Документ № 87174249

Справа № 991/590/20

Провадження1-кс/991/602/20

У Х В А Л А

23 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Мойсак С.М., за участю секретаря судового засідання Заплатинської К.В., прокурора Скибенка О.І. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника Григорів В.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Габрієляна Р.Р, погоджене з прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017,

ВСТАНОВИВ:

До Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Габрієляна Р.Р, погоджене з прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017.

Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що Групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 за підозрою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_1 - у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

В зазначеному кримінальному проваджені повідомлено про підозру ОСОБА_1 , який підозрюється у тому, що він, обіймаючи посаду заступника президента корпорації «Укрбуд» з правових питань, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, в інтересах ТОВ «Укрбуд Девелопмент», за попередньою змовою групою осіб із президентом Української державної будівельної корпорації «Укрбуд» а в подальшому - з народним депутатом України Верховної Ради України VIII скликання ОСОБА_2 , заступником голови правління з будівництва Державного публічного акціонерного товариства «Будівельна компанія «Укрбуд»», а в подальшому - з виконавчим директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_3 , генеральним директором ТОВ «Укрбуд Девелопмент» ОСОБА_4 , Командувачем Національної гвардії України ОСОБА_5 , суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_6 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, як пособник, вчиняв дії, спрямовані на усунення перешкод у підписанні, укладенні та виконанні додаткових угод №3/20/1-209/15/Д4 від 06.10.2016, №3/20/1-209/15/Д5 від 29.11.2016 до договору № 209 від 12.04.2006, а також дії, спрямовані на приховання злочину.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, а саме: ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином; ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваного і становить 77 000 000 грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Доводи сторони обвинувачення.

Прокурор Скибенко О.І. клопотання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому. Додатково зазначив, що через зв`язки ОСОБА_1 , як працівника прокуратури з правоохоронними органами, у тому числі МВД, зазначені у клопотанні ризики є реальними, їм запобігти може лише тримання під вартою.

Доводи сторони захисту.

Адвокат Григорів В.Б. проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечив. У судовому засіданні надав письмові заперечення проти клопотання про застосування запобіжного заходу. Додатково зазначив, що стороною обвинувачення було порушено порядок повідомлення про підозру, тому ОСОБА_1 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017. Крім цього, за твердженням сторони захисту матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, який йому інкримінується. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. У той же час, звертали увагу суду на сталі зв`язки із родиною, професійну зайнятість, наявність постійного місця проживання та чотирьох неповнолітніх дітей, які перебувають на його утриманні. Звернули увагу на те, що клопотання про застосування запобіжного заходу ґрунтується на свідченнях одного із підозрюваного з яким у ОСОБА_1 є певний конфлікт. Через цей конфлікт його намагаються вбити, тому надані пояснення не можуть бути правдивими і такими, що підлягають використанню для обґрунтування підозри.

Також сторона захисту зазначає про те, що клопотання не містить належної аргументації саме такого розміру застави. За їх твердженням, стороною обвинувачення не доведено виключність підстав для застосування застави у більшому розмірі, ніж це визначено у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України. Наявне у ОСОБА_1 нерухоме та рухоме майно, а також земельні ділянки не можуть бути орієнтиром при визначенні розміру застави, так як сторона обвинувачення не навела, навіть приблизну вартісну оцінку перерахованого майна.

До початку судового засідання з розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 через канцелярію Вищого антикорупційного суду було подано заяву ОСОБА_7 , у змісті якої він висловив намір бути поручителем підозрюваного ОСОБА_1 , забезпечувати виконання підозрюваним, покладених на нього Кримінальним процесуальним кодексом України обов`язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_1 до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу. У зв`язку з цим ОСОБА_7 просив відмовити стороні обвинувачення у застосуванні до ОСОБА_1 запобіжного заходу - тримання під вартою та застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді особистої поруки.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо наявності у ОСОБА_1 статусу підозрюваного.

В судовому засіданні адвокатом Григорівим В.Б. було зазначено, що стороною обвинувачення було порушено порядок повідомлення про підозру ОСОБА_1 , тому, на переконання сторони захисту, ОСОБА_1 не має статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017. Ці порушення, за твердженням адвоката Григоріва В.Б., полягали, по-перше, у тому, що детективом Національного антикорупційного бюро України та прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомлення про підозру було вручено не ОСОБА_1 , а його дружині ОСОБА_8 По-друге, враховуючи, що ОСОБА_1 має спеціальний статус - є діючим адвокатом, на переконання сторони захисту, повідомлення про підозру ОСОБА_1 мав вручити Генеральний прокурор України, його заступник, керівник регіональної прокуратури в межах його повноважень.

Оцінюючи доводи сторони захисту слідчий суддя керується наступним.

Відповідно до ч.1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Згідно ч. 2 ст. 135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.

Як свідчать додані до клопотання матеріали письмове повідомлено про підозру у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою ОСОБА_1 було складене 17.01.2020.

Як зазначила сторона захисту в судовому засіданні, 17.01.2020 ОСОБА_1 був тимчасово відсутній за місцем свого проживання, оскільки перебував у лікарні. Дружина ОСОБА_1 ОСОБА_8 , відповідно до свідоцтва про шлюб, належить до дорослих членів сім`ї підозрюваного. Факт спільного проживання підозрюваного з його дружиною ні адвокатом, ні ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувався.

З огляду на зазначене, слідчим суддею не встановлено порушень порядку вручення повідомлення про підозру. Адже стороною обвинувачення в день складення письмового повідомлення про підозру, в момент тимчасової відсутності підозрюваного за місцем його проживання, повідомлення про підозру було під розписку вручено дорослому члену його сім`ї - дружині ОСОБА_8 .

Також слідчий суддя ставиться критично до твердження сторони захисту про те, що повідомлення про підозру ОСОБА_1 мав вручити Генеральний прокурор України, його заступник, керівник регіональної прокуратури в межах його повноважень. Зазначене обґрунтовується тим, що чинний Кримінальний процесуальний кодекс України оперує двома поняттями «повідомлення про підозру» та «письмове повідомлення про підозру». При цьому «повідомлення про підозру» - є певним комплексом дій, в свою чергу «письмове повідомлення про підозру» є складеним в межах кримінального провадження окремим процесуальним документом.

Частина 1 ст. 480 КПК України містить обов`язок сторони обвинувачення здійснити письмове повідомлення про підозру адвокату Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Тобто повідомлення про підозру, як процесуальний документ, щодо адвоката має бути складеним лише Генеральним прокурором, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень. Слідчим суддею було встановлено, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 було складено та підписано Генеральним прокурором України Рябошапкою Р.Г. З огляду на зазначене, на переконання слідчого судді, вимоги ч. 1 ст. 480 КПК України стороною обвинувачення були виконані.

На час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, ОСОБА_1 зазначив, що з підозрою ознайомлений.

Відповідно наведені обставини та висновки дають підстави слідчому судді для загального висновку про відсутність істотних порушень порядку повідомлення про підозру ОСОБА_1 , що вплинуло б на його статус підозрюваного.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 підозрюється у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) протоколом огляду оптичного носія інформації, який містить файл-образ мобільного телефону «Apple iPhone XS Max» IMEI НОМЕР_1 , вилученого 14.05.2019 у ОСОБА_1 за результатами обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами зазначеного огляду було встановлено наявність у мобільному телефоні відомостей, які свідчать про участь ОСОБА_1 в обговоренні питань, пов`язаних з договірними відносинами між Національною гвардією України та ТОВ «Укрбуд Девелопмент»; (2) висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №16882/19404-19474 від 30.09.2019, яким, на підставі досліджень копій фрагментів протоколів від 06.05.2019 та 03.05.2019 за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, було встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обговорюють проведення на їх замовлення експертизи об`єктів нерухомості по АДРЕСА_2 та по вул АДРЕСА_2 та механізм штучного завищення ринкової вартості квадратного метру житлової нерухомості, що розташована по АДРЕСА_2; (3) витягами з протоколів за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж; (4) протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 09.01.2020, який показав, що саме ОСОБА_1 , використовуючи особисті зв`язки залучив ОСОБА_6 до проведення оцінок об`єктів нерухомості/майнових прав на них в ЖК «Аристократ» та в ЖК «Оберіг» у рамках договору №209. Остання, в свою чергу, підготувала звіти про оцінку майна/майнових прав, що містили завідомо неправдиві відомості про ринкову вартість об`єктів оцінки. Також підозрюваний ОСОБА_2 показав, що після повідомлення ОСОБА_6 про підозру ОСОБА_1 просив його вжити заходів щодо її захисту та звільнення з-під варти, оскільки в іншому випадку ОСОБА_6 може піти на угоду зі слідством; (5) протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.06.2019, який показав, що саме ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на спільній нараді в Головному управлінні за адресою: м. Київ, вул. Народного ополчення, 9а, продемонстрували (використали) звіти суб`єкта оціночної діяльності ОСОБА_6 щодо оцінки нерухомості або майнових прав на нерухомість в ЖК «Аристократ» та в ЖК «Оберіг», що містили завідомо неправдиві відомості про ринкову вартість об`єктів оцінки. Крім цього, свідок ОСОБА_9 показав, що саме ОСОБА_1 з метою приховання вчинення злочину та спростування висновків Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства внутрішніх справ України від 20.04.2017 про наявність в діях службових осіб Головного управління порушень під час укладення додаткових угод до договору № 209, повідомив ОСОБА_9 про необхідність підготовки від Головного управління листів-звернень на адресу ТОВ «Меркурій партнерс», ТОВ «Оціночна компанія «ВВК», які зможуть контрольовано провести повторні оцінки відповідних об`єктів нерухомості/майнових прав на них, та подальшої передачі цих листів особисто йому - ОСОБА_1 .

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_1 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення

Судом встановлено, що злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії особливо тяжких злочинів та передбачає покарання у виді позбавлення волі строком до 12 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюванго переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваного паспорта громадянина України для виїзду за кордон підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів.

Також суттєво підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування наявність у підозрюваного неформальних зв`язків у середовищі керівників та представників правоохоронних органів, органів прокуратури, суддів, експертних установ, представників влади, місцевого самоврядування, великого та середнього бізнесу. Додані до клопотання матеріали розсекречених НСРД дозволили встановити випадки використання ОСОБА_1 вказаних знайомств у власних незаконних цілях (витяг від 13.01.2020 за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_10 ). Крім цього, з розсекречених матеріалів НСРД вбачається, що зокрема ОСОБА_1 радив ОСОБА_2 виїжджати за кордон з метою уникнення кримінальної відповідальності (Протокол про результати проведення НСРД від 01.01.2019).

Також із матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_1 має значні фінансові можливості забезпечувати протягом тривалого часу своє проживання за кордоном.

Отже наведені вище обставини у сукупності дають підстави стверджувати про наявність ризику того, що підозрюваний ОСОБА_1 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.

Слідчий суддя також погоджується із доводами сторони обвинувачення про наявність ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення. Зазначений висновок слідчого судді ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, які підтверджують, що ОСОБА_1 вже вдавався до спотворення документів у власних цілях, а саме разом з ОСОБА_3 обговорювали проведення на їх замовлення експертизи об`єктів нерухомості по АДРЕСА_2 та по вул АДРЕСА_2 та механізм штучного завищення ринкової вартості квадратного метру житлової нерухомості, що розташована по АДРЕСА_2 (висновком судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи писемного мовлення №16882/19404-19474 від 30.09.2019). Як наслідок ОСОБА_1 залучив ОСОБА_6 , яка підготувала звіти про оцінку майна/майнових прав, що містили завідомо неправдиві відомості про ринкову вартість об`єктів оцінки (протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 09.01.2020). Крім цього, саме ОСОБА_1 належала ідея приховання злочину шляхом повторного спотворення документів - Звітів ОСОБА_6 шляхом залучення підконтрольного їй ТОВ «Меркурій партнерс» (протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 03.06.2019).

З огляду на те, що більшість свідків у даному кримінальному провадженні, а також підозрюваних є співробітниками групи компаній «Укрбуд», у тому числі юридичного департаменту, які тривалий час перебували та перебувають у підпорядкуванні, службовій та матеріальній залежності від ОСОБА_1 , переконливими слідчий суддя вважає надані стороною обвинувачення доводи щодо існування ризику незаконного впливу на свідків, у цьому кримінальному провадженні. Крім цього, існування зазначеного ризику підтверджується тим, що ОСОБА_1 , вже впливав на свідка ОСОБА_10 з метою отримання від неї показань, необхідних та вигідних для уникнення ним самим, а також ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальної відповідальності (витяг від 13.01.2020 за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_10 ).

Про наявність зазначеного ризику свідчить також те, що ОСОБА_1 впливав на експерта, залученого НАБУ у даному кримінальному провадженні. Оглядом вилученого в ході обшуку у ОСОБА_1 мобільного телефону виявлено наявність на ньому не підписаного проекту клопотання судового експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, адресованого детективу у рамках призначеної судової оціночно-будівельної експертизи у даному кримінальному провадженні, що містить інформацію, яка становить таємницю досудового розслідування (протокол огляду оптичного носія інформації, який містить файл-образ мобільного телефону «Apple iPhone XS Max» IMEI НОМЕР_1 , вилученого 14.05.2019 у ОСОБА_1 за результатами обшуку приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ).

Про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадження іншим чином свідчить те, що саме ОСОБА_1 , після повідомлення ОСОБА_6 про підозру просив ОСОБА_2 вжити заходів щодо її захисту, звільнення з-під варти та внесення за неї застави, з метою попередження можливості укладання ОСОБА_6 угоди про визнання винуватості та надання нею правдивих показань слідству (протокол допиту підозрюваного ОСОБА_2 від 09.01.2020).

На переконання слідчого судді ризик вчинити інше кримінальне правопорушення чітко простежується в діях ОСОБА_1 та підтверджується матеріалами клопотання про обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зокрема задокументовані проведеними НСРД факти замовлення ОСОБА_1 у ОСОБА_6 проведення оцінок ринкової вартості Об`єктів нерухомості по заниженій вартості містять ознаки підбурювання ОСОБА_6 до вчинення нею тяжких корупційних злочинів, передбачених ст. 365-2 КК України - «зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги». Вказані незаконні дії ОСОБА_1 супроводжувались пропозицією та наданням неправомірної вигоди ОСОБА_6 за здійснення нею вказаних оцінок (витяг від 13.01.2020 за результатами зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж щодо ОСОБА_6 ).

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 належить до категорії особливо тяжких, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років, той факт, що розмір шкоди у завданні якої він підозрюється у більше ніж 600 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, беручи до уваги, що ОСОБА_1 в силу свого майнового стану та зв`язків з метою ухилення від слідства та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, знищити, приховати або спотворити речі чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно вплинути на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів таких, як особисте зобов`язання, особиста порука, або ж домашній арешт не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Крім цього, необхідно зазначити, що питання про особисту поруку не було у судовому засіданні підтримано ОСОБА_7 , суд не мав можливість роз'яснити йому обов`язки визначені ст. 180 КПК України. Також слідчий суддя враховує, що вік та стан здоров`я підозрюваного не виключають можливості тримання під вартою.

Постійне місце проживання, наявність роботи, родини, перебування на утриманні неповнолітніх, позитивних характеристик підозрюваного, на які посилається сторона захисту заявляючи клопотання про застосування запобіжного заходу не пов`язаного з позбавленням волі, з урахуванням характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , розміру завданої шкоди та підтвердження ризику можливості переховування від слідства, можливістю впливу на свідків, недостатньо для доведення того, що ОСОБА_1 виконуватиме покладені на нього процесуальні обов`язки.

За цих підстав клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою належить задовольнити.

Щодо розміру застави.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

У клопотанні детектив просить застосувати до підозрюваного заставу у сумі 77 000 000 грн.

Слідчий суддя не погоджується із розміром застави, визначеним стороною обвинувачення з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Пункт 3 ч. 5 ст. 182 КПК України визначає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину може бути застосований у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен, головним чином, визначатися виходячи з особи обвинуваченого, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Дослідивши матеріали клопотання щодо розміру застави, слідчий суддя з урахуванням майнового та соціального стану, доведених ризиків, розміру завданої шкоди погоджується, що застава у межах, визначених п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Однак, застава у розмірі 77 000 000 грн, навіть з урахуванням майнового стану ОСОБА_1 та розміру шкоди є непомірною. Органом досудового розслідування не надано достатніх доказів на обґрунтування саме такого розміру застави. В матеріалах клопотання наведений перелік нерухомого майна, яким володіє родина ОСОБА_1 , проте суду не надано вартість цього майна, довідку про доходи за останні роки, щоб можна було встановити дійсний майновий стан підозрюваного.

Сума застави, яку орган досудового розслідування просить визначити для ОСОБА_1 є максимально наближеною до розміру шкоди завданої злочином, у вчиненні якого він підозрюється. Однак, стороною обвинувачення не враховано, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні зазначеного злочину не одноособово, а у складі групи осіб за попередньою змовою. За версією досудового розслідування у склад зазначеної групи окрім ОСОБА_1 входять ще п`ять осіб. При цьому підозрюваний не виконував як організаторські функції, так і не був безпосереднім виконавцем інкримінованого йому злочину. ОСОБА_1 17.01.2020 повідомлено про підозру у пособництві в заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах групою осіб за попередньою змовою.

Крім цього, на думку слідчого судді, стороною обвинувачення не враховано наявність на утриманні підозрюваного ОСОБА_1 чотирьох неповнолітніх дітей.

На переконання слідчого судді, підозрюваному ОСОБА_1 слід визначити заставу у розмірі 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 (шість мільйонів дев`яносто п`ять тисяч вісімсот) гривень. Ця сума, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірною для нього. В той же час вона є значною та, на думку слідчого судді, цілком здатною забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного.

Зменшуючи суму застави, слідчим суддею окрім вищезазначеного враховані позитивна характеристика особи підозрюваного та наявність заяви про готовність взяти підозрюваного ОСОБА_1 на особисту поруку, його працевлаштування, сімейний стан, постійне місце проживання.

Відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного ОСОБА_1 такі обов`язки: 1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; 4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_2 ; 5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_16 ; 6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; 7) носити електронний засіб контролю.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання детектива Національного бюро Третього відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Габрієляна Р.Р, погоджене з прокурором Четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Скибенком О.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42017000000004969 від 11.12.2017 - задовольнити частково.

Обрати підозрюваному ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід - тримання під вартою строком на 23 (двадцять три) дні, тобто до 14 лютого 2020 року включно.

Визначити підозрюваному ОСОБА_1 заставу у розмірі 2900 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 6 095 800 шість мільйонів дев`яносто пять тисяч вісімсот гривень.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду за реквізитами: код ЄДРПОУ - 42836259, номер рахунка за стандартом IBAN UA678201720355279004000096000.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_1 строком до 14.02.2020 обов`язки, передбачені частинами п`ятою статті 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до детектива, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду;

3) повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні: ОСОБА_4 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_2 ;

5) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_9 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_16 .

6) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

7) носити електронний засіб контролю.

Роз`яснити підозрюваному, що у випадку внесення застави, оригінал документів з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя С.М. Мойсак