рішення від 19.06.2001); (2) обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (Kreuz v. Poland, заява № 28249/95, п. 55, рішення від 19.06.2001); (3) правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, має на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані. У той же час такі правила в цілому або їх застосування не повинні перешкоджати сторонам використовувати доступні засоби захисту. Оскільки питання стосується принципу юридичної визначеності, це піднімає не лише проблему трактування правових норм у звичайному сенсі, а також і проблему недоцільного формулювання процесуальних вимог, яке може перешкоджати розгляду позову щодо суті, тим самим спричиняючи порушення права на ефективний судовий захист (Мельник проти України, заява № 23436/03, пункт 23, рішення від 28.03.2006).
29.Також суддя-доповідач враховує юридичну позицію Конституційного Суду України, за якою відповідно до принципу верховенства права держава має запровадити таку процедуру апеляційного перегляду справ, яка забезпечувала б ефективність права на судовий захист на цій стадії судового провадження, зокрема давала б можливість відновлювати порушені права і свободи та максимально запобігати негативним індивідуальним наслідкам можливої судової помилки (абзац 9 підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішенні від 23.11.2018 № 10-р/2018); правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини Рішення від 30.01.2003 № 3-рп/2003).
30.Оскаржувана ухвала в частині закриття кримінального провадження на стадії судового розгляду є кінцевим судовим рішенням кримінальному провадженні № 12014100000000845 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 КК.
31.Отримання обвинуваченим, який перебуває під вартою, копії лише резолютивної частини кінцевого судового рішення є недостатньою обставиною для ефективної реалізації права на апеляційне оскарження, оскільки зі змісту такої ухвали особі невідомі мотиви суду.
32.Отже, обчислення строку апеляційного оскарження з моменту отримання обвинуваченим, який перебуває під вартою, лише резолютивної частини ухвали є об`єктивним обмеженням права на апеляційне оскарження та відповідно права на доступ до суду апеляційної інстанції. При цьому суддя-доповідач враховує, що для апеляційного оскарження ухвали суду про закриття кримінального провадження встановлений скорочений строк (сім днів з моменту отримання копії ухвали) в порівнянні зі строком для оскарження кінцевих ухвал про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру (тридцять днів) (пункти 1 та 2 частини 2, абзац 1 частини 3 статті 395 КПК). Якщо обчислювати строк апеляційного оскарження з моменту отримання лише резолютивної частини ухвали та з огляду на строки апеляційного оскарження таких ухвал, то отримання повного тексту ухвали може мати місце поза межами семи днів з моменту отримання копії резолютивної частини ухвали, що унеможливить з об`єктивних причин подання в цей семиденний строк апеляційної скарги із зазначенням того, в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість ухвали відповідно до пункту 4 частини 2 статті 396 КПК. Незазначення цих відомостей в апеляційній скарзі є підставою для залишення без руху апеляційної скарги, а подання апеляційної скарги із зазначенням цих відомостей після отримання повного тексту (що може мати місце після семи днів з моменту отримання резолютивної частини) може призвести до подання апеляційної скарги поза межами строку апеляційного оскарження, якщо його обчислювати з моменту отримання резолютивної частини ухвали.
33.Апеляційна скарга може розглядатись як ефективний засобів юридичного захисту в розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Разом з тим, застосування зазначених вище обмежень через юридичну невизначеність нормами КПК порядку обчислення строку апеляційного оскарження є несумісним із забезпеченням ефективного доступу до суду.
34.З наведеного вище, суддя-доповідач дійшов висновку про те, що обчислення семиденного строку апеляційного оскарження ухвали суду для обвинуваченого, який перебуває під вартою, слід рахувати з моменту отримання її повного тексту.
35.Обвинувачений ОСОБА_1 отримав повний текст оскаржуваної ухвали 17.12.2019 та подав на неї апеляційну скаргу 20.12.2019.
36.Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 з дотриманням строку апеляційного оскарження.
(3) Чи подана апеляційна скарга з додержання вимог, передбачених статтею 396 КПК?
37.Суддя-доповідач надає негативну відповідь на це питання.
38.Як зазначено вище, оскаржувана ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в частині закриття кримінального провадження.
39.В апеляційній скарзі, зокрема, зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (пункт 4 частини 2 статті 396 КПК).
40.Обвинувачений ОСОБА_1 , висловлює прохання про скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи на новий розгляд, проте не наводить їх обґрунтування із зазначенням того, в чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість цієї ухвали в частині закриття кримінального провадження № 12014100000000845 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 205 КК.
41.Суддя-доповідач, встановивши, що апеляційну скаргу на ухвалу суду першої інстанції подано без додержання вимог, передбачених статтею 369 КПК, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки скарги і встановлюється достатній строк для їх усунення, який не може перевищувати п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала апеляційну скаргу. Якщо особа усунула недоліки апеляційної скарги у строк, встановлений суддею-доповідачем, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду апеляційної інстанції (частини 1 та 2 статті 399 КПК).
42.Отже, у цьому провадженні наявні підстави для залишення апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 в частині оскарження закриття кримінального провадження.
Висновки судді-доповідача за результатами перевірки апеляційної скарги
43.Виходячи з наведеного вище, у відкритті апеляційного провадженняза апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 в частині оскарження відмови у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, призначення судового розгляду слід відмовити. Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 в частині оскарження закриття кримінального провадження слід залишити без руху.
44.Керуючись статтями 7, 8, 9, 284, 392, 395, 396, 399 КПК, суддя-доповідач постановив:
1.Відмовити у відкритті провадженняза апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 в частині оскарження відмови у задоволенні клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, відмови у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження, призначення судового розгляду.
2.Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 10.12.2019 в частині оскарження закриття кримінального провадження - залишити без руху.
3.Встановити, що зазначені в мотивувальній частині ухвали недоліки апеляційної скарги в частині оскарження закриття кримінального провадження можуть бути усунуті особою, яка подала апеляційну скаргу, протягом семи днів з дня отримання копії цієї ухвали. У разі, якщо недоліки апеляційної скарги не будуть усунені в установлений строк, скарга буде повернута особі, яка її подала.
4.Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з дня її постановлення.
Ухвала в частині відмови у відкритті апеляційного провадження може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня постановлення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д. Г. Михайленко