Документ № 87148104

Справа № 991/508/20

Провадження1-кс/991/516/20

У Х В А Л А

21 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М.

за участю:

секретаря судового засідання Заплатинської К.В.,

прокурора Семака І.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Лагоміна А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду

клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А. про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , згідно ч. 5 ст. 194 КПК України, у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Відповідно до матеріалів клопотання, детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою Офісу Генерального прокуратура - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52017000000000636 від 26.09.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в середині 2016 року ОСОБА_2 створено та очолено злочинну організацію з розподілом на структурні частини в м. Одеса та в м. Києві.

В склад структурної частини в м. Одеса входили ОСОБА_3 , який виступав керівником структурної частини організації, ОСОБА_4 , ОСОБА_1 - її учасники, та інші особи додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних злочинах встановлюються.

Учасникам вказаної групи ОСОБА_2 визначив такі функції: організація ввезення на територію України текстильних виробів і товарів легкої промисловості; придбання або створення товариств, які б виступали імпортерами таких товарів в Україні, управління рахунками цих товариств; виготовлення (підробка) договорів купівлі - продажу та інвойсів на такі товари із заниженими цінами; організація доставки цих товарів до МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС для розмитнення; підготовки та подання митних декларації та інших документів для розмитнення цих товарів за заниженою митною вартістю, з неповними даними про коди УКТ ЗЕД товарів; надання неправомірної вигоди службовим особами митних органів при розмитненні цих товарів; сплати митних платежів у заниженому розмірі для випуску цих товарів в обіг, отримання для цього коштів товариствами - імпортерами у вигляді безоплатної фінансової допомоги від інших пов`язаних товариств; організації протидії спробам розслідування злочинної діяльності організації, зокрема, переслідування співробітників правоохоронних органів, які здійснювали такі розслідування; організації приховування злочинної діяльності організації; подання додаткових митних декларацій, аналогічних до вказаних тимчасових митних декларацій, для завершення митного оформлення товарів із заниженою митною вартістю; отримання судових рішень про скасування рішень про коригування заниженої митної вартості вказаних товарів.

В склад структурної частини в м. Києві входили керівник на той час Київської міської митниці ОСОБА_5 , його заступник ОСОБА_6 , в.о. начальника відділу митного оформлення № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці ДФС ОСОБА_7 , старший державний інспектор ВМО ОСОБА_8 , державні інспектори ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , а також інші особи, додаткові відомості щодо обставин участі яких у злочинній організації та вчинюваних ними злочинах встановлюються, із залученням Директора департаменту адміністрування митних платежів ДФС України ОСОБА_11 .

Вказаній структурній частині ОСОБА_2 визначив такі функції: утримуватися від здійснення визначених автоматизованою системою ДФС АСАУР митних формальностей з контролю митної вартості; випускати товари, надані злочинною організацією для митного оформлення, у вільний обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі (виходячи з початкової заниженої митної вартості цих товарів, визначеної за підробленими договорами та інвойсами); замість митних формальностей, необхідних для контролю митної вартості товарів (надсилання запитів, витребування додаткових документів) - відбирати зразки товарів для проведення експертиз, з метою створення передумов для невідкладного випуску товарів в обіг після сплати митних платежів у заниженому розмірі; після отримання результатів експертиз та додаткових митних декларацій, аналогічних за змістом до первісних ТМЦ - приймати рішення про коригування митної вартості з недоліками, завідомо достатніми для скасування цих рішень в судовому порядку; після скасування рішення по коригування митної вартості - завершувати митне оформлення за початковими заниженими даними про митну вартість.

Діючи у складі учасників одеської структурної частини злочинної організації ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та інших, створили або придбали чи іншим чином отримали контроль, або почали використовувати з метою вчинення злочинів злочинною організацією ТОВ «ТОРГЕСТ», ТОВ «ТРЕЙД ОПТІМО», ТОВ «ТК УКРПРОМТОРГ», ТОВ «КНД ТРЕЙД КОМ», ТОВ «ФІНСЕРВІС ПРОМ» та ТОВ «РКС АГРОСЕЙЛ».

Також, для забезпечення функціонування злочинної організації ОСОБА_2 використовувалися також іноземні компанії: BFT WORLDWIDE LIMITED, INFORT TRADE LTD, бенефіціарним власником яких він був, як контрагентів українських товариств - імпортерів, підконтрольних злочинній організації.

Так, учасники одеської структурної частини злочинної організації, забезпечили доставку товарів за договорами, організували їх доставку до ВМО № 1 МП «Столичний» Київської міської митниці; використовуючи електронні цифрові підписи компаній-імпортерів, подали в порядку електронного декларування тимчасові митні декларації типу ІМ40ТН зі ставкою мита 8%, вказавши в них занижені відомості про нижчу за мінімальну ринкову вартість цих товарів; подали супровідні документи до вказаних ТМД, зокрема, копії договорів купівлі - продажу та відповідних інвойсів.

Натомість, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та інших, попри дані автоматизованої системи ДФС АСАУР про ризик заниження договірної вартості та необхідність здійснення додаткових митних формальностей для контролю митної вартості, не здійснювала цих формальностей без належних для цього підстав.

Також, діючи у складі учасників київської структурної частини злочинної організації ОСОБА_9 , ОСОБА_10 відбирали зразки для проведення експертного дослідження товарів з метою визначення їх коду УКТ ЗЕД, що у будь-якому випадку не впливало на ставку митних платежів, тобто не мало жодного практичного сенсу крім, як створити видимість здійснення додаткових митних формальностей (експертиз), протягом яких товар має бути випущено в обіг, а також прикриття протиправних дій учасників київської структурної частини злочинної організації.

Разом з тим, після проведення експертиз із визначення коду УКТ ЗЕД товарів, учасники одеської структурної частини злочинної організації, використовуючи електронні цифрові підписи компаній - імпортерів, подавали в порядку електронного декларування додаткові митні декларації типу ІМ40ДТ, з тією ж ставкою митних платежів і тією ж договірною вартістю (відповідно, тією ж сумою митних платежів), що були вказані у ТМД на відповідний товар.

Після чого, для приховання злочинної діяльності, учасники київської структурної частини злочинної організації, лише на даному етапі, замість етапу подання ТМД, приймали рішення про коригування митної вартості, зазначеної в додаткових митних деклараціях, з недоліками, що ставали підставою для скасування цих рішень в судовому порядку.

В подальшому, учасники одеської структурної частини злочинної організації, подавали позови і отримували рішення судів про скасування рішень про коригування митної вартості.

На підставі зазначених судових рішень, в подальшому завершувалося митне оформлення товарів за договорами купівлі - продажу, у відповідності до вказаних у них заниженої вартості відповідних товарів.

Вказаними діями, Державному бюджету України завдано збитків у вигляді недоотримання митних платежів на суму 77 719 040, 72 грн.

26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 576 300 гривень з покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Посилаючись на наведені вище обставини, а також на наявність ризиків, передбачених

ст. 177 КПК України, які продовжують існувати, а саме: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому ж кримінальному провадженні, прокурор просить продовжити строк дії покладених раніше на підозрюваного обов`язків на два місяці.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав частково. Відмовився в частині продовження дії обов`язку носити електронний засіб контролю, в іншій частині підтримав. Пояснення надав аналогічні тексту клопотання. Додатково пояснив, що на теперішній час досудове розслідування триває, проводяться слідчі дії з метою додаткового встановлення обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. У зв`язку з чим, ризики встановленні судом при обрані ОСОБА_1 запобіжного заходу не зникли та не зменшилися.

Захисник просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора. Пояснив, що підозра є необґрунтованою, причетність ОСОБА_1 в ній до злочину ніяк не зазначена. Ризики не є конкретизованими, мають тільки загальний опис, нічим не підтверджуються.

Підозрюваний підтримав позицію захисника. Пояснив, що не є службовою особою, а тому не міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ст. 364 КК України. Рішеннями судів визнано власників вилучених ноутбуків, які були вилучені під час обшуків від 17.08.2017 і на огляди яких посилається сторона обвинувачення. Власником ноутбуків є юридична особа, він до неї ніякого відношення не має. Також зазначив, що ним не вчинялося жодних дій на переховування або що могли б свідчити про обґрунтованість ризиків. Ризик необґрунтовані.

Дослідивши матеріали клопотання, вислухавши позиції учасників судового провадження, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає задоволенню з огляду на наступне

У судовому засіданні встановлено, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні

№ 52017000000000636 від 26.09.2017, в якому 26.11.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді застави у сумі 576 300 гривень з покладенням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017, продовжено до шести місяців - до 26 травня 2020 року.

Вирішуючи питання про доцільність продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на ОСОБА_1 , слідчий суддя має врахувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Перевіривши додані до клопотання матеріали, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212, ч. 2 ст. 27 ч. 2 ст. 364 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами: витягом з ЄРДР; протоколом огляду ноутбуків від 11.10.2018 та іншими матеріалами провадження в їх сукупності.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікацій дій

ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Розглядаючи необхідність продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_1 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.11.2019, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризику можливого незаконного впливу з боку підозрюваного на свідків. Слідчим суддею береться до уваги встановлена КПК процедура отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: необхідність допиту особи безпосередньо в судовому засіданні. Покази отримані в інший спосіб не можуть бути покладені судом в обґрунтування своїх рішень. Сам по собі цей ризик не впливає на покладання процесуальних обов`язків, однак, може бути оцінений у сукупності з іншими обставинами.

Крім того, слідчий суддя вважає, що ризик переховуватися від органів досудового розслідування продовжує мати місце, проте він не такий вагомий, як на початкових етапах, коли була висунута підозра. Поведінка ОСОБА_1 під час досудового розслідування вказує на його свідоме дотримання покладених на нього обов`язків, однак, судом береться до уваги, що інкриміновані ОСОБА_1 злочини, згідно ст. 12 КК України, є особливо тяжким та тяжкими кримінальними правопорушеннями, в тому числі і корупційним, що в свою чергу передбачає безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі у разі визнання його винуватим. Таким чином, тяжкість покарання, на переконання слідчого судді, є достатнім мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також слідчий суддя враховує пояснення прокурора, надані ним у судовому засіданні, з приводу відмови від підтримання покладеного на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язку носити електронний засіб контролю. Виходячи із засад змагальності та диспозитивності кримінального процесу, оскільки особа, яка подала клопотання, відмовилася у підтриманні клопотання у вищевказаній частині, у слідчого судді відсутні підстави для продовження зазначеного обов`язку.

З приводу наданих суду стороною захисту заперечень щодо визнання права власності на ноутбук за юридичною особою, до якої не має відношення ОСОБА_1 та необґрунтованості підозри, слідчий суддя зазначає, що вони головним чином стосуються допустимості доказів, на які посилається сторона обвинувачення та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваного, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про продовження строку дії обов`язків. Належну оцінку таким доказам має дати суд при розгляді справи по суті, а отже у своїх запереченнях сторона захисту ставить більш високі вимоги до оцінки доказів на цій стадії досудового розслідування, ніж передбачено законом.

Оскільки покладені на підозрюваного обов`язки в достатній мірі та повно забезпечують його належну процесуальну поведінку та виконання ним процесуальних обов`язків, з метою мінімізації визначених ризиків, враховуючи особу підозрюваного, слідчий суддя вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити та продовжити дію обов`язків, передбачених

п.п. 1, 2, 3, 4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Керуючись статтями: 107, 177, 178, 194 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Семака І.А., про продовження строку дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_1 , по кримінальному провадженню № 52017000000000636 від 26.09.2017 - задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії покладених на нього обов`язків, а саме:

-прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за кожною вимогою;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання чи роботи;

-утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними, а також свідками у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

Строк дії ухвали встановити до 21 березня 2020 року, включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора у кримінальному провадженні № 52017000000000636 від 26.09.2017.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя С. М. Мойсак