Документ № 86984565

Справа № 760/22550/19

Провадження1-кп/991/183/19

У Х В А Л А

13 січня 2020 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів в складі:

головуючої - судді Задорожної Л.І.,

суддів - Шкодіна Я.В., Ткаченка О.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Ярмолюк М.І.,

прокурора - Касьяна А.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

під час підготовчого судового засідання у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кам`янське (м.Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає в АДРЕСА_1 ,

розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження №42019000000000543,

установив:

28 листопада 2019 року до Вищого антикорупційного суду надійшло кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 15 лютого 2017 року за №4219000000000543, щодо ОСОБА_1 , якому відповідно до обвинувального акта висунуто обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.366-1 КК України.

Вказане кримінальне провадження надійшло на підставі ухвали Солом`янського районного суду м.Києва від 05 вересня 2019 року, якою вирішено передати вказане кримінальне провадження до Вищого антикорупційного суду, з посиланням на те, що з дня початку роботи цього суду йому підсудні кримінальні провадження стосовно корупційних злочинів, передбачених в примітці до ст. 45 КК України, ст.ст. 206-2, 209, 211, 366-1 КК України, розслідування у яких здійснювалось детективами НАБ України, якщо наявна хоча б одна з умов, передбачених пунктами 1-3 частини п`ятої статті 216 КПК України.

Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 03 грудня 2019 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.

Під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_1 заявив клопотання про закриття кримінального провадження №42019000000000543 від 11 березня 2019 року, виходячи із змісту статей 7,8,9,42 КПК України та статей 3,21,32,58,64 Конституції України. Вказав, що відповідно до обвинувального акта йому інкриміновано кримінальне правопорушення, передбачене ст. 366-1 КК України, що було вчинене шляхом відмови в отриманні електронного цифрового підпису (ЕЦП), внаслідок чого фактично подані ним декларації за 2017-2018 роки не знаходяться на офіційному веб-сайті НАЗК. Проте, ним у електронному форматі PDF, за особистим підписом та в передбачені законом строки, за затвердженою формою, на електронну поштову адресу НАЗК направлялись декларації у відкритий спосіб. Зауважив, що відповідальності за відмову у отриманні ЕЦП законодавством не передбачено. Крім того, виготовлення ЕЦП можливе лише за наявності згоди особи на обробку своїх персональних даних, а безальтернативна вимога ч.1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції», пов`язана з примусовим застосуванням електронного підпису, відповідно до ст. 64 Конституції України є обмеженням його конституційних прав і свобод людини і громадянина. Таким чином, жодного закону, який передбачав би будь-яку відповідальність за відмову у отриманні ЕЦП чи за ненадання згоди на обробку своїх персональних даних взагалі не існує, а за ч.2 ст.58 Конституції України, ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення, у зв`язку з чим, на думку обвинуваченого, кримінальне провадження підлягає закриттю.

Прокурор Касьян А.О. заперечував проти задоволення вказаного клопотання, посилаючись на те, що ч.3 ст.314 КПК України не надає суду права закривати провадження з підстав, вказаних в клопотанні обвинуваченого.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд приходить до таких висновків.

У підготовчому судовому засіданні суд наділений правом закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статі 284 КПК України.

Так, суд має право закрити провадження з підстав, визначених ч.1 ст.284 КПК України у випадку набрання чинності законом, яким скасована кримінальна відповідальність за діяння, вчинене особою(п.4); смерті підозрюваного, обвинуваченого, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого(п.5); якщо існує вирок по тому самому обвинуваченню, що набрав законної сили, або постановлена ухвала суду про закриття кримінального провадження по тому самому обвинуваченню(п.6); якщо потерпілий, а у випадках, передбачених КПК, його представник відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо злочину, пов`язаного з домашнім насильством(п.7); стосовно кримінального правопорушення, щодо якого не отримано згоди держави, яка видала особу(п.8); після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи(п.10).

Частина друга статті 284 КПК України визначає, що кримінальне провадження закривається судом:

1) у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності;

1-1) з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті;

2) якщо прокурор відмовився від підтримання державного обвинувачення, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом;

3) досягнуто податковий компроміс у справах про кримінальні правопорушення, передбачені статтею 212 Кримінального кодексу України, відповідно до підрозділу 9-2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Пунктом другим частини третьої статті 314 Кримінального процесуального кодексу України передбачено перелік підстав для закриття провадження на стадії підготовчого судового засідання. До таких підстав належать ті, що передбачені пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 Кримінального процесуального кодексу України, тоді як обвинувачений обґрунтовує клопотання про закриття провадження тим, що жодного закону, який передбачав би будь-яку відповідальність за відмову в отриманні електронного цифрового підпису чи за ненадання згоди на обробку своїх персональних даних взагалі не існує, тому у відповідності до ч.2 ст.58 Конституції України ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавались законом як правопорушення.

Таким чином, обставини, на які посилається сторона захисту у своєму клопотанні, не є підставою для прийняття судом рішення про закриття кримінального провадження на стадії підготовчого судового засідання, оскільки під час підготовчого судового засідання суд не здійснює перевірку та оцінку доказів, а також, п.2 ч.3 ст.314 КПК України містить вичерпний перелік випадків коли суд має право закрити провадження та не може тлумачитись ширше, а тому суд вважає за необхідне відмовити у його задоволенні із зазначених підстав.

В той же час необхідно зауважити, що розгляд судом відповідних доводів обвинуваченого можливий на стадії судового розгляду, під час якої суд, за участю сторін, на підставі дослідження наданих доказів, здійснює розгляд кримінального провадження і ухвалює за наслідками цього судове рішення.

Керуючись ст.ст.284,314,372,376 КПК України, суд -

постановив:

В задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_1 про закриття кримінального провадження №42019000000000543 - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст. 392 КПК України.

Головуюча: Л.І.Задорожна

Судді: О.В. Ткаченко

Я.В. Шкодін