Документ № 87242287

Справа № 991/704/20

Провадження1-кс/991/716/20

У ХВ АЛ А

24 січня 2020 року м.Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваної ОСОБА_4, захисників ОСОБА_5, ОСОБА_6, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання старшого детектива заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 погоджене з начальником Шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжногозаходуувигляді триманняпід вартоющодо підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,яказареєстрованата фактичнопроживаєза адресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 за ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.364; ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 1 ст. 357 КК України,

ВСТАНОВИВ:

До Вищогоантикорупційного судунадійшло клопотаннястаршого детектива заступникакерівника Першоговідділу детективівДругого підрозділудетективів Головногопідрозділу детективівНаціонального антикорупційногобюро України ОСОБА_7 погоджене значальником Шостоговідділу управлінняСпеціалізованої антикорупційноїпрокуратури ОфісуГенерального прокурора ОСОБА_8 про застосуваннязапобіжногозаходу увиглядітриманняпід вартоющодо підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1,яка зареєстрованата фактичнопроживає заадресою: АДРЕСА_1, у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 за ч. 2 ст.28, ч. 2 ст.364; ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 1 ст. 357 КК України.

Доводи клопотання.

У клопотанні зазначено, що слідчою групою Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000361 за фактами зловживання службовими особами центрального органу виконавчої влади, які займають особливо відповідальне становище, своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб, заволодіння грошовими коштами державного бюджету України в особливо великому розмірі, їх подальшої легалізації, а також умисного знищення офіційних документів.

За версією органу досудового розслідування 13.09.2013 представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» ОСОБА_9 на прохання адвоката ОСОБА_10 та відповідно п. 1 ст. 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі Конвенція) звернувся до ЄСПЛ із заявою проти України, до якої, включив відомості про нібито невиконання остаточного рішення у вигляді ухвали господарського суду м. Києва від 12.05.2009 у справі №41/207 щодо виплати ТОВ«Золотой Мандарин Ойл» 54 179 613, 40 грн замість загальної суми заборгованості, яка складає 38 187 861, 76 грн. Крім цього, у заяві не було зазначено про факт відступлення підприємством права вимоги щодо вказаної заборгованості до ПАТ «Київенерго» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» за договором від 10.04.2013 № 1004, а також не вказано, що виконавче провадження № 13930081, у якому державним виконавцем винесено постанову про його зупинення, залишену в силі рішеннями господарських судів апеляційної та касаційної інстанцій, розпочато за заявою ТОВ «ТД «Ресурси» (код ЄДРПОУ 33696020), а не ТОВ «Золотой Мандарин Ойл», яке до органів державної виконавчої служби із судовим наказом про його виконання взагалі не зверталося.

22.07.2015 ОСОБА_11, діючи як Урядовий уповноважений у справах Європейського суду з прав, усвідомлюючи, що будь-які правові підстави для прийняття рішення ЄСПЛ про порушення державою Конвенції за дії або бездіяльність ПАТ«Київенерго» чи ТОВ«Золотой Мандарин Ойл», їх посадових осіб, відсутні, діючи в інтересах ТОВ«Золотой Мандарин Ойл» та на виконання вказівок Першого заступника Міністра юстиції України ОСОБА_12, яка діяла згідно відведеної їй ОСОБА_10 злочинної ролі, шляхом зловживання своїм службовим становищем, підписав декларацію про дружнє врегулювання спору (далі Декларація), яку цього ж дня надіслав до ЄСПЛ.

У Декларації ОСОБА_11 від імені Уряду України взяв зобов`язання виконати відповідно до п. 1 ст. 37 Конвенції ухвалу господарського суду м.Києва від 12.05.2009 у справі №41/207 щодо виплати ТОВ«Золотой Мандарин Ойл» грошових коштів, які підлягають сплаті, а саме 54 179 613, 40 грн.

У подальшому на підставі платіжних доручень від 22.02.2016 №810 та від 24.02.2016 № 918, засвідченого підписом ОСОБА_12, Міністерством юстиції України перераховано через Державну казначейську службу України на користь ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» 9182823,64 грн та 44996789,76 грн (всього 54 179 613, 40 грн), які у повному обсязі вже через декілька днів було перераховано на користь іншої юридичної особи із ознаками фіктивності ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», а надалі із рахунку останнього на користь ТОВ «Пасифік Сін» (код ЄДРПОУ 39109162 24 млн грн) та ТОВ «Стандарт Оптторг» (код ЄДРПОУ 40038071 30 млн грн).

В зазначеномукримінальному провадженіповідомлено пропідозру ОСОБА_4,яка підозрюється впособництві заволодіннючужим майномшляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем,за попередньоюзмовою групоюосіб,в особливовеликих розмірах,а такожу вчиненніфінансових операційчи правочинівз коштами,одержаними внаслідоквчинення суспільнонебезпечного діяння,що передувалолегалізації (відмиванню)доходів,за попередньоюзмовою групоюосіб,в особливовеликому розмірі,тобто увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Підставою для звернення до слідчого судді із клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 вчинила кримінальніправопорушення,передбачені ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України та наявність ризиків, передбачених пунктами 1-4 ст. 177 КПК України, саме: ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду; ризик знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення; ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні; ризик перешкоджання кримінальному провадження іншим чином.

Розмір застави, який, на переконання органу досудового розслідування, належить призначити суду, як альтернативу триманню під вартою, визначений з урахуванням майнового стану підозрюваної і становить 714 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 1500828,00 (один мільйон п`ятсот тисяч вісімсот двадцять вісім) грн. Саме такий розмір застави, на переконання органу досудового розслідування, є достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.

Доводи сторониобвинувачення.

Прокурор ОСОБА_3 клопотання про застосування до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав. Зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.5ст.27,ч.5ст.191,ч.3ст.209КК України та підтверджують наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України. Посилаючись на те, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваної, сторона обвинувачення просила задовольнити клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у повному обсязі з підстав наведених у ньому.

Доводи сторонизахисту.

Сторона захисту проти задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечила. За твердженням сторони захисту матеріали досудового розслідування не містять достатніх та належних доказів, які б підтверджували обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочинів, які їй інкримінуються. Посилалися на те, що більшість доказів є недопустимими, просили їх не враховувати, особливо, що стосувалося допиту свідків. Так само сторона захисту вважає, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Також сторона захисту зазначила про те, що клопотання не містить належної аргументації саме такого розміру застави. За їх твердженням, стороною обвинувачення не доведено виключність підстав для застосування застави у більшому розмірі, ніж це визначено у п. п. 1-3 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Крім цього в судовому засіданні було подано клопотання Голови Управи Громадської організації «Хвиля» ОСОБА_13, у змісті якого останній просив надати йому на поруки ОСОБА_4 в межах кримінального провадження №52017000000000361.

Оцінка та висновки слідчого судді щодо обрання запобіжного заходу

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_4 підозрюється впособництві заволодіннючужим майномшляхом зловживанняслужбовою особоюсвоїм службовимстановищем,за попередньоюзмовою групоюосіб,в особливовеликих розмірах,а такожу вчиненніфінансових операційчи правочинівз коштами,одержаними внаслідоквчинення суспільнонебезпечного діяння,що передувалолегалізації (відмиванню)доходів,за попередньоюзмовою групоюосіб,в особливовеликому розмірі,тобто увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Перевіривши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про доведеність стороною обвинувачення обґрунтованості підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209 КК України, що підтверджується доданими до клопотання матеріалами, а саме: (1) випискою АБ«Південний» по особовим рахункам, якою підтверджено факт перерахування ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» на користь ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» грошових коштів у сумі 9182823,64 грн та 44996789,76 грн (всього 54 179 613, 40 грн); (2) Додатком № 1, 3 до Договору № iFOBS/1/2602/0044679, якими директор ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_14 уповноважує ОСОБА_4 на управління рахунком ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»; (3) протоколом про результати проведення аудіо контролю особи від 06.04.2018, де зафіксовано розмови між ОСОБА_10, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_4, про виникнення спірних правовідносин між ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» та ПАТ«Киїевенерго», про порядок користування системою «Клієнт-Банк», про те, що ОСОБА_4 здійснювала управління рахунками ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт»; (4) протоколом допиту свідка ОСОБА_14 в порядку ст.225 КПК України від 26.11.2019, який повідомив, про обставини залучення його ОСОБА_10 до формального управління ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт», описав роль ОСОБА_4, як такої що виконувала функцію координатора його діяльності, зберігала у себе установчі документи, змушувала підписувати пусті аркуші паперу, для використання у невідомих цілях.

Слідчий суддя також наголошує на тому, що заперечення сторони захисту, головним чином стосуються допустимості доказів та остаточної винуватості або невинуватості підозрюваної, що у певній мірі виходить за межі повноважень слідчого судді при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, не є очевидно необґрунтованими чи недопустимими.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_4 вищезазначених кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків.

Слідчий суддявважає,що сторонаобвинувачення усудовому засіданнідовела наявністьдостатніх підставвважати,що існуютьризики того,що підозрюванаОСОБА_4 зможепереховуватись відорганів досудовогорозслідування чисуду;незаконно вплинути на свідків, у цьому кримінальному провадженні; перешкодити кримінальному провадженню іншим чином.

Судом встановлено, що злочини, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 належать до категорії особливо тяжких злочинів та передбачають покарання у виді позбавлення волі строком один до 12 років, другий - до 15 років. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Наявність у підозрюваної паспорта громадянина України для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 підвищує ризик переховування від органів досудового розслідування, оскільки за наявності цих документів можливість безперешкодно покинути територію України є вищою, ніж за відсутності таких документів.

Отже наведенівище обставиниу сукупностідають підставистверджувати пронаявність ризикутого,що підозрюванаОСОБА_4 зможе переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. У той же час слідчий суддя при оцінці цього ризику враховує і майновий стан, і родинні звязки підозрюваної і її вік. Вважає, що цей ризик є актуальним, проте не є вирішальним при обранні запобіжного заходу.

Слідчий суддятакож погоджуєтьсяіз доводамисторони обвинуваченняпро наявністьризику того,що підозрюванаОСОБА_4 може незаконно вплинути на свідків, у цьому кримінальному провадженні. Зазначений висновок слідчого судді ґрунтується на доданих до клопотання матеріалах, які підтверджують, що зокрема ОСОБА_4 консультувала директора ТОВ «Іссахар-Зевулун Імпорт-Експорт» ОСОБА_14 щодо фактичних обставин вчинених кримінальних правопорушень, ролей осіб, залучених як співучасників з цією метою, а також обсягу та змісту конкретних показань, які ОСОБА_14 необхідно надати на допиті в Національному антикорупційному бюро України (протокол про результати проведення аудіо контролю особи від 06.04.2018).

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слідчий суддя враховує передбачену КПКпроцедуру отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті23, стаття224КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченомустаттею 225КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4статті 95КПК України).

Вищевказане, враховуючи, що органами досудового розслідування доведено факт того, що ОСОБА_4 вже консультувала ОСОБА_14 про зміст свідчень, які останньому необхідно надати на допиті в Національному антикорупційному бюро України, дає слідчому судді підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу зі сторони ОСОБА_4 на свідків і у подальшому з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними свідчень.

Про наявністьризику перешкоджаннякримінальному провадженняіншим чиномсвідчить те,що протоколом про результати проведення аудіо контролю особи від 06.04.2018 підтверджується факт розробки механізмів уникнення від кримінальної відповідальності шляхом введення органу досудового розслідування в оману, де серед іншого ОСОБА_10 дає вказівки ОСОБА_4, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 давати показання, які не відповідають дійсності. Так, на виконання цих вказівок ОСОБА_4, за участі якої проводилося пред`явлення для впізнання ОСОБА_16 та ОСОБА_17 за фотознімками, в протоколах від 03.04.2018 повідомила, що ці особи їй не знайомі, тоді як у матеріалах негласних слідчих (розшукових) дій у вигляді аудіоконтролю особи ОСОБА_4 повідомляє іншим учасникам діалогу про обставини її знайомства з вказаними особами.

Водночас, доводи сторони обвинувачення про існування інших ризиків, а саме ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. У зв`язку із чим цей ризик не враховується слідчим суддею при обранні запобіжного заходу.

Крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор, але не доведе недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Враховуючи, що прокурором, на момент розгляду клопотання, доведено обґрунтованість підозри щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень,передбачених ч. 5 ст. 27, ч.5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, зокрема, ризик переховуватись від органів досудового розслідування чи суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні та перешкоджати кримінальному провадження іншим чином, однак не доведено недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні (п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України), слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваної, вважає, що вагомих підстав для застосування щодо ОСОБА_4 виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не встановлено. У зв`язку з цим, на переконання слідчого судді, є підстави для застосування до підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що зазначений у клопотанні.

У своєму клопотанні прокурорами приділено недостатньо уваги, чому більш м`який запобіжний захід не зможе уберегти від тих ризиків, на які посилається сторона обвинувачення. Враховуючи це, суд самостійно оцінює кожний запобіжний захід і ризики, яким він зможе запобігти.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні двох особливо тяжких злочинів, за які КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі строком один до 12 років, другий - до 15 років, слідчий суддя переконаний, що запобіжний захід у виді особистого зобов`язання не буде достатнім для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні.

Також слідчий суддя не вважає за можливе застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді особистої поруки, про який просив Голова Управи Громадської організації «Хвиля» ОСОБА_13 . Зазначене пояснюється тим, що відповідно до ч. 2 ст. 180 КПК України, наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру. Однак, з урахуванням обставин справи та наданих у судовому засіданні пояснень ОСОБА_13, який фактично не знає підозрювану, слідчий суддя критично ставиться до можливості останнього забезпечувати виконання підозрюваною, покладених на неї, відповідно до ст.194КПК України обов`язків, а також забезпечувати явку ОСОБА_4, до органу досудового розслідування, слідчого судді чи суду на першу вимогу.

Враховуючи майновий стан ОСОБА_4, відсутність у підозрюваної будь-яких офіційних доходів у вигляді заробітної плати протягом 2018-2019 рр., враховуючи, що вона не працює, а лише отримує пенсію, з огляду на наявні ризики, слідчий суддя також не вважає за можливе застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави.

Аналізуючи в сукупності матеріали клопотання, ту обставину, що підозрювана має міцні соціальні зв?язки (чоловіка, доньку, онуків), враховуючи вік підозрюваної (1951 року народження), слідчий суддя дійшов висновку, що оскільки ОСОБА_4, підозрюється у вчиненні злочинів, за вчинення яких законом передбачено покарання у виді позбавлення волі, то для запобігання ризикам, які обґрунтовані та встановлені в судовому засіданні, достатнім запобіжним заходом є домашній арешт у певний період доби (нічний час доби), з покладенням на підозрювану обов`язків, передбачених 1, 3, 4, 9 частини 5 статті 194 КПК України, що зможуть виступити достатніми стримуючими факторами для існуючих ризиків. Зазначений висновок слідчого судді узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Боротюк проти України», заява №33579/04 п. 62, в якому зазначено, що у всіх випадках, коли ризику ухилення обвинуваченого від слідства можна запобігти за допомогою застави чи інших запобіжних заходів, обвинуваченого має бути звільнено і в таких випадках національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування таких альтернативних запобіжних заходів.

З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 369-372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

У задоволенніклопотання старшого детектива заступника керівника Першого відділу детективів Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 погоджене з начальником Шостого відділу управління Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2, у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст.364; ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 та ч. 1 ст. 357 КК України відмовити.

Застосувати допідозрюваної ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби, з покладенням на неї обов`язку в період часу з 22:00 год. до 06:00 год. не покидати місце свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, без дозволу детектива, прокурора та суду строком на два місяці, тобто до 22 березня 2020 року включно.

Покласти на підозрювану ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 такі обов`язки:

-не залишати місце свого постійного проживання, а саме квартиру АДРЕСА_2, у період з 22 години до 6 години ранку наступного дня;

-прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;

-повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування з будь-якими особами з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні, крім своїх захисників, слідчих (детективів) НАБ України, прокурорів САП Офісу Генерального прокурора, слідчого судді (суду);

-носити електронний засіб контролю.

Доручити виконання ухвали органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_4

Роз`яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за її поведінкою, мають право з`являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов`язаних з виконанням покладених на неї зобов`язань.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1